1-1/2011 Про порушення ПДР, що стало причиною зіткнення вантажного автомобіля із легковим автомобілем, який рухався у попутному напрямку, внаслідок чого три пасажира легкового автомобіля загинули на місці пригоди - 01.06.2011 Прийняття

11 вересня 2005 року приблизно о 04 годині 45 хвилин ОСОБА_10, керуючи автомобілем марки "Вольво"- сідловий тягач, д.н.з. НОМЕР_1 із напівпричепом платформою "Шмітц", д.н.з. НОМЕР_2, який належить ТОВ "Компанія Транспеле", рухаючись по автошляху Полтава - Красноград в напрямку м. Красноград, знаходячись за селом Попівка Карлівського району Полтавської області на відстані 353 м від кілометрового знака "35", при виникненні небезпеки для руху, яку він об’єктивно спроможний був виявити, не вжив своєчасно заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об’їзду перешкоди і скоїв зіткнення передньою частиною автомобіля "Вольво" в задню частину автомобіля НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_3, який рухався в попутному напрямку.

Внаслідок зіткнення транспортних засобів пасажири автомобіля "ОСОБА_11 - 626"ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 отримали тяжкі тілесні ушкодження внаслідок яких наступила їхня смерть, а водій ОСОБА_3 тяжкі тілесні ушкодження.

Згідно висновку судової автотехнічної експертизи причиною даної дорожньо –транспортної пригоди стали порушення водієм ОСОБА_10 вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України (1306-2001-п) , відповідно до яких у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об’єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об’їзду перешкоди.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_10 вину у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав та показав суду, що 11 вересня 2005 року приблизно о 04 годині 45 хвилин, в темну пору доби, він керував автомобілем марки "Вольво"- сідловий тягач, д.н.з. НОМЕР_1 із напівпричепом платформою "Шмітц", д.н.з. НОМЕР_2, який належить ТОВ "Компанія Транспеле"та перевозив вантаж з м. Житомира до м. Артемівськ Донецької області. З даним товариством він перебував у трудових відносинах. Разом з ним в салоні автомобіля на пасажирському сидінні знаходився експедитор з м. Житомир ОСОБА_15 Проїхавши село Попівка Карлівського району Полтавської області, він рухався зі швидкістю 90 км/год, на відстані 0,2 –0,5 м до правого краю дороги, ввімкнувши дальнє світло фар. При роз’їзді з зустрічним автомобілем, він переключився на ближнє світло фар, не зменшуючи при цьому швидкості руху і на відстані 50 –60 метрів від себе попереду побачив на проїзній частині дороги темний неосвітлений предмет. Приблизно за 8 м до предмета, на ньому ввімкнулися задні габаритні вогні і він зрозумів, що це легковий автомобіль, який знаходився на смузі його руху в попутному напрямку на проїжджій частині дороги в стоячому положенні, приблизно за 0,38 м до розподільчої смуги. Внаслідок цього він негайно скерував автомобіль "Вольво"ліворуч і натиснув на гальма. В цей же момент відбулося зіткнення правою передньою частиною керованого ним автомобіля у задню частину автомобіля марки "ОСОБА_11 - 626". Від удару даний автомобіль відкинуло з дороги в кювет і на ньому згасало освітлення. Відразу ж він зупинив автомобіль "Вольво", вийшов з його салону і підбігши до автомобіля "Мазда", виключив у ньому замок запалення. Далі з ОСОБА_15 він витягнув із салону автомобіля водія, від якого було чути сильний запах алкоголю, та трьох пасажирів, які перебували без свідомості. На місце автопригоди було викликано лікарів та працівників міліції.

В цей же день, в приміщенні Карлівського РВ ГУ МВС України в Полтавській області він був допитаний слідчим Соломкою О.Ю. як підозрюваний по обставинах автопригоди. В ході проведення даної слідчої дії на нього працівниками міліції та особою, одягненою в цивільний одяг, чинився фізичний та психічний тиск з метою отримання необхідних для тих показань. Так, працівники міліції погрожували йому позбавленням волі, а чоловік, одягнений у цивільний одяг наносив неодноразові побої в різні частини тулубу, внаслідок чого він вимушений був оговорити себе та дати показання, які були йому надиктовані працівниками міліції. Дані ним показання як підозрюваного не відповідали дійсності, оскільки перед зіткненням автомобіль "Мазда"знаходився на проїзній частині дороги, не рухаючись, так як у ньому розрядився акумулятор і лише в останній момент до автопригоди водій ОСОБА_3 зумів його завести. Його фізичний стан був задовільним і він не засинав за кермом під час руху, а також рухався на автомобілі зі швидкістю 90 км\год, а не 75 км\год, як вказано в протоколі допиту як підозрюваного.

Незважаючи на невизнання підсудним ОСОБА_10 своєї вини, суд приходить до висновку, що його вина у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується наступними доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_3 показав суду, що 11 вересня 2005 року приблизно о 04 годині 45 хвилин він керував належним йому автомобілем НОМЕР_4. Окрім нього, в салоні автомобіля знаходилися пасажири ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_13

Рухаючись на автошляху Полтава –Красноград зі швидкістю 60 км /год, проїхавши село Попівку Карлівського району Полтавської області, хтось із пасажирів попросився вийти по природній потребі. Внаслідок цього, ввімкнувши правий показник повороту, він розпочав з’їжджати до правого узбіччя по своїй смузі руху, зменшуючи при цьому швидкість та пригальмовуючи. Керований ним автомобіль в цей час рухався зі швидкістю приблизно до 10 км\год та з увімкненими освітлювальними приладами. Розминувшись із зустрічним автомобілем, у боковому дзеркалі заднього виду зі сторони водія він побачив, що позаду наближається автомобіль з увімкненим світлом фар. Відразу ж після цього він відчув сильний удар в задню частину автомобіля, від чого втратив свідомість. Перебіг подальших подій йому невідомий.

Внаслідок отриманих тяжких тілесних ушкоджень він близько трьох місяців вимушений був лікуватися у лікувальних закладах смт. Карлівка та м. Харкова, до сих пір відчуває розлади здоров’я та душевні страждання від пережитої трагедії.

В ході досудового слідства слідчий повернув належний йому автомобіль НОМЕР_4. Оскільки після автопригоди даний транспортний засіб повністю вийшов з ладу, а йому були потрібні кошти на лікування, то він продав його жителю ІНФОРМАЦІЯ_4. Автомобіль йому дозволили забрати, але хто, не пам’ятає. Цивільний позов підтримує в повному обсязі.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 показала суду, що загиблий в автопригоді ОСОБА_12 був її чоловіком. 10 вересня 2005 року останній повідомив їй, що у зв’язку з вирішенням робочих питань вдома ночувати не буде. Наступного дня, приблизно о 05 годині 30 хвилин від своєї матері вона дізналася про автопригоду, в яку потрапив ОСОБА_12 Внаслідок отриманих тяжких тілесних ушкоджень, 12 вересня 2005 року її чоловік помер в реанімаційному відділенні Карлівської ЦРЛ.

Злочинними діями підсудного ОСОБА_10 їй завдано матеріальної та моральної шкоди. Цивільний позов підтримує в повному обсязі.

Потерпіла ОСОБА_2 показала суду, що загиблий в автопригоді ОСОБА_14 був її чоловіком. 10 вересня 2005 року останній в телефонній розмові повідомив їй, що затримається на роботі. Наступного дня, приблизно о 06 годині від ОСОБА_1 вона дізналася про автопригоду, в яку потрапив ОСОБА_14 Потім чоловік помер. Внаслідок злочинних дій підсудного ОСОБА_10 їй завдано матеріальної та моральної шкоди, цивільний позов підтримала повністю.

Потерпілий ОСОБА_4 показав суду, що загиблий в автопригоді ОСОБА_13 був його рідним сином. 11 вересня 2005 року о 8 годині ранку він дізнався про автопригоду, в яку потрапив його син. Внаслідок отриманих тяжких тілесних ушкоджень, в цей же день приблизно о 21 годині 30 хвилин ОСОБА_13 помер в реанімаційному відділенні Карлівської ЦРЛ. Внаслідок злочинних дій підсудного ОСОБА_10 йому завдано матеріальної та моральної шкоди. Він був присутній на відтвореннях ДТП і при цьому ніяких маніпуляцій за сторони працівників міліції не було. Цивільний позов підтримує в повному обсязі.

Потерпіла ОСОБА_5 в ході судового слідства показала, що загиблий в автопригоді ОСОБА_13 був її рідним сином. 11 вересня 2005 року о 08 годині вона дізналася про автопригоду, в яку потрапив її син. Внаслідок отриманих тяжких тілесних ушкоджень, в цей же день, приблизно о 21 годині 30 хвилин ОСОБА_13 помер в реанімаційному відділенні Карлівської ЦРЛ.

Позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди підтримує.

З оголошених в судовому засіданні відповідно до ч.1 п.2 ст. 306 КПК України показів потерпілої ОСОБА_6, даних нею в ході досудового слідства, вбачається, що загиблий в автопригоді ОСОБА_13 був її чоловіком. 10 вересня 2005 року останній в телефонній розмові повідомив їй, що у зв’язку з вирішенням робочих питань вдома ночувати не буде. Наступного дня, приблизно о 06 годині 30 хвилин, від ОСОБА_1 вона дізналася про автопригоду, в яку потрапив ОСОБА_13 Внаслідок отриманих тяжких тілесних ушкоджень, в цей же день, приблизно о 21 годині 30 хвилин її чоловік помер в реанімаційному відділенні Карлівської ЦРЛ. Внаслідок злочинних дій підсудного ОСОБА_10 їй завдано матеріальної та моральної шкоди. ( Том 1 а.с. 72). В наданій суду заяві цивільний позов підтримала (Т.8 а.с.2).

Із рапорту оперативного чергового Карлівського РВ ГУ МВС України в Полтавській області слідує, що 11 вересня 2005 о 05 годині 30 хвилин до чергової частини райвідділу від фельдшера Карлівської ЦРЛ надійшло повідомлення про те, що на автодорозі Полтава –Красноград в кюветі виявлено автомобіль "Мазда". Маються потерпілі. ( Том 1 а.с. 2).

Згідно даних протоколу огляду місця події від 11.09.2005 року, схеми та фототаблиці до нього - місце автопригоди знаходиться на 35 км автодороги Полтава –Красноград. В протоколі зафіксовано розташування транспортних засобів, а саме на момент огляду автомобіль "Вольво"знаходиться на правому узбіччі дороги, передньою частиною в напрямку м. Красноград. Автомобіль "Мазда"- в правому кюветі передньою частиною в напрямку автодороги Полтава –Красноград, при цьому передньою частиною направлений в напрямку м. Красноград. Згідно схеми до протоколу, слід правого переднього колеса автомобіля "Вольво"довжиною 7, 1 м, який починається на відстані 1,5 м від правого краю проїзної частини і на відстані 353 м до кілометрового знаку "35" і закінчується на відстані 1,8 м від правого краю проїзної частини; пляма розливу охолоджувальної рідини автомобіля "Вольво", яка має прямолінійну форму, починається на рівні початку сліду правого колеса автомобіля "Вольво"і на відстані 2, 6 м від правого краю проїзної частини, має довжину 21 м і закінчується на відстані 3,4 м від правого краю проїзної частини; подряпини на асфальті: перша –на відстані 2,05 м від правого краю проїзної частини і на відстані 0,65 м після початку сліду правого переднього колеса автомобіля "Вольво", друга –довжиною 2,4 м починається на відстані 0,6 м після першої подряпини і на відстані 2 м від правого краю проїзної частини; осип осколків скла і пластмаси, яка розміщена частково на смузі руху автомобілів і частково на правому узбіччі, має довжину 43 м, ширину 7,7 м. Початок осипу зафіксовано на відстані 1,35 м від місця початку сліду правого переднього колеса автомобіля "Вольво"; сліди шин автомобіля "ОСОБА_11 -626"- перший довжиною 33, 65 м починається на відстані 9,6 м від початку сліду правого переднього колеса автомобіля "Вольво"і на відстані 1,65 м від правого краю проїзної частини, третій довжиною 26,6 м починається на правій межі проїзної частини і закінчується біля лівого переднього колеса в кінцевому положенні автомобіля "Мазда". (Том 1 а.с. 3-7).

Із даних протоколу огляду від 11.09.2005 року встановлено, що на місці автопригоди виявлено труп ОСОБА_14, який знаходиться в кюветі, в положенні на спині, ногами до деформованої частини автомобіля "Мазда". ( Том 1 а.с. 8)

Із даних протоколу огляду від 11.09.2005 року слідує, що в кюветі знаходиться автомобіль НОМЕР_5, передньою частиною в напрямку м. Красноград. На час огляду в автомобілі деформовано задній бампер, задня дверка, обидві задні боковини, дах автомобіля, права та ліва дверці автомобіля, заднє сидіння. Вперед зміщено капот, відсутня передня декоративна решітка. Окрім цього, в ході огляду салону автомобіля встановлено, що вимикачі увімкнення освітлювальних приладів знаходяться у вимкненому положенні, задні ліхтарі розбиті. ( Том 1 а.с. 9).

В ході проведеного огляду від 11.09.2005 року зафіксовано пошкодження автомобіля "Вольво"- сідловий тягач, д.н.з. НОМЕР_1, який на момент огляду знаходився на правому узбіччі 35 км автодороги Полтава –Красноград. В даному автомобілі деформовано передній бампер; розбито нижню та верхню решітки радіатора; розбито накладку передніх правих дверей; деформовано передню панель; розбито праву передню фару, правий габаритний ліхтар, правий передній показник повороту, праву передню підніжку; деформовано радіатор, який має підніжка; підігнуто праву передньо –бокову підніжку; розбито правий передній грязьозахисний щиток. ( Том 1 а.с. 12-23).

Згідно висновку № 539 від 11 вересня 2005 року щодо результатів медичного огляду на виявлення факту алкогольного сп’яніння - 11 вересня 2005 року станом на 10 годину 40 хвилин ОСОБА_10 не перебував в стані сп’яніння, тверезий. ( Том 1 а.с. 27).

Згідно висновку судово –медичної експертизи трупу ОСОБА_14 № 116 від 11.09.2005 року на трупі останнього виявлено тілесні ушкодження у вигляді забійної рани поблизу краю лівого ока; інтенсивного крововиливу м’яких тканин голови відповідно правої лобно –скроневої області; уламкового перелому кісток своду, основи і лицьового черепа праворуч; крововиливу під м’яку мозкову оболонку і в речовину головного мозку; крововиливу у м’які тканини лівої реберної дуги і передньо –правої половини грудної клітки; непрямого перелому 2, 5-9 ребер по середньо –ключичній лінії ліворуч; непрямих переломів 1 і 2 ребер в прикорньовому відділі легень; закритих переломів правого і лівого стегон в нижній третині; саден на обличчі, тулубі і кінцівках.

Причиною смерті ОСОБА_14 явилася тупа відкрита черепно –мозкова травма, яка супроводжувалася переломами кісток своду, основи і лицьового черепа, крововиливами під м’яку мозкову оболонку та в речовину головного мозку. Смерть ОСОБА_14 знаходиться у причинному зв’язку з тілесними ушкодженнями, отриманими ним в дорожньо –транспортній пригоді. Характер, локалізація і взаємне розташування тілесних ушкоджень дають підстави вважати, що на момент зіткнення транспортних засобів ОСОБА_14 знаходився в легковому автомобілі в якості пасажира заднього сидіння в положенні сидячи. ( Том 1 а.с. 155 –157).

Згідно висновку судово –медичної експертизи трупу ОСОБА_12 № 118 від 11.09.2005 року на трупі останнього виявлено тілесні ушкодження у вигляді забійної рани тім’яно –потиличної області голови; садини в лобній області праворуч; інтенсивного крововиливу м’яких тканин лівої скоронево –тім’яно –потиличної області голови; тонких субдуральних крововиливів тім’яних ділянок, крововиливів під м’яку мозкову оболонку обох півкуль, крововиливів в базально –стволові відділи речовини головного мозку; крововиливів м’яких тканин лівої передньо –бокової поверхні грудної клітки; прямих переломів 4-6 ребер по передньо - підм’язовій лінії ліворуч, крайового перелому тіла 5 шийного хребта, розриву хребта між тілами 6 та 7 грудних хребтів без ушкодження спинного мозку, крововиливу у основу серця і прикорньовий відділ легень.

Причиною смерті ОСОБА_12 явилася тупа закрита черепно –мозкова травма, яка супроводжувалася крововиливами під тверду, м’яку мозкову оболонку та в речовину головного мозку. Смерть ОСОБА_12 знаходиться у причинному зв’язку з тілесними ушкодженнями, отриманими ним в дорожньо –транспортній пригоді. Характер і локалізація тілесних ушкоджень не суперечать тому, що на момент зіткнення транспортних засобів ОСОБА_12 знаходився в легковому автомобілі в якості пасажира заднього сидіння в положенні сидячи. ( Том 1 а.с. 161-163).

Згідно висновку судово –медичної експертизи трупу ОСОБА_13 № 117 від 11.09.2005 року на трупі останнього виявлено тілесні ушкодження у вигляді забійної рани в лобній області голови праворуч; інтенсивного крововиливу у м’які тканини праворуч лобно – скроневої і лівої потиличної областей голови; лінійного перелому правої скроневої кістки з розповсюдженням лінії перелому на основу черепа; крововиливу під м’яку мозкову оболонку і в рідину головного мозку; крововиливу у м’які тканини лівої передньо – бокової поверхні грудної клітки і в області спини праворуч, крововиливу у праву плевральну порожнину в кількості 300 мл; непрямих переломів 2-11 ребер по середньо –ключичній лінії зліва з переходом на передньо –підм’язову; прямих переломів 3 і 4 ребер по навколо хребтовій лінії зліва і 6-10 ребер по лопаточній зліва; розривів між тілами 2-3 і 9-10 грудних хребтів без ушкоджень спинного мозку; розривів великого сальника і брижейки тонкого кишечника; крововиливів у черевну порожнину в кількості 250 мл ( клінічно) при оперуванні, крововиливів у основу серця, прикорньовий відділ легень та жирову клітчату, садин і крововиливів на голові, тулубі і кінцівках.

Причиною смерті ОСОБА_13 явилася тупа черепно –мозкова травма, яка супроводжувалася переломами кісток черепа, крововиливами під тверду, м’яку мозкову оболонку та в речовину головного мозку. Смерть ОСОБА_13 знаходиться у причинному зв’язку з тілесними ушкодженнями, отриманими ним в дорожньо –транспортній пригоді. Характер, локалізація і взаємне розташування тілесних ушкоджень не суперечать тому, що на момент зіткнення транспортних засобів ОСОБА_13 знаходився в легковому автомобілі в якості пасажира переднього сидіння. ( Том 1 а.с. 167-169).

Згідно висновку судово –медичної експертизи ОСОБА_3 № 233 від 29.09.2005 року у останнього виявлено закриту черепно –мозкову травму у вигляді забійної рани тім’яної області голови, забою головного мозку тяжкого ступеня і субарахноїдального крововиливу.

Дані тілесні ушкодження могли утворитися від дії тупих предметів чи ударів об такі та цілком могли утворитися в умовах дорожньо –транспортної пригоди при травмуванні потерпілого деталями та частинами всередині салону легкового автомобіля при його зіткненні з іншим автомобілем. Закрита черепно –мозкова травма у вигляді забійної рани тім’яної області голови, забою головного мозку тяжкого ступеня і субарахноїдального крововиливу відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя. При наявних у того тілесних ушкоджень не можна виключити, що ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження як водій транспортного засобу. ( Том 1 а.с. 174-175).

Із висновку експертизи металів та сплавів № 9054 від 14.10.2005 року слідує, що представлена на дослідження двохниткова лампа, яка вилучена з правої передньої фари автомобіля "Вольво", д.н.з. НОМЕР_1 в момент останнього механічного удару горіла в режимі ближнього світла.

Представлена на дослідження однониткова лампа, яка вилучена з правої передньої фари автомобіля "Вольво", д.н.з. НОМЕР_1 в момент останнього механічного удару знаходилася в робочому режимі –режимі горіння.

Вирішити питання про те, чи горіла вилучена з правої передньої фари автомобіля "Вольво"д.н.з. НОМЕР_1 лампа з пошкодженою колбою в момент останнього механічного удару не представляється за можливе, так як вона повністю пошкоджена. (т.1 а.с. 181 –183).

Висновком експертизи металів та сплавів № 9055 від 14.10.2005 року встановлено, що представлена на дослідження лампа 1, вилучена з правого заднього ліхтаря автомобіля "ОСОБА_11 –626"в момент останнього механічного удару знаходилася в режимі горіння.

Одна із ниток накалу у двохнитьовій лампі 2, вилученої з правого заднього ліхтаря автомобіля "ОСОБА_11 –626"в момент останнього механічного удару знаходилася в режимі горіння.

Лампа "В", вилучена з лівого заднього ліхтаря автомобіля "ОСОБА_11 –626" в момент останнього механічного удару знаходилася в режимі горіння.

Лампа "Д", вилучена з лівого заднього ліхтаря автомобіля "ОСОБА_11 –626" в момент останнього механічного удару знаходилася в режимі горіння.

Одна із ниток накалу у двохнитьовій лампі "Ж", вилучена з лівого заднього ліхтаря автомобіля "ОСОБА_11 –626" в момент останнього механічного удару знаходилася в режимі горіння.( Том 1 а.с. 189-194).

Судом було оглянуто речові докази - лампу правої передньої фари, лампу правого переднього габаритного ліхтаря, цоколь з лампи правого переднього покажчика повороту, з правого заднього ліхтаря, два цоколя від ламп і одну цілу лампу, з лівого заднього ліхтаря три цоколя від ламп, одну цілу лампу та корпус даного ліхтаря з цоколем від лампи.

Висновком автотехнічної експертизи № 663 від 30.11.2005 року встановлено, що в даній дорожній ситуації місце зіткнення автомобіля "Вольво"і "ОСОБА_11 –626"знаходилося на початку утворення слідової інформації, зафіксованої на схемі пригоди, тобто на відстані біля 353 м до кілометрового знаку "35"і на відстані 1.5…2.6 м від правого краю проїзної частини.(Том 1 а.с. 199-203).

Із висновку автотехнічної експертизи № 497\498 від 16.07.2008 року слідує, що місце зіткнення автомобіля "Вольво"і "ОСОБА_11 –626"знаходилося на початку утворення слідів у вигляді подряпин та пролитої технологічної рідини, які зафіксовані на схемі пригоди, тобто на відстані порядку 353 м до кілометрового знаку "35"і на відстані 1.5…2.6 м від правого краю проїзної частини дороги по напрямку руху автомобіля "Вольво".

Внаслідок дорожньо –транспортної пригоди автомобіль "Вольво", д.н.з. НОМЕР_1 отримав пошкодження у вигляді деформації переднього бамперу, часткового руйнування декоративної решітки радіатора, руйнування правих фар (основного світла та протитуманної) часткового руйнування нижньої частини панелі дверей.

Автомобіль "ОСОБА_11 –626", д.н.з. НОМЕР_6 отримав пошкодження в задній частині у вигляді значних деформацій складної форми задньої панелі, кришки багажника, задніх крил та даху з задній частині, руйнування заднього, бокових стекол та стекол дверей.

В момент зіткнення автомобіль "Вольво"своєю передньою частиною контактував з задньою частиною автомобіля "ОСОБА_11 -626".

З урахуванням наявної слідової інформації, зафіксованій на схемі пригоди та ширини перекриття деформацій в передній частині автомобіля "Вольво"в момент зіткнення останній розташовувався на відстані 1,5 м, а автомобіль "Мазда- 626" - на відстані 1, 3 м від правого краю проїзної частини по напряму руху. ( Том 3 а.с. 128-134).

Згідно даних Полтавського обласного центру з гідрометеорології за даними метеорологічних спостережень 10-11 вересня 2005 року по всій території Полтавської області відмічалася малохмарна погода, без опадів. ( Том 3 а.с. 230).

Із повідомлення Полтавської гравіметричної обсерваторії інституту геофізики ім. С.І. Субботіна слідує, що 10 вересня 2005 року захід ОСОБА_14 відбувся о 19 годині 07 хвилин, схід ОСОБА_14 11 вересня 2005 року мав місце о 06 годині 11 хвилин. При чому, 11 вересня 2005 року о 04 годині 45 хвилин наступили астрономічні сутінки, при яких на небі почали зникати слабі зірки, але було ще достатньо темно. Поступово світла ставало більше, аж до 05 годин 38 хвилин, коли наступили цивільні сутінки і стало світла настільки більше, що на небі почали зникати останні зірки. Таким чином, період часу 11 вересня 2005 року о 04 годині 45 хвилин є підстави вважати темною порою доби, оскільки даний період часу ближче розташований до астрономічних сутінок. В момент дорожньо –транспортної пригоди Місяця на небі не було, так як наступний його схід відбувся 11 вересня 2005 року о 15 годині 03 хвилини. (Том 3 а.с. 231-232).

Судом в судове засідання неодноразово викликався свідок ОСОБА_15, однак згідно отриманих поштових повідомлень останній за вказаною адресою не значиться. Судом надавався примусовий привід щодо даного свідка, але в ході вжитих заходів встановити місцезнаходження свідка ОСОБА_15 не представилося можливим. Відповідно до даних Житомирського обласного адресного бюро ОСОБА_15 в Житомирській області не зареєстрований (Т.7 а.с.115).

З оголошених в судовому засіданні відповідно до ч.1 п.2 ст. 306 КПК України показів свідка ОСОБА_15 даних ним в ході досудового слідства, вбачається, що 11 вересня 2005 року він знаходився при виконанні службових обов’язків, супроводжуючи в автомобілі марки "Вольво"- сідловий тягач, д.н.з. НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_10, вантаж як експедитор з м. Житомира до м. Артемівськ Донецької області. Приблизно о 04 годині 45 хвилин, рухаючись по автодорозі Полтава –Красноград, вони проїхали м. Карлівку, потім село і їхали на підйом. Була темна пора доби. Оскільки він не слідкував за дорожньою обстановкою, то повідомити з якою саме швидкістю рухався автомобіль "Вольво"не зміг. В кінці підйому автомобіль "Вольво"розминувся із зустрічним автомобілем і приблизно через 6-8 секунд він почув сильний удар в передню його частину. Внаслідок цього, проїхавши незначну відстань, водій ОСОБА_10 зупинив автомобіль. Вийшовши з салону автомобіля разом з останнім, він побачив в кюветі з правої сторони по напрямку їхнього руху легковий автомобіль, на якому було ввімкнено фари, однак світло поступово згасало. В його салоні знаходилися в непритомному стані четверо чоловіків. Задня частина автомобіля не освітлювалася, оскільки була повністю пошкоджена. В подальшому він вжив заходів щодо зупинки проїжджаючих повз автомобілів з метою виклику швидкої допомоги та працівників міліції. Далі з ОСОБА_10 він витягнув із салону легкового автомобіля постраждалих пасажирів та водія. В легковому автомобілі було ввімкнено запалення і хтось його відключив. ( т.1 а.с. 55-56 ).

В ході досудового слідства та в судовому засіданні підсудний ОСОБА_10 заявив про застосування щодо нього недозволених методів слідства 11 вересня 2005 року в приміщенні Карлівського РВ ГУ МВС України в Полтавській області під час допиту його як підозрюваного внаслідок чого він вимушений був обмовити себе та дати показання слідчому, які не відповідають дійсності.

Так, будучи допитаний 11 вересня 2005 року як підозрюваний, ОСОБА_10 показав, що 11 вересня 2005 року приблизно о 04 годині 45 хвилин, проїжджаючи населений пункт на автомобілі "Вольво", він заїхав на гору, проїхав близько 35 м та ввімкнув шосту підвищену передачу. Швидкість керованого ним автомобіля становила близько 70 км\год. В той час він розминувся із зустрічним легковим автомобілем, марки якого не розгледів. Зустрічний автомобіль рухався із увімкненим ближнім світлом фар і зі швидкістю близько 80 км\год. Після цього продовжив рух в напрямку м. Красноград з увімкненим ближнім світлом фар. Після того як він розминувся з вищевказаним автомобілем, то відчув, що засипає і проїхавши відстань близько 40-50 м на відстані близько 8 м в ближньому світлі фар, побачив, що на проїжджій частині знаходиться легковий автомобіль чорного кольору. З впевненістю сказати не може чи горіли на даному автомобілі задні габаритні вогні чи в ближньому світлі фар було видно світлоповертачі, а також чи стояв даний автомобіль чи рухався з малою швидкістю. На той час швидкість керованого ним автомобіля становила близько 70-75 км\год та була увімкнена шоста підвищена передача. Він відразу ж прийняв вліво та натиснув на гальма, але уникнути зіткнення з автомобілем не вдалося і він допустив наїзд на нього. Даний автомобіль знаходився на смузі руху, по якій рухався автомобіль під його керуванням на відстані близько 0, 2 -0.,3 м від розподільчої смуги… (Том 1 а.с.53-54).

В судовому засіданні допитаний свідок ОСОБА_16, який показав, що в 2005 році він працював слідчим Карлівського РВ і 11 вересня 2005 року в період часу з 07 години по 11 годин 30 хвилин хвилин згідно отриманого повідомлення проводив огляд місця дорожньо –транспортної пригоди на автошляху Полтава - Красноград поблизу села Попівка Карлівського району Полтавської області на відстані 353 м від кілометрового знака "35", яка мала місце за участю водія автомобіля марки "Вольво"- сідловий тягач ОСОБА_10 та водія автомобіля "ОСОБА_11 –626"ОСОБА_3

Після цього, в цей же день, в своєму службовому кабінеті в приміщенні Карлівського РВ ГУ МВС України в Полтавської області він розпочав допит як підозрюваного ОСОБА_10 Останній добровільно розказав про обставини дорожньо- транспортної пригоди, говорив, що заснув і скоїв наїзд на авто, про що було складено відповідний протокол, який той підписав. Під час допиту в службовому кабінеті знаходився слідчий Карлівського РВ ГУ МВС України в Полтавській області ОСОБА_17, який в той день перебував при виконанні службових обов’язків, так як знаходився на добовому чергуванні та робоче місце якого знаходиться в кабінеті, де проводився допит ОСОБА_10 ОСОБА_17 в його роботу не втручався. Інші особи в кабінет не заходили та ніхто психічного і фізичного тиску на підозрюваного не чинив.

Будь –яких скарг з приводу поганого самочуття, застосування недозволених методів слідства ОСОБА_10 йому не заявляв. Від захисника і перекладача відмовився. Видимих тілесних ушкоджень на тілі останнього не було. Після обрання щодо ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд та проведення його допиту той був відпущений.

Водія ОСОБА_3 не допитували, так як останній був в лікарні, реанімаційному відділенні .

Свідок ОСОБА_17 показав суду, що він 11 вересня 2005 року приблизно о 12 годині знаходився у своєму службовому кабінеті в приміщенні Карлівського РВ ГУ МВС України в Полтавської області, оскільки перебував при виконанні службових обов’язків, так як знаходився на добовому чергуванні. В цей час до кабінету ввійшов його колега –слідчий Соломка О.Ю. з незнайомим йому чоловіком та розпочав допит останнього. Чоловік, яким виявився ОСОБА_10 добровільно розказав про обставини дорожньо –транспортної пригоди, яка сталася за його участю, про що було складено протокол та тим підписано. Під час проведення допиту інші особи в кабінет не заходили та ніхто психічного і фізичного тиску на підозрюваного не чинив, будь –яких скарг з приводу поганого самочуття, застосування недозволених методів слідства той слідчому Соломці О.Ю. не заявляв. Видимих тілесних ушкоджень на тілі ОСОБА_10 не було. Після обрання щодо останнього запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд та проведення його допиту той був відпущений.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_18 пояснив, що він, будучи слідчим відділу ДТП проводив досудове слідство по обвинуваченню ОСОБА_10 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч.3 КК України (2341-14) . Ним були виконанні вимоги ст..ст. 217- 218 КПК України, складено обвинувальний висновок і направлено прокурору. В серпні 2010 року було виконано доручення суду про відтворення обставин пригоди за участю підсудного, який проводився за відповідних погодних умов за участю всіх учасників ДТП та відповідних автомобілів. При огляді були враховані всі зауваження ОСОБА_10. Підслідність по даній справі було визначено прокурором області і доручено УМВС України в Полтавській області.

При проведенні досудового слідства працівники міліції до ОСОБА_10 незаконних методів слідства не застосовували.

Свідок ОСОБА_19 показав суду, що він, як старший слідчий відділу ДТП УМВС України в Полтавській області, проводив відтворення за участю підсудного, захисника, в якості понятих було запрошено сторонніх людей. Встановлено видимість проїзної частини дороги. При цьому були враховані зауваження підсудного, зокрема стосовно світла фар. Автомобілі були ідентичні тим, які брали участь в ДТП. До ОСОБА_10 психічний тиск, незаконні методи не застосовувалися. Після проведення відтворення були внесені зауваження про те, що були маніпуляції з номерними знаками, але ніякі маніпуляції не проводились. Зі сторони ОСОБА_10 зауважень не надходило і тільки після проведення замірів, адвокат сказав, що вони не відповідають дійсності. При проведенні відтворення учасники говорили, що погодні умови відповідають тим, які були на час ДТП.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_20 пояснив суду, що після направлення справи на додаткове розслідування судом, дана кримінальна справа була прийнята ним до свого провадження. В ході додаткового розслідування ним були виконанні всі можливі слідчі дії, виконання яких було зазначено в ухвалі суду про повернення справи на додаткове розслідування. Підслідність була вирішена прокуратурою- направлена для додаткове розслідування в слідче управління УМВС.

Ним було проведено повторно відтворення обстановки і обставин ДТП 09 червня 2008 року. Коли учасники зібралися на місце події, ОСОБА_10 заявив, що погодні умови відповідають тим, які були на час ДТП та погодився на аналогічний транспортний засіб. Під час слідчої дії було встановлено, що на номерному знаку автомобіля "Мазда", який використовуавася замість пошкодженого автомобіля, є пластмасова накладка і тому вона була знята з номерного знаку.

Під час досудового слідства від ОСОБА_10 надходили скарги, які були перевірені прокуратурою, незаконних методів слідства до останнього не застосовували. Під час проведення слідчих дій ОСОБА_10 був забезпечений захистом. Під час проведення досудового слідства до повернення на досудове слідство від послуг адвоката відмовився.

Свідок ОСОБА_11 пояснив суду, що був запрошений в якості понятого при проведенні відтворення обстановки та обставин ДТП в червні 2008 року. дана слідча дія проводилась за участю водія ОСОБА_10 та його адвоката, автомобілів ОСОБА_11 та ОСОБА_19. Проводилось посекундне відтворення. Автомобілі виставлялись слідчим, так як вказував ОСОБА_10, вони з ОСОБА_21 як поняті дивилися, чи видно автомобіль. Було на місці складено схему, протокол, які ним був прочитаний і підписаний, все в ньому відповідало дійсності. Щоб номера натирали воском він не бачив.

З оголошених в судовому засіданні відповідно до ч.1 п.2 ст. 306 КПК України показів свідка ОСОБА_21 (Т.3 а.с. 142-143) вбачається, що він був запрошений в якості понятого при проведенні відтворення обстановки та обставин ДТП 09.06.2008 року. Дана слідча дія проводилась за участю адвоката ОСОБА_9 Автомобілі виставлялися слідчим так, як вказував ОСОБА_10

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_22 та ОСОБА_23, кожен окремо, показали, що рік тому вони брали участь в якості понятих при відтворенні ДТП. При цьому проводилась відео зйомка. При відтворенні був водій ОСОБА_10 та його адвокат. У відтворені були задіяні автомобіль ОСОБА_11 та фура –вантажний автомобіль. Проводили заміри, вони все дивилися, прочитавши, підписували протокол. Видимість автомобіля ОСОБА_11 визначали, сидячи в грузовику.

Таким чином, проаналізувавши докази по справі, суд критично відноситься до показань підсудного ОСОБА_10 в частині застосування щодо нього недозволених методів слідства 11 вересня 2005 року в приміщенні Карлівського РВ ГУ МВС України в Полтавській області під час допиту його як підозрюваного внаслідок чого він ніби –то вимушений був обмовити себе та дати показання слідчому, які не відповідають дійсності.

Так, дані показання спростовані показаннями свідків ОСОБА_16 та ОСОБА_17 Окрім цього, підсудний ОСОБА_10 доводи щодо застосування відносно нього недозволених методів дізнання та слідства виклав лише в червні 2008 року, при цьому змінивши свої показання в частині швидкості автомобіля, яким керував; розпочав переконливо стверджувати про те, що в момент зіткнення автомобіль "Мазда- 626" перебував в нерухомому стані на проїзній частині дороги; освітлювальні прилади на ньому ввімкнулися лише за 8 м до зіткнення та пред’явив версію про розрядження акумулятора в цьому автомобілі, внаслідок чого ніби –то лише в останній момент до зіткнення водій ОСОБА_3 зумів завести керований тим автомобіль.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, скарги підсудного ОСОБА_10 щодо застосування відносно нього недозволених методів дізнання і слідства неодноразово перевірялися працівниками прокуратури і ці заяви не знайшли свого підтвердження.

При сукупності наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що показання ОСОБА_10 про застосування щодо нього недозволених методів слідства 11 вересня 2005 року в приміщенні Карлівського РВ ГУ МВС України в Полтавській області не знайшли свого підтвердження, а допит його як підозрюваного проходив в умовах, які виключали будь –який фізичний та психічний тиск на нього. Так, ОСОБА_10 після проведення допиту як підозрюваного, в цей же день був відпущений додому, об’єктивних даних про наявність у того тілесних ушкоджень чи розладу здоров’я у справі не має. В подальшому підсудний змінив свої показання та про застосування щодо нього незаконних методів дізнання та слідства заявив лише в скарзі 2008 року, а тому таку поведінку підсудного суд розцінює як намагання уникнути відповідальності за скоєний злочин.

Одночасно суд відноситься критично і до показань підсудного ОСОБА_10 в тій частині, що автомобіль "Мазда- 626"під керуванням ОСОБА_3 знаходився на проїзній частині дороги без увімкнених освітлювальних приладів, а задні габаритні вогні ввімкнулися на ньому за 8 м до зіткнення.

Так, дані показання ОСОБА_10 спростовуються як показаннями потерпілого ОСОБА_3, так і висновком експертизи металів і сплавів № 9055 від 14.10.2005 року згідно якої представлена на дослідження лампа 1, вилучена з правого заднього ліхтаря автомобіля "ОСОБА_11 –626"в момент останнього механічного удару знаходилася в режимі горіння.

При чому встановити експертним шляхом стояв чи рухався автомобіль "ОСОБА_11 -626"в момент зіткнення не представилося можливим, що слідує із висновку судової автотехнічної експертизи 497\498 від 16.07.2008 року.

Таким чином, показання підсудного ОСОБА_10 в частині вказаного ним світлового режиму ламп задніх ліхтарів автомобіля "ОСОБА_11 -626"суперечать об’єктивним даним матеріалів справи.

З метою повного, об’єктивного та всебічного з’ясування усіх обставин справи, 14 червня 2010 року в порядку ст. 315-1 КПК України судом дано доручення слідчому ОВС ВР ДТП ГУ МВС України в Полтавській області щодо проведення відтворення обстановки та обставин дорожньо - транспортної пригоди з участю обох водіїв ОСОБА_10 та ОСОБА_3, за участю свідка ОСОБА_15 з метою визначення видимості перешкоди у вигляді автомобіля "Мазда"та визначення видимості елементів проїзної частини дороги у світлі фар автомобіля "Вольво"та розташування транспортних засобів відносно меж проїзної частини дороги при погодних умовах, наближених до тих, які мали місце на момент дорожньо –транспортної пригоди, 11 вересня 2005 року приблизно о 04 годині 45 хвилин. (Том 7 а.с. 20).

За результатами проведеної 20 серпня 2010 року даної слідчої дії встановлено, що видимість автомобіля "Мазда"із вимкненими освітлювальними приладами ближньому світлі фар автомобіля "Вольво"( за версією водія ОСОБА_10В.) становить 100 м. Видимість автомобіля "Мазда"із увімкненими габаритними вогнями в ближньому світлі фар автомобіля "Вольво"( за версією водія ОСОБА_3І.) становить 175 м. Видимість елементів дороги склала 119,3 м. (Том 7 а.с.77-82).

Із відповіді Полтавської гравіметричної обсерваторії інституту геофізики ім.. ОСОБА_24 від 28.07.2010 року слідує, що з урахуванням того, що 11 вересня 2005 року о 04 годині 45 хвилин Місяць був відсутній, то подібні умови, тобто відсутність Місяця, будуть спостерігатися лише в період часу з 09 по 23 серпня 2010 року. ( Том 7 а.с. 70-71).

Таким чином, відтворення обстановки та обставин дорожньо –транспортної 20 серпня 2010 року проходило при погодних умовах, наближених до тих, які мали місце на момент дорожньо –транспортної пригоди, 11 вересня 2005 року приблизно о 04 годині 45 хвилин.

Оскільки показання водія ОСОБА_10 в частині вказаного ним світлового режиму ламп задніх ліхтарів автомобіля "Мазда-626"суперечать матеріалам справи, а отже дані отримані в ході відтворення обстановки та обставин дорожньо –транспортної пригоди про дальність видимості перешкоди ( автомобіля "ОСОБА_11 -626"- 100 м) з робочого місця водія автомобіля "Вольво"суд визнає неспроможними.

Не дивлячись на це, при проведенні судової автотехнічної експертизи, дослідження експертом проводилося в двох варіантах, як при умові руху автомобіля "Мазда-626"з вказаною водієм ОСОБА_3 швидкістю, так і при умові знаходження автомобіля "ОСОБА_11 -626"в нерухомому стані ( з показань підсудного ОСОБА_10В.).

Окрім цього, як вихідні дані експерту задано швидкість руху автомобіля "Вольво"- 90 км \год ( з показань підсудного ОСОБА_10В.).

Із висновку судової автотехнічної експертизи № 756 від 176.11.2010 року слідує, що в даній дорожній обстановці водій автомобіля "Вольво", д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом ""Шмітц", д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_10 повинен був діяти у відповідності з вимогами п.п. 12.2, 12.3 Правил дорожнього руху України (1306-2001-п) .

В даній дорожній ситуації водій автомобіля НОМЕР_7 ОСОБА_3 повинен був діяти у відповідності з вимогами п.п. 9.2 "а", 19.1 "а" Правил дорожнього руху України (1306-2001-п) .

В даній дорожній ситуації водій автомобіля "Вольво"ОСОБА_10 при вибраній ним швидкості руху (90 км\год) мав технічну можливість шляхом термінового гальмування уникнути зіткнення з автомобілем "Мазда-626", його дії не відповідали вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху України (1306-2001-п) і знаходилися з технічної точки зору в причинному зв’язку з виникненням даної пригоди.

В даній дорожній ситуації технічна можливість зі сторони водія автомобіля "ОСОБА_11 -626"ОСОБА_3 уникнути зіткнення з автомобілем "Вольво"його односторонніми діями не визначалася, в його діях невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху України (1306-2001-п) , які б знаходилися з технічної точки зору в причинному зв’язку з даною пригодою, не вбачається.

При умові руху в зустрічному, відносно напрямку руху автомобіля "Мазда-626", напрямку вантажного автомобіля зі швидкістю 90 км\год та руху автомобіля "ОСОБА_11 -626"зі швидкістю 7 км\год величина мінімального безпечного інтервалу між автомобілем "ОСОБА_11 -626"та зустрічним вантажним автомобілем визначається рівною порядку 1,49 м.

В даній дорожній ситуації в діях водія ОСОБА_3 невідповідностей вимогам п.п. 1.5, 11.1, 11.2,11.7 та 12.9 "в" Правил дорожнього руху України (1306-2001-п) не вбачається.( том 7 а.с.133-144).

Експерт ОСОБА_25 в судовому засіданні підтвердив висновок проведеної ним судової автотехнічної експертизи від 17.11.2010 року і пояснив, що ОСОБА_10 міг уникнути зіткнення шляхом гальмування. Якщо б навіть автомобіль ОСОБА_11 стояв –теж повинен був гальмувати і уникнув би зіткнення. Водій ОСОБА_10 повинен був діяти у відповідності з вимогами п.п. 12.2, 12.3 "Правил дорожнього руху України" (1306-2001-п) . В діях водія ОСОБА_3 порушень вимог Правил дорожнього руху України (1306-2001-п) не вбачається. Під час ДТП в момент зіткнення автомобілів задні габаритні вогні знаходилися у ввімкненому стані, про що свідчать висновки експертизи металів і сплавів.

Окрім цього, судом встановлено та підтверджено даними протоколу огляду місця події від 11.09.2005 року, що на момент вчинення автопригоди автомобіль "Вольво", д.н.з. НОМЕР_1 із напівпричепом платформою "Шмітц", д.н.з. НОМЕР_2 знаходився у справному стані.

Таким чином, у судовому засіданні не було виявлено обставин, які б свідчили про наявність у цьому автомобілі таких несправностей, за яких згідно з вимогами Правил дорожнього руху України (1306-2001-п) його експлуатація була б заборонена.

На підставі цього, суд вважає, що органом досудового слідства зайво вмінено таку кваліфікуючу ознаку як порушення правил експлуатації транспорту та приходить до висновку про виключення її з обвинувачення.

Суд кваліфікує дії підсудного ОСОБА_10 за ч. 3 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло тяжке тілесне ушкодження та спричинило загибель кількох людей.

Даючи оцінку діям водія ОСОБА_3 суд не вбачає в його діях порушень вимог Правил дорожнього руху України (1306-2001-п) .

При обранні покарання підсудному суд, у відповідності до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, обтяжуючі та пом’якшуючі обставини.

Обставин, що в силу ст. 66 КК України пом’якшують покарання винного ОСОБА_10 судом не встановлено.

Обставин, що в силу ст. 67 КК України обтяжують покарання винного ОСОБА_10 судом не встановлено.

Згідно медичного висновку від 16.09.2005 року ОСОБА_10 здоровий, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває ( Том 1 а.с. 333- 335). Згідно довідки від 19.07.2007р.виданої багатопрофільною лікарнею м.Сєверодонецька поліклінікою №1 ОСОБА_10 з липня 2007 року перебуває на обліку в наркологічному кабінеті ОСОБА_26 (Т.3 а.с.245). Згідно медичного висновку від 13.08.2008 року ОСОБА_10 встановлено психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіноїдів, синдром залежності, лікування не потребує (Т.3 а.с.249).

Згідно наданих характеристик ОСОБА_10 за місцем проживання та місцем роботи характеризується позитивно. ( Том 1 а.с.330,331, Т.3 а.с. 247).

За час перебування в Полтавському СІЗО характеризується задовільно (Т.3 а.с.250).

Згідно наданої копії свідоцтв про народження ОСОБА_10 має на утриманні малолітню дитину: ОСОБА_27, ІНФОРМАЦІЯ_5 (Т.3 а.с.248).

ОСОБА_10 раніше судимий: 19 грудня 2007 року Сєверодонецьким міським судом Луганської області за ч. 2 ст. 307, ч.2 ст. 309, ч.1 ст. 70 КК України до 2 років позбавлення волі (Т.3 а.с.238-243).

При призначенні покарання, відповідно до вимог ст. 65- 67 КК України, суд приймає до уваги вік підсудного ОСОБА_10, факт перебування на його утриманні малолітньої дитини, ІНФОРМАЦІЯ_6. Одночасно суд враховує те, що підсудним ОСОБА_10 вчинено особливо тяжкий злочин, останній спричинену потерпілим шкоду не відшкодував, а отже можливість його виправлення і перевиховання неможлива без ізоляції від суспільства та призначає покарання у виді позбавлення волі на певний строк.

Приймаючи до уваги, що підсудним ОСОБА_10 вчинено особливо тяжкий злочин, суд вважає за необхідне застосувати до нього додаткове покарання у вигляді позбавлення права керувати всіма видами транспортних засобів строком на 3 роки.

По справі заявлено цивільний позов потерпілою ОСОБА_6 до ТОВ "Транспеле", третя особа ОСОБА_10 про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 17900, 86 гривень; моральної шкоди в розмірі 286848 гривень; стягнення щомісячного утримання на користь неповнолітньої ОСОБА_28, ІНФОРМАЦІЯ_7 у зв’язку із втратою годувальника в розмірі 224, 11 гривень, починаючи з 11 вересня 2005 року. ( том 2 а.с. 34).

По справі заявлено цивільний позов потерпілими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до ТОВ "Транспеле"про відшкодування моральної шкоди в розмірі 100000 гривень кожному. ( том 2 а.с. 56).

По справі заявлено цивільний позов потерпілою ОСОБА_1 до ТОВ "Транспеле", третя особа ОСОБА_10 про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 16839, 18 гривень; моральної шкоди в розмірі 286848 гривень; стягнення щомісячного утримання на користь неповнолітнього ОСОБА_29, ІНФОРМАЦІЯ_8 у зв’язку із і втратою годувальника в розмірі 8625 гривень, починаючи з 11 вересня 2005 року. ( том 2 а.с. 15).

По справі заявлено цивільний позов потерпілою ОСОБА_2 до ТОВ "Транспеле", третя особа ОСОБА_10 про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 14905 гривень; моральної шкоди в розмірі 286848 гривень; стягнення щомісячного утримання на її користь та користь неповнолітньої ОСОБА_30, ІНФОРМАЦІЯ_9 у зв’язку із і втратою годувальника в розмірі 424, 62 гривні кожному, починаючи з 11 вересня 2005 року. (том 2 а.с. 25).

По справі заявлено цивільний позов потерпілим ОСОБА_3 до ТОВ "Транспеле", ОСОБА_10 про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 26498 гривень; моральної шкоди в розмірі 100000 гривень; (том 1 а.с. 126).

Представник цивільного відповідача –ТОВ "Компанія Транспеле"- ОСОБА_8 в судовому засіданні заявлені позовні вимоги не визнав та пояснив суду, що підприємство, інтереси якого він представляє, не зобов’язано сплачувати потерпілим матеріальну та моральну шкоду за відсутності вини водія ОСОБА_10 у вчиненні даної автопригоди, оскільки останній не мав технічної можливості уникнути наїзду на автомобіль "Мазда".

Вирішуючи цивільні позови судом встановлено, що ОСОБА_10 має право керування транспортними засобами категорії В,С,Е, що підтверджується посвідченням водія серії ОІА № 255151, виданого 28.05.1998 року на його ім’я. ( Том 1 а.с.24).

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № 491630 власником а автомобіля "Вольво"- сідловий тягач, д.н.з. НОМЕР_1 являється компанія ТОВ "Компанія Транспеле". ( Том 1 а.с.25).

Відповідачем не заперечується, що підсудний ОСОБА_10 станом на 11 вересня 2005 року працював водієм ТОВ "Компанія Транспеле", перебуваючи у трудових відносинах з даним товариством та в день вчинення автопригоди на виконання трудових зобов’язань, здійснював перевозку вантажу.

Окрім цього, судом встановлено, що потерпілий ОСОБА_14 являвся чоловіком ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії І-КЕ № 271635 від 14.07.1995 року. ( Том 1 а.с. 110).

Потерпілий ОСОБА_12 являвся чоловіком ОСОБА_1, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії І-КЕ № 271626 від 23.06.1995 року. ( Том 1 а.с.93).

Потерпілий ОСОБА_13 являвся чоловіком ОСОБА_6, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії ІІ-КЕ № 319690 від 12.06.1993 року. ( Том 1 а.с. 77) та сином ОСОБА_4 та ОСОБА_5, що стверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_13 серії І-ЯК № 419682 від 07.05.1970 року (Т.8 а.с.224).

Частиною 1 ст. 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної чи юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати діяльність, пов’язану з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання тощо…, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб, що закріплено ч. 1 ст. 1187 ЦК України.

Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, право, договір підряду,оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" (v0006700-92) роз’яснено, що не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки на підставі трудових відносин з володільцем цього джерела ( шофер, машиніст, оператор тощо).

Частиною 1 ст. 1172 ЦК України встановлює, що юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов’язків.

Таким чином, суд вважає за необхідне покласти відповідальність за спричинену діями підсудного шкоду потерпілим на цивільного відповідача –ТОВ "Компанія Транспеле".

Вирішуючи цивільні позови потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в частині відшкодування матеріальної шкоди суд приходить до наступного висновку.

Частиною 1 ст. 1201 ЦК України визначено, що особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов’язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам’ятника, ці витрати.

Статтею 2 Закону України "Про поховання та похоронну справу" під поняттям "поховання" законодавець розуміє комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству.

Так, для мотивування позовних вимог в частині відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 17900, 86 гривень позивачем ОСОБА_6 надано видаткову накладну № ФП -0025968 від 12.09.2005 року про купівлю спиртних напоїв на суму 222, 72 гривні та видаткову накладну № ФП –0025959 про купівлю спиртних напоїв на суму 1442, 40 гривень.( Том 1 а.с. 79), рахунок на оплату № 67 від 12.09.2005 року на купівлю продуктів харчування в розмірі 636, 80 гривень та видаткову накладну № 3-00000070 від 12.09.2005 року на купівлю продуктів харчування в розмірі 465 гривень. ( Том а.с.80), накладну № ДУ11049 від 12.09.2005 року на купівлю питної води на суму 75,60 гривень; чек 205-15680 від 12.09.2005 року на купівлю продуктів харчування на суму 89,25 гривень; (Том 1 а.с.81), в накладній № 64 від 11.09.2005 року вказано про купівлю медичних препаратів на суму 592, 76 гривні. ( Том 2 а.с. 38), згідно квитанції № 131 від 21.03.2006 року на встановлення надгробного пам’ятника витрачено 5800 гривень. ( том 2 а.с. 39).

Згідно квитанції до прибуткового касового ордера № 2306 від 12.09.2005 року на ритуальний товар ОСОБА_6 витрачено 500, 10 гривень. (Том 1 а.с. 82).

Однак, суд не приймає як доказ для мотивування позовних вимог довідку, видану ТОВ "Ланнівська МТС"про оплату оренди їдальні в розмірі 200 гривень, оскільки особою яка проводила дану оплату вказано ОСОБА_31, а не позивача. ( Том 1 а.с.78).

Окрім цього, в наданій довідці бухгалтерією ВАТ "Бурякорадгосп Ланнівський" вказано про виписку продуктів харчування на суму 1048 гривень на поховання сина ОСОБА_32 його батьком ОСОБА_4, а не позивачем. ( Том 1 а.с. 78).

Згідно накладної від 23 вересня 2005 року витрачено на продукти харчування 490 гривень. (Том 1 а.с. 82), накладної № 01-0001833 від 18.09.2005 року на купівлю продуктів харчування витрачено 1255, 70 гривень ( Том 2 а.с. 36); накладної № 01-0001810 від 17.10.2005 року витрачено на купівлю продуктів харчування 2143, 44 гривні ( Том 2 а.с. 37). Однак суд приймає до уваги як доказ лише витрати на купівлю продуктів харчування, зроблені позивачем на поминальний обід відразу після поховання, а не в інші дні.

Згідно розрахункової квитанції № 174262 від 12.09.2005 року на купівлю чоловічого одягу витрачено загальну суму 2128 гривень. (Том 1 а.с.82). Однак, виходячи з принципу розумності, суд вважає, що позивачем значно завищено ціну одягу, який призначено на поховання, а тому вважає, що задоволенню має підлягати половина заявленої суми, а саме 1064 гривні. (2128\2= 1064 гривні).

В чеках від 12.09.2005 року № 06224 та від 12.09.2005 року № 3644 вказано про їх недійсність.

У квитанції № 1345 від 13.09.2005 року вказано про купівлю товарів для оформлення могили ОСОБА_5 на суму 229 гривень, а не позивачем, а тому дані витрати в рахунок відшкодування матеріальної шкоди зараховані бути не можуть. ( Том 2 а.с. 38)

Таким чином, суд вважає, що на користь ОСОБА_6 підлягає відшкодуванню сума матеріальної шкоди в розмірі 10888, 63 гривень.

Для мотивування позовних вимог в частині відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 16839, 18 гривень позивачем ОСОБА_1 надано квитанцію до прибуткового касового ордера № 230-а від 12.09.2005 року згідно якої на купівлю ритуального товару витрачено 498, 10 гривень. ( Том 1 а.с. 95); згідно розрахункової квитанції № 174261 від 11.09.2005 року на купівлю чоловічого одягу витрачено 2237 гривень.( Том 1 а.с. 96); згідно накладних на купівлю спиртних напоїв витрачено 1045 гривень, продуктів харчування 876, 91 гривень, кондитерських виробів в розмірі 1182, 50 гривень (Том 1 а.с. 97, 98); згідно чеку № 0948 від 12.09.2005 року на купівлю труни та ритуального товару витрачено 1419, 22 гривень. (Том 1 а.с.99); згідно рахунку –замовлення від 12.09.2005 року на купівлю ритуального товару витрачено 50 гривень. ( Том 1 а.с. 100); згідно квитанції № 000108 від 01.08.2006 року на встановлення надгробного пам’ятника витрачено 5800 гривень ( Том 2 а.с. 18).

Згідно розрахункової квитанції № 174261 від 12.09.2005 року на купівлю чоловічого одягу витрачено загальну суму 2237 гривень. (Том 1 а.с.82). Однак, виходячи з принципу розумності, суд вважає, що позивачем значно завищено ціну одягу, який призначено на поховання, а тому вважає, що задоволенню має підлягати половина заявленої суми, а саме 1118,5 гривні. (2237\2 = 1118,5 гривні).

Також судом встановлено, що потерпілими ОСОБА_1 на ОСОБА_2 витрачалися кошти на купівлю ритуальних товарів. Їхні витрати відображено в одному чекові № 0948 від 12.09.2005 року, згідно якого на купівлю 2 трун та ритуального товару витрачено 1419, 22 гривень. Окрім цього, згідно рахунку –замовлення від 12.09.2005 року на купівлю ритуального товару витрачено 50 гривень. (Том 1 а.с.99). Таким чином дані суми витрат повинні бути розділені між потерпілими ОСОБА_1 на ОСОБА_2 в рівних частинах ( 1419,22 гривень \ 2=709, 61 гривень та 50 гривень \2 = 25 гривень).

Згідно видаткової накладної № 01-0001786 від 18.09.2005 року витрачено на купівлю продуктів харчування 230, 95 гривень; накладної на купівлю спиртних напоїв витрачено 1492 гривні та продуктів харчування 1057 гривень. ( Том 2 а.с. 19, 20, 21). Однак, суд приймає до уваги як доказ лише витрати на купівлю продуктів харчування, зроблені позивачем на поминальний обід відразу після поховання, а не в іншу дні.

Таким чином, суд вважає, що на користь ОСОБА_1 підлягає відшкодуванню сума матеріальної шкоди в розмірі 11255, 62 гривень .

Для мотивування позовних вимог в частині відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 14905 гривень позивачем ОСОБА_2 надано накладні на купівлю кондитерських виробів на суму 892, 50 гривні; продуктів харчування на суму 3475,27 гривень; (Том 1 а.с. 112); накладну на купівлю спиртних напоїв на суму 652 гривні; накладну № 174263 від 12.09.2005 року на купівлю чоловічого одягу на суму 2169 гривень. (Том 1 а.с.113); квитанцію до прибуткового касового ордера № 230 –б від 12.09.2005 року на купівлю ритуальних товарів на суму 497, 60 гривень; (Том 1 а.с.114); чек № 0948 від 12.09.2005 року на купівлю труни та ритуального товару витрачено 1419, 22 гривень. (Том 1 а.с.115); згідно рахунку –замовлення від 12.09.2005 року на купівлю ритуального товару витрачено 50 гривень. ( Том 1 а.с. 116); згідно квитанції № 000107 від 01.08.2006 року на встановлення надгробного пам’ятника витрачено 5800 гривень ( Том 2 а.с. 27).

Згідно розрахункової квитанції № 174263 від 12.09.2005 року на купівлю чоловічого одягу витрачено загальну суму 2169 гривень. (Том 1 а.с.113). Однак, виходячи з принципу розумності, суд вважає, що позивачем значно завищено ціну одягу, який призначено на поховання, а тому вважає, що задоволенню має підлягати половина заявленої суми, а саме 1084 гривні. (2169 гривень \2 = 1084 гривні).

Таким чином, суд вважає, що на користь ОСОБА_2В підлягає відшкодуванню сума матеріальної шкоди в розмірі 13135, 98 гривень.

Для мотивування позовних вимог в частині відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 26498 гривень позивачем ОСОБА_3 надано копії чеків на купівлю лікарських засобів: 1) від 08.11.2005 року на суму 2, 96 гривень; 2) від 26.10.2005 року на суму 224, 47 гривень; 3) від 04.11.2005 року на суму 14, 28 гривень; 4) від 01.11.2005 року на суму 23,65 гривень; 5) від 28.10.2005 року на суму 11 гривень; 6) квитанцію № 00329 від 26.10.2005 року про сплату 26 гривень; ( Том 1 а.с. 128); 8) від 10.10.2005 року на суму 5,50 гривень; 10) від 10.11.2005 року на суму 21,50 гривень; 11) від 12.11.2005 року на суму 10, 65 гривень; 12) від 16.11.2005 року на суму 29,90 гривень; 13) від 16.10.2005 року на суму 13 гривень; 14)від 04.12.2005 року на суму 49, 25 гривень; ( том 1 а.с. 129); 15) від 13.09.2005 року на суму 79, 19 гривень; 16) квиток на проїзд від 09.10.2005 року з Харкова до смт. Карлівка вартістю 13, 72 гривні; 18) квиток на проїзд від 08.10.2005 року з смт. Карлівка до Харкова вартістю 13, 98 гривні; 20) від 08.10.2005 року на суму 15 гривень; 21) від 08.10.2005 року на суму13 гривень; 22) від 08.10.2005 року на суму 37 гривень; (Том 1 а.с. 130); 23) від 08.10.2005 року на суму 15 гривень. (Том 1 а.с. 130 –зворотня сторона); .

Текст чеків під № 7 та 9 на а.с. 129 Том 1 є нерозбірливим, а тому як доказ судом прийняті бути не можуть.

В наданому суду рецепті від 13.09.2005 року вказано назви та дози призначених препаратів, однак не зазначено їх вартість, що позбавляє суд прийняти це як належний доказ для задоволення позивачу матеріальної шкоди.( Том 1 а.с. 130 – зворотня сторона).

Судом встановлено, що потерпілий ОСОБА_3 знаходився на стаціонарному лікуванні в Харківській обласній клінічній лікарні з 12.09.2005 року по 26.09.2005 року. (Том 1 а.с. 131), подальше лікування проводилося в умовах стаціонару в Карлівській ЦРЛ з 25.10.2005 року по 09.11.2005 року ( Том 1 а.с. 132) та з 14.11.2005 року по 06.12.2005 року ( Том 1 а.с. 134).

Таким чином, із наданих потерпілим ОСОБА_3 даних медичної документації вбачається, що останнім придбавалися лікарські засоби згідно медичних призначень. Таким чином задоволенню підлягає сума в розмірі 619, 05 гривень.

Окрім цього, із висновку автотоварознавчої експертизи № 99 від 22.11.2005 року слідує, що матеріальні збитки, які спричинені власнику автомобіля марки "ОСОБА_11 –626", д.н.з. НОМЕР_6 визначаються такими, що рівняються ринковій вартості на момент пошкодження (скоєння ДТП), так як вартість відновлювального ремонту перевищує ринкову вартість на момент пошкодження, звідси слідує, що матеріальні збитки на момент огляду транспортного засобу –22 листопада 2005 року складають 22965, 20 гривень. (Том 1 а.с. 283-296).

Таким чином, суд вважає, що на користь ОСОБА_3 підлягає відшкодуванню сума матеріальної шкоди в розмірі 23584, 25 гривень.

Із частини 1 ст. 1200 ЦК України слідує, що у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання. Шкода відшкодовується дитині до досягнення нею вісімнадцяти років.

Оскільки в судовому засіданні потерпілі ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_2 іяне надали суду достатніх даних щодо наявності у них права на відшкодування шкоди як непрацездатні особи, які були на момент смерті годувальника на його утриманні, а також відсутні дані щодо отримання ними в даний час пенсії по втраті годувальника, суд вважає за необхідне заявлені вимоги потерпілими ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_2 про стягнення з ТОВ "Компанія Транспеле"на їхню користь щомісячного утримання внаслідок втрати годувальника залишити без розгляду та роз’яснити їх право звернутися з даними позовними вимогами до суду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується собою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно ст. 23 ЦК України під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями чи бездіяльністю.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини особи яка її завдала, якщо моральної шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи.

Проаналізувавши матеріали справи суд приходить до висновку, що неправомірними діями підсудного ОСОБА_10 потерпілим ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 було спричинено моральну шкоду, яка виразилася у втраті близьких їм людей. Внаслідок пережитих трагічних подій, пов’язаних з безповоротною втратою чоловіків та сина, порушилося їх сімейне життя, були вимушені планувати його по - новому та самостійно переборювати виниклі у зв’язку з цим побутові проблеми. Внаслідок цього потерпілі зазнали значних переживань та душевних страждань.

Окрім цього, суд приходить до висновку, що неправомірними діями підсудного ОСОБА_10 потерпілому ОСОБА_3 також було спричинено моральну шкоду, яка виразилася в ушкодженні його здоров’я. Останній вимушений був тривалий час лікуватися, знаходився у медичних установах в умовах стаціонару, а отже звичний образ його життя значно змінився. Із загиблими в автопригоді ОСОБА_13, ОСОБА_12, ОСОБА_14 потерпілий ОСОБА_3 знаходився у дружніх відносин, а тому болісно переживав втрату друзів. Виходячи із характеру отриманих тілесних ушкоджень, процес видужування був для нього тривалим та затяжним. Таким чином суд вважає, що потерпілий ОСОБА_3 зазнав переживань та душевних страждань.

Розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань ( фізичних, душевних, психічних), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення) та з урахуванням інших обставин справи. При цьому суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості.

Таким чином, суд приходить до висновку, що заявлені потерпілими ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 позовні вимоги про відшкодування їм моральної шкоди підлягають частковому задоволенню та вважає за необхідне стягнути на їх користь з ТОВ "Компанія Транспеле" спричинену моральну шкоду в розмірі 80000 гривень кожному, на користь ОСОБА_3 стягнути з ТОВ "Компанія Транспеле"спричинену йому моральну шкоду в розмірі 50000 гривень.

В матеріалах справи ( том 1 а.с. 313) мається відповідь з Карлівської ЦРЛ, згідно якої на лікування ОСОБА_3, який знаходився на лікуванні в хірургічному відділенні Карлівської ЦРЛ з 11.09.2005 року по 12.09.2005 року витрачено на лікування - 66 гривень, Харківською обласною клінічною лікарнею - 392, 50 гривень ( том 2 а.с. 317).

Оскільки прокурором в інтересах держави не заявлено цивільний позов про відшкодування витрат, понесених державними лікувальними установами на лікування потерпілого ОСОБА_3, питання про їх стягнення з підсудного ОСОБА_10 може бути вирішено в порядку цивільного судочинства.

Долю речових доказів суд вирішує у відповідності з вимогами ст. 81 КПК України.

Суд вважає, що речові докази по справі (Т.1 а.с. 63,64), а саме автомобіль"ОСОБА_11 –626"д.н.з. НОМЕР_6 підлягає поверненню власнику ОСОБА_3, автомобіль марки "Вольво"- сідловий тягач, державний номер НОМЕР_1 із напівпричепом платформою "Шмітц", д.н.з. НОМЕР_2, підлягає поверненню до ТОВ "Компанія Транспеле"як власнику.

Лампу правої передньої фари, лампу правого переднього габаритного ліхтаря, цоколь з лампи правого переднього покажчика повороту, з правого заднього ліхтаря, два цоколя від ламп і одну цілу лампу, з лівого заднього ліхтаря три цоколя від ламп, одну цілу лампу та корпус даного ліхтаря з цоколем від лампи, які зберігаються в камері схову речових доказів Карлівського РВ ГУМВС України в Полтавській області (Т.2 а.с 65) потрібно знищити.

Майно ТОВ "Компанія Транспеле", на яке органом досудового слідства з метою забезпечення позовів накладено арешт, до виконання вироку залишити під арештом та звернути на нього стягнення в рахунок відшкодування шкоди потерпілим.

Згідно ст. 92 КПК України з ОСОБА_10 підлягає стягненню на користь Харківського науково –дослідного інституту імені професора Бокаріуса вартість проведених: експертизи металів і сплавів вартістю 435, 90 гривень. ( Том 1 а.с. 180) та вартістю 523, 08 гривень ( Том 1 а.с. 188); автотехнічної експертизи вартістю 544, 80 гривень. ( Том 1 а.с. 204); автотехнічна експертиза вартістю 2726 гривень. ( Том 2 а.с. 127), судової авто технічної експертизи від 17.11.2010 року вартістю 4522, а всього 8751, 78 гривня.

Одночасно стягненню підлягають судові витрати, понесені потерпілими ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_3 за проведення судово –психологічних експертиз та надання юридичної допомоги.

Відповідно до вимог ст. 93 КПК України судові витрати покладаються на засуджених. При визнанні підсудного винним суд постановляє стягти з нього судові витрати.

Таким чином, судові витрати, до яких суд відносить витрати за проведення експертиз та надання юридичної допомоги повинні бути покладені безпосередньо на підсудного, а не на цивільного відповідача.

Звідси слідує, що понесені потерпілими ОСОБА_1, ОСОБА_6 та ОСОБА_2 судові витрати за оплату послуг адвоката в розмірі 1000 гривень кожною (квитанції маються у справі - том 2 а.с.22, 31, 40) підлягають стягненню із підсудного ОСОБА_10, а всього 3000 гривень.

Окрім цього, з підсудного ОСОБА_10 підлягають стягненню судові витрати потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за проведення судових психологічних експертиз в розмірі 1090 гривень на користь кожного, а всього 4360 гривень.

В позовній заяві потерпілий ОСОБА_3 (том 1 а.с.126) вказав про сплату 400 гривень за проведення автотоварознавчої експертизи, однак суду не надав належним чином завірену квитанцію про проведення даної оплати, у зв’язку такі судові витрати з підсудного ОСОБА_10 стягнуті бути не можуть.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд –

ОСОБА_10 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у вигляді 8 (восьми) років позбавлення волі з позбавленням права керувати всіма видами транспортних засобів строком на 3 ( три) роки.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України до призначеного покарання частково зарахувати відбуту частину покарання за вироком Сєверодонецького міського суду Луганської області від 19 грудня 2007 року та остаточно визначити ОСОБА_10 покарання у вигляді 9 років позбавлення волі з позбавленням права керувати всіма видами транспортних засобів строком на 3 ( три) роки.

Строк відбуття покарання ОСОБА_10 рахувати з моменту обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту, а саме з 05 червня 2008 року, зарахувавши у строк відбуття покарання строк перебування під вартою за попереднім вироком з 28 червня 2007 року по 05 червня 2008 року.

Запобіжний захід ОСОБА_10 у вигляді взяття під варту до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Цивільні позови потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ТОВ "Компанія Транспеле"про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ "Компанія Транспеле"( юридична адреса: м. Луганськ, вул. Переяславська 50) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_10, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_11 спричинену їй матеріальну шкоду в розмірі 11255 ( одинадцять тисяч двісті п’ятдесят п’ять) гривень 62 копійки та моральну шкоду у розмірі 80 000 (вісімдесят тисяч) гривень.

Стягнути з ТОВ "Компанія Транспеле"( юридична адреса: м. Луганськ, вул. Переяславська, 50) на користь ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_12, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_13 спричинену їй матеріальну шкоду у розмірі 10888 ( десять тисяч вісімсот вісімдесят вісім) гривень 63 копійок та моральну шкоду в розмірі 80000 (вісімдесят тисяч) гривень.

Стягнути з ТОВ "Компанія Транспеле"( юридична адреса: м. Луганськ, вул.. Переяславська 50) на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_14, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_15 спричинену їй матеріальну шкоду у розмірі 13135 (тринадцять тисяч сто тридцять п’ять тисяч) гривень 98 копійок та моральну шкоду у розмірі 80000 (вісімдесят тисяч) гривень.

Стягнути з ТОВ "Компанія Транспеле"( юридична адреса: м. Луганськ, вул.. Переяславська 50) на користь ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_16, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_17 спричинену йому матеріальну шкоду у розмірі 23584 (двадцять три тисячі п’ятсот вісімдесят чотири) гривні 25 копійок та моральну шкоду в розмірі 50000 ( п’ятдесяти тисяч) гривень.

Стягнути з ТОВ "Компанія Транспеле"( юридична адреса: м. Луганськ, вул. Переяславська 50) на користь ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_18, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_19 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_20, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_21 спричинену їм моральну шкоду по 80000 ( вісімдесят тисяч) гривень кожному.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Позовні вимоги потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_2 про стягнення з ТОВ "Компанія Транспеле"на їхню користь щомісячного утримання внаслідок втрати годувальника - залишити без розгляду, роз’яснивши їм їх право звернутися з даними позовними вимогами до суду в порядку цивільного судочинства.

Стягнути з ОСОБА_10 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_10, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_22 судові витрати, пов’язані з розглядом справи в розмірі 1000 (одна тисяча) гривень на правову допомогу та 1090 (одна тисяча дев’яносто) гривень за проведення судово-психологічної експертизи, а всього 2090 ( дві тисячі дев’яносто) гривень.

Стягнути з ОСОБА_10 на користь ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_12, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_13 судові витрати, пов’язані з розглядом справи в розмірі 1000 (одна тисяча) гривень на правову допомогу та 1090 (одна тисяча дев’яносто) гривень за проведення судово-психологічної експертизи, а всього 2090 ( дві тисячі дев’яносто) гривень.

Стягнути з ОСОБА_10 на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_14, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_15 судові витрати, пов’язані з розглядом справи в розмірі 1000 (одна тисяча) гривень на правову допомогу та 1090 (одна тисяча дев’яносто) гривень за проведення судово-психологічної експертизи, а всього 2090 ( дві тисячі дев’яносто) гривень.

Стягнути з ОСОБА_10 на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_16, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_17 судові витрати, пов’язані з розглядом справи в розмірі в сумі 1090 (одна тисяча дев’яносто) гривень за проведення судово-психологічної експертизи.

Стягнути з ОСОБА_10 на користь Харківського науково –дослідного інституту імені професора Бокаріуса вартість проведених експертиз в розмірі 8751 (вісім тисяч сімсот п’ятдесят одна) гривня 78 копійок.

Речові докази по справі –автомобіль"ОСОБА_11 –626"д.н.з. НОМЕР_6 повернути власнику ОСОБА_3, автомобіль марки "Вольво"- сідловий тягач, державний номер НОМЕР_1, із напівпричепом платформою "Шмітц", д.н.з. НОМЕР_2, повернути власнику - ТОВ "Компанія Транспеле".