1-35/11 Про повторне одержання хабара службовою особою, яка займає відповідальне становище, поєднане з вимаганням хабара - 22.12.2011 Прийняття

Підсудний ОСОБА_1, працюючи на посаді начальника відділу охорони водних живих ресурсів та оперативної роботи Головного Державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Вінницькій області згідно наказу №38-К від 23.06.2010 року, будучи наділеним, відповідно до посадової інструкції начальника відділу, затвердженої 26.09.2008 року, правом здійснення керівництвом відділу; розподіляти функціональні обов’язки між працівниками відділу; у межах діяльності управління безперешкодно відвідувати території і приміщення підприємств, установ, організацій, транспортні та плавучі засоби, які здійснюють добування, утримання, зберігання, або переробку водних ресурсів, гідротехнічні споруди, а також території природно-заповідного фонду, з метою нагляду за дотриманням вимог рибоохоронного господарства; перевіряти документи на право використання об’єктів тваринного світу, зупиняти транспортні засоби і проводити огляд речей, транспортних засобів, знарядь полювання і рибальства; давати обов’язкові для виконання вказівки (приписи) про усунення порушень законодавства з питань охорони, використання та відтворення водних живих ресурсів; залучати до виконання поставлених завдань державних інспекторів структурних підрозділів управління; здійснювати контроль за діяльністю інспекторів рибоохорони басейнового управління з метою недопущення ними протиправних дій; у разі необхідності проводити службові розслідування по основних напрямках діяльності структурних підрозділів управління та окремих інспекторів рибоохорони, тобто, будучи, згідно п.2 примітки до ст. 368 КК України (в ред., що існувала до набрання чинності Законом України № 3207-УІ від 7.04.2011 року (3207-17) ) службовою особою, яка займає відповідальне становище, умисно, з корисливих мотивів, одержував хабарі від приватних підприємців, що займаються підприємницькою діяльністю на території Вінницької області за те, що ним, як начальником відділу охорони водних живих ресурсів та оперативної роботи, в межах його повноважень, а також державними інспекторами підпорядкованого йому відділу не будуть здійснюватись перевірки дотримання вимог нормативних актів щодо здійснення рибогосподарської діяльності, і відповідно, буде надано можливість безперешкодно здійснювати промисловий вилов та продаж водних живих ресурсів.

Зокрема, підсудний ОСОБА_1, працюючи на посаді начальника відділу охорони водних живих ресурсів та оперативної роботи Головного Державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Вінницькій області, умисно, з корисливих мотивів, з метою одержання незаконної матеріальної винагороди, використовуючи свої службові повноваження, під час зустрічі у липні 2010 року з приватним підприємцем ОСОБА_4, який здійснює рибогосподарську діяльність на водоймі в с. Сербинівці Жмеринського району та є керівником ТОВ "Подільський каскад", що здійснює рибогосподарську діяльність в с. Тартак Жмеринського району Вінницької області, поставив вимогу перед останнім щодо передачі йому кожного місяця в якості хабара по 200 доларів США за можливість безперешкодно здійснювати діяльність щодо промислового рибальства на кожній з вказаних водойм, а всього 400 доларів США щомісячно, попередивши при цьому, що у випадку відмови сплачувати вказану суму грошей до ОСОБА_4 будуть застосовані адміністративні стягнення, внаслідок чого режим риборозведення буде скасовано. Усвідомлюючи, що ОСОБА_1, як керівник відділу Вінницядержрибоохорони, наділений повноваженнями здійснення нагляду за дотриманням вимог рибоохоронного законодавства, має можливість, за своєю посадою, створювати перешкоди у здійсненні рибогосподарської діяльності та складати протоколи про адміністративні правопорушення, вилучати знаряддя лову чи іншими способами перешкоджати у здійсненні підприємницької діяльності, будучи переконаним в існуванні реальної небезпеки його правам та законним інтересам, незважаючи на наявність відповідних дозвільних документів щодо здійснення діяльності, пов’язаної з промисловим виловом риби, та дотримання з його боку вимог Правил промислового рибальства, ОСОБА_4 вимушений був погодитися на висунуті ОСОБА_1 вимоги.

В подальшому, на початку серпня 2010 року, підсудний ОСОБА_1 умисно, з корисливих мотивів, з метою одержання незаконної матеріальної винагороди, в телефонній розмові вимагав від ОСОБА_4 вище вказану суму, повідомивши останнього, що має намір одержати грошові кошти 2.08.2010 року у визначеному ним, ОСОБА_1, місці, а саме: на автозаправній станції WOG, що розташована на автодорозі сполученням Могилів-Подільський – Вінниця, біля м. Жмеринка. На виконання вимог підсудного ОСОБА_1, ОСОБА_4 2.08.2010 року вранці, близько 07 години 30 хвилин прибув у визначене місце, де передав, а ОСОБА_1, діючи умисно, з корисливих мотивів, використовуючи своє службове становище, з метою одержання незаконної матеріальної винагороди за надання ОСОБА_4 можливості безперешкодно здійснювати рибогосподарську діяльність, одержав в якості хабара 400 доларів США, вартість яких, згідно офіційного курсу валют, встановленого Національним Банком України станом на 2.08.2010 року, складає 3157,08 грн., які використав для власних потреб.

Після цього, на початку вересня 2010 року, підсудний ОСОБА_1 умисно, з корисливих мотивів, з метою одержання незаконної матеріальної винагороди, в телефонній розмові вимагав від ОСОБА_4 обумовлену з ним раніше грошову суму, виражену в доларах США, повідомивши останнього, що має намір одержати грошові кошти 1.09.2010 року у визначеному ним місці, а саме: на автозаправній станції WOG, що розташована на автодорозі сполученням Могилів-Подільський – Вінниця, біля м. Жмеринка. На виконання вимог підсудного ОСОБА_1, ОСОБА_4 1.09.2010 року прибув у визначене ОСОБА_1 місце, де передав, а підсудний ОСОБА_1, діючи умисно, з корисливих мотивів, використовуючи своє службове становище, з метою одержання незаконної матеріальної винагороди за надання ОСОБА_4 можливості безперешкодно здійснювати рибогосподарську діяльність, повторно одержав в якості хабара 400 доларів США, вартість яких, згідно офіційного курсу валют, встановленого Національним Банком України станом на 1.09.2010 року, складає 3154,68 грн., використавши вказані кошти для власних потреб.

Також, після цього, на початку жовтня 2010 року, підсудний ОСОБА_1 умисно, з корисливих мотивів, з метою одержання незаконної матеріальної винагороди, в телефонній розмові вимагав від ОСОБА_4 обумовлену з ним раніше грошову суму, виражену в доларах США, повідомивши останнього, що має намір одержати грошові кошти 1.10.2010 року у визначеному ним місці, а саме: на автозаправній станції WOG, що розташована на автодорозі сполученням Могилів-Подільський – Вінниця, біля м. Жмеринка. На виконання вимог підсудного ОСОБА_1, ОСОБА_4 4.10.2010 року прибув у визначене ОСОБА_1 місце, де передав, а підсудний ОСОБА_1, діючи умисно, з корисливих мотивів, використовуючи своє службове становище, з метою одержання незаконної матеріальної винагороди за надання ОСОБА_4 можливості безперешкодно здійснювати рибогосподарську діяльність, повторно одержав в якості хабара 400 доларів США, вартість яких, згідно офіційного курсу валют, встановленого Національним Банком України станом на 4.10.2010 року, складає 3163,96 грн., використавши вказані кошти для власних потреб.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, підсудний ОСОБА_1, працюючи на посаді начальника відділу охорони водних живих ресурсів та оперативної роботи Головного Державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Вінницькій області, умисно, з корисливих мотивів, з метою одержання незаконної матеріальної винагороди, використовуючи свої службові повноваження, під час зустрічі у серпні 2010 року з приватним підприємцем ОСОБА_5, який спільно з ОСОБА_6 здійснює рибогосподарську діяльність на водоймі в с. Василівці Тульчинського району Вінницької області, поставив вимогу, згідно якої ПП ОСОБА_5 повинен щомісячно передавати йому в якості хабара 1000 грн. за можливість безперешкодно здійснювати діяльність щодо промислового рибальства, повідомивши при цьому, що у випадку відмови сплачувати вказану суму, до ОСОБА_5 будуть застосовані адміністративні стягнення, які негативно впливатимуть на здійснення ним діяльності щодо промислового вилову та продажу риби. Усвідомлюючи, що ОСОБА_1, як керівник відділу Вінницядержрибоохорони, наділений повноваженнями здійснення нагляду за дотриманням вимог рибоохоронного законодавства, має можливість, за своєю посадою, створювати перешкоди у здійсненні рибогосподарської діяльності шляхом складання протоколів про адміністративні правопорушення, вилучати знаряддя лову чи іншими способами перешкоджати у здійсненні підприємницької діяльності, будучи переконаним в існуванні реальної небезпеки його правам та законним інтересам, незважаючи на наявність відповідних дозвільних документів на здійснення діяльності, пов’язаної з промисловим виловом та продажем риби, та дотримання з його боку вимог Правил промислового рибальства, ОСОБА_5 вимушений був погодитися на висунуті ОСОБА_1 вимоги.

Після цього, 13.09.2010 року підсудний ОСОБА_1 умисно, з корисливих мотивів, з метою одержання незаконної матеріальної винагороди, в телефонній розмові вимагав від ОСОБА_5 обумовлену з ним вище вказану суму грошових коштів за надання можливості безперешкодно здійснювати рибогосподарську діяльність, та, з метою приховання факту одержання хабара, повідомив при цьому, що гроші необхідно передати ОСОБА_7, яка здійснює торгівлю рибою у м. Ладижин. На виконання висунутих ОСОБА_1 вимог, ОСОБА_5 13.09.2010 року зателефонував ОСОБА_6, з яким спільно здійснює рибогосподарську діяльність, не повідомляючи останнього про вимоги підсудного ОСОБА_1, попросив передати 1000 грн. ОСОБА_7, котра, не усвідомлюючи про призначення грошових коштів, після отримання вказаної суми грошей передала, а підсудний ОСОБА_1, діючи умисно, з корисливих мотивів, використовуючи своє службове становище, повторно одержав в якості хабара грошові кошти в сумі 1000 грн. за надання можливості ОСОБА_5 безперешкодно здійснювати рибогосподарську діяльність. При цьому, підсудний ОСОБА_1 використав отримані в якості хабара від ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 1000 грн. для власних потреб.

В подальшому, 19.10.2010 року, підсудний ОСОБА_1, діючи умисно та з корисливих мотивів, з метою одержання незаконної матеріальної винагороди, знову зателефонував ОСОБА_5 і вимагав від останнього передати обумовлену суму грошових коштів за надання можливості безперешкодно здійснювати рибогосподарську діяльність, та, з метою приховання факту одержання хабара, повідомив, що гроші необхідно передати ОСОБА_8, яка здійснює торгівлю рибою у м. Тульчин. На виконання висунутих ОСОБА_1 вимог, 19.10.2010 року ОСОБА_5, не повідомляючи ОСОБА_8 про призначення грошових коштів, передав останній 1000 грн., котра увечері того ж дня, не усвідомлюючи про сприяння у передачі незаконної грошової винагороди, передала, а підсудний ОСОБА_1, діючи умисно, з корисливих мотивів, використовуючи своє службове становище, повторно одержав в якості хабара грошові кошти в сумі 1000 грн. за надання можливості ОСОБА_5 безперешкодно здійснювати рибогосподарську діяльність. При цьому підсудний ОСОБА_1 використав грошові кошти, які отримав в якості хабара від ОСОБА_5 через ОСОБА_8, для власних потреб.

Крім того, 22.09.2010 року, в період часу між 8 та 9 годинами, підсудний ОСОБА_1, працюючи на посаді начальника відділу охорони водних живих ресурсів та оперативної роботи Головного Державного управління використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Вінницькій області, умисно, з корисливих мотивів, використовуючи свої службові повноваження оперативного керівництва державними інспекторами відділу, після телефонного дзвінка до нього приватного підприємця ОСОБА_9 з приводу того, що на орендованій останнім водоймі в с. Вендичани Могилів-Подільського району Вінницької області державний інспектор Головного державного управління ОВЖР у Вінницькій області ОСОБА_10 вилучає сітки та з проханням щодо повернення знарядь лову риби і не складання ОСОБА_11 протоколу про адміністративне правопорушення щодо його працівників, з метою одержання незаконної матеріальної винагороди, запропонував ОСОБА_9 владнати всі питання з ОСОБА_11, і водночас попросив передати останньому слухавку, та, не ставлячи інспектора до відома про свої наміри одержати незаконну грошову винагороду, повідомив, що ОСОБА_9 має перед ним борг в розмірі 200 доларів США, і, у випадку повернення боргу, наказав ОСОБА_11 повернути підприємцю знаряддя лову та не складати протокол про вчинення адміністративного правопорушення. При цьому, маючи намір приховати факт одержання хабара, запропонував передати обумовлені грошові кошти жителю м. Могилів-Подільський ОСОБА_12 У свою чергу ОСОБА_11, не усвідомлюючи, що сприяє підсудному ОСОБА_1 в одержанні хабара, повідомив ОСОБА_9, що у випадку передачі ОСОБА_1 200 доларів США поверне сітки, при цьому зазначивши, що кошти останній має відвезти ОСОБА_12 Розуміючи, що вказані ОСОБА_11 грошові кошти є незаконною винагородою ОСОБА_1 за сприяння у поверненні йому знарядь лову та не складанні протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, ОСОБА_9 погодився на поставлені умови, і цього ж дня передав ОСОБА_12 1500 грн., які підсудний ОСОБА_1, діючи умисно, з корисливих мотивів, використовуючи свої службові повноваження, 22.09.2010 року забрав у ОСОБА_12, і таким чином повторно одержав в якості хабара грошові кошти в сумі 1500 грн. за сприяння ОСОБА_9 у поверненні знарядь лову та не притягнення його до адміністративної відповідальності, використавши грошові кошти для власних потреб.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, маючи намір на одержання хабара від ФОП ОСОБА_13, котрий у другій половині жовтня 2010 року звернувся до підсудного ОСОБА_1 за місцем роботи останнього у Головному державному управлінні охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Вінницькій області у м. Вінниці, по провулку Селянському, 9, щодо оформлення документів на вилов риби в орендованому підприємцем ставку в с. Кіровка Калинівського району Вінницької області, підсудний ОСОБА_1, перевіривши надані ОСОБА_13 документи, умисно, з корисливих мотивів, використовуючи своє службове становище, з метою одержання незаконної матеріальної винагороди, повідомив останнього, що надасть можливість безперешкодно здійснити вилов риби без втручання працівників рибоохорони та складання ними документів про порушення правил промислового рибальства за умови передачі йому в якості хабара 500 доларів США. Отримавши згоду ОСОБА_13 надати визначену суму незаконної винагороди, та маючи намір приховати одержання хабара, підсудний ОСОБА_1 попросив свого знайомого ОСОБА_14, котрий є співвласником магазину "Гуси-лебеді" у м. Калинівці Вінницької області, щоб хтось з продавців вказаного магазину отримав зазначену суму грошей, яку ОСОБА_14 в подальшому забере та передасть йому. Не усвідомлюючи про одержання ОСОБА_1 хабара, ОСОБА_14 погодився на його пропозицію, і в свою чергу попросив приватного підприємця ОСОБА_15, котрий здійснює роздрібну торгівлю побутовою технікою у приміщенні магазину "Гуси-лебеді", отримати 500 доларів США від незнайомого чоловіка для подальшої передачі йому, на що ОСОБА_15, не будучи обізнаним про злочинне походження грошових коштів, погодився.

Узгодивши механізм приховання одержання незаконної винагороди, підсудний ОСОБА_1 20.10.2010 року зателефонував ОСОБА_13 з вимогою обміняти обумовлену грошову суму в розмірі 500 доларів США на гривні та передати йому в якості хабара через продавця магазину "Гуси-лебеді" в м. Калинівка на ім’я ОСОБА_1. Виконуючи вимоги підсудного ОСОБА_1, ОСОБА_13 здійснив обмін 500 доларів США на гривні, що згідно офіційного курсу валют, встановленого Національним Банком України станом на 20.10.2010 року становило 3955,8 грн., після чого приїхав до магазину "Гуси-Лебеді", розташованому на площі Леніна, 2 у м. Калинівці, де передав в якості незаконної винагороди для ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 3955 грн. 80 коп. продавцю-консультанту ОСОБА_16, якого продавець цього ж магазину ОСОБА_15 в зв’язку зі своєю відсутністю попросив отримати гроші. Цього ж дня отримані від ОСОБА_13 грошові кошти ОСОБА_16 передав ОСОБА_15, котрий через невстановленого слідством водія вантажного автомобіля передав їх ОСОБА_14, а останній передав підсудному ОСОБА_1, який таким чином умисно, з корисливих мотивів, використовуючи своє службове становище, за надання можливості ОСОБА_13 безперешкодно здійснювати вилов риби з орендованої ним водойми без втручання працівників рибоохорони та складання ними документів про порушення правил промислового рибальства, повторно одержав в якості хабара грошові кошти в сумі 3955 грн. 80 коп., які використав для власних потреб.

Крім того, після призначення на посаду начальника відділу охорони водних живих ресурсів та оперативної роботи Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних ресурсів та регулювання рибальства у Вінницькій області, підсудний ОСОБА_1, з метою подальшого одержання незаконної матеріальної винагороди, використовуючи свої службові повноваження, створив умови щодо висунення вимог про необхідність передачі хабарів керівником ПП "Сазан" ОСОБА_17, для чого, у червні-липні 2010 року провів ряд рибоохоронних рейдів дотримання вимог Правил промислового рибальства рибалками ПП "Сазан", які здійснюють рибогосподарську діяльність на водоймі в с. Клекотина Шаргородського району Вінницької області, за наслідками яких на підставі складених ним протоколів про вчинення адміністративних правопорушень керівника ПП "Сазан" ОСОБА_17 та рибалок вказаного підприємства притягнуто до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративних стягнень у виді штрафу.

Після цього підсудний ОСОБА_1 під час зустрічі 19.07.2010 року з керівником ПП "Сазан" ОСОБА_17, поставив вимогу, згідно якої останній повинен щомісячно передавати йому в якості хабара грошові кошти в сумі 3000 грн. за можливість безперешкодно здійснювати на водоймі в с. Клекотина Шаргородського району діяльність щодо промислового рибальства без втручання працівників рибоохорони та складання ними документів про порушення правил промислового рибальства. Усвідомлюючи, що ОСОБА_1, як керівник відділу Вінницядержрибоохорони, наділений повноваженнями здійснення нагляду за дотриманням вимог рибоохоронного господарства, має можливість, за своєю посадою, створювати перешкоди у здійсненні рибогосподарської діяльності шляхом складання протоколів про адміністративні правопорушення, вилучати знаряддя лову чи іншими способами перешкоджати у здійсненні підприємницької діяльності, будучи переконаним в існуванні реальної небезпеки його правам та законним інтересам, незважаючи на наявність відповідних дозвільних документів на здійснення діяльності, пов’язаної з промисловим виловом риби, та дотримання з його боку вимог Правил промислового рибальства, ОСОБА_17 вимушений був погодитися на висунуті ОСОБА_1 вимоги.

В подальшому, на початку серпня 2010 року, підсудний ОСОБА_1 умисно, з корисливих мотивів, з метою одержання незаконної матеріальної винагороди, поставив ОСОБА_17 вимогу про надання останнім обумовленої суми грошових коштів за надання можливості безперешкодно здійснювати рибогосподарську діяльність, та, з метою приховати факт одержання хабара, наказав передати обумовлену суму незаконної грошової винагороди через приватного підприємця ОСОБА_18, котрий, не будучи обізнаним зі злочинними намірами ОСОБА_1, 1.08.2010 року отримав від ОСОБА_17 грошові кошти в сумі 3000 грн., передав їх державному інспектору Держрибоохорони Муравському В.В., який, виконуючи прохання ОСОБА_1, не усвідомлюючи про призначення грошових коштів, забрав у ОСОБА_18 гроші в сумі 3000 грн. і передав їх ОСОБА_1 Таким чином, на початку серпня 2010 року ОСОБА_1 умисно, з корисливих мотивів, використовуючи свої службові повноваження, повторно одержав хабар в розмірі 3000 грн. за надання можливості ПП ОСОБА_17 безперешкодно здійснювати рибогосподарську діяльність, при цьому, використав грошові кошти в сумі 3000 грн. для власних потреб.

Продовжуючи злочинну діяльність, 30.08.2010 року підсудний ОСОБА_1В умисно, з корисливих мотивів, з метою одержання незаконної матеріальної винагороди, зателефонував ОСОБА_17 з вимогою про надання останнім обумовленої суми грошових коштів за надання можливості безперешкодно здійснювати рибогосподарську діяльність, та, з метою приховання факту одержання хабара, повідомив при цьому, що грошові кошти необхідно передати приватному підприємцю ОСОБА_18 На виконання вимоги ОСОБА_1 ОСОБА_17 31.08.2010 року знову передав 3000 грн. приватному підприємцю ОСОБА_18, котрий, не будучи обізнаним зі злочинними намірами ОСОБА_1, отримав від ОСОБА_17 вказані грошові кошти, передавши їх державному інспектору Держрибоохорони Муравському В.В., який, виконуючи прохання підсудного ОСОБА_1, не усвідомлюючи про призначення грошових коштів, забрав у ОСОБА_18 і передав, а підсудний ОСОБА_1, діючи умисно, з корисливих мотивів, використовуючи свої службові повноваження, повторно одержав в якості хабара грошові кошти в сумі 3000 грн. за надання можливості ОСОБА_17 безперешкодно здійснювати рибогосподарську діяльність. При цьому отримані в якості хабара кошти підсудний ОСОБА_1 використав для власних потреб.

Після цього, продовжуючи свою злочинну діяльність, 30.09.2010 року підсудний ОСОБА_1 умисно, з корисливих мотивів, з метою одержання незаконної матеріальної винагороди, зателефонував ОСОБА_17 з вимогою про надання останнім обумовленої суми грошових коштів в розмірі 3000 грн. за надання можливості безперешкодно здійснювати рибогосподарську діяльність, після чого, реалізовуючи свій намір на одержання хабара, 1.10.2010 року в період часу між 8 та 9 годинами службовим автомобілем приїхав за місцем проживання ОСОБА_17 в с. Мурафа Шаргородського району Вінницької області, на вул. Заводська, 4, де останній, виконуючи висунуті підсудним вимоги, передав, а ОСОБА_1, умисно, з корисливих мотивів, повторно одержав в якості незаконної грошової винагороди грошові кошти в сумі 3000 грн. за надання можливості ОСОБА_17 безперешкодно здійснювати рибогосподарську діяльність, при цьому, використавши одержані грошові кошти для власних потреб.

Крім цього, продовжуючи свою злочинну діяльність, 30.10.2010 року підсудний ОСОБА_1 умисно, з корисливих мотивів, з метою одержання незаконної матеріальної винагороди, зателефонував ОСОБА_17 з вимогою про надання останнім обумовленої суми грошових коштів в розмірі 3000 грн. за надання можливості безперешкодно здійснювати рибогосподарську діяльність, повідомивши при цьому, що заїде за грошима до нього додому. Усвідомлюючи протиправність дій ОСОБА_1, з метою викриття злочинної діяльності останнього, ОСОБА_17 30.10.2010 року звернувся в УБОЗ ГУМВС України у Вінницькій області з заявою, в якій добровільно повідомив про вимагання у нього хабара ОСОБА_1

Реалізовуючи свій намір на отримання хабара від ОСОБА_17, 31.10.2010 року близько 12 години підсудний ОСОБА_1 службовим автомобілем ВАЗ 2121 з державним номером АВ 7745 АМ приїхав за місцем проживання ОСОБА_17 в с. Мурафа Шаргородського району на вул. Заводська, 4, де останній, під контролем співробітників УБОЗ ГУМВС України у Вінницькій області, передав в якості хабара, а підсудний ОСОБА_1 умисно, з корисливих мотивів, використовуючи своє службове становище, з метою одержання незаконної матеріальної винагороди за надання можливості ОСОБА_17 безперешкодно здійснювати на Клекотинському водосховищі діяльність щодо промислового рибальства без втручання працівників рибоохорони та складання ними документів про порушення правил промислового рибальства, повторно одержав від ОСОБА_17 хабар в розмірі 3000 грн., які мав намір використати на власні потреби, однак, після одержання хабара, був затриманий працівниками УБОЗ ГУМВС України у Вінницькій області.

Таким чином, підсудний ОСОБА_1, будучи службовою особою Головного Державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Вінницькій області, яка займає відповідальне становище, так як є керівником відділу охорони водних живих ресурсів та оперативної роботи даного Управління, внаслідок вимагання, повторно, одержав хабарів від приватних підприємців, що здійснюють рибогосподарську діяльність на території Вінницької області, на загальну суму 28931 грн. 52 коп., що у 66 разів перевищує встановлену законодавством суму неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 винуватим себе у вчиненні вказаних вище злочинів не визнав. При цьому, суду показав, що 6-7 років тому познайомився із ОСОБА_17 У 2008 році ОСОБА_17 уже був керівником ПП "Сазан", яке займалося промисловим виловом риби. Щодо працівників ОСОБА_17 складалися адміністративні протоколи за порушення Правил рибальства. Яким чином домовився із ОСОБА_17 про одержання від останнього коштів в сумі 3000 грн. 31.10.2010 року, він не пам’ятає. Вказані грошові кошти мав намір використати в службових цілях, а саме: на придбання пального та ремонт службового автомобіля "Нива", так як в таких цілях кошти йому не виділялися. Гроші ОСОБА_19 передавалися біля будинку останнього, що знаходиться в с. Мурафа Шаргородського району Вінницької області, куди він приїхав на службовому автомобілі "Нива" разом із своїм підлеглим ОСОБА_20, котрий був за кермом автомобіля. Гроші в сумі 3000 грн. передавалися ОСОБА_17 наступним чином. ОСОБА_20 вийшов із автомобіля, а ОСОБА_17 сів у автомобіль на місце водія і поставив гроші між передніми сидіннями автомобіля. Після цього працівники спецслужби затримали його та ОСОБА_20 Тому, яким чином на його руках було виявлено залишки люмінесцентної фарби, пояснити не може, так як не пам’ятає, щоб брав кошти, залишені ОСОБА_17 в машині, в руки, або щоб перераховував їх. Щодо інших епізодів вимагання та отримання хабарів, які йому інкримінуються, підсудний ОСОБА_1 показав, що перебував у стані переляку та психологічної подавленості після свого затримання, переживав за матір-інваліда, дружину, двох дітей, тому себе обмовив і давав слідчому такі покази, які зазначені в матеріалах кримінальної справи. В такому самому стані ним написані і з’явлення зі зізнанням, оскільки за це слідчий прокуратури обіцяв відпустити його додому. Тому заперечує всі ті показання та з’явлення зі зізнанням, що містяться в матеріалах кримінальної справи по всіх решту епізодах інкримінованого йому злочину.

Не дивлячись на те, що підсудний винуватим себе у вчиненні злочинів не визнав, його винуватість у вчиненні злочинів підтверджується наступними доказами:

- по факту вимагання та отримання хабара у ОСОБА_4:

- показаннями свідка ОСОБА_4, який суду показав, що працює директором ТОВ "Подільський каскад" з 19.10.2009 року, яке орендує землі водного фонду в с. Тартак Жмеринського району та займається промисловим рибальством на цій же водоймі. Крім того, як суб’єкт підприємницької діяльності, він уклав договір про спільну діяльність з ПП ОСОБА_21, який також орендує об’єкт водного фонду в с. Сербинівці Жмеринського району. Фактично він особисто займається діяльністю по промисловому рибальству на цих двох водоймах. До червня 2010 року діяльність щодо розведення риби перевірялась працівниками Держрибінспекції, однак порушень щодо зайняття цими видами діяльності не було. В червні 2010 року ОСОБА_1, який став керівником державних рибінспекторів, приїхав до нього на став в с. Сербинівку, і поставив умови, згідно яких він повинен сплачувати йому по 200 доларів США щомісяця з кожного водного об’єкта, щоб спокійно та безперешкодно працювати, без будь-яких перевірок та перешкод в діяльності. Він відмовився платити ОСОБА_1 будь-які грошові кошти, тому що у нього немає великих доходів, і крім того, у нього були оформлені належним чином всі дозвільні документи щодо здійснення рибогосподарської діяльності. В подальшому під час зустрічі в с. Сербинівці на початку липня 2010 року ОСОБА_1 в черговий раз повідомив, що якщо він хоче спокійно працювати на цих двох водоймах, то повинен щомісяця передавати йому грошові кошти в розмірі по 200 доларів США за кожну водойму, тобто 400 доларів США в місяць. Він знав, що у випадку складання двох протоколів про адміністративне правопорушення можуть скасувати режим риборозведення, який потім досить важко поновити, тому погодився на умови ОСОБА_1 З серпня, а можливо з липня, точно не пам’ятає за спливом часу, до жовтня 2010 року він передавав ОСОБА_1 гроші в якості хабара по 400 чи по 300 доларів США кожного місяця, точно не пам’ятає. В цілому передав ОСОБА_1 1200 доларів США. Про те, що ОСОБА_1 вимагає у нього грошові кошти за безперешкодне здійснення рибогосподарської діяльності, нікому не розповідав. Гроші він передавав ОСОБА_1 на початку кожного місяця, у визначеному останнім місці, повідомленому по телефону, на заправці, що знаходиться на автодорозі Могилів-Подільський – Вінниця біля м. Жмеринка. Перший раз передав гроші ОСОБА_1 2.08.2010 року близько 7 години 30 хвилин. Перед цим ОСОБА_1 зателефонував до нього. Він приїхав у вказане місце, яке знаходиться на заправці WOG, де зачекав на ОСОБА_1, і після його приїзду в автомобілі "Нива", яким той приїхав, передав йому особисто гроші в якості хабара в сумі 400 доларів США купюрами номіналом по сто доларів США із рук в руки. Після цього 1.09.2010 року знову зустрівся з ОСОБА_1 у вказаному ним місці і знову передав йому гроші в якості хабара в сумі 400 доларів США купюрами по сто доларів особисто в його автомобілі "Нива". У вересні 2010 року неодноразово просив ОСОБА_1 відстрочити термін передачі хабара у жовтні, та зменшити суму хабара, проте ОСОБА_1 відмовився. Він вимушений був погодитись, але через брак коштів не міг зібрати їх до 1.10.2010 року і передати ОСОБА_1, у зв’язку із чим останній постійно телефонував йому на мобільний телефон і вимагав гроші. 4.10.2010 року, під час зустрічі в обумовленому місці передав ОСОБА_1 в якості хабара 400 доларів США. Він знав і був переконаний, що гроші в усіх випадках передавав особисто для ОСОБА_1, щоб той не перешкоджав його підприємницькій діяльності. Щодо загальної суми хабара, яку передав ОСОБА_1, під час проведення досудового слідства помилився. Стверджує, що в дійсності передав ОСОБА_1 на його вимогу 1200 доларів США, а не 1600 доларів США, як зазначено в протоколі очної ставки;

- протоколом заяви ОСОБА_4 від 2.11.2010 року (а.с.104 т.ІІІ), з якої вбачається, що останній, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про злочин, зробив добровільну заяву про те, що ОСОБА_1 вимагав та отримував від нього гроші в сумі по 400 доларів США щомісячно за не перешкоджання в здійсненні підприємницької діяльності на водоймах в с. Тартак та с. Сербинівка Жмеринського району Вінницької області, всього отримавши від нього коштів в якості хабара в сумі 1200 доларів США. Протокол заяви ОСОБА_4 прочитаний та підписаний власноручно, що ним не заперечується;

- постановою про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_4 по ст. 369 КК України на підставі ч.3 ст. 369 КК України (а.с.142 т.ІІІ);

- довідкою про офіційний курс валют, встановлений Нацбанком України (а.с.141 т.ІІІ);

- дозвільними документами на право зайняття ОСОБА_4 підприємницькою діяльністю та рибогосподарською діяльністю (а.с.110-133, т.ІІІ);

- з’явленням зі зізнанням підсудного ОСОБА_1 від 2.11.2010 року (а.с.39 т.ІІІ), з якого вбачається, що ОСОБА_1, будучи ознайомленим із вимогами ст. 63 Конституції України, повідомив про вимагання та отримання ним щомісячно хабара від ОСОБА_4 в сумі по 400 доларів США щомісячно на загальну суму 1200 доларів США.

По факту вимагання та отримання хабара у ОСОБА_5:

- показаннями свідка ОСОБА_5, який частково відмовився від тих показів, що надавав під час досудового слідства і суду показав, що є приватним підприємцем і займається рибогосподарською діяльністю на водоймі в с. Василівка Тульчинського району Вінницької області, для чого орендує вказану водойму. З метою зайняття рибогосподарською діяльністю оформив передбачені законодавством документи. Хоча документи оформлені на нього, в рибогосподарській діяльності бере участь також і ОСОБА_6, який разом з ним доглядає за ставком, а також продає рибу на ринках в Ладижині, Тульчині та інших населених пунктах області. Крім того, свідок ОСОБА_5 суду показав, що ні особисто, ні через інших осіб він ніяких коштів ОСОБА_1 не передавав. Можливо, кошти передавав його підлеглий ОСОБА_6 від себе особисто, що йому не відомо, так як таких вказівок він йому не давав. Одного разу в жовтні 2010 року він передавав ОСОБА_8 кошти в сумі 1000 грн. він, але не для передачі в якості хабара ОСОБА_1, а з власної ініціативи, як гарній дівчині;

- показаннями свідка ОСОБА_7, яка суду показала, що не пам’ятає точної дати та місяця, але достовірно знає, що в другій половині 2010 року, коли вона торгувала рибою на ринку в м. Ладижині, до неї підходив ОСОБА_6, який також займається торгівлею рибою та риборозведенням разом із ОСОБА_5, у котрого є ставок в с. Василівка Тульчинського району. ОСОБА_6 тоді сказав їй, що має передати через неї 1000 грн. для ОСОБА_1 Що це були за гроші, він не говорив, а вона не питала. Точно стверджує, що ОСОБА_6 передав їй 1000 грн. готівкою, коли підійшов до неї із батьком ОСОБА_5 і вона ці гроші передала для ОСОБА_1, але не особисто ОСОБА_1, а через рибінспектора, прізвища якого не пам’ятає. Підсудного ОСОБА_1 вона знає, їй відомо, що він займає керівну посаду в обласному управлінні рибоохорони, двічі бачила ОСОБА_1 на ринках Вінницької області, один раз спілкувалася з ним з приводу рибогосподарської діяльності;

- показаннями свідка ОСОБА_6, який суду показав, що займається рибогосподарською діяльністю на водоймі в с. Василівка Тульчинського району Вінницької області разом із ОСОБА_5 Документи оформлені на ОСОБА_5, а він разом з ним доглядає за ставком, а також продає рибу на ринках в Ладижині, Тульчині. Влітку 2010 року на ставок, де він знаходився з ОСОБА_5, приїздив ОСОБА_1В з інспекторами, забирали сітки, при цьому не оформляли ніяких документів, але погрожували скласти адмінпротоколи. В подальшому ОСОБА_5 сказав, що ОСОБА_1 поставив вимогу щомісяця передавати йому по 1000 гривень, щоб їм не перешкоджали у здійсненні рибогосподарської діяльності. Не пам’ятає точної дати, але коли він торгував рибою на базарі в м. Ладижин, до нього на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_5, і сказав передати 1000 грн. ОСОБА_7, яка також там торгувала рибою. Він разом із батьком ОСОБА_5, ОСОБА_22 відніс і передав гроші ОСОБА_7. Вже в подальшому ОСОБА_5 сказав йому, що це гроші були призначені для ОСОБА_1 ОСОБА_17 особисто він грошей ОСОБА_1 не передавав. Крім того, ОСОБА_5 пізніше повідомляв його, що ще повинен передати кошти для ОСОБА_1 в сумі 1000 грн. через ОСОБА_8. Чи передавав ці кошти ОСОБА_5, він не пам’ятає;

- показаннями свідка ОСОБА_8, яка суду показала, що в кінці жовтня 2010 року вона торгувала рибою на ринку у м. Тульчин Вінницької області. Коли вона закінчувала торгівлю, і збиралася їхати додому, до неї прийшла її мати, і сказала, що їй дзвонив ОСОБА_5, і просив почекати його. Вона не змогла, так як їй треба було забрати дитину, тому мама зателефонувала йому, і повідомила, що вона буде чекати його на автобусній зупинці. Коли вона чекала на маршрутку, то до неї автомобілем під’їхав ОСОБА_5 і, не виходячи з машини, передав їй гроші, які були скручені у трубочку. Він сказав, що до неї додому приїдуть та заберуть їх. Вона взяла гроші, поклала у кишеню куртки, і поїхала додому. Цього ж дня, близько 16 години до неї додому під’їхав автомобіль, біла "Нива", з затонованим склом вікон. Коли вона підійшла до автомобіля, то зі сторони водія вікно опустилось, і вона побачила за кермом ОСОБА_1, який запитав, чи передавали їй передачу для нього. Вона повернулась в будинок, взяла гроші, винесла їх до машини і передала ОСОБА_1 особисто в руки. Яку суму грошей вона передала ОСОБА_1, не знає, тому що гроші не перераховувала, що це були за гроші, їй невідомо. Для неї особисто ОСОБА_5 коштів не передавав.

- протоколом заяви ОСОБА_5 від 2.11.2010 року (а.с.59 т.ІІІ), з якої вбачається, що останній, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про злочин, зробив добровільну заяву про те, що ОСОБА_1 вимагав та отримував від нього гроші в сумі по 1000 гривень щомісячно в якості хабара за не перешкоджання в здійсненні підприємницької діяльності, всього він передав, а ОСОБА_1 отримав від нього коштів в якості хабара на суму 2000 грн. Протокол заяви ОСОБА_5 прочитано і підписано власноручно, що ним не заперечувалося в судовому засіданні;

- постановою про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_5 по ст. 369 КК України на підставі ч.3 ст. 369 КК України (а.с.93 т.ІІІ), відносно ОСОБА_8 (а.с.69-70 т.ІІІ), відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (а.с.100-101 т.ІІІ);

- дозвільними документами на право зайняття ОСОБА_5 підприємницькою діяльністю та рибогосподарською діяльністю (а.с.75-92, т.ІІІ).

По факту вимагання та отримання хабара у ОСОБА_9:

- показаннями свідка ОСОБА_9, який частково відмовився від тих показів, що надавав під час досудового слідства і суду показав, що є приватним підприємцем і займається рибогосподарською діяльністю на водоймі в смт. Вендичани Могилів-Подільського району Вінницької області, для чого орендує вказану водойму. З метою зайняття рибогосподарською діяльністю він оформив передбачені законодавством документи, працює самостійно, без помічників та найманих працівників. З ОСОБА_1 знайомий не один рік, знав його раніше, коли він був тільки інспектором рибоохорони. ОСОБА_1 у нього ніяких коштів в якості хабара не вимагав, він сам особисто та з власної ініціативи надав останньому гроші в сумі 1500 грн. без будь-якої мети. Кошти передавав через ОСОБА_12 На досудовому слідстві давав покази, що ОСОБА_1 вимагав у нього хабар, через те, що боявся працівників УБОЗу, в нього малі діти і він не хотів мати проблем;

- показаннями свідка ОСОБА_12, який суду показав, що восени 2010 року йому подзвонив ОСОБА_9 і повідомив, що привезе йому 1500 грн., які треба передати ОСОБА_1 ОСОБА_9 привіз йому ці гроші, а наступного дня, приблизно о 14 годині, до нього приїхав ОСОБА_1 і він особисто йому передав гроші від ОСОБА_9;

- показаннями свідка ОСОБА_11, який частково відмовився від тих показів, що надавав під час досудового слідства. Суду показав, що працював на посаді держінспектора Вінницярибоохорони, був підлеглим підсудного ОСОБА_1, але ніколи ніяких коштів для ОСОБА_1 ні від кого не отримував і ОСОБА_1 не передавав. Покази, що є в матеріалах кримінальної справи, він підписував, не читаючи, так як захворів прямо в кабінеті слідчого прокуратури і до нього викликали карету "Швидкої допомоги".

- проколом заяви ОСОБА_9 від 4.11.2010 року (а.с.276 т.ІІІ), з якої вбачається, що останній, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про злочин, зробив добровільну заяву про те, що ОСОБА_1 вимагав та отримував від нього гроші в сумі 1500 гривень в якості хабара за безперешкодний вилов та реалізацію риби з орендованої ним водойми. Протокол заяви ОСОБА_9 власноручно підписано, що останній не заперечив в судовому засіданні.

- дозвільними документами на право зайняття ОСОБА_9 підприємницькою діяльністю та рибогосподарською діяльністю (а.с.284-295, т.ІІІ);

- довідкою Могилів-Подільського МТМО (а.с.308 т.ІІІ) та листками непрацездатності ОСОБА_11 (а.с.313-314, т.ІІІ), з яких вбачається, що з останнім можливе проведення слідчих дій і на час проведення допиту 25.01.2011 року в прокуратурі Вінницької області він ніякими захворюваннями не хворів;

- постановами про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_11, ОСОБА_12 (а.с.320-321 т.ІІІ), а також відносно ОСОБА_9 по ст. 369 КК України на підставі ч.3 ст. 369 КК України (а.с.323 т.ІІІ).

По факту вимагання та отримання хабара у ОСОБА_13:

- показаннями свідка ОСОБА_13, який суду показав, що з 2010 року займається рибогосподарською діяльністю на орендованому ним ставку в с. Кіровка Калинівського району Вінницької області. Навесні 2010 року запустив в ставок зарибок, і у жовтні 2010 року мав намір здійснити вилов риби. В зв’язку з цим поїхав у Вінницярибохорона, щоб отримати дозвіл на вилов риби. В Управлінні підійшов до керівника рибінспекторів, який знаходиться в залі судових засідань на лаві підсудних, і на даний час йому відомо, що це був ОСОБА_1 Останній повідомив йому, що для отримання відповідних документів щодо вилову риби він має надати 500 доларів, при цьому він сказав, що можна подумати протягом двох днів і повідомив, що ці кошти призначені для допомоги рибнагляду. ОСОБА_1 залишив йому номер свого мобільного телефону. Він подумав та вирішив дати таку суму грошей, зателефонував зі свого мобільного телефону ОСОБА_1 і повідомив, що гроші є, і він готовий їх передати. На це останній сказав поміняти долари на гривні, завезти гроші в магазин "Гуси-лебеді", що розташований у м. Калинівка, та віддати їх консультанту на ім’я ОСОБА_1, котрому повідомити, що гроші передає за холодильник і газову плитку. Він відразу долари поміняв на гривні, і своїм автомобілем ВАЗ 21124 з державним номером АВ 6367 АР приїхав до магазину "Гуси-лебеді", де знайшов консультанта, який вийшов до нього, сів у машину, сказав, що він від ОСОБА_1. Цьому чоловіку він і віддав гроші в сумі близько 4000 грн. Після цього йому зателефонували і сказали, що можна спокійно працювати. В подальшому він здійснив вилов риби і інспектори до нього не приїжджали;

- показаннями свідка ОСОБА_15, який суду показав, що у жовтні 2010 року йому зателефонував власник магазину "Гуси-лебеді" ОСОБА_14, і попросив його взяти гроші в сумі 500 доларів США, які в магазин принесе один чоловік, а забере інший чоловік. Що це за гроші, ОСОБА_14 йому не пояснював. Оскільки його на місці не було, то сказав ОСОБА_14, щоб гроші передали ОСОБА_16 Коли він повернувся в магазин, то ОСОБА_16 передав йому гроші в сумі близько 4000 грн., які він тримав у себе. В кінці дня йому зателефонував ОСОБА_14, і поцікавився, чи забрали гроші. Він відповів, що гроші не забрали, тоді ОСОБА_14 попросив передати гроші водієм автомобіля, який їхав цього ж дня на Могилів-Подільський, що він і зробив, замотавши гроші в папір, заклеївши скотчем, підписавши. Що це були за гроші, до цього часу він не знає, підсудного ОСОБА_1 він також не знає, спілкувався тільки з ОСОБА_14В;

- показаннями свідка ОСОБА_16, який суду показав, що в середині жовтня 2010 року йому зателефонував ОСОБА_15 і повідомив, що в магазин "Гуси-лебеді", де він працює продавцем, прийде людина, при цьому не назвав ні її імені, ні будь-яких інших даних, та передасть гроші в сумі 500 доларів США. Після вказаного дзвінка, десь приблизно в середині дня до нього підійшов чоловік, який передав йому близько 4000 гривень. Потім ці гроші забрав ОСОБА_15 Що це були за гроші не знав і не знає, а лише на прохання ОСОБА_15 їх одержав та передав йому;

- показаннями свідка ОСОБА_14, який відмовився від тих показів, що надавав під час досудового слідства. Суду показав, що давно знайомий із підсудним ОСОБА_1, перебуває з ним в дружніх відносинах. Він є власником магазину, часто в магазині залишають гроші за товари, або на придбання товарів. Для ОСОБА_1 ніхто грошей не залишав і він останньому грошей не передавав. Працівникам магазину він можливо і телефонував з приводу отримання грошей, не пам’ятає. На досудовому слідстві вказував, що телефонував до ОСОБА_15 і просив отримати кошти в сумі 4000 грн., які передати в м. Могилів-Подільский тому, що йому працівниками УБОЗу було показано явку з повинною, написану ОСОБА_1 і він вважав, що буде краще давати такі свідчення, як і ОСОБА_1, як для останнього, та і для нього самого. Крім того, йому погрожували і він злякався;

- протоколом заяви ОСОБА_13 від 4.11.2011 року, (а.с.216 т.ІІІ), з якої вбачається, що останній, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про злочин, зробив добровільну заяву про те, що ОСОБА_1 вимагав та отримав від нього гроші в сумі 4000 гривень в якості хабара за безперешкодний вилов риби з водойми в с. Кіровка. Протокол заяви ОСОБА_13 прочитано і підписано власноручно, що останній не заперечив в судовому засіданні;

- протоколом пред’явлення фотознімків для впізнання від 16.02.2011 року ОСОБА_13, з якого вбачається що в особі під №2 він впізнав керівника відділу з управління Вінницярибоохорони ОСОБА_1, який вимагав у нього 500 доларів США в жовтні 2010 року з приводу надання дозвільних документів на вилов риби з орендованого ним ставка (а.с.255, т.ІІІ);

- дозвільними документами на право зайняття ОСОБА_13 підприємницькою діяльністю та рибогосподарською діяльністю (а.с.222-231, т.ІІІ);

- постановами про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_16, ОСОБА_15, ОСОБА_14 (а.с.248-249 т.ІІІ), а також відносно ОСОБА_13 по ст. 369 КК України на підставі ч.3 ст. 369 КК України (а.с.232-233 т.ІІІ).

По факту вимагання та отримання хабара у ОСОБА_17:

- показаннями свідка ОСОБА_17, який суду показав, що є власником ПП "Сазан", займається промисловим виловом риби. На вказаний вид діяльності у нього була відповідна ліцензія, оформлено режим рибогосподарської експлуатації, рибоводно-біологічне обґрунтування ведення рибного господарства на водосховищі "Клекотина" Вінницької області. В червні 2010 року він зустрів підсудного ОСОБА_1, який сказав, що завадить його діяльності і навіть закриє. Після цієї розмови влітку 2010 року до нього на водосховище почали приїздити держрибінспектори ОСОБА_20, ОСОБА_23, які безпідставно, на його думку, складали протоколи про вчинення адмінправопорушень на рибалок, котрі працювали на водосховищі, забирали талони, сітки. ОСОБА_1 зазначав, що просто так працювати не дасть, і йому необхідно буде платити. При цьому, ОСОБА_1 повідомив, що для спокійного та безперешкодного продовження своєї діяльності він повинен буде передавати йому кожного місяця 3000 гривень. Він просив ОСОБА_1 зменшити суму винагороди, але ОСОБА_1 відповів, що якщо не буде давати вказаної ним суми, то він закриє його підприємство шляхом постійних перевірок і складання адмінпротоколів. Він зрозумів, що якщо відмовиться давати ОСОБА_1 хабар, то останній, як представник владного органу, знайде будь-які способи, щоб не дати працювати, і по цій причині вимушений був погодитись на такі умови. Розмову із підсудним він записав на диктофон, який в подальшому передав працівникам УБОЗ. У цій же розмові ОСОБА_1 сказав, що до 1.08.2010 року йому треба надати 3000 грн. Після вказаної розмови ОСОБА_1 зателефонував йому наприкінці липня, і вимагав, щоб він передав гроші в розмірі 3000 грн. через ОСОБА_18, який працює приватним підприємцем у м. Могилів-Подільський і неодноразово брав у нього рибу для торгівлі. Після вказаного дзвінка ОСОБА_1 він 01.08.2010 року їздив у м. Могилів-Подільський, возив рибу ОСОБА_18 і тоді ж віддав йому 3000 грн. для передачі ОСОБА_1 Вважає, що ОСОБА_18 передав взяті у нього гроші ОСОБА_1, так як протягом серпня у нього на водосховищі не було жодних перевірок працівників рибінспекції. Наприкінці серпня 2010 року до нього знову зателефонував ОСОБА_1 і повідомив, щоб він черговий раз гроші передав через ОСОБА_18 31.08.2010 року ОСОБА_18 закупляв у нього рибу, і він віддав йому гроші в сумі 3000 грн., як винагороду ОСОБА_1 за те, що зі сторони останнього не буде чинитись перешкод його рибогосподарській діяльності. ОСОБА_1 зателефонував йому знову наприкінці вересня 2010 року, і повідомив, що 01.10.2010 року заїде до нього, щоб забрати гроші. Він просив зменшити суму грошей, але ОСОБА_1 категорично відмовився, і суму винагороди не зменшив. 01.10.2010 року вранці ОСОБА_1 дійсно заїхав до нього додому особисто на автомобілі "Нива", білого кольору. ОСОБА_20, що був із ОСОБА_1 в машині, вийшов, а він сів в автомобіль до ОСОБА_1 і передав йому гроші в сумі 3000 грн., поставивши їх, за вказівкою останнього, між передніми сидіннями. Після цього ОСОБА_1 подзвонив йому 30.10.2010 року, і повідомив, що 31.10.2010 року заїде до нього додому та забере гроші. Він не міг вже платити таку суму грошей, тим більше, що в нього наприкінці вересня закінчився термін дії ліцензії. Він платив гроші для отримання нової ліцензії, без ліцензії півмісяця не працював, тому вирішив звернутись до правоохоронних органів. 30.10.2010 року він поїхав у м. Вінницю, де звернувся в УБОЗ, і написав заяву про вимагання у нього грошей ОСОБА_1, надав диктофон із записом розмови з ним. Працівники УБОЗу відібрали у нього пояснення, і сказали йому з’явитись вранці 31.10.2010 року. Вранці на вказану дату він прибув в УБОЗ, де працівники міліції в його присутності та присутності понятих помітили грошові кошти в сумі 3000 грн., вручили йому ці гроші, про що він розписався в протоколі, після чого з поміченими грошима він поїхав додому. 31.10.2010 року ОСОБА_1 приїхав до нього, зателефонував, що стоїть біля воріт. Він вийшов до автомобіля, яким ОСОБА_1 приїхав разом з ОСОБА_20 Останній знову вийшов із автомобіля, а він сів на місце водія. ОСОБА_1 жестом руки показав йому покласти гроші між передніми сидіннями автомобіля, що він і зробив. Після цього відразу ж з’явились працівники міліції, затримували ОСОБА_1, а він вийшов з машини, і пішов додому;

- показаннями свідка ОСОБА_18, який частково відмовився від показів, які надавав під час досудового слідства і суду показав, що займається підприємницькою діяльністю, яка пов’язана з реалізацією риби. Особисто в нього ОСОБА_1 грошей не вимагав ніколи. Також, він знає ОСОБА_17, який займається риборозведенням на ставку в с. Клекотина Шаргородського району, він неодноразово купував у нього рибу на продаж. ОСОБА_17 особисто для ОСОБА_1 через нього гроші не передавав, але двічі передавав гроші в сумі по 3000 грн. рибінспекторам, хто їх забере. Забирав у нього гроші ОСОБА_20 Яким чином передавав гроші ОСОБА_17, він на даний час не пам’ятає, чи приїздив до нього в м. Могилів-Подільський, чи він їздив до останнього за рибою, але на початку серпня і на початку вересня 2010 року гроші рибінспекторам він передавав;

- показаннями свідка ОСОБА_20, який суду показав, що працював у підпорядкуванні підсудного ОСОБА_1 інспектором Держрибоохорони. Він перевіряв рибогосподарську діяльність ОСОБА_17 неодноразово, виявлялися порушення, про що було складено адміністративні протоколи і винні особи були притягнуті до адміністративної відповідальності. Коштів від ОСОБА_18 для ОСОБА_1 ніколи не отримував, показання, які давав на досудовому слідстві щодо вказаних фактів, заперечує, пояснюючи все тим, що був наляканий працівниками УБОЗу, які погрожували, що візьмуть його під варту. 31.10.2010 року разом із ОСОБА_1 їхав в с. Мурафа Шаргородського району з метою перевірити процес зариблення водойми ОСОБА_17 Коли під’їхали до подвір’я ОСОБА_17, то він вийшов із службового автомобіля, а ОСОБА_17 сів на його місце і розмовляв із ОСОБА_1 В цей час звідкись взялися працівники міліції, одягли на нього та ОСОБА_1 кайданки та відвезли в м. Вінниця, де він був затриманий;

- протоколом очної ставки між ОСОБА_18 та ОСОБА_20 від 24.11.2010 року (а.с.350-351 т.ІІІ), з якого вбачається, що ОСОБА_20 підтвердив факт отримання від ОСОБА_18 на прохання ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 3000 грн., які передав в подальшому ОСОБА_1

- з’явленням зі зізнанням ОСОБА_1 від 2.11.2011 року (а.с.38 т.ІІІ);

- протоколом огляду місця події від 31.10.2010 року, в якому зафіксовано обставини виявлення та вилучення із службового автомобіля під керуванням ОСОБА_20, в якому знаходився ОСОБА_1, грошей в сумі 3000 грн. (а.с.8-11, т.І), і зазначено, що при освітленні рук ОСОБА_1 ультрафіолетовими променями на них виявлено освітлення яскравого жовто-зеленого кольору, зроблено змиви на ватні тампони з обох рук ОСОБА_1 та ОСОБА_20;

- актом помітки та вручення грошових коштів від 31.10.2010 року (а.с.20 т.І);

- висновком експерта №149 від 10.12.2010 року, з якого вбачається, що на поверхні 15 грошових купюр номіналом по 200 грн. за номерами та серіями: ВБ 4415089, ЕФ 1591832, ЕЧ 4589693, ЕЧ 7417192, ЄЩ 3847879, ЄЮ 0927068, ЄЗ 6672921, ВИ 1431124, ЄХ 0036881, АА 9415764, ЕЯ 9084138, ЄЩ 5269301, ВЗ 9231145, ЕЦ 0454781, ЄЖ 6252521 є нашарування спеціальної хімічної речовини, що люмінесціює яскраво-жовто-зеленим кольором. На ватних тампонах, якими були зроблені змиви рук ОСОБА_1, та в місцях локалізації даних тампонів (внутрішня поверхня пакетів) знаходиться нашарування спеціальної хімічної речовини, яка люмінесціює яскраво-жовтим кольором. Нашарування спеціальної хімічної речовини, яка знаходиться на поверхнях ватних тампонів та в місцях їх локалізації і на поверхнях грошових купюр та наданий зразок спеціальної хімічної речовини, співпадають між собою за фізико-хімічними властивостями та мають спільну родову належність (а.с.138-191, т.ІІ);

- висновком експерта №511-П від 15.12.2010 року, з якого вбачається, що банкноти номіналом по 200 грн. в кількості 15 штук з серійними номерами ВБ 4415089, ЕФ 1591832, ЕЧ 4589693, ЕЧ 7417192, ЄЩ 3847879, ЄЮ 0927068, ЄЗ 6672921, ВИ 1431124, ЄХ 0036881, АА 9415764, ЕЯ 9084138, ЄЩ 5269301, ВЗ 9231145, ЕЦ 0454781, ЄЖ 6252521 відповідають зразкам грошових знаків, які перебувають в офіційному обігу на території України (а.с.202-203, т.ІІ);

- протоколами про результати здійснення оперативно-технічних заходів від 2.11.2010 року (а.с.217 т.ІІ) та від 29.12.2010 року (а.с.2 т.ІУ), протоколом огляду предметів, що отримані внаслідок цих заходів (а.с.228-229 т.ІІ);

- протоколом виїмки від 24.12.2010 року (а.с.7 т.ІІ);

- постановами про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_20 (а.с.250-251 т.І) та відносно ОСОБА_18 (а.с.347-348 т.ІІІ);

- постановами про приєднання до справи речових доказів (а.с.207, 230 т.ІІ, 145 т.ІУ);

- протоколом виїмки від 4.11.2010 року в Головному Державному управлінні охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Вінницькій області, згідно якого вилучено справи про адміністративні правопорушення щодо керівника та працівників ПП "Сазан" (а.с.170 т.І);

- постановами в справах про адміністративне правопорушення та протоколами про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_17 – керівника та працівників ПП "Сазан" Шаргородського району Вінницької області (а.с.173-231 т.І);

- роздруківками розмов між ОСОБА_1 та ОСОБА_17 (а.с.21-227 т.ІІ);

- копією особового листка ОСОБА_1, посадовою інструкцією, копією заяви та наказу про призначення його на посаду начальника відділу, Положенням про Вінницядержрибохорону, Положенням про відділ ОВЖР (а.с.70-75, 156-167 т.І).

Аналіз перевірених і оцінених в судовому засіданні доказів переконує суд, що підсудний ОСОБА_1 вчинив одержання хабара службовою особою, яка займає відповідальне становище, поєднане з вимаганням хабара, повторно.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні злочину доведена повністю, дії органами досудового слідства кваліфіковані вірно за ч.2 ст. 368 КК України.

Дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч.2 ст. 368 КК України в редакції цієї статті КК України (2341-14) , яка існувала до 1.07.2011 року, тобто до набрання чинності Законом України №3207-УІ від 7.04.2011 року (3207-17) "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення".

Крім того, суд вважає, що підсудний ОСОБА_1 повинен нести відповідальність за скоєне за ч.2 ст. 368 КК України в редакції цієї статті, що існувала до 1.07.2011 року, тобто, до набрання чинності Законом України №3207-УІ від 7.04.2011 року (3207-17) "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення", оскільки внесеними змінами посилено кримінальну відповідальність осіб, що вчинили одержання хабара службовою особою, яка займає відповідальне становище, поєднане з вимаганням хабара, так як в новій редакції ст. 368 КК України суспільно-небезпечне діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1, передбачене вже не частиною 2 статті 368, а частиною 3 цієї статті, що погіршує становище підсудного. Частиною 2 статті 5 КК України встановлено, що закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання, конкретні обставини справи.

ОСОБА_1 позитивно характеризується за місцем проживання та роботи (а.с.66,69 т.І, 335 т.ІУ), має на утриманні малолітню дитину (а.с.334 т.ІУ), має матір – інваліда ІІ групи (а.с.336-337 т.ІУ), раніше не судимий (а.с.64 т.І, а.с. 170 т.ІУ). Ці обставини суд враховує як пом’якшуючі покарання підсудного ОСОБА_1

Обставин, обтяжуючих покарання підсудного ОСОБА_1, судом не встановлено.

З урахуванням цих обставин, особи підсудного ОСОБА_1, суд вважає, що його виправлення, а також запобігання вчиненню ним нових злочинів, можливе в умовах застосування покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст. 368 КК України (в ред., що існувала до набрання чинності Законом України № 3207-УІ від 7.04.2011 року (3207-17) ), виходячи із аналізу законодавства, наведеного вище.

При цьому, суд критично оцінює той факт, що свідки ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_14, ОСОБА_18, ОСОБА_20 частково або повністю змінили свої показання в суді, в порівнянні з тими, які давали під час досудового слідства, посилаючись на переляк та тиск з боку працівників міліції, виходячи із наступного.

Свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_20 були підлеглими підсудного ОСОБА_1; свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_14 під час допиту в суді пояснили, що добрі знайомі з ОСОБА_1; показання свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_18 спростовуються показаннями інших свідків по справі та матеріалами справи; щодо всіх вказаних свідків на досудовому слідстві відмовлено в порушенні кримінальної справи або за відсутністю в їх діях складу злочину, або на підставі ч.3 ст. 369 КК України, тому суд розцінює зміну їх показань в суді як намір уникнути від кримінальної відповідальності за давання хабара та спробу сприяти уникненню від кримінальної відповідальності ОСОБА_1, з яким перебувають у товариських стосунках чи є підлеглими останнього при здійсненні своїх функціональних обов’язків. Посилання на застосування до вказаних свідків психологічного тиску з боку співробітників УБОЗ ГУМВС України у Вінницькій області перевірені під час досудового слідства (а.с. 187-188 т.ІУ), не підтверджені жодними доказами в суді, тому є надуманими.

Також, суд не приймає до уваги посилання досудового слідства та державного обвинувача у даній кримінальній справі, як на докази винуватості ОСОБА_1, на протоколи очних ставок між ОСОБА_1 та відповідно, ОСОБА_4, ОСОБА_13, ОСОБА_17, оскільки від участі у проведенні вказаних очних ставок ОСОБА_1 відмовився, на запитання не відповідав, тому вказані очні ставки не можуть усувати суперечності в показах вказаних осіб.

Крім того, суд не приймає до уваги посилання досудового слідства та державного обвинувача як на доказ винуватості ОСОБА_1, на речовий доказ – диктофон "Olimpus" та звуковий файл, який міститься в пам’яті даного диктофона, а саме: запис розмови між ОСОБА_17 та ОСОБА_1 щодо вимагання останнім хабара від ОСОБА_17 за безперешкодне здійснення рибогосподарської діяльності, оскільки вказані речові докази здобуті з порушенням вимог ст.ст. 62, 65 Конституції України.

Згідно вимог ст.ст. 62, 65 Конституції України, офіційне тлумачення яких дано Конституційним Судом України у рішенні від 20.10.2011 року №12-рп/2011 (v012p710-11) у справі №1-31/2011, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, тобто обвинувачення не може ґрунтуватися на фактичних даних, одержаних в результаті оперативно-розшукової діяльності уповноваженою на те особою без дотримання конституційних положень або з порушенням порядку, встановленого законом, а також одержаних шляхом вчинення цілеспрямованих дій щодо їх збирання і фіксації із застосуванням заходів, передбачених ЗУ "Про оперативно-розшукову діяльність" (2135-12) , особою, не уповноваженою на здійснення такої діяльності.

В ході досудового слідства встановлено і підтверджено в ході судового слідства, що диктофон "Olimpus" придбаний ОСОБА_17, керівником ПП "Сазан", в приватних цілях, і використання його останнім для фіксації розмов із підсудним ОСОБА_1 без дозволу суду є незаконним, а визнання вказаного диктофона та наявного в його пам’яті звукового файлу, що містить запис розмови ОСОБА_17 з ОСОБА_1, ґрунтується на доказах, одержаних незаконним шляхом, з огляду на вказане вище рішення Конституційного Суду України.

Також, суд не приймає до уваги посилання захисника підсудного ОСОБА_1 ОСОБА_2, підтримане підсудним в судових дебатах, про те, що з обвинувачення ОСОБА_1 суду слід виключити всі епізоди вимагання та одержання останнім хабара, що інкриміновані останньому, крім епізоду отримання хабара ОСОБА_1 від ОСОБА_17 31.10.2010 року, через відсутність предмета хабара – грошей, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що факти вимагання та отримання хабара ОСОБА_1 у ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_13, ОСОБА_17, як посадовою особою, що займає відповідальне становище, повторно, доведені в судовому засіданні показаннями свідків та іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні, перерахованими вище, які є послідовними, логічними, узгоджуються між собою і доводять факти отримання ОСОБА_1 незаконної винагороди, вираженої в грошовій формі.

Органом досудового слідства розкрито злочини, вчинені ОСОБА_1, щодо останнього працівниками УБОЗ проводилися оперативно-розшукові заходи, але забезпечити збереження предмету хабара – грошей по решті епізодів злочинної діяльності ОСОБА_1, досудове слідство не мало можливості через тривалість оперативно-розшукової діяльності, специфіку отримання доказів по даному виду злочинної діяльності, і через те, що кошти ОСОБА_1 витрачалися на власні потреби. Проте, під час останнього епізоду вимагання та отримання ОСОБА_1 хабара в сумі 3000 грн. від ОСОБА_17 31.10.2010 року, предмет хабара – кошти, були помічені та збережені при матеріалах справи.

Безпідставним суд вважає посилання захисника підсудного ОСОБА_1 ОСОБА_2, підтримане самим підсудним, про те, що покарання підсудному ОСОБА_1 слід призначати за ч.2 ст. 368 КК України в редакції цієї статті, що діє на сьогодні, після набрання чинності 1.07.2011 року ЗУ № 3207-УІ від 7.04.2011 року (3207-17) , оскільки внесеними змінами посилено кримінальну відповідальність осіб, що вчинили одержання хабара службовою особою, яка займає відповідальне становище, поєднане з вимаганням хабара, так як в новій редакції ст. 368 КК України суспільно-небезпечне діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1, передбачене вже не частиною 2 статті 368, а частиною 3 цієї статті, що погіршує становище підсудного. Закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі, що передбачено ч.2 ст. 5 КК України.