1-163/11 Про керування мотоциклом без водійського посвідчення, з несправною гальмівною системою та наднормативним зносом шин, що призвело до зіткнення мотоцикла із зустрічним автомобілем - 11.04.2011 Прийняття

14.10.2010 р. біля 15 год. підсудний, не маючи реєстраційних документів та посвідчення водія відповідної категорії на право керування транспортним засобом, керуючи мотоциклом МТ-10-36 реєстраційний № 67-45 КДМ з несправною гальмівною системою та наднормативним зносом шин, рухаючись по вул. Залізничній в с. Приютівка Олександрійського району Кіровоградської обл., не витримав безпечний боковий інтервал під час зустрічного роз’їзду, чим позбавив себе можливості вірно оцінювати дорожню обстановку та безпечно керувати мотоциклом, виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3, який рухався йому назустріч, чим грубо порушив вимоги Правил дорожнього руху (1306-2001-п) :

П. 1.2 В Україні установлено правосторонній рух транспортних засобів.

П. 1.5 Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров’ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

П. 2.1 Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії і талон, що додається до посвідчення; б) реєстраційний документ на транспортний засіб, а у разі відсутності в транспортному засобі його власника, крім того, свідоцтво про право спільної власності на цей транспортний засіб чи тимчасовий реєстраційний талон.

П. 10.1 Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

П. 11.2 Нерейкові транспортні засоби повинні рухатися якнайближче до правого краю проїзної частини.

П. 12.1 Під час вибору у встановлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

П. 13.1 Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

П. 13.3 Під час зустрічного роз’їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху.

П. 31.4 Забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам:

п. 31.4.1 Гальмові системи:

а) змінено конструкцію гальмових систем, застосовано гальмову рідину, вузли або окремі деталі, що не передбачені для даної моделі транспортного засобу або не відповідають вимогам підприємства-виробника;

п. 31.4.5 Колеса і шини:

а) шини мають залишкову висоту малюнка протектора у мотоциклів менше 0,8 мм.

Внаслідок зіткнення транспортних засобів пасажир автомобіля ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості, які викликали розлад здоров'я строком більш ніж на 21 добу, у вигляді перелому лівого надколінка.

Допитаний в судовому засіданні підсудний свою вину визнав частково. Підтвердив, що виїхав на смугу зустрічного руху, де і відбулося зіткнення з автомобілем. Пояснив це тим, що він об’їздив яму на дорозі. Після чого не міг різко повернутися на смугу свого руху, бо мотоцикл перекинувся б. Тому вирішив з’їхати на протилежне узбіччя, але не встиг. Він не бачив хто їхав в автомобілі. Коли він прийшов до свідомості, то над собою побачив водія автомобіля та ОСОБА_4, через це вважає, що ОСОБА_4 в автомобілі не було. Також підсудний пояснив, що в цей день він придбав мотоцикл на запасні частини і переганяв його до себе додому, знаючи про його технічний стан, в тому числі і про те, що ручні гальма перебувають в несправному стані.

Крім часткового визнання підсудним своєї вини, його вина підтверджуєть-ся:

показаннями потерпілого ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_3 про те, що зіткнення мотоцикла та автомобіля відбулося на смузі руху автомобіля, оскільки мотоцикл несподівано виїхав на їхню смугу руху і ОСОБА_3 не зміг запобігти зіткненню. ОСОБА_4, який сидів на передньому сидінні пасажира, при цьому отримав пошкодження коліна, але лише накульгував, тому зразу не звернувся до лікарні. Ввечері потерпілому стало гірше, тому ОСОБА_3 на іншому автомобілі повіз його до лікарні, де їм пояснили, що не можуть забезпечити явку рентгенолога і порадили звернутися наступного дня. Наступного дня потерпілому зробили рентген і встановили перелом надколінка, наклали гіпс. Потерпілий також пояснив, що не здавав на роботі лікарняний та не звертався до лікарні за його продовженням, оскільки він працює ветеринаром і міг виконувати роботу, не має заміни;

показаннями свідка ОСОБА_5 про те, що він їхав на автомобілі попереду підсудного. Пішоходів не було. Він побачив в дзеркало заднього виду, як мотоцикл зіткнувся з автомобілем на смузі руху автомобіля і підсудний перелетів через автомобіль. Коли свідок зразу ж повернувся до місця зіткнення, то біля підсудного стояли водій автомобіля і ОСОБА_4, з яким свідок потім був понятим при проведенні оглядів на місці події. Коли проводились заміри, ОСОБА_4 накульгував;

показаннями свідка ОСОБА_6 про те, що він прибув на місце аварії близько 16.00 год., оскільки підсудний являється племінником його дружини. Учасників ДТП на місці вже не було. Мотоцикл перебував на узбіччі, а автомобіль – донизу на своїй смузі руху. Обидва транспортні засоби були пошкоджені. Він сфотографував їх на свій мобільний телефон. Пізніше він пропонував ОСОБА_3 відремонтувати автомобіль. Той спочатку погодився, але потім став вимагати 40 000 грн., сказав, що таку суму йому пропонували за автомобіль покупці, які були до аварії;

протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди та схемою ДТП від 14.10.2010 р., з яких вбачається, що зіткнення відбулося на заокругленні шляхопроводу по вул. Залізнична в селищі Приютівка Олександрійського району. Ширина проїзної частини, яка посередині поділена суцільною лінією, в місці зіткнення складала 7,5 м. Після зіткнення мотоцикл перебував на узбіччі проїзної частини, а автомобіль – на своїй смузі руху, ближче до узбіччя. Попереду автомобіля знаходився осип пластику. Пошкоджень полотна проїзної частини не зафіксовано (а. с. 6-9);

протоколом огляду мотоцикла 14.10.2010 р. на місці зіткнення, в ході якого було виявлено деформацію крила бокового причепу та самого причепу (а. с. 10);

протоколом огляду автомобіля 14.10.2010 р. на місці зіткнення, в якому зазначено, що було деформовано передній капот, передній бампер, переднє праве крило, розбиті передні права та ліва фари, вантаж та пасажири відсутні (а. с. 11);

довідкою Олександрійської ЦРЛ про те, що підсудний знаходиться в травматології з 14.10.10 р. з діагнозом: з/перелом обох кісток правої гомілки у верхній треті із зміщенням (а. с. 14);

довідкою Олександрійської ЦРЛ про те, що 15.10.10 р. ОСОБА_4 звернувся до травматолога, діагноз: перелом надколінка зліва (а. с. 16);

актом судового-медичного обстеження (дослідження) № 923 від 18.10.10 р. та висновком експерта № 1025 від 27.11.2010 р. про те, що у ОСОБА_4 було виявлене ушкодження у вигляді перелому лівого надколінка, яке могло виникнути від дії тупого твердого предмету чи удару об такий, в тому числі і при ДТП, та несе ознаки середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, як таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я на термін понад 21 добу (а. с. 18-19, 51-52);

протоколом відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_3, в ході якого він розповів та показав де відбулося зіткнення. Пояснив, що в момент зближення водій мотоцикла по незрозумілим причинам почав повертати кермо вліво та вправо, після чого раптово почав виїздити на його смугу руху. Зрозумівши, що може статися зіткнення, він лише встиг загальмувати та на рівні підсвідомості повернути кермо вправо, як миттєво відбулося зіткнення боковим причепом мотоцикла в передню частину автомобіля. При замірах було встановлено, що на момент виїзду мотоцикла на зустрічну смугу автомобіль знаходився за 14.2 м до місця зіткнення, а мотоцикл – за 12.1 м (а. с. 42);

висновком автотехнічної експертизи мотоцикла № 4515/18 від 15.11.2010 р. про те, що гальмівна система переднього (ручного) гальма задовго до моменту ДТП знаходилася в технічно несправному стані, що забороняло експлуатацію мотоцикла. Дана несправність була об’єктивно відома водію. Шина заднього колеса та шина бокового причепа мають залишкову висоту малюнку протектора менше 0,8 мм, що свідчить про наднормовий знос протектора і суперечить вимогам п. 31.4.5 (а) ПДР (1306-2001-п) . Виявити даний невідповідний стан шин коліс мотоцикла водій міг об’єктивно шляхом зовнішнього візуального огляду. Наднормовий знос малюнку протектора шин не впливає на керованість мотоцикла при русі по сухій проїзній частині з асфальтобетонним покриттям. Рульове керування та ходова частина мотоцикла знаходилися в технічно справному стані. Робоча гальмівна система заднього колеса з ножним приводом знаходилась в технічно справному стані і дозволяла водію знижувати швидкість з відомою йому ефективністю аж до зупинки і без відмовлень, що виявляються раптово (а. с. 57-59);

висновком автотехнічної експертизи автомобіля № 4510/18 від 11.11.2010 р. про те, що автомобіль перебував в справному стані (а. с. 64-65);

висновком транспортно-трасологічної експертизи № 4516/19 від 19.11.2010 р. про те, що в умовах розглянутої події автомобіль ВАЗ-21099 передньою частиною контактував з правою боковою частиною мотоцикла. В момент первинного входу в контакт кут між подовжніми осями автомобіля та мотоцикла складав близько 110° ± 5°, відлічуваний від лінії подовжньої осі мотоцикла проти ходу годинникової стрілки до перетинання з лінією подовжньої осі автомобіля (а. с. 70-74);

висновком автотехнічної експертизи № 4884/18 від 26.11.2010 р. про те, що в розглянутій дорожній обстановці належні дії водія мотоцикла регламентувалися вимогами п. 10.1 та 12.1 ПДР (1306-2001-п) . Обираючи належним чином безпечну швидкість руху мотоцикла, при якій водій повинен був контролювати рух мотоцикла, та категорично відмовившись від здійснення небезпечного маневру на зустрічну смугу руху, він мав можливість уникнути зіткнення з зустрічним автомобілем. Фактичні дії водія мотоцикла, які виразилися в виїзді на смугу зустрічного руху, обумовили неминучість зіткнення для водія автомобіля, тому що будь-які односторонні дії водія автомобіля по уникненню ДТП, передбачені п. 12.3 Правил (1306-2001-п) (гальмування, маневр), не виключали зіткнення. В причинному зв’язку з фактом зіткнення транспортних засобів знаходяться саме невідповідні дії водія мотоцикла (а. с. 92-94);

висновком судово-медичного експерта № 1093 від 20.12.2010 р. про те, що у підсудного мали місце тілесні ушкодження у вигляді переломів обох кісток правої гомілки, великого бугорка правого плеча. Вказане тілесне ушкодження могло виникнути від дії тупого (тупих) твердого предмету чи удару об такий, в тому числі і при ДТП, та несуть ознаки середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, як такі, що спричинили тривалий розлад здоров'я на термін понад 21 добу. Виявлені ушкодження можуть виникати за різних обставин, в тому числі і у водія мотоцикла при ДТП (а. с. 110-112);

долученими до справи фотографіями автомобіля, з яких видно, що в нього було пошкоджено передню частину;

оглянутою рентгенограмою № 7222 від 15.10.2010 р. Олександрійської ЦРБ на ім’я ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, з якої вбачається наявність перелому лівого надколінка;

листом № 1121 від 29.03.2011 р. головного лікаря міської лікарні № 1 м. Олександрія про те, що при наявності перелому надколінка нижнього полюсу без зміщення передбачене консервативне лікування: гіпсова пов’язка – 4 тижні;

листами № 403 від 14.03.2011 р. головного лікаря Олександрійської ЦРЛ про те, що ОСОБА_4 дійсно звертався за медичною допомогою до лікаря травматолога та знаходився на амбулаторному лікуванні з 15 до 25.10.2010 р. (11 днів) з діагнозом: забій лівого колінного суглобу, перелом нижнього полюсу надколінка зліва.

Оцінивши зібрані докази по справі, суд вважає вину підсудного доведеною повністю. Твердження захисника про те, що перебування потерпілого в автомобілі на момент зіткнення та отримання ним тілесного ушкодження внаслідок ДТП не доведені, оскільки: ніхто зі свідків цього не підтвердив; в протоколі огляду автомобіля на місці ДТП не зазначено перебування в ньому пасажира, хоча потерпілий всупереч вимогам ст. 127 КПК України був при цьому понятим і міг зробити письмове зауваження; медична допомога потерпілому на місці ДТП не надавалася і за її отриманням він звернувся лише наступного дня; що рентгенограма сфальсифікована, так як на неї наклеїли дані потерпілого, а не зробили напис безпосередньо на плівці, при цьому зазначивши прізвище "Левопас"; спростовуються показаннями свідка ОСОБА_3 про те, що потерпілий їхав з ним в автомобілі; показаннями свідка ОСОБА_5 про те, він пішоходів не бачив, але відразу після зіткнення поблизу підсудного стояли ОСОБА_3 та потерпілий, потім потерпілий приймав участь в проведенні замірів і при цьому накульгував; висновком судово-медичного експерта, що тілесні ушкодження потерпілий міг отримати в результаті ДТП; показаннями підсудного на досудовому слідстві (а. с. 48) про те, що після зіткнення мотоцикла з автомобілем до нього підійшли водій та пасажир з автомобіля. Свої показання підсудний підтвердив і за участю захисника (а. с. 103). Будь-яких клопотань, звернень підсудного та його захисника з приводу неправильності проведення досудового слідства в справі немає. Протокол огляду автомобіля складався після ДТП, в ньому фіксувався стан автомобіля на момент огляду, коли в автомобілі пасажира уже не було. Описка на рентгенівському знімку потерпілого не спростовує належність знімка саме йому.

Оскільки дійсність протоколів огляду місця ДТП, мотоцикла та автомобіля підтверджуються іншим понятим, потерпілий на той момент не заявляв претензій і про наявність у нього пошкодження узнав після складання цих протоколів, близьким родичем ОСОБА_3 не являється, суд вважає зазначені протоколи належними доказами по справі.

Дії підсудного необхідно кваліфікувати за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

При призначенні покарання необхідно враховувати, що вчинений злочин відноситься до категорії невеликої тяжкості.

Обставини, які б пом’якшували або обтяжували покарання підсудному, судом не встановлені.

Підсудний неодружений, не працює; такий, що немає судимостей; за місцем проживання характеризується позитивно.

З врахуванням наведеного суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливі при застосуванні покарання в виді обмеження волі з випробуванням та позбавленням права керувати транспортними засобами.

Речові докази по справі автомобіль, який переданий на зберігання потерпілому, та мотоцикл, що зберігається в ВДАІ м. Олександрія, необхідно передати відповідно ОСОБА_3 та підсудному. Рентгенівський знімок підлягає поверненню до Олександрійської ЦРЛ. Посвідчення водія підсудного необхідно надіслати до відділу ДАІ за місцем виконання вироку.

ОСОБА_4 заявив цивільний позов про відшкодування йому по 10 000 грн. матеріальної та моральної шкоди, з них 1211 грн. матеріальної шкоди пов’язаної з ушкодженням здоров'я. Інший розмір матеріальної шкоди ним не мотивований. Моральну шкоду потерпілий мотивує фізичним болем та стражданнями, яких він зазнав у зв’язку з пошкодженням здоров'я, тривалим перебуванням на лікуванні. В судовому засіданні встановлено, що потерпілий листок непрацездатності на роботі не здавав, не втратив заробітну плату за цей період, інших доказів заподіяння йому матеріальної шкоди не надав, тому в задоволенні цих вимог необхідно відмовити. Що ж стосується відшкодування моральної шкоди, то суд погоджується, що внаслідок отриманого перелому потерпілий переніс фізичний біль, був позбавлений можливості нормально рухатися. Однак, розмір моральної шкоди суд оцінює в 3 000 грн. При цьому суд враховує і те, що підсудний не працює, не має постійних доходів.

ОСОБА_3 заявив позов про відшкодування йому по 20 000 грн. матеріальної та моральної шкоди. Відшкодування матеріальної шкоди мотивує тим, що вартість відновлюваного ремонту автомобіля згідно з висновком експертизи № 4498/27 від 26.11.2010 р. складає 10 137 грн. 44 коп. З вини підсудного тривалий час він вимушений вживати додаткових заходів, пов’язаних з залученням сторонніх автомобілів для вирішення питань з закупівлею сільськогосподарської продукції, мінеральних добрив, виїзду на поля, оскільки він являється засновником фермерського господарства "Лугове". Крім того, його мати ОСОБА_8 з 23.12.2010 р. до 12.01.2011 р. перебувала на лікуванні в обласній бальнеологічній лікарні м. Знам’янка та в дорожній клінічній лікарні станції Дніпропетровськ. Він вимушений запрошувати сторонніх осіб для вжиття заходів по догляду за матір’ю та батьком ОСОБА_9, який знаходився на лікуванні в м. Київ в період з 17 до 27.01.2011 р. Моральну шкоду позивач мотивує душевними стражданнями, яких він зазнав в результаті неправомірних дій відповідача, вимушений вживати додаткових заходів для організації свого життя, тривалий час не може користуватися належним йому автомобілем. Розмір відновлюваного ремонту підтверджується зазначеним висновком автотоварознавчої експертизи (а. с. 80-87), відповідно до ст. 1192 ЦК України право вибору способу відшкодування належить потерпілому, тому вимоги в цій частині підлягають задоволенню. Доказів заподіяння іншої матеріальної шкоди позивачем не надано, тому в її стягненні необхідно відмовити. Позивач, як особа, що на законних підставах являється володільцем автомобіля, вправі вимагати відшкодування затрат на його ремонт. Заподіяну моральну шкоду суд оцінює в 2 000 грн., оскільки позивач не надав розрахунку цієї шкоди.

З підсудного на користь держави необхідно стягнути судові витрати по проведенню автотоварознавчої експертизи в розмірі 859 грн. 20 коп.

Керуючись ст. ст. 321 – 324 КПК України (1001-05) , суд

ОСОБА_2 визнати винним та призначити йому покарання за ч. 1 ст. 286 КК України 3 (три) роки обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнити засудженого від відбування призначеного покарання в виді обмеження волі, якщо він протягом 3 (трьох) років не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання або роботи; періодично з’являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.