Новозаводський районний суд міста Чернігова в складі

головуючого судді: Кузьміна М. В.

при секретарях Грищенко Н. С., Сидоренко О. М.

за участю прокурора МИХАЙЛОВОЇ О.О.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученого, маючого на утриманні дитину, ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, проживаючого за адресою: м. Чернігів, вул. 1-ї ОСОБА_2АДРЕСА_1,

- у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України

08.03.2010 року, близько 21 години, ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись в квартирі № 326, будинку 4 по вул. 1-ї ОСОБА_2, в м. Чернігові, в ході раптово виниклого конфлікту, який виник на ґрунті особистих неприязнених стосунків, умисно наніс один удар ножем в область лівого стегна, один удар ножем в область правого стегна та один удар ножем в область живота ОСОБА_3, чим спричинив останньому проникаюче колото-різане поранення живота без пошкодження внутрішніх органів, колото-різані рани обох стегон, що в сукупності відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину в скоєнні вказаного злочину визнав повністю та пояснив, що 08.03.2010 року він був у квартирі 326 будинку 4 по вул.. 1-ї ОСОБА_2. У вечірній час до нього зайшов співмешканець його куми ОСОБА_4, з яким вони спілкувались та почали вживати горілку. Через деякий час на мобільний телефон йому подзвонив ОСОБА_3, який спитав дозволу прийти в гості. Через деякий час він прийшов, приніс пляшку горілку та закуску. Втрьох вони вживали спиртні напої та спілкувались. Через деякий час ОСОБА_3 подзвонив його брат і після цього потерпілий вийшов у двір та був відсутній десь хвилин 40, потім повернувся і вони втрьох знову продовжували дивитись телевізор, розмовляти та вживати спиртні напої. Через деякий час ОСОБА_3 почав висловлюватись нецензурно і він запропонував йому піти з квартири, на що останній не погодився та почав казати, що його виганяють. Коли він хотів вийти до туалету, то ОСОБА_3, витягнувши ноги, заважав йому пройти. Він попрохав його прибрати ноги, але потерпілий ще більше виставив свої ноги, заважаючи йому пройти. Тоді він не витримав, схопив ніж з журнального столику та наніс ножем два удари в стегна і один удар ножем в живіт. Чому – пояснити не може. В цей час з кухні зайшов ОСОБА_4 і спитав, що сталось, у відповідь ОСОБА_3 нецензурною лайкою відповів на них двох, одягнувся та пішов. Після цього також пішов ОСОБА_4, а він ліг спати. Вранці до нього приїхали працівники міліції і він зрозумів, що є наслідки нанесених ударів ножем. Заявлений цивільний позов потерпілого в частині відшкодування моральної шкоди не визнає, вважає, що на таку суму моральна шкода не завдана. За лікування потерпілого, згідно позову прокурора м. Чернігова, він заплатив всі витрати. Розкаявся в скоєному, просив суворо не карати, прийняти до уваги те, що у нього є донька та його мати пенсійного віку.

Крім цього, вина підсудного ОСОБА_1 в скоєнні злочину, передбаченого ст. 121 ч. 1 КК України також підтверджується показами потерпілого ОСОБА_3, який в судовому засіданні показав, що дійсно 08.03.2010 року, у вечірній час, він прийшов до ОСОБА_1, у матері якого він знімав квартиру. Там був ще друг ОСОБА_1, вони почали вживати спиртні напої, потім йому подзвонив брат і він вийшов та десь біля однієї години спілкувався з братом. Після цього він знову прийшов на квартиру до ОСОБА_1, де знову продовжили вживати спиртні напої і через деякий час між ним та підсудним виник словесний конфлікт, під час якого підсудний, схопивши ніж, який був на журнальному столику, наніс йому один удар в ліве стегно, другий – в праве стегно, а коли він почав підніматись – наніс удар ножем в живіт. Після цього він пішов на вулицю, подзвонив брату, пішов на квартиру, яку він знімав, змив кров, під`їхав брат, який відвіз його в травматологію ЧМЛ № 2, після чого йому зробили операцію. Просить стягнути з підсудного 3 500 грн. – матеріальної шкоди та 150 000 грн. – моральної шкоди.

Згідно показів свідка ОСОБА_5 підтверджується факт того, що 08.03.2010 року, ввечері, він подзвонив своєму братові ОСОБА_3, під`їхав до нього, віддав передачу, що привіз від батьків та поїхав додому. А через деякий час йому знову зателефонував брат і попрохав під`їхати, коли він зайшов до квартири, то ОСОБА_3 сказав, що його підрізали і він власним автомобілем відвіз його до травматології ЧМЛ № 2, де купив ліки, залишив брата, а сам поїхав до міліції давати пояснення. Вранці дізнався, що брату зробили операцію.

Вина ОСОБА_1 також підтверджується і оголошеними показами свідків ОСОБА_4 (том 1, а.с. 35), згідно яких підтверджується факт того, що 08.03.2010 року він був у квартирі ОСОБА_1, коли до них прийшов хлопець на ім`я ОСОБА_3, який винаймав квартиру у матері ОСОБА_1, і приніс з собою пляшку горілки та закуску. Вони вживали спиртні напої, потім ОСОБА_3 пішов на зустріч з братом, хвилин через 40 повернувся, вони продовжили вживати спиртні напої, між ОСОБА_1 та Валерієм виникла суперечка і вони почали кричати один на одного нецензурно, в цей час сходив на кухню, а коли повернувся, то побачив, що ОСОБА_3 біля вхідних дверей вже одягався, щось крикнув ОСОБА_1 і пішов. Через деякий час він також пішов додому, а наступного дня він дізнався, що ОСОБА_1 наніс ОСОБА_3 удари ножем під час сварки.

Згідно показів свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (том 1, а.с. 51, 52) в їх присутності ОСОБА_1 добровільно розповідав де і яким чином він наносив удари ОСОБА_3

Згідно показів свідка ОСОБА_8 (том 1, а.с. 37) підтверджується факт того, що 08.03.2010 року він був запрошений в приймальне відділення ЧМЛ № 2, де оглянув потерпілого ОСОБА_3, який на той час перебував в стані алкогольного сп`яніння, і після цього потерпілому було зроблено операцію.

Покази вказаних свідків співпадають з показами потерпілого та підсудного і тому суд кладе їх в основу вироку.

Крім цього, вина ОСОБА_1 також підтверджується і дослідженими матеріалами справи. Згідно протоколів огляду місця події від 09.03.2010 року (том 1, а.с. 13, 17) за місцем проживання потерпілого було вилучено одяг, в якому останній знаходився під час отримання тілесних ушкоджень, а за місцем проживання ОСОБА_1 було оглянути приміщення, де ОСОБА_1 завдав тілесних ушкоджень ОСОБА_3 ножем, який було вилучено. Згідно протоколу відтворення обставин та обстановки події (том 1, а.с. 46-50) підсудний добровільно на місці розповів та показав, як він завдавав удари ножем потерпілому ОСОБА_3 Згідно протоколу ставки віч-на-віч між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (том 1, а.с. 78-80) підтверджується факт того, що 08.03.2010 року після того, як за місцем проживання ОСОБА_1 вони втрьох вживали спиртні напої та після повернення ОСОБА_3 після зустрічі з братом, під час словесного конфлікту ОСОБА_1 завдав останнього тілесні ушкодження ножем, який знаходився на журнальному столику. Згідно висновку судово-медичної експертизи № 471 від 31.03.2010 року (том 1, а.с. 56-59) у ОСОБА_3 маються тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різане поранення живота без пошкодження внутрішніх органів, що відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя. Згідно висновку експерта № 093-нк (том 1, а.с. 121-124) на светрі, футболці, джинсах відмічаються розрізи, які причинені дією колючо-ріжучого знаряддя типу ножа. Згідно висновку експерта № 306 (том 1, а.с. 162-164) ніж, вилучений з квартири 326 будинку 4 по вул. 1-ї ОСОБА_2, не є холодною зброєю.

Оцінюючи отримані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що дії ОСОБА_1, що виразились в умисному тяжкому тілесному ушкодженні ОСОБА_3, небезпечного для життя в момент заподіяння потерпілого, органами досудового слідства вірно кваліфіковані за ст. 121 ч. 1 КК України.

Відповідно до ст. 66 КК України, за обставини, які пом’якшують вину підсудного ОСОБА_1 суд визнає щире каяття, відшкодування витрат за лікування потерпілого.

За обставини, що обтяжують відповідальність підсудного ОСОБА_1, згідно ст. 67 КК України, суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння.

Обговорюючи питання про обрання міри покарання ОСОБА_1, суд приймає до уваги дані, характеризуючи особу підсудного, те, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, і тому суд дійшов висновку, що до ОСОБА_1 можливо обрати міру покарання в межах санкції ч. 1 ст. 121 КК України, без ізоляції від суспільства, тому що він має на утриманні малолітню дитину, у нього мати пенсійного віку, а сам він хворіє на ряд тяжких хвороб, що підтверджується виписками-епикризами.

Стягненню з підсудного на користь потерпілого підлягає сума в меншому розмірі, тому що як підстави для відшкодування моральної шкоди в такому розмірі ОСОБА_3 вказав моральну шкоду його близьких, але чинним законодавством відшкодування моральної шкоди з даних підстав не передбачено. З врахування того, що ОСОБА_3 було заподіяно тяжкі тілесні ушкодження, він проходив лікування і йому було завдано болю, тому на його користь підлягає стягненню матеріальна шкода в сумі 1949 грн. 57 коп., згідно наданих доказів понесених витрат, і 10 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Заявлений позов прокурора м. Чернігова слід залишити без розгляду в зв’язку з добровільним відшкодування підсудним суми за лікування потерпілого.

Судові витрати по справі в сумі 450 грн. 72 коп. підлягають стягненню з підсудного на користь держави.

Речові докази по справі: светр, футболку та джинси, - повернути потерпілому ОСОБА_3; два ножі, змиви речовини, сліди пальців рук, які знаходяться в камері схову ЧМВ УМВС України в Чернігівській області, – підлягають знищенню.

Керуючись ст. ст. 323- 324 КПК України, суд

ОСОБА_1 визнати винним та призначити покарання за ст. 121 ч. 1 КК України у вигляді п’яти років позбавлення волі.

Застосувати ст. 75 КК України та звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання за вироком суду, встановивши йому іспитовий строк терміном на три роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 такі обов’язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання;

- періодично з’являтись на відмітку до органів кримінально – виконавчої системи.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 1949 грн. 57 коп. в рахунок завданої матеріальної шкоди та 10 000 грн. в рахунок завданої моральної шкоди.

Заявлений позов прокурора м. Чернігова залишити без розгляду.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати в сумі 450 грн. 72 коп.

Речові докази по справі: светр, футболку та джинси, - повернути потерпілому ОСОБА_3; два ножі, змиви речовини, сліди пальців рук, які знаходяться в камері схову ЧМВ УМВС України в Чернігівській області, – знищити.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

вирок може бути оскаржений до Чернігівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів.