Чутівський районний суд Полтавської області

в складі: головуючого - судді Антонова А.А., при секретарі - Самойленко Н.В., за участю прокурора - Гриня Г.Г., захисника - ОСОБА_1, представника потерпілого - ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Чутове справу по обвинуваченню:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ашхабад Республіка Туркменістан, росіянина, гр. Російської Федерації, освіта середня спеціальна, не одруженого, на утриманні 1 неповнолітня дитина, не працюючого, тимчасово проживає без реєстрації в АДРЕСА_1, раніше судимого 27.03.1996 р. Тахтамукайським районним судом Республіки Адигея Російської Федерації за ст.ст. 144 ч. 2, 145 ч. 2, 40 КК РРФСР до 5 років позбавлення волі,

в скоєнні злочину, передбаченого ст.ст. 15 ч. 2, 115 ч. 1 КК України, -

28.10.2011 р. близько 23 год. між малознайомими ОСОБА_3 та ОСОБА_5, які перебували в стані алкогольного сп"яніння, в приміщенні кафе-бару (надалі - кафе) "Сіті", розташованому в смт. Артемівка Чутівського району Полтавської області, де разом вживали алкогольні напої, на ґрунті раптово виниклої неприязні відбулась сварка, у ході якої ОСОБА_3 наніс ОСОБА_5 удар рукою в обличчя. Після того, як сварка була припинена відвідувачами кафе, ОСОБА_3 разом з відвідувачем кафе ОСОБА_6 вийшов з приміщення кафе та пішов в напрямку свого дому. Через декілька хвилин після цього з приміщення кафе вийшов ОСОБА_5, який побачивши, куди пішов ОСОБА_3, побіг за ним слідом, на ходу крикнувши ОСОБА_3 щоб той зупинився. Наздогнавши ОСОБА_3 на відстані близько 170 м. від входу в приміщення кафе, ОСОБА_5 рукою, стислою в кулак, раптово наніс удар по тулубу ОСОБА_3 Між ними зав"язалась бійка, в ході якої вони впали на землю. ОСОБА_7, сидячи зверху на ОСОБА_3, який спиной лежав на землі, руками завдавав удари в область обличчя та тулубу останнього, а той руками захищався від ударів. Потім ОСОБА_3, з метою захисту від суспільно небезпечного посягання ОСОБА_5, дістав з кишені своєї куртки розкладний ніж з викидним лезом, який носив при собі, та діючи умисно, перевищуючи межі необхідної оборони по ознаці невідповідності небезпечності посягання з боку ОСОБА_5, наніс останньому сім ударів ножем в ділянку тулубу зліва, лівої верхньої та лівої нижньої кінцівок, спричинивши ОСОБА_5, згідно висновку судово-медичної експертизи № 2279 від 15.12.2011 р. наступні тілесні ушкодження: а) рану м’яких тканин тулубу зліва, яка проникає в черевну порожнину з пошкодженням міжреберних судин, пошкодження лівого купола діафрагми, з розвитком лівобічного гемопневмотораксу, пошкодженням селезінки з подальшим її видаленням, які кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя; б) різані рани тулубу, лівої верхньої та нижньої кінцівок, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження що спричинили короткочасний розлад здоров"я; в) садна лівої верхньої та нижньої кінцівок, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження. ОСОБА_5, отримавши ножові поранення, припинив завдавати удари ОСОБА_3 та піднявся з нього. ОСОБА_6, який був присутній під час бійки, підійшов до ОСОБА_3 та допоміг йому піднятись з землі. Після цього ОСОБА_5 пішов в сторону кафе, а ОСОБА_6 та ОСОБА_3 пішли в сторону дому останнього. Біля бетонних плит, які знаходились поблизу кафе, ОСОБА_5 зустрів свою сестру та дружину, які посадили його на плити, а потім відвезли в лікарню.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому йому злочині –у закінченому замаху на умисно протиправне заподіяння смерті потерпілому, не визнав, мотивуючи тим, що умислу на вбивство ОСОБА_5 та причин його вбивати у нього не було. Він не бажав смерті потерпілого, а вдарив його ножем тому, що злякався за своє життя та захищався від його раптового нападу, оскільки той, поваливши його на землю, став наносити йому побої. Підсудний повідомив, що в середині жовтня 2011 р. він разом з батьками приїхав з м. Калінінград в смт. Артемівка Чутівського району Полтавської області в гості до брата. 28.10.2011 р. близько 19 год. він разом з співмешканцем його двоюрідної сестри ОСОБА_6 прийшли в кафе "Кармен", де грали в більярд та випили по 50 гр. горілки. Погравши пішли додому. Йдучи по вулиці зупинились біля кафе "Сіті", т.я. ОСОБА_6 зустрів своїх знайомих, які йому раніше були невідомі, і став з ними спілкуватись. З кафе вийшов ОСОБА_5, який був випивши та агресивним, і між ними, з ініціативи останнього, виникла сварка, але причину сварки він згадати не може. Їх розборонили хлопці, які були з ними, та запропонували зайти в кафе, випити "по мировій"щоб улагодити сварку. Вони зайшли, випили по 50 гр. горілки. В кафе вони пробули приблизно півгодини. Ситуація продовжувала загострюватись і він, з метою попередити сварку, запропонував ОСОБА_6 підти додому, він погодився і вони пішли з кафе. Було вже близько 23 год. Перейшовши дорогу та проходячи повз території цукрового заводу біля залізниці, він почув, що, нібито, зупинився автомобіль, та хтось крикнув. Коли обернувся то побачив, що на нього біжить потерпілий кричучи: "Стій. Іди сюди", а потім без розмов напав на нього, почавши бити його в груди, вдаривши чотири рази. Вони впали. Він лежав на спині, а потерпілий сидячи на ньому зверху бив його по обличчю та тулубу кулаками, нанісши не менше десяти ударів. Він ОСОБА_5 не бив, а намагався захищатися та скинути його з себе, але в нього не виходило. Він злякався за себе і хотів присікти дії потерпілого, а тому дістав з кишені куртки викидний ніж, який купив в Артемівці для господарства і носив його з собою. Відкрив ніж і вдарив ним потерпілого навмання, як він пом"ятає, один раз. Все відбувалось так швидко, що він не встиг зреагувати та покликати ОСОБА_6 на допомогу. Потім ОСОБА_6 його підняв. Він встав і запитав ОСОБА_6, де дівся потерпілий, той відповів: "Он він пішов", і він побачив силует потерпілого, який шов в сторону кафе. Після цього він з ОСОБА_6 пішов додому. Прийшовши додому він ліг спати, а ОСОБА_6 пішов з будинку. Вбивати ОСОБА_5 не бажав і не мав наміру, він тільки захищався, а тому просив не позбавляти його волі.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 пояснив, що 28.10.2011 р. близько 22 год. він разом з колегами прийшов в кафе "Сіті"відсвяткувати "День водія". Вони сиділи за столиком в кафе, випивали. Він випив близько 200 - 300 гр. горілки. Потім в кафе зайшли знайомий йому ОСОБА_6, якого він вирішив пригостити, та невідомий йому чоловік, яким був ОСОБА_3 Оскільки ОСОБА_6 був не сам, він запросив їх обох, налив їм по 50 гр. горілки. Він з ОСОБА_6 випив, а чи пив підсудний, він не бачив. Після цього він отримав удар від підсудного і впав із стільця. Піднявшись, вони з ОСОБА_3 зчепились біля барної стойки кафе, але їх розмирили. Після цього підсудний з ОСОБА_6 пішли з кафе. Він вирішив їх наздогнати, щоб запитати, навіщо підсудний його вдарив. Вийшовши з кафе він пішов за ними. Вони перейшли трасу, залізницю та йшли в сторону цукрового заводу. За залізничною колією він їх наздогнав. Відстань до кафе була близько 200 м. Він підійшов до них і запитав ОСОБА_3, за що він його вдарив. Той, нічого не сказавши, вдарив його кулаком в обличчя, а він вдарив його у відповідь кулаком, але в яку частину тіла не пам"ятає. ОСОБА_3 став падати та при падінні вхопив його за кофту і вони впали удвох. Він опинився зверху на підсудному, який сказав: "На, отримуй!". Він почув різкий біль. Поняв, що його вдарили чимось гострим. Ударів було приблизно 5 - в ногу і в тулуб, але не пом"ятає, куди спочатку отримав удар. Це все сталося за декілька секунд: тільки впали і він почув біль - став боліти тулуб. Після цього він піднявся з ОСОБА_3 і пішов на світло до ліхтаря, який був біля кафе. Він перейшов залізничну колію, автодорогу, дійшов до бетонних плит і сів на одну з них. До нього підійшла його сестра, якій він сказав, що його підрізали, та втратив свідомість. Отямився вже в лікарні.

Згідно пояснень свідків ОСОБА_6, ОСОБА_9, та ОСОБА_10 28.10.2011 р. близько 23 год. в приміщенні кафе "Сіті"між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 виникла сварка, в ході якої останній наніс потерпілому удар рукою в обличчя. Вони зчепились, намагаючись вчинити бійку, але їх дії були припинені відвідувачами кафе. Після цього ОСОБА_3 разом з ОСОБА_6 вийшли з кафе.

Аналогічні пояснення дала і свідок ОСОБА_8. яка повідомила, що близько 23 год. вона вийшла з кухні кафе "Сіті"в зал і побачила, як двоє чоловіків, підсудний та потерпілий, почали смикати один одного за одяг, але буквально за секунду їх розтягли відвідувачі. Вона їм сказала, щоб вони вийшли на вулицю, і вони по черзі вийшли.

Свідок ОСОБА_6 пояснив, що після того, як в кафе "Сіті"сварка між підсудним та потерпілим була припинена, вони разом з ОСОБА_3 вийшли з кафе і пішли додому до ОСОБА_3 Перейшовши дорогу він почув крик: "Зачекай!". Вони зупинились і він побачив, що до них біжить ОСОБА_5, якому він сказав: "ОСОБА_5, припиняй". ОСОБА_5 підбіг до ОСОБА_3 і вдарив кулаком в обличчя. Він їх розняв, але вони почали сходитись щоб битися, і він став між ними. В цей час автомобіль, який їхав по дорозі, світлом фар засліпив його. Через деякий час він побачив, що підсудний з потерпілим лежать по землі, але хто був зверху, а хто знизу, було не зрозуміло. Він підійшов ближче і побачив, що ОСОБА_5 сидів зверху на ОСОБА_3 обличчям один до одного і кулаками наносив удари ОСОБА_3 Він їм сказав, щоб припинили бійку. Потерпілий припинив бити ОСОБА_3 і почав підніматися, але підсудний продовжував бити ОСОБА_5 Він підійшов до них ближче, взяв ОСОБА_3 за воротник і почав підіймати, а ОСОБА_5 піднявся сам. Бійка тривала близько 1 хвилини. Він сказав ОСОБА_5: "Вернись до хлопців, я підійду", і той пішов в сторону кафе, а сам взяв ОСОБА_3 за воротник та потягнув додому. Довівши підсудного додому, він повернувся до кафе. Він не бачив, як підсудний наносив ОСОБА_5 удари ножем, т.я. було темно і не видно.

Свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_12 повідомили, що 28.10.2011 р. близько 23 год. вони, їдучи в кафе "Сіті", та переходячи через залізничну колію, бачили бійку, але хто бився, не бачили.

Згідно показань свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14, дізнавшись в ночі 29.10.2011 р. від ОСОБА_15, що їх син побився, вони злякались і вирішили, що до з"ясування обставин бійки, він повинен уїхати і перечекати, а тому на автомобілі вивезли його на дорогу Артемівка - Іскрівка, де залишили, а самі повернулись додому.

Висновком судово-медичного експерта № 2279 від 15.12.2011 р. (т. 1 а.с. 132-136) встановлено, що у ОСОБА_5 маються наступні тілесні ушкодження: а) рана м"яких тканин тулубу зліва, яка проникає в черевну порожнину з пошкодженням міжреберних судин, пошкодження лівого купола діафрагми, з розвитком лівобічного гемопневмотораксу, пошкодженням селезінки з подальшим її видаленням, які кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя; б) різані рани тулубу, лівої верхньої та нижньої кінцівок, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження що спричинили короткочасний розлад здоров"я; в) садна лівої верхньої та нижньої кінцівок, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження. Вказані тілесні ушкодження групи а) та б) утворились не менш, як від семикратної дії колючо-ріжучого предмету, яким міг бути і ніж. Тілесні ушкодження групи в) утворились від дії тупих предметів, що можливо і при падінні. В момент нанесення ушкоджень ОСОБА_5 міг знаходиться як у вертикальному, так і горизонтальному положенні або близько до них, а взаєморозташування потерпілого та підсудного могло змінюватись. Проникаюче поранення лівої плевральної порожнини –направлення раньового каналу: ззаду-наперед, зліва-направо, зверху-вниз, довжиною до 1,5 см.

Згідно додаткового висновку судово-медичного експерта № 2569 від 15.12.2011 р. (т. 1 а.с. 140-141) покази ОСОБА_3, дані ним 03.11.2011 р. під час відтворення обстановки та обставин події 28.10.2011 р., не протирічать об"єктивним судово-медичним даним судово-медичної експертизи ОСОБА_5 в пункті давності, часу, механізму нанесення тілесних ушкоджень та частково протирічать в анатомічній локалізації та кількості нанесених тілесних ушкоджень ОСОБА_5

Висновком судово-медичного експерта № 2285 від 03.11.2011 р. (т. 1 а.с. 126-127) встановлено, що у ОСОБА_3 виявлені тілесні ушкодження у вигляді саден шкіри правої кисті, синець шкіри правого колінного суглобу, які могли утворитись від дії тупих предметів, або при ударі об такий(і) в тому числі і при падінні, кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.

Згідно протоколу огляду місця події від 29.10.2011 р. (т. 1 а.с. 6-16) на поверхні бетонних плит, які розташовані поблизу приміщення кафе "Сіті", були виявлені нашарування речовини бурого кольору та взятий зіскоб даної речовини. За залізничною колією, яка веде на територію цукрового заводу, був виявлений та вилучений розкладний ніж з викидним лезом, на якому виявлені нашарування речовини бурого кольору. Зазначеним протоколом зафіксовано, що відстань від входу в приміщення кафе "Сіті"до бетонних плит, на яких виявлені нашарування речовини бурого кольору, становить 40 м., відстань від бетонних плит до бетонної опори лінії електромережі становить 111 м., а відстань від бетонної опори до місця, де виявлений ніж, становить 18 м.

Згідно протоколу огляду від 29.10.2011 р. (т. 1 а.с. 18-24) на вилученому в домогосподарстві ОСОБА_5 одязі (джинсові брюки та кофта), в якому він був під час отримання тілесних ушкоджень, були виявлені пошкодження у вигляді розрізів, а також нашарування речовини бурого кольору.

Висновками судово-імунологічних експертиз № 1114 від 24.11.2011 р. (т. 1 а.с. 167-173) та № 1107 від 30.11.2011 р. (т. 1 а.с. 177-181), встановлено, що кров, яка виявлена на джинсових брюках та кофті, які були вилучені в ході огляду 29.10.2011 р., та на зіскобі з бетонних плит, вилученому в ході огляду 29.10.2011 р. місця події, можуть походити від ОСОБА_5

Висновком криміналістичної експертизи № 296-МК від 14.12.2011 р. (т. 2 а.с. 12-13) встановлено, що на джинсових брюках і кофті, які були вилучені під час огляду 29.10.2011 р., були виявлені наступні пошкодження: на джинсових брюках - по задній поверхні лівої штанини виявлені 2 колото-різаних пошкодження, які утворились від дії колючо-ріжучого предмету; на кофті - на задній поверхні виявлені 3 колото-різаних пошкодження, які утворились від дії колюче-ріжучого предмету. Дані колото-різані пошкодження могли утворитись від дії клинка ножа, якій був вилучений під час огляду 29.10.2011 р. місця події.

Висновком судово-цитологічної експертизи № 358 від 14.12.2011 р. (т. 2 а.с. 3-8) підтверджується, що на наданому на експертизу ножі, який був вилучений в ході огляду 29.10.2011 р. місця події, виявлена кров людини, яка може походити від ОСОБА_5 На рукоятці зазначеного ножу виявлені сліди поту, які можуть походити від ОСОБА_3

Висновком криміналістичної експертизи № 30 від 19.12.2011 р. (т. 2 а.с. 19-21) встановлено, що ніж, вилучений 29.10.2011 р. в ході огляду місця події, до категорії холодної зброї не відноситься, а є складним туристичним ножем господарського-побутового призначення.

Під час досудового слідства допитаний в якості потерпілого 01.11.2011 р.(т. 1 а.с. 88-89) ОСОБА_5 дав показання, що після сварки з ОСОБА_3 в приміщенні кафе "Сіті"він та підсудний вийшли на вулицю для з"ясування стосунків та пішли через дорогу до залізничної колії на пустир, де між ними виникла бійка. Потім ОСОБА_5 змінив свої показання та під час очної ставки 21.12.2011 р. з ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 121-123) і в судовому засіданні повідомив, що після того, як ОСОБА_3 та ОСОБА_6 вийшли з кафе, він також вийшов з кафе та пішов за ними. За залізничною колією він їх наздогнав і між ним та підсудним виникла бійка.

ОСОБА_3 під час досудового слідства (т. 1 а.с. 76-77, 121-123) та в суді давав стабільні показання, які фактично відповідають обставинам події 28.10.2011 р., що встановлені судом, за виключенням показань стосовно кількості нанесених ним ОСОБА_5 ударів ножем та що в приміщенні кафе "Сіті"між ним та потерпілим бійки не було.

Провівши аналіз зібраних по справі доказів, суд дійшов до висновку, що вина ОСОБА_3 у замаху на умисно протиправне заподіяння смерті ОСОБА_5, яке не було закінчене з причин, які від його волі не залежали, недоведена, і вважає, що кваліфікація органами досудового слідства дій підсудного за ст.ст. 15 ч. 2, 115 ч. 1 КК України невірна.

Згідно з ст. 15 ч. 1 КК України замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі. Стаття 15 ч. 2 зазначеного Кодексу вказує, що замах на вчинення злочину є закінченим, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі. Відповідно до ст. 24 ч. 2 КК України прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.

Відповідно до ст. 27 ч. 3 Конституції України кожен має право захищати своє життя і здоров"я, життя і здоров"я інших людей від протиправних посягань.

У ст. 36 ч. 1 КК України зазначено, що необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони. Частина 2 зазначеної Статті наголошує, що кожна особа має право на необхідну оборону від суспільно небезпечного посягання незалежно від можливості уникнути суспільно небезпечного посягання або звернутися за допомогою до інших осіб чи органів влади. Відповідно до ст. 36 ч. 3 КК України перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту.

Встановлені обставини справи та аналіз зібраних доказів дає суду підставу зробити висновок, що ОСОБА_3 реально сприймав дії потерпілого, який, наздогнавши його, раптово напав на нього, як загрозу своєму життю та здоров"ю, так як напад був скоєний вночі у безлюдному місці після сварки між ними, та з метою захисту від суспільно небезпечного посягання ОСОБА_5, не вірно оцінивши виниклу обстановку, маючи реальну можливість ефективно відбити суспільно небезпечне посягання іншими заходами, не розрахував свої дії з небезпекою посягання, і діючи умисно, перевищуючи межі необхідної оборони по ознаці невідповідності своїх дій небезпечності посягання з боку ОСОБА_5, усвідомлюючи небезпечний характер своїх дій, обрав спосіб захисту, що не відповідав характеру небезпеки посягання на нього, застосувавши у виді знаряддя захисту ніж, яким наніс ОСОБА_5 сім поранень, одне з яких є тяжким тілесним ушкодженням за ознакою небезпеки для життя, що, згідно ст. 36 ч. 3 КК України, визнається перевищенням меж необхідної оборони.

Одночасно суд враховує, що всі удари були нанесені дуже швидко, без розриву у часі, хаотично в різні частини тіла потерпілого. З семи ударів, які ОСОБА_3 наніс потерпілому, тільки один був проникаючим. Крім того, підсудний після того, як потерпілий встав з нього, пішов з місця події додому, що також свідчить про відсутність у нього умислу на позбавлення життя ОСОБА_5

Дії ОСОБА_3 суд перекваліфіковує зі ст.ст. 15 ч. 2, 115 ч. 1 КК України на ст. 124 КК України - умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, вчинене у разі перевищення меж необхідної оборони, та з огляду на зібрані по справі докази, суд вважає вину підсудного в скоєні злочину, передбаченого ст. 124 КК України, доведеною.

Медичною комісією ОСОБА_3 визнаний здоровим і працездатним.

Згідно акту амбулаторної судово-психолого-психіатричної експертизи № 932 від 02.12.2011 р. ОСОБА_3 психічним захворюванням, тимчасовим розладом психічної діяльності, недоумством не страждав, а виявляє психопатичні риси характеру (варіант психічної норми). В період часу, що відноситься до інкриміноване противоправне діяння, не перебував в стані тимчасового розладу психічної діяльності, не страждав будь-яким психічним захворюванням,не знаходився в стані фізіологічного афекту або в іншому особливому емоційному стані. Під дію ст. 19 ч. 2, 3 та ст. 20 КК України не підпадає.

Обставиною, що пом'якшує покарання підсудному, суд визнає активне сприяння у розкритті злочину.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудному, суд вважає скоєння злочину в стані алкогольного сп"яніння.

При обранні міри покарання ОСОБА_3 суд, враховуючи характер, ступінь суспільної небезпеки, тяжкість та обставини скоєного злочину, а також особу підсудного, який є громадянином іншої держави та не має на території України постійного місця проживання, вважає за необхідне призначити йому покарання у вигляді арешту.

Одночасно суд враховує, що підсудний вину визнав, по місцю останнього проживання характеризується позитивно, має на утриманні неповнолітню доньку.

ОСОБА_5 заявлений цивільний позов про стягнення з підсудного ОСОБА_3 50 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди та 3069 грн. 08 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди. Матеріальна шкода була відшкодована потерпілому під час судового розгляду справи. Суд вважає, що підсудний своїми діями наніс ОСОБА_5 моральну шкоду, але враховуючи обставини отримання ним тілесних ушкоджень, які були йому нанесені ОСОБА_3 в наслідок перевищення меж необхідної оборони, надані суду обґрунтування рівня, характеру, тривалості та обсягу душевних страждань, характеру немайнових втрат, тяжкості вимушених змін у житті, стану здоров"я, потрібно зменшити до 5 000 грн.

Прокуратурою Полтавської області заявлений цивільний позов в інтересах Чутівської центральної районної лікарні про стягнення з ОСОБА_3 4 063 грн. 78 коп. в рахунок відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_5 Даний позов знайшов своє підтвердження під час судового розгляду, а тому підлягає задоволенню в повному розмірі.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд –

ОСОБА_3 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ст. 124 КК України, і призначити йому покарання у виді 6 (шести) місяців арешту.

Запобіжний захід ОСОБА_3 залишити попередній –взяття під варту.

Строк відбуття покарання обчислювати з 30 жовтня 2011 р.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 5 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Чутівської центральної районної лікарні 4 063 грн. 78 коп. в рахунок відшкодування витрат на стаціонарне лікування ОСОБА_5

Стягнути з ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Полтавській області 225 грн. 12 коп. в рахунок відшкодування витрат за проведення експертизи.

Речові докази по справі, які знаходяться на збережені:

- в камері зберігання речових доказів Чутівського РВ УМВС України в Полтавській області: викидний ніж та зіскоби з поверхні бетонних плит (т. 2 а.с. 33-34), знищити; джинсові брюки та кофту (т. 2 а.с. 35) повернути ОСОБА_5 як йому належні; чоловічу куртку чорного кольору та інше майно, які були вилучені під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 (т. 2 а.с. 36-37), повернути ОСОБА_3, як йому належні;

- 232 грн. та 2060 руб. РФ, які знаходяться на зберіганні у ВФЗБО УМВС України Полтавської області, звернути на відшкодування цивільних позовів;

- паспорт громадянина Російської Федерації та закордонний паспорт громадянина Російської Федерації на ім"я ОСОБА_3, залишити при матеріалах справи.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Полтавської області через Чутівський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення, а ОСОБА_3 - протягом 15 діб з часу отримання копії вироку.