Гайсинський районний суд Вінницької області
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.12.2011 року
Справа № 1-14/11
Гайсинський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого - судді Дєдова С.М.,
при секретарях –Отрошко Н.М., Колодійчук Л.В.,
з участю прокурора –Джежик Р.А.,
захисників –адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,
захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Гайсині справу про обвинувачення:
- ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя АДРЕСА_1, громадянина України, українця, з неповною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, позбавленого батьківських прав відносно своєї малолітньої дитини, на утриманні малолітня дитина, відповідно до ст. 89 КК України несудимого, - в скоєнні злочинів, передбачених ч.3 ст. 186 КК України, ч.3 ст. 187 КК України;
- ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця і жителя АДРЕСА_1, громадянина України, українця, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, несудимого, - в скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст. 186, ч.3 ст. 186, ч.3 ст. 187 КК України;
- ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця і жителя АДРЕСА_2, громадянина України, українця, з вищою освітою, неодруженого, несудимого, - в скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст. 309, ч.1 ст. 187, ч.3 ст. 185, ч.1 ст. 396, ч.3 ст. 186, ч.3 ст. 187 КК України;
- ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_9, жителя АДРЕСА_3, українця, громадянина України, з неповною вищою освітою, непрацюючого, неодруженого, несудимого, - в скоєнні злочинів, передбачених ч.3 ст. 186, ч.3 ст. 187 КК України;
- ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_12, уродженця с. Ладжижинські Хутора, Гайсинського р-ну Вінницької обл., жителя АДРЕСА_4, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, на утриманні малолітня дитина ІНФОРМАЦІЯ_15, працюючого охоронником ВАТ Гайсинське СТП "Агромаш", несудимого, - в скоєнні злочинів, передбачених ч.3 ст. 186, ч.3 ст. 187 КК України;
- ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_16, уродженця с. Борсуки, Гайсинського р-ну, Вінницької обл., жителя АДРЕСА_5, громадянина України, українця з середньою освітою, розлученого, на утриманні малолітня дитина ІНФОРМАЦІЯ_19, непрацюючого, не судимого, - в скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України, -
Встановив:
1) Навесні 2003 року ОСОБА_10 знайшов на смітнику біля військової частини в м. Гайсині пакет з подрібненою речовиною рослини коноплі, усвідомлюючи, що вказана речовина є наркотичним засобом, незаконно без мети збуту придбав особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено –канабіс вагою 689,05 грам у висушеному стані його, піднявши пакет з наркотичним засобом із землі, незаконно, зберігаючи при собі переніс його до свого місця проживання – житлового будинку в АДРЕСА_2, де незаконно зберігав без мети збуту до 14.01.2006 року, - для виявлення та вилучення наркотичного засобу працівниками міліції під час санкціонованого обшуку.
2) 05.08.2005 року біля 03.00 годин в АДРЕСА_13 ОСОБА_10, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, з метою заволодіння чужим майном вчинив напад на ОСОБА_14, застосовуючи фізичне насильство небезпечне для життя чи здоров’я, наніс ОСОБА_14 удари кулаками в область обличчя та тулубу, заподіявши потерпілому легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров’я у виді синця в ділянці обличчя зліва, крововиливу в ліве око, травматичного кон’юнктивіту, саден в ділянці обличчя зліва та в ділянці лівого ліктьового суглобу, та відкрито заволодів належним потерпілому ОСОБА_14 майном: золотим ланцюжком вагою 9 грам, вартістю 373 грн.32 коп., золотим кулоном вагою 8,7 грам вартістю 300 грн. 87 коп., мобільним телефоном С-100"вартістю 350 грн., шкіряним гаманцем вартістю 30 грн. з грошима в сумі 70 грн., заподіявши потерпілому майнової шкоди загалом на суму 1384 грн. 19 коп.
3) 26.11.2005 року приблизно о 13-00 год. в м. Гайсині ОСОБА_10 перебував як покупець біля розташованого в приміщенні адміністративної будівлі підприємства ВАТ "Гайсинхліб"по АДРЕСА_6 приміщення магазину суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_15, де скориставшись тимчасовою відсутністю продавця магазину, з метою викрадення чужого майна проник, просунувши через віконце для видачі товару руку в приміщення належного суб’єкту підприємницької діяльності ОСОБА_15 продуктового магазину, відкрив рукою шухляду столу, звідки шляхом вільного доступу до речей, таємно викрав належні ОСОБА_15 гроші в сумі 560 грн., заподіявши потерпілій майнової шкоди на вказану суму.
4) 26.11.2005 року приблизно о 20-00 год. в с. Рахнівка, Гайсинського р-ну Вінницької обл. ОСОБА_9 з метою заволодіння чужим майном, застосувавши фізичне насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров’я, умисно наніс удар кулаком в область обличчя ОСОБА_16 і відкрито заволодів належним потерпілому мобільним телефоном amsung САН-120"вартістю 670 грн., заподіявши потерпілому майнової шкоди на вказану суму.
5) 26.11.2005 року приблизно о 20-00 год. в с. Рахнівка, Гайсинського р-ну Вінницької обл. ОСОБА_10 вчинив заздалегідь необіцяне приховування тяжкого злочину, а саме достовірно знаючи про те, що ОСОБА_9 вчинив тяжкий злочин, - 26.11.2005 року приблизно о 20-00 год. в с. Рахнівка, Гайсинського р-ну відкрито заволодів належним ОСОБА_16 мобільним телефоном САН-120"; придбав у ОСОБА_9 завідомо здобутий злочинним шляхом мобільний телефон САН-120", отримавши його в подарунок від ОСОБА_9, зберігав при собі в АДРЕСА_7 та збув його своїй матері ОСОБА_6, подарувавши їй цей мобільний телефон.
6) 26.11.2005 року приблизно о 20-00 год. ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_13 з ініціативи ОСОБА_8 з метою заволодіння чужим майном вступили в попередню змову, прибули в с. Рахнівку Гайсинського р-ну, де ОСОБА_13 вказав на будинок ОСОБА_17 по АДРЕСА_8, звідки мало вчинятись викрадення, і залишився на вулиці, а тим часом ОСОБА_9, ОСОБА_8 та ОСОБА_10, одягнувши заздалегідь приготовлені маски на обличчя із жіночих панчіх з прорізами для очей та матерчаті рукавиці, проникли шляхом зриву клямки вхідних дверей, через двір в належний ОСОБА_17 житловий будинок по АДРЕСА_8, де вчинили напад на ОСОБА_17 і ОСОБА_18, а саме застосовуючи фізичне та психічне насильство до потерпілих, ОСОБА_9 кинув ОСОБА_17 на підлогу та утримував її лицем до підлоги ниць, наказав вести себе тихо і не кричати, ОСОБА_8 в сусідній кімнаті утримував рукою за шию ОСОБА_18, взявши на столі кухонний ніж направив до грудей та наказував віддати гроші. ОСОБА_10, ОСОБА_9 та ОСОБА_8, обшукавши житловий будинок відкрито заволоділи належними ОСОБА_18 грошима в сумі 800 грн., належними ОСОБА_17 гаманцем із шкірозамінника вартістю 25 грн., двома кухонними ножами вартістю по 1 грн.50 коп. мобільним телефоном ia-3310"вартістю 350 грн., стартовим пакетом ASE BASЕ вартістю 40 грн., зарядним пристроєм до мобільного телефону вартіст. 40 грн. та грошима в сумі 1046 грн., всього викрали майно на суму 1515 грн. 50 коп.
7) 29.12.2005 року біля 7.00 год. ОСОБА_8 і ОСОБА_10 за ініціативою ОСОБА_8 з метою викрадення чужого майна вступили в попередню змову, прибули до будинку ОСОБА_19 по АДРЕСА_9, де використовуючи заздалегідь приготовлені маски на обличчя з панчіх з прорізами для очей та рукавиці, відкривши вхідні двері ключем, що знаходився у замку зовні, проникли в будинок. Застосовуючи фізичне насильство, яке є небезпечним для життя та здоров`я та погрози застосувати таке насильство, діючи узгоджено, ОСОБА_10 зв`язав скотчем малолітню ОСОБА_20 ІНФОРМАЦІЯ_20, а ОСОБА_8 водив перед її обличчям запаленою запальничкою та знайденим в будинку металевим сантехнічним краном, стискав рукою за ніс та обличчя, вимагаючи вказати місце знаходження ключів від сейфа та грошей, відкрито заволоділи золотим ланцюжком вагою вартістю 500 грн., золотим перснем вагою 4 грами, вартістю 400 грн., всього викрали майна на суму 900 грн.
8) 30.12.2005 року біля 02.00 год. ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_9 за ініціативою ОСОБА_10 з метою викрадення чужого майна вступили в попередню змову, на автомобілі ВАЗ 2104 д.н.НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_12 прибули в с. Кущинці Гайсинського району, де ОСОБА_12 залишився в автомобілі, а ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 оділи заздалегідь приготовлені маски на обличчя з жіночих панчіх з прорізами для очей та рукавиці, шляхом зірвання металевої клямки на вхідних дверях проникли в належний ОСОБА_21 житловий будинок по АДРЕСА_10. Застосовуючи фізичне насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я, ОСОБА_9 зв`язав хустками ОСОБА_21 руки і ноги та обшукавши будинок відкрито викрали гроші в сумі 1800 грн., які розділили між собою.
9) 02.01.2006 року біля 19.00 год. ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_12 з метою викрадення чужого майна вступили в попереднью змову, на автомобілі ВАЗ 2104 д.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_12 прибули в АДРЕСА_11, де проживає ОСОБА_22, одівши заздалегідь приготовлені маски на обличчя з жіночих панчіх з прорізами для очей та рукавиці, шляхом зриву металевої клямки на вхідних дверях проникли в житло. Застосовуючи фізичне насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я, зв`язали ОСОБА_22 та обшукавши будинок відкрито викрали гроші в сумі 3000 грн., які розділили між собою.
10) 06.01.2006 року біля 23.00 год. ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 за ініціативою ОСОБА_8 з метою викрадення чужого майна вступили в попередню змову, на автомобіли ВАЗ 2104 д.н.НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_12 прибули в с. Гунча Гайсинського району, де ОСОБА_12 залишився в автомобілі, а ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_23, ОСОБА_10, одівши заздалегідь приготовлені маски на обличчя та рукавиці, вийнявши скло у вікні дверей та відкривши їх проникли до будинку по АДРЕСА_12, де вчинили напад на подружжя ОСОБА_24. Застосовуючи фізичне насилля небезпечне для життя та здоров`я та погрожуючи застосувати таке насильство ОСОБА_11 і ОСОБА_9 використовували ножі та ліхтарики, розрізали перину, матрац, подушку та м`яку іграшку, ОСОБА_10, ОСОБА_11 зв`язали ОСОБА_24 рушниками та прив`язали простирадлом до стільця і заклеїли скотчем рот, при цьому ОСОБА_9 приставляв ніж до горла ОСОБА_24 та поранив їй руку, ОСОБА_11 перерізав ножем телефонний кабель. Після чого, ОСОБА_10, ОСОБА_25, ОСОБА_8 шляхом вільного доступу через вхідні двері проникли у приміщення літньої кухні, де занавісками зв`язали ОСОБА_26, ОСОБА_9 перерізав ножем телефонний кабель та демонстрував потерпілому розкладний ніж, погрожуючи застосовувати фізичне насилля небезпечне для життя чи здоров`я. Під час нападу ОСОБА_24 було заподіяно тілесні ушкодження у вигляді забою м`яких тканин голови, синців в ділянці лівого передпліччя, саден в ділянці обох колінних суглобів, різаної рани на долоневій поверхні правої кисті, які за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень та відкрито викрадено належних потерпілим ОСОБА_24 3300 грн..
11) 07.01.2006 року біля 01.00 год. після вчинення нападу на подружжя ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 за ініціативою ОСОБА_8 з метою викрадення майна у ОСОБА_29 вступили в попередню змову, на автомобілі ВАЗ 2104 д.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_12 прибули в с. Зятківці, Гайсинського району, де ОСОБА_8 залишився в автомобілі, а ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_25 і ОСОБА_8, одівши заздалегідь заготовлені маски на обличчя з панчіх та рукавиці, а ОСОБА_9 ще й парик, вирвавши силою внутрішній замок вхідних дверей проникли у житловий будинок. Використовуючи ліхтарики та ножі вчинили напад на ОСОБА_29, ОСОБА_9 застосовуючи погрози застосувати фізичне насилля небезпечне для життя і здоров`я та фізичне насилля небезпечне для життя, погрожував вбивством молотком, відтягував вуха вказуючи, що відріже їх ножем, вимагав вказати місце знаходження грошей. Обшукавши будинок, ОСОБА_12, ОСОБА_9, ОСОБА_27, ОСОБА_10 та ОСОБА_30 відкрито заволоділи грошима в сумі 300 грн., газовим балончиком "Терен"вартістю 18 грн.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_8 свою винуватість у скоєнні злочинів визнав частково, заперечував вчинення розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_17 та ОСОБА_18, вказуючи що вчинив грабіж цих осіб, заперечував свою винуватість у скоєнні розбійного нападу на ОСОБА_29. Пояснив суду, що 26.11.2005 року він спільно з ОСОБА_8, ОСОБА_13 та ОСОБА_10 з ініціативи ОСОБА_13 прибули в с. Рахнівка, Гайсинського району для вчинення викрадення майна з будинку на який вкаже ОСОБА_13. Останній залишився на вулиці, а вони оділи на обличчя раніше приготовлені маски з жіночих панчіх та рукавиці, ОСОБА_10 силою вирвав клямку вхідних дверей і проникли у житловий будинок. Погроз застосувати насилля небезпечне для життя чи здоров`я та будь-якого насилля до ОСОБА_17 та ОСОБА_31 він не застосовував. Коли він зайшов у будинок, то ОСОБА_17 лежала на підлозі її утримував ОСОБА_9, ОСОБА_18 лежав на ліжку і він попросив його сидіти тихо. Обшукавши будинок, вони знайшли 1800 грн., які привласнили, ОСОБА_10 забрав з будинку мобільний телефон, а він ножі. Розділивши між собою порівно гроші вийшли через поле на дорогу і по телефону викликали таксі.
29.12.07 року біля 07.00 год. він запропонував ОСОБА_10 скоїти викрадення грошей з будинку ОСОБА_20. Прибувши будинку ОСОБА_20, вони дочекались коли господарі поїдуть з дому, оділи приготовлені маски і, відкривши замок ключем який був у дверях, проникли до будинку. В будинку знаходилась малолітня дівчинка, він знайшов скотч, яким ОСОБА_10 зв`язав дівчинку. З будинку вони нічого не викрали так як не змогли відкрити сейф, насильство та будь-яких погроз застосувати насильство вони до малолітньої дитини не застосовували.
06.01.2006 року біля 23.00 год. він запропонував ОСОБА_30, ОСОБА_12, ОСОБА_9, ОСОБА_10 скоїти викрадення майна з будинку в с. Гунча. На автомобілі ОСОБА_12 вони прибули в село. ОСОБА_12 залишився в автомобілі, він приготував маску на обличчя з шапки, проте маску на не одівав, залишався на подвір`ї, а ОСОБА_11, ОСОБА_10 витягнули скло в дверях, відкрили вхідні двері і разом з ОСОБА_9 проникли у будинок. За 5 -7 хв. з будинку вийшли ОСОБА_10 і ОСОБА_9 з якими він разом через відкриті вхідні двері проник у літню кухню, де був потерпілий ОСОБА_24, погроз та насильства до нього не застосовували, викрали 20-30 грн. При виході з приміщення літньої кухні він побачив, що ОСОБА_24 взяв у руки сокиру, тому зовні підпер вхідні двері. По дорозі вони розділивши викрадені гроші і вирішили поїхати в с. Зятківці щоб пограбувати знайому жінку. Він не бажаючи здійснювати викрадення залишився в автомобілі, після вчинення викрадення дізнався, що було викрадено 200 чи 300 грн., проте участі у їх розподілі він не брав.
Підсудній ОСОБА_9 в судовому засіданні свою винуватість у пред`явленому обвинуваченні за ч.3 ст. 186 та ч.3 ст. 187 КК України визнав частково, вказував, що вчиняв грабіж, а не розбійні напади. Пояснив суду, що 06.01.2006 року з ініціативи брата ОСОБА_8 вони на автомобілі під керуванням ОСОБА_12 спільно з ОСОБА_10 та ОСОБА_30 прибули в с. Гунча для скоєння викрадення. Витягнувши скло у вікні, він з ОСОБА_30 і ОСОБА_10 проникли в будинок, де стали шукати гроші. Коли потерпіла ОСОБА_24 проснулась, то її посадили на стілець і ОСОБА_11 прив`язав до стільця хустками, запитували її, де знаходяться гроші. Після чого проникли до приміщення літньої кухні, де зв`язали потерпілого ОСОБА_24 та обірвали телефонний провід. Заперечував застосування ним ножа та фізичного насилля небезпечного для життя чи здоров`я потерпілих і погроз про таке насилля. Після скоєння викрадення грошей він запропонував скоїти викрадення майна у знайомої ОСОБА_29 в с. Зятківці. ОСОБА_8 залишився в автомобілі, а вони пройшли до будинку, де ОСОБА_10 силою відкрив двері в будинок. Одівши рукавиці, маски, а він також одів парик, вони пройшли в будинок. В той час коли він зайшов до кімнати, то потерпіла лежала на підлозі непритомна, він лив воду на неї щоб прийшла до свідомості і запитував про місце знаходження грошей.
26.11.05 року він знаходився у ОСОБА_10, ОСОБА_8 запропонував скоїти викрадення грошей у жінки, яку знає ОСОБА_13. Разом вони прибули на автомобілі таксі до села Рахнівка, де ОСОБА_13 вказав на будинок з якого мало бути вчинено викрадення і залишився на вулиці. ОСОБА_10 силою відкрив двері до будинку, одівши маски вони проникли в будинок, де він положив потерпілу ОСОБА_17 на підлогу і утримував за руки. Після того як обшукали будинок він відпустив потерпілу і вони вийшли з будинку. Цього ж вечора по дорозі до будинку ОСОБА_17 в с. Рахнівка він йшов попереду інших і коли наздогнав незнайомого, як тепер йому відомо ОСОБА_16, той перед ним упав, він зрозумів, що той п`яний і коли побачив, що в кишені засвітився телефон, то викрав його. Заперечував нанесення ударів потерпілому ОСОБА_16
30.11.2005 року з ініціативи ОСОБА_10 на автомобілі під керуванням ОСОБА_12 він та ОСОБА_11 для скоєння викрадення приїхали в с. Кущинці, де ОСОБА_10 вказав на будинок потерпілої ОСОБА_21. Одівши маски на обличчя вони зірвали замок вхідних дверей іпроникли в будинок. Він зв`язав потерпілий руки хусткою, знайшовши гроші вони залишили будинок.
02.01.2006 року ОСОБА_12 запропонував скоїти викрадення з будинку його знайомої ОСОБА_22 в с. Лад.Хутори. Він, ОСОБА_30 та ОСОБА_10 на автомобілі під керуванням ОСОБА_12 прибули до вказаного будинку, де ОСОБА_11 відкрив двері будинку і вони проникли у житло. Потерпіла лежала на ліжку, біля якого під килимом знайшли гроші.
Підсудній ОСОБА_10 в судовому засіданні свою винуватість в інкримінованих злочинах визнав частково заперечував свою винуватість у скоєні злочину передбаченого ст. 396 КК України, та у вчиненні розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_14, вважав, що його дії по інших епізодах обвинувачення у вчиненні розбійних нападів належить кваліфікувати, як грабіж, заперечував розмір коштів викрадених з магазину ВАТ "Гайсинхліб". Пояснив суду, що навесні 2003 року на смітнику біля військової частини в м. Гайсині знайшов подрібнене листя коноплі, яке переніс до будинку і зберігав до вилучення працівниками міліції під час обшуку. Заперечуючи вчинення розбійного нападу на ОСОБА_14 пояснив, що обмовив себе під час досудового слідства. Не визнаючи вину в приховуванні мобільного телефону, який здобутий ОСОБА_9 злочинним шляхом, посилався на те, що він не був очевидцем того як ОСОБА_9 заволодів телефоном і не знав, що він викрадений.
Визнав, що 26.1І.2005 року біля 13.00 год. через віконце для видачі товару в магазині "Гайсинхліб"скоїв викрадення грошей в сумі 320 грн., заперечував розмір крадіжки в сумі 560 грн.
По епізоду обвинувачення викрадення майна у потерпілих ОСОБА_32 в с. Гунча, вказував, що з іншими підсудними попередньо не домовлялись про обставини скоєння викрадення, кожен діяв на свій розсуд за обставинами, що складались, потерпіла йому гроші передала сама, погроз застосовувати насилля не було.
Про скоєння викрадення з будинку потерпілої ОСОБА_29 в с. Зятківці домовились коли їхали в автомобілі на випадок, якщо не викрадуть грошей в с. Гунча. Дорогу до будинку вказував ОСОБА_9, а ОСОБА_9 залишався в автомобілі. Він зірвав замок дверей, перед проникненням одів маску, в будинку знайшов у шафі. Потерпіла втратила свідомість і сиділа в коридорі, тому він перевернув її, а ОСОБА_9 вилив на неї воду.
Викрадення майна в селі Рахнівка було вчинено з будинку на який вказав ОСОБА_13. Він перший знайшов у будинок і зразу ж став шукати гроші, бачив у будинку чоловіка і жінку, коли ОСОБА_8 знайшов гроші зразу ж покинув будинок, будь-якого насилля до потерпілих не застосовував.
Викрадення з будинку ОСОБА_20 було ініційовано ОСОБА_8, який надав йому маску та рукавиці. Вранці, дочекавшись поки ОСОБА_20 поїдуть з дому, вони з ОСОБА_8 зайшли в будинок, він зв`язав руки малолітній дівчинці, будь-якого насилля до неї не застосовували. З будинку нічого не викрали так як не знайшли ключ від сейфа, заперечував викрадення золотих речей за представленим звинуваченням.
Визнаючи свою винуватість у скоєнні викрадення грошей у потерпілих ОСОБА_21 та ОСОБА_22 пояснив, що він запропонував вчинити викрадення з будинку ОСОБА_21, а викрадення з будинку ОСОБА_22 запропонував ОСОБА_12. При вчиненні цих викрадень проникали в будинки, зірвавши замки вхідних дверей, використовували маски на обличчя, погроз та насилля до потерпілих не застосовували.
Підсудний ОСОБА_11 свою винуватість в пред`явленому обвинуваченні визнав частково, визначаючи викрадення грошей в потерпілих на всіх епізодах пред`явленого обвинувачення в своїх показах посилався на те, що попередньої змови між ним та іншими підсудними до вчинення злочинів не було, проникаючи в будинок він не знав, що там є люди і думав, що викрадення є таємним, заперечував застосування погроз та насилля до потерпілих. Про те, пояснюючи обставини викрадення майна потерпілих вказував, що перед вчиненням проникнення одівав маску, на час коли вони, шукали гроші потерпілі їх не бачили.
В судовому засіданні підсудній ОСОБА_12 свою винуватість у пред’явленому обвинуваченні визнав повністю, дав суду зізнавальні покази підтверджуючи обставини пред’явленого обвинувачення по всіх епізодах, при цьому посилався на те, що на час викрадення грошей у потерпілих ОСОБА_21 та ОСОБА_24 він залишався в автомобілі. Заперечував застосування ножів при здійсненні заволодіння чужим майном та застосування погроз застосувати насилля небезпечне для життя чи здоров’я потерпілих.
Підсудній ОСОБА_13 свою винуватість у пред`явленому обвинуваченні за ч.3 ст. 187 КК України визнав повністю, пояснив, що на пропозицію ОСОБА_8 він вказав на будинок, де проживала ОСОБА_17 в с. Рахнівка з тим, щоб викрасти гроші. Про обставини вчинення викрадення не домовлялись, він залишився на вулиці. Після вчинення викрадення йому передали 300 грн.
Крім часткового визнання вини підсудними у інкримінованих їм злочинах, їх винуватість у скоєнні злочинів також підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів.
Перший епізод
Винуватість ОСОБА_10 у незаконному придбанні і збереженні наркотичних засобів доводиться:
- показами свідка ОСОБА_33, про те, що під час обшуку у ОСОБА_10 працівники міліції виявили та вилучили речовину рослинного походження, про яку ОСОБА_10 повідомив, що це є висушені рослини коноплі
- протоколом обшуку за яким у нього вилучено за місцем проживання по АДРЕСА_2 речовину рослинного походження зеленого кольору ( а.с. 61-62 т.3);
-висновком хімічної експертизи № 44 від 17.01.2006 року про те що вилучена у ОСОБА_10 речовина є канабісом –наркотичним засобом вагою 689,05 грам ( а.с.70, 77-79 т.3).
Другий епізод
Винуватість ОСОБА_10 у викраденні майна у ОСОБА_14 доводиться наступними доказами:
- оголошеними показами потерпілого ОСОБА_14, про те, що 04.08.2005 року в нічний час, коли він проводив із клубу "Кіо"додому знайому ОСОБА_34по АДРЕСА_14, до нього підійшов ОСОБА_8 із незнайомцем, ОСОБА_8 забрав від нього ОСОБА_34, а вони пройшли ще 50-70 м. після чого незнайомий наніс йому удари кулаком в обличчя від чого він втратив свідомість; коли прийшов до свідомості, то виявив викрадення золотого ланцюжка з кулоном, телефона "Самсунг" з футляром;
- оголошеними показаннями свідка ОСОБА_34 про те, що в кафе (клубі) КІО 04.08.2005 року вона познайомилась із чоловіком на ім`я ОСОБА_14, до них підходили ОСОБА_8 з товаришем на ім`я ОСОБА_34. Коли ОСОБА_14 проводив її, то їх наздогнали ОСОБА_8 і ОСОБА_34, ОСОБА_8 потягнув її за собою, а ОСОБА_34 став наносити удари ОСОБА_14; коли вона вирвалась і повернулась назад, то в ОСОБА_14 було розбите обличчя (а.с. 233-235 т. );
- оголошеними показами свідків ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37 встановлено, що в ніч на 09.08.2005 року ОСОБА_38 і ОСОБА_10 разом ішли з клубу КІО, одночасно також пішли з клубу ОСОБА_14 і ОСОБА_39 (а.с. 211-214 т. 1);
- довідками про вартість викраденого у ОСОБА_14 майна ( а.с. 196-198 т.1);
-протоколом явки з повиною ОСОБА_10 про викрадення майна у ОСОБА_14 (а.с. 207 т.1).
Третій епізод
Винуватість ОСОБА_10 у скоєнні крадіжки грошей з магазину ТОВ "Гайсинхліб"доводитьсся наступними доказами:
- показаннями потерпілої ОСОБА_15 про виявлення викрадення з належного їй магазину 560 грн;
- показаннями свідка ОСОБА_40 про те, що 26.11.2005 року виявила викрадення з шухляди виручки;
- актом інвентарізації про виявлення після крадіжки недостачі 560 грн. ( а.с.246 т.1 );
- протоколом явки з повиною ОСОБА_10 про скоєння крадіжки з магазину ТОВ "Гайсинхліб" ( а.с. 270 т.1);
- протоколом відтворення обстановки і обставин подій крадіжки з магазину за участю ОСОБА_10 встановлено спосіб проникнення до магазину;(а.с. 273 т.1)
- заявою ОСОБА_15 про відшкодування їй шкоди в сумі 560 грн. (с.264 т.1).
Четвертий епізод
Винуватість ОСОБА_9 у викраденні майна ОСОБА_16 доводиться наступними доказами:
- показами потерпілого ОСОБА_16 про те, що 26.01.2005 року біля 21.00 год. на вулиці в с. Рахнівка, коли він повертався додому і пройшов повз 3-4 чоловіків, то його хтось вдарив ззаду по ногах і він впав, ударвшись потилицею втратив свідомість; коли опам’ятався то виявив викрадення з кишені штанів телефону "Самсунг-Х120";
- протоколом виїмки у ОСОБА_6 телефону "Самсунг Х 120";(а.с.303,304 т.1)
- заявою ОСОБА_16 про відшкодування шкоди ОСОБА_9.
П’ятий епізод
Винуватість ОСОБА_10 в скоєнні зазделегідь не обіцяного приховування тяжкого злочину доводиться показами ОСОБА_16 про обставини викрадення у нього телефону "Самсунг Х-120" поясненнями ОСОБА_41 і ОСОБА_10 про обставини збуту і придбання цього телефону:
- матеріалами виїмки телефону у ОСОБА_6 ( а.с. 303, 304 т. 1).
Шостий епізод
По епізоду викрадення майна потерпілої ОСОБА_42 та ОСОБА_18 винуватість підсудних доводиться наступними доказами:
- поясненнями потерпілої ОСОБА_42 про те, що 26.1І.2005 року в нічний час, зірвавши клямку на вхідних дверях, до будинку зайшли троє невідомих в масках, повалили її на підлогу та прихилили головою по підлоги та наказали тримати себе тихо. Після того як вони вийшли з будинку виявила викрадення гаманця з 46 грн., двох кухонних ножів, мобільного телефону 3310"зі стартовим пакетом та зарядним пристроєм, грошей в сумі 1800 грн.;
- оголошеними показами потерпілого ОСОБА_18, який на час розгляду справи помер, встановлено, що він проживав спільно з сестрою ОСОБА_42, 26.1І.2005 року в нічний час в кімнату, де він знаходився зайшли два невідомих в масках, один з яких взяв його за шию та запитував де гроші, а інший шукав у цей час гроші, також один з них взяв на столі кухонний ніж і направляв його до грудей та вимагав віддати гроші;
- поясненнями свідка ОСОБА_36, про те, що в грудні 2005 року ОСОБА_8 передав йому телефон "Nokia 3310", який він продав;
- поясненнями свідка ОСОБА_43 про те, що вилучений у неї телефон 3310", вона придбала в грудні 2005 року;
- протоколом виїмки у ОСОБА_43 телефону телефону 3310"( а.с. 32-33 т. 2).
- поясненнями свідка ОСОБА_44 про те, що в кінці листопада 2005 року він на автомобілі "таксі"відвозив ОСОБА_8 та його друзів в с. Рахнівку;
- протоколами відтворення обстановки та обставин події викрадення майна у ОСОБА_42 за участю ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_13, за якими обвинувачені добровільно вказали на спосіб проникнення до будинку та обставини викрадення грошей у ОСОБА_42 та ОСОБА_18 . (а.с. 71-79 т. 2);
- протоколом огляду місця події злочину, будинку ОСОБА_42, за яким вилучено три відбитки слідів (а.с. 5-7 т. 2),
- висновком трассологічної експертизи № 23 від 22.02.2006 р. проте,що вилучені відбитки слідів залишені рукавицями однієї групової належності з рукавицями вилученими під час обшуку у ОСОБА_10 27.11.2005 р. (а.с. 54, 62-64 т. 2 );
- довідками про вартість викраденого у ОСОБА_42 та ОСОБА_18 майна ( а.с.15-17, 91, т.2).
- заявами потерпілих ОСОБА_42 та ОСОБА_18 про відшкодування їм шкоди ОСОБА_13, ОСОБА_8, ОСОБА_10. ( а.с.30, 80-82 т.2)
Сьомий епізод
Винуватість ОСОБА_10 і ОСОБА_8 у скоєнні викрадення майна потерпілих ОСОБА_20 доводиться наступними доказами:
- показаннями малолітньої ОСОБА_20 про те, що в грудні 2005 року вранці двоє невідомих в масках зайшли в кімнату, де вона знаходилась, нижчий на зріст, як стало відомо ОСОБА_8 стискав пальцями за ніс та за обличчя завдавши болю, водив перед обличчям запаленою запальничкою і махав перед нею металевим краном, при цьому запитував, де знаходиться ключ від сейфа;
- поясненнями потерпілих ОСОБА_45 і ОСОБА_19 про те, що 29.12.2005 року о 9.30 год. їм зателефонувала сусідка і повідомила про вчинення викрадення з їх будинку невідомими в масках. В будинку виявили викрадення золотого ланцюжка та золотої каблучки, дочка пояснила, що один з нападників стискав обличчя та водив перед обличчям запаленою запальничкою;
- протоколами відтворення обстановки та обставин події викрадення з будинку ОСОБА_45 і ОСОБА_19, відповідно до яких ОСОБА_8 і ОСОБА_10 вказали на обставини проникнення в будинок ОСОБА_19;(а.с. 189-190 т.2)
- протоколом огляду будинковолодіння ОСОБА_45 і ОСОБА_19, за яким вилучено слід взуття (а.с. 94-99 т. 2).
- протоколами обшуку і вилучення у ОСОБА_10 рукавиць та у ОСОБА_8 взуття і висновком трасологічних експертиз № 18 від 22.02.2006 року і № 17 від 21.02.2006 року про те, що вилучені сліди залишені рукавицями та взуттям з одними родовими ознаками, які вилучені у підсудних ( а.с. 134, 162-163, 171, 179-182, 132-133, т. 2, а.с. 229-230 т. 3);
- розпискою ОСОБА_19 про отримання коштів ОСОБА_46 і ОСОБА_47 - від батьків підсудних в сумі по 1400 грн. за заподіяні збитки (а.с. 193-194 т.1).
Восьмий епізод :
По епізоду викрадення майна у ОСОБА_21 винуватість підсудних доводиться наступними доказами:
- поясненнями потерпілої ОСОБА_21 про те, що в ніч на 30.11.2005 року до неї в будинок ввірвались троє невідомих в темних масках, найнижчий з них ззростом зв`язав їй руки і ноги, а інші обшукали будинок і викрали 1800 грн.;
- протоколом огляду місця події відповідно до якого в будинку ОСОБА_21 виявлено п`ять відбитків слідів( а.с.202-203 т. 2);
- протоколами обшуку за якими у ОСОБА_8 і ОСОБА_48 виявлені шапки з вирізами для очей фірми "REEBOK"(а.с. 102-104 т.1);
- протоколом обшуку у ОСОБА_12, згідно якого у нього виявлені господарські рукавиці (а.с. 105-107 т. 1);
- протоколом обшуку у ОСОБА_11 і виявлення шапки з прорізами для очей ( а.с. 108-110 т.1);
- висновком трасологічної експертизи № 50 від 22.06.2006 року про те, що вилучені в будинку ОСОБА_21 сліди залишені рукавицямм однієї групової належності з рукавицями вилученими у ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_47, ОСОБА_12 ( т.2 а.с. 259, 266-271);
- протоколами відтворення обстановки і обставин події злочину - викрадення майна у ОСОБА_21 за участю ОСОБА_12, ОСОБА_9, ОСОБА_10, які вказали на спосіб проникнення до будинку місце знаходження потерпілої на час викрадення та місце знаходження викрадених грошей. (а.с. 247-253 ч.2).;
- заявою ОСОБА_21 про відшкодування підсудними майнової і моральної шкоди.
Дев’ятий епізод :
Винуватість підсудних по епізоду викрадення майна у ОСОБА_22 доводиться наступними доказами:
- оголошеними показами потерпілої про те, що 02.01.2006 року в нічний час до неї в будинок хтось ввійшов, хоча двері вона закрила на засув. Невідомий скинув її з ліжка на підлогу, він був одітий в чорну маску, в очі їй світили ліхтарем, зв`язав їй руки і ноги шторою з дверей. Невідомі шукали щось перекидали речі. Вранці, розв`ячавшись, вона виявила викрадення 300 грн;
- поясненнями свідка ОСОБА_49 про те, що він доглядав ОСОБА_22 і зайшовши до неї 03.01.2006 р. дізнався, що невідомі в масках вночі викрали 3000 грн. та зв`язали її шторою;
- протоколом огляду місця події злочину за яким у будинку ОСОБА_22 вилучено три відбитки слідів ( а.с. 281-283 ч.2);
- висновком № 22 від 22.02.2006 року трасологічної експертизи про те, що сліди у будинку ОСОБА_22 могли бути залишені рукавицями з однією родовою ознакою з рукавицми вилученими у ОСОБА_12 та ОСОБА_10 (а.с.314, 322-325 т.2);
- заявою ОСОБА_22 про відшкодування їй шкоди ОСОБА_12 та ОСОБА_9 та ОСОБА_8; (а.с.332 т.2)
Десятий епізод:
По епізоду викрадення майна у потерпілих ОСОБА_24 винуватість підсудних доводиться наступними доказами:
- поясненнями потерпілої ОСОБА_24 про те, що 06.01.2005 року біля 23.00 год. в той час коли вона дивилась телевізор, а чоловік ОСОБА_26 знаходився в літній кухні, до будинку зайшов невідомий в масці на обличчі, в руках у нього був ніж, яким він вдарив по ліжку та запитав, де гроші; потім до кімнати зайшли ще двоє невідомих в масках, з них середній за зростом зв’язав її рушниками, прив’язав до стільця та заклеїв рот скотчем; найменший на зріст різав ножем подушки, приставляв їй ніж до горла, після чого вона виявила, що в неї поранена рука;
- оголошеними показаннями потерпілого ОСОБА_26 встановлено,що 06.01.2006 року під час нападу він знаходився в літній кухні, двоє невідомих в масках зв’язали його занавісками з вікна, вищий на зріст перерізав ножем телефонний дріт та витрусив гроші з гаманця, його закрили в приміщенні кухні, підперши двері зовні.(а.с.24-25 т.1)
- поясненнями свідка ОСОБА_50 про те, що 07.01.2006 року під час огляду будинку ОСОБА_26 вона бачила порізані подушки;
- поясненнями свідка ОСОБА_51 про те, що 07.01.2006 року біля 00.30 год. до неї прийшли подружжя ОСОБА_26 і повідомили, що невідомі напали на них і погрожуючи викрали 3300 грн.;
- оголошеними поясненнями свідка ОСОБА_52 про те, що ОСОБА_25 12.01.2006 року передав йому ніж який у нього вилучили працівники міліції ( а.с.211 т.3);
- протоколами відтворення обставин та обстановки події за участю ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_10, які вказали на спосіб проникнення в будинок ОСОБА_26 в с. Гунча та обставини заволодіння грошима потерпілих ( а.с.123-129 т.1);
- протоколом виїмки ножа у ОСОБА_52 ( а.с.213 т.1);
- протоколом огляду місця події за яким в будинку ОСОБА_26 виявлено порізаний матрац та відбитки слідів взуття ( а.с.10-14 т.1);
- висновком судово-медичної експертизи № 40 від 16.01.2006 року про виявлення у ОСОБА_26 забоїв м`яких тканин голови синців передпліччя, різаної рани долоневій поверхні правої кисті, які за тяжкістю є легкими тілесними ушкодженнями (а.с. 35-41 т.1);
- висновком трасологічної експертизи № 16 від 21.02.2006 року про те, що залишений слід взуття в будинку ОСОБА_26 залишений взуттям з родовими ознаками з взуттям вилученим у ОСОБА_9 (а.с. 148-156-157 т.1 );
- заявою ОСОБА_53 про відшкодування шкоди ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_12 ( а.с. 163-165 т.1).
Одинадцятий епізод
По епізоду викрадення майна ОСОБА_29 винуватістть підсудних доводиться наступними доказами:
- поясненнями потерпілої ОСОБА_29 про те, що 07.01.2006 року біля 02.00 год. до її будинку, зірвавши замок зайшли чотири чоловіки в масках, один з них зв`язав руки рушником, вимагав віддати гроші; вона вказала де знаходяться 300 грн. після чого, запитуючи про знаходження грошей, їй погрожували молотком та що відріжуть вуха, кололи тіло ножем, порвали одяг, коли знепритомніла, то її обливали водою;
- протоколами відтворення обстановки і обставин подій злочину за участю ОСОБА_12, ОСОБА_10, ОСОБА_9, які вказали на обставини проникнення до будинку та заволодіння грішми ( а.с. 35-36 т. 3);
- заявою ОСОБА_29 про відшкодування підсудними ОСОБА_12, ОСОБА_8, ОСОБА_9 ОСОБА_10 заподіяної шкоди ( т. 3 а.с. 27-29).
Дії підсудного ОСОБА_8 суд кваліфікує:
- за ч. 3 ст. 187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном пов`язаний з насильством небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, або погрозою застосування такого нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, вчинений особою, яка вчинила раніше розбій, поєднаний з проникненням у житло;
- за ч.3 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, (грабіж) вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб з проникненням у житло.
Дії підсудного ОСОБА_9 суд кваліфікує:
- за ч.2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, (грабіж);
- за ч.3 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, (грабіж), вчинений повторно;
- за ч.3 ст. 187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном пов’язаний з насильством небезпечним для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу, або погрозою застосування такого нападу (розбій), вчинений особою, яка вчинила раніше розбій, поєднаний з проникненням у житло.
Дії підсудного ОСОБА_10 суд кваліфікує:
- за ч.2 ст. 309 КК України, як незаконне придбання, зберігання наркотичних засобів без мети збуту, предметом дій яких були наркотичні засоби у великих розмірах;
- за ч.1 ст. 187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном пов’язаний з насильством небезпечним для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу;
- за ч.3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, з проникненням у інше приміщення;
- за ч.3 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, (грабіж), вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб з проникненням у житло;
- за ч.3 ст. 187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном пов’язаний з насильством небезпечним для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу, або погрозою застосування такого нападу (розбій), вчинений особою, яка вчинила раніше розбій, поєднаний з проникненням у житло;
- за ч.1 ст. 396 КК України, як заздалегідь не обіцяне приховування тяжкого злочину.
Дії підсудного ОСОБА_11 суд кваліфікує:
- за ч.3 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, або погрозою застосування такого насильства, (грабіж) вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб з проникненням у житло;
- за ч.3 ст. 187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном пов’язаний з насильством небезпечним для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу, або погрозою застосування такого нападу (розбій), вчинений особою, яка вчинила раніше розбій, поєднаний з проникненням у житло;
Дії підсудного ОСОБА_12 суд кваліфікує:
- за ч.3 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, (грабіж) вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб з проникненням у житло;
- за ч.3 ст. 187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном пов’язаний з насильством небезпечним для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу, або погрозою застосування такого нападу (розбій), вчинений особою, яка вчинила раніше розбій, поєднаний з проникненням у житло.
Дії підсудного ОСОБА_13 суд кваліфікує за ч.3 ст. 187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном пов’язаний з насильством небезпечним для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу, або погрозою застосування такого нападу (розбій), поєднаний з проникненням у житло.
Заперечення підсудних щодо відсутності в їх діях складу злочину, передбаченого ст. 187 КК України суд оцінює, як їх позицію захисту власних інтересів проте ці заперечення спростовуються сукупністю проаналізованих доказів, які свідчать, що в момент заволодіння майном потерпілих підсудні застосовували фізичне насильство, яке складало реальну загрозу для життя і здоров’я потерпілих; окрім того, дії по застосуванню фізичного насильства були поєднані з погрозою такого насильства, як то висловлювання погроз щодо певної поведінки, демонстрація ножа, молотка, що давало підстави потерпілим, які були при цьому зв’язані чи утримувались підсудними силою, вважати, що погроза є реальною. Доводи підсудних проте, що вони попередньо не домовлялись про скоєння злочинів заперечується їх же показами та обставинами справи, які свідчать, що вони діяли узгоджено як співвиконавці залежно від обстановки, яка складалась на момент викрадення, з єдиним наміром на заволодіння чужим майном.
Заперечення підсудним ОСОБА_10 того, що він не скоював викрадення майна у потерпілого ОСОБА_14 та не вчиняв завідомо необіцяного приховування злочину спростовується вище дослідженими доказами, а доводи про застосування до нього незаконних засобів слідства не знайшли підтвердження.
Також є безпідставними твердження ОСОБА_9 про застосування до нього недозволених методів слідства, прокурорською перевіркою за дорученням суду, встановлено такі доводи безпідставні.
Вирішуючи питання про призначення покарання підсудним, суд виходить із встановленої ст. 50 КК України його мети кари, виправлення і запобігання вчинення нових злочинів заснованої на вимогах виваженості та справедливості.
При цьому суд враховує, визначені ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання стосовно обставин цієї справи, роль і участь кожного з підсудних в скоєнні злочинів.
Обираючи покарання ОСОБА_8 суд пом’якшуючими його обставинами враховує, номінальну відсутність судимості, позитивні характеристики, відшкодування шкоди потерпілим, молодий вік підсудного, наявність на його утриманні малолітньої дитини, наявність непрацездатних інвалідів батька та сестри.
Разом з тим, суд приймає до уваги скоєння підсудним, тяжких та особливо тяжких стосовно ст. 12 КК України злочинів, скоєння злочинів щодо осіб похилого віку і малолітньої, активну участь в організації та участі у скоєнні злочинів, кількість скоєних злочинів, що свідчить про наявність у ОСОБА_8 стійких злочинних нахилів, а тому суд визнає, що виправити його і запобігти скоєнню ним нових злочинів можливо лише за умови ізоляції його від суспільства з призначенням йому покарання у виді реального позбавлення волі із застосуванням додаткового покарання у виді конфіскації усього особистого майна.
Обираючи покарання ОСОБА_9 суд пом’якшуючими його обставинами враховує, відсутність судимості, відшкодування шкоди потерпілим, молодий вік підсудного, наявність непрацездатних інвалідів батька та сестри.
Разом з тим, суд приймає до уваги скоєння підсудним, який негативно характеризується за час перебування під вартою, тяжких та особливо тяжких стосовно ст. 12 КК України злочинів, скоєння злочинів щодо осіб похилого віку, активну участь в організації та участі у скоєнні злочинів, кількість скоєних злочинів, що свідчить про наявність у ОСОБА_9 стійких злочинних нахилів, а тому суд визнає, що виправити його і запобігти скоєнню ним нових злочинів можливо лише за умови ізоляції його від суспільства з призначенням йому покарання у виді реального позбавлення волі із застосуванням додаткового покарання у виді конфіскації усього особистого майна.
При призначенні покарання ОСОБА_10 суд пом’якшуючими його обставинами враховує, відсутність судимості, позитивні характеристики за місцем проживання та під час перебування під вартою, часткове відшкодування шкоди потерпілим, молодий вік підсудного.
Разом з тим, суд приймає до уваги скоєння підсудним, середньої тяжкості, тяжких та особливо тяжких стосовно ст. 12 КК України злочинів, скоєння злочинів щодо осіб похилого віку, рецидив злочинів, більшу кількість скоєних злочинів та більш активну участь в порівнянні з іншими підсудними у скоєнні злочинів, що скоювались у складі групи та фактичну роль їх організатора, що свідчить про наявність у ОСОБА_10 стійких злочинних нахилів, а тому суд визнає, що виправити його і запобігти скоєнню ним нових злочинів можливо лише за умови ізоляції його від суспільства з призначенням йому покарання у виді реального позбавлення волі із застосуванням додаткового покарання у виді конфіскації усього особистого майна.
При цьому при призначенні ОСОБА_10 покарань за скоєння злочинів, передбачених ч.2 ст. 309 ч.1, ст. 396 КК України, необхідно застосувати п.3, ч.1 ст. 49, ч.5 ст. 74 КК України та звільнити його від призначеного за вчинення цих злочинів покарань у зв’язку із закінченням п’ятирічного строку притягнення до кримінальної відповідальності за скоєння середньої тяжкості стосовно ст. 12 КК України злочинів.
Обираючи покарання ОСОБА_11 суд пом’якшуючими його обставинами враховує, відсутність судимості, відшкодування шкоди потерпілим, молодий вік підсудного, позитивні характеристики з місця проживання та за період перебування його під вартою.
Разом з тим, суд приймає до уваги скоєння підсудним, тяжких та особливо тяжких стосовно ст. 12 КК України злочинів, скоєння злочинів щодо осіб похилого віку, що свідчить про наявність у ОСОБА_11 стійких злочинних нахилів, а тому суд визнає, що виправити його і запобігти скоєнню ним нових злочинів можливо лише за умови ізоляції його від суспільства з призначенням йому покарання у виді реального позбавлення волі із застосуванням додаткового покарання у виді конфіскації усього особистого майна.
Оскільки скоєні ОСОБА_12 злочини є тяжкими та особливо тяжкими відповідно до ст. 12 КК України, то покаранням йому має бути позбавлення волі.
Обтяжуючою покарання обставиною суд приймає до уваги скоєння злочину щодо осіб похилого віку.
Але щире каяття, правдиві показання, другорядна роль у скоєнні злочину, позитивні характеристики за місцем проживання, наявність постійного місця проживання, роботи, власної сім’ї, перебування на його утриманні малолітньої дитини, повне відшкодування шкоди потерпілим, бездоганна поведінка з часу скоєння злочинів і дотепер, - що суд визнає обставинами винятковими і такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого, - свідчать про те, що мета кари, виправлення і запобігання скоєнню нових злочинів підсудним буде досягнута у разі призначення покарання на підставі ст. 69 КК України нижчого від найнижчої межі, передбаченої санкціями статей КК України (2341-14) , за якими він визнається винним.
За таких обставин, суд вважає можливим застосувати ст. 69 КК України і призначити покарання у вигляді позбавлення волі нижче від найнижчої межі, передбаченої ч.3 ст. 187 КК України.
Враховуючи викладені обставин, ОСОБА_12 підлягає звільненню від призначеного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, оскільки вони переконливо свідчать про можливість виправлення його без відбування покарання протягом встановленого цим вироком іспитового строку в найбільшому передбаченому законом розмірі з покладенням встановлених ст. 76 КК України обов’язків, без конфіскації майна, тому, що правилами ст. 77 КК України таке додаткове покарання у разі застосування ст. 75 КК України не передбачене.
Оскільки скоєний ОСОБА_13 злочин є особливо тяжким відповідно до ст. 12 КК України, то покаранням йому має бути позбавлення волі.
Обтяжуючою покарання обставиною суд приймає до уваги скоєння злочину щодо осіб похилого віку.
Але щире каяття, правдиві показання, другорядна роль у скоєнні злочину, позитивні характеристики за місцем проживання, наявність постійного місця проживання, перебування на його утриманні малолітньої дитини, здійсненням ним догляду за хворою матір’ю, повне відшкодування шкоди потерпілій, бездоганна поведінка з часу скоєння злочинів і дотепер, - що суд визнає обставинами винятковими і такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого, - свідчать про те, що мета кари, виправлення і запобігання скоєнню нових злочинів підсудним буде досягнута у разі призначення покарання на підставі ст. 69 КК України нижчого від найнижчої межі, передбаченої санкцією статті КК України (2341-14) , за якою він визнається винним.
За таких обставин, суд вважає можливим застосувати ст. 69 КК України і призначити покарання у вигляді позбавлення волі нижче від найнижчої межі, передбаченої ч.3 ст. 187 КК України.
Враховуючи викладені обставин, ОСОБА_13 підлягає звільненню від призначеного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, оскільки вони переконливо свідчать про можливість виправлення його без відбування покарання протягом встановленого цим вироком іспитового строку в найбільшому передбаченому законом розмірі з покладенням встановлених ст. 76 КК України обов’язків, без конфіскації майна, оскільки правилами ст. 77 КК України таке додаткове покарання у разі застосування ст. 75 КК України не передбачене.
Позиція суду щодо покарання ОСОБА_12 та ОСОБА_13 хоч і йде в розріз зазначеним в ухвалі Верховного Суду України від 19.11.2009 року вказівкам, але не суперечить приписам ч.2 ст. 400 КПК України, за змістом якої посилення покарання судом під час нового розгляду справи судом першої інстанції після скасування вироку судом касаційної інстанції є не обов’язком, а правом суду, про що свідчить значення слова "допускається", синонімами якого є "дозволяється", "уможливлює", що є ознаками права, а не обов’язку.
Така позиція відповідає також необхідній до застосування в силу ст. 17 Закону № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"(далі Суд) позиції Суду, відповідно до якої покарання як втручання держави в приватне життя особи спрямовується на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи,–воно має бути пропорційним, з дотриманням принципу законності, не свавільним та не становити особистого і надмірного тягаря для особи (справа "Бакланов проти Росії"від 09.06.2005 року, "Фрізен проти Росії"від 24.03.2005 року, "Ізмайлов проти Росії" від 16.10.2008 року).
В світлі зазначеної практики Суду позбавлення волі ОСОБА_12 та ОСОБА_13 через понад як п’ять років після скоєння ними хоча й особливо тяжкого злочину, але з менш активними ролями і ступенями участі, за умови неперебування їх під вартою, зразкової поведінки і сумлінного ставлення до праці протягом судового провадження, укладення шлюбу, народження дітей, визнання вини, каяття, відшкодування потерпілим збитків і відсутності до них будь-яких претензій, - на тлі встановленої п.3 ч. 3 ст. 81 КК України можливості для перебуваючих під вартою спільників бути звільненими умовно-достроково, становило б особистий і надмірний тягар для них, покладений свавільно всупереч принципу законності й без врахування вимог пропорційності,- а це неприпустимо.
Цивільні позови ОСОБА_14, ОСОБА_45, ОСОБА_19, ОСОБА_20 про відшкодування майнової шкоди та моральної шкоди на підставі ст. 207 ЦПК України необхідно залишити без розгляду, у зв’язку з повторною неявкою в судові засідання без поважних причин.
Керуючись ст. 323, 324 КПК України, суд, -
Присудив:
ОСОБА_8 визнати винуватим у скоєнні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 186, ч.3 ст. 187 КК України і призначити покарання:
- за ч. 3 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі на строк шість років;
- за ч. 3 ст. 187 КК України у виді позбавлення волі на строк сім років чотири місяці з конфіскацією всього особистого майна.
Відповідно до ст. 70 ч.1 КК України визначити ОСОБА_8 остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - у виді позбавлення волі на строк сім років чотири місяці з конфіскацією всього особистого майна.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_8 до вступу вироку в законну силу залишити попередній - утримання під вартою.
Строк відбування покарання ОСОБА_8 рахувати із 13.01.2006 року –дня взяття його під варту.
ОСОБА_9 визнати винуватим у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 186, ч. 3 ст. 187 КК України і призначити покарання:
- за ч. 2 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі на строк чотири роки;
- за ч. 3 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі на строк шість років;
- за ч. 3 ст. 187 КК України у виді позбавлення волі на строк сім років чотири місяці з конфіскацією всього особистого майна.
Відповідно до ст. 70 ч.1 КК України визначити ОСОБА_9 остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - у виді позбавлення волі на строк сім років чотири місяці з конфіскацією всього особистого майна.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_9 до вступу вироку в законну силу залишити попередній - утримання під вартою.
Строк відбування покарання ОСОБА_9 рахувати із 13.01.2006 року –дня взяття його під варту.
ОСОБА_10 визнати винуватим у скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст. 309, ч. 1 ст. 396, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186, ч. 1 ст. 187, ч. 3 ст. 187 КК України і призначити покарання:
- за ч.2 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі на строк два роки;
- за ч.1 ст. 396 КК України у виді позбавлення волі на строк два роки;
- за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк три роки;
- за ч. 3 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі на строк шість років;
- за ч. 1 ст. 187 КК України у виді позбавлення волі на строк три роки;
- за ч. 3 ст. 187 КК України у виді позбавлення волі на строк сім років шість місяців з конфіскацією всього особистого майна.
Відповідно до п.3, ч.1 ст. 49, ч.5 ст. 74 КК України ОСОБА_10 від відбування призначеного за цим вироком покарання за ч.2 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі на строк два роки звільнити у зв’язку із закінченням п’ятирічного строку притягнення до кримінальної відповідальності за скоєння середньої тяжкості стосовно ст. 12 КК України злочину.
Відповідно до п.3, ч.1 ст. 49, ч.5 ст. 74 КК України ОСОБА_10 від відбування призначеного за цим вироком покарання за ч.1 ст. 396 КК України у виді позбавлення волі на строк два роки звільнити у зв’язку із закінченням п’ятирічного строку притягнення до кримінальної відповідальності за скоєння середньої тяжкості стосовно ст. 12 КК України злочину.
Відповідно до ст. 70 ч. 1 КК України визначити ОСОБА_10 остаточне покарання за сукупністю злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186, ч. 1 ст. 187, ч. 3 ст. 187 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - у виді позбавлення волі на строк сім років шість місяців з конфіскацією всього особистого майна.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_10 до вступу вироку в законну силу залишити попередній - утримання під вартою.
Строк відбування покарання ОСОБА_10 рахувати із 13.01.2006 року –дня взяття його під варту.
ОСОБА_11 визнати винуватим у скоєнні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 186, ч.3 ст. 187 КК України і призначити покарання:
- за ч. 3 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі на строк шість років;
- за ч. 3 ст. 187 КК України у виді позбавлення волі на строк сім років з конфіскацією всього особистого майна.
Відповідно до ст. 70 ч. 1 КК України остаточно визначити ОСОБА_11 покарання за сукупністю злочинів, передбачених ч. 3 ст. 186, ч.3 ст. 187КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - у виді позбавлення волі на строк сім років з конфіскацією всього особистого майна.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_11 до вступу вироку в законну силу залишити попередній - утримання під вартою.
Строк відбування покарання ОСОБА_11 рахувати із 29.10.2007 року –дня взяття його під варту.
ОСОБА_12 визнати винуватим у скоєнні злочинів, передбачених ч.3 ст. 186, ч.3 ст. 187 КК України і призначити покарання:
- за ч.3 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі на строк чотири роки;
- за ч.3 ст. 187 КК України, з застосуванням ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі на строк п’ять років без конфіскації майна.
Відповідно до ст. 70 ч. 1 КК України визначити ОСОБА_12 остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - у виді позбавлення волі на строк п’ять років без конфіскації майна.
Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_12 від відбування призначеного покарання звільнити, якщо в період трьохрічного іспитового строку він не скоїть нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.
Відповідно до ст. 76 КК України зобов’язати ОСОБА_12 в період трьохрічного іспитового строку повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну його місця проживання та у визначений органами кримінально-виконавчої інспекції строк з’являтися для реєстрації.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_12 до вступу вироку в законну силу залишити попередній –підписку про невиїзд.
ОСОБА_13 визнати винуватим у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України і з застосуванням ст. 69 КК України призначити покарання у виді позбавлення волі на строк п’ять років без конфіскації майна.
Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_13 від відбування призначеного покарання звільнити, якщо в період трьохрічного іспитового строку він не скоїть нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.
Відповідно до ст. 76 КК України зобов’язати ОСОБА_13 в період трьохрічного іспитового строку повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну його місця проживання та у визначений органами кримінально-виконавчої інспекції строк з’являтися для реєстрації.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_13 до вступу вироку в законну силу залишити попередній –підписку про невиїзд.
Цивільні позови ОСОБА_14, ОСОБА_45, ОСОБА_19, ОСОБА_20 про відшкодування майнової шкоди та моральної шкоди, - залишити без розгляду.
Речові докази: канабіс масою 689,05 гр., мобільний телефон " Samsung"SАH-120 та гарантійний талон до нього, ніж, дві маски з вирізами для очей, рукавиці, ліхтарик, спортивний костюм і туфлі ОСОБА_8, кросівки ОСОБА_9, штани кольору хаки ОСОБА_10 –знищити, мобільний телефон " Nokia"та зарядний пристрій залишити власнику – ОСОБА_17
На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області через Гайсинський районний суд протягом 15 діб з часу оголошення, засудженими, які перебувають під вартою, протягом 15 діб з часу вручення копії вироку.
Суддя: