Волочиський районний суд Хмельницької області
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 лютого 2012 року
Справа №: 1-148/11
|
Волочиський районний суд Хмельницької області
в складі головуючого судді Намистюка В.П.
при секретарі Ковбасюк Т.П.
з участю прокурора Шергея А.В.
адвокатів ОСОБА_1
ОСОБА_2
потерпілої ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Волочиську кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_4, котра народилася ІНФОРМАЦІЯ_1. в с.Калинівка Городоцького району Хмельницької області, жительки АДРЕСА_1, громадянки України, освіта середня, не працюючої, розлученої, не судимої,
за ст. 116 КК України,
в с т а н о в и в :
20.07.2011 р. близько 18 год. 15 хв. в кімнаті АДРЕСА_1 між підсудною ОСОБА_4 і її співмешканцем ОСОБА_5, котрий перебував в стані алкогольного сп'яніння, відбулася суперечка. В ході суперечки потерпілий ОСОБА_5 в черговий раз в усній формі грубо принизив честь і гідність підсудної, заподіявши їй тяжку образу, внаслідок чого у підсудної ОСОБА_4 за висновком стаціонарної судово-психіатричної експертизи № 188 від 27.09.2011 р. раптово виник стан сильного душевного хвилювання і вона з метою позбавити життя ОСОБА_5 кухонним ножем, який взяла зі столу, умисно нанесла удар в праву передню половину грудної клітини, де знаходяться життєво важливі органи людини, в результаті чого спричинила за висновком експерта № 36 від 07.10.2011 р. тілесні ушкодження у вигляді одного колото-різаного проникаючого у плевральну порожнину ножового поранення передньої поверхні грудної клітки справа з пошкодженням грудних і міжреберних м'язів, реберної плеври, третього ребра, середньої частки правої легені, медіальної гілки правої легеневої артерії з розвитком масивної, швидкої крововтрати, що є небезпечним для життя в момент заподіяння, є тяжким тілесним ушкодженням, що перебуває у
прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням 20.07.2011 р. близько 19 год. смерті потерпілого.
Підсудна ОСОБА_4 вину у вчиненому визнала повністю, щиро кається і показала, що із ОСОБА_5 прожила 3 роки, 2 рази він йшов від неї, коли він був в стані алкогольного сп'яніння відбувалися сварки, бився із її сином. 20.07.2011 р. біля 17 год. прийшла із сином з роботи. З'явився ОСОБА_5, який був дуже п'яний, почав ображати її, сина. В цей час із кімнати виходила вона, потерпілий. Це відбувалося біля 30 хвилин. ОСОБА_5 лежачи на ліжку в черговий раз почав обзивати її, вона не стерпіла цього, взяла із стола кухонний ніж і попросила ОСОБА_5 припинити образи, однак він продовжував нецензурно лаятися на її адресу і вона якимось чином вдарила його ножем в праву половину грудної клітки, побачила кров, злякалася, почала плакати, кричати, просити сина викликати лікарів. Сама викликала швидку допомогу від сусідки. Позови потерпілих визнає повністю.
Вина підсудної ОСОБА_4 в умисному вбивстві, вчиненому в стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок тяжкої образи з боку потерпілого, відповідальність за що передбачена ст. 116 КК України крім визнання нею своєї вини об'єктивно підтверджується показами потерпілих, експерта, свідків, дослідженими в ході судового слідства матеріалами справи.
Так, потерпіла ОСОБА_3 показала, що ОСОБА_5 проживав із ОСОБА_4, котра зловживала спиртним, кілька разів покидав її, розповідав, що часто сварилися, скаржився на сина підсудної. Про смерть батька взнала від слідчого. Заявлений цивільний позов підтримує повністю.
Потерпілий ОСОБА_6 показав, що останні роки рідко бачився з батьком. Про вбивство нічого не відомо. Поніс витрати на похорони батька. Цивільний позов підтримав.
Свідок ОСОБА_7 показав, що 20.07.2011 р. біля 17 год. із ОСОБА_4 прийшли з роботи. Біля будинку побачили п'яного ОСОБА_5. Через деякий час він зайшов в кімнату, обзивав матір. Вона прогнала його на коридор, де він також лаявся. Повернувшись в кімнату ОСОБА_5 ліг і продовжив кричати. ОСОБА_4 зірвалася з ліжка, взяла ніж і вдарила ОСОБА_5, моменту удару не бачив. Після цього почала кричати, просила викликати швидку допомогу і вибігла сама за нею. Він приклав до рани на грудях ОСОБА_5 серветки, які були на столі, після чого його забрали в лікарню.
Свідок ОСОБА_8 показав, що 20.07.2011 р. чергував на швидкій
допомозі. Надійшов виклик, на порозі зустрів ОСОБА_4, яка була збуджена і повторяла: "Що я наробила!". Потерпілого забрали в лікарню.
Свідок ОСОБА_9 показала, що біля 18 год. 20.07.2011 р. хтось постукав в двері, вбігла ОСОБА_4 і попросила телефон, щоб викликати швидку допомогу, але сама не змогла набрати номер, тому що трусилися руки. На її запитання про причину цього пояснила, що вмирає чоловік.
Свідок ОСОБА_10 показав, що відбирав у ОСОБА_4 пояснення з приводу смерті ОСОБА_5. Вона пояснила, що він вчинив чергову сварку і довів її до такого стану, що вона вдарила його ножем в груди.
За висновком експерта № 36 від 07.10.2011 р. у ОСОБА_5 виявлено тілесні ушкодження у вигляді одного колото-різаного проникаючого у плевральну порожнину ножового поранення передньої поверхні грудної клітини справа з пошкодженням грудних і міжреберних м'язів, реберної плеври, третього ребра,
середньої частки правої легені, медіальної гілки правої легеневої артерії з розвитком масивної, швидкої крововтрати, які стали причиною смерті потерпілого і має ознаки тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя в момент заподіяння. Потерпілий ОСОБА_5 був в тяжкому ступені алкогольного сп'яніння.
За висновком експерта № 98-мк від 30.09.2011 р. ОСОБА_5 було заподіяно один удар клинком ножа, не виключено, що вилученого з місця події під №1. За висновком експерта № 28х від 05.10.2011 р. вилучені у ОСОБА_4 ножі відносяться до кухонних ножів.
Ці докази узгоджуються із показами підсудної, а також підтверджуються дослідженими в ході судового слідства протоколами : огляду місця події з фотоілюстраціями, відтворення обстановки та обставин події з використанням відеозапису, де підсудна ОСОБА_4 21.07.2011 р. показала, за яких обставин і яким чином заподіяла удар ОСОБА_5 ножем.
Із акта № 188 стаціонарної судово-психіатричної експертизи від 27.09.2011 р. ОСОБА_4 осудна, психічним захворюванням не страждає і застосування примусових заходів медичного характеру не потребує, в момент інкримінованих дій знаходилася в стані фізіологічного афекту, який може бути підставою для кваліфікації її стану сильного душевного хвилювання. Експерт ОСОБА_11 в судовому засіданні показала, що ОСОБА_4 пам'ятає події 20.07.2011 р. фрагментарно, що пов'язано з її емоційним станом на той час. Фізіологічний афект може бути викликаний навіть одним словом потерпілого. Вона діяла відповідно до стану фізіологічного афекту - викликала швидку допомогу, намагаючись врятувати ОСОБА_5, не приховувала злочину. За своїм характером вона схильна до ухилення від конфлікту, тому вбивство потерпілого не характерне для її поведінки.
Таким чином дослідивши зібрані докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що вина підсудної ОСОБА_4 в умисному вбивстві ОСОБА_5 в стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок тяжкої образи з боку потерпілого, відповідальність за що передбачена ст. 116 КК України встановлена і вона повинна нести за це відповідальність.
Призначаючи покарання підсудній ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого, її особу.
Пом'якшуючими покарання підсудної ОСОБА_4 обставинами є вчинення нею злочину вперше, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину,
надання допомоги потерпілому, вчинення злочину під впливом сильного душевного хвилювання, викликаного неправомірними діями потерпілого. Обтяжуючою її покарання обставиною є тяжкі наслідки, завдані злочином.
Враховуючи наведені обставини, позитивні характеристики підсудної ОСОБА_4 з місця роботи і з місця проживання суд приходить до висновку про призначення їй покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ст. 116 КК України, не знаходячи підстав для застосування покарання у виді обмеження волі в зв'язку з тяжкими наслідками. Разом з тим беручи до уваги обставини справи, особу підсудної суд дійшов висновку про можливість виправлення ОСОБА_4 без відбування нею покарання із звільненням від його відбування з випробуванням згідно ст. 75 КК України.
Діями підсудної ОСОБА_4 заподіяно матеріальну і моральну шкоду потерпілим. Заявлені цивільні позови вона визнала повністю. Однак вирішуючи позови про стягнення моральної шкоди на користь потерпілих суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості, враховує поведінку самого потерпілого і приходить до висновку про часткове задоволення позовів про стягнення моральної шкоди. Потерпілим ОСОБА_6 понесено витрати на поховання ОСОБА_5 в сумі 12313,75 грн., розмір яких підтверджено в ході судового слідства, тому ці вимоги підлягають повному задоволенню.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України суд
З А С У Д И В :
ОСОБА_4 до 4 років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням згідно ст. 75 КК України з іспитовим строком 3 роки.
До набрання вироком чинності запобіжний захід до засудженої ОСОБА_4 залишити підписку про невиїзд з постійного місця проживання.
Стягнути із засудженої ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 12313,75 грн. матеріальної і 30000 грн. моральної шкоди, на користь ОСОБА_3 30000 грн моральної шкоди.
Стягнути із засудженої ОСОБА_4 на користь НДЕКЦ при УМВСУ в Хмельницькій області 337,68 грн. судових витрат.
Речові докази, які зберігаються в камері схову СУ УМВСУ в Хмельницькій області: три ножі, наволочка, тапочки, светр, бриджі повернути ОСОБА_4, паперовий згорток - знищити.
вирок може бути оскаржений протягом 15 діб з дня його проголошення через Волочиський районний суд до апеляційного суду Хмельницької області.