1-668/11 Про самовільне залишення місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду, таємне викрадення чужого майна, скоєне повторно, поєднане з проникненням до сховища, заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, скоєне повторно, а також відкрите викрадення чужого майна, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, скоєне повторно - 24.11.2011 Прийняття

Підсудний ОСОБА_7 скоїв: самовільне залишення особою місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду; таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, поєднану з проникненням у сховище; заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно; відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілого, вчинений повторно, - за таких обставин.

вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда від 31.03.2008 року ОСОБА_7 засуджений за ч.1 ст. 309, ст. 71 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі. Постановою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 20.08.2010 року ОСОБА_7 відповідно до ст. 158 КВК України та ст.ст. 4, 5, 6, 10 Закону України "Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі"встановлено адміністративний нагляд строком на 1 рік із застосуванням наступних обмежень:

- забороною виходу з будинку (квартири) з 22:00 год. до 04:00 год.;

- забороною вживати спиртні напої в місцях їх продажу на розлив;

- забороною виїзду за межі встановленого місця мешкання у особистих справах без дозволу контролюючих органів;

- з’являтися на реєстрацію в міліцію чотири рази на місяць.

Також начальником Кременчуцької ВК УДДУПВП (№69) Полтавської області ОСОБА_8 роз’яснено ОСОБА_7 обов’язок не пізніше 09.09.2010 року прибути і зареєструватися в Ленінському ВМ КМВ УМВС України в Кіровоградській області та попереджено його про кримінальну відповідальність за порушення правил адміністративного нагляду під підпис.

20.09.2010 року ОСОБА_7 поставлений на профілактичний облік Ленінського ВМ КМВ УМВС України в Кіровоградській області як адміністративно наглядний.

Однак, з 01 січня 2011 року піднаглядний ОСОБА_7, діючи умисно та з метою ухилення від адміністративного нагляду, самовільно залишив місце проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, не повідомивши про це працівників міліції, які здійснюють за ним адміністративний нагляд, та перестав з’являтися до органів міліції для реєстрації.

Крім того, 12.01.2011 року близько 14 год. ОСОБА_7, перебуваючи на першому поверсі ЗОШ №30 по вул. Свердлова, 97, у м. Кіровограді, з метою отримання характеристики, зайшов до кабінету "№2 1 клас", виявив на стільці біля письмового столу викладача жіночу сумочку та у нього виник умисел на викрадення майна із неї. У подальшому, діючи умисно та з корисливих мотивів, ОСОБА_7 підійшов до сумочки потерпілої ОСОБА_1, звідки таємно викрав мобільний телефон ung X460"вартістю 100 грн. з сім-картою мобільного оператора "МТС"вартістю 10 грн., гаманець, який для потерпілої матеріальної цінності не представляє, в якому знаходились гроші в сумі 280 грн. та 4 банківські картки, які не представляють для потерпілої матеріальної цінності. З викраденим ОСОБА_7 з місця вчинення злочину зник та розпорядився на вланий розсуд, завдавши потерпілій ОСОБА_1 майнову шкоду на загальну суму 390 грн.

Крім того, у лютому 2011 року, точної дати органом досудового слідства не встановлено, близько 15 год. ОСОБА_7 з метою крадіжки чужого майна прийшов до приміщення комунального закладу Центральна міська лікарня м. Кіровограда по вул.Леніна, 45/35, на другому поверсі зайшов до палати №1 ендокринологічного відділення, де, діючи умисно та з корисливих мотивів, зліва від входу з тумбочки біля ліжка повторно таємно викрав мобільний телефон B220"в комплекті з зарядним пристроєм вартістю 220 грн., у середині якого знаходилась сім-карта мобільного оператора "МТС"вартістю 10 грн., належний ОСОБА_9 З викраденим ОСОБА_7 з місця вчинення злочину зник та розпорядився на вланий розсуд, завдавши потерпілій ОСОБА_9 майнову шкоду на загальну суму 230 грн.

Крім того, 16 травня 2011 року близько 23 год. ОСОБА_7 перебував біля входу до автомобільної станції №1 м. Кіровограда по вул. Олександрійське шосе, 1, та до нього підійшов раніше незнайомий ОСОБА_10, який запропонував придбати в нього мобільний телефон g Е2121". У подальшому, діючи умисно та з корисливих мотивів, з метою заволодіння мобільним телефоном шляхом обману та зловживання довірою, ОСОБА_7 отримав від ОСОБА_10 мобільний телефон Е2121"вартістю 331 грн. 20 коп., повідомивши останньому, що запропонує придбати його своєму знайомому і повернеться з грошима та під цим приводом пішов з автостанції. Проте, ОСОБА_7, не маючи намірів пропонувати продаж мобільного телефону своєму знайомому, з місця вчинення злочину зник та розпорядився телефоном на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_10 майнову шкоду в розмірі 331 грн. 20 коп.

Крім того, у червні 2011 року, точної дати органом досудового слідства не встановлено, близько 03 год. ОСОБА_7 прийшов до будинку №47 по вул. Тельмана у м. Кіровограді, де, впевнившись, що його господарка ОСОБА_4 відпочиває, діючи умисно та з корисливих мотивів, проник на територію вказаного домоволодіння –присадибну ділянку, перелізши через паркан, через хвіртку зайшов на територію подвір’я цього будинку, звідки повторно таємно викрав належні потерпілій ОСОБА_4 велосипед "Україна"з закритою рамою вартістю 300 грн. та велосипед "Україна", який для потерпілої матеріальної цінності не представляє. З викраденим ОСОБА_7 з місця скоєння злочину зник та розпорядився на власний розсуд, завдавши потерпілій ОСОБА_4 майнову шкоду в розмірі 300 грн.

Крім того, 24 липня 2011 року близько 05 год. ОСОБА_7 перебував на території автомобільної станції №1 м. Кіровограда по вул. Олександрійське шосе, 1, де познайомився з ОСОБА_3 Під час бесіди між ними виник конфлікт та у ході з’ясування стосунків вони відійшли в кінець асфальтної алеї вздовж стоянки автомобілів таксі. У цей час у ОСОБА_7 виник умисел на відкрите викрадення майна у потерпілого ОСОБА_3 та, діючи повторно і з корисливих мотивів, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, ОСОБА_7 наніс руками 4 удари в обличчя потерпілого, який впав на землю, спричинивши ОСОБА_3 легкі тілесні ушкодження у вигляді синців навколо правого ока з крововиливом у білкову оболонку ока, синців лівого ока, лівої ушної раковини, садна в лобній області справа. У подальшому, продовжуючи свої злочинні дії, скориставшись тим, що ОСОБА_3 лежить на землі, ОСОБА_7 відкрито викрав із землі належний потерпілому мобільний телефон Ericsson К-320І"вартістю 138 грн. з сім-карткою мобільного оператора "МТС"вартістю 10 грн., на рахунку якої було 10 грн., який випав з кишені сорочки потерпілого при падінні, а також відкрито викрав, зірвавши з шиї ОСОБА_3, ланцюжок із золота 585 проби вагою 4,5г вартістю 990 грн. з хрестиком із золота 585 проби вагою 1,63г вартістю 374 грн. 90 коп. З викраденим майном ОСОБА_7 з місця скоєння злочину зник та розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_3 майнову шкоду на загальну суму 1522 грн. 90 коп.

Крім того, 24 липня 2011 року близько 13 год. ОСОБА_7, з метою крадіжки чужого майна прийшов до приміщення комунального закладу Центральна міська лікарня міста Кіровограда по вул. Леніна, 45/35, на другому поверсі зайшов до медсестринского кабінету, де, діючи умисно та з корисливих мотивів, справа від входу з шафи із жіночої сумочки викрав гроші в сумі 300 грн., належні ОСОБА_2, з якими із місця вчинення злочину зник та розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_2 майнову шкоду в розмірі 300 грн.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_7 вину у вчиненні злочинів, передбачених ст. 395 КК України, ч.2 ст. 190 КК України та ч.2 ст. 185 КК України по епізоду крадіжки майна потерпілої ОСОБА_2 визнав повністю; у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України –визнав частково; за ч.1 ст. 185 КК України по епізоду крадіжки майна ОСОБА_1, за ч.2 ст. 185 КК України по епізоду крадіжки майна ОСОБА_9 та за ч.3 ст. 185 КК України по епізоду крадіжки майна ОСОБА_4 –не визнав та показав суду наступне.

31.03.2008 року він був засуджений вироком Кіровського районного суду м.Кіровограда за ч.1 ст. 309 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі та 06.09.2010 року звільнений з місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання. Перед звільненням працівники виправної колонії пояснили, що йому встановлено адміністративний нагляд терміном 1 рік, роз’яснивши, що до 09.09.2010 йому необхідно звернутися до відділу внутрішніх справ за місцем проживання та стати на облік. 07.09.2010 року він став на облік у Ленінському ВМ КМВ УМВС України в Кіровоградській області та повідомив, що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5. У подальшому він попередив працівників міліції, що буде відсутній за місцем проживання у зв’язку із стаціонарним лікуванням у Кіровоградській обласній протитуберкульозній лікарні, де він перебував у період з 14 вересня по 14 листопада 2010 року, після чого повернувся додому. Перед ОСОБА_11 Роком він виїхав із зазначеної квартири та до лютого 2011 року проживав у знайомої по вул. Матросова, 36 у м. Кіровограді, звідки переїхав жити до бабусі ОСОБА_12 за адресою: вул. Мелітопольська, 20, у м.Кіровограді, а наприкінці лютого 2011 року попрямував до реабілітаційного центру хворих на туберкульоз легенів у м. Полтаві, де перебував близько 2 тижнів. Повернувшись із м. Полтава він деякий час мешкав знову у ОСОБА_12, а у подальшому виїхав до м. Одеса. Коли він повернувся з м. Одеса через деякий час його затримали працівники міліції. Визнає, що не з’являвся на реєстрацію до Ленінського ВМ КМВ УМВС України в Кіровоградській області та не виконував інших обов’язків, зазначених у постанові Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 20.08.2010 року, та визнає, що залишив місце проживання, не повідомивши про це працівників міліції і ухилився від адміністративного нагляду. Проте, вказує, що зазначену постанову йому не оголошували та обов’язки, які він повинен виконувати по вказаній постанові, працівники виправної установи при звільненні, а також Ленінського ВМ КМВ УМВС України в Кіровоградській області при постановленні на облік, не роз’яснювали.

У січні 2011 року, після ОСОБА_11, дату точно не пам’ятає, він в обідній час прийшов у ЗОШ №30 у м. Кіровограді для отримання характеристики, оскільки раніше навчався у ній та в цей час була перерва між уроками. У коридорі школи на першому поверсі він зустрів вчительку ОСОБА_1, яка завела його до кабінету директора на 2 поверсі, а сама пішла. Коли він спілкувався із директором школи до кабінету повернулася ОСОБА_1, яка повідомила, що у неї з її сумки в класі викрали речі і мобільний телефон. На пропозицію директора школи він погодився та надав на перевірку кишені свого одягу, де не було викраденого майна потерпілої, оскільки він крадіжки не вчиняв та до класу, де викладає ОСОБА_1, не заходив. Після вказаних подій він пішов із школи. Вказує, що не причетний до крадіжки майна ОСОБА_1 та під час досудового слідства оговорив себе у вчиненні злочину, оскільки побоювався застосування фізичної сили з боку працівників міліції.

У лютому 2011 року він до приміщення комунального закладу Центральна міська лікарня м. Кіровограді по вул. Леніна не заходив, і з палати №1 ендокринологічного відділення крадіжку майна ОСОБА_9 не вчиняв. Під час досудового слідства він оговорив себе у вчиненні злочину, оскільки побоювався застосування фізичної сили з боку працівників міліції.

16 травня 2011 року близько 23 год. він перебував на автовокзалі №1 у м. Кіровограді та збирався їхати до м. Олександрія і до нього поруч із автовокзалом звернувся ОСОБА_10 та запропонував придбати один з двох мобільних телефонів. У цей час він вирішив обманом та зловживаючи довірою ОСОБА_10 заволодіти його мобільним телефоном. З цією метою він домовився з потерпілим та взяв у нього мобільний телефон "Samsung Е2121" нібито для продажу своєму знайомому, обіцяючи повернутись з вирученими коштами. Проте, з телефоном потерпілого він одразу пішов у сторону району Новомиколаївка м. Кіровограда та у подальшому продав його, залишивши собі гроші. Визнає обставини скоєння злочину по вказаному епізоду обвинувачення та інкриміновану йому вартість мобільного телефону.

У червні 2011 року крадіжку двох велосипедів "Україна" з подвір’я буд. №47 по вул.Тельмана у м. Кіровограді він не скоював. З господаркою цього домоволодіння ОСОБА_4 він знайомий та дійсно влітку 2011 року продав їй за 30 грн. велосипед "Україна", який раніше виграв у карти, а інший велосипед був у неї. Але їх крадіжку він не вчиняв та оговорив себе у вчиненні злочину під час досудового слідства тому, що боявся застосування сили з боку працівників міліції.

24.07.2011 року близько 02 год. 30 хв. він повернувся автобусом із м. Одеси та перебував на автовокзалі №1 м. Кіровограда, де зустрів свого знайомого ОСОБА_13, з яким пішов вживати пиво у палатці. Під час вживання алкогольних напоїв потерпілий ОСОБА_3, який раніше йому був незнайомий, приєднався до їхнього столику та через деякий час між ними виникла сварка. З метою з’ясування стосунків вони відійшли від автовокзалу в сторону дороги та потерпілий першим наніс йому удар кулаком в обличчя. У відповідь він також його ударив один чи два рази руками в обличчя, через що ОСОБА_3, який був у стані алкогольного сп’яніння, упав на землю та з кишені його сорочки випав мобільний телефон. У цей час він вирішив викрасти майно потерпілого та забрав собі з землі його мобільний телефон. Потерпілий схопив його за руку, але він рукою вдарив ОСОБА_3 в область голови та з його шиї зірвав ланцюжок з золота. Усього ОСОБА_3 він наніс близько 3-4 ударів. У подальшому з викраденим майном він з місця скоєння злочину пішов. Погоджується із вартістю викраденого мобільного телефону потерпілого, а також картки "МТС" із грошима на рахунку, зазначеною в обвинуваченні. Проте, заперечує викрадення хрестика з золота потерпілого, оскільки останній було знайдено на місці вчинення злочину під час відтворення обстановки і обставин події за участю ОСОБА_3, а також вагу викраденого ланцюжка із золота, в якому було близько 3г, а не 4,5г як зазначено в обвинуваченні, оскільки він зірвав його частину.

Цього ж дня близько 13 год. з метою крадіжки він зайшов до медсестринської кімнати на другому поверсі комунального закладу Центральна міська лікарня міста Кіровограда, у якій нікого не було, та справа з шафи з жіночої сумочки викрав гроші в сумі 300 грн., з якими з місця вчинення злочину зник. Повністю визнає усі обставини крадіжки майна ОСОБА_2, вказані в його обвинуваченні, а також цивільний позов останньої.

Вина ОСОБА_7 у самовільному залишенні місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду, тобто скоєнні злочину, передбаченого ст. 395 КК України, крім повного визнання вини ОСОБА_7, доводиться зібраними по справі та перевіреними у судовому засіданні доказами:

- показаннями свідка ОСОБА_14, яка у суді показала, що разом із чоловіком у 2010 році здавала квартиру АДРЕСА_1, к.4 у м. Кіровограді, в якій проживала ОСОБА_15 та протягом жовтня-листопада 2011 року у ній проживав також син останньої ОСОБА_7 У зв’язку з тим, що ОСОБА_7 перестали платити за житло до ОСОБА_11 їх вигнали та ОСОБА_7 переїхав до своєї бабусі і більше в її квартирі не проживав. Після цього до неї додому неодноразово приходити працівники міліції, які розшукували ОСОБА_7, але їй не було відоме місце проживання підсудного;

- аналогічними показаннями свідків ОСОБА_16 та ОСОБА_13, допитаних у судовому засіданні, згідно з якими приблизно з 22.11.2010 року до 12.01.2011 року ОСОБА_7 мешкав за місцем їх проживання ІНФОРМАЦІЯ_6. Їм було відомо, що стосовно ОСОБА_7 було встановлено адміністративний нагляд та те, що підсудний не ходив на реєстрацію до міліції під різними приводами;

- показаннями допитаної у судовому засіданні свідка ОСОБА_12, згідно з якими її онук ОСОБА_7 восени 2010 року звільнився із місць позбавлення волі та протягом декількох місяців –до весни 2011 року проживав разом із нею по вул.Мелітопольскій, 20, у м. Кіровограді. Зі слів ОСОБА_12 їй було відомо, що стосовно нього було встановлено адміністративний нагляд, але чи виконував він умови нагляду вона не знає;

- оголошеними у судовому засіданні відповідно до ст. 306 КПК України показаннями свідка ОСОБА_17, відповідно до яких він у 2010 році та І півріччі 2011 року працював помічником дільничного інспектора міліції Ленінського ВМ КМВ УМВС України в Кіровоградській області та кожної суботи перебував у кабінеті дільничних райвідділу міліції, де здійснював реєстрацію осіб, які перебували під адміністративним наглядом, серед яких був ОСОБА_7 З 01 січня 2011 року підсудний перестав з’являтися на реєстрацію і не повідомив про зміну місця проживання. Неодноразовими виїздами на зазначене ОСОБА_7 місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_7 йому стало відомо від господарів квартири та сусідів, що підсудний з ОСОБА_11 за цією адресою не проживає та де він мешкає невідомо (т.2. а.с.122-123);

- реєстраційним листом перебуваючого під адміністративним наглядом ОСОБА_7, згідно з яким підсудний з 01.01.2011 року не з’являвся на реєстрацію (т.2 а.с.83);

- довідкою про оголошення в день звільнення (06.09.2010 року) ОСОБА_7 постанови суду про встановлення адміністративного нагляду (т.2 а.с.85);

- постановою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 20.08.2010 року, якою ОСОБА_7 встановлено адміністративний нагляд строком на 1 рік із застосуванням наступних обмежень: забороною виходу з будинку (квартири) з 22:00 год. до 04:00 год.; забороною вживати спиртні напої в місцях їх продажу на розлив; забороною виїзду за межі встановленого місця мешкання у особистих справах без дозволу контролюючих органів; з’являтися на реєстрацію в міліцію чотири рази на місяць (т.2 а.с.86);

- довідкою про звільнення ОСОБА_7 з Кременчуцької ВК №69 06.09.2010 року (т.2 а.с.89).

Вина ОСОБА_7 у скоєнні таємного викрадення чужого майна (крадіжки) ОСОБА_1, тобто злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, незважаючи на невизнання вини ОСОБА_7, доводиться зібраними по справі та перевіреними у судовому засіданні доказами:

- показаннями потерпілої ОСОБА_1, допитаної в судовому засіданні, яка показала, що вона працює вчителькою у ЗОШ №30 по вул. Свердлова у м. Кіровограді. 12.01.2011 року після закінчення занять вона зайшла до кабінету №4. При цьому її особисті речі знаходилися у кабінеті №2. Коли вона вийшла на коридор, прибиральниця повідомила, що до неї прийшов ОСОБА_7, з яким вона зустрілася на 1-му поверсі школи. Оскільки підсудний раніше навчався у неї, то попросив допомогти отримати характеристику, вона провела його до кабінету директора, влаштувавши їм зустріч. Під час розмови ОСОБА_7 повідомив, що у нього проблеми з працівниками міліції та у зв’язку з цим вона повернулась до свого кабінету №2 та виявила крадіжку з її сумочки, яка знаходилася на стільці біля столу викладача, мобільного телефону "Samsung X 460" із сім-картою "МТС", гаманця з грошима в сумі 280 грн. та чотирма банківськими картками. Вона повернулась до кабінету директора, з яким зі згоди ОСОБА_7 вони оглянули кишені підсудного, в яких викраденого майна не було. Після цього ОСОБА_7 пішов зі школи. У подальшому вона дізналася від бібліотекаря та прибиральниці, що коли ОСОБА_7 її чекав, то виходив і заходив до приміщення школи.

Із заявою про злочин вона не зверталась до працівників міліції, оскільки вважала, що викрадене майно не знайдуть. Проте, влітку 2011 року їй зателефонували працівники міліції та повідомили, що ОСОБА_7 зізнався у вчиненні крадіжки її майна та лише після цього подала відповідну заву до міліції;

- показаннями свідка ОСОБА_18, яка у судовому засіданні пояснила, що влітку 2010 року подарувала свої тітці ОСОБА_1 мобільний телефон "Samsung X 460", який у 2007 році був придбаний її матір’ю. У січні 2011 року від ОСОБА_1 вона дізналася про те, що у неї вкрали вказаний телефон в школі, а також викрали гаманець із грошима;

- заявою ОСОБА_1 від 15.08.2011 року про викрадення у січні 2011 року невідомою особою мобільного телефону "Samsung X 460", її гаманця з грошима 280 грн. та банківськими картками (т.1 а.с.204);

- протоколом огляду місця події від 15.08.2011 року із фототаблицею, під час якого встановлено та оглянуто місце крадіжки майна ОСОБА_1 –приміщення кабінету "№2 1 клас"на першому поверсі ЗОШ №30 по вул. Свердлова, 97 у м. Кіровограді (т.1 а.с.205-207);

- явкою з повинною ОСОБА_7 від 15.08.2011 року, у якій він зізнався у вчиненні крадіжки із жіночої сумочки в ЗОШ №30 грошей та мобільного телефону "Samsung X 460"(т.1 а.с.209);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 18.08.2011 року з фототаблицею за участю потерпілої ОСОБА_1, під час якого потерпіла підтвердила власні показання та показала місце –приміщення кабінету "№2 1 клас"на першому поверсі ЗОШ №30 по вул. Свердлова, 97 у м. Кіровограді, звідки з її сумки були викрадені мобільний телефон та гаманець із грошима (т.1 а.с.227-230);

- висновком судово-товарознавчої експертизи №1065 від 22.08.2011 року, яким встановлено, що середня ринкова вартість станом на 12.01.2011 року мобільного телефону "Samsung X 460", придбаного в 2007 році в спеціалізованому магазині, може складати 100 грн. (т.1 а.с.235-236).

Вина ОСОБА_7 у скоєнні таємного викрадення чужого майна (крадіжки) ОСОБА_9, вчиненого повторно, тобто злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, незважаючи на невизнання вини ОСОБА_7, доводиться зібраними по справі та перевіреними у судовому засіданні доказами:

- оголошеними у судовому засіданні відповідно до ст. 306 КПК України показаннями потерпілої ОСОБА_9, згідно з якими вона у лютому 2011 року перебувала на лікуванні у Центральній міській лікарні міста Кіровограда у відділенні ендокринології в палаті №1 та її ліжко знаходилося першим зліва від входу. В один із днів, дату не пам’ятає, вона вийшла з палати до туалету, залишивши на тумбочці мобільний телефон "Samsung В220" із зарядним пристроєм, який подарував їй онук –ОСОБА_19. Після повернення із туалету вона виявила крадіжку телефону, в якому біла сім-картка МТС, але грошей на рахунку не було, із зарядним пристроєм, але, оскільки має поганий стан здоров’я, до правоохоронних органів із заявою про злочин не звернулася. Проте, на початку серпня цього року до неї звернулися працівники міліції, які запитали, чи не крали у неї вказаний мобільний телефон, на що вона позитивно відповідала та написала відповідну заяву (т.2 а.с.18-20);

- оголошеними у судовому засіданні відповідно до ст. 306 КПК України показаннями свідка ОСОБА_19, який навчається та проживає у м. Харків, відповідно до яких він 15 грудня 2008 року у м. Кіровограді придбав два мобільних телефони "Samsung B220"по ціні 600 грн. кожний. Один телефон він залишив собі та користується ним, а інший –подарував бабусі ОСОБА_9 Також він придбав бабусі сім-картку МТС за 10 грн., яку вставив в телефон. У подальшому від своєї матері він дізнався, що в лютому 2011 року в приміщенні центральної міської лікарні Кіровограда вказаний телефон у бабусі був викрадений (т.2 а.с.22-23);

- заявою ОСОБА_9 від 10.08.2011 року про крадіжку мобільного телефону "Samsung"(т.2 а.с.5);

- явкою з повинною ОСОБА_7 від 10.08.2011 року, у якій він зазначив, що весною 2011 року зайшов до палати №1 на другому поверсі лікарні по вул. Пашутіна у м. Кіровограді та зліва від входу з тумбочки викрав мобільний телефон із зарядним пристроєм, який заклав до ломбарду (т.2 а.с.7);

- висновком судово-товарознавчої експертизи №1067 від 22.08.2011 року, яким встановлено, що середня ринкова вартість станом цін на лютий 2011 року мобільного телефону "Samsung B220" в комплекті з зарядним пристроєм, придбаного 15.12.2008 року в спеціалізованому магазині за 600 грн., може складати 220 грн. (т.2 а.с.28-29);

- довідкою ПрАТ "МТС Україна" про те, що вартість стартового пакету "МТС"станом цін на лютий місяць 2011 року складає 10 грн. (т.2 а.с.31).

Вина ОСОБА_7 у скоєнні заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайства) ОСОБА_10, вчиненого повторно, тобто злочину, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України, крім повного визнання вини ОСОБА_7 доводиться зібраними по справі та перевіреними у судовому засіданні доказами:

- оголошеними у судовому засіданні відповідно до ст. 306 КПК України показаннями допитаного під час досудового слідства потерпілого ОСОБА_10, згідно з якими 16.05.2011 року увечері на мікрорайоні "Жадова"у м. Кіровограді він незаконно заволодів двома мобільними телефонами раніше незнайомих йому хлопців, які близько 23 год., перебуваючи на автовокзалі №1 у м. Кіровограді вирішив продати. При цьому, телефон хлопця на ім’я ОСОБА_17 "Нокіа" він продав таксистові неподалік автовокзалу, а телефон "Samsung Е2121", яким він заволодів у ОСОБА_7, він поруч із автовокзалом запропонував придбати невідомому хлопцеві за 100 грн. Хлопець оглянув телефон та сказав, що придбає його, вийняв із нього сім-картку та повідомив, що відійде до туалету та по поверненні розрахується з ним. Він погодився та прочекавши хлопця близько 15-20 хвилин, який не повернувся, зрозумів, що він його обманув та заволодів його телефоном. Хлопця впізнати він не зможе, оскільки було темно та він перебував у стані алкогольного сп’яніння (т.1 а.с.172-174);

- показаннями, наданими суду свідком ОСОБА_20, з яких встановлено, що 13.11.2010 року він придбав своєму неповнолітньому синові ОСОБА_21 мобільний телефон "Samsung Е2121", який надав йому для користування. 23 травня 2011 року син повідомив йому, що 16 травня вказаний телефон у нього з метою подзвонити попросив ОСОБА_10 та не повернув його;

- оголошеними у судовому засіданні відповідно до ст. 306 КПК України показаннями допитаного під час досудового слідства свідка ОСОБА_22, за його заявою у зв’язку з проживанням у м. Львів, згідно з якими наприкінці травня 2011 року до нього в обідню пору в м. Кіровограді звернувся хлопець на ім’я ОСОБА_21, інші анкетні дані йому не відомі, який не має постійного місця проживання, якому він позичив 50 грн., а ОСОБА_21 залишив йому в заставу мобільний телефон "Samsung". Проте, у подальшому ОСОБА_21 гроші йому не повернув, а тому телефон залишився у нього, а наприкінці липня 2011 року він його видав працівникам міліції, які повідомили, що вказаний телефон крадений (т.1 а.с.180-182);

- заявою ОСОБА_10 від 03.08.2011 року про заволодіння у середині травня 2011 року невідомою особою на автовокзалі №1 м. Кіровограда його мобільним телефоном "Samsung Е2121"(т.1 а.с.160);

- явкою з повинною ОСОБА_7 від 03.08.2011 року, у якій він зізнався у заволодінні шляхом обману наприкінці травня на початку червня 2011 року в невідомого хлопця на автовокзалі №1 м. Кіровограда мобільним телефоном (т.1 а.с.163);

- протоколом зовнішнього огляду ОСОБА_22, під час якого у нього вилучено мобільний телефон "Samsung Е2121", який у подальшому оглянуто та визнано речовим доказом (т.1 а.с. а.с. 166, 184-185, 186);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 08.08.2011 року з фототаблицею за участю ОСОБА_10, під час якого останній підтвердив власні показання та показав місце –територію поблизу автовокзалу №1 м.Кіровограда по вул.Олександрійське шосе, 1, де невідомий чоловік шляхом обману та зловживання довірою заволодів у нього мобільний телефон "Samsung Е2121"(т.1 а.с.176-179);

- висновком судово-товарознавчої експертизи від 10.08.2011 року №1017, згідно з яким залишкова вартість дослідженого мобільного телефону "Samsung Е2121"станом цін на 16.05.2011 року може складати 331 грн. 20 коп. (т.1 а.с.191-193).

Вина ОСОБА_7 у скоєнні таємного викрадення чужого майна (крадіжки) ОСОБА_4, вчиненого повторно, поєднаного з проникненням у сховище, тобто злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, незважаючи на невизнання вини ОСОБА_7, доводиться зібраними по справі та перевіреними у судовому засіданні доказами:

- показаннями потерпілої ОСОБА_4, яка у судовому засіданні пояснила, що у червні 2011 року, точної дати не пам’ятає, до неї додому по вул. Тельмана, 47, у м.Кіровограді в денний час прийшов ОСОБА_7, який продав їй велосипед "Україна" за 30 грн. Велосипед вона залишила на подвір’ї зі своїм велосипедом "Україна"та бачила їх близько 22 год. Близько 3 год. 30 хв. вона прокинулася та побачила, що на подвір’ї відсутні два велосипеди. Також вона виявила на грядці поруч із двором сліди від черевиків із гострими носками, схожі на ті, в які був взутий підсудний, а також пошкодження на дерев’яному паркані, який огороджує її подвір’я, яких раніше не було. Оскільки вона безпосередньо не бачила, хто вчинив крадіжку, то до правоохоронних органів не зверталася. Проте, у серпні 2011 року до неї приїхали працівники міліції, які повідомили, що ОСОБА_7 зізнався у крадіжці, а тому вона написала заяву про вчинений злочин. Викрадений у неї велосипед "Україна"був придбаний давно, точно дату не пам’ятає, але він був у справному стані, та в подальшому нею за об’явою в газеті був придбаний аналогічний велосипед за 420 грн., а тому вважає, що її велосипед міг коштувати 300 грн.

Проте, з оголошених у судовому засіданні показань потерпілої ОСОБА_4 під час досудового слідства встановлено, що викрадений велосипед "Україна"був придбаний нею в 2002 року (т.2 а.с.51-55);

- показаннями, допитаного у судовому засіданні, свідка ОСОБА_23, згідно з якими ОСОБА_4 є його матір’ю та проживає ІНФОРМАЦІЯ_8. Приблизно з 2003 року він проживає окремо від матері та в неї залишився велосипед "Україна", який був придбаний приблизно 15 років назад. Зі слів матері він дізнався, що в один з днів, їй продали велосипед, а вночі з її двору його викрали разом з іншими велосипедом, який був у ОСОБА_4 Вказати які саме велосипеди викрали у ОСОБА_4, їх рік виробництва та придбання не може, оскільки цього не знає та його мати неодноразово купувала велосипеди після того, як 15 років був придбаний велосипед для нього;

- заявою ОСОБА_4 від 08.08.2011 року про крадіжку в червні 2011 року з подвір’я її будинку двох велосипедів "Україна"(т.2 а.с.36);

- протоколом огляду місця події від 08.08.2011 року із фототаблицею, під час якого встановлено та оглянуто місце крадіжки майна ОСОБА_4 –домоволодіння по вул.Тельмана, 47 у м. Кіровограді, яке огороджено дерев’яним парканом, який має пошкодження (т.2 а.с.38-40);

- явкою з повинною ОСОБА_7 від 08.08.2011 року, у якій він зазначив, що в липні 2011 року з помешкання знайомої ОСОБА_4 по вул. Тельмана у м. Кіровограді викрав два велосипеди "Україна", один з яких викинув, а інший –продав (т.2 а.с.42);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 18.08.2011 року з фототаблицею за участю потерпілої ОСОБА_4, під час якого потерпіла підтвердила власні показання та показала місце на території її домоволодіння, звідки були викрадені два велосипеди "Україна", а також пошкодження на заборі, виявлені нею після крадіжки (т.2 а.с.59-62);

- висновком судово-товарознавчої експертизи від 19.08.2011 року №1066, згідно з яким середня ринкова вартість станом цін на червень 2011 року велосипеду "Україна"з закритою рамою, придбаного в 2002 році, може складати 300 грн. (т.2 а.с.67-68).

Вина ОСОБА_7 у скоєнні відкритого викрадення чужого майна (грабежу) ОСОБА_3, поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, вчиненого повторно, тобто злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, крім часткового визнання вини ОСОБА_7 доводиться зібраними по справі та перевіреними у судовому засіданні доказами:

- показаннями допитаного у судовому засіданні потерпілого ОСОБА_3, згідно з якими він в ніч з 23 на 24 липня 2011 року вживав алкогольні напої на автовокзалі №1 м.Кіровограда, де познайомився із ОСОБА_7, з яким у нього близько 4-5 години виник конфлікт та він почав відходити від автовокзалу. ОСОБА_7 пішов за ним, оскільки, напевне, побачив на його шиї ланцюжок із золота та він був у стані алкогольного сп’яніння. У подальшому підсудний наздогнав його та почав погрожувати, хапав його за руки та ткнув пальцем у його живіт. Оскільки ОСОБА_7 йому погрожував застосуванням фізичної сили, він наніс підсудному удар кулаком в обличчя, після чого підсудний наніс йому удар в обличчя кулаком руки, від якого він впав на землю та коли він був на землі ОСОБА_7 наніс йому ще удари руками в обличчя. Усього було близько 3-4 ударів. Також, у цей час підсудний забрав його мобільний телефон Ericsson К-320І"з сім-карткою мобільного оператора "МТС", на рахунку якої було 10 грн., який випав з зовнішньої кишені його сорочки, а також зірвав руками з його шиї ланцюжок із золота 585 проби вагою 4,5г, на якому був хрестик із золота 585 проби вагою 1,63г. Після цього підсудний пішов, а він попрямував додому. 27.07.2011 року при відтворенні обстановки та обставин події на місці злочину він із працівниками міліції знайшов хрестик із золота, який належить йому та який не міг спасти із ланцюжка, якби його не зірвали. Також, під час досудового слідства працівники міліції повернули йому викрадений мобільний телефон. Ланцюжок із золота йому не повернули, але майнових претензій до ОСОБА_7 він не має, оскільки жаліє його та просить підсудного суворо не карати;

- оголошеними у судовому засіданні відповідно до ст. 306 КПК України показаннями свідка ОСОБА_24, допитаного під час досудового слідства 25.07.2011 року, який утримується під вартою у іншій кримінальній справі, згідно з якими 24.07.2011 року біля Критого ринку у м. Кіровограді він зустрівся із своїм знайомим ОСОБА_7, з яким раніше відбував покарання. На території ринку ОСОБА_7 пригостив його вином, а також повідомив, що забрав у чоловіка мобільний телефон Ericsson К-320І", який хоче продати, та ланцюжок із золота, який вже продав невідомій дівчині за 700 грн. Він повідомив ОСОБА_7, що в нього немає мобільного телефону та ОСОБА_7 подарував йому вказаний телефон, придбавши також йому сім-картку оператора МТС. Після цього вони більше не зустрічалися (т.1 а.с.23-25);

- заявою потерпілого ОСОБА_3 від 24.07.2011 року про відкрите викрадення у нього невідомим чоловіком із застосуванням фізичної сили мобільного телефону, ланцюжка та хрестика із золота близько 05 год. 24.07.2011 року (т.1 а.с.4);

- копією гарантійного талону на мобільний телефон "Sony Ericsson К-320І", викраденого у ОСОБА_3 (т.1 а.с.10);

- протоколом зовнішнього огляду ОСОБА_24, під час якого у нього вилучено мобільний телефон "Sony Ericsson К-320І", який у подальшому оглянуто та визнано речовим доказом (т.1 а.с. а.с. 22, 63-64, 65);

- явкою з повинною ОСОБА_7, у якій він вказав, що 24.07.2011 року на АС№1 м. Кіровограда під час конфлікту із раніше незнайомим чоловіком забрав у нього мобільний телефон та ланцюжок із золота (т.1 а.с.28);

- протоколом пред’явлення особи на впізнання від 27.07.2011 року, під час якого потерпілий ОСОБА_3 впізнав ОСОБА_7 як особу, яка відкрито викрала у нього 24.07.2011 року мобільний телефон, ланцюжок та хрестик із золота (т.1 а.с.45);

- протоколом очної ставки між потерпілим ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_7 від 27.07.2011 року, під час якої ОСОБА_3 підтвердив власні показання та пояснив, що вночі 24.07.2011 року ОСОБА_7 неподалік автовокзалу №1 м. Кіровограда наніс йому тілесні ушкодження та коли він впав на землю, відкрито викрав його мобільний телефон та зірвав із шиї ланцюжок і хрестик з золота, а ОСОБА_7 підтвердив показання потерпілого, зазначивши, що хрестик із золота не викрадав та він міг випасти із ланцюжка потерпілого, коли він зривав його (т.1 а.с.49-51);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 27.07.2011 року із фототаблицею з участю потерпілого ОСОБА_3, під час якого потерпілий підтвердив власні показання та на місці вчинення злочину поруч з автовокзалом №1 м. Кіровограда показав обставини вчиненого стосовно нього грабежу, а також під час якого виявлено та вилучено з місця вчинення злочину хрестик із металу жовтого кольору, який, як повідомив ОСОБА_3, належить йому (т.1 а.с.52-55);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 27.07.2011 року із фототаблицею з участю ОСОБА_7, під час якого підсудний підтвердив власні показання та на місці вчинення злочину поруч з автовокзалом №1 м. Кіровограда показав обставини вчиненого стосовно потерпілого грабежу, під час якого він викрав мобільний телефон та ланцюжок із золота (т.1 а.с.59-62);

- протоколом пред’явлення предметів для впізнання від 27.07.2011 року, під час якого потерпілий ОСОБА_3 впізнав викрадений підсудним у нього мобільний телефон "Sony Ericsson К-320І"(т.1 а.с.69);

- протоколом огляду предметів від 27.07.2011 року –хрестику з металу жовтого кольору, вилученого при відтворенні обстановки та обставин події з участю потерпілого ОСОБА_3, який визнано речовим доказом у справі (т.1 а.с. а.с. 66-67, 68);

- висновком судово-товарознавчої експертизи від 29.07.2011 року №950, згідно з яким середня ринкова вартість з урахуванням зносу наданого на дослідження мобільного телефону "Sony Ericsson K-320I", придбаного 25.10.2007 року, станом на 24.07.2011 року може складати 138 грн. (т.1 а.с.74-77);

- висновком судово-товарознавчої експертизи від 08.08.2011 року №3284/26, згідно з яким ринкова вартість викраденого у ОСОБА_3 та не наданого на дослідження ланцюжка із золота 585 проби, з урахуванням знижки на знос, станом цін на 24.07.2011 року, вагою 4,5г довжиною 55см складала 990 грн. (т.1 а.с.91);

- висновком судово-товарознавчої експертизи від 08.08.2011 року №3286/26, згідно з яким ринкова вартість хрестика із золота 585 проби, з урахуванням знижки на знос, станом цін на 24.07.2011 року, вагою 1,63г складала 374 грн. 90 коп. (т.1 а.с.97-98);

- довідкою ПрАТ "МТС Україна"про те, що вартість стартового пакету "МТС"станом цін на 24.07.2011 року складає 10 грн. (т.1 а.с.80);

- висновком судово-медичної експертизи №1176 від 04.08.2011 року, згідно з яким у ОСОБА_3 виявлено ушкодження у вигляді синців навколо правого ока з крововиливом у білкову оболонку ока, синців лівого ока, лівої ушної раковини, садна в лобній області справа, які утворилися від не менше 4-х травматичних впливів, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень та могли утворитися за обставин, які вказували потерпілий ОСОБА_25 та підозрюваний ОСОБА_7 у протоколах допиту і при відтворенні обстановки та обставин події від 27.07.2011 року (т.1 а.с.84-85).

Вина ОСОБА_7 у скоєнні таємного викрадення чужого майна (крадіжки) ОСОБА_2, вчиненої повторно, тобто злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, крім повного визнання вини ОСОБА_7 доводиться зібраними по справі та перевіреними у судовому засіданні доказами:

- показаннями допитаної у судовому засіданні потерпілої ОСОБА_2, з яких встановлено, що вона працює медичною сестрою комунального закладу Центральна міська лікарня м. Кіровограда. 24.07.2011 року вона була на роботі та залишила свою сумочку з особистими речами у медсестринському кабінеті на 2-му поверсі лікарні. В обідню пору вона відвідувала хворого батька і повернувшись до кабінету, виявила крадіжку з сумочки 300 грн., які вона брала для придбання ліків тяжко хворому батькові. Також їй відомо, що у цей час неподалік від кабінету перебував незнайомий чоловік;

- заявою ОСОБА_2 від 27.07.2011 року про викрадення 24.07.2011 року невідомою особою з її гаманця 300 грн. (т.1 а.с.122);

- протоколом огляду місця події від 29.07.2011 року із фототаблицею, під час якого встановлено та оглянуто місце крадіжки майна ОСОБА_2 – приміщення кабінету "сестринська"кардіологічного відділення на другому поверсі комунального закладу Центральна міська лікарня м. Кіровограда по вул. Леніна, 45/35 (т.1 а.с.123-125);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 03.08.2011 року з фототаблицею за участю потерпілої ОСОБА_2, під час якого потерпіла підтвердила власні показання та показала місце –шафу в кабінеті "сестринська" кардіологічного відділення на другому поверсі комунального закладу Центральна міська лікарня м.Кіровограда по вул. Леніна 45/35, звідки з її сумки були викрадені гроші в сумі 300 грн. (т.1 а.с.136-139);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 03.08.2011 року з фототаблицею за участю обвинуваченого ОСОБА_7, під час якого останній підтвердив власні показання та показав місце –шафу в кабінеті "сестринська" кардіологічного відділення на другому поверсі комунального закладу Центральна міська лікарня м. Кіровограда по вул. Леніна, 45/35, звідки з гаманця, який був у жіночій сумці, викрав гроші в сумі 300 грн. (т.1 а.с.151-155).

Аналізуючи зібрані по справі та перевірені у судовому засіданні докази у їх сукупності, законність отримання та достовірність яких не викликає жодних сумнівів, суд вважає доведеною вину ОСОБА_7 у вчиненні:

- самовільного залишення місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду, кваліфікуючи його дії за ст. 395 КК України;

- таємного викраденого чужого майна (крадіжки), кваліфікуючи його дії за ч.1 ст. 185 КК України;

- таємного викрадення чужого майна (крадіжки), вчиненої повторно, кваліфікуючи його дії за ч.2 ст. 185 КК України;

- таємного викрадення чужого майна (крадіжки), вчиненої повторно, поєднаної з проникненням у сховище, кваліфікуючи його дії за ч.3 ст. 185 КК України;

- заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайства), вчиненого повторно, кваліфікуючи його дії за ч.2 ст. 190 КК України;

- відкритого викрадення чужого майна (грабежу), поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, вчиненого повторно, кваліфікуючи його дії за ч.2 ст. 186 КК України.

Доводи підсудного ОСОБА_7 про те, що крадіжок майна потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_9 та ОСОБА_4 він не скоював, суд оцінює критично як намагання уникнути відповідальності за вчинене, оскільки такі твердження спростовуються зібраними по справі та перевіреними у судовому засіданні доказами, насамперед раніше зазначеними показаннями потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_9 та ОСОБА_4, які послідовно та незмінно давали показання щодо переліку, обсягу та вартості викраденого, а ОСОБА_4, крім всього, після крадіжки на ґрунті на території домоволодіння виявила сліди від взуття, схожі на взуття, в яке був взутий ОСОБА_7 ввечері перед крадіжкою. Більше того, як показали ці потерпілі, одразу із заявами про крадіжки їх майна до правоохоронних органів не зверталися, оскільки не мали наміру притягати винну особу до відповідальності та не сподівалися на розкриття злочину та заяви про крадіжки подані ними лише після того, як працівники міліції повідомили їм, що ОСОБА_7 зізнався у вчиненні злочинів.

З вищевикладеного суд робить висновок про те, що працівникам міліції не було відомо про вчинення крадіжок майна потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_9 та ОСОБА_4 на момент написання ОСОБА_7 явок із повинною про вчинення крадіжок майна цих потерпілих.

При цьому, показання потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_9 та ОСОБА_4 знайшли своє підтвердження дослідженими у судовому засіданні іншими доказами: заявою потерпілої ОСОБА_1 про злочин від 15.08.2011 року (т.1 а.с.204) та поданою цього ж дня явкою з повинною ОСОБА_7 у вчиненні крадіжки її майна (т.1 а.с.209), заявою потерпілої ОСОБА_9 про злочин від 10.08.2011 року (т.2 а.с.5) та поданою цього ж дня явкою з повинною ОСОБА_7 у вчиненні крадіжки її майна (т.2 а.с.7), заявою потерпілої ОСОБА_4 про злочин від 08.08.2011 року (т.2 а.с.36) та поданою цього ж дня явкою з повинною ОСОБА_7 у вчиненні крадіжки її майна (т.2 а.с.42), тобто працівникам міліції до написання явок із повинною ОСОБА_7 у вчиненні злочинів взагалі не було відомо про їх скоєння та їх обставини, а тому суд вважає, що вони не мали об’єктивної можливості здійснювати психологічний тиск на підсудного з метою отримання визнання вини. Таким чином, оскільки обставини скоєння ОСОБА_7 злочинів стосовно потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_9 та ОСОБА_4 не були відомі працівникам міліції, вони не могли будь-яким чином сприяти в їх написанні підсудним.

Також, аналізуючи показання підсудного ОСОБА_7 у судовому засіданні, суд звертає увагу на те, що він, будучи допитаним з участю захисника у якості обвинуваченого у вчиненні вищезазначених злочинів 22.08.2011 року та 14.09.2011 року (т.2 а.с.134-137, 188-191) повністю визнавав провину у вчиненні крадіжок майна потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_9 та ОСОБА_4, а також вказував обставини, які відповідали змісту пред’явленого обвинувачення, яке на даний час підтримується державним обвинувачем. Вказані показання ОСОБА_7 протягом досудового слідства були послідовними та незмінними, починаючи з початкових пояснень ОСОБА_7 (т.1 а.с.210, т.2 а.с. а.с. 8, 43), заяви ОСОБА_7 від 22.08.2011 року, складеної в присутності захисника, про те, що він, користуючись своїм правом, передбаченим ст. 63 Конституції України, від проведення відтворення обстановки та обставин події по факту крадіжок та шахрайств відмовляється, оскільки повністю визнає провину у вчиненні злочинів та щиро кається (т.2 а.с.138), узгоджувалися із показаннями потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_9 та ОСОБА_4 щодо обставин, часу, місця крадіжок їх майна, а також іншими доказами, зібраними по справі, які враховано судом та викладено раніше. Зазначене свідчить, що показання підсудного ОСОБА_7 про його непричетність до крадіжок майна потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_9 та ОСОБА_4 є непослідовними, суперечать іншим доказам по справі, спрямовані на ухилення від визначеної Законом кримінальної відповідальності, а тому їх суд не приймає до уваги.

Доводи підсудного ОСОБА_7 про те, що потерпіла ОСОБА_1 на місці вчинення злочину перевіряла наявність у нього викраденого майна та нічого не знайшла, що підтверджує його непричетність до вчинення крадіжки спростовуються показаннями потерпілої ОСОБА_1 про те, що підсудний мав можливість до зустрічі із нею винести викрадене із приміщення ЗОШ №30, оскільки коли він її чекав у коридорі, то виходив зі школи і повертався, а також показаннями ОСОБА_7 під час досудового слідства у справі, який визнаючи з участю захисника провину у вчиненні крадіжки майна ОСОБА_1 вказував, що із викраденим вийшов зі школи у двір до туалету, а потім повернувся, тобто він мав можливість приховати та розпорядитись викраденим (т.2 а.с.134-137, 188-191). Крім цього, потерпіла ОСОБА_1 пояснила суду, що фактично після виявлення крадіжки було оглянуто кишені одягу ОСОБА_7 та вона не виключає можливість приховування викраденого підсудним у інших місцях одягу.

Суд не вбачає підстав також ставити під сумнів визначену органом досудового слідства вартість викраденого велосипеду "Україна" у потерпілої ОСОБА_4 в розмірі 300 грн., оскільки вона визначена на підставі висновку судово-товарознавчої експертизи від 19.08.2011 року №1066 (т.2 а.с.67-68) з врахуванням показань потерпілої під час досудового слідства про придбання велосипеду у 2002 році (т.2 а.с.51-55). У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 та свідок ОСОБА_23 не змогли вказати точний час придбання викраденого велосипеду, але ОСОБА_4 зазначила, що він був в робочому стані, його вартість могла складати 300 грн. та вона придбала аналогічний бувший у використанні велосипед за 420 грн.

Таким чином, підстав сумніватися у правдивості та об’єктивності показань потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_9 та ОСОБА_4 судом не встановлено, оскільки раніше із підсудним вони не знайомі, більше того, як підтвердили у судовому засіданні потерпілі ОСОБА_1 та ОСОБА_4, вони не наполягають на суворому покаранні підсудного, майнових претензій до ОСОБА_7 не мають, а тому жодних підстав для оговору судом не встановлено, а тому суд вважає можливим покласти їх показання у сукупності з іншими доказами в основу вироку.

При цьому, враховуючи те, що підсудний ОСОБА_7 при вчиненні крадіжки проникав на огороджену територію домоволодіння потерпілої ОСОБА_4 по вул.Тельмана, 47 у м. Кіровограді, звідки і вчинив крадіжку двох велосипедів та викрадене майно знаходилося на подвір’ї, суд вважає правильною кваліфікацією дій ОСОБА_7 за вказаним епізодом з кваліфікуючою ознакою саме "крадіжка, поєднана з проникненням у сховище", а не інше приміщення, як зазначено в обвинуваченні, оскільки поняття "інше приміщення"включає різноманітні постійні будівлі чи споруди, призначені для розміщення людей або матеріальних цінностей, а під "сховищем"слід розуміти певне місце чи територію, відведені для постійного чи тимчасово зберігання матеріальних цінностей, які мають засоби охорони від доступу до них сторонніх осіб, у тому числі огорожу, до яких і відноситься огороджена парканом територія домоволодіння потерпілої ОСОБА_4 (п.22 Постанови Пленуму Верховного Суду України №10 від 06.11.2009 року "Про судову практику у справах про злочини проти власності" (v0010700-09) ), а тому кваліфікує дії ОСОБА_7 по вказаному епізоду крадіжки за вказаною ознакою за ч.3 ст. 185 КК України.

З урахуванням усіх досліджених доказів по справі та насамперед протоколу огляду місця події –приміщення ЗОШ №30 (т.1 а.с.205-207), протоколу відтворення обстановки та обставин події з участю потерпілої ОСОБА_1, проведеного у ЗОШ №30 (т.1 а.с.227-230), а також інших, раніше зазначених доказів, суд вважає, що органом досудового слідства із достовірністю встановлено, що крадіжку майна потерпілої ОСОБА_1 вчинено ОСОБА_7 за місцем роботи потерпілої у ЗОШ №30, адресою якої є вул. Свердлова, 97 у м.Кіровограді, що свідчить про описку в обвинуваченні підсудного, оскільки в ньому вказана зазначена вулиця, проте будинок №30. Також, виходячи із досліджених доказів: протоколу огляду місця події –приміщення комунального закладу центральна міська лікарня міста Кіровограда (т.1 а.с.123-125), протоколу відтворення обстановки та обставин події з участю потерпілої ОСОБА_2, проведеного у вказаній лікарні (т.1 а.с.136-139), та інших, раніше зазначених доказів, суд вважає, що органом досудового слідства із достовірністю встановлено, що крадіжку майна ОСОБА_9 та ОСОБА_2 вчинено ОСОБА_7 за місцем лікування потерпілої ОСОБА_9 та роботи потерпілої ОСОБА_2 у приміщенні комунального закладу Центральна міська лікарня м.Кіровограда, адресою якої є вул. Леніна, 45/35 у м.Кіровограді, що свідчить про описку в обвинуваченні підсудного, оскільки в ньому вказана зазначена вулиця, проте будинок №35/45. З дослідженої у судовому засіданні постанови Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області, якою ОСОБА_7 встановлено адміністративний нагляд строком на 1 рік, встановлено, що вона винесена 20.08.2010 року (т.2 а.с.86), а не 20.08.2008 року, як зазначено в обвинуваченні. Уточнення судом вказаних обставини не впливає на кваліфікацію дій підсудного та не погіршує його становища, оскільки фактичні обставини крадіжок у приміщеннях ЗОШ №30 та лікарні, а також порушення правил адміністративного нагляду з 01.01.2011 року залишаються незмінними.

Також, суд критично оцінює доводи підсудного ОСОБА_7 про те, що намір на вчинення грабежу стосовно потерпілого ОСОБА_3 у нього виник після нанесення останньому тілесних ушкоджень, оскільки згідно з показаннями у судовому засіданні ОСОБА_7 під час того, як він підіймав із землі мобільний телефон, який випав із кишені потерпілого, останній схопив його за руку, а він, вириваючи руку, наніс ОСОБА_3 удар кулаком в обличчя, що і є застосуванням насилля при вчиненні грабежу. Також, допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 пояснив, що конфлікт між ним та підсудним був вичерпаний на території автовокзалу №1 у м. Кіровограді та коли він відходив від автовокзалу ОСОБА_7 почав наздоганяти його і чіплятися до нього, оскільки, на його думку, підсудний міг побачити на його шиї ланцюжок із золота. Таким чином, як встановлено із показань підсудного ОСОБА_7 та потерпілого ОСОБА_3 нанесення підсудним потерпілому тілесних ушкоджень перейшло у відкрите викрадення майна ОСОБА_3 та вказані дії (нанесення тілесних ушкоджень та грабіж) відбувалися без перерви у часі, а тому сам характер дій ОСОБА_7 та його поведінка при вчиненні злочину безпосередньо підтверджують факт вчинення ним грабежу із застосуванням насилля, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого.

Зважаючи на те, що у потерпілого ОСОБА_3 унаслідок грабежу 24.07.2011 року були викрадені мобільний телефон Ericsson К-320І", а також ланцюжок із золота 585 проби вагою 4,5г вартістю 990 грн. з хрестиком із золота 585 проби вагою 1,63г вартістю 374 грн. 90 коп., які ОСОБА_7 зірвав з шиї ОСОБА_3 та якими він вже заволодів і міг розпоряджатися з вказаного моменту, оскільки потерпілий перестав чинити йому опір, суд вважає доведеною у судовому засіданні вказану кількість та вартість викраденого майна. При цьому, знайдення і вилучення 27.07.2011 року на місці вчинення злочину при відтворенні обстановки та обставин події з потерпілим ОСОБА_3 хрестика із золота потерпілого (т.1 а.с.52-55), та доводи підсудного у зв’язку з цим про викрадення лише частини ланцюжка із золота та мобільного телефону, суд вважає безпідставними, оскільки судом встановлено, що саме внаслідок злочинних дій підсудного у потерпілого крім мобільного телефону були викрадені ланцюжок та хрестик із золота, вагою та пробами, які зазначені у показаннях потерпілого та обвинуваченні, а подальші дії ОСОБА_7, пов’язані із втратою, зберіганням та продажем викраденого, підтверджують можливість останнього розпорядитися викраденим.

Крім всього, суд оцінює критично показання ОСОБА_7 про те, що йому не було відомо та не роз’яснено про обмеження, встановлені йому постановою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області, якою 20.08.2010 року підсудному встановлено адміністративний нагляд строком на 1 рік, оскільки, як вбачається із змісту самої постанови суду ОСОБА_7 був присутній при розгляді відповідного подання Кременчуцької ВК №69 (т.2 а.с.86), відповідно до довідки 06.09.2010 року у день звільнення ОСОБА_7 йому оголошувалася вказана постанова під підпис (т.2 а.с.85), а свідки ОСОБА_14, ОСОБА_16, ОСОБА_13, ОСОБА_12, ОСОБА_17 у своїх показаннях підтвердили обставини умисного ухилення підсудного від адміністративного нагляду. Більше того, допитаний під час досудового слідства з участю захисника у якості обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ст. 395 КК України, ОСОБА_7 22.08.2011 року та 14.09.2011 року (т.2 а.с.134-137, 188-191) повністю визнавав провину у вчиненні злочину та вказував, що умисно ухилявся від адміністративного нагляду, не з’являвся на реєстрацію з 01.01.2011 року та неодноразово змінював місце проживання, не повідомляючи про це працівників Ленінського ВМ КМВ УМВС України в Кіровоградській області, де перебував на обліку.

З огляду на викладене, суд вважає із достовірністю встановленими раніше викладені фактичні обставини справи.

При призначенні ОСОБА_7 покарання суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_7 вчинив злочини, віднесені до категорій невеликої і середньої тяжкості, а також тяжких, які є умисними та закінченими, матеріальну шкоду, завдану потерпілим, не відшкодував.

Як особа ОСОБА_7 не має постійного місця проживання, за місцем відбування попереднього покарання характеризується позитивно (т.2 а.с.167-168), не одружений та офіційно не працював, згідно з висновком судово-наркологічної експертизи №654 від 11.08.2011 року страждає психічно-поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів, ефедрону, гашишу, алкоголю (т.2 а.с.159), відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи №627 від 06.09.2011 року виявляв і виявляє психічні розлади і розлади поведінки внаслідок вживання кількох лікарських засобів та інших психоактивних речовин, які не досягають ступеня душевного захворювання і недоумкуватості, його слід вважати осудним та застосування заходів медичного характеру не потребує (т.2 а.с.163-164), раніше судимий за вчинення умисних злочинів.

Обставинами, які пом’якшують покарання підсудного, суд визнає наявність у ОСОБА_7 тяжкого хронічного захворювання (туберкульоз легенів), розкаяння та повне визнання вини у вчиненні крадіжки майна ОСОБА_2 та шахрайства стосовно ОСОБА_10

Обставиною, яка обтяжує покарання підсудного, суд визнає рецидив злочинів.

Із врахуванням всіх обставин справи суд вважає за необхідне призначити підсудному ОСОБА_7 покарання за сукупністю злочинів, передбачених ст. 395, ч.1 ст. 185, ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 190, ч.2 ст. 186 КК України, у виді позбавлення волі з його реальним відбуванням на строк, необхідний для можливого перевиховання підсудного та попередження вчинення нових злочинів, що цілком відповідає тяжкості вчинених злочинів та особі підсудного, оскільки він офіційно не займається суспільно-корисливою працею, допустив рецидив злочинів, вчинивши низку умисних злочинів, у тому числі тяжких, будучи судимим за вчинення умисних злочинів, не відшкодував збитків, завданих злочином, офіційно не працює, не має постійного місця проживання, а тому за глибоким переконанням суду його виправлення можливе тільки в умовах ізоляції від суспільства та підстави до застосування ст.ст. 69, 75 КК України при призначенні покарання відсутні.