Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням

судді Квятковського М.С.

за участю секретаря Куденчук О.М.

прокурора Ткачука М.М.

потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника позивача ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Нове-село, Ізяславського району Хмельницької області, громадянина України, одруженого, на утриманні неповнолітній син ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3, донька ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 (навчається у ВУЗі), із середньою спеціальною освітою, працюючого водієм по найму, мешканця АДРЕСА_1, раніше несудимого,

за ст. 286 ч.2; 135 ч.1 КК України (2341-14) , -

Підсудний ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, близько 23 год., керуючи сідловим тягачем "МАЗ-6422"реєстраційний номер НОМЕР_1 із напівпричепом "Ванхул"реєстраційний номер НОМЕР_2, та рухаючись по вул. Центральній у с. Крупа Луцького району, поблизу будинку № 58 в напрямку с. Ярославичі, виконуючи рейси по перевезенню буряків із с. Ярославичі Млинівського району Рівненської області до пункту прийому в м. Радехів Львівської області, в порушення вимог п.п. 2.3 б; та 12.3 Правил дорожнього руху України (1306-2001-п) (далі ПДР), проявив безпечність та неуважність, не оцінив належним чином дорожню обстановку та не зреагував на її зміну, і завчасно маючи можливість виявити на проїзній частині пішохода, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, в результаті чого допустив наїзд на потерпілу ОСОБА_8, яка рухалась у попутному напрямку по проїзній частині.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди (далі ДТП) ОСОБА_8, згідно висновку експерта № 390, отримала тілесні ушкодження у вигляді: зламів 6-7 ребер справа з крововиливами в м’які тканини, забій легень, крововиливів в середостіння, навколо ниркової клітковини зліва, крововиливи в корінь брижі, численні садна, забійної рани потиличної ділянки, розтрощення черепу у вигляді багатофрагментальних зламів кісток лицевого черепу, склепіння та основи черепа, забою головного мозку із крововиливами під оболонки головного мозку, які і стали причиною смерті.

В прямому причинному зв’язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди і наслідками, що настали стало грубе порушення ОСОБА_5 п.п. 2.3 (б), 12.3 Правил дорожнього руху України (1306-2001-п) .

Допитаний в судовому засіданні, з приводу інкримінованого йому злочину, підсудний ОСОБА_5 свою винуватість визнав повністю.

Дав показання про те, що ІНФОРМАЦІЯ_2, близько 23 год., керуючи сідловим тягачем "МАЗ-6422"реєстраційний номер НОМЕР_1 із напівпричепом "Ванхул"реєстраційний номер НОМЕР_2, та рухаючись по вул. Центральній у с. Крупа Луцького району, поблизу будинку № 58 в напрямку с. Ярославичі, виконуючи рейси по перевезенню буряків із с. Ярославичі Млинівського району Рівненської області до пункту прийому в м. Радехів Львівської області, проявив неуважність, в результаті чого допустив наїзд на потерпілу ОСОБА_8, яка рухалась у попутному напрямку по проїзній частині. Оскільки злякався, а потерпіла будь-яких ознак життя не подавала, він відніс її за межі дороги, а сам з місця ДТП утік. На наступний день він добровільно з'явився в органи внутрішніх справ, де розповів, що вчинив злочин. Розкаюється у вчиненому злочині, та, в зв’язку з тим, що лікується після перенесеного хірургічного втручання, сам утримує двоє дітей та дружину, яка хворіє, просив не позбавляти його волі.

Крім повного визнання своєї вини підсудним ОСОБА_5, його винуватість у вчиненні інкримінованого йому вироком злочині, підтверджується зібраними та дослідженими по справі доказами.

Показаннями потерпілих ОСОБА_1 і ОСОБА_2, про те, що ІНФОРМАЦІЯ_2, у вечірній час, їх, відповідно, донька та сестра –ОСОБА_8, потрапила у ДТП у с. Крупа та загинула. Потерпіла ОСОБА_1 також просила суд стягнути із підсудного ОСОБА_5 невідшкодовану спричинену їй матеріальну шкоду в сумі 7 997 грн. 60 коп., 300 тис. грн. моральної шкоди, та 3 500 грн. витрат, пов’язаних з наданням їй правової допомоги у даній справі.

Показаннями свідка ОСОБА_12 про те, що 17 жовтня 2010 року ОСОБА_5 добровільно з’явився в органи внутрішніх справ та повідомив, що у с.Крупа Луцького району він, керуючи транспортним засобом, пізно ввечері ІНФОРМАЦІЯ_2 скоїв ДТП, вчинивши наїзд на пішохода.

Протоколом огляду місця події від 17.10.2010 р., було зафіксовано факт ДТП у с. Крупа Луцького району, розташування потерпілої на правому узбіччі, по напрямку до с. Ярославичі, у траві, слід гальмування вантажного автомобіля та причепа, пластмасову автомобільну деталь.

/а.с. 2-9/.

Під час відтворення обстановки та обставин події ОСОБА_5 на місці пригоди розказав та показав, як і при яких обставинах ним було вчинено наїзд на потерпілу ОСОБА_8, при цьому він розташував автомобіль так, як рухався перед ДТП, і за його участю було встановлено, що видимість пішохода на всій ширині проїзної частини становить 115.3 м.

/а.с. 26-28/.

Протоколами оглядів: місця події від 17.10.2010 року та предметів від 9.11.2010 року, згідно яких було оглянуто сідловий тягач МАЗ-6422 р.н. НОМЕР_1 та напівпричіп Ванхул р.н. НОМЕР_2, виявлено невеликі пошкодження на декоративній радіаторній решітці, у передній і правій частині, у вигляді двох невеликих тріщин, та автомобільну пластмасову деталь вилучену під час ОМП.

/а.с. 73-74; 19-21/.

Згідно технічних паспортів вказані транспортний засіб та напівпричіп належать підсудному ОСОБА_5

/а.с. 101/.

З висновку судово-медичної експертизи за № 390 від 11.11.2010 р., убачається, що потерпіла ОСОБА_8, внаслідок ДТП, отримала тілесні ушкодження у вигляді зламів 6-7 ребер справа з крововиливами в м’які тканини, забою легень, крововиливів в середостіння, навколо ниркову клітковину зліва, крововиливів в корінь брижі, численних саден, забійної рани потиличної ділянки, розтрощення черепу у вигляді багатофрагментальних зламів кісток лицевого черепу, склепіння та основи черепа, забою головного мозку із крововиливами під оболонки головного мозку, які і стали причиною смерті.

/а.с. 39-44 /

Відповідно до висновку автотехнічної експертизи за № 241 від 29.11.2010 року, в заданій дорожній ситуації, з технічної точки зору, водій автомобіля МАЗ ОСОБА_5 повинен був діяти у відповідності до вимог пункту 12.3 ПДР України (1306-2001-п) та мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_8, яка рухалась по проїзній частині в попутному напрямку, шляхом застосування екстреного гальмування.

/а.с. 83-86/.

На підставі наведених доказів в їх сукупності суд приходить до висновку, що своїми необережними діями, направленими на порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що потягло смерть потерпілої ОСОБА_8, підсудний ОСОБА_5 вчинив злочин, передбачений ст. 286 ч.2 КК України.

В прямому причинному зв’язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди і наслідками, що настали, стало грубе порушення підсудним ОСОБА_5 п.п. 2.3 (б), 12.3 Правил дорожнього руху України (1306-2001-п) .

Досудовим слідством ОСОБА_5 також обвинувачується у тому, що він ІНФОРМАЦІЯ_2, близько 23 години, після вчинення наїзду на пішохода ОСОБА_8, внаслідок чого їй було спричинено тілесні ушкодження, та перебувала у небезпечному для життя стані, залишив її без допомоги, усвідомлюючи, що остання через отримані травми позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ст. 135 ч.1 КК України, а також у порушенні вимог п. 2.9 б ПДР України (1306-2001-п) , а саме, що керував транспортним засобом у стані стомлення.

Дане обвинувачення не знайшло свого доведення в суді.

Так, підсудний під час досудового слідства та в суді стверджував, що відразу після ДТП потерпіла ОСОБА_8, яку він відніс на узбіччя, не подавала будь-яких ознак життя, у зв’язку з чим він подумав, що вона мертва.

Допитаний в суді судово-медичний експерт ОСОБА_10 дав показання про те, що смерть потерпілої ОСОБА_8 настала відразу після спричинення їй тілесних ушкоджень, зазначених у висновку судово-медичної експертизи, або через незначний проміжок часу.

Допитана в суді в якості свідка ОСОБА_11 дала показання про те, що коли виявила на узбіччі дороги у с. Крупа ОСОБА_8, остання була мертва.

Оскільки суб’єктивна сторона складу злочину, передбаченого ст. 135 ч.1 КК України, передбачає умисні дії, а по справі не здобуті докази того, що потерпіла після ДТП ще деякий час була жива і про це було відомо підсудному, коли він її переносив на узбіччя, а потім залишав місце події, його слід виправдати за цією статтею у зв’язку з недоведеністю в його діях складу злочину.

Та обставина, що на трупі тіла потерпілої ОСОБА_8, під час її виявлення, знаходилася трава, не свідчить про те, що ОСОБА_5 залишав потерпілу ще живою і про це йому було відомо.

Крім того, в суді не знайшло свого доведення порушення ОСОБА_5 п.2.9(б) ПДР України (1306-2001-п) .

Сам підсудний ствердив, що оскільки на цукровому заводі під розгрузкою перебував тривалий час, то відпочивав, а тому не перебував у стані стомлення. Будь-яких доказів, які б спростовували дане твердження ОСОБА_5, досудове слідство не наводить, а тому, дане обвинувачення слід виключити.

Обговорюючи питання про вид і міру покарання відносно підсудного ОСОБА_5, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відноситься до категорії тяжких злочинів, дані про його особу.

До обставин, які пом’якшують покарання, суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, добровільне часткове відшкодування матеріальної шкоди.

Обставини, які обтяжують покарання, підсудному не інкриміновано.

При таких обставинах, враховуючи, що підсудний ОСОБА_5 вчинив тяжкий злочин, характер, обставини та наслідки його вчинення, суб’єктивне ставлення до злочину та поведінку підсудного відразу після його вчинення, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_5 неможливе без ізоляції від суспільства, а тому покарання йому слід призначити в межах санкції Закону, за яким він притягується до кримінальної відповідальності із позбавленням права керувати транспортними засобами.

Разом з тим, призначаючи термін покарання, суд враховує наведені обставини, які пом’якшують покарання, а також те, що ОСОБА_5 вперше притягується до кримінальної відповідальності, характеризується позитивно, працює та утримує двоє дітей і дружину, хворіє, злочин вчинив з необережності.

Вирішуючи цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_5, суд враховує, що підсудний повністю визнає його в частині матеріальної шкоди, а тому з нього в користь потерпілої слід стягнути 7 997 грн. 60 коп.

Що стосується моральної шкоди, то суд приймає до уваги, що внаслідок злочину, учиненого підсудним, ОСОБА_1 втратила доньку. З огляду на зазначене, в її користь із підсудного ОСОБА_5 слід стягнути 50 тис. грн. моральної шкоди.

Підлягає до стягнення із ОСОБА_5 у користь ОСОБА_1 3 500 грн. витрат, понесених нею у зв’язку з наданням правової допомоги.

Суд не змінює запобіжний захід відносно підсудного до вступу вироку в законну силу враховуючи, що він хворіє, проходить реабілітацію після хірургічного втручання.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -

Визнати ОСОБА_5 винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України та призначити йому покарання у виді 3 /трьох/ років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 /три/ роки.

За ст. 135 ч.1 КК України ОСОБА_5 виправдати у зв’язку з недоведеністю в його діях складу злочину.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_5 до вступу вироку в законну силу залишити –підписку про невиїзд.

Стягнути із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 7 997 грн. 60 коп. матеріальної шкоди, 50 000 грн. моральної шкоди та 3 500 грн. витрат, понесених у зв’язку з наданням правової допомоги, а всього 61 497 грн. 60 коп. /шістдесят одна тисяча чотириста дев’яності сім гривень шістдесят копійок/.

Стягнути із ОСОБА_5 на користь держави судові витрати за проведення експертизи у сумі 412 грн. 80 коп. /чотириста дванадцять гривень вісімдесят копійок/.

На вирок суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду Волинської області шляхом її подачі через Луцький міськрайонний суд протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення.