ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 жовтня 2016 року м.Київ К/800/13502/16
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),
судді Стрелець Т.Г.,
Черпіцька Л.Т.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Миколаївської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 січня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонар" до Миколаївської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи митному пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, -
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Сонар" звернулося з позовом до Миколаївської митниці Державної фіскальної служби України, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 14 січня 2016 року, просило визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 24 вересня 2015 року № 504060000/2015/000007/2 і картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи митному пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 24 вересня 2015 року № 504060000/2015/00031.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав про безпідставність винесення відповідачем рішення про коригування митної вартості та її визначення за другорядним методом, оскільки ним надано всі необхідні документи для визначення митної вартості товару за основним (першим) методом. Вважав прийняті відповідачем рішення про визначення митної вартості та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України протиправними та необґрунтованими.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 січня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року, позов задоволено.
При винесенні рішень суди попередніх інстанцій виходили із надання позивачем митному органу всіх необхідних документів для підтвердження визначеної ним митної вартості ввезеного товару, відсутності підстав коригування митної вартості та винесення картки відмови.
Не погоджуючись із вказаними рішеннями, Миколаївська митниця Державної фіскальної служби України звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
У касаційній скарзі відповідач зазначає про правомірність та законність дій митниці щодо прийняття рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, відмови у визначенні заявленої митної вартості.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Сонар" у поданих запереченнях просить залишити касаційну скаргу без задоволення, судові рішення - без змін.
Заслухавши доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 23 вересня 2015 року позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Сонар" з метою митного оформлення товару, ввезеного на підставі укладеного з ТОВ "Бриліант Трейдинг (Шанхай) Ко., Лтд" контракт купівлі-продажу від 14 березня 2013 року № 1, надано митниці митну декларацію № 504060000/2015/002742, у якій митна вартість товару визначена з використанням основного методу визначення митої вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Для митного оформлення товарів декларантом подано митному органу: контракт купівлі-продажу від 14 березня 2013 року № 1; фактична специфікація від 16 серпня 2015 року № А52; коносамент від 23 серпня 2015 року № MSCUEX651481; міжнародна автомобільна накладна (CMR) від 21 вересня 2015 року № 40562; комерційний рахунок-фактура від 17 серпня 2015 року № SS52; пакувальний лист від 17 серпня 2015 року; страховий поліс від 17 серпня 2015 року № PYIE201531010000009410; копія митної декларації країни відправлення від 19 серпня 2015 року; прайс-лист від 22 травня 2015 року; лист Brilliant Trading (Shanghai) Co., Ltd від 22 травня 2015 року до прайс-листа; лист Brilliant Trading (Shanghai) Co., Ltd від 18 травня 2015 року стосовно оплати за товар.
З посиланням на встановлення під час здійснення митного контролю розбіжностей у поданих для підтвердження заявленої митної вартості документах, а саме: по товару № 8 МД від 23 вересня 2015 року № 504060000/2015/002742: у прайс-листі від 22 травня 2015 року зазначено "Sі1к Cloth 2210 (width. 1.2M), але опис товару "width. 1.2M" не вказано ні в інвойсі від 17 серпня 2015 року № SS52, ні в гр. 31 митної декларації; у прайс-листі від 22 травня 2015 року не зазначено строк дії пропозиції на продукцію виробника; не надано банківської довідки щодо оплати вантажу, що передбачено умовами контракту від 16 серпня 2015 року специфікація № А52, контрактом від 14 травня 2013 року № 1 та ст. 53 Митного кодексу України, митним органом 24 вересня 2015 року електронним повідомленням запропоновано декларанту надати документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості: договір з третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації щодо оплати страхових виплат, щодо здійснення оплати за товар; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціальними експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини та інші за власним бажанням відповідно до п.6 ст. 53 МК України.
Листом від 24 вересня 2015 року № 058 позивач засвідчив, що ним подані всі наявні документи для визначення митної вартості по митній декларації № 50460000/2015/002742.
24 вересня 2015 року Миколаївською митницею ДФС України прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 504060000/2015/000007/2, яким здійснено коригування зазначеної у ВМД № 50460000/2015/002742 митної вартості товару "Лакотканина 2210" товщ. 0,15 мм на суму 315,32 USD: з 5395,39 до 5710,71 USD, що становить 6854,60 грн. (по курсу 21,738564 грн. за 1 USD). Тобто, відповідачем збільшено вартість товару за 1 одиницю виміру з 7,70 до 8,15 USD.
У рішенні зазначено, що у зв'язку з відсутністю цінової інформації щодо вартості ідентичних товарів метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не застосовується. За митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами - 8,15 USD/кг (МД від 13 березня 2015 року № 504060000/2015/000994). Інших документів, що підтверджують заявлену митну вартість, відповідно до ч.3 ст. 53 МК України, декларантом не надано. Відповідно до положень ст. 57 МК України проведено процедуру консультацій з декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості товарів відповідно до вимог ст. 60 МК України.
Також, 24 вересня 2015 року митним органом видано позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 50406000/2015/00031.
Відповідно до ст.ст. 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Згідно ч.1 ст. 51, ч.1 ст. 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Як встановлено ч.2 ст. 52 Митного кодексу України, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно ч.ч.1, 2 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
Відповідно до ч.3 ст. 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Згідно ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною ч.5 ст. 54 Митного кодексу України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Згідно ч.1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Частинами 2 та 3 ст. 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.
Відповідно до ч. ч.4, 5 ст. 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені ч.2 ст. 53 Митного кодексу України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами ч.ч.4, 5 ст. 58 Митного кодексу України.
У п.1 Контракту від 14 травня 2013 року № 1 зазначено, що попередня специфікація документально обґрунтовує доцільність першого платежу за контрактом. Згідно з умовами Контракту встановлена вартість товарів може бути змінена у разі зміни ваги неділимого вантажу або в інших випадках. Продавець складає фактичну специфікацію відповідно до реальної кількості відправлених товарів, якій присвоюється такий же номер і дата, як у попередній специфікації. Сума Контракту складається з загальних сум усіх фактичних специфікацій, які с невід'ємною частиною цього Контракту.
Судами відзначено, що саме фактична специфікація є визначальною щодо ціни товару, а попередня специфікація слугувала лише підставою для здійснення часткової передплати за товар. Тому у позивача під час митного оформлення товару не було необхідності у поданні попередньої специфікації. Відсутність платіжного документу про авансовий платіж жодним чином не впливає на числове значення заявленої митної вартості товару.
За вказаними обставинами суди дійшли вірного висновку про те, що позивачем подано відповідачу всі необхідні документи на підтвердження митної вартості ввезеного товару, заявленої позивачем за основним методом, заявлена позивачем митна вартість товарів за ціною договору відповідає вимогам ст. 58 Митного кодексу України; відповідачем не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за першим методом, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.
Рішення судів попередніх інстанцій щодо скасування рішення Миколаївської митниці та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є правильними та підлягають залишенню без змін.
За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що судами повно і правильно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовано до них норми матеріального права.
Доводи касаційної скарги встановлених обставин справи та висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ч.3 ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Миколаївської митниці Державної фіскальної служби України відхилити.
Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 січня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235- 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді