1-43/11 Про хуліганство, скоєне групою осіб, та відкрите викрадення у потерпілого мобільного телефону - 21.11.2011 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Стара Вижівка кримінальну справу про обвинувачення неповнолітнього ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України, студента ІНФОРМАЦІЯ_4, неодруженого, раніше не судимого;

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_6, українця, непрацюючого, неодруженого, раніше не судимого;

ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_8, непрацюючого, неодруженого, раніше не судимого,

- у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 296 ч.2, 186 ч.2 КК України,

В ніч на 13 вересня 2010 року близько 1 години 30 хвилин, ОСОБА_8 разом із ОСОБА_9, знаходячись біля будинку культури в с. Нова Вижівка Старовижівського району, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, усвідомлюючи значення своїх протиправних дій і їх суспільно небезпечний характер, діючи в групі осіб, нанесли удари в ділянку обличчя та інших частинах тіла ОСОБА_5, внаслідок чого останньому були заподіяні легкі тілесні ушкодження. Під час вчинення вказаних хуліганських дій, ОСОБА_9 із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, умисно, переслідуючи корисливу зацікавленість з метою наживи, відкрито викрав у ОСОБА_5 мобільний телефон марки "Nokia 2610", вартістю 430 грн. із встановленою сім-картою "Діджус"вартістю 25 грн., який знаходився у кишені штанів останнього, чим заподіяв потерпілому майнову шкоду на загальну суму 455 грн.

Після вчинення хуліганських дій щодо ОСОБА_5, підсудний ОСОБА_8, з метою заволодіння чужим майном, наздогнав ОСОБА_7, який, побачивши побиття ОСОБА_5 утікав по дорозі в напрямку с.Смідин Старовижівського району, та застосувавши до нього насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, переслідуючи корисливу зацікавленість, відкрито викрав в ОСОБА_7 мобільний телефон марки "Nokia 5130", вартістю 1764 грн. із встановленою сім-картою "Білайн"вартістю 25 грн. з рахунком 0,80 коп., шкіряний гаманець коричневого кольору з надписом "TIMBERLEND"вартістю 80 грн. та в якому знаходилося 150 грн., чим заподіяв потерпілому ОСОБА_7 майнової шкоди на загальну суму 2019,80 грн.

Крім того, в ніч на 13 вересня близько 2-ї години ОСОБА_8, діючи в групі разом із ОСОБА_9 та ОСОБА_10, знаходячись поблизу магазину підприємця ОСОБА_11, в с.Нова Вижва Старовижівського району, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, усвідомлюючи значення своїх протиправних дій і їх суспільно-небезпечний характер, з особливою зухвалістю безпричинно, нанесли удари в область живота та в інші ділянки по тілу ОСОБА_6, внаслідок чого останньому були заподіяні легкі тілесні ушкодження. Під час вчинення хуліганських дій щодо потерпілого, ОСОБА_10 із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, умисно, переслідуючи корисливу зацікавленість з метою наживи, відкрито викрав у ОСОБА_6 мобільний телефон марки "Самсунг Стар С5230", вартістю 1800 грн., з флеш-карткою SD Card"вартістю 75 грн., "ЮСБ флешкою"на 4 ГБ, вартістю 130 грн. та сім-карткою "Діджус"вартістю 25 грн. з рахунком 15 грн., гаманець чорного кольору вартістю 35 грн., в якому знаходилося 120 грн., чим заподіяв потерпілому ОСОБА_6 майнову шкоду на загальну суму 2200 грн.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_8 свою вину вчиненні хуліганських дій щодо потерпілих та у відкритому викраденні майна, належного ОСОБА_7, визнав частково, пояснивши, що викрадав телефон із застосуванням до потерпілого ОСОБА_7 насильства, щодо вчинення хуліганських дій відносно ОСОБА_5, зазначив, що ударів потерпілому не наносив, а лише тримав його за руку тоді як удари наносив ОСОБА_9

Суду дав показання, що 12 вересня 2010 року, перебуваючи на дискотеці в с. Нова Вижва, у нього виник конфлікт із невідомими хлопцями, в результаті чого один із них його вдарив. Прагнучи розібратися у ситуації, що склалася, він разом зі своїми знайомими ОСОБА_9 і ОСОБА_12 пішли шукати тих, хто його перед тим вдарив. По дорозі до клубу на перехресті вони побачили двох хлопців, одного з яких безпричинно вдарив першим ОСОБА_9, а іншого ОСОБА_12 Після того, ОСОБА_9 хотів нанести удар ще другому, але ОСОБА_8 його відштовхнув і той втік. Як показав ОСОБА_8, потерпілого ОСОБА_5 він особисто не бив.

Згодом, коли після клубу він разом із ОСОБА_12 та ОСОБА_9 йшов по дорозі, то перестріли ОСОБА_7, який почав втікати. Наздогнавши його, підсудний ОСОБА_8 підставив йому підніжку, від чого останній впав на узбіччя. В той час у кишені потерпілого задзвонив телефон, якого ОСОБА_8 витяг і забрав собі. Підсудний заперечив факт відкритого викрадення ним у потерпілого гаманця з грошима.

Продовжуючи розшукувати кривдників, підсудний ОСОБА_8 разом із ОСОБА_12 та ОСОБА_9, до яких також приєднався ОСОБА_13, перестріли на вулиці потерпілого ОСОБА_6, якому ОСОБА_9, ОСОБА_12 та ОСОБА_8 наносили удари по тілу. При цьому, ОСОБА_8 бачив, як ОСОБА_9 нахилявся над ОСОБА_6 Категорично ствердив, що ОСОБА_10 з ними участі в бійках не приймав.

Збитки потерпілому відшкодовані. У вчиненому щиро розкаявся, просив суворо його не карати.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_9 вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів визнав повністю, та показав, що дійсно за вказаних обставин місця і часу він безпричинно наносив удари потерпілим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та відкрито викрав у ОСОБА_5 мобільний телефон.

Суду дав показання, що 12 вересня 2010, коли він разом із ОСОБА_12 знаходилися біля бару-магазину в центрі с. Нова Вижва Старовижівського району до них підійшов ОСОБА_8 і розповів, що його побили. ОСОБА_12 сказав, що потрібно розібратись. Всі разом пішли на перехрестя, де зустріли двох молодих хлопців. ОСОБА_9 безпричинно вдарив ОСОБА_5П, від чого той впав. Тоді ОСОБА_12 також вдарив ОСОБА_5 декілька разів. Після цього, підсудний ОСОБА_9 у ОСОБА_5 витягнув мобільний телефон. Бачив, як за потерпілим ОСОБА_7 бігли ОСОБА_8 та ОСОБА_12, однак, як його били і забирали майно не бачив.

Після вказаних подій, коли вони поверталися на дискотеку, то на перехресті зустріли ОСОБА_6, якого ОСОБА_9 вдарив в груди, а ОСОБА_12 відсунув його до паркану та наніс удар в ділянку живота. ОСОБА_9 нахилявся подивитись, чи все добре з потерпілим, після чого ОСОБА_6 встав та пішов. Після того, до ОСОБА_9 підійшов ОСОБА_12 та віддав йому телефон. Згодом, викрадені два мобільні телефони він передав ОСОБА_8 На даний час ОСОБА_9 відшкодував потерпілим завдану шкоду, щиро розкаявся у вчиненому та просив суворо його не карати.

Підсудний ОСОБА_10 свою вину у вчиненні хуліганських дій та відкритому заволодінні чужим майном не визнав.

Він заявив, що в ніч на 13 вересня 2010 року він був у в приміщенні магазину підприємця ОСОБА_11 в с.Нова Вижва Старовижівського району, участі у вчиненні хуліганських дій відносно ОСОБА_6 та викраденні мобільного телефона він не брав, про обставини вчинених злочинів йому нічого не відомо, потерпілий його оговорює та зводить на нього наклеп. В той час, коли відбувалися події злочину, він знаходився в барі-магазині разом зі своїми друзями ОСОБА_14В, ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_17 Про бійки та пограбування дізнався від ОСОБА_8, коли йшли по дорозі, повертаючись додому.

Не зважаючи на такі показання підсудних, їх винуватість в інкримінованих злочинах знайшла своє ствердження в ході судового розгляду справи.

1.По факту вчинення хуліганських дій відносно ОСОБА_5 та відкритому викраденні мобільного телефона у потерпілого.

Так, потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні показав, що в ніч на 13 вересня 2010 року він разом із ОСОБА_7 приїхали на дискотеку в с.Нова Вижва Старовижівського району. Ідучи по дорозі в сторону магазину, до них підійшли незнайомі хлопці. Один із хлопців безпричинно наніс йому удар кулаком в ділянку обличчя. Він почав утікати, проте його наздогнали хлопці та збивши з ніг, наносили удари в різні ділянки тіла, при цьому забрали мобільний телефон.

Його показання про бійку та відкрите викрадення мобільного телефону ствердив ОСОБА_18 Суду показав, що він разом із ОСОБА_5 ішли на перехресті вулиць біля будинку культури в с.Нова Вижва та до них підійшло 5-7 незнайомців, які безпричинно почали наносити удари ОСОБА_5 Він злякався та почав утікати від зловмисників. Після цього, зустрівши ОСОБА_5 на дискотеці в с.Нова Вижівка, останній розповів, що його побили хлопці із смт. Стара Вижівка та забрали мобільний телефон.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні показав, що близько 1-ї години 30 хв. 13 вересня 2010 року він разом із ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_13 ішли по дорозі в напрямку до будинку культури с.Нова Вижва Старовижівського району та зустріли двох невідомих хлопців. Підійшовши ближче, ОСОБА_9 посвітив ліхтариком в обличчя незнайомців та з невідомих причин наніс одному із них удар кулаком по обличчю, внаслідок чого він почав утікати. ОСОБА_8 наздогнавши його, збив з ніг, і разом із ОСОБА_9 вони почали наносити удари в різні ділянки тіла, тоді ОСОБА_9,обшукавши кишені потерпілого, забрав мобільний телефон марки "Нокіа-2610".

Даними показами свідка ОСОБА_12 стверджується той факт, що хуліганські дії відносно ОСОБА_5 вчинялися за участю ОСОБА_8 та ОСОБА_9, а тому спростовуються показання ОСОБА_8, про те, що він не наносив удари потерпілому ОСОБА_5

Свої покази свідок ОСОБА_12 підтвердив на очній ставці від 28 вересня 2010 року проведеної за участю його та ОСОБА_8 (а.с. 153, 184 т.1)

Свідок ОСОБА_19 показав, що 13 вересня 2010 року в період з 1-ї до 2-ї години до нього підходив ОСОБА_5, який повідомив про те, що його побили невідомі хлопці та при цьому відібрали у нього мобільний телефон.

Крім того, вина ОСОБА_9 та ОСОБА_8 по вказаному епізоду стверджується наступними письмовими доказами:

- заявою потерпілого ОСОБА_5 від 13 вересня 2010 року з якої слідує, що 13 вересня 2010 року біля 1 години невідомі особи біля будинку культури в с.Нова Вижва побили заявника та відкрито викрали у нього мобільний телефон (а.с. 21 т.1);

- висновком судово-медичної експертизи №228 від 17 листопада 2010 року, з якого вбачається, що у ОСОБА_5 виявлені тілесні ушкодження у вигляді синця та садна в ділянці спинки носа, які по ступеню тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень (а.с. 6 т. 2);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 9 листопада 2010 року, проведеного за участю потерпілого ОСОБА_5, в ході якого останній на місці події показав місце, де 13 вересня 2010 року невідомі особи побили та забрали у нього мобільний телефон марки "Нокіа 2610"(а.с.27 т.2);

- протоколом виїмки від 8 жовтня 2010 року під час проведення якої в ОСОБА_20 було вилучено мобільний телефон марки "Нокіа 2610", який ОСОБА_9 відкрито викрав 13 вересня 2010 року у ОСОБА_5 (а.с. 158 т.1);

- протоколом огляду речового доказу від 27 жовтня 2010 року (а.с. 177 т.1).

2. По епізоду вчинення хуліганських дій відносно ОСОБА_7 та відкритому викраденні мобільного телефона.

Підсудний ОСОБА_8 показав, що він разом із ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_9, коли підійшли до ОСОБА_18, то останній почав утікати. Він побіг за ним та наздогнавши, збив потерпілого з ніг. В той час у кишені потерпілого задзвонив телефон, якого ОСОБА_8 витяг і забрав собі. Коли підбігли решта хлопців, вони усі разом пішли до магазину.

Показання підсудного ОСОБА_8 суд вважає правдивими, оскільки вони об’єктивно підтверджуються іншими доказами та матеріалами справи.

Так, потерпілий ОСОБА_7 показав, що в ніч на 13 вересня 2010 року він ішов від клубу с.Нова Вижва в сторону магазину, на перехресті вулиць його зупинили 3-4 незнайомих хлопців. Один із них запитав, звідки потерпілий родом, а останній, повідомивши, що він з села Смідин, почав втікати. Приблизно за 100 метрів його наздогнав невідомий, підставив підніжку та наніс удар, від чого він упав на землю. Невідомий, обшукавши його одяг, забрав мобільний телефон та гаманець з грошима.

Про нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_18 підсудним ОСОБА_8 ствердили в судовому засіданні підсудний ОСОБА_21 та свідок ОСОБА_12

Крім того, вина ОСОБА_8 в інкримінованих злочинах стверджується письмовими доказами, зокрема:

- заявою потерпілого ОСОБА_7 від 13 вересня 2010 року з якої вбачається, що 13 вересня 2010 року невідомі особи в заявника забрали мобільний телефон марки "Нокіа 5130"синьо-чорного кольору(а.с.25 т.1),

- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 9 листопада 2010 року проведеного за участю потерпілого ОСОБА_7, в ході якого останній на місці події показав, місце де 13 вересня 2009 року невідомі особи побили та забрали у нього мобільний телефон марки "Нокіа 5130"та гаманець з грошима (а.с. 27 т.2),

- протоколом виїмки від 14 вересня 2010 року під час проведення якої в потерпілого ОСОБА_7 був вилучений шкіряний гаманець, якого ОСОБА_8 вдкрито викрав у потерпілого ОСОБА_7 та якого останній знайшов вранці 13 вересня 2010 року на місці події (а.с.56 т.1),

- протоколом виїмки від 8 жовтня 2010 року під час проведення якої в ОСОБА_20 (батька підсудного) було вилучено мобільний телефон марки "Нокіа 5130", який ОСОБА_8 відкрито викрав у потерпілого ОСОБА_7 (а.с. 158 т.1),

- протоколами огляду речових доказів від 14 вересня 2010 року та 27 жовтня 2010 року (а.с.37 т.1, а.с.177,т.1).

3. Щодо епізоду вчинення хуліганських дій по відношенню до потерпілого ОСОБА_6 та викрадення у потерпілого майна .

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 дав показання про те, що 13 вересня 2010 близько 2-ї години ночі, повертаючись додому із дискотеки, що проходили біля будинку культури в с. Нова Вижва Старовижівського району, йому на зустріч ішли п’ять хлопців, одного з яких він впізнав по одягу, а саме ОСОБА_8 Підійшовши ближче, він побачив, що з ОСОБА_8 також були ОСОБА_13, ОСОБА_10 ОСОБА_8, підійшовши до нього, почав задавати запитання стосовно його місця проживання, а також просив закурити. Після чого до нього підійшов ОСОБА_10, який запитав у нього, хто останнього побив у п’ятницю 10 вересня 2010 року та нічого нікому не пояснюючи відразу ж наніс йому однин удар ногою в ділянку живота. Від отриманого удару потерпілий зігнувся та в цей час відчув ще декілька ударів в різні частини тіла, які були одночасно з різних сторін, однак, хто його бив він не бачив.

ОСОБА_10 і ОСОБА_8 взяли ОСОБА_6 під руки та відвели до забору на подвір’я та стали бити знову, наносили удари по всьому тілу всі разом, а також його било ще 1-2 хлопця з тієї компанії. Коли у потерпілого задзвонив телефон, хлопці стали його обшукувати, але нічого не знайшли, бо телефон був у внутрішньому кармані куртки. Нагнувшись до нього, підсудний ОСОБА_10 перевернув потерпілого на спину та дістав із внутрішньої кишені його курточки мобільний телефон марки "Самсунг Стар С5230"та гаманець з грошима. Забравши в нього вказані речі, ОСОБА_10 запитав у нього, чому він останнього обманював, а тоді ще наніс йому удар. Коли потерпілий ОСОБА_6 повернувся до клубу, то підходив до свого знайомого ОСОБА_22, якому повідомив, що його побили і що ОСОБА_10 забрав у нього телефон та гаманець.

Свідок ОСОБА_22 під час досудового слідства, показання якого оголошені і досліджені в суді показав, що 13 вересня 2010 після 24 години на дискотеці біля будинку культури в с. Нова Вижва Старовижівського району ОСОБА_6, який з вигляду на обличчі був побитий, розповідав йому, що його побили ОСОБА_10 та ще якісь хлопці в кількості 5-6 чоловік. Серед хлопців, які побили ОСОБА_6, останній вказав також на ОСОБА_8 Також ОСОБА_6 розповідав, що ОСОБА_10, якого той добре побачив в обличчя, забрав у нього мобільний телефон та гаманець з грошима (а.с. 18 т.1).

Свідок ОСОБА_13 показав, що 13 вересня 2010 вночі він бачив, як ОСОБА_8 та ОСОБА_23 наносили удари кулаками місцевому жителю ОСОБА_6.

З показань свідка ОСОБА_14 вбачається, що 13 вересня 2010 під час дискотеки ОСОБА_17 розповів про те, що до останнього на дискотеці підходив ОСОБА_10, який розповідав, що забрав у когось мобільний телефон. В цей же вечір, коли він зустрів ОСОБА_10, в останнього в кишені заграв мобільний телефон, мелодія дзвінка якого не належала мобільному телефону, яким користувався ОСОБА_10 ОСОБА_10 вказаний телефон, з кишені не діставав, мотивуючи, що так потрібно.

Свідки ОСОБА_15, ОСОБА_17 та ОСОБА_16 показали, що 13 вересня 2010 близько 00 години 30 хвилин вони разом із ОСОБА_14 та ОСОБА_10 в с. Нова Вижва, Старовижівського району в магазині, який належить підприємцю ОСОБА_11 розпивали спиртні напої. Біля 1-ї години 13.09.2010 року продавець магазину сказала їм, щоб вони закруглялись, оскільки магазин буде закриватись. Тоді він зі своїми друзями ОСОБА_10, ОСОБА_16, ОСОБА_17 та ОСОБА_14 вийшли із магазину на вулицю. Не доходячи до перехрестя доріг сполученням "Стара Вижівка-Смідин-Хотівель-Борзова", коли вони ішли з магазину до клубу, ОСОБА_10 нікому нічого не пояснюючи кудись пішов, однак куди саме він не бачив. ОСОБА_15, ОСОБА_17 та ОСОБА_14 пішли на танці до будинку культури, де танцювали із незнайомими дівчатами.

Крім вказаних показань свідків, вина підсудних у вчиненні злочинів підтверджується такими матеріалами справи:

- заявою потерпілого ОСОБА_6 від 13.09.2010 року з якої слідує, що 13.09.2010 року біля 2-ї години ОСОБА_10 разом із чотирма невідомими особами, біля будинку культури в с. Нова Вижва, Старовижівського району із застосуванням насильства, відкрито викрали у заявника мобільний телефон та гаманець із грошима.( а.с. 15 том 1 )

- висновком судово-медичної експертизи № 229 від 17.11.2010 року з якого слідує, що в потерпілого, ОСОБА_6, виявлено тілесні ушкодження у вигляді у вигляді синців в ділянці правого плеча, правої лопатки, синців на обличчі, які по ступеню тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень (а.с. 15 том 2).

- протоколом виїмки від 14.09.2010 року під час проведення якої в потерпілого ОСОБА_6 був вилучений гаманець чорного кольору в якому знаходиться картка Приват Банку, які 13.09.2010 року біля 2-ї години обвинувачений ОСОБА_10 відкрито викрав у ОСОБА_6 та якого останній знайшов вранці 13.09.2010 року на місці події.( а.с. 36 том1 )

- протоколом огляду речового доказу від 10.12.2010 року, а саме оглядом зазначеного гаманця ( а.с. 146 том 2 )

- протоколом огляду речового доказу від 27.10.2010 року, а саме оглядом вищевказаних мобільних телефонів ( а.с. 177 том 1 )

Суд не приймає до уваги твердження підсудного ОСОБА_10, підсудних ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про те, що ОСОБА_10 участі у хуліганських діях та відкритому викраденні мобільного телефона у потерпілого ОСОБА_6 не брав, вважаючи, що такі показання ОСОБА_10 дані з метою уникнення відповідальності за вчинене, а його твердження про ’’алібі’’повністю спростовано показаннями свідків ОСОБА_11, яка показала, що 13 вересня 2010 року її бар працював до 1 години ночі і до 1 год. 40 хв. після цього сторонніх відвідувачів у ньому не було. Враховуючи той факт, що підсудні є друзями, товаришують між собою, суд розцінює їх показання, як вибраний ними спосіб допомогти ОСОБА_10 уникнути кримінальної відповідальності за вчинені злочини.

Свідки ОСОБА_16, ОСОБА_15 та ОСОБА_14 теж в судовому засіданні не підтвердили показань ОСОБА_10 з даного приводу. Під час очних ставок від 13.11.2010 року проведених участю свідків ОСОБА_16, ОСОБА_15, ОСОБА_14 та обвинуваченого ОСОБА_10, останні чітко вказували на те, що 13.09.2010 року біля 1-ї годин 10 хвилин вони із ОСОБА_10 вийшли із приміщення магазину підприємця ОСОБА_24, та після цього де був ОСОБА_10 вони не знають.( а.с. 29, 30, 31 том 2 )

Крім того, суд критично оцінює показання дані в судовому засіданні підсудними ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про те, що участь у побитті потерпілих приймав свідок ОСОБА_12 Проаналізувавши докази по справі, суд встановив, що причетність ОСОБА_12 до вчинення будь-яких протиправних дій по відношенню до потерпілих по вказаній справі жодним чином не підтверджено. Не було встановлено таких фактів і під час досудового розслідування по вказаній справі, у зв’язку з чим в порушенні кримінальної справи стосовно останнього за ст..ст. 296, 186 КК України було відмовлено ( т. 2 а.с. 148).

Враховуючи, те що показання потерпілого ОСОБА_6 як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні, є послідовними, відповідають іншим обставинам справи та підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами, не викликають сумнівів у їх достовірності, оскільки підстав ставити їх під сумнів у суду немає, тому суд бере їх за основу при постановленні даного вироку. Свої показання потерпілий ОСОБА_6 підтвердив під час проведення очної ставки із 28.09.2010 року проведеної за участю потерпілого ОСОБА_6 та обвинуваченого ОСОБА_8, в якій потерпілий ОСОБА_6, чітко вказує на те, що 13.09.2010 року біля 2-ї годин ночі ОСОБА_8 разом із ОСОБА_10 били потерпілого ногами (а.с. 152 том 1). Деталізував свої покази щодо обставин вчинення злочину потерпілий ОСОБА_6 і під час відтворення обстановки і обставин події від 10 листопада 2010 року, в ході якого останній на місці події показав, місце де 13.09.2010 року ОСОБА_10, ОСОБА_8 та ОСОБА_25 наносили йому удари ногами, а також місце де ОСОБА_10 відкрито викрав у нього мобільний телефон марки "Самсунг Стар С5230" та гаманець з грошима в якому було встановлено, що видимість в даному місці у темну пору доби, при якій можна розпізнати риси обличчя людини, складає 1,4 метри. ( а.с. 141 том 1 ).

Суд також бере до уваги при дослідженні обставин даного злочину події, що відбувалися після скоєння злочинів, зокрема, поведінку родини ОСОБА_10 по відношенню до ОСОБА_6, зокрема, намагання залагодити конфлікт досудовим примиренням.

Таким чином, суд приходить до висновку, що підсудні своїми умисними діями, спрямованими на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, учиненими в групі, вчинили злочин, передбачений ст. 296 ч.2 КК України. Своїми умисними діями, спрямованими на відкрите викрадення чужого майна, поєднаними з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров"я потерпілих, підсудні вчинили злочин, передбачений ст. 186 ч.2 КК України.

Призначаючи підсудним покарання, суд у відповідності із ст. 65 КК України враховує кількість вчинених ними злочинів, один з яких є тяжким, а другий –середньої тяжкості, особи винних та конкретні обставини справи.

Обставини, що обтяжують покарання для підсудного ОСОБА_10, суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, обставин, що обтяжують покарання для підсудних ОСОБА_8 та ОСОБА_21 судом не встановлено.

Так, підсудний ОСОБА_8 вперше притягається до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання, навчається, а обставинами, що пом'якшують покарання є вчинення злочину неповнолітнім, відшкодування завданих збитків.

Підсудний ОСОБА_9 вперше притягається до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання, де характеризується позитивно, є особою молодого віку, а обставинами, що пом’якшують покарання є щире каяття підсудного, сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданих збитків.

Підсудний ОСОБА_10 вперше притягається до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання, є особою молодого віку, обставини, що пом’якшують покарання судом не встановлено.

Тому суд призначає підсудним покарання, яке передбачене санкціями ч.2 ст. 296 та ч.2 ст. 186 КК України, і застосовує принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначаючи остаточне покарання за сукупністю злочинів.

Враховуючи дані про особу підсудних, суд вважає, що їх виправлення та перевиховання можливе без відбування реального покарання у вигляді позбавлення волі, тому застосовує ст. ст. 75, 104 КК України.

На думку суду, обране покарання є необхідним та достатнім для виправлення підсудних та попередження вчинення ними нових злочинів.

Цивільний позов по справі не заявлено.

У відповідності до вимог ст. 93 КПК України суд у справі вирішує питання судових витрат (а.с. 47, 173 т.1) та згідно ст. 81 КПК України долю речових доказів

(а.с. 59 т.1, 178 т.1, 147 т.2).

Керуючись ст. 323, 324 КПК України, суд -

ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 296 та ч.2 ст. 186 КК України та призначити покарання:

- за ч.2 ст. 296 КК Україні у виді 2 (двох) років позбавлення волі,

- за ч.2 ст. 186 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_8П 4 /роки/ позбавлення волі.

На підставі ст. ст. 75, 76, 104 КК України звільнити ОСОБА_8 від призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 (одного) року 6(шести) місяців не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, а саме: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця свого проживання, навчання, роботи; періодично з'являтись на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід ОСОБА_8 до вступу вироку в законну силу залишити попередній - підписку про невиїзд.

ОСОБА_9 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 296 та ч.2 ст. 186 КК України та призначити покарання:

- за ч.2 ст. 296 КК Україні у виді 2 (двох) років позбавлення волі,

- за ч.2 ст. 186 КК України у виді 4(чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_9 4 /роки/ роки позбавлення волі.

На підставі ст. ст. 75, 76 ч.1 п.п.2, 3, 4 КК України звільнити ОСОБА_9 від призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, а саме: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця свого проживання, навчання, роботи.

Запобіжний захід ОСОБА_9 до вступу вироку в законну силу залишити попередній - підписку про невиїзд.

ОСОБА_10 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 296 та ч.2 ст. 186 КК України та призначити покарання:

- за ч.2 ст. 296 КК Україні у виді 2 (двох) років позбавлення волі,

- за ч.2 ст. 186 КК України у виді 5 (п’яти ) років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_10 5 /років/ позбавлення волі.

На підставі ст. ст. 75, 76 ч.1 п.п.2, 3, 4 КК України звільнити ОСОБА_10 від призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 2 (два) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, а саме: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця свого проживання, навчання, роботи; періодично з'являтись на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої системи.