Ленінський районний суд м.Полтави
В И Р О К
03.06.2011 м. Полтава Справа № 1-36/11
Ленінський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді - Парахіної Є.В.,
при секретарі - Махаринській Я.А., Томілович Т.М.,
за участю прокурора - Легеньковської Г.Б., Мандича С.М.,
Ковальчука А.Д.,
адвокатів - ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Полтава, громадянина України, українця, не одруженого, освіта середня спеціальна, не працюючого, проживаючого: АДРЕСА_1, раніше судимого:
24.02.2004 року Ленінським районним судом м. Полтави ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі з випробуванням згідно ст. 75 КК України з іспитовим строком на 2 роки;
14.12.2004 року Ленінським районним судом м. Полтави за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі;
19.03.2007 року Ленінським районним судом м. Полтави за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 357 КК України до 2 років позбавлення волі з випробуванням згідно ст. 75 КК України з іспитовим строком на 1 рік. Постановою Ленінського районного суду м. Полтави від 04.04.2008 року звільнення від відбування покарання скасовано. Звільнений від відбування покарання 09.12.2009 року на підставі постанови Кременчуцького районного суду Полтавської області від 01.12.2009 року умовно-достроково на 3 місяця 12 днів,
в скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 115 КК України,
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с. Лісне, Макарівського р-ну, Сахалінської обл., Росія, громадянина України, росіянина, не одруженого, освіта вища, не працюючого, проживаючого: АДРЕСА_2, раніше судимого:
26.05.1973 року Полтавським обласним судом за ч. 3 ст. 117 КК України до 8 років позбавлення волі;
12.11.1981 року Ленінським районним судом м. Полтави за ч. 2 ст. 206 КК України до 1 року позбавлення волі;
17.04.1984 року Октябрьким районним судом м. Полтави за ч. 2 ст. 206, ч. 3 ст. 206, 42, 14 КК України до 5 років позбавлення волі;
04.04.1990 року Ленінським районним судом м. Полтави за ч. 2 ст. 140 КК України до 3 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
29.07.1994 року Бакалейським районним судом Харківської області за ч. 1 ст. 183, 43 КК України до 1 року 4 місяців позбавлення волі;
01.10.1999 року Ленінським районним судом м. Полтави за ч. 3 ст. 117, ч. 2 ст. 141, 42 КК України до 6 років позбавлення волі;
09.03.2010 року Ленінським районним судом м. Полтави за ч. 3 ст. 357 КК України до штрафу в розмірі 510 грн. (не сплачений),
05.05.2011 року Ленінським районним судом м. Полтави за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 71 КК України до 1 року позбавлення волі зі сплатою штрафу в розмірі 510 грн. 00 коп.,
в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_4 22.05.2010 року близько 13-45 год. на території Локомотивного депо Полтава СТГО "Південна залізниця" по вул. Сортувальна, 3, в м. Полтаві, за попередньою змовою з ОСОБА_5, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, повторно, таємно, з вагону, який знаходився на колії № 102 та перебуває на балансі Моторвагонного депо, намагались викрасти половинку розсувних дверей вартістю 118,65 грн., проте злочин не довели до кінця з причин, які не залежали від їх волі, оскільки були затримані працівниками міліції.
22.06.2010 року близько 02-00 год. ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходився в районі буд. № 16 по вул. Сосновій в м. Полтаві, де між ним та ОСОБА_6 виникла сварка, яка згодом переросла в бійку. Під час бійки ОСОБА_6 наніс ОСОБА_4 два удари дерев'яним предметом по потиличній частині голови та по тулубу, внаслідок чого останній впав на землю. Після цього ОСОБА_4 дістав з кишені саморобний ніж по типу "сапожницький", ті діючи умисно наніс ОСОБА_6 два удари в область грудної клітини зліва.
В результаті вказаних дій ОСОБА_4 ОСОБА_6 спричинено тілесні ушкодження у вигляді сліпих, проникаючих колото-різаних поранень грудної клітини та брюшної порожнини в кількості двох, з пошкодженням хрящової частини 6-7 ребер зліва, діафрагми, печінки, серцевої сорочки, лівого шлуночка серця, які згідно висновку експерта відносяться до тяжких тілесних ушкоджень як небезпечні для життя в момент їх спричинення та внаслідок яких настала смерть ОСОБА_6
Після цього ОСОБА_4, перебуваючи в районі буд. № 16 по вул. Сосновій в м. Полтаві повторно, таємно, викрав велосипед потерпілого вартістю 150 грн. 00 коп., спричинивши матеріальну шкоду у вказаному розмірі, з місця пригоди зник.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 вину визнав та детально пояснив про обставини вчинення злочину, вказавши на необхідність перекваліфікації його дій з ч. 3 ст. 185 КК України на ч. 2 ст. 185 КК України. Підсудний пояснив, що щиро розкаюється у вчиненому, просив суворо його не карати.
Підсудний ОСОБА_4 вину у вчиненні таємного викрадення майна Моторвагонного депо визнав, детально пояснивши про обставини та механізм вчинення злочину. Разом з тим, підсудний зазначив, що територія, на якій знаходився вагон й сам вагон, з якого ним і ОСОБА_5 була вчинена крадіжка, не охороняється, перебуває на не охоронюваній території, є напівзруйнованим й в його середину він потрапив шляхом вільного доступу, а відтак, при кваліфікації дій по вказаному епізоду просив виключити кваліфікуючу ознаку "проникнення у приміщення".
По епізоду заподіяння смерті ОСОБА_6 та викрадення його майна ОСОБА_4 вину визнав частково. Не заперечуючи того факту, що між ним та ОСОБА_6 відбувалась сварки, яка згодом переросла в бійку, підтверджуючи, що ОСОБА_6 бив його дерев'яним предметом по голові та тулубу, заявив, що удари ножем йому у відповідь не наносив. Ножем махнув двічі в бік ОСОБА_6 з метою налякати його та змусити піти з місця події. Підсудний стверджував, що діяв з метою самозахисту й не мав наміру спричиняти хлопцю тілесні ушкодження, тим паче смерть. Після вказаних подій ОСОБА_6 побіг, погрожуючи, що має намір повернутись не один, а ОСОБА_4 взявши його велосипед, щоб зручніше й швидше було іти, також покинув місце події.
Крім пояснень підсудних ОСОБА_4, ОСОБА_5, їх винність у вчиненні злочинів підтверджується:
по епізоду таємного викрадення майна Моторвагонного депо:
- показаннями свідка ОСОБА_7 в судовому засіданні, згідно яких він працює машиністом електропотягу РПЧ-2. В травні 2010 року перебував на роботі, в денний час керував потягом на території депо, коли побачив, як двоє невідомих чоловіків перекинули через забір половинку розсувних дверей вагону дизель-потягу. Про цей випадок одразу ж повідомив чергового по депо В подальшому дізнався, що викрадачі дверей були затримані працівниками міліції;
- показаннями свідка ОСОБА_8 в судовому засіданні, які за своїм змістом є аналогічними показанням свідка ОСОБА_7;
- показаннями свідка ОСОБА_9, який в судовому засіданні пояснив, що працює заступником начальника Моторвагонного депо. В травні 2010 року, коли він був відповідальним по депо, працівники повідомили, що сторонні особи викрали двері з вагону дизель-потягу та перекидають їх через паркан. Він одразу ж направився до місця події, й бачив як двоє чоловіків, якими в подальшому виявились ОСОБА_4 та ОСОБА_5, перекинули через паркан, розташований вздовж залізничної колії, двері, а самі направились до переїзду, щоб обійти огорожу. Коли він підійшов до зупинки "335 км", побачив, що біля паркану лежать двері, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 намагаються їх підняти, в цей час до них підійшов працівник РПЧ-2 ОСОБА_10 та під'їхали працівники міліції, які затримали крадіїв;
- показаннями свідка ОСОБА_10, який пояснив, що одного дня в травні 2010 року, коли він перебував на робочому місці в РПЧ-2 Локомотивного депо Полтава, йому зателефонував ОСОБА_9 та повідомив, що двоє чоловіків викрали двері з дизель-потягу, перекинули їх через паркан. Він пішов до місця події, прибувши до зупинки "335 км", виявив там двері, двох чоловіків - ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які намагались ці двері викрасти, а також гр-на ОСОБА_9, через кілька хвилин під'їхали працівники міліції й затримали крадіїв
- даними довідки Моторвагонного депо СТГО "Південна залізниця" № 725 від 25.05.2010 року про вартість викраденого майна (т. 3 а.с. 10);
- даними протоколу огляду від 22.05.2010 року ділянки місцевості на території Локомотивного депо Полтава в районі залізничної зупинки "336 км", схемою та фото таблицею до нього (т. 3 а.с. 14-17);
- даними протоколу огляду предметів від 27.05.2010 року, якими є половина розсувних металевих дверей салону з вагону дизель-потягу (т. 3 а.с. 26);
по епізоду умисного вбивства та заволодіння майном неповнолітнього ОСОБА_6:
- показаннями потерпілої ОСОБА_11, яка в судовому засіданні пояснила, що є матір'ю ОСОБА_6. в літній період він та її менший син часто бували у бабусі ОСОБА_12, яка проживає АДРЕСА_3. ОСОБА_6 був неконфліктною людиною, спокійним за характером, проблем з ним через негативну поведінку не виникало. 21.06.2010 року він поїхав до бабусі, увечері близько 20-00 год. зателефонував і повідомив, що залишиться у неї ночувати, а наступного дня їй повідомили, що сина вбили;
- показаннями свідка ОСОБА_12, яка пояснила в судовому засіданні, що є бабусею ОСОБА_6. 21.06.2010 року він разом з меншим братом ОСОБА_11 перебували у неї. ОСОБА_6 увечері близько 21-00 -22-00 год. заходив додому, повечеряв і знову пішов, а вона десь о 22-00 - 22-30 год. лягла спати. Зранку ОСОБА_11 виявив зникнення велосипеду й припустив, що ОСОБА_6 вночі повертався додому, а через деякий час їй повідомили, що онук загинув;
- показаннями свідка ОСОБА_14, який пояснив, що є рідним братом ОСОБА_6, 21.06.2010 року вони перебували у бабусі ОСОБА_12 Близько 21-00 год. до будинку бабусі підійшов ОСОБА_6 з товаришами, зайшов до будинку за своїми речами, через 10-15 хвилин він бачив як вони ішли в напрямку будинку, де проживає ОСОБА_15. Приблизно о 22-00 год. він повернувся додому, поставив у дворі велосипед та через півгодини ліг спати, зранку виявив відсутність велосипеда, з чого зробив висновок, що брат ОСОБА_6 повертався і взяв його, брата більше не бачив;
- показаннями свідка ОСОБА_16, який пояснив суду, що 22.06.2010 року близько 2-00 год. його розбудила мати й повідомила, що до нього прийшов товариш ОСОБА_6 Він вийшов на вулицю та побачив, що біля паркану на землі сидить невідомий чоловік, коли той підійшов, ОСОБА_6 вдарив його ліктем та коліном, з якою метою не пояснював. Вони поспілкувались кілька хвилин та він пішов спати, більше ОСОБА_6 не бачив;
- показаннями свідка ОСОБА_17, який суду пояснив, що 21.06.2010 року у вечірній час вони зустрілись з ОСОБА_6, відпочивали разом з іншими товаришами в районі ЗОШ № 22, а близько 23-00 год. розійшлись по домівках, ОСОБА_6 мав провести додому його сестру. Сестра о 23-20 год. по телефону повідомила, що вже вдома. Близько 2-15 год. йому зателефонував ОСОБА_6, сказав "допоможи мені, боляче", зв'язок обірвався, після цього на телефонні дзвінки не відповідав;
- показаннями свідка ОСОБА_5, який пояснив суду, що 21.06.2010 року у вечірній час, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, прийшов до покинутого будинку АДРЕСА_4, де вирішив переночувати. Вночі до вказаного будинку прийшов ОСОБА_4 Наступного дня зранку близько 6-00 год. ОСОБА_4 розповів, що вночі між ним та невідомим хлопцем виникла бійка, під час якої хлопець бив його якимось дерев'яним предметом по голові та тулубу, а він захищаючись від нападу наніс цьому хлопцю два удари ножем в область грудної клітини, після чого останній побіг, він же, в свою чергу, взяв велосипед хлопця. ОСОБА_4 показав йому ніж, яким наносив удари невідомому хлопцю, - саморобний з лезом довжиною близько 5 см, - й показав, яким чином це робив. Після цього ОСОБА_4 запропонував йому продати велосипед, а на виручені гроші придбати горілку. Вони разом пішли до якогось чоловіка, який придбав у них велосипед за 12 грн., купили за ці кошти 0,5 л горілки й пішли до річки Ворскла, щоб її розпити. По дорозі ОСОБА_4 з метою пошуку металобрухту залазив в розібраний вагон, нічого не взяв, але повідомив, що десь загубив свій "сапожницький" ніж. В цей же день вони були затримані працівниками міліції, від яких дізнались, що хлопець, якому ОСОБА_4 спричинив ножові поранення, помер;
- показаннями свідка ОСОБА_18, який в судовому засіданні пояснив, що одного дня в червні 2010 року зранку приблизно о 8-00 год. - 8-30 год. до нього додому прийшов ОСОБА_5, який перебував в стані сп’яніння та при собі мав велосипед, разом з ним був ОСОБА_4, який у двір не заходив. ОСОБА_5 продав йому велосипед за 15 грн. і вони пішли. В цей же день близько 17-00 год. до нього прийшли працівники міліції та вилучили велосипед, пояснивши, що він крадений;
- даними протоколу огляду від 22.06.2010, згідно якого в районі буд. № 22 по пров. Сосновому у м. Полтаві виявлений труп гр. ОСОБА_6 (т. 1 а.с. 4-17);
- даними протоколу огляду від 22.06.2010 року, згідно якого на території подвір'я гр-на ОСОБА_18 АДРЕСА_5 виявлено та вилучено велосипед. Згідно з поясненнями ОСОБА_18 вказаний велосипед він придбав за 15 грн. в цей же день в період часу з 7-30 год. до 9-00 год. у невідомого громадянина (т. 1 а.с. 62-63);
- даними протоколу огляду від 22.06.2010 року, згідно якого у гр. ОСОБА_4 вилучено одяг, в який він був вдягнутий під час подій 22.06.2010 року - олімпійка синього кольору, футболка сірого кольору, штани спортивні синього кольору, мокасини чорного кольору (т. 1 а.с. 65-67);
- даними протоколу відтворення обстановки і обставин події від 29.06.2010 року, згідно якого ОСОБА_4 розповів та показав на місці про обставини та механізм вчинення злочину, фототаблицею та відеозаписом зазначеної слідчої дії (т. 1 а.с.89-102);
- даними протоколу огляду від 24.06.2010 року, згідно якого в салоні одного з вагонів, розташованих на залізничній колії по вул. Сортувальній, 8, в м. Полтаві виявлено та вилучено металеве вістря ножа (т. 1 а.с. 116-117);
- висновком судово-медичної експертизи № 575-а від 26.07.2010 року, згідно якого гр-ну ОСОБА_6 спричинені тілесні ушкодження, які можна поділити на дві умовні групи. Перша група: сліпі, проникаючі колото-різані поранення грудної клітини та брюшної порожнини в кількості двох, з пошкодженням хрящової частини 6-7 ребер зліва, діафрагми, печінки, серцевої сорочки, лівого шлуночка серця, які носять ознаки прижиттєвих, що утворились незадовго до настання смерті та не менше, ніж від двократної дії колючо-ріжучого предмету, типа ножа, клинок якого мав лезо з однієї сторони й найбільшу ширину на рівні занурення близько 25 мм, з достатньою для утворення пошкоджень силою, що стосовно живої особи носять ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент їх спричинення, а в даному випадку потягли смерть. Друга група: садна обличчя, здебільшого праворуч, що стосовно живої особи носять ознаки легких тілесних ушкоджень, що не потягли короткочасний розлад здоров'я. Смерть гр. ОСОБА_6 наступила внаслідок сліпих, проникаючих колото-різаних поранень грудної клітини та брючної порожнини з пошкодженням внутрішніх органів (серця, печінки), що викликали внутрішню кровотечу, яка призвела до гострої крововтрати. Смерть могла настати 22.06.2010 року в проміжок часу з 2 до 4 години. Після заподіяння тілесних ушкоджень першої групи потерпілий міг жити та здійснювати активні дії короткий проміжок часу, що обчислюється кількома хвилинами. Об’єктивних судово-медичних даних, які дозволяють зробити висновок про взаємо розташування нападника та потерпілого в момент спричинення тілесних ушкоджень, немає. Натомість виходячи з направлення ранових каналів можна казати, що травмуючий колючо-ріжучий предмет діяв спереду-назад, зліва-направо, знизу-уверх. Пошкодження першої групи, виявлені на трупі ОСОБА_6, супроводжувались внутрішньою та зовнішньою кровотечею значної (великої) інтенсивності (т. 1 а.с. 121-125);
- висновком додаткової судово-медичної експертизи № 575-б від 26.07.2010 року, згідно якого показання підозрюваного ОСОБА_4, дані ним при відтворенні обстановки та обставин події, проведеному 23.06.2010 року, загалом не суперечать даним судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_6 по часу, характеру, морфології, локалізації та механізму утворення тілесних ушкоджень у потерпілого (т. 1 а.с. 217-218);
- висновком імунологічної експертизи № 54 від 21.07.2010 року, згідно якого в усіх, наданих на дослідження слідах, вилучених з місця події (змивах з мобільного телефону, зразках речовини бурого кольору, схожої на кров, вилучених з ґрунту, асфальту та інших носіїв) виявлена кров людини. Кров в змиві з мобільного телефону, зразках ґрунту та асфальтового покриття, на наждачному папері (об. №№ 1-6, 8-10) може походити від особи (осіб) з 0(І) групою, в тому числі і від гр-на ОСОБА_6 Походження крові в цих слідах від гр-на ОСОБА_4 виключене. В слідах на газетному папері (об. № 7) вона може походити від особи (осіб) з В9ІІІ) групою системи АВ0 із супутнім антигеном Н, або від змішування крові осіб з 0(І) та В(ІІІ) групами системи АВ0, у тому числі як від гр-на ОСОБА_19 одноосібно, так і у випадку змішування його крові з кров гр-на ОСОБА_6 (т. 1 а.с. 167-175);
- висновком імунологічної експертизи № 57 від 03.08.2010 року, згідно якого в результаті дослідження слідів на одязі ОСОБА_4, в який він був одягнений 22.06.2010 року, встановлено, що кров в слідах на лицевій поверхні лівої холоші спортивних штанів (об’єкт № 8) може походити як від обвинуваченого ОСОБА_4 одноосібно, так і від змішування його крові з кров'ю потерпілого ОСОБА_6 Кров в сліді на вирізі горловини майки-сітки (об’єкт № 4), враховуючи його розмірі характеристики, може походити від обвинуваченого ОСОБА_4 одноосібно. Кров в слідах на передній лицевій поверхні лівої холоші спортивних штанів (об’єкт № 6) може походити як від потерпілого ОСОБА_6, так і від змішування його крові з кров'ю іншої особи з 0(І) групою крові. Крові в сліді на передній лицевій поверхні майки-сітки (об’єкт № 5), враховуючи його розмірні характеристики, може походити від потерпілого ОСОБА_6 одноосібно (т. 1 а.с. 180-186);
- висновком імунологічної експертизи № 52 від 14.07.2010 року, згідно якого кров гр-на ОСОБА_4 належить до В(ІІІ) групи системи АВ0, якій властиві антиген В та ізогемаглютинін анти-А (т. 1 а.с. 191-193);
- висновком імунологічної експертизи № 55 від 23.07.2010 року, згідно якого кров гр-на ОСОБА_6 належить до 0(І) групи системи АВ0 (т. 1 а.с. 198-200);
- висновком імунологічної експертизи № 78 від 10.08.2010 року, згідно якого кров в досліджених слідах на лівому мокасині та в сліді на підошві правого мокасину (об’єкти № 1, 2, 4) може походити як від обвинуваченого ОСОБА_4 одноосібно, так і від змішування його крові з кров'ю потерпілого ОСОБА_6 Кров в сліді на передній поверхні носка правого мокасину (об’єкт № 3) може походити від потерпілого ОСОБА_6 як одноосібно, так і від змішування його крові з кров'ю іншої особи з 0(І) групою за системою АВ0 (т. 1 а.с. 239-243);
- висновком диктолоскопічної експертизи № 122 від 13.08.2010 року, згідно якого на чотирьох відрізках липкої стрічки з полімерної пляшки з-під пива "Чернігівське", вилученої під час огляду місця події 22.06.2010 року, є чотири сліди пальців рук, які придатні для ідентифікації особи, що їх залишила. Два сліди пальців рук залишені середнім та безіменним пальцями лівої руки гр. ОСОБА_4 (т. 2 а.с. 24-30);
- висновком криміналістичної експертизи № 206-МК від 02.08.2010 року, згідно якого на одязі ОСОБА_6 виявлено наступні пошкодження: по передній поверхні кофти зліва на 100 мм вправо від лівого бокового шва та на 260 мм вище від нижнього краю виявлена виявлено групу пошкоджень, які являються колото-різаними пошкодженнями, що утворились від дії колючо-ріжучого предмета, при цьому, клинок в пошкодженнях діяв з елементами різання; по передній футболці зліва на 120 мм вправо від лівого бокового шва та на 230 мм вище нижнього краю виявлено косе, направлена знизу доверху та зліва направо, щелевидної форми пошкодження загальною довжиною 35 мм, яке є колото-різаним, утворилось від дії колючо-ріжучого предмета, клинок якого мав лезо з одного боку, при цьому, клинок в пошкодженнях діяв з елементами різання, додатковий надріз утворився вірогідніше в момент вилучення клинка з пошкодження; по передній правій штанині на 330 мм вище від нижнього краю та на 120 мм вліво від внутрішнього шва виявлене горизонтальне поверхове пошкодження загальною довжиною 45 м, яке є різаним, утворилось від дії колючо-ріжучого предмету. Дані колото-різані пошкодження та різане пошкодження могли утворитись від дії фрагмента (вістря) клинка за умови первісної цілісності клинка або аналогічного клинка зі подібними конструктивними особливостями (т. 2 а.с. 51-53);
- висновком криміналістичної експертизи № МК205-МК від 02.08.2010 року, згідно якого у наданому на дослідження фрагменті шкіри з області грудної клітини зліва від трупу гр. ОСОБА_6 виявлено 2 колото-різаних рани, що утворились від дії колюче-ріжучого предмету, клинок якого мав лезо з однієї сторони і найбільшу ширину на протязі до рівня заглиблення близько 25 мм, при цьому, клинок в ранах діяв з елементом різання. На наданому на дослідження фрагменті 6-го та 7-го ребер від трупу гр. ОСОБА_6 виявлено 2 колото-різаних рани, що утворились від дії колюче-ріжучого предмету, клинок якого мав лезо з однієї сторони, при цьому, клинок в ранах діяв з елементом різання. Дані колото-різані пошкодження могли утворитись від дії фрагмента (вістря) клинка за умови первісної цілісності клинка або аналогічного клинка зі подібними конструктивними особливостями (т. 2 а.с. 57-59);
- висновком товарознавчої експертизи № 251 від 03.08.2010 року, згідно якого залишкова вартість наданого на дослідження велосипеду станом цін на момент проведення дослідження з урахуванням визначених експертом можливої початкової вартості, можливого розміру втрати якості може складати 150 грн. (т. 2 а.с. 68-74);
а також сукупністю інших доказів, досліджених та перевірених в судовому засіданні.
Аналізуючи зібрані по справі докази, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_4, ОСОБА_5 у вчиненні злочинів.
Вирішуючи питання щодо кваліфікації дій підсудних по епізоду заволодіння майном Моторвагонного депо, суд враховує наступне.
Кваліфікуючи дії підсудних ОСОБА_4, ОСОБА_5 по епізоду замаху на викрадення майна Моторвагонного депо, органи досудового слідства вказували про наявність в їх діях кваліфікуючої ознаки "проникнення в приміщення".
Як пояснили в судовому засіданні підсудні ОСОБА_4, ОСОБА_5, вагон, з якого вони намагались здійснити крадіжку частини дверей, типу дизельних вагонів, знаходився на залізничній колії на неогородженій ділянці місцевості, цей та інші вагони були в напіврозібраному, явно несправному стані, до вагону вони потрапили шляхом вільного доступу.
Вказані пояснення підсудних ОСОБА_4, ОСОБА_5 підтвердили в судовому засіданні допитані в якості свідків працівники Моторвагонного депо та Локомотивного депо ОСОБА_9, ОСОБА_10, які пояснили, що на території залізничних колій, де перебував вагон, з якого здійснено крадіжку, розміщуються вагони в несправному стані, які потребують ремонту й чекають на нього. Сама ж територія Моторвагонного депо має лише часткову огорожу - паркан з одного боку та не охороняється, як власне і вагони.
Той факт, що вагон, з якого намагались вчинити крадіжку майна Моторвагонного депо ОСОБА_4 та ОСОБА_5, знаходився на неохоронюваній території, підтверджується довідкою Моторвагонного депо № 724 від 25.05.2010 року (т. 3 а.с. 13), а тому не викликає сумніву той факт, що на територію депо підсудні потрапили шляхом вільного доступу.
Виходячи зі змісту п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про злочини проти власності" № 10 від 06.11.2009 року (v0010700-09) , під проникненням у житло, інше приміщення чи сховище слід розуміти незаконне вторгнення до них будь-яким способом, який дає змогу винній особі викрасти майно без входу до житла, іншого приміщення чи сховища. Поняття "інше приміщення" включає різноманітні постійні, тимчасові, стаціонарні або пересувні будівлі чи споруди, призначені для розміщення людей або матеріальних цінностей (виробниче або службове приміщення підприємства, установи чи організації, гараж, інша будівля господарського призначення, відокремлена від житлових будівель, тощо).
Враховуючи викладене, беручи до уваги інші встановлені по справі обставини та зібрані докази, суд приходить до переконливого висновку про неможливість визнати вагон, з якого в травні 2010 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вчинено замах на крадіжку, будівлею чи то спорудою, передбаченою для розміщення людей або матеріальних цінностей, тобто "приміщенням" в розумінні п. 22 Пленуму Верховного Суду України № 10 від 06.11.2009 року та ст. 185 КК України.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне виключити з обсягу обвинувачення ОСОБА_4, ОСОБА_5 по епізоду замаху на заволодіння майном Моторвагонного депо кваліфікуючої ознаки "проникнення у приміщення", а відповідно перекваліфікувати дії підсудних по вказаному епізоду з ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 на ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України.
Дії підсудних ОСОБА_4, ОСОБА_5 по вказаному епізоду підлягають кваліфікації за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна, за попередньою змовою групою осіб, вчинене повторно, оскільки ними вчинено усі дії, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не довели до кінця з причин, що не залежали від їх волі.
Дії підсудного ОСОБА_4 по епізоду заволодіння майном потерпілого ОСОБА_6 підлягають кваліфікації за ч. 2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
До показань підсудного ОСОБА_4 про те, що він не мав наміру на заподіяння смерті потерпілому ОСОБА_6, а лише захищався від його нападу, ніж дістав й розмахував ним лише з метою налякати ОСОБА_6, суд ставиться критично, розцінює їх як спосіб захисту від пред’явленого обвинувачення.
Натомість вищевказані показання підсудного щодо мотивів та обставин заподіяння ОСОБА_6 ножових поранень суперечать зібраним по справі доказам.
Беручи до уваги, що виявлені у ОСОБА_4 відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 1244 від 30.06.2010 року тілесні ушкодження кваліфікуються як легкі, при цьому, їх походження не виключається навіть внаслідок падіння тіла на площину як з наданим прискоренням, так і без такого, а тілесні ушкодження, виявлені у ОСОБА_6, є значно тяжчими, ніж ті ушкодження, які можливо наносились ним ОСОБА_4, та нанесені ножем при захисті від побиття руками, ногами і дерев'яним предметом, суд вважає доводи підсудного про самозахист непереконливими й такими, що не можуть бути взяті до уваги, відповідно, відсутні будь-які підстави для визнання дій підсудного ОСОБА_4 такими, що вчинені при перевищенні меж необхідної оборони.
Згідно висновку судово-медичної експертизи трупу ОСОБА_6 № 575-а від 26.07.2010 року вбачається, що його смерть наступила внаслідок двох сліпих, проникаючих колото-різаних поранень грудної клітини та брюшної порожнини з пошкодженням внутрішніх органів (серця, печінки), що викликали внутрішню кровотечу, яка призвела до гострої крововтрати (т. 1 а.с. 121-125).
З пояснень в судовому засіданні судового експерта ОСОБА_21, який брав участь у проведенні судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_6, вбачається, що удари потерпілому були нанесені чіткі з достатньою силою, внаслідок чого пошкоджено одяг, шкіру та ребра.
Крім того, про свідоме заподіяння потерпілому ОСОБА_6 смертельних тілесних ушкоджень свідчать також пояснення самого ОСОБА_4 про те, що з такого положення, в якому по відношенню до нього перебував ОСОБА_6 під час подій, найвірогіднішим місцем локалізації тілесних ушкоджень є грудна клітина.
Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, об’єктивні судово-медичні дані, здобуті в результаті судово-медичних експертиз підсудного ОСОБА_4, трупу ОСОБА_6, на думку суду, безперечним є те, що показання підсудного ОСОБА_4 про захист від нападу на нього з боку ОСОБА_6 є надуманими. Натомість, виходячи з характеру, способу заподіяння, локалізації, кількості та морфологічних характеристик тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_6, суд приходить до переконливого висновку про доведеність умислу підсудного ОСОБА_4 на заподіяння умисного вбивства потерпілого ОСОБА_6
Дії підсудного ОСОБА_4, які виразились в умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині (вбивстві), суд кваліфікує за ч. 1 ст. 115 КК України.
При обранні міри покарання суд, виходячи з положень ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених підсудними злочинів, особи підсудних, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
В силу статті 66 КК України, обставинами, що пом’якшують покарання підсудного ОСОБА_5, суд визнає щире каяття, сприяння розкриттю злочину. Обставин, що пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_4, судом не встановлено.
В силу статті 67 КК України, обставиною, що обтяжує покарання підсудного ОСОБА_5, суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, а підсудного ОСОБА_4 - рецидив злочинів, вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
За місцем проживання підсудні ОСОБА_5, ОСОБА_4 характеризуються задовільно (т. 3 а.с. 117, 136).
Згідно медичного висновку у ОСОБА_4 виявлено психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності (т. 2 а.с. 124).
Обираючи покарання підсудному ОСОБА_4, суд враховує, що він раніше неодноразово судимий, судимості не знято та не погашено у встановленому законом порядку, інкриміновані діяння є умисними, вчинений ним злочин, передбачений ч. 1 ст. 115 КК України, відповідно до положень ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, а тому приходить до висновку про неможливість його виправлення та перевиховання без ізоляції від суспільства та необхідність призначення йому покарання у вигляді позбавлення волі.
Вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_5, суд враховує, що він вину в інкримінованому злочині визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, сприяв розкриттю злочинів, бере до уваги, що він раніше неодноразово судимий, в тому числі за вчинення злочинів проти власності, судимості за які не знято та не погашено у встановленому законом порядку, та приходить до висновку про неможливість його виправлення і перевиховання без ізоляції від суспільства враховуючи конкретні обставини справи, вважає за можливе призначити йому покарання у вигляді обмеження волі з застосуванням положень ч. 4 ст. 70 КК України.
Цивільні позови по справі не заявлено.
Судові витрати по справі за проведення судових експертиз підлягають стягненню з підсудного ОСОБА_4 в повному обсязі (т. 1 а.с. 166, 179, 190, 197, 238, т. 2 23, 67).
Доля речових доказів по справі підлягає вирішенню відповідно до вимог статті 81 КПК України.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -
З А С У Д И В:
ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 115 КК України та призначити покарання:
- за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України - у вигляді 1 року позбавлення волі;
- за ч. 2 ст. 185 КК України - у вигляді 2 років позбавлення волі;
- за ч. 1 ст. 115 КК України - у вигляді 9 років позбавлення волі.
Згідно ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді 9 (дев'яти) років 6 місяців позбавлення волі.
ОСОБА_5 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України та призначити покарання у вигляді 1 (одного) року обмеження волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, з урахуванням вироку Ленінського районного суду м. Полтави від 05.05.2011 року, з застосуванням положень ст. 72 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у вигляді 1 року позбавлення волі зі сплатою штрафу в сумі 510 грн.
Покарання у вигляді штрафу, призначене ОСОБА_5 вироком Ленінського районного суду м. Полтави від 09.03.2010 року, виконувати самостійно.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити попередній - тримання під вартою. Строк покарання рахувати з 22.06.2010 року.
Запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити попередній - тримання під вартою. Строк покарання рахувати з 11.10.2010 року.
Стягнути на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Полтавській області судові витрати за проведення судових експертиз з ОСОБА_4 в сумі 3701 грн. 53 коп. (т. 1 а.с. 166, 179, 190, 197, 238, т. 2 а.с. 23, 67).
Речові докази по справі - частина розсувних дверей з вагону дизель-потягу, передана на зберігання представнику Моторвагонного депо СТГО "Південна залізниця" - повернути Моторвагонному депо СТГО "Південна залізниця" як власнику; докази, які зберігаються в кімнати зберігання речових доказів Ленінського РВ ПМУ ГУМВС України в Полтавській області, - мобільний телефон "Нокіа", пачку цигарок "Мальборо", чоловічий гаманець з грошима в сумі 180,55 грн., один долар США, візитну карточку таксі "1506", студентський квиток на ім'я ОСОБА_6, велосипед, кепку синього кольору, одяг, вилучений у ОСОБА_6 для проведення експертизи, - повернути потерпілій ОСОБА_11, одяг, вилучений у ОСОБА_4 для проведення судової експертизи, - повернути підсудному ОСОБА_4 за належністю, пластмасову пробку білого кольору, змиви речовини бурого кольору з мобільного телефону, долонь трупу, з велосипеду, зразки речовини бурого кольору з ґрунту, папірця, пачку з-під цигарок "Бонд", два зразка асфальту та два зразка поверхні дороги, зразки речовини бурого кольору з контролем, фрагмент наждачного паперу, дерев'яний предмет, дві пляшки з-під пива "Чернігівське", 10 зразків нігтьової пластини з рук ОСОБА_4, нігті з рук ОСОБА_6, вістря ножа, - знищити (т. 2 а.с. 82, т. 3 а.с. 28).
вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду Полтавської області протягом 15 діб з моменту його проголошення через Ленінський районний суд м. Полтави, а засудженими - в той же строк з дня вручення копії вироку.
Суддя
Є. В. Парахіна