1304/2386/12 Про викрадення наркотичних засобів, таємне викрадення чужого майна та шахрайство - 17.05.2012 Прийняття

23 січня 2011 року близько 21 години підсудний ОСОБА_4 у смт. Новий Яричів Кам»янка-Бузького району Львівської області із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя чи здоров»я потерпілого, почав наносити потерпілому ОСОБА_3 удари руками та ногами в різні частини тіла, спричинивши останньому тілесні ушкодження -садна над лівою бровою, в ділянці внутрішнього кута лівого ока, на лівій вушній раковині, які згідно висновку експерта № 261 від 02 лютого 2011 року відносяться до легких тілесних ушкоджень, та вимагав в останнього наркотичні засоби -макову солому.

Крім того, підсудний ОСОБА_1 03 квітня 2011 року біля 23 години за попередньою змовою в групі з ОСОБА_5, засудженим вироком Галицького районного суду м.Львова від 23 листопада 2011 року, знаходячись біля ломбарду «Скарбниця», що по вул. Князя Романа, 7 у м.Львові, шляхом обману та зловживання довірою заволоділи грішми гр. ОСОБА_6 в сумі 500 гривень.

Так, 03 квітня 2011 року близько 21 години ОСОБА_1, маючи умисел на заволодіння коштами потерпілої, вигадав історію про те, що ОСОБА_5 затримали та забрали до Личаківського райвідділу міліції та що для вирішення його проблем необхідні гроші. Узгодивши деталі своїх дій, біля 22 год. 15 хв. ОСОБА_1 зустрівся з ОСОБА_6 на вул. Городоцькій біля ТЦ «Скриня»та, реалізовуючи свої злочинні дії, розповів останній про затримання ОСОБА_5, запропонувавши їй здати в ломбард свої золоті вироби, а отримані від цього гроші передати йому на викуп підсудного з міліції. Не повіривши ОСОБА_1, ОСОБА_6 зателефонувала до ОСОБА_5, від якого довідалась, що той знаходиться у Личаківському райвідділі міліції, тому погодилась на пропозицію ОСОБА_1 та, приїхавши у ломбард «Скарбниця»по вул. Кн.Романа, 7 у м.Львові, здала три золоті перстені, отримавши за них 620 грн., з яких 500 грн. забрав ОСОБА_7 і пішов в сторону Личаківського райвідділу міліції, щоб не викликати підозр у потерпілої, де в подальшому на вул. Личаківській у м.Львові зустрівся з ОСОБА_5 і гроші в сумі 500 грн. витратили на власні потреби.

Крім того, підсудний ОСОБА_4 22 травня 2011 року близько 12 години, діючи умисно, таємно, з корисливих спонукань, з метою незаконного заволодіння чужим майном, через незачинене вікно будівлі літньої кухні будинку АДРЕСА_3, проник всередину приміщення літньої кухні, звідки зі столу викрав мобільний телефон марки «ZTE-G S202»вартістю 50 грн. разом зі стартовим пакетом оператора мобільного зв'язку «Київстар»вартістю 25 грн., з шухляди тумбочки у кімнаті викрав 800 грн., належних гр. ОСОБА_8, після цього шляхом підбору ключів проник у приміщення житлового будинку, де у спальні в шафі виявив металевий сейф, який відкрив та викрав з нього газовий пістолет марки «KURIER»калібру 9 мм вартістю 1.500 грн., належний гр. ОСОБА_9, та з місця події з викраденим зник.

Підсудний ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у пред'явленому обвинуваченні за ч.2 ст. 308 КК України не визнав, за ч.2 ст. 190 КК України - визнав частково, за ч.3 ст. 185 КК України -повністю, а саме, визнав факт спричинення ним ОСОБА_3 тілесних ушкоджень за те, що останній ввів його в оману, пообіцявши принести макову соломку, але не дотримав обіцянки. Бачився з ним один раз, а саме, 23 січня 2011 року в обідню пору в центральній частині селища, де зустрів ОСОБА_3, який пообіцяв того вечора знайти для нього макову соломку, щоб виготовити наркотичний засіб. Біля 21 години 30 хвилин останній йому зателефонував та сказав, що має макову соломку, запропонував прийти в центр, щоб разом виготовити наркотичний засіб. Він взяв з дому газовий балон ємкістю 5 л, з яким пішов у центральну частину селища, де зустрівся з ОСОБА_3, і на його питання, чи має макову соломку, той відповів, що ще не має, але йде до певної особи, яка йому її дасть, та направився в сторону пожежної частини. Зачекавши ОСОБА_3 20-30 хвилин, направився за ним в сторону пожежної частини, де зустрів останнього, знову спитав про макову соломку, але ОСОБА_3 її не мав. Зрозумівши, що той вводить його в оману, сказав йому віднести балон до нього додому, але той не погодився, при цьому висловився нецензурною лайкою, тому наніс йому удари рукою в обличчя. У відповідь ОСОБА_3 наніс йому один удар рукою по обличчю, після чого він, ОСОБА_1, став наносити йому удари ногами по тілу, від чого той впав, а він пішов додому. Заперечив факт вимагання ним у потерпілого ОСОБА_3І наркотичних засобів та застосування насильства.

Щодо вчинення ним разом з ОСОБА_5 шахрайських дій відносно потерпілої ОСОБА_6 вину визнав частково та пояснив, що 03 квітня 2011 року біля 22 години ОСОБА_5 привіз його у м.Львів до сестри, якому сказав під»їхати на ріг вулиць Личаківська-Підвальна, де він, ОСОБА_1, вийшов з автомобіля та зателефонував знайомій ОСОБА_6, оскільки у них виникли проблеми з грішми, і домовився з нею про зустріч біля ТЦ «Скриня»на вул. Городоцькій у м.Львові, куди поїхав на таксі, оскільки у ОСОБА_5 не було в автомобілі бензину, придумавши історію, що працівники Личаківського РВ ЛМУ затримали ОСОБА_5 і потрібні гроші, щоб його відпустили, що частково зібрав кошти і ще необхідні, про що повідомив потерпілу при зустрічі. Не повіривши, ОСОБА_6 зателефонувала ОСОБА_5, який підтвердив сказане ним, тому погодилась здати свої ювелірні вироби в ломбард та позичити йому гроші на певний час. Після цього разом з ОСОБА_6 на таксі поїхали у ломбард «Скарбниця»на вул. Князя Романа у м.Львові, де остання здала через незнайомого чоловіка свої золоті вироби, оскільки не мала при собі паспорту, щоб той здав їх по своїх документах, за що отримала 620 грн., з яких 100 грн. заплатила таксисту, а на вул. Зеленій передала йому, ОСОБА_1, 500 грн., де він сказав, що сам піде у Личаківський РВ ЛМУ і попросив таксиста відвезти її додому, щоб не викликати у неї підозри. З ОСОБА_5 зустрівся біля Арсеналу та поїхали разом додому. Грошей з останній не ділив, сказав йому, що дістав гроші на погашення кредиту, разом їх не тратили. Вину визнає частково, оскільки мав намір повернути ОСОБА_6 отримані від неї кошти, однак такі до даного часу не повернув.

По епізоду вчинення ним таємного викрадення чужого майна з проникненням у житло вину визнав повністю та пояснив, що 22 травня 2011 року близько 12 години, прогулюючись по вул. Комсомольській у с.Ільниця Іршавського району Закарпатської області, де знаходився в гостях у знайомого, побачивши, що господарі залишили будинок, через незачинене вікно будівлі літньої кухні будинку № 89 проник у приміщення літньої кухні, де зі столу викрав мобільний телефон марки «ZTE-G S202»зі стартовим пакетом оператора мобільного зв'язку «Київстар», з шухляди тумбочки у кімнаті забрав 800 грн., після чого, підібравши ключі, ячкі знайшов у приміщенні літньої кухні, через неї проник у житловий будинок, де у спальні у шафі виявив металевий сейф, звідки забрав газовий пістолет та з місця події скрився. Розкаюється у вчиненому, просить суворо не карати.

Крім часткового визнання своєї вини підсудним, його винуватість стверджується іншими доказами, зібраними по справі, а саме:

І. По епізоду вимагання наркотичних засобів у гр. ТЯГНИБОКА С.І.

у листопаді 2010 року та 23 січня 2011 року:

- показаннями потерпілого ОСОБА_3 в судовому засіданні та в ході досудового слідства, оголошеними в судовому засіданні (т.3 а.с.12-13), що у листопаді 2010 року біля 20 години неподалік місцевої лікарні по вул. Незалежності у с.Новий Яричів Кам»янка-Бузького району Львівської області зустрів ОСОБА_1, який, погрожуючи фізичною розправою, вимагав від нього принести макову соломку, при цьому витягнув з-під куртки ніж, який приставив йому до шиї, та висловив у нецензурній формі словесну погрозу, що зробить йому боляче. Побоюючись погроз, він, ОСОБА_3, пообіцяв останньому принести макову соломку, побіг додому, де взяв п'ять головок освяченого маку та віддав ОСОБА_1

Крім того, 23 січня 2011 року в обідню пору в смт.Новий ОСОБА_2 зустрів ОСОБА_1, який повідомив, що має намір виготовити для себе наркотичний засіб, для якого йому необхідна макова соломка, яку вимагав йому принести, погрожуючи побиттям у випадку, якщо він, ОСОБА_3, її не знайде та не принесе. Побоюючись останнього, обманув його, пообіцявши, що знайде соломку та ввечері йому передзвонить. Ввечері зателефонував підсудному та повідомив, що макової соломки ще не має, але таку мають принести. Біля 21 години, коли проходив центральною частиною селища, зустрів ОСОБА_1, який спитав про макову соломку, на що відповів, що її не має, але побоюючись підсудного, сказав, що шукає. Почувши, що у нього немає макової соломки, ОСОБА_1 став погрожувати фізичною розправою, що поб»є його, тому, боячись останнього, пішов у напрямку пожежної частини. Неподалік них стояв житель селища ОСОБА_10, який чув їх розмову, однак в конфлікт не втручався. Побоюючись погроз ОСОБА_1, пообіцяв, що макову соломку зараз принесе певна особа та направився до пожежної частини, куди через деякий час за ним прийшов ОСОБА_1 з ОСОБА_10 Підсудний знову запитував про макову соломку, розізлився, що він її ще не приніс та наказав віднести йому додому газовий балон, на якому хотів приготувати наркотичний засіб, і який залишив у приміщенні свинарника, на що він, ОСОБА_3, не погодився, сказав, що в сторону дому ОСОБА_1 не йде, а додому, на що останній безпричинно наніс йому удари по голові, тілі руками та ногами, при цьому свідомості він не втрачав. Обороняючись від ударів ОСОБА_1, намагався його відштовхнути, в цей момент підбіг ОСОБА_10, який схопив його, ОСОБА_3, за руки, а ОСОБА_1 продовжував наносити йому удари руками та ногами. Оскільки повз них проходили невідомі особи, ОСОБА_1 та ОСОБА_10 втекли у невідомому напрямку, а він побитий пішов додому, до правоохоронних органів того дня не звертався, оскільки побоювався погроз ОСОБА_1 Наступного дня, відчувши сильну біль голови та грудної клітки, звернувся за медичною допомогою до лікарні, потім до нього приїхали працівники міліції, яким він виклав обставини отримання тілесних ушкоджень. Просить захистити його від неправомірних дій ОСОБА_1 та притягнути останнього до відповідальності, однак на суворому покаранні винного не настоює;

- показаннями свідка ОСОБА_10 в ході досудового слідства, оголошеними в судовому засіданні (т.3 а.с.14), що 23 січня 2011 року біля 21 години, проходячи центральною частиною селища, побачив знайомого ОСОБА_1 та ОСОБА_3 Коли підходив до них, зупинився на відстані 10 м, оскільки почув між чоловіками сварку та вирішив у їх конфлікт не втручатись, стояв осторонь. Зауважив, що ОСОБА_3 пішов в сторону пожежної частини, а він, привітавшись з ОСОБА_1, направився в кафе «Галичанка»за сигаретами, а потім вирішив піти у кафе «Фелічіта», що в стороні пожежної частини, де знову зустрів ОСОБА_1, який на його запитання, кого очікує, пошепки відповів, що ОСОБА_3 має принести макову соломку, щоб вони приготували наркотичний засіб. Під час ромови з ОСОБА_1 побачив, що ОСОБА_3 зайшов за приміщення пожежної частини, а ОСОБА_1 попросив зачекати на нього, пішов на розмову до ОСОБА_11 Чекаючи ОСОБА_1, чув як той виражався в сторону ОСОБА_3 нецензурною лайкою, тому вирішив підійти та подивитись, що там відбувається. За приміщенням побачив, що ОСОБА_1 наносить ОСОБА_3 удари руками та ногами в різні частини тіла, при цьому говорив, що той його обманув, не приніс макової соломки, яку, як він зрозумів, перед цим вимагав від ОСОБА_3 Побачивши це, підійшов до ОСОБА_3, схопив його за верхній одяг та відвів в сторону, однак при цьому ОСОБА_1 наніс йому близько трьох ударів рукою по обличчю та розлючений пішов додому;

- показаннями свідка ОСОБА_12 в ході досудового слідства, оголошеними в судовому засіданні (т.3 а.с.15), що останнім часом його товариш ОСОБА_3 був переляканим, у розмові повідомив, що побоюється ОСОБА_1, який вимагає принести йому макову соломку, погрожуючи фізичною розправою. Коли ОСОБА_3 одного разу знаходився у нього вдома, а на подвір»я зайшов ОСОБА_1, той попросив не говорити про це підсудному, однак ОСОБА_1 був дуже розлючений та сказав ОСОБА_3 вийти з будинку. Коли той вийшов, через вікно бачив, як ОСОБА_1 шарпав ОСОБА_3 за одяг та махав руками перед його обличчям. Про що розмовляли, не чув, але від ОСОБА_3 довідався, що ОСОБА_1 неврівноважений та вимагає від нього макову соломку. 24 січня 2011 року зустрів ОСОБА_3 у центральній частині смт.Новий ОСОБА_2, коли той йшов до лікарні, на обличчі мав синці, які, зі слів останнього, 23 січня 2011 року йому наніс ОСОБА_1 та вимагав у нього макову соломку;

- протоколом очної ставки між підсудним ОСОБА_1 та потерпілим ОСОБА_3 від 30 січня 2011 року, в ході якої останній підтвердив свої показання щодо вимагання підсудним у нього наркотичних засобів, погрожуючи насильством та застосовуючи таке;

- рапортом працівника міліції від 24 січня 2011 року (т.3 а.с.3);

- заявою ОСОБА_3 від 24 січня 2012 року про нанесення йому тілесних ушкоджень підсудним ОСОБА_1 23 січня 2012 року з погрозою розправи та вимагав у нього макову соломку (т.3 а.с.4);

- висновком експерта № 261 від 28 січня 2011 року, згідно якого у ОСОБА_3 виявлено садна над лівою бровою, в ділянці внутрішнього кута лівого ока, на лівій вушній раковині, які утворились від дії тупих предметів, могли виникнути 23 січня 2011 року, та відносяться до легкого тілесного ушкодження. Враховуючи локалізацію тілесних ушкоджень, їх характер, не слід вважати можливим їх виникнення внаслідок одноразового падіння на площину. У потерпілого відмічено три місця дотичної дії сили: над лівою бровою, в ділянці внутрішнього кута лівого ока, в ділянці лівої вушкої раковини (т.3 а.с.23-24);

Згідно акту № 257 від 23 березня 2011 року амбулаторної судово-психіатричної експертизи по даному епізоду обвинувачення вбачається, що ОСОБА_1 в даний час психічними захворюваннями чи недоумством не страждає, виявляє психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіоїдів, синдром залежності. Наявні у нього психічні порушення не досягають рівня психічної хвороби чи недоумства і не позбавляють його здатності усвідомлювати значення своїх дій та керуватись ними. В період інкримінованих йому дій він також стійким хронічним психічним захворюванням чи недоумством не страждав і не виявляв будь-яких тимчасових чи інших хворобливих розладів психічної діяльності і міг усвідомлювати значення своїх дій та керуватись ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (т.3 а.с.50-51).

Суд надає віри показанням опитаного в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_3 про перебіг подій у листопаді 2010 року та 23 січня 2011 року з участю його та підсудного ОСОБА_1 Наявності оговору підсудного з боку вказаного потерпілого судом не встановлено, підстав не вірити його показанням в суду теж немає.

Суд, навпаки, критично відноситься до показань підсудного ОСОБА_1 в судовому засіданні, до уваги такі не бере, розцінює як спосіб захисту та з метою уникнення ним відповідальності за вчинене.

ІІ. По епізоду вчинення шахрайства відносно гр. ОСОБА_6

03 квітня 2011 року:

- показаннями потерпілої ОСОБА_6 в минуловому судовому засіданні, що 03 квітня 2011 року близько 20 години 30 хвилин до неї з мобільного телефону ОСОБА_5 зателефонував ОСОБА_1 та запропонував зустрітись, але що він ще не у м.Львові. Біля 22 години після телефонного дзвінка ОСОБА_1 з іншого телефону зустрілась з ним біля ТЦ «Скриня», що по вул. Городоцькій у м.Львові, який повідомив, що працівники Личаківського РВ ЛМУ затримали її знайомого ОСОБА_5 і потрібні гроші, щоб його відпустили, що зібрав 3.500 грн. і ще необхідно 5.500 грн. Оскільки не мала грошей, ОСОБА_1 запропонував здати в ломбард її три золоті перстені, а гроші віддати йому та пообіцяв наступного дня викупити заставлені речі. Не повіривши, зателефонувала ОСОБА_5, який підтвердив сказане ОСОБА_1, та, що не може говорити і поклав слухавку. Після цього з ОСОБА_1 на таксі поїхала у ломбард «Скарбниця»на вул. Князя Романа у м.Львові, де передала через незнайомого чоловіка свої золоті вироби, оскільки не мала при собі паспорту, щоб той здав їх по своїх документах, за що отримала 620 грн., з яких 100 грн. за вказівкою ОСОБА_1 оплатила таксисту, а на вул. Зеленій на вимогу останнього передала 500 грн., який повідомив, що сам піде у Личаківський РВ ЛМУ, що з ним вона не може йти, тому залишилась чекати по вул. Князя Романа. Оскільки не мала на рахунку грошей, відправила ОСОБА_5 декілька SMS-повідомлень, щоб він зателефонував. Біля 02 години ночі 04 квітня 2011 року зателефонував ОСОБА_5 і сказав, щоб вона його більше не турбувала, а на запитання чи відпустили його з міліції, повідомив, що він не був у такій, що ні звідки його не відкупляли, що не має до цієї справи жодного відношення, а розбиратись їй необхідно з ОСОБА_1 З розмови зрозуміла, що ОСОБА_1 разом з ОСОБА_5 обманули її, заволодівши грішми в сумі 500 грн., тому 06 квітня 2011 року звернулася з заявою у Галицький РВ ЛМУ. В даний час матеріальні збитки їй відшкодовано ОСОБА_5, претензії має до ОСОБА_1, який не відшкодував їй завданих збитків;

- показаннями ОСОБА_5 в ході досудового слідства (т.1 а.с.69-71), оголошеними в судовому засіданні, що 03 квітня 2011 року близько 20 години приїхав у смт.Новий ОСОБА_2 до свого товариша ОСОБА_1 на власному автомобілі марки «Опель-Омега», з яким вирішили поїхати у м.Львів погуляти, хоча грошей не мали, однак ОСОБА_1 сказав, що щось придумають. По дорозі ОСОБА_1 придумав комбінацію для отримання коштів і розповів, що зустрінеться з їх спільною знайомою ОСОБА_6 та повідомить її, що його, ОСОБА_5, затримали у Личаківському РВ ЛМУ і для владнання проблем потрібні гроші. ОСОБА_1 сказав, що ОСОБА_6 може не повірити йому та перетелефонувати, а він має підтвердити, що дійсно знаходиться у райвідділі міліції. Спочатку не погоджувався з ОСОБА_1, однак той переконав його, що це реальний спосіб здобути гроші. По дорозі до м.Львова ОСОБА_1 зателефонував ОСОБА_6 та домовився про зустріч в районі Привокзальної. Біля 22 години приїхали у м.Львів, зупинився на вул. Личаківській, бо закінчувався бензин. ОСОБА_1 пересів у таксі і поїхав, а він залишився чекати. ОСОБА_13 15-20 хвилин йому на мобільний телефон поступило повідомлення від ОСОБА_6, щоб зателефонував, оскільки вона не має коштів на рахунку. Коли зателефонував, потерпіла спитала, чи дійсно він перебує у Личаківському РВ ЛМУ, якій підтвердив, що дійсно знаходиться у райвідділі міліції, і поклав слухавку, сказавши, що не може розмовляти. ОСОБА_13 30-40 хвилин повернувся ОСОБА_1 та повідомив, що його план вдався, що ОСОБА_6 повірила, що потрібні гроші на його викуп з міліції, тому заклала у ломбарді свої золоті вироби і передала ОСОБА_1 гроші в сумі 500 грн., які вони обоє потратили на власні потреби;

- показаннями засудженого ОСОБА_5 в минулому судовому засіданні, що 03 квітня 2011 року на прохання знайомого ОСОБА_1 біля 22 години привіз його у м.Львів до сестри, який сказав під»їхати на ріг вулиць Личаківська-Підвальна, де вийшов з автомобіля та комусь телефонував. Сказав, що візьме у когось гроші та через годину повернеться і пішов. Згодом до нього намагалась зателефонувати знайома ОСОБА_6, прислала SMS. Він зателефонував, що її погано чути, що зараз зайнятий та зателефонує пізніше, з нею не розмовляв. ОСОБА_1 повернувся до нього біля 24 години зі сторони Галицького ринку. В автомобілі останній сказав, що на тиждень позичив у ОСОБА_6 гроші, суми не назвав, і обоє поїхали додому. В 03-04 годині ночі до нього зателефонувала потерпіла і сказала, що ОСОБА_1 виманив у неї перстені і гроші за них, що вони обдурили її та що напише заяву у міліцію, якщо не повернуть гроші. Сказав, що в їх справи з ОСОБА_1 не втручається. ОСОБА_6 запитувала, чи дійсно він затримувався Личаківським РВ ЛМУ, на що сказав, що не затримувався. Остання телефонувала ще два дні, просив не писати на них заяву у райвідділ міліції, що гроші віддадуть, однак вчасно не повернув, тому ОСОБА_6 звернулась з заявою до райвідділу міліції;

- показаннями свідка ОСОБА_14 в ході досудового слідства, оголошеними в судовому засіданні (т.1 а.с.18-19), що 03 квітня 2011 року близько 23 години, знаходячись у ломбарді «Скарбниця»по вул. Князя Романа, 7 у м.Львові, на прохання невідомих хлопця та дівчини здав по своїх документах золоті вироби дівчини, а саме, три золоті перстені, які вона зняла з своїх рук та виклала на прилавок, за які отримала 620 грн. З поведінки дівчини було видно, що вона хоче повернути назад свої вироби, а хлопець не проявляв жодного інтересу щодо подальшого їх викупу;

- протоколами очних ставок між потерпілою ОСОБА_6 та підсудними ОСОБА_1 (т.1 а.с.43-46) та ОСОБА_5 (т.1 а.с.47-50) від 08 квітня 2011 року, де потерпіла дала детальні пояснення з приводу шахрайських дій щодо неї з боку підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_5;

- протоколами вилучення від 06 квітня 2011 року у потерпілої ОСОБА_6 договорів 067-11019815 та 067-11019816 про надання їй ломбардом фінансового кредиту від 03 квітня 2011 року (а.с.9,10);

- протоколом огляду речових доказів - договорів 067-11019815 та 067-11019816 про надання ломбардом фінансового кредиту, укладених 03 квітня 2011 року між ОСОБА_14 та ПТ «Ломбард-Скарбниця», постановою про прилучення їх до справи (а.с.72-73).

ІІІ. По епізоду вчинення таємного викрадення майна з будинку

гр. ОСОБА_8 22 травня 2011 року:

- показаннями потерпілого ОСОБА_8 в ході досудового слідства, оголошеними в судовому засіданні (т.2 а.с.25-26), що 22 травня 2011 року біля 09 години 30 хвилин разом з дружиною пішли до церки у с.Ільниця Іршавського району Закарпатської області, закривши вхідні двері будинку на ключ. Біля 13 години, повернувшись додому, виявили розкидані по кімнатах речі та відсутність мобільного телефону марки «ZTE-G S202»чорного кольору, гроші в сумі 800 грн. купюрами по 50 грн. та газового пістолету марки «KURIER»калібру 9 мм;

- аналогічними показаннями свідка ОСОБА_15 в ході досудового слідства, оголошеними в судовому засіданні (т.2 а.с.27-28);

- показаннями свідка ОСОБА_16 в ході досудового слідства, оголошеними в судовому засіданні (т.2 а.с.51-53), що 22 травня 2011 року біля 13 години 40 хвилин йому зателефонувала ОСОБА_15 та повідомила, що їх обікрали. Приїхавши до будинку, допомагав ОСОБА_15 виявити викрадені речі, телефонував ОСОБА_9, який перебував у Словачинні, та повідомив про вчинену крадіжку, на що останній сказав подивитись у сейф, де зберігалась зброя, - гвинтівка та газовий пістолет, де вияв відсутність останнього;

- показаннями свідка ОСОБА_13 в ході досудового слідства, оголошеними в судовому засіданні (т.2 а.с.56-57), що у травні 2011 року її син ОСОБА_17 приїжджав до неї в гості з хлопцем на ім»я ОСОБА_8 з м.Львова, де гостювали у неї близько двох тижнів та поїхали назад;

- заявою потерпілого ОСОБА_8 від 22 траваня 2011 року про вчинення крадіжки з їх будинку (т.2 а.с.4);

- протоколом огляду місця події від 22 травня 2011 року -будинку АДРЕСА_3 (т.2 а.с.5-11);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події, ксерофототаблицями від 27 червня 2011 року з участю підсудного ОСОБА_1 (т.3 а.с.43-49).

Таким чином, винуватість підсудного доведена повністю зібраними по справі доказами, аналіз яких наведений вище. Дії підсудного ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.2 ст. 308 КК України, оскільки вчинив вимаганя наркотичних засобів із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя чи здоров»я потерпілого, та з погрозою застосування такого насильства; за ч.2 ст. 190 КК України, оскільки вчинив заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), за попередньою змовою групою осіб; за ч.3 ст. 185 КК України, оскільки вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку) поєднану з проникненням у житло.

Підстав застосовувати до підсудного ОСОБА_1. який ніде не працював, додаткове покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади або займатись певною діяльністю за санкцією ч.2 ст. 308 КК України немає жодних, оскільки якщо таке за санкцією статті (санкцією статті) є обов'язковим, то воно застосовується лише до тих осіб, які обіймали посади чи займались діяльністю, з якими було пов'язано вчинення злочину. В інших випадках дане додаткове покарання не застосовується з наведенням у вироку відповідних мотивів у відповідності з п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду україни «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 203 року № 7 (v0007700-03) із внесеними змінами.

Обираючи покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого, особу винного, що вперше притягається до кримінальної відповідальності, часткове визнання ним своєї вини та розкаяння у вчиненому, посередню характеристику за місцем проживання, наявність матеріальних претензій до нього з боку потерпілих, які останнім не відшкодовані, і вважає за необхідне обрати йому покарання в межах санкції статтей, за якими обвинувачується, у вигляді позбавлення волі, вважаючи виправлення та перевиховання підсудного можливим в умовах ізоляції від суспільства, враховуючи дані про особу, вчинення ним злочинів 2010-2011 роках у різних районах та областях.