1-482/11 Про отримання хабара, скоєне головним спеціалістом відділу контролю реклами та якості нафтопродуктів Управління у справах захисту прав споживачів - 12.07.2011 Прийняття

Підсудний ОСОБА_2, обіймаючи відповідно до наказу в.о. начальника Управління у справах захисту прав споживачів у м. Києві (далі – Управління) № 129-к від 12 липня 2010 року, посаду головного спеціалісту відділу контролю реклами та якості нафтопродуктів Управління, будучи представником влади та службовою особою, яка займає відповідальне становище, маючи присвоєний 13 ранг державного службовця 6 категорії, вчинив злочин за наступних обставин.

26 квітня 2011 року біля 11 год. до приміщення автомайстерні підприємця ОСОБА_3, яка розташоване по АДРЕСА_3, прибули головні спеціалісти Управління ОСОБА_4 та ОСОБА_2 з метою проведення перевірки дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів.

Виявивши під час перевірки низку порушень, ОСОБА_4 склав відповідний акт перевірки, який підписав і ОСОБА_2, та протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_3 за частиною першою статті 155 КУпАП. Там же ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_3, що, крім штрафу в розмірі 170 гривень, на нього ще будуть накладені фінансові санкції в розмірі 20 000 гривень за виявлені порушення Закону України "Про захист прав споживачів" (1023-12) – відсутність журналу реєстрації перевірок, документів про сертифікацію обладнання СТО ФОП ОСОБА_3 державним підприємництвом "Укрметртестстандарт", належного оформлення куточку споживача. Там же підсудний заявив ОСОБА_3, що в разі уникнення небажаних для останнього наслідків він має передати йому грошову винагороду, набравши при цьому на своєму мобільному телефоні суму 8 000. ОСОБА_3, спитав, чи правильно він розуміє, що це 8 000 грн., тобто 1 000 доларів США, на що ОСОБА_2 відповів ствердно та залишив ОСОБА_3 номер свого мобільного телефону, щоб той йому зателефонував, коли у нього будуть необхідні кошти.

Після 14 години, ОСОБА_3 зателефонував підсудному, і вони домовились про зустріч. Під час зустрічі ОСОБА_2 запевнив ОСОБА_3, що крім сплати штрафу у розмірі 170 грн., щодо нього не будуть застосовані інші фінансові санкції і, відкривши багажне відділення автомобіля "Nissan Almera", сказав ОСОБА_3 покласти туди гроші. Останній, поклав 1 000 доларів США до багажного відділення зазначеного автомобіля, яке ОСОБА_2 закрив, а через деякий час був затриманий працівниками міліції.

У судовому засіданні підсудний винним себе у вчиненні злочину за викладених обставин визнав повністю та показав суду, що дійсно 26 квітня 2011 року біля 11 год. на підставі направлення він спільно з ОСОБА_4 проводив планову перевірку СТО ФОП ОСОБА_3 Під час проведення перевірки було оглянуто виробничі приміщення, які використовуються ОСОБА_3 Під час перевірки біли відсутні журнал реєстрації проведення перевірок, Закону України "Про захист прав споживачів" (1023-12) . Оглядом документів займався ОСОБА_4 Коли ОСОБА_4 складав зазначені документи, то у нього з ОСОБА_3 на вулиці відбулася розмова, під час якої він повідомив ОСОБА_3, що, окрім штрафу у розмірі 170 грн., на нього будуть накладені фінансові санкції в розмірі 20 000 грн. за виявлені порушення, і якщо він не хоче, щоб на нього були накладені вказані санкції, то він має сплатити суму, яку він показав, набравши цифри на своєму мобільному телефоні, а саме 8 000. ОСОБА_3 перепитав, чи це 1 000 доларів США. Він залишив йому свій номер мобільного телефону, сказавши, щоб ОСОБА_3 зателефонував, коли знайде гроші.

Потім вони із ОСОБА_4 продовжили перевірки в Оболонському районі, після цього вони повернулись в Деснянський район, де він висадив ОСОБА_4 Приблизно о 14 год. йому зателефонував ОСОБА_3 та повідомив, що все зібрано, на що він повідомив, що через годину буде у ОСОБА_3 Приблизно о 15.00 год., зателефонувавши ОСОБА_3, він повідомив, що знаходиться через дорогу від зазначеної СТО. Зустрівшись, він відмовився отримувати гроши від ОСОБА_3, та запропонував пройти до його автомобіля, де сказав, щоб ОСОБА_3 поклав гроші в багажник автомобіля, який був відкритий. ОСОБА_3 поклав туди пакунок з грошима, після чого він закрив багажник та повідомив, що ніяких фінансових санкцій вживатись не буде. Після цього він пішов в зворотному напрямку перевіряти зовнішню рекламу, де був затриманий працівниками міліції.

У скоєному підсудний щиро розкаявся та пояснив, що показання в судовому засіданні, в яких він визнав себе винним, він дав суду добровільно, без будь-якого тиску.

Суд вважає, що винуватість підсудного за викладених вище обставин доведена у повному обсязі зібраними в установленому законом порядку доказами в їх сукупності, а його діям дана правильна юридична оцінка.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_3, показав, що він орендує приміщення по АДРЕСА_3, де розташована автомайстерня. 26 квітня 2011 року біля 11 год. до автомайстерні прийшли двоє співробітників Управління. Показавши свої службові посвідчення, вони почали проводити перевірку, в ході якої було виявлено низку порушень. ОСОБА_4 були складені акт перевірки та протокол про адміністративне правопорушення, згідно якого він притягався до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу 170 грн. Коли ОСОБА_4 складав зазначені документи, то у нього з ОСОБА_2 на вулиці відбулася розмова, під час якої йому стало відомо від підсудного, що, окрім штрафу у розмірі 170 грн., на нього будуть накладені фінансові санкції в розмірі 20 000 грн. за виявлені порушення Закону "Про захист прав споживачів" (1023-12) та те, що при бажанні вони найдуть ще й інші порушення, і якщо він не хоче, щоб на нього були накладені вказані санкції, то він має сплатити певну суму, яку ОСОБА_2 показав, набравши цифри на своєму мобільному телефоні, а саме 8 000. Він перепитав у підсудного, чи це 1 000 доларів США, на що ОСОБА_2 відповів ствердно. Після цього він сказав ОСОБА_2, що у нього таких грошей не має. На це підсудний повідомив, що якщо він не хоче платити вказану суму, то все одно сплатить штраф 20 000 грн., та залишив йому свій номер мобільного телефону, сказавши, щоб він зателефонував, коли знайде гроші.

Після цієї зустрічі він звернувся до міліції, а саме до відділу по боротьбі з економічною злочинністю Деснянського РУГУ МВС України в м. Києві, де розповів про ситуацію, яка склалася, написав заяву та повідомив працівникам міліції, що у нього є потрібна сума грошей які він може надати для викриття хабарників. Вказану суму було помічено в присутності двох свідків.

Коли він повернувся до автомайстерні, то подзвонив ОСОБА_2 та повідомив, що зібрав потрібну суму, на що останній відповів, що на протязі години він під’їде до нього. Приблизно через 30-40 хвилин йому передзвонив підсудний та сказав, щоб він вийшов на вулицю. ОСОБА_2 стояв через дорогу від СТО. Зустрівшись, він показав ОСОБА_2 гроші. Підсудний відмовився їх отримувати та запропонував пройти до його автомобіля, який стояв біля житлового будинку по АДРЕСА_4. Він знову спробував віддати гроші підсудному в руки, але ОСОБА_2 сказав, щоб він поклав гроші в багажник автомобіля, який на замок не був закритий. Він поклав туди пакунок з грошима, після чого ОСОБА_2 закрив багажник. Потім він перепитав підсудного, чи дійсно не будуть до нього вживатись фінансові санкції. ОСОБА_2 відповів, що ніяких фінансових санкцій вживатись не буде, лише він має сплатити штраф 170 гривень, та те, що через рік вони знову приїдуть з перевіркою і у нього будуть знижки. Після цього ОСОБА_2 пішов в зворотному напрямку, де був затриманий працівниками міліції.

У суду немає підстав піддавати сумніву достовірність показань свідка ОСОБА_3, оскільки вони послідовні та підтверджуються сукупністю інших доказів, перевірених у судовому засіданні. Як було встановлено, раніше вони не були знайомі, будь-яких підстав для обмови ОСОБА_3 підсудного немає. Не вказує на них і підсудний, а тому вони мають бути покладені в основу вироку на підтвердження винуватості підсудного.

Свідок ОСОБА_5 показав, що 26 квітня 2011 року близько о 15 год. 15 хв. він, перебуваючи у своїх справах поблизу будинку АДРЕСА_4, став свідком передачі грошей ОСОБА_3 підсудному ОСОБА_2 Вказані гроші ОСОБА_3 поклав до багажного відділення автомобіля "Nissan Almera".

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні показав, що у зв'язку з відсутністю у відділі контролю послуг Управління достатньої кількості людей для здійснення планових перевірок по їхньому напрямку доручив він ОСОБА_2 та ОСОБА_4 провести перевірку дотримання законодавства про захист прав споживачів при наданні послуг з ремонту транспортних засобів ФОП ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_3 Про необхідність проведення перевірки ФОП ОСОБА_3 ОСОБА_2 та ОСОБА_4 він повідомив зранку 26 квітня 2011 року, передавши їм направлення на проведення перевірки. В той день йому зателефонував ОСОБА_2 та повідомив, що перевірка ФОП "ОСОБА_3" розпочалась. Приблизно через годину підсудний по телефону повідомив, що перевірку завершено, виявлено адміністративні правопорушення. Приблизно о 15 год. зателефонував ОСОБА_4 та повідомив, що він побачив, що біля автомобіля ОСОБА_2 знаходиться багато людей та його тримають.

Свідкок ОСОБА_7 в судовому засіданні показав, що він працює на посаді начальника управління у справах захисту прав споживачів і відповідно до плану роботи управління підписав направлення на проведення перевірки ФОП ОСОБА_3

Аналогічні показання дав суду свідок ОСОБА_8

В судовому засіданні свідок ОСОБА_4 показав, що ОСОБА_6 йому та ОСОБА_2 дав направлення на проведення перевірки ФОП ОСОБА_3, який надавав послуги з технічного обслуговування автомобілів. Біля 11 год. він та ОСОБА_2 прибули на автомобілі останнього до ОСОБА_3 з направленням на проведення перевірки підприємства та пред'явили свої посвідчення. Після цього вони попросили ОСОБА_3 надати журнал проведення перевірок його підприємства. Останній сказав, що такий журнал у нього відсутній. Він почав складати акт перевірки, де зазначив вказану інформацію про відсутність цього журналу. Потім, він попросив ОСОБА_3 надати реєстраційні документи, документи щодо перевірки обладнання його СТО "Укрметртестстандарт" та показати куточок споживача.

Під час огляду куточка споживача виявлено, що у ньому відсутні Закон України "Про захист прав споживачів" (1023-12) . Це він зазначив в акті перевірки. Оскільки вказана перевірка проводилась також спільно з ОСОБА_2, то вказаний акт був підписаний і підсудним. За результатами перевірки на ОСОБА_3 був складений протокол про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 155 КУаАП.

Після перевірки вони з ОСОБА_2 поїхали по вул. Набережній перевірити зовнішню рекламу, згодом повернулись у Деснянський район, де на вулицях Бальзака, Драйзера перевіряли зовнішню рекламу, потім направились на вул. Закревського, де ОСОБА_2 зупинився напроти СТО ОСОБА_3 Вони домовились, що ОСОБА_2 у вказаному місці самостійно вивчить рекламу, а він збирався у своїх особистих справах. Повертаючись на роботу, він помітив, що біля автомобіля ОСОБА_2 знаходиться багато людей, та по телефону повідомив про це ОСОБА_6

Свідки ОСОБА_9та ОСОБА_10 показали, що вони були присутні під час проведення 26 квітня 2011 року огляду автомобіля ОСОБА_2 – "Nissan Almera" та підтвердили факт вилучення з багажного відділення вказаного автомобіля 1 000 доларів США та інших документів.

Оперуповноважений ВДСБЕЗ Деснянського РУ свідок ОСОБА_11.в суді показав, що 26 квітня 2011 року у зв'язку з перевіркою заяви ОСОБА_3 про вимагання у нього хабара працівником управління захисту прав споживачів ОСОБА_2, він супроводжував ОСОБА_3 з метою документування факту передачі та затримання особи, яка їх отримає.

Від ОСОБА_3 йому стало відомо, що гроші він має передати ОСОБА_2 поблизу будинку АДРЕСА_4. З метою документування вказаного факту та затримання ОСОБА_2 він став біля будинку АДРЕСА_5 напроти автомобіля "Nissan Almera", яким за оперативною інформацією міг керувати ОСОБА_2 Через деякий час він помітив, що ОСОБА_3 направився з ОСОБА_2 до вказаного автомобіля. Біля автомобіля ОСОБА_3 спробував ОСОБА_2 передати гроші, але той жестом вказав на багажник вказаного автомобіля, піднявши його кришку. ОСОБА_3 поклав туди загорнуті у аркуш паперу гроші, ОСОБА_2, побачивши це, закрив багажник. В подальшому ОСОБА_2 був затриманий.

Аналогічні показання в суді дав старший оперуповноважений ВДСБЕЗ Деснянського РУГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_12

Крім показів свідків, винуватість ОСОБА_2 підтверджується й іншими доказами, а саме:

– протоколом огляду місця події від 26 квітня 2011 року, відповідно до якого з багажного відділення автомобіля "Nissan Almera" вилучено 1 000 доларів США. та документи щодо проведення перевірки ФОП ОСОБА_3 (т.1, а.с. 79-89);

– речовими доказами та протоколами їх огляду, а саме: грошовими коштами в сумі 1 000 доларів США, які були предметом хабара (т.1, а.с. 166);

– документами, а саме: направленням № 002317/083 від 26 квітня 2011 року, розпискою про отримання повідомлення про проведення цієї перевірки; актом перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів № 000106 від 26 квітня 2011 року, протоколом про адміністративне правопорушення № 000289 від 26 квітня 2011 року, реєстраційними документами ОСОБА_3, у яких відображено результати перевірки ОСОБА_3 (т.1, а.с. 83-89, 200-201);

– протоколом огляду технічного засобу з відтворенням режиму його роботи від 25 квітня 2011 року, згідно якого було оглянуто диктофон "OLIMPUS DIGITAL VOICE RECORDER VN-6500" відповідно ОСОБА_3 передавав підсудному ОСОБА_2 1 000 доларів США. (а.с. т.1 195-197).

Таким чином, аналіз цих доказів у їх сукупності свідчить про доведеність винуватості підсудного у вчинені злочину за наведених вище обставин, які не оспорюються підсудним, за відсутності у нього підстав для самообмови.

Суд кваліфікує умисні дії підсудного ОСОБА_2, за частиною другою статті 368 КК України, які виразилися в одержанні хабара службовою особою, що займає відповідальне становище, за виконання, чи невиконання в інтересах того, хто дає хабара, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища..

При призначенні покарання підсудному, суд враховує характер і підвищену ступінь тяжкості вчиненого злочину, його ставлення до вчиненого, а також особу підсудного, який раніше не судимий, до кримінальної відповідальності притягується вперше, позитивно характеризується за місцем роботи.

Відповідно до статті 66 КК України обставинами, що пом’якшують покарання підсудного ОСОБА_2, є його щире каяття у вчиненому.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного, судом не встановлено.

Враховуючи викладене, суд вважає, що перевиховання та виправлення підсудного неможливе без ізоляції від суспільства, а тому з урахування пом’якшуючих обставин і даних, що характеризують його особу, та стану здоров’я обирає мінімальне покарання, передбачене санкцією частини другої статті 368 КК України, з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконання організаційно-розпорядчих функцій.

Суд також вважає за необхідне призначити ОСОБА_2 додаткову міру покарання у вигляді конфіскації майна. Таке покарання є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Питання з речовими доказами по справі необхідно вирішити в порядку статті 81 КПК України.

Керуючись статтями 323, 324 КПК України, суд, -

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 368 КК України, і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п’ять) років, з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на 3 (три) роки, з конфіскацією майна.

Строк відбування покарання рахувати з часу затримання – з 26 квітня 2011 року.

Речові докази по справі:

– грошові кошти в сумі 1 000 доларів США, передані на відповідальне зберігання ОСОБА_3, залишити йому за належністю;

– документи: направлення № 002317/083 від 26 квітня 2011 року, розписка про отримання повідомлення про проведення перевірки № 002052/072 від 13 квітня 2011 року, акт перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів № 000106 від 26 квітня 2011 року, протокол про адміністративне правопорушення № 000289 від 26 квітня 2011 року, реєстраційні документи ОСОБА_3, що зберігаються у матеріалах кримінальної справи – залишити при справі;