Ленінський районний суд м. Вінниці

в складі:

головуючого судді Михайленка А.В.,

при секретарі Руденко М.А.,

за участю прокурора Ярошенко О.М.,

адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Вінниці, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, працюючого приватним підприємцем, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого:

11.08.2000 р. Бердичівським районним судом Житомирської області за ст. 86-1, ст. 17, ст. 86-1, ст. 172 КК України (1960) із застосуванням ст. 42, ст. 44- 45 КК України (1960) до 3 років 1 місяця позбавлення волі без конфіскації належного йому майна, умовно з іспитовим строком 2 роки, з позбавленням права займати керівні посади на підприємствах, установах і організаціях незалежно від форм власності протягом 3 років;

притягнутий до кримінальної відповідальності за вчинення протягом іспитового строку нового злочину, передбаченого ст. 183-2 КК України (1960 р.) –кримінальну справу закрито 28.04.2001 р. прокуратурою міста Вінниці на підставі ст. 7 КПК України;

в силу ст. 89 КК України не судимого;

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190 та ч. 1 ст. 209 КК України, –

ОСОБА_3, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, з корисливих мотивів під приводом отримання розрахунку за продаж майна малого виробничо-комерційного підприємства "Водолей", 25.07.2006 р. о 12.55 год. у філії АКБ "Райффайзенбанк Україна", розташованого за адресою: м. Вінниця, вул. Фрунзе, 60, заволодів грошима ОСОБА_4 в сумі 82.000 доларів США.

Так, ОСОБА_3, засновник та директор ПМВКП "Водолей"(м. Вінниця, пров. Індустріальний, 12) 21.04.2006 р. домовився з ОСОБА_4 про продаж ПМВКП "Водолей"за ціною 150.000 доларів США. Згідно з матеріалами інвентаризаційної справи № 2706 КП "Вінницьке обласне об’єднане бюро технічної інвентаризації"станом на 12.04.2006 р. (дата останнього обстеження будівель) майновий комплекс за адресою: м. Вінниця, пров. Індустріальний, 12, складався з адміністративної будівлі літ. "А"площею 396,6 кв. м., будівлі цеху літ. "Б"площею 304,7 кв. м., будівлі пилорами літ "В"площею 370,1 кв. м., будівлі магазину літ. "Г"площею 36,4 кв. м., будівлі складу літ "Д"площею 38,1 кв. м. При цьому первинна реєстрація права власності проводилась лише на будівлю адміністративно-побутового корпусу літ. "А"площею 396,6 кв. м. за ПМВКП "Водолей"на підставі свідоцтва про право власності на будівлю № 22 від 08.01.1998 р., виданого виконавчим комітетом Вінницької міської ради на підставі рішення № 1326 від 25.12.1997 р.

Для здійснення перереєстрації ПМВКП "Водолей"ОСОБА_3 12.05.2006 р. отримав від ОСОБА_4 під розписку 5.000 доларів США, однак після отримання вказаних грошових коштів відмовився передавати ОСОБА_4 права власника "Водолей"та запропонував придбати майно ПМВКП "Водолей".

05.07.2006 р. ОСОБА_3 уклав з ОСОБА_4 договір внесення авансового платежу від 04.07.2006 р., згідно з яким ПМВКП "Водолей"(продавець) в особі директора ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (покупець) з метою купівлі-продажу адміністративно-побутового комплексу, до якого входить незавершене будівництво, яке є цілісним майновим комплексом, та деревообробне обладнання, ПМВКП "Водолей", вартістю 729.350 грн., що еквівалентно 40.000 доларів США та в сумі 25.150 грн., що еквівалентно 5.000 доларів США.

На виконання договору внесення авансового платежу від 04.07.2006 р., за домовленістю із ОСОБА_3, 06.07.2006 р. на розрахунковий рахунок ПМВКП "Водолей"у ВБ № 2 філії "Вінницьке центральне відділення Промінвестбанку"ОСОБА_4 перераховано 199.000 грн., надалі ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_4 під розписку ще 24.000 грн.

24.07.2006 р. ОСОБА_3 уклав з ОСОБА_4 договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрований у реєстрі за № 2056, згідно з яким ПМВКП "Водолей"(продавець) в особі директора ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (покупець) уклали договір купівлі-продажу будівлі адміністративно-побутового корпусу ПМВКП "Водолей"загальною площею 396,6 кв. м. за адресою: м. Вінниця, пров. Індустріальний, 12, за ціною 454.000 грн., які ОСОБА_4 зобов’язався передати протягом одного банківського дня з моменту підписання договору шляхом перерахування на рахунок ПМВКП "Водолей"або внесення в його касу.

Для придбання майна ПМВКП "Водолей", за домовленістю із ОСОБА_3, 25.07.2006 р. о 12.50 год. у філії АКБ "Райффайзенбанк Україна", розташованій за адресою: м. Вінниця, вул. Фрунзе, 60, ОСОБА_4 отримав кредит у сумі 90.000 доларів США, згідно з кредитним договором № СМ-SMEB00/062/2006 від 24.07.20069 р., укладеного між АКБ "Райффайзенбанк Україна"(банк) та ОСОБА_4 (позичальник), з поточного рахунку № НОМЕР_4 у АКБ "Райффайзенбанк Україна"на підставі заяви на видачу готівки № 7 від 25.07.2006 р.

ОСОБА_3, реалізовуючи свій злочинний умисел на заволодіння грошима ОСОБА_4, під приводом отримання розрахунку за продаж майна ПМВКП "Водолей", 25.07.2006 р. о 12.55 год. у філії АКБ "Райффайзенбанк Україна"(м. Вінниця, вул. Фрунзе, 60), зловживаючи довірою ОСОБА_4, ввівши того в оману щодо свого наміру продати ОСОБА_4 все майно ПМВКП "Водолей", надавши ОСОБА_4 квитанції до прибуткового касового ордеру № 1/07 2006 р. від 24.07.2006 р. про прийняття від ОСОБА_4 50.000 доларів США на виконання договору купівлі-продажу № 2056 та № 2/07 2006 р від 25.07.2006 р. про прийняття від ОСОБА_4 32.000 доларів США в рахунок купівлі-продажу решти майна ПМВКП "Водолей", рукописні тексти у яких, згідно з висновком експерта № 9-п від 17.01.2007 р., виконані ОСОБА_3, заволодів грошовими коштами ОСОБА_4 в сумі 82.000 доларів США, що еквівалентно 414100 грн., маючи за мету привласнити отримані грошові кошти, а свої зобов’язання не виконувати.

В подальшому отриманими від ОСОБА_4 грошовими коштами в сумі 82.000 доларів США, умисно, з метою легалізації (відмивання ) доходів, одержаних злочинним шляхом, 25.07.2006 р. о 12.55 год. у філії АКБ "Райффайзенбанк Україна"(м. Вінниця, вул. Фрунзе, 60), поповнив поточний рахунок № НОМЕР_3 у АКБ "Райффайзенбанк Україна"для подальшого виконання боргових зобов’язань згідно з кредитним договором № СМ001/103/2005 від 14.09.2005 р., укладеного між АКБ "Райффайзенбанк Україна"(банк) та ОСОБА_3 (позичальник), на суму 67.912 доларів США, згідно із заявою на переказ готівки № 27 від 25.07.2006 р. та 11.486 грн. згідно із заявою на переказ готівки № 28 від 25.07.2006 р.

24.11.2006 р. ОСОБА_3 рішенням засновника ПМВКП "Водолей", засвідченим приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_6, передав всі права, в тому числі майнового характеру, та обов’язки власника ПМВКП "Водолей"ОСОБА_7

Підсудний ОСОБА_3 в судовому засіданні вину не визнав та суду пояснив, що в даному випадку, на його думку, між ним та потерпілим виникли цивільно-правові відносини, а тому підстави для притягнення його до кримінальної відповідальності відсутні. Так, він помістив оголошення про продаж майна ПМВКП "Водолей". До нього ріелтор приводив покупців, одним з яких був потерпілий. Він сказав потерпілому, що продасть ПМВКП "Водолей"за 200 тис. доларів США й через деякий час вони зустрілись знову та почали обговорювати умови продажу. В ході переговорів він повідомив потерпілому, що буде продавати цілісний майновий комплекс і потерпілий погодився його придбати через юридичну фірму. Потерпілий дав йому при цьому 5 тис. доларів США. З метою проведення продажу він пішов до Свириденко в БТІ, яка повідомила йому, що експертне оцінювання нерухомого майна буде коштувати біля 10 тис. доларів США, проте у нього не було такої суми. Приблизно через два тижні він приїхав до потерпілого додому, який перебував у стані алкогольного сп’яніння та повідомив, що партнери дали йому 50 тис. доларів США, тому він хоче придбати адміністративно-побутовий корпус. При цьому потерпілий сказав, щоб він долучив до адміністративно-побутового корпусу ще й інше майно, після чого потерпілий поверне йому всю суму боргу. Також потерпілий сказав, що хоче оформити на ПМВКП "Водолей"завгоспом свого знайомого. Також потерпілий сказав, що може оформити кредит і таким чином розрахуватись за придбання майна ПМВКП "Водолей". Потерпілий мав оформити кредит, тому він завіз потерпілого в "ОТП-банк", також вони їздили до нотаріуса, оскільки потерпілий хотів придбати корпоративні права на ПМВКП "Водолей", проте їм повідомили, що таку угоду посвідчити не можна, тому вони поїхали до юриста, який запропонував укласти договір авансового платежу, зазначивши у ньому, що продаватиметься адміністративно-побутовий корпус. Після підписання договору авансового платежу він мав вивести адміністративно-побутовий корпус з-під іпотеки, тому він попросив, щоб у додатку до договору прописали, що покупець, тобто потерпілий, повинен сплатити йому 25 тис. грн. (ці гроші мали піти на виведення майна з-під іпотеки). Він умови договору виконав у повному обсязі. ОСОБА_8 отримала в "ОПТ-банку"45 тис. доларів США, після чого поїхала з ними в "Промінвестбанк"та внесла їх на рахунок ПМВКП "Водолей". 5 тис. доларів США він відповідно до досягнутої домовленості забрав собі, а решту 45 тис. доларів США потерпілий вніс на рахунок ПМВКП "Водолей"за придбання адміністративно-побутового корпусу. Через декілька днів потерпілий почав перевозити речі на територію ПМВКП "Водолей".

Потерпілий після перевезення обладнання на територію ПМВКП "Водолей"користувався електроенергією та водопостачанням, однак сплату за них не здійснював.

Вони поїхали до банку, щоб оформити кредит, проте в банку повідомили, що кредит потерпілому не видадуть, оскільки у нього відсутнє майно, яке він міг би передати в забезпечення виконання своїх зобов’язань, тому він запропонував оформити іпотеку на адміністративно-побутовий корпус. Вони викликали експерта, який оцінив вартість адміністративно-побутового корпусу, зазначивши, що його вартість складає 160 тис. доларів США, проте в банку повідомили, що погоджуються на видачу лише 90 тис. доларів США. Вони визначили день оформлення необхідних документів, домовились з нотаріусом, уклали договір купівлі-продажу, проте грошові кошти за цим договором потерпілий йому не перерахував. Потерпілий запропонував щоб він (ОСОБА_3) виписав потерпілому корінець до квитанції, згідно з якими потерпілий передав грошові кошти йому, на що він погодився, проте в подальшому передумав та сказав, щоб написали про отримання 50 тис. доларів США за договором купівлі-продажу та 32 тис. доларів США за верстати, а 8 тис. доларів США потерпілий хотів забрати собі. Після видачі потерпілому корінців до квитанцій вони поїхали до банку, проте там повідомили, що так не вийде і для видачі кредиту потрібно переоформити іпотеку на адміністративно-побутовий корпус на ім’я потерпілого, тому він забрав у потерпілого корінці до квитанцій та пішов до свого адвоката, щоб порадитись. За декілька днів він придбав автомийку і в нього залишилось 50 тис. доларів США, які він вирішив внести для погашення кредиту, тому він позичив ще 20 тис. доларів США, оскільки загальна сума боргу по кредиту становила 70 тис. доларів США. Він дав потерпілому рахунок, на який необхідно було перерахувати кошти, проте потерпілий почав нервувати та говорити, що адміністративно-побутовий корпус коштує 90 тис. доларів США, а не 150 тис. доларів США, проте через деякий час потерпілий заспокоївся, після чого вони підійшли до каси банку, де потерпілому видали грошові кошти, він перерахував їх і захотів поміняти, тому вийшов з приміщення банку та кудись поїхав. Він (ОСОБА_3) вніс до каси банку свої кошти, а потерпілий йому грошових коштів не передавав. Таким чином, вважає, що потерпілим не було виконано свої зобов’язання за договором купівлі-продажу. Приблизно через два дні він зустрів потерпілого, який сказав, що ще обмінює гроші. Потерпілий дав йому 9 тис. доларів США і взяв з нього розписку та сказав йому, щоб він вводив його до складу ПМВКП "Водолей", проте він відмовився.

На територію ПМВКП "Водолей"приїжджала комісія з міської архітектури, оскільки потерпілим було написано листа до Вінницької міської ради про самовільне будівництво, проте в нього був дозвіл на проведення будівництва. Через деякий час у нього було проведено комплексну перевірку. Також потерпілий найняв охоронців для здійснення охорони ПМВКП "Водолей".

З потерпілим було досягнуто домовленості, що той придбає ПМВКП "Водолей" за 200 тис. доларів США, в подальшому вони домовились, що потерпілий купить лише адміністративно-побутовий корпус за 150 тис. доларів США відповідно до договору авансового платежу. Він отримав від потерпілого 50 тис. доларів США (4 тис., потім 5 тис., потім 40 тис.). 82 тис. доларів США в банку він не отримував. Він погасив заборгованість за кредитом в сумі 67 тис. доларів США за свої кошти. Для погашення вказаної заборгованості він позичав гроші, написав відповідні розписки своїм знайомим. Корінці до квитанції –це зразки отримання коштів від потерпілого, проте потерпілий грошових коштів йому не передавав. Його підпису на вказаних корінцях немає. Після оформлення договору купівлі-продажу адміністративно-побутового корпусу він відправляв потерпілому листи-претензії з вимогою погасити наявну заборгованість, проте потерпілий їх ігнорував.

В договорі авансового платежу він не поставив печатку, оскільки в подальшому ними було укладено інший договір, тому договором авансового платежу вони не користувались. По договору авансового платежу він отримав 50 тис. доларів США в якості авансу за придбання адміністративно-побутового корпусу, після чого вивів його з-під іпотеки, щоб потерпілий міг придбати його в нього. Балансова вартість адміністративно-побутового корпусу складає 90 тис. доларів США. На час оформлення договору купівлі-продажу в нього була довідка-характеристика з БТІ, у якій також було зазначено об’єкти, які не були введені в експлуатацію. В договорі авансового платежу було вказано лише майно, з якого складається адміністративно-побутовий корпус. Документально він міг продати лише адміністративно-побутовий корпус.

Коли він радився з нотаріусом, той повідомив, що він може зробити рішенням засновників зміну власника ПМВКП "Водолей", тому він виготовив рішення засновника про передачу прав ОСОБА_7, після чого той вніс у касу ПМВКП "Водолей"грошові кошти в якості інвестицій. Після передачі прав власника ОСОБА_7 він (ОСОБА_3) залишився на посаді директора для завершення здачі звітів та для остаточного погашення боргів, що рахувались за підприємством.

Заборгованість по кредиту, в забезпечення якого адміністративно-побутовий корпус було передано в іпотеку, він погасив за власні кошти, оскільки не знав, коли потерпілий виконає свої зобов’язання. На нього було оформлено декілька кредитів, в тому числі й в м. Житомирі. Слідчому він говорив, що у нього не було кредитів, оскільки на час проведення допиту він перебував у шоковому стані від того, що сталось.

Він підписав розписку про отримання від потерпілого грошових коштів та мав оформити документи на передачу цілісного майнового комплексу. Він не переоформив право власності на ПМВКП "Водолей"на потерпілого, оскільки той не сплатив йому кошти.

Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що з підсудним він познайомився у березні 2006 року під час пошуків для придбання бази, оскільки він займався деревообробним виробництвом. Він дізнався про продаж ПМВКП "Водолей"та приїхав з братом до підсудного, який показав їм базу, обладнання, після чого вони пішли до офісного приміщення, де він сказав ОСОБА_3, що придбає все оглянуте майно за 150 тис. доларів США. На час проведення вказаної розмови він документів на майно підприємства не бачив, проте підсудний сказав, що він є власником ПМВКП "Водолей"і всього належного йому майна. Підсудний сказав, що обдумає його пропозицію, проте приблизно через тиждень підсудний зателефонував до нього та повідомив, що у нього є інший покупець, який запропонував 200 тис. доларів, тому він розпочав пошуки іншого об’єкту.

21.04.2006 р. до нього зателефонував ОСОБА_3 та запропонував зустрітись, на що він погодився та запропонував ОСОБА_3, щоб той приїхав до нього ввечері в офіс. На зустріч ОСОБА_3 приїхав з невідомою жінкою та запропонував йому придбати базу за 150 тис. доларів США, показавши йому при цьому рішення міської ради про право користування земельною ділянкою та довідки БТІ про введення об’єкту в експлуатацію. Він запропонував ОСОБА_3 оформити купівлю-продаж офіційно, проте земля була не приватизована і оренда земельної ділянки оформлена не була, тому він запропонував ОСОБА_3, щоб той ввів його у співзасновники ПМВКП "Водолей", щоб він в подальшому мав змогу переоформити все на своє ім’я.

В травні 2006 року підсудний захотів, щоб він виплатив аванс, тому він 12.05.2006 р. заплатив ОСОБА_3 аванс в розмірі 5 тис. доларів США для того, щоб ОСОБА_3 здійснив переоформлення ПМВКП "Водолей"на його (ОСОБА_4) ім’я. Після передачі ОСОБА_3 авансу він запропонував тому взяти на базу людей, щоб вони готували виробництво.

Він не міг отримати кредит для внесення ОСОБА_3 решти суми, тому він домовився з ОСОБА_8, щоб та отримала кредит в розмірі 45 тис. доларів США під заставу свого будинку. При цьому про оформлення кредиту він повідомляв ОСОБА_3, оскільки той його постійно підганяв, пояснюючи, що адміністративно-побутовий комплекс ПМВКП "Водолей"знаходиться у заставі банку на забезпечення кредитного договору, який було прострочено.

ОСОБА_3 відмовився ввести його в число засновників до внесення повної суми вартості ПМВКП "Водолей", тому вони звернулись до адвоката, який повідомив, що оформити купівлю-продажу вони не зможуть, оскільки майно ПМВКП "Водолей"не введене в повній мірі в експлуатацію та запропонував їм укласти договір авансового платежу на адміністративно-побутовий комплекс, який згідно з даними БТІ, було введено в експлуатацію. Вони уклали договір авансового платежу 05.07.2006 р., проте ОСОБА_3 не поставив на ньому печатку, пояснивши, що поставить її після повернення до офісу. В укладеному ними договорі також містилось посилання на додаток з переліком майна, проте такий додаток вони не оформили, оскільки повного переліку майна не було.

Наступного дня –06.07.2006 р. –він відповідно до умов укладеного договору в присутності ОСОБА_3 та ОСОБА_9 вніс на рахунок ПМВКП "Водолей" 199 тис. грн., що було еквівалентно 40 тис. доларів США. Після цього він почав завозити на базу своє обладнання та запросив робітників для проведення необхідних ремонтних робіт приміщень.

У ОСОБА_3 не вистачало 5 тис. доларів США для виведення адміністративно-побутового комплексу із застави банку, крім того, "Райффайзенбанк"висунув умову, щоб він (ОСОБА_4) також отримав кредит. З метою виведення майна ПМВКП "Водолей"з-під застави банку він в кінці липня 2006 року передав ОСОБА_3 24 тис. грн., про що той написав йому відповідну розписку.

24.07.2006 р. вони уклали нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу майна –адміністративно-побутового комплексу, який відповідно до даних БТІ був введений в експлуатацію. При цьому вони досягли усної домовленості про те, що будуть керуватись у своїй діяльності договором про внесення авансового платежу на суму 145 тис. доларів США.

25.07.2006 р. він разом із ОСОБА_3 пішов у "Райффайзенбанк", де він повинен був отримати кредит в сумі 82 тис. доларів США та передати вказані кошти ОСОБА_3, після чого той повинен був передати йому оригінал договору купівлі-продажу та документи про отримання від нього грошових коштів. Отримання кредиту було можливим, оскільки попередня застава була знята. Після оформлення необхідних документів працівник банку повідомив йому, що він зможе отримати кредит готівкою в касі банку, тому він запропонував ОСОБА_3, щоб той надав йому документи про отримання від нього грошей. ОСОБА_3 надав йому дві квитанції до прибуткового касового ордеру на суму 50 тис. та 32 тис. доларів США. При цьому ОСОБА_3 квитанції не підписав, пояснивши, що він директор, а не головний бухгалтер. Після цього він мав отримати у касі банку грошові кошти в сумі 90 тис. доларів США, з яких він отримав на руки –8 тис. доларів США, а решту касир перевела на рахунки, надані ОСОБА_3 Після погашення кредиту ОСОБА_3 залишок –приблизно 17-18 тис. доларів США –забрав собі.

Таким чином, він мав сплатити ОСОБА_3 ще 18 тис. доларів США і після сплати 82 тис. доларів США він звернувся до ОСОБА_3 з проханням переоформити фірму, проте той попросив, щоб він зачекав, тому він поїхав на відпочинок. За час його відпочинку його брат з власної ініціативи передав решту грошових коштів та попросив, щоб ОСОБА_3 здійснив переоформлення фірми, проте ОСОБА_3 повідомив брату, що ним (ОСОБА_4) не було сплачено 82 тис. доларів США. Після повернення з відпочинку він поїхав до ОСОБА_3 і той повідомив йому, що грошових коштів в сумі 82 тис. доларів США від нього не отримував та сказав, що він повинен сплатити ОСОБА_3 82 тис. доларів США за адміністративно-побутовий комплекс. Він запропонував ОСОБА_3 поставити печатку на договорі авансового платежу, підписати додаток до нього, акти прийому-передачі обладнання, поставити печатку на квитанціях до прибуткового ордеру, проте ОСОБА_3 відмовився це зробити і почав заперечувати факт отримання від нього 82 тис. доларів США. В подальшому ОСОБА_3 почав створювати йому перешкоди у діяльності та почав вивозити його обладнання з території бази.

Приблизно у грудні 2006 року він дізнався, що ОСОБА_3 переоформив ПМВКП "Водолей"на ОСОБА_7, а сам залишився на посаді директора підприємства, тому він звернувся із заявою в міліцію, внаслідок чого було порушено кримінальну справу. Під час розслідування кримінальної справи працівники міліції передали йому під розписку обладнання з ПМВКП "Водолей", проте частина обладнання була демонтована та вивезена ОСОБА_3

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив, що він з братом приблизно наприкінці березня 2006 року здійснював пошуки приміщення для розміщення деревообробного виробництва. Ними було знайдено повідомлення про продаж ПМВКП "Водолей", тому вони приїхали на територію вказаного підприємства, де познайомились з його власником та оглянули підприємство. Вони оцінили майно підприємства приблизно у 100-120 тис. доларів США, оскільки земельна ділянка приватизована не була і лише частина приміщень офіційно була введена в експлуатацію. ОСОБА_3 запропонував також придбати усе інше майно, в тому числі й рухоме, тому вони оцінили майно підприємства в 130-140 тис. доларів США, проте вони домовились, що вартість майна становитиме 150 тис. доларів США. ОСОБА_3 сказав, що у нього є інші покупці, які готові придбати майно за більшу суму, тому вони домовились, що приблизно за тиждень вони зіздзвоняться. ОСОБА_3 до брата не подзвонив, тому брат зателефонував до ОСОБА_3, на що той повідомив, що домовився про продаж майна з іншими покупцями.

21.04.2006 р. ОСОБА_3 зателефонував до брата та сказав, що погоджується на їхні умови, після чого запропонував, щоб вони зустрілись. Вони зустрілись ввечері в офісі брата, куди ОСОБА_3 прийшов з ОСОБА_11 В ході зустрічі ОСОБА_3 підтвердив, що погоджується на їхні умови та повідомив, що продасть їм підприємство за 150 тис. доларів США.

12.05.2006 р. вони знову зустрілись із ОСОБА_3, який сказав, щоб вони заплатили йому аванс в розмірі 5 тис. доларів США, на що брат погодився та передав ОСОБА_3 5 тис. доларів США, про що той написав відповідну розписку. Після цього вони часто зустрічались із ОСОБА_3 і в ході зустрічей знайомились з документацією на майно ПМВКП "Водолей". В ході ознайомлення з документацією було виявлено, що адміністративно-побутовий комплекс перебував у заставі банку, а інші приміщення не були введені в експлуатацію. 04.07.2009 р. вони оформили договір авансового платежу і ОСОБА_3 сказав, що після отримання частини грошей введе брата до складу засновників підприємства, а після отримання усієї суми грошей, сам вийде зі складу засновників підприємства. Також ОСОБА_3 дозволив, щоб вони частково перевезли обладнання на територію ПМВКП "Водолей"та почали облаштовувати приміщення для початку роботи. Відповідно до договору авансового платежу ОСОБА_3 повинен був ввести його брата до складу засновників. Наступного дня брат перерахував на рахунки ПМВКП "Водолей"199 тис. грн., а решту коштів брат повинен був передати ОСОБА_3 в кінці липня 2006 року. Приблизно в 20-х числах липня 2006 року в банку було підготовлено всі документи про отримання грошових коштів в сумі 90 тис. доларів США, після чого брат отримав з каси банку 8 тис. доларів США, а решту –82 тис. доларів США було переведено на рахунок для погашення заборгованості по кредитному договору, оформленому ОСОБА_3

В серпні він прийшов до ОСОБА_9 та сказав, щоб вона підготувала йому список кредиторів ПМВКП "Водолей", на що та сказала, що вона без дозволу ОСОБА_3 йому нічого не покаже. Наступного дня він знову прийшов на підприємство, проте підсудний сказав, щоб він йшов звідти, мотивуючи тим, що він нікому нічого не продавав, заперечуючи при цьому факт отримання від брата грошових коштів. Крім того, ОСОБА_3 наказав людям, які працювали на привезеному ними обладнанні, щоб вони залишили територію ПМВКП "Водолей".

Після повернення брата вони пішли в банківську установу, оскільки підсудний повідомив, що грошові кошти в сумі 82 тис. доларів США не отримував, проте в банку було підтверджено факт перерахування коштів, крім того, у брата були квитанції до прибуткового касового ордеру на суму 82 тис. доларів США.

Приблизно через місяць після вказаних подій підсудний демонтував з території ПМВКП "Водолей"все обладнання, в тому числі й те, що належало їм. Вони разом з міліцією повернули обладнання на територію ПМВКП "Водолей". Через деякий час підсудний знову захотів продати територію підприємства. Вони дізналися, що покупцем був ОСОБА_7. Підсудний сказав, що за продану територію має отримати 10 тис. доларів США. Він зустрівся з ОСОБА_7 та пояснив тому всю ситуацію, що склалася, але незважаючи на це, підсудний переоформив фірму "Водолей"на ОСОБА_7 в грудні 2006 року. В березні 2007 року ОСОБА_7 написав потерпілому лист-претензію, згідно з яким потерпілий придбав адміністративно-побутовий корпус за 145 тис. доларів США у перерахунку на гривню, проте повністю не розрахувався й ОСОБА_7 вимагав повернення грошей. Виходить, що підсудний гроші на рахунок фірми не вніс, а використав їх у своїх цілях. Огорожі на території підприємства не було. Коли сталася ця ситуація, підсудний поставив огорожу та виставив охорону та не допускав потерпілого до роботи, крав у них металобрухт. Через деякий час вони поставили свою охорону.

31.10.2007 р. на нього з братом було вчинено напад по вул. Ватутіна двома чоловіками в масках, тому він вважає, що даних людей направив підсудний, щоб вирішити свої проблеми з передачею коштів.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що вона знайома з потерпілим протягом тривалого часу. В червні 2006 року потерпілий звернувся до неї з проханням оформити на її ім’я кредит на суму 45 тис. доларів США під заставу її квартири, мотивуючи тим, що має намір придбати фірму за 150 тис. доларів США, а йому не вистачає грошей. Він також запропонував їй працювати разом з ним і виготовляти вироби з деревини. Вона погодилась на пропозицію потерпілого та оформила в "ОТП-банку"кредит, при оформленні кредиту були присутні і потерпілий, і підсудний. Після отримання готівкових коштів вона в приміщенні банку передала кошти потерпілому, з яких 5 тис. доларів США він передав підсудному, а 40 тис. залишив собі.

При переговорах, які вели підсудний з потерпілим вона присутня не була, проте їй відомо, що вони домовились, що вартість бази становить 150 тис. доларів США, при цьому підсудний наполягав, щоб йому передали в якості авансу 45 тис. доларів США, мотивуючи тим, що приміщення підприємства знаходяться в іпотеці і йому не вистачає коштів для погашення простроченого кредиту. Також потерпілий запропонував їй, щоб вона була оформлена заступником директора підприємства по господарській частині. Їй відомо, що згідно з досягнутою домовленістю підсудний з потерпілим мали спочатку переоформити адміністративно-побутовий комплекс, а потім –всю базу і вартість всієї бази мала становити 150 тис. доларів США.

В серпні 2006 року брат потерпілого прийшов на територію підприємства та попросив головного бухгалтера ОСОБА_9, щоб та надала йому звіт про фінансовий стан ПМВКП "Водолей", проте та відмовилась і повідомила про це ОСОБА_3 Після цього ОСОБА_3 сказав, що вся діяльність ОСОБА_10 на базі припиняється до повного розрахунку, тому потерпілий в терміновому порядку повернувся з відпустки. ОСОБА_3 повідомив потерпілому, що не допустить того до здійснення діяльності на території бази та в подальшому почав збільшувати суму заборгованості, яку потерпілий повинен погасити.

Їй відомо, що після передачі потерпілому коштів, які вона отримала внаслідок оформлення кредиту, потерпілий наступного дня перерахував їй на рахунок ПМВКП "Водолей". Зі слів потерпілого їй відомо, що останній за придбання ПМВКП "Водолей"сплатив підсудному 40 тис., 22 тис. та 80 тис. доларів США. Також їй відомо, що договір купівлі-продажу було оформлено лише на одну будівлю.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснив, що 04.07.2006 р. до нього звернувся потерпілий з підсудним з проханням допомогти в оформленні договору купівлі-продажу нерухомого майна, тому він порадив їм піти до нотаріуса. При цій зустрічі також була присутня головний бухгалтер ПМВКП "Водолей". Коли підсудний з потерпілим повернулись до нього, він порадив їм укласти договір про авансовий платіж за придбання цілісного майнового комплексу, на що вони погодились, тому він підготував проект договору, який вони прочитали, з’ясували умови договору та підписали. Після підписання договору потерпілий поставив у ньому печатку, а підсудний цього не зробив, повідомивши, що печатка знаходиться в офісі. На час переговорів підсудного з потерпілим він виходив з приміщення, щоб їм не заважати. Вони хотіли укласти договір в доларах США –145 тис., а потім зменшили суму до 5 тис. –проте він повідомив, що в договорі повинне здійснюватись посилання на вартість у гривні.

З пояснень підсудного та потерпілого він зрозумів, що нотаріус відмовився від оформлення договору, оскільки йому не було надано деякі необхідні документи.

Договір купівлі-продажу оформлявся в нотаріуса і умови його оформлення йому не відомі, оскільки він допомагав оформляти лише договір авансового платежу. Йому також відомо, що майно, яке підсудний мав намір продати, знаходилось в заставі банку, тому підсудний не міг здійснити його продаж. Таким чином, договір авансового платежу було оформлено для того, щоб погасити заборгованість перед банком та вивести майно з-під застави. Для оформлення вказаного договору йому надавали документи, проте він не пам’ятає, які саме. Відомості, що відображені в договорі, він вказував зі слів підсудного та потерпілого.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснила, що вона знайома з підсудним і була присутні під час проведення ним переговорів з потерпілим та його братом стосовно купівлі-продажу ПМВКП "Водолей". Вказане підприємство спочатку складалось зі складу з виробничими приміщеннями, а потім до них було здійснено добудову. Їй відомо, що підсудний мав продати підприємство за 200 тис. доларів США, але первинні документи були оформлені лише на адміністративно-побутовий комплекс, тому потерпілий погодився придбати лише адміністративно-побутовий комплекс, а також хотів придбати обладнання. Було досягнуто домовленість про продаж адміністративно-побутового комплексу та передачу в оренду вільних незакінчених будівництвом приміщень. Крім того, підсудним було оформлено цільовий кредит на побудову та обслуговування мийки, розташованої по вул. Островського, 107 в м. Вінниці. Підсудний хотів погасити вказаний кредит в сумі 20 тис. доларів США перед укладенням договору купівлі-продажу адміністративно-побутового комплексу. Вона була присутня, коли підсудний з потерпілим оформили договір авансового платежу. В подальшому підсудний говорив, що потерпілий та його брат чинили на нього тиск. Їй відомо, що підсудний корпус приміщень ПМВКП "Водолей"нікому не продавав, проте він відмовив потерпілому в оформленні оренди на приміщення підприємства і захотів вийти зі складу його засновників, після чого ввів до їх складу ОСОБА_7.

Вона була присутня під час проведення переговорів з потерпілим 21 квітня. Після ознайомлення з документами потерпілий сказав, що підсудний просив високу ціну, тому вони домовились, що підсудний протягом тижня спробує знайти інших покупців. Зі слів касира ПМВКП "Водолей"їй відомо, що потерпілий перерахував 190 тис. грн. за придбання адміністративно-побутового комплексу в рахунок підприємства. Їй також відомо, що договір купівлі-продажу підприємства оформлений не був, оскільки оформити договір на об’єкт незавершеного будівництва не можна. Крім того, приміщення адміністративно-побутового комплексу не можна було купити, оскільки вони перебували у заставі банку. Їй також відомо, що стосовно оформлення ОСОБА_7 –відбулась зміна власника, а він нічого не купував.

Їй відомо, що підсудним було написано розписку про отримання від потерпілого 5 тис. доларів США, але потерпілий свої зобов’язання не виконав. Укласти договір авансового платежу було ініціативою потерпілого, до вказаного договору мав бути оформлений додаток № 1 стосовно переліку обладнання, яке мало продаватись разом з адміністративно-побутовим комплексом, але вона цього переліку не бачила.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила, що вона працювала нетривалий час касиром та інспектором з кадрів у ПМВКП "Водолей". Вона здавала гроші з каси підприємства до банку. Директором ПМВКП "Водолей"спочатку була ОСОБА_13, а потім ОСОБА_3, який мав право підпису. Підприємством було відкрито рахунок в "Промінвестбанку", де вона отримувала готівкові кошти для закупівлі продукції та виплати заробітної плати. Вона підписувала приходні та розходні ордери, проте печатку на них ставив лише підсудний. Від клієнтів підприємства вона грошових коштів не отримувала, оскільки ті здавали грошові кошти до банку. Вона також приймала на роботу людей та оформляла їхні трудові книжки.

По підприємству в травні 2006 року ходили чутки, згідно з якими підсудний хоче продати ПМВКП "Водолей". Зі слів підсудного їй відомо, що потерпілий ОСОБА_10 домовився з підсудним про придбання адміністративно-побутового комплексу, проте вартість останнього їй не відома, проте їй відомо, що через банківський рахунок було здійснено перерахування якоїсь суми коштів. Про вказані обставини вона давала пояснення на досудовому слідстві, оскільки тоді пам’ятала краще, на даний час пояснення, дані на досудового слідстві, підтримує в повному обсязі.

Договору купівлі-продажу вона не бачила, фінансові звіти підприємства готував підсудний, тому вона їх також не бачила. Рахунки-фактури виписувала вона, проте коли її не було, їх міг виписати і підсудний. Їй відомо, що підсудний міг виписувати рахунки-фактури без договору на підставі усної домовленості. Гроші, які мали бути передані підприємству, могла отримати лише касир, підсудний не міг отримувати грошові кошти. ПМВКП "Водолей"не мало право проводити валютні операції, тому всі розрахунки повинні були здійснюватись у гривнях.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснив, що він знайомий з підсудним та з потерпілим, як з клієнтами банку "Аваль". Потерпілий звернувся до банку з проханням надати йому кредит в сумі 90 тис. доларів США на придбання нерухомого майна. Він приймав документи, готував договори та інші необхідні документи. Потерпілим було оформлено валютний цільовий кредит на придбання адміністративно-побутового комплексу ПМВКП "Водолей", розташованого по пров. Індустріальний, 12 в м. Вінниці. Потерпілим було надано документи про право власності на вказане майно та оціночний акт, на місце розташування нерухомого майна ні він, ні інший працівник банку не виїжджали, оскільки у цьому не було потреби. Згідно з наданими документами адміністративно-побутовий комплекс складався з 3-х чи 4-х поверхів. Крім того, ПМВКП "Водолей"володів й іншими приміщеннями, але вказані приміщення відносились до самовільної забудови і не були належним чином оформлені. Потерпілий отримав кредитні кошти та мав розрахуватись з ПМВКП "Водолей", проте він не пам’ятає як саме: покласти на рахунок підприємства, чи через його касу. Потерпілий показував квитанції, згідно з якими він розрахувався ПМВКП "Водолей"на суму 90 тис. доларів США. Підсудний був присутній при підписанні договору іпотеки та договору купівлі-продажу. Наступного дня після підписання вказаних договорів прийшли підсудний з потерпілим і він оформив заяву потерпілого на видачу готівки потерпілому, після чого було здійснено перерахування коштів на рахунок підсудного. Він бачив квитанції про внесення потерпілим грошових коштів на рахунок підсудного. Йому відомо, що між підсудним та потерпілим виникли непорозуміння, оскільки потерпілий хотів придбати все майно ПМВКП "Водолей", експертами адміністративно-побутовий комплекс було оцінено в 150 тис. доларів США. Він при досягнення домовленостей про придбання адміністративно-побутового комплексу присутній не був. Після оформлення кредиту потерпілим йому стало відомо, що потерпілий мав купувати не лише адміністративно-побутовий комплекс, а все майно ПМВКП "Водолей". Йому не відомо, куди саме підсудним було внесено отримані кошти –на рахунок підприємства, чи на власний рахунок для погашення заборгованості по кредиту.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні пояснив, що він знайомий з підсудним та з потерпілим, як з клієнтами банку. На даний час він не пам’ятає обставин, за яких познайомився з підсудним та потерпілим. Після оголошення показів, даних на досудовому слідстві, свідок ОСОБА_15 суду пояснив, що він не пам’ятає, куди саме було перераховано кошти, отримані потерпілим в кредит –на рахунок підприємства, що належало підсудному, чи на рахунок підсудного для погашення оформленого ним кредиту.

У разі, якщо предмет іпотеки перебуває у заставі, він не може бути відчужений. Для того, щоб вивести майно з іпотеки, потрібно погасити заборгованість, на забезпечення якої було накладено іпотеку. Підсудний погасив заборгованість по кредиту, банком було знято іпотеку, після чого підсудний здійснив продаж нерухомого майна.

Потерпілий розрахувався з підсудним через касу і йому було видано касовий ордер. Перед цим потерпілим було оформлено заяву на отримання готівки і до кредитного договору було надано копію договору купівлі-продажу нерухомого майна. Він не пам’ятає, куди саме було перераховано кошти, отримані підсудним від потерпілого, оскільки підсудний міг перерахувати їх на рахунок підприємства, а міг отримати їх.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що від ріелтора він дізнався про продаж приміщень ПМВКП "Водолей"(магазину чи кафе, складських приміщень, цеху, прохідної), розташованих по пров. Індустріальний, 12 в м. Вінниці. На той час він був знайомий з підсудним, оскільки був постійним клієнтом належної тому мийки. При зустрічі з підсудним він дізнався, що продається лише адміністративно-побутовий комплекс за ціною біля 80 тис. доларів США, проте його така ціна не влаштувала. Через деякий час ціна на приміщення була знижена, але вона його все одно не влаштовувала, оскільки у підприємства були борги та нерухоме майно підприємства в повному обсязі оформлене в БТІ не було. Крім того, він виявив, що згідно з наявними у ПМВКП "Водолей"документами ОСОБА_10 заборгував підприємству 160 тис. грн. за придбання адміністративно-побутового комплексу. Він з підсудним домовився про придбання ПМВКП "Водолей"шляхом продажу підсудним йому корпоративних прав на підприємство, після придбання підприємства він мав намір ввести в експлуатацію інші приміщення, проте цього не зробив, оскільки ОСОБА_10 захопив територію ПМВКП "Водолей", мотивуючи тим, що придбав його у ОСОБА_3, наполягаючи на тому, що борг, який відображено по фінансових документах ПМВКП "Водолей", він погасив у повному обсязі. Він звернувся з відповідним позовом до суду, проте провадження у справі зупинене до остаточного вирішення даної кримінальної справи. Приміщення адміністративно-побутового комплексу перебувають у заставі банку. Він пропонував потерпілому вирішити питання стосовно користування територію ПМВКП "Водолей", оскільки він сплачує податки за користування земельною ділянкою, проте потерпілий не бажає улагоджувати їхній конфлікт.

Перед придбанням ПМВКП "Водолей"він по договору позики перерахував підприємству кошти на загальну суму 110 тис. грн., здійснюючи їх перерахування частинами.

На даний час заборгованість ПМВКП "Водолей"перед іншими кредиторами відсутня, проте підприємство не працює, оскільки він не може вирішити конфлікт з ОСОБА_10 щодо користування нерухомим майном підприємства.

Свідок ОСОБА_16 на досудовому слідстві пояснив, що з ОСОБА_4 він знайомий приблизно 15 років, раніше вони разом працювали на заводі, дружніх стосунків не підтримували.

У червні 2006 року по пров. Індустріальному, 12 в м. Вінниці він випадкового зустрів ОСОБА_4, який сказав, що купляє базу по пров. Індустріальному, 12 та запропонував прийти до нього поговорити з приводу роботи, оскільки йому потрібні працівники. Через два дні він прийшов на базу. ОСОБА_4 зустрів його на другому поверсі адміністративно-побутового корпусу. Він (ОСОБА_4) запропонував йому роботу на базі, а саме: посаду головного інженера і вони обговорили умови. Він сказав, що йому необхідно подумати. До ОСОБА_4 він прийшов наступного дня та погодився працювати. При цьому була присутня ОСОБА_8, яку він знав, як і ОСОБА_4, з часу роботи на заводі і яка на той час працювала заступником директора бази. Також у цей день його познайомили з власником та директором ПМВКП "Водолей"–ОСОБА_3 ОСОБА_4 сказав писати заяву про прийняття на роботу до ПМВКП "Водолей"на ім’я ОСОБА_3, оскільки ОСОБА_4 купує ПМВКП "Водолей"у ОСОБА_3 Наступного дня він приступив до роботи.

Він займався підготовкою приміщень, крім адміністративно-побутового корпусу, для встановлення обладнання ОСОБА_4, яке він повинен був перевезти з попереднього місця роботи по вул. 600-річчя, 25. Було придбано приміщення, проведені будівельно-ремонтні роботи. Роботи фінансував ОСОБА_4, заробітну плату виплачував він. На початку липня 2006 року почали перевозити на базу та монтувати обладнання ОСОБА_4, готуватися до початку виробничої діяльності. Приблизно наприкінці липня 2006 року обладнання ОСОБА_4 було повністю перевезене на базу. В цей час ОСОБА_3 завершував свою діяльність та вивозив своє майно. Про домовленості та розрахунки ОСОБА_4 та ОСОБА_3 він не знав.

Наприкінці липня 2006 року ОСОБА_4 збирався у відпустку. Перед тим як їхати, він сказав, що майже повністю розрахувався із ОСОБА_3 за купівлю всієї бази. ОСОБА_3 навіть передав йому (ОСОБА_16) технічну документацію на приміщення усієї бази, документи на автомобіль "Зіл". Крім того, ОСОБА_4 сказав йому спільно із ОСОБА_3 перевірити технічний стан обладнання, яке він купив. ОСОБА_3 відмовився оглядати обладнання разом з ним, пояснивши, що все знає і так. Він подивився обладнання згідно з наданим ОСОБА_4 переліком, виявив відсутність верстату круглопалочного, про що сказав ОСОБА_3 й він привіз станок приблизно через тиждень. Перелік обладнання ОСОБА_3 пообіцяв підписати після приїзду ОСОБА_4 Хоча обладнання належало ОСОБА_4, на ньому дозволялось працювати і робітникам ОСОБА_3 Під час відсутності ОСОБА_4 на базу приходив його брат - ОСОБА_10 Одного дня, наприкінці роботи, ОСОБА_10 розмовляв про щось з бухгалтером –ОСОБА_9 Наступного дня, приблизно 08-12.08.2006 р. ОСОБА_3 зібрав нараду, на якій були присутні він, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 На цій нараді ОСОБА_3 сказав, що звільняє ОСОБА_8 з посади заступника директора, а йому пропонує написати заяву на звільнення або перейти на нижчу посаду. На запитання, з чим це пов’язано ОСОБА_3 сказав, що ОСОБА_4 не виплатив йому приблизно 18 тис. доларів США за всю базу, однак суму обрахує та направить ОСОБА_4 лист. Про купівлю ОСОБА_4 лише адміністративно-побутового корпусу жодного разу мови не йшло, куплялася вся база в комплексі. Він запропонував ОСОБА_3 зачекати ОСОБА_4 з відпустки, однак той наполіг на своєму. Наступного дня він написав заяву про звільнення. З цього часу вони не могли займатися на базі ніякою діяльністю, керівництво здійснював ОСОБА_3 одноособово.

У зв'язку з цим ОСОБА_4 приїхав з відпустки раніше, приблизно у середині серпня 2006 року. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зустрілись з приводу розрахунків за базу в банку, де ОСОБА_4 брав кредит. Наступного дня ОСОБА_3 наказав припинити працівникам ОСОБА_4 будь-які роботи. Через кілька днів їм дозволили працювати, при цьому вони працювали на всій території бази, однак через кілька тижнів ОСОБА_3 знову заборонив діяльність ОСОБА_4 ОСОБА_3 обґрунтував це тим, що ОСОБА_4 з ним не повністю розрахувався. ОСОБА_4 та ОСОБА_10 доводили, що розрахувались за базу в повному обсязі.

Між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 склались конфліктні стосунки, врешті ОСОБА_3 приблизно у серпні 2006 року звільнив ОСОБА_4 адміністративно-побутовий корпус, а сам переїхав у приміщення магазину. ОСОБА_3 стверджував, що ОСОБА_4 належить лише адміністративно-побутовий корпус, хоча раніше про це навіть мови не йшло, ОСОБА_4 купував всю базу. ОСОБА_3 провів штучний кордон, побудувавши паркан, та стверджував, що усі приміщення і обладнання в них на території бази, крім адміністративно-побутового корпусу, належать йому, пізніше вивіз обладнання ОСОБА_4 та здійснював свою діяльність. ОСОБА_3 без попередження від’єднав адміністративно-побутовий корпус від комунікацій, які вони були змушені проводити самостійно.

Наприкінці року ОСОБА_3 сказав, що продав базу іншій людині –ОСОБА_7 ОСОБА_3 з того часу на території бази майже не з’являвся. ОСОБА_4 на даний час здійснює діяльність у адміністративно-побутовому корпусі, однак з дозволу ОСОБА_7 вони працюють і в інших приміщеннях, фактично у своїх, та на своєму обладнанні.

(т. 1, а. с. 245-246).

Свідок ОСОБА_17 на досудовому слідстві пояснила, що вона працює на посаді завідувача каси філії ЗАТ "ОТП Банк"(до осені 2006 року –Райффайзенбанк Україна") в м. Вінниці. У її функціональні обов’язки входить обслуговування клієнтів банку по прийманню та видачі готівкових коштів у національній та іноземній валюті. Каса знаходиться на першому поверсі, складається з двох приміщень: каси № 1 та № 2, відокремлених одна від одної. Вона працює у касі № 1, графік роботи: понеділок –п’ятниця з 09.30 год. до 13.00 год. та з 14.00 год. до 16.00 год., можливо і до 16.00 год., перерва на обід з 13.00 год. до 14.00 год.; субота та неділя –вихідні.

Оглянувши пред’явлені їй касові документи: заяву на видачу готівки № 7 від 25.07.2006 р., заяву на переказ готівки № 28 від 25.07.2006 р., заяву на переказ готівки № 27 від 25.07.2006 р., ОСОБА_17 вказала, що операції з готівкою за цими документами здійснювала вона, про що свідчить її підпис у графі "підписи банку", однак, оскільки пройшло багато часу, вона їх не пам’ятає. ОСОБА_3, фото якого їй пред’явлене, наскільки їй відомо –клієнт банку, з ним вона знайома візуально, оскільки він періодично погашає кредит у банку. ОСОБА_4, фото якого їй пред’явлено, вона не пам’ятає.

Згідно з існуючим порядком вказані заяви на видачу готівки та на переказ готівки формував експерт банку, який працював з клієнтами –ОСОБА_14, про що свідчить його підпис у графі "підписи банку". Сформована в комп’ютері заява з’являється на "вводі", після чого передається на авторизацію. Заяви ОСОБА_14 передає клієнту на підпис, в даному випадку ОСОБА_4, про що свідчить підпис в графі "підпис отримувача", та ОСОБА_3, про що свідчить підпис у графі "підпис платника". Після цього ОСОБА_14 разом з клієнтом йде до бухгалтера-контролера ОСОБА_19, яка перевірила заявки, про що свідчить її підпис у графі "підписи банку", та відповідно має авторизувати їх у комп’ютері, інформація про що надходить у касу. Оскільки сума заяви на видачу готівки перевищувала 200 тис. грн. ОСОБА_14 завізував її у керуючого філієї ОСОБА_18, про що свідчить його підпис у графі "підпис банку".

Підписані заяви ОСОБА_14, скоріше за все, сам надав їй у касу, оскільки суми значні. Клієнти мали прибути в касу з паспортом та ідентифікаційним номером. Вона звіряє дані заяви з паспортом та ідентифікаційним номером, а також із авторизованими даними у її комп’ютері, після чого здійснює операції з видачі та прийняття готівки. Ймовірніше за все вказані заяви на видачу та переказ готівки подавалися разом та при цьому були присутні обоє клієнтів: ОСОБА_4 та ОСОБА_3, що дозволено правилами банку. Як видно із заяви на видачу готівки № 7 від 25.07.2006 р. ОСОБА_4 видавалася готівка з поточного рахунку № НОМЕР_4 в сумі 90 тис. доларів США, відповідно ОСОБА_3 поповнювався поточний рахунок № НОМЕР_3 для подальшого виконання боргових зобов’язань згідно з кредитним договором СМ-001/103/2005 від 14.09.2005 р. на суму 11.486 грн., згідно із заявою на переказ готівки № 28 від 25.07.2006 р. та на суму 67.912 доларів США згідно із заявою на переказ готівки № 27 від 25.07.2006 р. Судячи зі змісту операцій, на руки видавалася різниця між видачею готівки ОСОБА_4 та поповненням рахунку ОСОБА_3 ОСОБА_4 міг розпорядитися видати всю різницю або її частину ОСОБА_3, якщо обидва клієнта були при здійсненні операції. Після завершення операції вона проводить їх у комп’ютері.

(т. 5, а. с. 65).

Судом також було досліджено й інші докази, зібрані у справі, а саме:

- копію розписки ОСОБА_3 від 12.05.2006 р., згідно з якою останній отримав від ОСОБА_4 кошти в сумі 5 тис. доларів США (т. 1, а. с. 10, 218);

- копію розписки ОСОБА_3, без дати, згідно з якою він отримав 24 тис. грн. (т. 1, а. с. 14, 219);

- копію договору авансового платежу від 04.07.2006 р., укладений між ПМВКП "Водолей" в особі його директора ОСОБА_3 та СПД ОСОБА_4, згідно з яким останні з метою купівлі-продажу адміністративно-побутового корпусу загальною площею 396,6 кв. м., який знаходиться за адресою: м. Вінниця, пров. Індустріальний, 12, вартістю 729350 грн., що еквівалентно 145000 доларів США; до складу адміністративно-побутового корпусу, згідно з вказаним договором, також входить незавершене будівництво, яке цілісним майновим комплексом та деревообробне обладнання (т. 1, а. с. 93);

- копію додатку № 1 до договору авансового платежу від 04.07.2006 р., згідно з яким визначено складові частини цілісного майнового комплексу ПМВКП "Водолей", який складається з: будівлі адміністративно-побутового корпусу "А"загальною площею 396,6 кв. м., будівлі цеху "Б"площею 304,7 кв. м., будівлі пилорами "В"площею 370,1 кв. м., будівлі магазину "Г"площею 36,4 кв. м., будівлі складу "Д"площею 38,1 кв. м. та визначено перелік обладнання (т. 1, а. с. 23-24);

- копію акту купівлі-продажу об’єктів незавершеного будівництва від 10.10.2006 р., згідно з яким сторони: ПМВКП "Водолей" в особі директора ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтверджують факт продажу-купівлі об’єктів незавершеного будівництва та обладнання, що входять до цілісного майнового комплексу ПМВКП "Водолей", який знаходиться за адресою: м. Вінниця, пров. Індустріальний, 12, згідно з додатком (т. 1, а. с. 25-26);

- висновок експерта № 9-п від 09.01.2007 р., згідно з яким рукописні тексти в квитанціях до прибуткового касового ордеру № 1/07 2006 року та № 2/07 2006 року, що надані на дослідження, виконані ОСОБА_3 (т. 1, а. с. 199-205);

- копію квитанції до прибуткового касового ордеру № 1/07 2006 року від 24.07.2006 р., згідно з якою ПМВКП "Водолей" отримало від ОСОБА_4 50 тис. доларів США згідно з договором № 2056 та копію квитанції до прибуткового касового ордеру № 2/07 2006 року від 25.07.2006 р., згідно з якою ПМВКП "Водолей"отримало від ОСОБА_4 32 тис. доларів США в якості передоплати за обладнання (т. 1, а. с. 217);

- копію свідоцтва № 22 від 08.01.1998 р., згідно з яким приміщення, розташовані по пров. Індустріальному, 12 в м. Вінниці, і в цілому складаються з адміністративно-побутового корпусу загальною площею 396,6 кв. м., належать загальною площею 396,6 кв. м. (т. 1, а. с. 222);

- копію договору купівлі-продажу від 24.07.2006 р., укладеного між ПМВКП "Водолей"в особі його директора ОСОБА_3 та СПД ОСОБА_4, згідно з яким останній придбав будівлю адміністративно-побутового корпусу загальною площею 396,6 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Вінниця, пров. Індустріальний, 12, вартістю 454000 грн., які ОСОБА_4 зобов’язувався передати продавцеві протягом одного банківського дня шляхом перерахування на рахунок продавця або внесення в його касу; вказаний договір було посвідчено приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_5 (т. 1, а. с. 223-224);

- копію книги реєстрації платіжних доручень ПМВКП "Водолей", згідно з якою відображено зареєстровані платіжні доручення підприємства за період часу з лютого по листопад 2006 року (т. 1, а. с. 294-297);

- рахунки ПМВКП "Водолей"(т. 2, а. с. 2-5);

- податкові декларації ПМВКП "Водолей"з актами документальної невиїзної перевірки, згідно з якими відображено податкову звітність підприємства з коригуванням податкової заборгованості (т. 2, а. с. 7-52);

- розрахунки ПМВКП "Водолей"та виписки про рух коштів (т. 2, а. с. 54-188);

- розрахунки ПМВКП "Водолей"з книги основних фондів (т. 2, а. с. 190-194);

- кредитний договір № СМ-001/064/2005 від 29.06.2005 р., укладений АКБ "Райффайзенбанк Україна"в особі регіонального представника РБУ у м. Вінниці ОСОБА_15 та службовця РБУ Трофимчук Т.Д. з однієї сторони та СПД ОСОБА_3, згідно з яким ОСОБА_3 було отримано кредит в сумі 252000 грн. строком до 28.06.2012 р.; згідно з умовами вказаного договору банком було відкрито на ім’я позичальника –СПД ОСОБА_3 –кредитний рахунок № НОМЕР_5, де обліковується заборгованість за кредитом, а також транзитний рахунок № НОМЕР_6, через який здійснюється погашення заборгованості (т. 2, а. с. 195-202);

- графік повернення кредиту згідно з вищевказаним кредитним договором (т. 2, а. с. 203-204);

- зразки кредитної заяви на ім’я ОСОБА_3 (т. 2, а. с. 205-206);

- наказ ПМВКП "Водолей" № 1, відповідно до якого згідно з рішенням № 1 від 03.01.2007 р. ОСОБА_7 одноособово призначив себе директором підприємства (т. 2, а. с. 207);

- рішення № 1 від 03.07.2007 р. власника ПМВКП "Водолей"ОСОБА_7, згідно з яким на підставі прав власника ПМВКП "Водолей"обов’язки директора підприємства ним було покладено на себе (т. 2, а. с. 208);

- видаткові та прибуткові касові ордери ПМВКП "Водолей", згідно з якими відображено отримання та видачу підприємством грошових коштів, а також первинні документи, на підставі яких було здійснено вказані операції (т. 2, а. с. 210-358, 360-374);

- розрахунки ПМВКП "Водолей"та виписки про рух коштів (т. 3, а. с. 2-165);

- кредитний договір № 41/05 від 19.12.2005 р., укладений між АКБ "Національний кредит" в особі керуючого філією м. Житомир ОСОБА_22 з однієї сторони та СПБ ОСОБА_3 з іншої, згідно з яким СПД ОСОБА_3 отримано кредит в сумі 40000 грн. строком до 18.12.2006 р. Для виконання умов кредитного договору на ім’я ОСОБА_3 банком було відкрито позичковий рахунок № 20627501201200 (т. 3, а. с. 199-201);

- договір застави від 19.12.2005 р., укладений між АКБ "Національний кредит" в особі керуючого філією в м. Житомирі ОСОБА_22 та СПД ОСОБА_3, згідно з яким на забезпечення виконання зобов’язань відповідно до кредитного договору № 41/05 від 19.12.2005 р. ОСОБА_3 передано в заставу банку обладнання згідно з переліком та автомобіль НОМЕР_2 (т. 3, а. с. 204);

- виписки про рух коштів ПМВКП "Водолей"та відповідні розрахунки (т. 3, а. с. 206-352);

- платіжні доручення ПМВКП "Водолей"(т. 4, а. с. 1-12)

- платіжні доручення СПД ОСОБА_3 (т. 4, а. с. 13-19);

- заяви на переказ готівки ОСОБА_23 на ПМВКП "Водолей"(т. 4, а. с. 20-28);

- заяви на переказ готівки ОСОБА_3 на ім’я ОСОБА_3 (т. 4, а. с. 29-30);

- грошові чеки ПМВКП "Водолей"на ім’я ОСОБА_9 (т. 4, а. с. 31-34);

- виписки по рахунку СПД ОСОБА_3 (т. 4, а. с. 35-36);

- виписки по рахунку ПМВКП "Водолей"(т. 4, а. с. 37-38);

- договір іпотеки № РМ-SMEB00/062/2006 від 24.07.2006 р., укладений між АКБ "Райффайзенбанк Україна"в особі службовців РБУ ОСОБА_15 та ОСОБА_14 з однієї сторони та ОСОБА_4 з іншої, згідно з яким з метою забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором № РМ-SMEB00/062/2006, укладений сторонами 24.07.2006 р., в іпотеку, згідно з умовами договору, передано будівлю адміністративно-побутового корпусу літ. "А"площею 396,6 кв. м., розташовану по пров. Індустріальному, 12 в м. Вінниці (т. 4, а. с. 39-41);

- кредитний договір № РМ-SMEB00/062/2006 від 24.07.2006 р., укладений між АКБ "Райффайзенбанк Україна"в особі службовців РБУ ОСОБА_15 та ОСОБА_14 з однієї сторони та ОСОБА_4 з іншої сторони, згідно з яким ОСОБА_4 отримано кредит в сумі 90000 доларів США для придбання нерухомого майна (т. 4, а. с. 58-61);

- висновок про експертну оцінку вартості нерухомого майна, згідно з яким ринкова вартість адміністративно-побутового корпусу ПМВКП "Водолей"площею 396,6 кв. м., розташованого по пров. Індустріальному, 12 в м. Вінниці, складає 830084 грн., що еквівалентно 164373 доларів США (т. 4, а. с. 64-116);

- валютний меморіальний ордер № 108 від 25.07.2006 р., згідно з яким філією ЗАТ "ОТП Банк"в м. Вінниця було видано ОСОБА_4 грошові кошти відповідно до кредитного договору в сумі 90.000 доларів США, що еквівалентно 454.500 грн. (т. 4, а. с. 157);

- виписку по рахунку № НОМЕР_4, оформленого на ім’я ОСОБА_4 з 21.07.2006 р. по 09.02.2007 р. (т. 4, а. с. 158);

- виписку по рахунку № НОМЕР_3, оформленого на ім’я ОСОБА_3 з 21.07.2006 р. по 09.02.2007 р. (т. 4, а. с. 159);

- заяву про видачу готівки № 7 від 25.07.2006 р., згідно з якою філією "Райффайзенбанк Україна"в м. Вінниця видано ОСОБА_4 з поточного рахунку готівку в сумі 90 тис. доларів США, що еквівалентно 454 тис. грн. (т. 4, а. с. 160);

- заяву про переказ готівки № 28 від 25.07.2006 р., згідно з якою ОСОБА_3 було внесено в касу філії "Райффайзенбанк Україна"в м. Вінниця 11486 грн. для поповнення поточного рахунку за договором № СМ-001/103/2005 від 14.09.2005 р. (т. 4, а. с. 161);

- заяву про переказ готівки № 27 від 25.07.2006 р., згідно з якою ОСОБА_3 було внесено в касу філії "Райффайзенбанк Україна"в м. Вінниця 67912 доларів США, що еквівалентно 342955 грн. для поповнення рахунку та подальшого погашення заборгованості за кредитним договором № СМ-001/103/2005 від 14.09.2005 р. (т. 4, а. с. 162);

- виписка руху коштів по рахунку № НОМЕР_3 (долари США та гривня), відкритому на ім’я ФОП ОСОБА_3, з 01.09.2005 р. по 29.06.2005 р. (т. 4, а. с. 164-171);

- виписку руху коштів по рахунку № НОМЕР_3 (долари США та гривня), оформленому на ім’я ОСОБА_3, з 14.09.2005 р. по 22.02.2007 р. (т. 4, а. с. 172-185);

- виписку по рахунку № НОМЕР_4 (долари США та гривня), оформленому на ім’я ОСОБА_4, з 25.07.2006 р. по 22.02.2007 р. (т. 4, а. с. 186-188);

- кредитний договір № СМ-001/064/2005 р. від 29.06.2005 р., укладений між АКБ "Райффайзенбанк Україна"в особі регіонального представника РБУ ОСОБА_15 та службовця РБУ Трофимчук Т.Д. з однієї сторони та СПД-ФОП ОСОБА_3 з іншої сторони, згідно з яким ОСОБА_3 отримано кредит в розмірі 252.000 грн. під заставу адміністративно-побутового корпусу загальною площею 396,6 кв. м., розташованого по пров. Індустріальному, 12 в м. Вінниці; згідно з умовами вказаного кредитного договору на ім’я ОСОБА_3 відкрито кредитний рахунок № НОМЕР_5, де обліковується заборгованість, та транзитний рахунок № НОМЕР_6, через який здійснюється погашення заборгованості та відсотків (т. 4, а. с. 189-196);

- додаток до кредитного договору № СМ-001/064/2005 –графік погашення кредиту, згідно з яким останній платіж мав бути здійснений 28.06.2012 р. (т. 4, а. с. 197-198);

- копію кредитного договору № СМ-001/103/2005 від 14.09.2005 р., укладений між АКБ "Райффайзенбанк Україна" в особі регіонального представника РБУ ОСОБА_15 та службовця РБУ Трофимчук Т.Д. з однієї сторони та ОСОБА_3 з іншої, згідно з яким ОСОБА_3 отримано кредит в сумі 152.000 доларів США на придбання нерухомості відповідно до договору купівлі-продажу від 14.09.2005 р., посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_24 14.09.2005 р., зареєстрованому в реєстрі за реєстровим № 3447, строком до 14.09.2012 р.; згідно з умовами кредитного договору ОСОБА_3 відкрито кредитний рахунок, де обліковується заборгованість, та транзитний рахунок № НОМЕР_6, через який здійснюється погашення заборгованості та відсотків; згідно з умовами кредитного договору виконання зобов’язань забезпечене іпотекою –автомийка площею 185,8 кв. м., розташованою по вул. Островського, 107 в м. Вінниці –та договором поруки, укладеного з ОСОБА_25 (т. 4, а. с. 202-209);

- копію додатку до кредитного договору № СМ-001/103/2005 від 14.09.2005 р. –графік погашення отриманого кредиту, згідно з яким останній платіж має бути здійснений 14.09.2012 р. (т. 4, а. с. 211-212);

- копії установчих та реєстраційних документів ПМВКП "Водолей", згідно з якими було зареєстроване вказане підприємство, а також введене в експлуатацію приміщення адміністративно-побутового корпусу, також у вказаних документах наявна експлікація приміщень вказаного нерухомого майна (т. 5, а. с. 16-23);

- копію договору позики від 23.11.2006 р., укладеного між ПМВКП "Водолей" в особи його директора ОСОБА_3 та СПД ОСОБА_7, згідно з яким ПМВКП "Водолей"позичило 15.000 грн. з метою поліпшення фінансового стану підприємства, а саме: виплати заборгованості по заробітній платі та податках до бюджету (т. 5, а. с. 24);

- копію рішення засновника ПМВКП "Водолей" ОСОБА_3 від 24.11.2006 р., згідно з яким останній склав з себе повноваження засновника підприємства та передав усі права власника, в тому числі майнового характеру, та обов’язки власника ПМВКП "Водолей"ОСОБА_7 (т. 5, а. с. 25);

- копію рішення засновника ПМВКП "Водолей"ОСОБА_7 від 24.11.2006 р., згідно з яким останній прийняв функції засновника ПМВКП "Водолей"та призначив директором підприємства ОСОБА_3 (т. 5, а. с. 26);

- копію договору позики від 27.11.2006 р, укладеного з ПМВКП "Водолей"в особи директора ОСОБА_3 та СПД ОСОБА_7, згідно з яким ПМВКП "Водолей"отримало в позику 95.000 грн. з метою поліпшення фінансового стану, а саме: для виплати заборгованості по заробітній платі та податках в бюджет (т. 5, а. с. 27);

- копію акту передачі правових документів ПМВКП "Водолей"(т. 5, а. с. 28);

- копію рішення № 1 від 03.01.2007 р. власника ПМВКП "Водолей"ОСОБА_7, згідно з яким на підставі прав власника ПМВКП "Водолей"обов’язки директора підприємства ним було покладено на себе (т. 5, а. с. 29);

- копію наказу ПМВКП "Водолей"№ 1, відповідно до якого згідно з рішенням № 1 від 03.01.2007 р. ОСОБА_7 одноособово призначив себе директором підприємства (т. 5, а. с. 30);

- висновок експерта № 89-п від 07.02.2007 р., згідно з яким відбитки печатки в наданих на дослідження квитанціях до прибуткового касового ордера № 1/07 2006 р. від 24.07.2006 р. та № 2/07 2006 р. від 25.07.2006 р. нанесені за допомогою кліше, виготовленого з дотриманням фабричних технологій (т. 5, а. с. 38-47);

- висновок судово-бухгалтерської експертизи № 2034 від 31.05.2010 р., згідно з яким надана на дослідження заява про видачу готівки № 7 від 25.07.2006 р. ОСОБА_4 складена відповідно до вимог чинного законодавства; за результатами дослідження документів встановлено, що ОСОБА_4 отримав кредит в сумі 90.000 доларів США, платіжні документи, що підтверджують дану операцію, складені відповідно до чинного законодавства; надані на дослідження заяви ОСОБА_3 на переказ готівки № 27 від 25.07.2006 р. та № 28 від 25.07.2006 р. оформлено у відповідності до вимог чинного законодавства (т. 7, а. с. 4-12).

Аналізуючи пояснення підсудного, потерпілого, свідків, зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що в судовому засіданні було доведено факт заволодіння ОСОБА_3 грошовими коштами ОСОБА_4 шляхом обману та зловживання довірою.

Так, в ході судового розгляду справи встановлено, що в квітні 2006 року ОСОБА_3 в якості директора ПМВКП "Водолей"домовився з ОСОБА_4 про продаж підприємства останньому, разом з тим, право власності на майно підприємства відповідно до вимог чинного законодавства України, зокрема, ст. 182 ЦК України, а також ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", було зареєстроване лише на будівлю адміністративно-побутового корпусу "А"загальною площею 396,6 кв. м., про що свідчить свідоцтво про право власності на будівлю за № 22 від 08.01.1998 р. (т. 1, а. с. 222). Згідно з відомостями інвентарної справи № 2706 КП ВООБТІ станом на 21.04.2006 р. майновий комплекс, розташований за адресою: м. Вінниця, пров. Індустріальний, 12, складався з: адміністративної будівлі літ. "А"площею 396,6 кв. м., будівлі цеху літ. "Б"площею 304,7 кв. м., будівлі пилорами літ "В" площею 370,1 кв. м., будівлі магазину літ. "Г"площею 36,4 кв. м., будівлі складу літ "Д"площею 38,1 кв. м., проте з наявних у копії інвентарної справи документів випливає, що право власності в установленому законом порядку було оформлено лише на будівлю адміністративно-побутового корпусу (т. 5, а. с. 9-12). Потерпілий ОСОБА_4, свідок ОСОБА_10, свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні також вказали, що первинні документи, які підтверджують право власності ПМВКП "Водолей"були оформлені лише на адміністративно-побутовий корпус в зв'язку з чим укласти нотаріально-посвідчений договір купівлі-продажу майна підприємства ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не могли. Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні зазначив, що він домовився з підсудним про переоформлення на нього права власності підприємства в зв'язку з чим передав ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 5 тис. доларів США. Факт передачі ОСОБА_4 грошових коштів в сумі 5 тис. доларів США підтверджується розпискою ОСОБА_3 від 12.05.2006 р. (т. 1, а. с. 10). Також потерпілий в судовому засіданні вказав, що він просив підсудного ввести його (ОСОБА_4) до складу засновників підприємства, щоб він в подальшому міг здійснити переоформлення права власності на своє ім’я, проте підсудний відмовився від цього. В зв'язку з цим потерпілий, з його слів, звернувся до ОСОБА_12, який порадив укласти із ОСОБА_3 договір авансового платежу для придбання цілісного майнового комплексу і ОСОБА_3 погодився на підписання вказаного договору. Дана обставина також підтверджується поясненнями свідка ОСОБА_12, даними останнім в судовому засіданні.

З матеріалів кримінальної справи вбачається, що 04.07.2006 р. між ПМВКП "Водолей"в особі його директора ОСОБА_3 та СПД ОСОБА_4 було укладено договір авансового платежу, відповідно до якого ОСОБА_4 мав намір здійснити купівлю-продажу адміністративно-побутового корпусу загальною площею 396,6 кв. м., розташованого за адресою: м. Вінниця, пров. Індустріальний, 12, вартість якого складає 729350 грн., що еквівалентно 145000 доларів США (т. 1, а. с. 93). Відповідно до вказаного договору, а також додатку № 1 до нього (т. 1, а. с. 23-24), до складу адміністративно-побутового корпусу (цілісного майнового комплексу) також входить незавершене будівництво, яке складається з будівлі цеху літ. "Б"площею 304,7 кв. м., будівлі пилорами літ "В"площею 370,1 кв. м., будівлі магазину літ. "Г" площею 36,4 кв. м., будівлі складу літ "Д"площею 38,1 кв. м., а також деревообробне обладнання.

В ході судового слідства було встановлено, що печатку ПМВКП "Водолей" в договорі авансового платежу ОСОБА_3 постановлено не було. При цьому останній це мотивував тим, що на час укладання вказаного договору печатки в нього не було і вона знаходилась в приміщенні ПМВКП "Водолей". Також підсудний ОСОБА_3 в судовому засіданні посилався на те, що в подальшому він печатку на договорі авансового платежу не поставив, оскільки ним з ОСОБА_4 було укладено інший договір –договір-купівлі-продажу, яким він і користувався.

Разом з тим, відповідно до наявних у справі відомостей, 06.07.2006 р. на розрахунковий рахунок ПМВКП "Водолей"у ВБ № 2 філії "Вінницьке центральне відділення Промінвестбанку"ОСОБА_4 перераховано 199 тис. грн. (т. 4, а. с. 37-38). З матеріалів кримінальної справи також вбачається, що ОСОБА_3 було отримано від ОСОБА_4 ще 24 тис. грн. (т. 1, а. с. 14). Підсудний ОСОБА_3 в судовому засіданні не заперечував факт здійснення ОСОБА_4 перерахування коштів в сумі 199 тис. грн. на рахунок підприємства, вказавши, що дані кошти були витрачені для виробничих потреб підприємства. Також підсудний ОСОБА_3 в судовому засіданні посилався на те, що ОСОБА_4 здійснювалось використання обладнання, розташованого на території підприємства, проте кошти за електроенергію, водопостачання та водовідведення, а також за оренду земельної ділянки ОСОБА_4 не сплачувались.

Таким чином, аналізуючи наявні у справі документи, суд приходить до переконання, що договір авансового платежу від 04.07.2006 р. відповідно до положень ч. 7 ст. 179, ч. 8 ст. 181 ГК України та ч. 2 ст. 218 ЦК України є чинним, оскільки ОСОБА_3, в якості директора ПМВКП "Водолей", було прийнято дії ОСОБА_4 щодо виконання вказаного договору. Відповідно до встановленого законом порядку договір авансового платежу розірваний або змінений не був, а тому посилання ОСОБА_3 на його нечинність суд оцінює критично.

В судовому засіданні також встановлено, що 24.07.2006 р. між ПМВКП "Водолей"в особі його директора ОСОБА_3 та СПД ОСОБА_4 було укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу адміністративно-побутового корпусу загальною площею 396,6 кв. м., розташованого за адресою: м. Вінниця, пров. Індустріальний, 12, вартість якого складає 454000 грн. (т. 1, а. с. 223-224). Відповідно до умов вказаного договору ОСОБА_4 зобов’язувався передати продавцеві кошти протягом одного банківського дня шляхом перерахування на рахунок ПМВКП "Водолей" або внесення в його касу.

Також в судовому засіданні було встановлено, що 24.07.2006 р. між АКБ "Раййфайзенбанк Україна" та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір про отримання останнім кредиту в сумі 90000 доларів США для придбання нерухомого майна (т. 4, а. с. 58-61). В забезпечення виконання зобов’язань за вказаним кредитним договором 24.07.2006 р. між АКБ "Райффайзенбанк Україна"та ОСОБА_4 також було укладено договір іпотеки, згідно з яким в іпотеку передано будівлю адміністративно-побутового корпусу загальною площею 396,6 кв. м., розташовану за адресою: м. Вінниця, пров. Індустріальний, 12 (т. 4, а. с. 39-41). Відповідно до висновку про експертну оцінку вартість предмету іпотеки складає 830084 грн., що еквівалентно 164373 доларів США (т. 4, а. с. 64-116). Згідно з наявними у матеріалах кримінальної справи відомостей, 25.07.2006 р. ОСОБА_4 звернувся до банківської установи із заявою про видачу готівки в сумі 90 тис. доларів США (т. 4, а. с. 160). Відповідно до валютного меморіального ордеру № 108 від 25.07.2006 р. ЗАТ "ОТП банк"м. Вінниці (правонаступник АКБ "Райффайзенбанк Україна") ОСОБА_4 було видано грошові кошти в сумі 90000 доларів США, що еквівалентно 454000 грн. (т. 4, а. с. 157). Також в матеріалах справи наявні копії квитанцій до прибуткового касового ордеру № 1/07 2006 року від 24.07.2006 р., згідно з якою ПМВКП "Водолей"отримало від ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 50 тис. доларів США та № 2/07 2006 року від 25.07.2006 р., згідно з якою ПМВКП "Водолей"отримало від ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 32 тис. доларів США (т. 1, а. с. 217).

Підсудний ОСОБА_3 в судовому засіданні стверджував, що грошових коштів від ОСОБА_4 в сумі 82 тис. доларів США 24.07.2006 р. та 25.07.2006 р. він не отримував, зазначивши, що квитанції № 1/07 від 24.07.2006 р. та № 2/07 від 25.07.2006 р. були ним виписані після того, як він дізнався про отримання ОСОБА_4 кредиту і він мав намір отримати консультацію в банківській установі щодо правильності здійснення операцій по перерахунку коштів, проте грошей від ОСОБА_4 він не отримував.

З висновку експерта № 9-п від 09.01.2007 р. випливає, що рукописні тексти в квитанціях до прибуткового касового ордеру № 1/07 2006 року та № 2/07 2006 року, що надані на дослідження, виконані ОСОБА_3 (т. 1, а. с. 199-205); відповідно до висновку експерта № 89-п від 07.02.2007 р. відбитки печатки в наданих на дослідження квитанціях до прибуткового касового ордера № 1/07 2006 р. від 24.07.2006 р. та № 2/07 2006 р. від 25.07.2006 р. нанесені за допомогою кліше, виготовленого з дотриманням фабричних технологій (т. 5, а. с. 38-47).

Також суд приймає до уваги, що відповідно до заяви про переказ готівки № 27 від 25.07.2006 р. ОСОБА_3 було внесено в касу філії "Райффайзенбанк Україна"в м. Вінниці 67912 доларів США, що еквівалентно 342955 грн. для поповнення рахунку та подальшого погашення заборгованості за кредитним договором № СМ-001/103/2005 від 14.09.2005 р. (т. 4, а. с. 162) та відповідно до заяви про переказ готівки № 28 від 25.07.2006 р. ОСОБА_3 було внесено в касу філії "Райффайзенбанк Україна"в м. Вінниці 11486 грн. для поповнення рахунку за договором № СМ-001/103/2005 від 14.09.2005 р. (т. 4, а. с. 161).

Свідок ОСОБА_14 –працівник банківської установи, де потерпілим було отримано кредит –в судовому засіданні вказав, що після отримання потерпілим кредиту останній здійснив перерахування коштів на рахунки підсудного з метою погашення заборгованості останнього по кредитному договору. Аналогічні пояснення давали і свідки ОСОБА_15 в судовому засіданні та ОСОБА_17 –на досудовому слідстві (т. 5, а. с. 65). Факт здійснення перерахування коштів на транзитний та кредитний рахунки, відкриті на ім’я ОСОБА_3 також підтверджується випискою руху коштів по них (т. 4, а. с. 159, 164-185). Відповідно до висновку проведеної судово-бухгалтерської експертизи № 2034 від 31.05.2010 р. надана на дослідження заява про видачу готівки № 7 від 25.07.2006 р. ОСОБА_4 складена відповідно до вимог чинного законодавства; за результатами дослідження документів встановлено, що ОСОБА_4 отримав кредит в сумі 90.000 доларів США, платіжні документи, що підтверджують дану операцію, складені відповідно до чинного законодавства; надані на дослідження заяви ОСОБА_3 на переказ готівки № 27 від 25.07.2006 р. та № 28 від 25.07.2006 р. оформлено у відповідності до вимог чинного законодавства (т. 7, а. с. 4-12).

Таким чином, суд вважає, що в судовому засіданні було доведено факт отримання підсудним в приміщенні банківської установи –філії АКБ "Райффайзенбанк Україна", розташованій по вул. Фрунзе, 60 в м. Вінниці –від ОСОБА_4 грошових коштів в сумі 82 тис. доларів США (50 тис. та 32 тис. відповідно), що на час їх отримання було еквівалентно 414100 грн. Суд дійшов до такого висновку, оскільки в судовому засіданні було встановлено, що потерпілим отримано кредит в сумі 90 тис. доларів США, що відповідно до довідки НБУ еквівалентно 454500 грн., і цього ж дня підсудним в тій же банківській установі протягом нетривалого часу після отримання потерпілим готівки в касі банку на підставі заяв про переказ готівки було внесено на відповідні рахунки для погашення заборгованості по кредитному договору 67912 доларів США, що еквівалентно 342955 грн. та 11486 грн., тобто на загальну суму 354441 грн. Підсудний ОСОБА_3 в судовому засіданні вказав, що грошові кошти для погашення наявної у нього заборгованості по кредитному договору він позичав у своїх знайомих, про що писав їм відповідні розписки, проте копій розписок, на які посилався ОСОБА_3, ні органам досудового слідства, ні суду надано не було. Таким чином, суд до посилань ОСОБА_3 на джерело походження вказаних грошових коштів також оцінює критично. Підставою для критичного оцінювання пояснень підсудного, в яких він заперечував факт отримання грошових коштів від потерпілого, на думку суду, є і те, що договори позики ОСОБА_3 з ОСОБА_7 було оформлено лише 23 та 27 листопада 2006 року й загальна сума коштів, отриманих ОСОБА_3 згідно з вказаними договорами складає 110000 грн. (т. 5, а. с. 24, 27). Крім того, суд враховує, що 10.10.2006 р. між ПМВКП "Водолей"в особі його директора ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підписано акт купівлі-продажу, згідно з яким було підтверджено факт продажу-купівлі об’єктів незавершеного будівництва та обладнання, що входять до цілісного майнового комплексу ПМВКП "Водолей", який знаходиться за адресою: м. Вінниця, пров. Індустріальний, 12, згідно з додатком (т. 1, а. с. 25-26).

При цьому судом також було встановлено, що отримані від ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 82 тис. доларів США ОСОБА_3 на рахунок ПМВКП "Водолей"внесено не було, що підтверджується випискою руху коштів по рахунку ПМВКП "Водолей"(т. 3, а. с. 206-352; т. 4, а. с. 37-38).

Таким чином, аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що в судовому засіданні було доведено факт отримання підсудним вищевказаних грошових коштів від потерпілого саме шляхом обману та зловживання довірою.

Суд дійшов до такого висновку, оскільки в п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 10 від 06.11.2009 р. "Про судову практику у справах про злочини проти власності" (v0010700-09) звертається увага на те, що обман (повідомлення потерпілому неправдивих відомостей або приховування певних обставин) чи зловживання довірою (недобросовісне використання довіри потерпілого) при шахрайстві застосовуються винною особою з метою викликати у потерпілого впевненість у вигідності чи обов’язковості передачі їй майна чи права на нього. При цьому Верховний Суд України у вказаному пункті зазначеної постанови звертає увагу на те, що обов’язковою ознакою шахрайства є добровільна передача потерпілим майна чи права на нього. Крім того, в п. 18 вищевказаної Постанови Верховний Суд України звертає увагу на те, що отримання майна з умовою виконання будь-якого зобов’язання може бути кваліфіковане як шахрайство лише в тому разі, коли винна особа ще в момент заволодіння цим майном мала на меті його привласнити, не виконуючи зобов’язання.

Як встановлено в судовому засіданні, передача потерпілим грошових коштів підсудному відбувалася добровільно, при цьому у потерпілого склалася впевненість у вигідності передачі вказаних грошових коштів, оскільки він вважав, що таким чином відбувається виконання умов договору авансового платежу від 04.07.2006 р., а також договору купівлі-продажу від 24.07.2006 р. При цьому суд вважає, що в діях ОСОБА_3 наявні ознаки саме заволодіння майном шляхом обману, оскільки ним було отримано від ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 82 тис. доларів США, що згідно з довідкою НБУ про курс валют становить 414100 грн., з умовою виконання зобов’язання щодо подальшого відчуження ОСОБА_4 нерухомого майна, належного ПМВКП "Водолей", проте отримані грошові кошти привласнив, здійснивши погашення заборгованості по кредитному договору, оформленому на його ім’я, не маючи наміру виконувати взяті на себе зобов’язання. Про намір здійснити відчуження всього належного ПМВКП "Водолей"майна, окрім досліджених документів, також свідчать пояснення свідків ОСОБА_10, ОСОБА_8, даними в судовому засіданні, та свідка ОСОБА_16, даними на досудовому слідстві. Про відсутність у ОСОБА_3 наміру на виконання взятих на себе зобов’язань, на думку суду, свідчить та обставина, що ОСОБА_3 після від’їзду ОСОБА_4 у відпустку почав чинити перешкоди у діяльності ОСОБА_4, про що свідчать пояснення свідка ОСОБА_10, ОСОБА_8, даними в судовому засіданні, та ОСОБА_16, даними на досудовому слідстві. Крім того, згідно з фінансовими документами, вилученими у ПМВКП "Водолей", встановлено, що отримані від потерпілого грошові кошти в сумі 82 тис. доларів США підсудним на підприємстві оприбутковано не було в зв'язку з чим у ОСОБА_4 рахувалась заборгованість перед підприємством.

Окрім наведеного, в судовому засіданні було встановлено, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 було досягнуто домовленість про придбання останнім ПМВКП "Водолей". У зв'язку з досягнутою домовленістю ОСОБА_7 відповідно до договору позики від 23.11.2006 р. перерахував на рахунки ПМВКП "Водолей"грошові кошти в сумі 15 тис. грн. (т. 5, а. с. 24). З матеріалів кримінальної справи також вбачається, що на підставі рішення засновника від 24.11.2006 р., посвідченого нотаріально, ОСОБА_3 передав усі права, в тому числі й майнового характеру, та обов’язки власника ПМВКП "Водолей"ОСОБА_7 (т. 5, а. с. 25), а ОСОБА_7 рішенням засновника від 24.11.2006 р. прийняв функції засновника підприємства та призначив його директором ОСОБА_3 (т. 5, а. с. 26). В подальшому 27.11.2006 р. між ПМВКП "Водолей"в особі його директора та СПД ОСОБА_7 було укладено договір позики, згідно з яким ОСОБА_7 перерахував грошові кошти в сумі 95 тис. грн. (т. 5, а. с. 27).

При цьому, з наявних у матеріалах кримінальної справи матеріалів випливає, що на час підписання вказаного договору між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 потерпілим було передано ОСОБА_3 грошові кошти на загальну суму, що є еквівалентною 662350 грн. (199 тис. грн., які було перераховано на рахунок ПМВКП "Водолей"; 5 тис. доларів США, що складає 25250 грн., згідно з розпискою ОСОБА_3; 24 тис. грн., згідно з розпискою ОСОБА_3; 50 тис. доларів США, що еквівалентно 252500 грн. відповідно до квитанції до прибуткового касового ордеру № 1/07 2006 та 32 тис. доларів США, що еквівалентно 161600 грн., відповідно до квитанції прибуткового касового ордеру № 2/07 2006). Таким чином, станом на 23.11.2006 р. –дату підписання договору між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 –потерпілим було внесено основну суму відповідно до досягнутої домовленості на підставі договору авансового платежу від 04.07.2006 р. Заборгованість потерпілого по виконанню своїх зобов’язань відповідно до договору авансового платежу на час підписання ОСОБА_3 та ОСОБА_7 вищевказаного договору становила 67 тис. грн. (загальна вартість майна ПМВКП "Водолей"відповідно до договору авансового платежу складала 729350 грн., ОСОБА_4 було передано грошові кошти на загальну суму 662350 грн.).

Вищенаведені обставини, тобто вжиття підсудним заходів для зміни власника ПМВКП "Водолей", на думку суду, свідчать про небажання підсудного виконувати взяті на себе зобов’язання щодо відчуження майна підприємства на користь ОСОБА_4 Даний висновок суду також підтверджується тим, що під час проведення попередніх переговорів між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 останній пропонував ОСОБА_3 ввести його до складу засновників підприємства в зв'язку з чим передав ОСОБА_3 5 тис. доларів США, що підтверджується відповідною розпискою, а також поясненнями свідків ОСОБА_10, ОСОБА_12 та ОСОБА_16

За таких обставин суд приходить до переконання, що дії підсудного ОСОБА_3 по факту заволодіння грошовими коштами ОСОБА_4 в сумі 82 тис. доларів США, що еквівалентно 414100 грн., охоплюються складом злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, за ознаками заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), кваліфікуючою ознакою якого є вчинення злочину в особливо великих розмірах.

Органами досудового слідства також кваліфікуючою ознакою вчиненого ОСОБА_3 злочину зазначена така, як вчинення злочину повторно, проте суд приймає до уваги, що відповідно до положень ст. 89 КК України ОСОБА_3 вважається особою, що не має судимості, а тому відповідно до ч. 1 ст. 88 та примітки 1 до ст. 185 КК України в діях ОСОБА_3 ознаки повторності відсутні, а тому дану кваліфікуючу ознаку з обвинувачення останнього необхідно виключити.

Окрім цього, суд приймає до уваги, що відповідно до примітки 1 до ст. 209 КК України суспільно небезпечним протиправним діянням, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, відповідно до цієї статті є діяння, за яке Кримінальним кодексом України (2341-14) передбачено покарання у виді позбавлення волі (за винятком діянь, передбачених статтями 207, 212 і 212-1 Кримінального кодексу України), або діяння, вчинене за межами України, якщо воно визнається суспільно небезпечним протиправним діянням, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, за кримінальним законом держави, де воно було вчинене, і є злочином за Кримінальним кодексом України (2341-14) та внаслідок вчинення якого незаконно одержані доходи.

Таким чином, аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, вважає, що в судовому засіданні також було доведено факт здійснення підсудним легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом. Суд дійшов до такого висновку, оскільки в судовому засіданні було доведено факт заволодіння підсудним грошовими коштами ОСОБА_4 в сумі 82 тис. доларів США, що еквівалентно 414100 грн. шахрайським способом і в подальшому підсудним вищевказані грошові кошти було витрачено для погашення заборгованості по кредитному договору, оформлено на СПД ОСОБА_3 При цьому відповідного договору між ПМВКП "Водолей"та СПД ОСОБА_3 щодо виконання коштів, які ОСОБА_4 передав ОСОБА_3 на виконання своїх зобов’язань, саме для погашення заборгованості по кредиту, оформленого на ім’я СПД ОСОБА_3, згідно з матеріалами кримінальної справи, укладено не було. Внесення ОСОБА_3 вищевказаних грошових коштів, якими він заволодів без відповідної правової підстави, обманним способом по відношенню до ОСОБА_4, на транзитний рахунок для погашення наявної у нього заборгованості перед банківською установою по кредитному договору, свідчить про умисність дій підсудного, а також про те, що він усвідомлював протиправність своїх дій щодо нецільового використання вказаних коштів.

З огляду на викладене суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_3 також охоплюються складом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 209 КК України, за ознаками вчинення фінансової операції чи правочину з коштами або іншим майном, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню)доходів.

При обранні виду та міри покарання суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, обставини, що пом’якшують чи обтяжують його покарання.

Підсудний ОСОБА_3 в силу ст. 89 КК України є особою раніше не судимою (т. 5, а. с. 82-92), за місцем проживання характеризується позитивно (т. 5, а. с. 155), на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває (т. 5, а. с. 93, 94), проте вчинив особливо тяжкий та тяжкий злочини, завдані потерпілому збитки не відшкодував та у вчиненому не розкаявся.

Обставин, що пом’якшують покарання підсудного, судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного, судом не встановлено.

Таку кваліфікуючу обтяжуючу покарання підсудного ознаку, як рецидив злочину, з обвинувачення підсудного необхідно виключити, оскільки в силу ст. 89 КК України ОСОБА_3 є особою раніше не судимою, а тому відповідно до положень ч. 1 ст. 88 та ст. 34 КК України в діях ОСОБА_3 відсутні ознаки рецидиву злочинів.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, особи підсудного, його ставлення до вчиненого, беручи до уваги, що він у вчиненому не розкаявся та належних для себе висновків не зробив, про що свідчить його поведінка в судовому засіданні, завдані потерпілому збитки не відшкодував, тяжкості вчинених ним злочинів, суд вважає, що виправлення підсудного без ізоляції від суспільства не можливе, а покаранням, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів буде покарання у виді позбавлення волі. Також суд вважає за необхідне застосувати до підсудного додаткове покарання, передбачене санкціями кримінального закону, у виді конфіскації майна та позбавлення права займати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов’язків на підприємствах, установах та організаціях незалежно від форм власності.

Потерпілим ОСОБА_4 на досудовому слідстві було заявлено цивільний позов, згідно з яким останній просив стягнути з підсудного на його користь 112 тис. доларів США.

При вирішенні питання про наявність підстав для задоволення цивільного позову в частині стягнення матеріальної шкоди, суд приймає до уваги п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 31.03.1989 р. "Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна" (v0003700-89) , відповідно до якого, вирішуючи при постановленні вироку питання про відшкодування матеріальної шкоди, суд керується відповідними нормами цивільного, трудового та іншого законодавства, які регулюють майнову відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам, підприємствам, установам, організаціям, державі.

В ході судового розгляду справи було доведено факт незаконного заволодіння ОСОБА_3 грошовими коштами потерпілого ОСОБА_4 на загальну суму 82 тис. доларів США, решта коштів в сумі 30 тис. доларів США потерпілим було внесено на рахунки ПМВКП "Водолей"та передано ОСОБА_3 на виконання укладених договорів авансового платежу та купівлі-продажу, тобто в зв'язку з виконанням господарських зобов’язань. За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги потерпілого в частині стягнення з підсудного грошових коштів в сумі 30 тис. доларів США є безпідставними та не ґрунтуються на документально підтверджених доказах.

Крім того, суд враховує, що ч. 1 ст. 524 ЦК України визначено, що валютою зобов’язання є грошова одиниця України –гривня, а тому суд вважає, що при вирішенні заявленого потерпілим цивільного позову слід виходити саме з того, що грошове зобов’язання має бути виконане саме у гривнях, на що також міститься посилання у ч. 1 ст. 533 ЦК України.

Таким чином, зважаючи на положення ч. 2 ст. 533 ЦК України суд вважає за необхідне вирішити цивільний позов потерпілого з урахуванням курсу валют, встановлених НБУ на час розгляду справи, тобто станом на 20.10.2011 р. Згідно з офіційно встановленим НБУ курсом валют, 100 доларів США еквівалентно 797,57 грн., а тому, враховуючи ту обставину, що в судовому засіданні було доведено факт незаконного заволодіння підсудним грошовими коштами потерпілого на загальну суму 82 тис. доларів США, суд приходить до переконання, що заявлений потерпілим цивільний позов підлягає задоволенню в межах зазначеної суми, що є еквівалентною 654007,4 грн.

Відповідно до ст. 93 КПК України витрати за проведення криміналістичних досліджень необхідно покласти на підсудного, оскільки їх проведення було зумовлене вчиненням підсудним вищевказаних злочинів.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд –

Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190 та ч. 1 ст. 209 КК України та призначити покарання:

- за ч. 4 ст. 190 КК України у вигляді 7 (семи) років 6 (шести) місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;

- за ч. 1 ст. 209 КК України у вигляді 5 (п’яти) років позбавлення волі з конфіскацією коштів, здобутих злочинним шляхом, та конфіскацією майна, а також позбавлення права займати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов’язків на підприємствах, установах та організаціях незалежно від форм власності строком 2 (два) роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_3 остаточне покарання у вигляді 7 (семи) років 6 (шести) позбавлення волі з конфіскацією коштів, здобутих злочинним шляхом, та конфіскацією майна, а також позбавлення права займати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов’язків на підприємствах, установах та організаціях незалежно від форм власності строком 2 (два) роки.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 змінити з підписки про невиїзд на взяття під варту, взявши його під варту із зали суду.

Строк відбування покарання рахувати з 20.10.2011 р.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 654007 (шістсот п’ятдесят чотири тисячі сім) грн. 40 коп. матеріальної шкоди.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області 1224 (одну тисячу двісті двадцять чотири) грн. витрат за проведення криміналістичних досліджень.

Речові докази:документи, вилучені під час проведення виїмок, що знаходяться у матеріалах кримінальної справи, –залишити в матеріалах справи.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим –в той же строк з дня отримання копії вироку.