Нововолинський міський суд Волинської області у складі:

головуючого судді Галушки О.Г.,

за участю секретаряДячук С.Л.,

прокурораНедумової С.С.,

потерпілого ОСОБА_1, ОСОБА_2,

ОСОБА_3, ОСОБА_4,

захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6,

ОСОБА_30, ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Нововолинського міського суду кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя АДРЕСА_1, громадянина України, не одруженого, з неповною середньою освітою, не працюючого, раніше судимого:

1. вироком Нововолинського міського суду Волинської області від 25.03.2003 року за ч. 2 ст. 185, ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 186 КК України, на підставі ст. 70 КК України до чотирьох років позбавлення волі, на підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю два роки;

2. вироком цього ж суду від 28.04 2004 року за ч. 2 ст. 186 КК України, на підставі ст. 71 КК України до чотирьох років шести місяців позбавлення волі, звільнений 05.03.2008 року по відбуттю строку покарання,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 186, ч. 1 ст. 296, ч.1 ст. 309, ч. 2 ст. 342 КК України;

ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця і жителя АДРЕСА_2, громадянина України, не одруженого, з вищою освітою, працюючого гірничим робітником шахти «Бужанська»ДП «Волиньвугілля», не судимого згідно ст. 89 КК України,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 296 КК України,

01 червня 2009 року приблизно о 22 годині ОСОБА_10 перебуваючи біля приміщення кафе «Вернісаж», що по вулиці Соборній в місті Нововолинську, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, використовуючи малозначний привід, завдав удар потерпілому ОСОБА_1 в ділянку грудей.

06 лютого 2011 року приблизно о 23 годині 30 хвилин ОСОБА_9, знаходячись біля хлібного кіоску та приміщення «ПриватБанк», які розташовані навпроти магазину «Дебют», що по вулиці Винниченка, 6 у місті Нововолинську, з корисливих мотивів, застосовуючи до ОСОБА_3 фізичне насильство, яке не є небезпечне для життя чи здоровя потерпілого, повторно відкрито викрав у останньої мобільний телефон марки «Samsung Е 1080 I»вартістю 150 грн. разом із сім-карткою мобільного оператора «Київстар»вартістю 20 грн., всього майна на загальну суму 170 грн.

Цього ж дня, у той же період часу ОСОБА_9, перебуваючи біля магазину «Дебют», грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, діючи з хуліганських спонукань залякав ОСОБА_4 та ОСОБА_3, позбавивши їх можливість відпочивати, і в подальшому, в той же день приблизно в той же період часу, знаходячись біля будинку №21, що по вул. Грушевського у місті Нововолинську, продовжуючи такі свої хуліганські дії з особливою зухвалістю умисно заподіяв ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді рани в ділянці носа, перелом спинки носа, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 132 від 09.03.2011 року відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоровя.

01 вересня 2011 року біля 15 години ОСОБА_9, знаходячись в дворі будинку № 4, що на мікрорайоні Шахтарському в місті Нововолинську з метою уникнути затримання вчинив опір працівникові правоохоронного органу оперуповноваженому СКР Нововолинського МВ УМВС України у Волинській області ОСОБА_11, який на місці затримання відразу ж представився працівником міліції, предявивши службове посвідчення. При цьому, такий опір з боку ОСОБА_9 виражався у намаганні вирватися та втекти, шарпанні ОСОБА_2 за одяг і застосуванні до останнього фізичної сили.

Крім цього, 01 вересня 2011 року близько 18 години у ОСОБА_9 під час проведення особистого обшуку працівниками міліції, що проводився в кабінеті № 31 Нововолинського МВ УМВС України у Волинській області було виявлено та вилучено наркотичний засіб - канабіс (марихуана) масою 10,54 грама, який являє собою особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено, котрий ОСОБА_9 незаконно придбав за невстановлених досудовим слідством обставин і зберігав при собі без мети збуту для власного вживання.

Допитаний в судовому засіданні з приводу інкримінованого обвинувачення підсудний ОСОБА_10 свою винність не визнав і пояснив, що дійсно 01 червня 2009 року у вечірній час він знаходився в барі «Вернісаж», який на м-ні Шахтарському у м. Нововолинську, де був разом із ОСОБА_12 Тоді ж в бар зайшли ОСОБА_9 та ОСОБА_13. Через якийсь час він вийшов з ОСОБА_12 на вулицю, який пішов попереду нього. Саме в цей момент він почув, як на вулиці якісь хлопці голосно сміялися. Йому здалося, що вони сміялися з нього, а тому, наблизившись до одного з них, яким був ОСОБА_1, він його штовхнув у груди, від чого ОСОБА_1 впав. Після цього, він зразу ж пішов в тому напрямку куди пішов ОСОБА_12 Хто ще в той час наносив удари ОСОБА_1, він не бачив, так як відійшов від нього.

Підсудний ОСОБА_9 теж не визнав себе винним у інкримінованому йому обвинуваченні і пояснив, що 06 лютого 2011 року, у вечірній час він пішов в місто разом із ОСОБА_13. Гуляючи містом, вони зустріли ОСОБА_14 та ОСОБА_15. Всі вони зустрілися біля магазину «Дебют», де вирішили випити спиртного. При розмові між собою він зясував, що ОСОБА_13 потрібно було розшукати дівчину на імя ОСОБА_7. В цей час йшли неподалік потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_4, так як він їх знає тому підійшов до них і попросив їх викликати ОСОБА_7, яка була потерпілих подругою. Також пропонували цим дівчатам випити разом з ними коньяк. Через якийсь час він викликав таксі у яке сіли ОСОБА_3, ОСОБА_4, він та ОСОБА_13. Їдучи дорогою, у автомобілі відкрилася дверка і з таксі намагалася вийти ОСОБА_4 Після того як таксист зупинив автомобіль, він вийшов на вулицю разом з ОСОБА_4 яка стала його ображати. Не стримавшись, він вдарив ОСОБА_4 своєю головою у її обличчя від чого у неї пішла кров. Тут же до нього підійшов ОСОБА_13 та забрав в автомобіль, після чого вони повернулися до магазину «Дебют», залишивши ОСОБА_4 та ОСОБА_3 Разом з тим ОСОБА_9 вказав на те, що мобільний телефон у ОСОБА_3 він брав у неї з її дозволу котрий мав намір повернути, однак цього не зробив, так як телефон випав у нього на землю та розлетівся. ОСОБА_15 допоміг йому зібрати телефон. Спочатку він хотів повернути телефон ОСОБА_3 через ОСОБА_16, але потім на слідуючий день потерпілу зустрів біля магазину «Аміго»і повернув телефон.

По епізоду обвинувачення у вчиненні 01 червня 2009 року хуліганства групою осіб та у вчиненні цього ж дня відкритого викрадення майна належного потерпілому ОСОБА_1 із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя чи здоровя потерпілого, ОСОБА_9 пояснив, що він взагалі не причетний до цих злочинів. Дійсно він був у барі «Вернісаж»із ОСОБА_13, але після того як розпили пиво вийшли на вулицю та він разом із своєю знайомою ОСОБА_17, яка прийшла до нього, пішли додому. Ніякий телефон він не передавав для ОСОБА_18 з яким раніше відбував покарання у місцях увязнення, категорично заперечуючи таких факт.

По епізоду опору працівникові правоохоронного органу ОСОБА_9 пояснив, що 01 вересня 2011 року він зустрівся на базарчику, який на мікрорайоні Шахтарському зі своїми знайомими. Від базарчика він направився до собору. В той момент до нього підійшов якийсь чоловік, у якого він попросив прикурити, але цей чоловік схопив його за руку, проте вирвавшись від нього, він побіг в сторону школи гімназії. Однак цей чоловік його наздогнав, потім до нього приєдналися ще якісь особи, заламали руки, звязали їх ременем, перевірили кишені, а потім доставили у міський відділ, де завели в кабінет ОСОБА_19. Вже тоді йому пояснили, що він перебував у розшуку. Ствердив про те, що коли втікав, то йому кричали у слід: «стій міліція».

По епізоду незаконного придбання та зберігання наркотичних засобів без мети їх збуту ОСОБА_9 пояснив, що після того я його 01 вересня 2011 року доставили у міський відділ внутрішніх справ, то відразу помістили в кабінет оперуповноваженого ОСОБА_19 Перебуваючи там, йому дозволяли пити, виводили в туалет коли він про це просив, і по проходженню близько 2-3 години сказали перевірити кишені. З однієї передньої кишені штанів він вийняв ключ та перевіривши задню кишеню, витягнув звідти папір, який кинувши сказав, що «це не моє ». Відразу ж були викликані експерт, поняті і стали проводити огляд. Все те, що розсипалося по підлозі підмели віником та всипали у пакет. Потім все те, що було в пакеті зважили у магазині при ньому, але він на це не дивився і сказав: «Що це йому не належить».

Незважаючи на такі показання підсудних, винність ОСОБА_10 у вчиненні хуліганства 01 червня 2009 року, а також винність ОСОБА_9 у повторному відкритому викраденні майна у потерпілої ОСОБА_3, поєднаного із застосуванням до неї насильства, що не є небезпечним для її життя чи здоровя; у вчиненні хуліганства 06 лютого 2011 року; у вчиненні опору працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обовязків та у незаконному придбанні і зберіганні наркотичних засобів без мети їх збуту доведена рядом доказів перевірених і досліджених в судовому засіданні.

Так по епізоду вчинення хуліганства винуватість ОСОБА_10 стверджується наступними доказами.

Допитаний як потерпілий ОСОБА_1 пояснив в судовому засіданні, що його на вулиці біля кафе «Вернісаж»штовхнув у груди ОСОБА_10 від чого він впав на землю. Бачив як після цього відразу ж ОСОБА_10 відійшов від нього і через невеликий проміжок часу якісь особи почали наносити йому удари в різні частини тіла в тому числі і в голову. Коли почув, що хтось лізе у кишеню діставати телефон, то його притримав і в цей момент відчув удар в голову від якого втратив свідомість. Ствердив, що він не бачив щоб його бив ОСОБА_9

В судовому засіданні оголошенні показання ОСОБА_1 дані ним на досудовому слідстві в якості потерпілого (том 1 а.с. 27, 28), де він вказував на те, що ОСОБА_10 наніс йому удар в груди рукою від чого він впав на землю. І ці показання ОСОБА_1 підтвердив в судовому засіданні.

Дані обставини підтвердив ОСОБА_1 під час проведення на досудовому слідстві очної ставки між ним та ОСОБА_10 (том 1 а.с. 31-32).

Під час проведення відтворення обстановки і обставин події з участю потерпілого ОСОБА_1, останній в деталях розповів і показав на місці як 01 червня 2009 року йому завдав тілесних ушкоджень ОСОБА_10, а потім яким чином і в які ділянки тіла наносили удари інші особи, котрі і викрали у нього відкрито мобільний телефон (том 1 а.с. 63-64).

За висновком судово-медичної експертизи № 638 від 21 липня 2009 року у ОСОБА_1 виявлені тілесні ушкодження у виді множинних забоїв та осадження обличчя зі струсом головного мозку. За ступенем тяжкості ці тілесні ушкодження відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоровя (том 1 а.с. 43).

Суд, вважає достовірними показання ОСОБА_1 даними ним в ході досудового слідства, оскільки вони в деталях співпадають і доповнюють одне одного, а тому їх кладе в основу вироку по даному епізоду обвинувачення.

По епізоду вчинення повторно відкритого викрадення майна у потерпілої ОСОБА_3, поєднаного із застосуванням до неї насильства, що не є небезпечним для її життя чи здоровя винуватість ОСОБА_9 доведена такими доказами.

Потерпіла ОСОБА_3 в судовому засіданні показала, що в один із днів взимку 2011 року біля хлібного кіоску поблизу магазину «Аміго»вона будучи з ОСОБА_4 побачили ОСОБА_9, який був з друзями. В той час до неї зателефонували і вона почала розмовляти по телефону. Під час розмови по телефону ОСОБА_9 забрав його з її рук і сказав, що віддасть його лише після того як вона з ОСОБА_4 покличуть ОСОБА_7. За якийсь час хтось викликав таксі і ОСОБА_9 сказав, що поки вони не знайдуть дівчину на імя ОСОБА_7, він телефон не поверне. Підкорюючись тому, вона з ОСОБА_4 сіли у таксі, також з ними сів ОСОБА_9 та ОСОБА_13 Коли таксист не повернув до того місця, де, проживає ОСОБА_7, - ОСОБА_4 сказала йому зупинитися, а то вона випригне і відчинила задні двері автомобіля. Після того як водій зупинив таксі, ОСОБА_4 вийшла з нього. За нею також вийшов ОСОБА_9 і став розмовляти з ОСОБА_4 Потім бачила як ОСОБА_9 вдарив головою ОСОБА_4 на вулиці і вдруге, уже, находячись в приміщенні бараку - житлового будинку. Підсудний ОСОБА_9 повернув їй телефон вечері на слідуючий день, після того як вона подала відповідну заяву про пограбування в міліцію. Крім того, ОСОБА_3 ствердила про те, що ОСОБА_9 штовхнув її біля хлібного кіоску після того як забрав у неї телефон.

Ці ж обставини відкритого викрадення ОСОБА_9 телефону у ОСОБА_3 підтвердила у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4, яка пояснила, що вона бачила як ОСОБА_9 забрав із рук у ОСОБА_3 її мобільний телефон. Потім вона почула що ніби як хтось впав, коли повернулась, то побачила, що ОСОБА_3 впала. ОСОБА_9 її вдарив і відійшов недалеко. ОСОБА_9 знаходився ще з декількома хлопцями. Коли вони з ОСОБА_3 до них наблизилися, тоді хлопці запросили їх випити коньяку. Вона з ОСОБА_3 зробили вигляд, що ніби пють з ними коньяк. ОСОБА_9 при цьому сказав, що якщо хочете телефон, то потрібно покликати дівчину на імя ОСОБА_7. Так як ця дівчина проживає недалеко від неї, тому погодилася її покликати. ОСОБА_9 сказав, що беремо таксі, і по приїзду таксі в салон сіли вона, ОСОБА_3, ОСОБА_9 та товариш ОСОБА_9 Як тільки вона побачила, що таксі проїхало той поворот куди слід було їхати, то відразу ж сказала таксисту зупинитися, але так як він не зупиняв автомобіль, то відчинила на ходу двері в автомобілі. Вона відразу ж вийшла з автомобіля на вулицю. За нею вийшов ОСОБА_9, а потім ОСОБА_3 На вулиці ОСОБА_9 сказав сідати їй в автомобіль, але вона відмовилася це робити, після чого він вдарив її своєю головою у ніс. Злякавшись таких дій ОСОБА_9, вона сказала, що хоче в туалет, однак він сказав: «Що підеш тоді коли я скажу». Після цього їй вдалося втекти з цього місця до житлового бараку з тим щоб покликати когось на допомогу. В житловому будинку вона покликала якогось чоловіка але в той час до неї знову підійшов ОСОБА_9 і вдруге наніс їй удар головою в обличчя. У неї з носа почала йти кров, вона почала кричати і впала в істерику. ОСОБА_3 вже в той час була біля неї. Після цього вона з ОСОБА_3 зайшли до того чоловіка в квартиру, де вона помилася і потім вони пішли додому. На слідуючий день вона подала заяву в міліцію разом з ОСОБА_3 Коли поверталась з міліції, то їх зустрів ОСОБА_9, який віддав телефон ОСОБА_3 При цьому ОСОБА_9 запитав: «Чи вони були в міліції, і що там понаписували».

Ці показання потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 узгоджуються із показаннями свідка ОСОБА_20, який вказав на те, що одного дня до нього в квартиру постукали дівчата і попросилися вмитися, так як у однієї з них текла з носа кров. Пояснювала йому, що її хтось вдарив. Ця подія була вже після опівночі але він ще не спав, в квартирі було ввімкнено освітлення.

Свідок ОСОБА_21 підтвердив, що до нього у таксі сіли двоє чоловіків та дві дівчини. Біля повороту школи №3 в автомобілі відкрилися двері, на вулицю вийшли двоє дівчат і чоловік. Через якийсь час повернувся чоловік без дівчат. Після цього вони поїхали спочатку до магазину «Аркос», який на м-ні Шахтарському, а потім повернулися на пожежну площу.

Свідок ОСОБА_14 ствердив про те, що біля 24 години він зустрів в місті Нововолинську ОСОБА_9 та ще двох хлопців, з якими купили пляшку коньяку. Пізніше побачили двох дівчат: ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які були веселі, підійшли до ОСОБА_9 і про щось з ним розмовляли. Через якийсь час вони кудись поїхали, а потім повернулися. Бачив як ОСОБА_9 брав телефон у ОСОБА_3 для того, щоб зателефонувати, яка добровільно йому передала телефон.

Ці показання свідка ОСОБА_14, суд до уваги не приймає і вважає їх такими, які дані свідком з метою допомогти своєму товаришеві ОСОБА_9 уникнути відповідальності за вчинене.

Як вбачається із протоколу виїмки від 11.03.011 року ОСОБА_3 видала належну їй сім-картку мобільного оператора «Київстар»(том 2 а.с. 19).

Згідно протоколу огляду предмету від 15.03.2011 року з фототаблицею до нього (том 2 а.с. 20-21) під час даного огляду оглянуто мобільний телефон марки «SAMSUNG»та сім-картку мобільного оператора «Київстар», які належать ОСОБА_3 та постановою від 15.03.2011 року дані предмети визнані речовими доказами і приєднані до кримінальної справи (том 2а.с. 22).

З оголошених показань свідка ОСОБА_22 вбачається, що вона була присутня у квартирі ОСОБА_20 в той час як до квартири постукали дівчата. ОСОБА_20 впустив дівчат і одна з них помилася, так як у неї з носа йшла кров. Під час розмови дівчата повідомили, що їх мали вивезти кудись на автомобілі (том 2 а.с. 41).

Винуватість ОСОБА_9 у вчиненні хуліганства 06 лютого 2011 року доведена слідуючими доказами.

Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що саме ОСОБА_9 змусив її та ОСОБА_3 їхати з ними на таксі для того, щоб покликати дівчину на імя ОСОБА_7. Після того як вона побачила, що таксі рухається не в тому напрямку, де проживає ОСОБА_7, вона злякалася та почала вимагати зупинити таксі. Коли вийшла на вулицю, то за нею вийшов ОСОБА_9, який вимагав від неї повернутися назад в автомобіль і після цього вдарив її своєю головою в ніс. Вона почала втікати від нього до житлового будинку з тим, щоб покликати на допомогу, при цьому вона кричала. В коридорі будинку ОСОБА_9 знову наніс її удар головою в ніс від чого у неї стала йти кров. Після цього з однієї із квартир вийшов чоловік і дозволив їй та ОСОБА_3 пройти до нього в помешкання з тим щоб помитися від крові.

Такі показання потерпілої ОСОБА_4 стосовно даного епізоду обвинувачення повністю відповідають показанням потерпілої ОСОБА_3, яка пояснила в судовому засіданні про те, що після того як ОСОБА_9 забрав у неї з рук телефон, то поставив перед нею та ОСОБА_4 вимогу, що поверне його тільки в тому разі як вони покличуть дівчину на імя ОСОБА_7. Для поїздки до місця проживання ОСОБА_7 хтось із хлопців викликав таксі, куди сіли ОСОБА_9, один із його друзів та вона з ОСОБА_4 Їдучи по дорозі, таксист не повернув до того місця, де проживає ОСОБА_7, через те ОСОБА_4, почала просити таксиста зупинитися, або в іншому випадку вона випригне з автомобіля і відчинила задні двері. Після цього водій зупинив таксі і ОСОБА_4 відразу ж вийшла н вулицю. За нею вийшов ОСОБА_9 і почав про щось з нею розмовляти. Пізніше побачила як ОСОБА_9 вдарив своєю головою ОСОБА_4 Коли ОСОБА_4 забігла у житловий барак, то ОСОБА_9 там ще наніс їй знову таким же чином удар. Від цього у ОСОБА_4 пішла з носа кров. Допомогу їм надав один із жителів цього житлового будинку.

Дані показання потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_3 підтверджуються показаннями свідка ОСОБА_20, який пояснив, що одного дня до нього в квартиру постукали дівчата і попросили вмитися, оскільки у однієї з них текла з носа кров. Дізнався від дівчат про те, що хтось одну з них вдарив. Це все відбулося після опівночі.

Свідок ОСОБА_21 теж підтвердив, що він перевозив у своєму таксі двох чоловіків та дві дівчини. Під час руху в автомобілі відкрилися двері і на вулицю вийшли двоє дівчат і чоловік. Через деякий час у таксі повернувся той чоловік який виходив, але без дівчат.

З цими показаннями потерпілих та свідків співпадають і показання свідка ОСОБА_22, які оголошені в судовому засіданні, у звязку з тим, що свідка згідно рапорту працівника Нововолинського МВ УМВС неможливо здійснити примусовий привід. Як видно із показань свідка ОСОБА_22, вона була присутня у квартирі ОСОБА_20 в той час як до квартири постукали дівчата. ОСОБА_20 впустив дівчат в квартиру і одна з них вмилася, тому, що у неї з носа йшла кров. При розмові дівчата повідомили про те, що їх мали кудись вивезти на автомобілі ( том 2 а.с. 41).

Дані обставини обєктивно підтверджуються висновком судово - медичної експертизи № 132 від 09 березня 2011 року згідно якого у потерпілої ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження у виді рани в ділянці носа, перелом спини носа. Ці ушкодження утворились від ударної травмувальної дії тупого предмета. За ступенем тяжкості виявлене ушкодження відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоровя (том 2 а.с. 36).

Винуватість ОСОБА_9 у вчиненні опору працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обовязків стверджується наступними доказами.

Потерпілий ОСОБА_2 пояснив в судовому засіданні про те, що він працює оперуповноваженим карного розшуку Нововолинського МВ УМВС. 01 вересня 2011 року до Нововолинського МВ УМВС надійшла інформація про те, що ОСОБА_9 який був у розшуку знаходиться в місті Нововолинську на мікрорайоні Шахтарському. За вказівкою заступника начальника карного розшуку він разом із працівниками карного розшуку ОСОБА_24, ОСОБА_25 та ОСОБА_19 виїхали до ринку, що на мікрорайоні Шахтарському у м. Нововолинську. Прибувши на місце, побачили там ОСОБА_9, якого вирішили обійти зі всіх сторін. Вони провели ОСОБА_9 від ринку до собору і тоді він як один із працівників міліції якого не знає ОСОБА_9, мав наблизитись до останнього. Наблизившись до ОСОБА_9, останній запитав у нього чи не має він закурити на, що він відповів: «Ні ОСОБА_31, я не маю закурити»і тут же предявив йому своє службове посвідчення міліціонера та повідомив, що він із карного розшуку, і щоб ОСОБА_9 не чинив опору. В той же час він схопив ОСОБА_9 за руку, але останній відкинув його руку та почав втікати. Коли наздогнав ОСОБА_9, то між ними завязалась боротьба і останній намагався його повалити на землю. Вони впали на землю разом і тоді підійшли до них інші працівники карного розшуку, які застосували до ОСОБА_9 спецзаходи і його було поміщено в автомобіль та доставлено в міський відділ. При цьому потерпілий ОСОБА_2 ствердив про те, що йому під час затримання ОСОБА_9 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді рваної рани лівої кисті та пошкоджено одяг.

Ці показання потерпілого ОСОБА_2 підтверджуються показаннями свідків ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_19, які вказали на те, що вони дійсно 01 вересня 2011 року виїхали із міського відділу міліції на мікрорайон Шахтарський для затримання ОСОБА_9 Вони бачили як ОСОБА_2 підійшов до ОСОБА_9 та показав йому своє посвідчення. Після чого ОСОБА_9 відштовхнув ОСОБА_2 та почав втікати. ОСОБА_2 побіг за ОСОБА_9 і наздогнавши його між ними почалась боротьба. В результаті цього ОСОБА_2 та ОСОБА_9 впали на землю. Згодом до того місця підбігли всі працівники карного розшуку, затримали ОСОБА_9 та доставили його у міськвідділ.

Разом з тим свідок ОСОБА_19 ствердив про те, що він бачив у ОСОБА_2 пошкодження на руці, де видно було кров.

З протоколу огляду місця події від 01 вересня 2011 року з фототаблицею до нього вбачається, що в ході даної слідчої дії у потерпілого ОСОБА_2 було вилучено його пошкоджений одяг джинси та футболку, а також при поверховому огляді ОСОБА_2 у нього виявлено тілесне ушкодження у вигляді різаної рани з потьоками крові (том 3 а.с. 12-14).

Показання потерпілого ОСОБА_2, свідків ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_19 обєктивно підтверджуються висновком судово-медичної експертизи № 694 від 20 вересня 2011 року, з якого видно, що у ОСОБА_2 виявлені тілесні ушкодження у вигляді множинних саден в ділянці проекції лівого променево-запясного суглобу по задній поверхні. Ці тілесні ушкодження утворилися від дії удару з тертям тупих предметів (предмета). За ступенем тяжкості, виявлені ушкодження відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень ( том 3 а.с. 24-25).

Як видно із протоколу огляду речових доказів від 23 вересня 2011 року та постанови про приєднання до справи речових доказів від 23 вересня 2011 року, вилучені у потерпілого ОСОБА_2 пошкоджені футболка-теніска та джинси визнані речовими доказами та в якості таких приєднані до справи (том а.с. 30, 31).

З оглянутої в судовому засіданні оперативно-розшукової справи №12/4-30-10 вбачається, що стосовно ОСОБА_9 12 квітня 2011 року було заведено оперативно-розшукову справу з метою його розшуку у звязку з переховуванням від органів розслідування. Згідно постанови від 11 квітня 2011 року досудове слідство у кримінальній справі про обвинувачення ОСОБА_9 за ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 296 КК України було зупинено і оголошено його у розшук (том 2 а.с. 50).

По епізоду незаконного придбання і зберігання наркотичних засобів без мети їх збуту винність ОСОБА_9 стверджується наступними доказами.

Так, будучи допитаний в якості потерпілого ОСОБА_2 вказав на те, що 01 вересня 2011 року на місці затримання ОСОБА_9 особистий його обшук не проводився. ОСОБА_9 після затримання помістили в автомобіль і доставили в міський відділ внутрішніх справ. Прибувши у приміщення міськвідділу, ОСОБА_9 провели в службовий кабінет ОСОБА_19 У його присутності в кабінеті ОСОБА_9 викинув на підлогу пакет у вигляді листка з зошита, де знаходилась суха зелена речовина і став розтирати її по підлозі. Всі ті хто знаходився в кабінеті ОСОБА_19 відразу ж запитали у ОСОБА_9: «Що він робить», але той продовжував розтирати цю зелену речовину по підлозі. Після запрошення в кабінет понятих, експертної служби ОСОБА_9 кричав: «Що це не його, і що його підставляють».

Такі показання потерпілого ОСОБА_2 по даному епізоду обвинувачення узгоджуються із показаннями свідка ОСОБА_19, який пояснив в судовому засіданні, що 01 вересня 2011 року при затриманні ОСОБА_9 на мікрорайоні Шахтарському його особистий обшук не проводився. Цьому заважала поведінка ОСОБА_9, який чинив опір. Під час знаходження в його кабінеті, що у приміщенні міськвідділу ОСОБА_9 в якийсь момент витягнув із задньої кишені якусь речовину, котра розсипалась по підлозі. Це була наркотична речовина. У кабінет були запрошені поняті і у їх присутності слідчим проводився огляд, під час якого розсипану речовину було зібрано з підлоги та зі столу. При цьому свідок ОСОБА_19 ствердив, що затримання ОСОБА_9 відбувалось між 17 та 18 годинами.

Свідок ОСОБА_25 теж підтвердив показання потерпілого ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_19, вказавши на те, що при затриманні особистий обшук ОСОБА_9 не проводився, так як він виривався. Бачив як в кабінеті ОСОБА_19 збирали коноплю, змітаючи її віником. Яким чином ОСОБА_9 розсипав цю речовину він не бачив.

Ці обставини підтверджуються протоколом огляду місця події від 01 вересня 2011 року з фототаблицями до нього, згідно якого під час проведення огляду у приміщенні службового кабінету № 31 Нововолинського МВ УМВС України у Волинській області, де знаходився ОСОБА_9 було виявлено на підлозі розсипану речовину рослинного походження (подріблену) зовні схожу на марихуану, а також паперовий згорток з ідентичною речовиною який знаходився на письмовому столі. Речовину рослинного походження було поміщено у поліетиленовий пакет у присутності понятих, який був опечатаний та скріплений підписами понятих (том 2 а.с. 73-75).

Допитані в судовому засіданні як свідки поняті ОСОБА_27 та ОСОБА_28 ствердили про те, що під час проведення огляду в одному із кабінетів Нововолинського МВ УМВС вони бачили розсипану зелену речовину, яка була як на підлозі, так і на столі. Та, що була на столі знаходилась на листочку паперу. Огляд здійснював слідчий, експерт. Речовину з підлоги збирали за допомогою віника. При цьому свідок ОСОБА_27 пояснив, що в кабінеті знаходився чоловік, який був збуджений та говорив таке: «Хлопці не вірте, це не моє, це мені підкинули».

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_9 ствердив про те, що знаходячись в кабінеті ОСОБА_19 він особисто вийняв із передньої кишені своїх штанів ключ, а з задньої згорток паперу з подрібленою речовиною рослинного походження, який відразу ж кинув на підлогу, розсипавши речовину.

За висновком судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів № 475/1329 від 21.09.2011 року надана на дослідження речовина рослинного походження, що вилучена в кабінеті № 31 Нововолинського МВ УМВС у ОСОБА_9 01.09.2011 року являє собою особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено канабіс масою в перерахунку на висушену речовину 10,54 грами (том 2 а.с. 86-88).

Як видно із висновку судової наркологічної експертизи № 584 від 14.09.2011 року, наркологічний анамнез та результати обстеження вказує на епізодичне вживання ОСОБА_9 наркотиків ( групи канабіоїдів) протягом 10-ти років, з перервами на час перебування в місцях позбавлення волі шляхом викурювання у цигарках та через водний саморобний пристрій «бульбулятор». Технологія приготування, стан спяніння відомі з власного досвіду. Потяг до вживання наркотиків, залежність не сформовані. Підекспертний ОСОБА_9 наркоманією та алкоголізмом не страждає, має місце епізодичне вживання наркотиків (групи канабіоїдів) та епізодичне вживання алкоголю (том 2 а.с. 82).

Згідно протоколу огляду предмету від 28 вересня 2011 року та постанови про приєднання речового доказу до кримінальної справи від 28 вересня 2011 року, паперовий згорток в якому знаходиться згорток паперу з подрібленою речовиною рослинного походження зеленого кольору вагою 10,94 грама визнано речовими доказами та передано на зберігання в камеру схову Нововолинського МВ УМВС України у Волинській області (том 2 а.с.104,105).

Таким чином, дослідивши і оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що в ході судового засідання доведена винуватість ОСОБА_10 у вчиненні ним хуліганства, тобто грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю і ці дії підсудного ОСОБА_10, суд кваліфікує за ч.1 ст. 296 КК України.

Доведеною є також дослідженими і оціненими в судовому засіданні доказами в їх сукупності винуватість ОСОБА_9 у повторному відкритому викраденні майна у потерпілої ОСОБА_3, поєднаного із застосуванням до неї насильства, що не є небезпечним для її життя чи здоровя і такі дії підсудного ОСОБА_9 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 186 КК України за кваліфікуючими ознаками поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоровя потерпілого та повторність.

Дії ОСОБА_9, які полягають у грубому порушені громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю (хуліганство), суд кваліфікує за ч. 1 ст. 296 КК України.

Дії ОСОБА_9, що були спрямовані на вчинення опору працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обовязків, суд кваліфікує за ч. 2 ст. 342 КК України.

Дії ОСОБА_9, які полягають у незаконному придбанні і зберіганні наркотичних засобів без мети їх збуту, суд кваліфікує за ч. 1 ст. 309 КК України.

Органом досудового слідства дії ОСОБА_10 кваліфіковано за ч. 2 ст. 296 КК України як вчинення хуліганства групою осіб, а саме із ОСОБА_9

Проте дана кваліфікація не знайшла свого підтвердження дослідженими і перевіреними в судовому засіданні доказами.

Так, підсудний ОСОБА_10 як під час досудового слідства так і судового слідства стверджував, що 01 червня 2009 року на вулиці поблизу кафе «Вернісаж»він особисто почувши, що потерпілий ОСОБА_1 голосно розмовляє підійшов до нього та завдав йому тілесних ушкоджень від чого той впав на землю. В той момент поруч із ОСОБА_1 знаходився лише він один. Відразу ж після цього він пішов від ОСОБА_1, залишивши його на місці. Хто крім нього завдавав ОСОБА_1 тілесних ушкоджень він не бачив.

Потерпілий ОСОБА_1 теж підтвердив показання підсудного ОСОБА_10 вказавши на те, що після того як його вдарив ОСОБА_10, то останній зразу ж відійшов від нього. Хто саме з інших осіб його бив пізніше він не бачив.

Свідок ОСОБА_12 пояснив, що після того як він з ОСОБА_10 01 червня 2009 року вийшов з бару «Вернісаж», то він пішов попереду ОСОБА_10 Будь-якого конфлікту між ОСОБА_10 із кимось іншим він не бачив. На слідуючий день ОСОБА_10 розповів йому про те, що ОСОБА_1 з нього сміявся, а тому він його штовхнув.

Виходячи із цих доказів, суд вважає за необхідне перекваліфікувати дії ОСОБА_10 з ч. 2 ст. 296 на ч.1 ст. 296 КК України.

Крім цього, органом досудового слідства кваліфіковано дії ОСОБА_9 по епізоду хуліганства, що мало місце 01 червня 2009 року за ч. 2 ст. 296 КК України, а також по епізоду грабежу, поєднаного з застосуванням насильства, що не небезпечним для життя чи здоровя потерпілого, що мало місце 01 червня 2009 року за ч. 2 ст. 186 КК України.

Однак обвинувачення за цими епізодами не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні.

Під час судового слідства обвинуваченням не надано жодних доказів про участь ОСОБА_9 у вчиненні ним 01 червня 2009 року хуліганських дій спрямованих проти потерпілого ОСОБА_1 та про його участь у пограбуванні цього ж дня останнього.

Так, потерпілий ОСОБА_1 як в ході судового, так і в ході досудового слідства не вказував на те, що ОСОБА_9 брав участь у його пограбуванні та у вчинені хуліганських дій спрямованих проти нього.

Також не стверджували про участь ОСОБА_9 у цих епізодах злочинів і допитані в ході судового засідання свідок ОСОБА_12, підсудний ОСОБА_10

Крім того, з оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_29, який був разом з ОСОБА_1 01 червня 2009 року в барі «Вернісаж»та по виході з нього знаходився з останнім на вулиці біля бару, теж не вбачається участь підсудного ОСОБА_9 у епізодах пограбування ОСОБА_1 і вчинення проти нього хуліганських дій (том 1 а.с. 37-38).

Про свою непричетність до вчинення цих епізодів злочинів ствердив в судовому засіданні і підсудний ОСОБА_9, який пояснив, що він дійсно 01 червня 2009 року у вечірній час був в барі «Вернісаж», але випивши пива у барі залишив його разом із своєю дівчиною ОСОБА_17, з якою пішов додому. Ніякої участі у пограбуванні ОСОБА_1 цього дня та у хуліганських діях спрямований проти останнього він не приймав.

Дані обставини, а саме про участь ОСОБА_9 у зазначених епізодах злочинів не підтвердилися жодним доказом перевіреними в суді.

Частиною 2 ст. 327 КПК України передбачено, що обвинувальний висновок не може грунтуватися на припущеннях і постановляється лише при умові, коли в ході судового розгляду винність підсудного у вчиненні злочину доведена.

Таким чином, суд повно, всебічно та обєктивно, дослідивши усі докази в ході судового слідства, дійшов висновку про відсутність доказів, які б доводили винність ОСОБА_9 у вчиненні ним 01 червня 2009 року злочину передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, а тому його слід виправдати у звязку з недоведеністю його участі у вчиненні цього злочину.

Крім цього, недоведеною є винуватість ОСОБА_9 у вчиненні ним 01 червня 2009 року епізоду повторного відкритого викрадення майна у потерпілого ОСОБА_1, поєднаного із застосуваннями насильства, що не є небезпечними для його життя чи здоровя, у звязку з цим, суд виключає даний епізод із обвинувачення підсудному ОСОБА_9

Поряд з цим у судовому засіданні встановлено, що місцем вчинення ОСОБА_9 епізоду відкритого викрадення майна у потерпілої ОСОБА_3, яке поєднане із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для її життя чи здоровя, вчиненого повторно, являється територія, що прилягає до хлібного кіоску та приміщення «Приват Банк», які розташовані навпроти магазину «Дебют» що по вул. Винниченка, 6 у м. Нововолинську, а тому при формулюванні обвинувачення ОСОБА_9 за даним епізодом, суд уточнює і вказує на зазначене місце вчинення злочину.

Стосовно показань даних ОСОБА_9 про те, що йому під час затримання 01 вересня 2011 року були спричинені працівниками міліції тілесні ушкодження, то суд вважає, що це не є повязаним із застосуванням до ОСОБА_9 незаконних методів слідства для отримання бажаних показань.

В ході судового слідства підсудний ОСОБА_9 не стверджував про те, що до нього застосовувалосьнасильство чи погрози з боку правоохоронних органів з метою отримання необхідних показань під час досудового слідства.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_9, даючи показання як підозрюваний ( том 1 а.с. 88), як обвинувачений за участю захисника ( том 1а.с. 118, 172-173) давав показання вільно, заперечуючи свою винуватість у інкримінованих злочинах, тобто відтворював ті обставини, які мав намір пояснити слідству.

Отже, в судовому засіданні не встановлено факту застосування до підсудного ОСОБА_9 незаконних методів слідства.

Разом з тим, суд вважає, що дані підсудним ОСОБА_9 показання в судовому засіданні щодо його непричетності до усіх епізодів обвинувачення є його намаганням уникнути кримінальної відповідальності за вчиненні злочини, а тому ці показання підсудного суд оцінює критично і до уваги не бере.

При призначенні покарання підсудним, суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, особу кожного з них, обставини які обтяжують і помякшують покарання.

Так, підсудним ОСОБА_10 вчинено злочин, який законом віднесено до невеликої тяжкості, він виключно позитивно характеризується за місцем роботи, на даний час навчається у гірничому коледжі.

Підсудний ОСОБА_9 вчинив чотири злочини, серед яких один є тяжким, один середньої тяжкості та два невеликої тяжкості.

Ці злочини ОСОБА_9 вчинив через невеликий проміжок часу після відбуття ним реального покарання за вчинення теж умисних злочинів, які повязані з насильством над потерплим, що свідчить про його не бажання стати на шлях виправлення. Як особа за місцем проживання ОСОБА_9 характеризується негативно, до моменту його затримання не займався суспільно - корисною працею.

До помякшуючих покарання обставин підсудному ОСОБА_10, суд відносить добровільне відшкодування завданої потерпілому ОСОБА_1 шкоди та те, що він є особою молодого віку.

До помякшуючих покарання обставин підсудному ОСОБА_9, суд відносить те, що він є особою молодого віку.

Обставин, які б обтяжували покарання ОСОБА_10, суд не вбачає.

До обставин, які обтяжують покарання підсудному ОСОБА_9, суд відносить рецидив злочинів.

Враховуючи наведене, суд вважає необхідним для виправлення та попередження нових злочинів покаранням підсудному ОСОБА_10 у виді штрафу, а підсудному ОСОБА_9 у виді позбавлення волі.

Потерпілим ОСОБА_1 подано до суду письмові заяви, де він відмовляється від заявленого ним у справі цивільного позову до ОСОБА_9 та ОСОБА_10 про відшкодування шкоди, заподіяної злочином (том 2 а.с. 245, 246).

У звязку з цим, суд вважає за необхідне прийняти відмову позивача від позову та закрити провадження за даним позовом.

Згідно протоколу про затримання від 29.09.2009 року (том 1 а.с. 89-92) ОСОБА_9 було цього числа затримано по підозрі у вчинення злочину і перебував під вартою до 09 жовтня 2009 року, після чого відповідно до постанови Нововолинського міського суду (том 1 а.с. 97-98) його було звільнено з-під варти та обрано запобіжний захід у виді підписки про невиїзд.

Як видно із протоколу про затримання від 01вересня 2011 року ОСОБА_9 цього числа затримано знову ж по підозрі у вчиненні злочину і, починаючи з цього моменту до теперішнього часу він знаходиться під вартою.

Судові витрати відповідно до ст. 92 КПК України підлягають стягненню з підсудного ОСОБА_9 в дохід держави в розмірі 773,52 грн.

Речові докази: мобільний телефон марки «Нокіа 3110», який переданий згідно письмової розписки органом досудового слідства потерпілому ОСОБА_1 залишити у його власності (том 1 а.с. 29); мобільний телефон марки «SAMSUNG Е 1080 I», який переданий згідно письмової розписки потерпілій ОСОБА_3 залишити останній ( том 2 а.с. 23);

наркотичну речовину канабіс масою 10,54 грами, та інше, які знаходяться в камері схову речових доказів Нововолинського МВ УМВС України у Волинській області - знищити (том 2 а.с. 105);

теніску та джинси, що знаходяться в камері схову речових доказів прокуратури міста Нововолинська передати власникові ОСОБА_2 (том 3 а.с. 31).

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ОСОБА_9 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186, ч.1 ст. 296, ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 342 КК України, призначивши покарання:

за ч. 2 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі на строк пять років;

за ч. 1 ст. 296 КК України у виді обмеження волі на строк три роки;

за ч. 1 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі на строк два роки;

за ч. 2 ст. 342 КК України у виді позбавлення волі на строк один рік шість місяців.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити ОСОБА_9 до відбування покарання у виді позбавлення волі на строк пять років.

Визнати ОСОБА_9 не винним і по суду виправданим у звязку з недоведеністю його участі у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України.

ОСОБА_10 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 296 КК України, призначивши покарання у виді штрафу в розмірі 9000 (девяти тисяч)гривень.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_9 рахувати з 14 березня 2012 року, зарахувавши у строк відбування покарання період перебування під вартою, а саме з 29 вересня 2009 року по 09 жовтня 2009 року та з 01 вересня 2011 року по 14 березня 2012 року.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_9 залишити тримання під вартою, а засудженому ОСОБА_10 у виді підписки про невиїзд до набрання вироком законної сили.

Провадження у справі за цивільним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_10, ОСОБА_9 про відшкодування шкоди, заподіяної злочином закрити у звязку з відмовою позивача від позову.

Стягнути з ОСОБА_9 в доход держави 773(сімсот сімдесят три ) гривні52 коп. судових витрат.

Речові докази: які згідно письмових розписок передані органом досудового слідства потерпілим, а саме мобільний телефон марки «Нокіа 3110»- ОСОБА_1 (том 1 а.с. 29); мобільний телефон марки «SAMSUNG E 1080 I»- ОСОБА_3 (том 2 а.с. 23) залишити у їх власності;

наркотичну речовину канабіс (марихуана) масою 10,54 грами та інше, що зберігаються в камері схову речових доказів Нововолинського МВ УМВС України - знищити (том 2 а.с. 105);

теніску та джинси, що знаходяться в камері схову речових доказів прокуратури міста Нововолинська передати власникові ОСОБА_2 (том 3 а.с. 31).

На вирок може бути подано апеляції до апеляційного суду Волинської області через Нововолинський міський суд протягом 15-ти діб з моменту його проголошення, а засудженим ОСОБА_9 в той же строк з моменту вручення копії вироку.

Згідно з оригіналом

СуддяО.Г. Галушка