1-860/11 Про неодноразове заволодіння чужим майном у великих розмірах, скоєне шляхом зловживання довірою потерпілих - 10.11.2011 Прийняття

Підсудний ОСОБА_12. в кінці грудня 2009 року, у невстановлений досудовим слідством час, перебуваючи на території ТзОВ "Солідарність", що по вул. Ківерцівській, 9 м. Луцька, шляхом зловживання довірою, що виразилось у повідомленні неправдивих відомостей про можливість продажу автомобіля, не маючи наміру на його повернення або ж коштів від реалізації останнього, заволодів автомобілем марки "Пежо", р.н. НОМЕР_1, що належав потерпілому ОСОБА_2., спричинивши останньому матеріальних збитків на загальну суму 28 000 грн.

Він же, повторно, в лютому 2010 року, у невстановлений досудовим слідством час, перебуваючи в офісному приміщенні ПП "ОСОБА_12.", що по АДРЕСА_2, шляхом зловживання довірою, що виразилось у повідомленні неправдивих відомостей, зокрема, під приводом отримання передоплати за продаж та доставку газо-блоків, не маючи наміру на виконання взятих на себе зобов"язань, заволодів грошима потерпілого ОСОБА_3. в сумі 18 000 грн., спричинивши останньому матеріальних збитків на вищевказану суму.

Він же, повторно, в червні 2010 року, у невстановлений досудовим слідством час, перебуваючи в офісному приміщенні ПП "Вест-Керамік", що по вул. Вишневського, 17 м.Луцька, шляхом зловживання довірою, що виразилось у повідомленні неправдивих відомостей щодо можливої реалізації будівельних товарів, пропонуючи фактично менеджерські послуги, не маючи наміру на виконання взятих на себе зобов"язань, отримав від потерпілого ОСОБА_10. будівельну цеглу на загальну суму 3744 грн., спричинивши матеріальних збитків на вищевказану суму.

Він же, повторно, на початку літа 2010 року, у невстановлений досудовим слідством час, перебуваючи в офісному приміщенні ПП "Вест-Керамік", що по вул. Вишневського, 17 м.Луцька, шляхом зловживання довірою, що виразилось у повідомленні неправдивих відомостей, зокрема, під приводом отримання передоплати за продаж та поставку будівельних матеріалів - цементу, не маючи наміру на виконання взятих на себе зобов"язань, заволодів грошима потерпілого ОСОБА_10. в сумі 20000 грн., спричинивши матеріальних збитків на вищевказану суму.

Він же, повторно, 23.07.2010 року, у невстановлений досудовим слідством час, перебуваючи в офісному приміщенні підприємства, де працював ОСОБА_12., що по АДРЕСА_3, шляхом зловживання довірою, що виразилось у повідомленні неправдивих відомостей, зокрема, під приводом отримання передоплати за продаж та поставку будівельних матеріалів –шиферу, не маючи наміру на виконання взятих на себе зобов"язань, заволодів грошима потерпілого ОСОБА_4. в сумі 14306 грн., спричинивши матеріальних збитків на вищевказану суму.

Він же, повторно, 24.07.2010 року, у невстановлений досудовим слідством час, перебуваючи в офісному приміщенні підприємства, де працював ОСОБА_12., що по АДРЕСА_3, шляхом зловживання довірою, що виразилось у повідомленні неправдивих відомостей, зокрема, під приводом отримання передоплати за продаж та поставку будівельних матеріалів –шиферу, не маючи наміру на виконання взятих на себе зобов"язань, заволодів грошима потерпілого ОСОБА_5. в сумі 10000 грн., спричинивши матеріальних збитків на вищевказану суму.

Він же, повторно, 20.04.2011 року, у невстановлений досудовим слідством час, перебуваючи в офісному приміщенні, що по АДРЕСА_4, шляхом зловживання довірою, що виразилось у повідомленні неправдивих відомостей, зокрема, під приводом отримання передоплати за продаж та поставку будівельних матеріалів –метало-профілю, не маючи наміру на виконання взятих на себе зобов"язань, заволодів грошима потерпілої ОСОБА_9. в сумі 300 Євро, що згідно довідки НБУ становило –3416 грн., спричинивши матеріальних збитків на вищевказану суму.

Він же, повторно, в лютому 2010 року, у невстановлений досудовим слідством час, перебуваючи в офісному приміщенні ТзОВ "Солідарність", що по вул. Ківерцівській, 9 м. Луцька, шляхом зловживання довірою, що виразилось у повідомленні неправдивих відомостей, зокрема, під приводом позики грошей, не маючи наміру на виконання взятих на себе зобов"язань, заволодів грошовими коштами потерпілого ОСОБА_2. в сумі 120 000 грн., спричинивши матеріальних збитків на вказану суму.

Він же, повторно, 01.09.2010 року, у невстановлений досудовим слідством час, перебуваючи в м. Луцьку, шляхом зловживання довірою, що виразилось у повідомленні неправдивих відомостей, зокрема, під приводом отримання передоплати за продаж та поставку будівельних матеріалів - шиферу, не маючи наміру на виконання взятих на себе зобов"язань, шляхом отримання коштів банківським переказом "Приват-Мані" у ПАТ "Приватбанк", заволодів коштами потерпілого ОСОБА_6. в сумі 3000 грн., спричинивши матеріальних збитків на вищевказану суму.

Він же, повторно, 01.10.2010 року, у невстановлений досудовим слідством час, перебуваючи в м. Луцьку, шляхом зловживання довірою, що виразилось у повідомленні неправдивих відомостей, зокрема, під приводом отримання передоплати за продаж та поставку будівельних матеріалів – метало-профілю, не маючи наміру на виконання взятих на себе зобов"язань, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ПП "ВКФ"Константа-сервіс"та їх зняття, заволодів коштами потерпілого ОСОБА_13. в сумі 4000 грн., спричинивши матеріальних збитків на вказану суму.

Він же, повторно, 20.10.2010 року, у невстановлений досудовим слідством час, перебуваючи в м. Луцьку, шляхом зловживання довірою, що виразилось у повідомленні неправдивих відомостей, зокрема, під приводом отримання передоплати за продаж та поставку будівельних матеріалів –мінеральної вати, не маючи наміру на виконання взятих на себе зобов"язань, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ПП "ВКФ"Константа-сервіс"та їх зняття, заволодів коштами ПП ДКС "Моноліт"в особі потерпілого ОСОБА_7. в сумі 25000 грн., спричинивши матеріальних збитків на вказану суму.

Він же, повторно, 15.04.2011 року, у невстановлений досудовим слідством час, перебуваючи в м. Луцьку, шляхом зловживання довірою, що виразилось у повідомленні неправдивих відомостей, зокрема, під приводом отримання передоплати за продаж та поставку будівельних матеріалів - шиферу, не маючи наміру на виконання взятих на себе зобов"язань, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ПП "ВКФ"Константа-сервіс"та їх зняття, заволодів коштами СГПП "Несвіч" в особі директора ОСОБА_8. в сумі 20930,02 грн., спричинивши матеріальних збитків на вказану суму.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_12. свою вину у вчиненні інкримінованих злочинів визнав повністю, цивільні позови про відшкодування моральної та матеріальної шкоди визнав повністю, суду пояснив, що він працював на посаді директора ВКФ "Константа-Сервіс", підприємство займалось продажем будівельних матеріалів. В зв"язку з кризовими процесами, які почались у державі, підприємство майже було збитковим. Він брався і за іншу роботу, де можна було б заробити кошти. В кінці грудня 2009 року, перебуваючи на території ТзОВ "Солідарність", що по вул. Ківерцівській, 9 м. Луцька, зловживаючи довірою потерпілого ОСОБА_2., з яким він раніше співпрацював та був знайомий виключно по роботі, повідомивши про можливість реалізації його автомобіля марки "Пежо", р.н. НОМЕР_1, заволодів ним, в подальшому реалізував, обумовлені кошти не повернув, а використав у власних потребах.

В лютому 2010 року, перебуваючи в офісному приміщенні, де він здійснював підприємницьку діяльність, що по вул. Зв'язківців м. Луцька, зловживаючи довірою потерпілого ОСОБА_3., заволодів грошима останнього на загальну суму 18 000 грн.

В червні 2010 року, перебуваючи в офісному приміщенні ПП "Вест-Керамік", що по вул. Вишневського, 17 м. Луцька, зловживаючи довірою потерпілого ОСОБА_10., з яким співпрацював та був знайомий виключно по роботі, ніби-то з метою пропозиції іншим клієнтам, заволодів будівельною цеглою на загальну суму 3744 грн., після чого, під приводом отримання передоплати за продаж та поставку будівельних матеріалів - цементу, не маючи наміру на виконання зобов"язань, заволодів грошима в сумі 20000 грн. Цеглу та кошти не повернув.

23.07.2010 року, перебуваючи в офісному приміщенні, де здійснював підприємницьку діяльність, по АДРЕСА_3, зловживаючи довірою потерпілого ОСОБА_4., з яким познайомився з приводу взятих на себе зобов"язань по продажу та реалізації будівельних матеріалів, заволодів грошима останнього на загальну суму 14306 грн. Кошти не повернув.

24.07.2010 року, перебуваючи в офісному приміщенні, де здійснював підприємницьку діяльність, по АДРЕСА_3, зловживаючи довірою потерпілого ОСОБА_5., з яким познайомився з приводу взятих на себе зобов"язань по продажу та реалізації будівельних матеріалів, заволодів грошима останнього в сумі 10000 грн. Кошти не повернув.

20.04.2011 року, перебуваючи в офісному приміщенні, де здійснював підприємницьку діяльність, по АДРЕСА_4, зловживаючи довірою потерпілої ОСОБА_9., з якою познайомився з приводу взятих на себе зобов"язань по продажу та реалізації будівельних матеріалів, заволодів грошима останньої на загальну суму 300 Євро. Кошти потерпілій повернув.

В лютому 2010 року, перебуваючи в офісному приміщенні ТзОВ "Солідарність", що по вул. Ківерцівській, 9 м. Луцька, де працював ОСОБА_2., зловживаючи довірою останнього, використовуючи відносини, що були засновані з приводу наявної співпраці, заволодів грошима останнього на загальну суму 120 000 грн.

01.09.2010 року, перебуваючи в м. Луцьку, зловживаючи довірою потерпілого ОСОБА_6., з яким познайомився з приводу взятих на себе зобов"язань по продажу та реалізації будівельних матеріалів, шляхом переказу останнім коштів через банківську установу, заволодів грошима останнього в сумі 3000 грн. Кошти не повернув.

01.10.2010 року, перебуваючи в м. Луцьку, зловживаючи довірою потерпілого ОСОБА_13., з яким познайомився з приводу взятих на себе зобов"язань по продажу та реалізації будівельних матеріалів, шляхом перерахування коштів на рахунок ПП "ВКФ"Костанта-Сервіс"та їх зняття, заволодів грошима останнього в сумі 4000 грн. Кошти потерпілому повернув.

20.10.2010 року, перебуваючи в м. Луцьку, зловживаючи довірою потерпілого ОСОБА_7., директора ПП "ДСК-Моноліт", з яким познайомився з приводу взятих на себе зобов"язань по продажу та реалізації будівельних матеріалів, шляхом перерахування коштів на рахунок ПП "ВКФ" Константа-Сервіс"та їх зняття, заволодів грошима в сумі 25000 грн. Кошти не повернув.

15.04.2011 року, перебуваючи в м. Луцьку, зловживаючи довірою потерпілого ОСОБА_8., з яким познайомився з приводу взятих на себе зобов"язань по продажу та реалізації будівельних матеріалів, шляхом коштів на рахунок ПП "ВКФ" Константа-Сервіс"та їх зняття, заволодів грошима останнього в сумі 20930, 02 грн. Збитки відшкодовані.

Спочатку дійсно мав намір здійснювати господарську діяльність, однак після перших невдач та матеріальних проблем він, беручи він вказаних осіб та підприємств замовлення на поставку та продаж будівельних матеріалів та передоплату за їх виконання, достовірно знав про неможливість виконання обіцянок, які давав потерпілим, вчиняв так, з метою заволодіння грошовими коштами. Гроші витратив на власні потреби, оскільки мав серйозні проблеми в зв"язку з кредитними зобов"язаннями. На даний час збитки потерпілим частково відшкодовані, зокрема потерпілим ОСОБА_9., ОСОБА_13., ОСОБА_8. –відшкодовані повністю, іншим потерпілим частину отриманої суми повертав або ж коштами, або ж наявними у нього будівельними матеріалами, інша сума залишилась невідшкодованою, в зв'язку з скрутним матеріальним становищем. У вчиненому розкаявся, просив суворо його не карати.

Крім повного визнання своєї вини підсудним, його винність у заволодінні майном потерпілих, шляхом зловживання довірою, вчиненими повторно, а також вчиненому у великих розмірах, також підтверджується зібраними на досудовому слідстві та дослідженими в судовому засіданні доказами.

Потерпілий ОСОБА_2 . в судовому засіданні суду дав показання, про те, що він є директором ТзОВ "Солідарність", яке займається транспортними перевезеннями. Влітку 2009 року він познайомився з підсудним ОСОБА_12., який займався підприємницькою діяльністю /торгівлею будівельними матеріалами/. Взаємовідносини будувались виключно на співпраці у господарській діяльності. В кінці грудня 2009 року підсудний ОСОБА_12., перебуваючи в офісі ТзОВ "Солідарність", що по вул. Ківерцівській, 9 м. Луцька, за його згодою, взяв автомобіль марки "Пежо", р.н. НОМЕР_1, оскільки запевнив, що буде займатись його продажем. Він, довіряючи останньому, надав даний автомобіль для продажу. Приблизно через 3-4 місяці, розуміючи, що ОСОБА_12. не збирається віддавати вказаний автомобіль або ж гроші за його реалізацію, незважаючи на неодноразові прохання повернути борг, він звернувся до працівників міліції з відповідною заявою. Крім того, в лютому 2010 року, перебуваючи в тому ж офісному приміщенні ТзОВ "Солідарність", підсудний, користуючись його довірою, позичив в нього 120 000 грн., запевнивши про наявність ніби-то вигідної купівлі будівельних матеріалів, однак коштів до даного часу не повернув.

Збитки йому не відшкодовано, просить задовольнити поданий ним цивільний позов та стягнути з підсудного завдану матеріальну та моральну шкоду. Щодо покарання, то вважає, що підсудного слід покарати суворо.

Вказане також стверджується протоколом очної ставки між підсудним ОСОБА_12. та потерпілим ОСОБА_2., під час якого останній вказав на підсудного та розповів про обставини вчинення ОСОБА_12. відносно нього шахрайських дій (т.2, а.с.103-104).

З реєстраційної картки Луцького МРЕВ вбачається, що станом на 02.03.2010 року власником автомобіля "Пежо" д.н.з. НОМЕР_1 є ОСОБА_2 (Т.1 а.с.6).

Згідно довідки Луцького ВРЕВ ВДАІ УМВС України у Волинській області вих.№11/790 від 06.07.2011 року автомобіль "Пежо"д.н.з. НОМЕР_1 з 02.03.2010 року значиться в угоні, вказані номерні знаки в розшуку. Власником автомобіля є ОСОБА_2., житель АДРЕСА_5 (Т.2 а.с.142).

З протоколу виїмки від 30.06.2011 року вбачається, що у потерпілого Хвороста було проведено виїмку боргової розписки ОСОБА_12 на суму 120 000 грн. (Т.2 а.с.113-114), вказана розписка оглянута, її копія приєднана до матеріалів справи та визнана речовим доказом (Т.2 а.с.115-117), оригінал розписки повернуто потерпілому ОСОБА_2. на зберігання (Т.2 а.с.118).

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_14., ОСОБА_15 ., кожен зокрема, суду дали показання, що в лютому 2010 року, перебуваючи на території ТзОВ "Солідарність", їх у свій службовий кабінет запросив ОСОБА_2. Зайшовши, вони побачили візуально знайомого ОСОБА_12, який співпрацював з ОСОБА_2., та писав боргову розписку про те, що винен потерпілому ОСОБА_2. грошові кошти в сумі 120000 грн. При цьому зазначили, що будь-якого тиску чи примусу під час написання вказаної розписки на підсудного ОСОБА_12 не чинилось, у кабінеті відбувалась спокійна ділова розмова.

Крім того, свідок ОСОБА_14. суду пояснив, що взимку 2009 року був присутній при тому, як потерпілий ОСОБА_2. передав ключі та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від автомобіля марки "Пежо", р.н. НОМЕР_1, підсудному ОСОБА_12. З якою метою передавався автомобіль йому не відомо.

Вказане також стверджується і протоколами очних ставок між підсудним ОСОБА_12. та свідками ОСОБА_14., ОСОБА_15., кожним зокрема, де кожен з них ствердив дані ними показання (т.2 а.с.109-110, 111-112).

Потерпілий ОСОБА_16. в судовому засіданні суду дав показання, що в лютому 2010 року в газеті "Волинська Реклама" прочитав оголошення про реалізацію газо-блоків, підприємство знаходилось по вул. Зв'язківців м. Луцька. На наступний день він приїхав на вказане підприємство, де познайомився та домовився з підсудним ОСОБА_12. про продаж та поставку вказаної продукції. Підстав не довіряти підсудному не було, оскільки він чітко та впевнено розповідав про свою діяльність, показував будівельні матеріали, які були у наявності. В якості передоплати за матеріали, за попередньою домовленістю, він передав підсудному грошові кошти в сумі 22229,99 грн., а останній виписав товарний чек, де було зазначено суму отриманих коштів та кількість товарів, що мали бути поставлені. Потім уклади договір, де містились усі необхідні реквізити, тому підстав не довіряти ОСОБА_12. у нього не було. Через декілька тижнів ОСОБА_12. йому зателефонував і попросив заплатити ще 6000 грн., мотивуючи це тим, що завод-виробник вимагає більшої передоплати за купівлю будівельних матеріалів, на що він погодився, передавши вказану суму та отримавши знову товарний чек. У травні мали бути поставлені газо-блоки, однак договір не виконувався, а тому він почав телефонувати до ОСОБА_12, останній щоразу посилався на різні причини невиконання, що від нього не залежали. В червні 2010 року ОСОБА_12. все ж таки частину газо-блоків /10 м. куб./ доставив, однак решту замовлених матеріалів не привіз, щоразу вигадуючи нові причини неможливості виконання ним своїх зобов'язань, в зв"язку з його наполегливими дзвінками підсудний повернув частину коштів, отриманих в якості передоплати, зокрема - 4700 грн. Однак в подальшому ОСОБА_12. уникав зустрічей, не відповідав на телефонні дзвінки, в зв’язку з чим, він звернувся до правоохоронних органів з відповідною заявою.

Залишок невідшкодованих збитків становить 17074 грн., а тому просить задовольнити поданий ним цивільний позов та стягнути з підсудного завдану матеріальну та моральну шкоду. Щодо покарання, то вважає, що підсудного слід покарати суворо.

З протоколу очної ставки між підсудним ОСОБА_12. та потерпілим ОСОБА_3., вбачається, що останній вказав на підсудного ОСОБА_12 та детально розповів про вчинення ОСОБА_12. відносно нього шахрайських дій (т.2, а.с.84).

З протоколу виїмки від 30.06.2011 року вбачається, що у потерпілого ОСОБА_3. вилучено два товарні чеки, зокрема, від 08.02.2010 р., 12.02.2010 р. (Т.2 а.с.86), вказані чеки оглянуті, їх копії приєднані до матеріалів кримінальної справи та визнані речовими доказами у справі (т.2 а.с.87-89), оригінали передані на зберігання потерпілому ОСОБА_3. (Т.2 а.с.90).

Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні дав показання, що весною 2010 року він познайомився з підсудним ОСОБА_12., знайомство було пов"язане виключно з підприємницькою діяльністю, якою займався останній. Влітку 2010 року він разом з ОСОБА_5., знаючи та довіряючи ОСОБА_12., вирішили придбати у нього шифер в кількості 920 листів. 23.07.2010 року, перебуваючи в офісному приміщенні, де здійснював підприємницьку діяльність ОСОБА_12., що по АДРЕСА_3, він особисто передав грошові кошти в сумі 24776 грн., у вигляді передоплати за продаж та доставку шиферу, про це попросив підсудний. На підтвердження отриманих коштів та укладення договору підсудний видав накладну, де поставив свій підпис та печатку підприємця. Через кілька днів він /ОСОБА_4 / зателефонував до підсудного, оскільки товар поставлений не був, на що останній відповів, що в нього виникли проблеми з поставкою. Такі розмови тривали кілька тижнів, однак він не припиняв телефонувати та вимагати повернення коштів у підсудного. Саме в зв"язку з цим, протягом вересня 2010 року –січня 2011 року частину коштів - 10000 грн. йому було повернуто. Однак в подальшому ОСОБА_12. не відповідав на телефонні дзвінки, уникав зустрічей, в зв’язку з чим ним було подано відповідну заяву до правоохоронних органів.

Залишок невідшкодованих збитків становить 14296 грн., тому просить задовольнити поданий ним цивільний позов та стягнути з підсудного спричинену матеріальну та моральну шкоду. Щодо покарання, то вважає, що підсудного слід покарати суворо.

Вказане також стверджується протоколом очної ставки між підсудним ОСОБА_12. та потерпілим ОСОБА_4., в ході якого останній підтвердив свої показання та на них наполягав, вказавши на ОСОБА_12, як на особу, який вчинив відносно нього шахрайські дії (т.1, а.с.91-92).

З протоколу виїмки від 04.07.2011 року вбачається, що у потерпілого ОСОБА_4. вилучено накладну №1/23 від 23.07.2010 року, яка була видана ОСОБА_12. (Т.2 а.с.122), вказана накладна оглянута, її копія приєднана до матеріалів кримінальної справи та визнана речовим доказом у справі (т.2 а.с.123-125), оригінал переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_4. (Т.2 а.с.126).

Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні дав показання, що аналогічні показанням потерпілого ОСОБА_4., ствердивши, що 24.07.2010 року в офісному приміщенні, що по АДРЕСА_3, передав менеджеру, що працював на офісі ОСОБА_12 грошові кошти в сумі 10000 грн., у якості передоплати за продаж та доставку шиферу. Ні коштів, ні шиферу йому не повернуто.

Дані показання стверджуються і протоколом очної ставки між підсудним ОСОБА_12. та потерпілим ОСОБА_5., в ході яких останній підтвердив свої показання щодо обставин вчинення ОСОБА_12. відносно нього шахрайських дій (т.1, а.с.193-194).

З протоколу виїмки від 04.07.2011 року вбачається, що у потерпілого ОСОБА_5. вилучено оригінал боргової розписки від 16.08.2010 року про отримання ОСОБА_17 коштів в сумі 10000 грн. для передачі ОСОБА_12. (Т.1 а.с.196), вказана розписка оглянута, її копія приєднана до матеріалів кримінальної справи та визнана речовим доказом у справі (т.1 а.с.197-199), оригінал переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_5. (Т.1 а.с.200).

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_17, суду дав показання, що неофіційно працював менеджером-завскладом на підприємстві, директором якого був ОСОБА_12. Підприємство знаходилось по АДРЕСА_3. В липні 2010 року на підприємство приїхало двоє чоловіків та привезли гроші в сумі 10000 грн. в якості передоплати за шифер. Він, за вказівкою ОСОБА_12, отримав гроші від останніх, а в подальшому передав їх ОСОБА_12. Через деякий час, вказані особи приїхали в офіс, де він, на їх вимогу, написав розписку, про отримання від них грошових коштів.

Дані показання стверджуються і протоколом очної ставки між підсудним ОСОБА_12. та свідком ОСОБА_17, в ході якого останній ствердив свої показання щодо обставин отримання коштів в сумі 10000 грн., які передав особисто ОСОБА_12. (т.1, а.с.87-89).

Потерпілий ОСОБА_18 в судовому засіданні дав показання, що 01.10.2010 року в газеті "Волинська Реклама" прочитав оголошення про реалізацію підприємством будівельних матеріалів - шиферу. Розмову по телефону з приводу укладення угоди він вів з ОСОБА_12., який представившись директором підприємства, детально та чітко розповів про свою господарську діяльність, а тому підстав сумніватись та не довіряти у нього не було. Останній пояснив, що зможе виконати замовлення з приводу поставки та купівлі шиферу та в якості передоплати просив переказати грошові кошти через банк, оскільки він (ОСОБА_18.) проживав у м.Шацьку та не хотів їхати до м.Луцька. Окрім того, ОСОБА_12., як альтернативу, запропонував передати кошти через знайомого, який працював у Шацькому РВ, назвавши прізвище та ім"я, таким чином, підстав не довіряти його словам, зокрема про господарську діяльність, не було. В той же день він через відділення "Приватбанку" в смт. Шацьк перерахував грошові кошти в сумі 3000 грн. на ім'я підсудного ОСОБА_12 та повідомив останньому контрольний номер переказу, без якого той не міг би зняти гроші. Однак в обумовлений термін будівельних матеріалів не отримав, а коли намагався зателефонувати до ОСОБА_12, то той не відповідав на дзвінки, уникаючи будь-яких розмов та зустрічей. А тому він /ОСОБА_18/ звернувся до правоохоронних органів з відповідною заявою.

З протоколу очної ставки між підсудним ОСОБА_12. та потерпілим ОСОБА_18., вбачається, що останній ствердив свої показання з приводу вчинення ОСОБА_12. шахрайських дій відносно нього (т.2, а.с.68-69).

З протоколу виїмки від 25.05.2011 року вбачається, що у потерпілого ОСОБА_18. вилучено оригінал заяви на відправлення переказу грошей від 01.10.2010 року (Т.2 а.с.71), вказану заяву оглянуто, приєднано до матеріалів кримінальної справи та визнано речовим доказом у справі (т.2 а.с.72-74) .

Потерпілий ОСОБА_7 в судовому засіданні дав показання, що він є директором ПП "ДКС-Моноліт", яке займається реалізацією будівельних матеріалів. У вересні 2010 року до нього зателефонував ОСОБА_12., який представився директором ВКФ "Константа-Сервіс" та запропонував співпрацю з їхнім підприємством, між ними було укладено угоду про співпрацю. Дійшовши згоди по умовах поставки та цінах на продукцію, він /ОСОБА_7/, як директор ПП "ДКС-Моноліт"перерахував на рахунок ВКФ "Константа-Сервіс" грошові кошти в сумі 25000 грн., в якості передоплати за майбутні поставки будматеріалів, зокрема мінеральної вати. При цьому адресу ПП "ДСК-Моноліт"надійшли усі документи, які вони вимагали, зокрема копія свідоцтва про державну реєстрацію, копія свідоцтва платника податків, а також примірник договору на поставку товару, тому підстав не довіряти директору ПП "ВКФ"Константа-Сервіс"у них не було. Однак договір виконано не було, матеріали не були поставлені, гроші не повернуті, а ОСОБА_12. на телефонні дзвінки не відповідав, уникав зустрічей, в зв’язку з чим було написано заяву до правоохоронних органів.

Збитки ПП "ДСК-Моноліт"не відшкодовано, хоча господарським судом і було прийнято рішення про стягнення з ПП "ВКФ"Константа-Сервіс"завданих збитків, однак воно не виконано, в зв"язку з відсутністю коштів, а тому, оскільки особисто ОСОБА_12. вчинив шахрайські дії, просить задовольнити поданий ним цивільний позов до ОСОБА_12 про відшкодування матеріальної шкоди. Щодо покарання, то вважає, що підсудного слід покарати суворо.

Вказане стверджується протоколом очної ставки між підсудним ОСОБА_12. та потерпілим ОСОБА_7, в ході якої останній ствердив свої показання щодо обставин вчинення ОСОБА_12. шахрайських дій відносно нього, як директора ПП "ДСК-Моноліт"(т.1, а.с.75-76).

З протоколу виїмки від 09.06.2011 року вбачається, що у відділенні АБ "Укргазбанк"вилучено грошові чеки та виписку з особового рахунку ПП "ВКФ"Константа-Сервіс"(Т.2 а.с.48-49), вказані чеки та виписки оглянуті, приєднані до матеріалів кримінальної справи та визнані речовими доказами у справі (т.2 а.с.50-65) .

З оголошених в судовому засіданні показань потерпілого ОСОБА_13. вбачається, що він працює директором ТОВ "Стальбудмонтаж", що у с.Кропивник Калуського району Івано-Франківської області, підприємство займається продажем будівельних матеріалів. В вересні 2010 року через мережу Інтернет дізнався про комерційну пропозицію ВКФ "Константа-Сервіс", щодо продажу будматеріалів, яка його зацікавила. По телефону він розмовляв з директором вказаного підприємства ОСОБА_12., який впевнено та чітко повідомляв про діяльність підприємства, підстав не довіряти йому не було, а тому він домовився з останнім про купівлю та поставку металопрофілю. В якості передоплати за матеріали, перерахував на рахунок, який електронною поштою надіслав ОСОБА_12., грошові кошти в сумі 4000 грн. Зазначив, що будівельний матеріал поставлений не був. В подальшому, після звернення із відповідною заявою в міліцію, ОСОБА_12. добровільно повернув всі перераховані кошти. Збитки йому відшкодовані, будь-яких претензій до підсудного не має (Т.1 а.с.152).

З протоколу виїмки від 30.06.2011 року вбачається, що у потерпілого ОСОБА_13. вилучено оригінали банківських квитанцій (Т.1 а.с.154), вказані квитанції оглянуті, приєднані до матеріалів кримінальної справи та визнані речовими доказами у справі (т.1 а.с.155-159) .

Потерпіла ОСОБА_9. в судовому засіданні дала показання, що вона проживає по вул. Чернишевського м. Луцька. Вирішивши провести ремонт даху, почала шукати підприємства, які займаються виконанням таких робіт. 20.04.2011 року, перебуваючи в офісному приміщенні по АДРЕСА_4, де побачила, що дійсно підприємство працює та займається діяльністю по реалізації будівельних матеріалів, передала директору ВКФ "Константа-Сервіс" ОСОБА_12. грошові кошти в сумі 300 Євро в якості передоплати за доставку металопрофілю та виконання робіт по ремонту. В той же день, ОСОБА_12. повідомив, що роботи по заміні даху розпочнуть 05.05.2011 року. Однак, у вказаний термін ніхто не з'явився, матеріали поставлені не були. В зв"язку з цим вона неодноразово телефонувала підсудному, приходила в офісне приміщення, однак результату ніякого не було, тому звернулась з відповідною заявою до міліції. На даний час збитки їй повністю відшкодовано, будь-яких претензій до підсудного не має, щодо покарання, то на суворому покаранні підсудного вона не наполягає.

З протоколу очної ставки між підсудним ОСОБА_12. та потерпілої ОСОБА_9., вбачається, що остання ствердила про вчинення ОСОБА_12. відносно неї шахрайський дій (т.1, а.с.252-253).

Потерпілий ОСОБА_10. в судовому засіданні дав показання, про те, що він є директором ПП "Вест-керамік", яке займається реалізацією будівельних матеріалів. З підсудним ОСОБА_12., був знайомий по роду спільної господарської діяльності близько двох років. В червні 2010 року, за проханням ОСОБА_12, він надав підсудному три піддони лицевої цегли, з метою їх подальшої реалізації останнім. Через деякий час він /ОСОБА_10./ звернувся до ОСОБА_12 з проханням поставити партію цементу в кількості 20 тонн, а оскільки довіряв останньому, особисто бачачи, що останній займається реалізацією будівельних матеріалів, тому без будь-яких документів, в присутності свідків, передав в якості оплати грошові кошти в сумі 20000 грн. Однак цемент не був поставлений, цегла або ж кошти від її реалізації, не були повернуті. ОСОБА_12. не відповідав на телефонні дзвінки, уникав зустрічей, в зв’язку з чим було написано заяву до правоохоронних органів.

Збитки йому не відшкодовано, просить задовольнити поданий ним цивільний позов та стягнути з підсудного завдану матеріальну шкоду. Щодо покарання, то вважає, що підсудного слід покарати суворо.

Вказане стверджується протоколом очної ставки між підсудним ОСОБА_12. та потерпілим ОСОБА_10., в ході якої останній підтвердив свої показання щодо обставин вчинення ОСОБА_12. шахрайських дій відносно нього. (т.1, а.с.21-22).

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_19., ОСОБА_20., кожен зокрема, суду пояснили, що працюють на посаді менеджерів ПП "Вест-Керамік", яке займається реалізацією будівельних матеріалів. Підсудного ОСОБА_12 вони особисто не знають, однак бачили його декілька разів, оскільки той приходив до них на підприємство та з ними співпрацював. В червні 2010 року вони /ОСОБА_19., ОСОБА_20./ знаходились в кабінеті директора ОСОБА_10. та були свідками того, як ОСОБА_12. отримав від останнього грошові кошти в сумі 20000 грн. за продаж та доставку цементу в м. Кузнецовськ. В подальшому, зі слів ОСОБА_10. їм стало відомо, що підсудний ОСОБА_12. свої зобов'язання не виконав, цемент не поставив, гроші не повернув.

З оголошених в судовому засіданні показів потерпілого ОСОБА_8. вбачається, що він являється директором СГПП "Несвіч", займається вирощуванням та продажем сільськогосподарської продукції. В березні-квітні 2011 року на підприємстві виникла необхідність у придбанні шиферу. Менеджер СГПП "Несвіч" знайшов підприємство - ПП "Селді-Трек", що займалося продажем будівельних матеріалів, офіс якого знаходився на вул. Кондзелевича, 1 в м.Луцьку, директором був ОСОБА_12. Між підприємствами досягнуто згоди щодо умов та ціни на придбання та поставку будівельних матеріалів, їм було надано рахунок-фактуру. 12.04.2011 року на рахунок ПП "Селді-Трек", через АТ "Сведбанк"було перераховано грошові кошти в сумі 20930,02 грн. за придбання та доставку шиферу. Однак договір виконаний не був, будівельні матеріали поставлені не були, гроші не повертались. ОСОБА_12. не відповідав на телефонні дзвінки, почав уникати зустрічей, однак через певний проміжок часу він отримав від останнього будівельні матеріали на суму, яка була ними перерахована, а саме –мінеральну вату, дерев'яні полотна та ін. речі, про що було видано відповідну накладну. (Т.1 а.с.238). На даний час збитки йому повністю відшкодовано, будь-яких претензій до підсудного не має, щодо покарання, то на суворому покаранні підсудного не наполягає (Т.2 а.с.134).

З протоколу виїмки від 07.07.2011 року вбачається, що у приміщенні офісу СГПП "Несвіч"вилучено оригінал боргової розписки від 07.05.2011 року та оригінал накладної від 11.05.2011 року (Т.2 а.с.128), вказані документи оглянуті, їх копії приєднані до матеріалів кримінальної справи, боргову розписку визнано речовим доказом у справі (т.2 а.с.129-132), оригінал боргової розписки переданий на зберігання представнику СГПП "Несвіч"(Т.2 а.с.133) .

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_20., суду пояснив, що з липня 2010 року працює на посаді начальника охорони СГПП "Несвіч". 15.04.2011 року на ПП "Селді-Трек", директором якого був ОСОБА_12., було перераховано грошові кошти 20930 грн. за придбання та поставку шиферу на зерносховище СГПП "Несвіч". Однак договір у строки виконано не було, тому 07.05.2011 року, за дорученням керівництва, він зустрівся з ОСОБА_12., щоб уточнити причину невиконання останнім своїх зобов'язань щодо поставки будматеріалів. З розмови він зрозумів, що в ОСОБА_12 виникли фінансові труднощі,в зв"язку з чим конкретної дати доставки шиферу названо так і не було. ОСОБА_12. добровільно було написано розписку про отримання від СГПП "Несвіч"грошових коштів в сумі 20930 грн. Після цього, підсудний не відповідав на телефонні дзвінки, уникав зустрічі. 11.05.2011 року, попередньо домовившись по телефону з підсудним ОСОБА_12., він разом з колегами приїхали на ВКФ "Константа-Сервіс", де з дозволу ОСОБА_12 забрали на тимчасове зберігання, дерев'яні полотна, мінеральну вату, системний блок від комп’ютера та ін. речі, в якості застави за виконання останнім своїх боргових зобов’язань, про що було складено відповідну накладну.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_21. суду пояснив, що неофіційно працював на посаді менеджера ВКФ "Константа-Сервіс", директором якого був ОСОБА_12. 11 травня 2011 року, на територію ВКФ Константа-Сервіс" приїхали двоє чоловіків –представників СГПП "Несвіч"та повідомили, що ОСОБА_12. не виконує свої зобов'язання по поставці шиферу. В зв"язку з вказаним вони по телефону поговорили з Пугачем С.С. та забрали мінеральну вату, дерев'яні полотна, системний блок до комп’ютера та ін. речі на тимчасове зберігання, про що було складено відповідну накладну. Він не заперечував проти завантаження матеріалів, оскільки ОСОБА_12. про це його особисто повідомив.

Аналогічні показання відображені і у протоколі допиту в якості свідка ОСОБА_23., який оголошувався в судовому засіданні (Т.2 а.с.66-67).

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_22. суду дала показання, що у власності її покійного чоловіка була приватна фірма ВКФ "Константа-Сервіс". Близько року тому вона, оформивши усі документи, передала вказане підприємство на ОСОБА_12, який був знайомим її чоловіка. ОСОБА_12. було передано частину майна, за яке він мав в майбутньому розрахуватись. Під час їхньої останньої зустрічі, яке відбулась в червні 2011 року, останній повідомив, що відносно нього порушено кримінальну справу, в зв"язку з виниклими проблемами за отримане майно не має змоги розрахуватись. Окрім того, у 2010 році до неї декілька разів телефонували незнайомі люди, які стверджували, що ОСОБА_12. заборгував їм гроші, запитуючи про її відношення до ВКФ "Константа-Сервіс", на що вона пояснювала, що не має будь-якого відношення до даної фірми.

З оголошених в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_24 . вбачається, що вона є дружиною ОСОБА_12 З 2008 року офіційно зареєстрована приватним підприємцем, однак даним видом діяльності не займається, оскільки перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною. Усі права приватного підприємця /свідоцтво про реєстрацію, печатку/ передала своєму чоловіку –ОСОБА_12., згідно нотаріально завіреного доручення. Про господарські справи свого чоловіка та його проблеми їй нічого не відомо (Т.2 а.с.135).

З наказу №2 від 08.12.2010 року вбачається, що ОСОБА_12. приступив до виконання обов"язків директора ПП "ВКФ"Константа сервіс"з правом першого підпису на господарських та фінансових документах з 08.12.2010 року (Т.1 а.с.127).

Згідно довідки серії АА №036116/8 ПП "Виробничо-Комерційна фірма "Константа Сервіс" є юридичною особою, керівником її є ОСОБА_12., основними видами діяльності є діяльність у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, будівництво будівель, посередництво у торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, діяльність автомобільного вантажного транспорту, діяльність агентств нерухомості, консультування з питань комерційної діяльності та управління (Т.1 а.с.130). З довідки №7 від 04.01.2011 року вбачається, що ПП "ВКФ"Константа Сервіс"взяте на облік в органах державної податкової служби 30.08.2006 року за №649 (Т.1 а.с.131).

З довідки Луцької ОДПІ вих.№511/10/15-1 від 08.02.2011 року вбачається, що у першому кварталі 2010 року ПП "ВКФ"Константа сервіс"фінансово-господарську діяльність не здійснювало (Т.2 а.с.6).

Довідкою ВАТ "Івано-Франківськцемент"стверджується, що у елекронній базі клієнтів підприємства та у реєстрі накладних на відпуск продукції прізвище покупця –ОСОБА_12. –відсутнє (Т.2 а.с.143). З наявної копії договору від 19.08.2010 року вбачається, він був укладений між ВАТ "Івано-Франківськцемент"та ПП "ВКФ" Константа сервіс"в особі директора ОСОБА_23. (Т.2 а.с.144)

Встановлено, що ОСОБА_12., зловживаючи довірою потерпілих, укладав з ними цивільно-правові угоди на придбання певних товарів або ж надання послуг, без наміру на їх виконання, а потерпілі, довіряючи підсудному, добровільно передавали кошти для придбання будівельних матеріалів.

Шахрайство полягає у заволодінні чужим майном, шляхом обману чи зловживання довірою. Обман полягає у повідомленні неправдивих відомостей або ж приховуванні певних обставин, з метою заволодіння чужим майном або придбання права на майно.

Зловживання довірою полягає у недобросовісному використанні винним довірливих відносин, заснованих на родинних, службових відносинах, знайомстві, інших цивільно-правових відносинах. Враховуючи, що підсудний ОСОБА_12. був знайомий з потерпілими з приводу укладених цивільно-правових угод, а також попередньої спільної господарської діяльності, останні не мали підстав не довіряти підсудному, який спокійно та по-діловому розповідав про свою господарську діяльність, окрім того, потерпілі бачили рекламні проспекти у газетах, офіс підприємства, працюючий персонал, що стверджується як показаннями самого підсудного, так і потерпілих, свідків, допитаних в судовому засіданні, тому його дії слід кваліфікувати за такою кваліфікуючою ознакою даного злочину як - зловживання довірою. Таким чином, дії підсудного, що кваліфіковані підсудному з кваліфікуючою ознакою –обман, підлягають кваліфікації за іншою ознакою –зловживання довірою.

У великих розмірах згідно з п.3 примітки до ст. 185 КК України у статтях 185-191 та 194 КК України (2341-14) визнається злочин, вчинений особою на суму, яка у двісті п"ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину.

Згідно чинного законодавства, якщо для кваліфікації злочинів або правопорушень містяться посилання на неоподаткований мінімум, то для таких цілей сума неоподаткованого мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги. Розмір такої пільги визначається Законом України від 22.05.2003 року "Про податок з доходів фізичних осіб" (889-15) . На перехідний період податкова соціальна пільга визначається для кожного року окремо. Станом на 2010 р. розмір соціальної пільги становив –434,5 грн. (434,5 х 250).

Таким чином, дії підсудного по епізоду вчинення шахрайства в лютому 2010 року відносно потерпілого ОСОБА_2. та заволодіння коштами в сумі 120 000 грн. за ч.3 ст. 190 КК України, кваліфікуюча ознака –вчинення у великому розмірі, органом досудового слідства кваліфіковано вірно.

Окрім того, органом досудового слідства дії підсудного ОСОБА_12 по епізодах вчинення шахрайських дій відносно ОСОБА_18. (01.09.2010 р.), ОСОБА_13. (01.10.2010 р.), ПП "ДСК-Моноліт" в особі потерпілого ОСОБА_7. (20.10.2010 р.), СГПП "Несвіч"в особі потерпілого ОСОБА_8. кваліфіковані за ч.3 ст.190 Кк України за кваліфікуючою ознакою –вчинення шахрайства шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки. На думку суду, вказане не знайшло свого підтвердження. Електронно-обчислювальна техніка –це комплекс технічних засобів, призначених для автоматичної обробки інформації в процесі вирішення обчислювальних та інформаційних завдань. Операція з використанням електронно-обчислювальної техніки, має бути незаконною, тобто такою, що не відповідає вимогам законодавства. Зважаючи, що підсудним таких дій вчинено не було, оскільки перерахування коштів на рахунки підприємства, яке є діючим, офіційно зареєстрованим, через банківські установи або ж банківським переказом, не є незаконною операцією, тому дії підсудного по вказаних епізодах, підлягають перекваліфікації з ч.3 на ч.2 ст. 190 КК України, за кваліфікуючою ознакою –вчинення дій повторно.

З Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6.11.2009 року №10 (v0010700-09) вбачається, що у разі вчинення декількох посягань на власність перший злочин за відсутності інших кваліфікуючих ознак належить кваліфікувати за частиною першою відповідної статті, а інші як вчинені повторно –за іншими частинами відповідних статей Кримінального кодексу (2341-14) .

Суд, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, на основі повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи у їх сукупності приходить до висновку, що підсудний ОСОБА_12. своїми умисними діями, спрямованими на заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою, скоїв злочин, передбачений ст. 190 ч.1 КК України. Своїми умисними діями, спрямованими на заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою, вчиненими повторно, підсудний ОСОБА_12. скоїв злочин, передбачений ст. 190 ч.2 КК України. Своїми умисними діями, спрямованими на заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою, вчиненими повторно, у великих розмірах, підсудний ОСОБА_12. скоїв злочин, передбачений ст. 190 ч.3 КК України.

При обранні покарання суд враховує характер та ступінь тяжкості вчинених підсудним злочинів, всі обставини справи та дані про особу винного.

До обставин, що пом’якшують покарання, суд відносить щире каяття, часткове відшкодування завданого збитку.

Обставин, що обтяжують покарання, суд не вбачає.

ОСОБА_12. не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, вину визнав, щиро розкаявся у вчиненому, під час судового слідства активно сприяв розкриттю злочину, по місцю проживання характеризується задовільно, є особою молодого віку, працевлаштований, на його утриманні знаходиться малолітня дитина –ОСОБА_25, ІНФОРМАЦІЯ_2, та дружина ОСОБА_24., яка знаходиться у декретній відпустці по догляду за дитиною, лише перебуваючи на волі останній зможе виконати зобов"язання перед потерпілими, тому суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства та призначає покарання, з врахуванням думки потерпілих щодо суворого покарання, у межах санкцій ст.ст. 190 ч.1, 190 ч.2, 190 ч.3 КК України, із застосуванням ст. 75 КК України на максимальний строк.

На думку суду, обране покарання є необхідним та достатнім для виправлення підсудного та попередження вчинення ним нових злочинів.

На підставі ст. 28, 328 КК України, ст. 1166, 1167 ЦК України цивільні позови директора ПП "ДСК-Моноліт"ОСОБА_7., потерпілого ОСОБА_10. про відшкодування завданої матеріальної шкоди задовольнити повністю, цивільні позови потерпілих ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_6. про відшкодування завданої матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково, та стягнути з підсудного ОСОБА_12 в користь:

- ПП "ДСК-Моноліт" 25000 (двадцять п"ять тисяч) грн. завданої матеріальної шкоди;

- потерпілого ОСОБА_10. 23744 (двадцять три тисячі сімсот сорок чотири) грн. завданої матеріальної шкоди;

- потерпілого ОСОБА_2. 148000 (сто сорок вісім тисяч) грн. завданої матеріальної шкоди та 5000 (п"ять) тисяч грн. спричиненої моральної шкоди;

- потерпілого ОСОБА_3. 17074 (сімнадцять тисяч сімдесят чотири) грн. завданої матеріальної шкоди та 1500 (одну тисячу п"ятсот) грн. спричиненої моральної шкоди;

- потерпілого ОСОБА_4. 14296 (чотирнадцять тисяч двісті дев"яносто шість) грн. завданої матеріальної шкоди та 1500 (одну тисячу п"ятсот) грн. спричиненої моральної шкоди;

- потерпілого ОСОБА_5. 10000 (десять тисяч) грн. завданої матеріальної шкоди та 1500 (одну тисячу п"ятсот) грн. спричиненої моральної шкоди;

- потерпілого ОСОБА_6. 3000 (три тисячі) грн. завданої матеріальної шкоди та 1500 (одну тисячу п"ятсот) грн. спричиненої моральної шкоди.

У решті позовних вимог - відмовити.

Матеріальна шкода судом стягується з врахуванням матеріалів справи, розміру пред'явленого обвинувачення та документального підтвердження завданої шкоди.

Визначаючи розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з підсудного в користь потерпілих, кожного зокрема, суд виходив з засад розумності, виваженості, справедливості та вважає, що визначена сума моральної шкоди відповідає обсягу та характеру спричинених страждань потерпілим та характеру вимушених змін у їх життєвих стосунках.

Речові докази (Т.1 а.с.156-159, 198-200, 254; Т.2 а.с.51-65, 73-74, 88-89, 116-118, 124-126, 130-133), згідно ст. 81 КПК України, відповідно, залишити при матеріалах справи та власникам.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ОСОБА_12 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст. 190 ч.1, 190 ч.2, 190 ч.3 КК України, призначивши покарання:

- за ст. 190 ч.1 КК України - 1 (один) рік обмеження волі;

- за ст. 190 ч.2 КК України –2 (два) роки позбавлення волі;

- за ст. 190 ч.3 КК України – 4 (чотири) роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70, 72 КК України за сукупністю злочинів часткового складання призначених покарань, остаточно до відбуття ОСОБА_12. визначити 5 (п"ять) років позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити засудженого ОСОБА_12 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 3 (трьох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки:

- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально –виконавчої інспекції;

- повідомляти органи кримінально –виконавчої інспекції про зміну місця проживання;

- періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально –виконавчої інспекції.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_12. залишити попередній –підписку про невиїзд.

В строк відбуття покарання зарахувати термін перебування під вартою 13.05.2011 року.

Стягнути з засудженого ОСОБА_12 в користь ПП "ДСК-Моноліт" 25000 (двадцять п"ять тисяч) грн. завданої матеріальної шкоди, потерпілого ОСОБА_10. 23744 (двадцять три тисячі сімсот сорок чотири) грн. завданої матеріальної шкоди, потерпілого ОСОБА_2. 148000 (сто сорок вісім тисяч) грн. завданої матеріальної шкоди та 5000 (п"ять) тисяч грн. спричиненої моральної шкоди, потерпілого ОСОБА_3. 17074 (сімнадцять тисяч сімдесят чотири) грн. завданої матеріальної шкоди та 1500 (одну тисячу п"ятсот) грн. спричиненої моральної шкоди, потерпілого ОСОБА_4. 14296 (чотирнадцять тисяч двісті дев"яносто шість) грн. завданої матеріальної шкоди та 1500 (одну тисячу п"ятсот) грн. спричиненої моральної шкоди, потерпілого ОСОБА_5. 10000 (десять тисяч) грн. завданої матеріальної шкоди та 1500 (одну тисячу п"ятсот) грн. спричиненої моральної шкоди, потерпілого ОСОБА_6. 3000 (три тисячі) грн. завданої матеріальної шкоди та 1500 (одну тисячу п"ятсот) грн. спричиненої моральної шкоди.

Речові докази –три банківські квитанції, вилучені згідно протоколу виїмки від 30.06.2011 року у потерпілого ОСОБА_13., копію боргової розписки від 16.08.2010 року (оригінал якої переданий потерпілому ОСОБА_5.), копія розписки ОСОБА_9. від 19.05.2011 року про отримання коштів, грошові чеки та виписку із особового рахунку ПП ВКФ "Костанта-Сервіс", вилучені у АБ "Укргазбанк", заяву на відправлення переказу грошей від 01.10.2010 року, копію товарного чеку від 08.02.2010, 12.02.2010 р.р. про видачу будівельних матеріалів (оригінали яких передані ОСОБА_3.), копію боргової розписки ОСОБА_12 на суму 120 000 грн. (оригінал якої переданий ОСОБА_2.), копію накладної 1/23 від 23.07.2010 року (оригінал якої переданий ОСОБА_4.), копію боргової розписки від 07.05.2011 року (оригінал якої переданий СГПП "Несвіч") –залишити при матеріалах справи, оригінали документів залишити їх власникам.