Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді Владичана А.І.

при секретарі Вікнянській М.Д.

з участю прокурора: Петричука О.А.

адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хотині кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, не працюючого, в злочині передбаченому ст. 368 ч.3 КК України,-

Працюючи Бернівським сільським головою Кельменецького району Чернівецької області, будучи службовою особою, підсудний ОСОБА_2 вчинив в червні 2008 року службовий злочин - отримання хабара при наступних обставинах.

Так, 16 червня 2008 року свідок ОСОБА_3 познайомився з свідком ОСОБА_4, під час якого ОСОБА_4 виявила бажання отримати на території Бернівської сільської ради земельної ділянки, площею 1,25 га для будівництва бази відпочинку. За окрему винагороду ОСОБА_3 пообіцяв ОСОБА_4 посприяти у вирішенні даного питання.

Цього ж дня вказані особи звернулись, до Бернівського сільського голови ОСОБА_2 за вирішенням вказаного питання. Останній погодився і одразу ж виніс його на поза сесійне обговорення депутатів Бернівської сільської ради, в ході якого ОСОБА_2 висловився про доцільність у виділенні земельної ділянки ОСОБА_4 після чого, не прийнявши остаточного рішення, депутати перенесли його розгляд.

18 червня 2008 року в с. Бернове Кельменецького району, в присутності ОСОБА_3, який раніше познайомив, відбулась зустріч між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 під час якої вони домовились про те, що за виділення земельної ділянки площею 1,25 га на території Бернівської сільської ради ОСОБА_4 має сплатити за 0,01 га по 750 доларів США на суму 93 750 доларів США з яких 300 000 грн. мали піти на спонсорську допомогу для потреб села а решта ОСОБА_2 як хабар, за сприяння у наданні земельної ділянки.

20 червня 2008 року відбулась, сесія Бернівської сільської ради на якій депутати прийняли рішення про надання дозволу ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на складання проекту відведення земельної ділянки кожному в розмірі 0,25 га, всього площею 1,25 га.

20 червня 2008 року приблизно о 16-00 год., в приміщенні гральних автоматів, що по вул. Хотинській 10-г, в сел.. Кельменці, яке належить ОСОБА_3, ОСОБА_4 в присутності ОСОБА_3 передала ОСОБА_2 90000 доларів США, з яких 23 000 доларів США в якості хабара ОСОБА_2, а решту як спонсорську допомогу селу Бернове за відведення земельних ділянок площею 1,25 га а також 30 000 доларів США ОСОБА_3 за сприяння в отриманні нею вказаних ділянок.

Після одержання грошей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були затримані працівниками міліції.

Будучи допитаним в судовому засіданні за ст. 368 ч. 3 КК України підсудний ОСОБА_2 винним себе не визнав і показав, що 15 квітня 2008 року на сесії сільської ради була виділена земельна ділянка для рекреаційного призначення і хто захоче її отримати повинен допомогти сільській громаді шляхом оплати різних соціальних питань.

З ОСОБА_4 та ОСОБА_3 познайомився на початку червня 2008 року, які хотіли подивитися земельні ділянки під будівництво бази відпочинку. Він показав їм ту ділянку, яка була виділена 15.04.08 року. Він повідомив ОСОБА_4, що рішення про виділення землі приймає сесія, через день чи два подзвонила ОСОБА_4 і попросила зібрати депутатів. 16.06.08 року об 11-00 год. через ОСОБА_9 було зібрано депутатів, членів виконкому та завідуючого будинку культури і садочку. Були присутні ОСОБА_4 і ОСОБА_3 На зібранні не було досягнуто згоди про умови надання землі. ОСОБА_10 запропонував надати селу спонсорську допомогу в розмірі 800 доларів США за 0,01 га, а ОСОБА_4 сказала, що подумає. Виходячи з приміщення сільської ради, в присутності ОСОБА_3, ОСОБА_4 просила його, щоб він дав їй рішення про виділення землі, а вона дасть йому гроші за це, не роз’яснюючи в якості чого хабара чи спонсорської допомоги. У відповідь він вигнав їх, 17.06.08 р. вони знову зустрілись, і ОСОБА_4, знову запропонувала йому гроші за рішення сесії, але не уточнила в якості чого – хабара чи спонсорської допомоги. Він знову їй відмовив. 19 червня 2008 року при зустрічі ОСОБА_4 сказала, що вона внесе по 750 доларів США за сотку землі.

20.06 .08 року до нього зателефонував ОСОБА_3 і повідомив, що ОСОБА_4 привезла гроші. ОСОБА_3 він сказав, щоб від його імені ОСОБА_9 зібрала депутатів на 14-00 год.. Перед початком сесії секретар Солодюк поклала йому на стіл заяви від ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_7. На сесії інтереси Костіф представляв ОСОБА_3. У ході обговорення поданих заяв про виділення 1,25 га землі депутати вирішили надати дозвіл на виготовлення технічної документації при умові надання селу спонсорської допомоги із розрахунку 1 тис. доларів за 1 сотку землі. Депутати ОСОБА_11 і ОСОБА_12 порахували і вийшло в гривнях сума 600 тисяч . На сесії було вирішено, що 300 тис. грн.. ОСОБА_3 внесе на спец рахунок сільської ради, який мала відкрити ОСОБА_11, а друга частина 300 тис. грн. мали залишитися у ОСОБА_3 на оплату ним витрат на виготовлення державного акту на зміни цільового призначення землі. Крім того, той мав оплатити рахунки по газифікації дитсадка в сумі 54 тис. грн.., по ремонту каналізації 24 144 грн., системи водогону 25 726 грн., а також придбати музичні інструменти . У вівторок ОСОБА_11 та ОСОБА_3 мали відкрити рахунок і внести кошти . О 15-54 год. подзвонила Костіф і попросила під’їхати до залу гральних автоматів, бо вона привезла гроші. Він сказав їй щоб вона віддала гроші ОСОБА_3. Через деякий час той зателефонував і попросив приїхати, оскільки ОСОБА_4 не дає гроші, потім трубку взяла Костіф і почала вимагати, щоб він приїхав.

Коли він приїхав, Костіф звідкись взяла пакет і сказавши: "Беріть гроші", вийшла з приміщення. Після цього вони порахували гроші. Порахувавши гроші він сказав ОСОБА_3 забирати їх додому, поміняти на гривні і внести на рахунок сільської ради. ОСОБА_3 відкрив двері, увірвались працівники міліції, які затримали їх.

Не дивлячись на невизнання підсудним своєї вини, його вина у вчиненому знайшла свого повного підтвердження в судовому засіданні.

Так, свідок ОСОБА_4 показала суду, що вона хотіла купити землю на березі р. Дністер і побудувати там базу відпочинку. Познайомившись з ОСОБА_3 той повідомив їй, що є така ділянка в с. Бернове Кельменецького району. 16 червня 2008 року вони поїхали до сільського голови ОСОБА_2. Він зібрав депутатів, які обговорювали питання надання земельної ділянки. Але згоди не дійшли, ОСОБА_2 також говорив, що потрібно хоча б 5 осіб, оскільки максимальний розмір землі, яка надається складає 0, 25 га. Вона взяла доручення від ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, та ОСОБА_8, а також написала заяви від їх імені на сесію сільської ради. Під час перемовин ОСОБА_2 запропонував 1000 доларів США за 0,01 га землі, але пізніше зійшлися на 750 доларів за 0,01 га. Коли писала заяви від свого імені і від імені вказаних осіб зрозуміла, що земля надається безкоштовно, а гроші мали йти ОСОБА_2 в кишеню. Коли погоджували ціну то ОСОБА_2 говорив, що проблем з депутатами не буде, його дружина є депутатом, всі свої люди. ОСОБА_3 був її довіреною особою і на сесії 20 червня 2008 року був присутній він. Були розмови, що частина грошей, приблизно 27-28 тисяч грн. мали піти на розвиток села. Решта грошей мали йти в кишеню ОСОБА_2 20.06.08 року вона подзвонила ОСОБА_2 і сказала, що привезла гроші і зажадала вирішення питання. У неї було 120 тис. доларів США з яких 30 тис. мали йти ОСОБА_3 за посередництво у вирішенні питання. Після передачі грошей ОСОБА_3 вона захотіла розрахуватися з ОСОБА_2, але той сказав віддати гроші ОСОБА_3. Оскільки сума була чимала, то вона захотіла особисто віддати гроші голові. ОСОБА_3 віддав їй копію рішення сесії. Це відбувалось в сел. Кельменці, в приміщенні гральних автоматів. Коли ОСОБА_2 приїхав, вона передала пакет з грошима в сумі 90 000 доларів США і залишила приміщення. Підкреслює, що на її думку гроші мали йти сільському голові, а не на потреби села. Якби вони мали йти на потреби села, вона би несла їх в сільську раду, а не йому особисто.

Свідок ОСОБА_3 показав суду, що приблизно в квітні-травні 2008 року його знайомий ОСОБА_3, прізвище не пам"ятає, запитав чи є земля на продаж на березі Дністра, оскільки є покупець. 16 червня він зустрівся з ОСОБА_4, пообіцяв за винагороду посприяти їй в отриманні земельної ділянки на березі р. Дністер в с. Бернове, площею 1,25 га. Цього ж дня вони звернулись до сільського голови ОСОБА_2, який зібрав депутатів, але рішення ніякого не прийняли. 18 червня 2008 року вони втрьох зустрілися. ОСОБА_4 і ОСОБА_2 торгувались з приводу ціни і зійшлися на 750 доларів за 0,01 га землі. З загальної суми він особисто 300 тисяч грн. мав покласти на рахунок сільської ради, проплатити рахунки та виготовити документацію. 20 червня 2008 року відбулася сесія сільської ради, на якій він маючи усне доручення ОСОБА_4 був присутнім. Сесія вирішила надати Костіф та ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 по 0,25 га землі, а всього 1,25 га. Отримавши витяг з рішення поїхав до своїх гральних автоматів, що по вул.. Хотинській 10-г в сел.. Кельменці. Приблизно о 16-00 годині прийшла ОСОБА_4 і за послуги дала йому 30 тис. доларів США. Він зв’язався з ОСОБА_2, той приїхав і Костіф передала йому інший пакет з грошима, після чого залишила приміщення. Вони після цього перерахували гроші. Він запропонував ОСОБА_2 поділити гроші по пакетах, той погодився. Тоді він поклав в один пакет 67 тис. доларів і забрав собі, оскільки мав їх покласти на рахунок сільської ради, а інший пакет з сумою 23 тис. доларів мав залишитись ОСОБА_2, коли він захотів відкрити двері, увійшли працівники міліції і затримали їх.

Свідок ОСОБА_7 показав суду, що він разом з ОСОБА_4 та ще трьома особами хотів побудувати туристичний комплекс. Він у нотаріуса дав доручення ОСОБА_4 і вона займалась всіма справами. Йому відомо, що земля мала надаватись безкоштовно, але Костіф говорила, що треба заплатити підсудному. Оскільки сума була завелика, то вирішили трошки зачекати.

Аналогічні покази суду дали і свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6.

Те ж саме вбачається і з оголошених в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_8 (т.3 а.с.111)

Свідок ОСОБА_13 показала суду, що на початку літа була сесія сільської ради, на якій були присутні люди, які пропонували спонсорську допомогу для потреб села, а замість цього хотіли отримати землю на березі Дністра для будівництва комплексу відпочинку. 20 червня 2008 року голова через ОСОБА_9 вирішили надати землю, а ті особи мали внести 300 тис. грн. на поточний рахунок сільської ради, а решта 300 тис. грн. для оплати рахунків, виготовлення технічної документації.

Аналогічні покази дали суду свідки ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_9, ОСОБА_16, ОСОБА_10, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_12.

Свідок ОСОБА_21"єв В.Ю. показав суду, що у нього була розмова з сільським головою про те, що є спонсори, які хочуть надати допомогу селу для того щоб ремонтувати дошкільну установу, будинок культури, придбати музичні інструменти.

Свідок ОСОБА_22 показав суду, що він був присутнім на сесії сільської ради, де йшла мова про 600 тис. грн. на спонсорську допомогу.

З протоколу огляду та вручення грошових купюр ОСОБА_4 від 19.06.08 року (т.1 а.с.24-35) вбачається що їй було вручено 120 000 доларів США номіналом 100 доларів, на яких за допомогою люмінесцентного олівця синього кольору світіння на звороті зроблено напис "Хабар", а кожна з купюр з обох сторін була оброблена люмінесцентним препаратом "Промінь1" жовтого кольору світіння.

З протоколу обшуку (т. 1 а. с. 36-49) вбачається, що 20.06.08 р. в приміщенні гральних автоматів, що по вул.. Хотинській, 10-г сел. Кельменці було виявлено три пакети з стодоларовими купюрами, в яких було відповідно 67 тис., 23 тис. та 30 тис. доларів США.

З висновку судово-технічної експертизи (т. 1 а. с. 35-38) вбачається, що виявлені купюри в приміщені гральних автоматів, що в сел.. Кельменці вул.. Хотинська, 10-г, є грошовими купюрами номіналом 100 доларів США, які виготовляються та випускаються в обіг Національним банком США з 1996 року.

З протоколу особистого обшуку ОСОБА_2 (т. 1 а. с. 59-60) вбачається, що було виявлено світіння речовини жовтого кольору на долонях правої та лівої його рук, на його брюках біля лівої та правої кишень та вздовж брючин до колін.

З висновку криміналістичної експертизи речовин хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин (т. 2 а. с. 62-63) вбачається, що речовина з яскраво-зеленкувато-жовтою люмінесценцією, що виявлено на поверхнях грошових купюр, двох ватних тампонах із змивами рук ОСОБА_2, його брюк, є спеціальною хімічною речовиною і має спільні родові ознаки із зразком спецхімречовини.

З рішення XVI-ої сесії V скликання Бернівської сільської ради Кельменецького району Чернівецької області від 20 червня 2008 року (т. 2 а. с. 10-11) вбачається, що ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 надано дозвіл на виготовлення технічної документації щодо оформлення державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0,25 га кожному для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в с. Бернове по вул.. Центральній, 157, 159, 161, 163, 165 відповідно.

Зібрані таким чином в справі докази свідчать про те, що будучи службовою особою, яка займає відповідне становище, підсудний ОСОБА_2, за сприяння в отриманні земельної ділянки одержав хабар в сумі 23 000 доларів США, що згідно офіційного курсу станом на 20 червня 2008 року складає суму в 111 607 грн. 50 коп. і має ознаки великого розміру.

Визначальними в кваліфікації дій ОСОБА_2 суд визнає покази свідків ОСОБА_4 і, зокрема, ОСОБА_3, згідно яких з 90 000 доларів США, вручених підсудному ОСОБА_4, 23 тис. мали піти ОСОБА_2, а решта – на різні потреби села.

Крім того, на даний час існує і є дійсною постанова Кельменецького районного суду від 11 березня 2009 року про застосування відносно ОСОБА_3 Закону України від 12 грудня 2008 року "Про амністію" (660-17) . Вказаною постановою встановлено зокрема, що 20 червня 2008 року біля 16-00 год. ОСОБА_4 знаходилась в приміщенні гральних автоматів, які належать ОСОБА_3 та розташовані в смт. Кельменці по вул.. Хотинській, 10-г, де передала ОСОБА_2 в присутності ОСОБА_3 90 000 доларів США, з яких 23 000 доларів США – в якості хабара ОСОБА_2, а решту – спонсорську допомогу с. Бернове Кельменецького району, за відведення земельних ділянок загальною площею 1,25 га.

Дана постанова визнається судом доказом, що має преюдиціальне значення для справи.

Суд критично оцінює покази свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_20, ОСОБА_9, ОСОБА_16, ОСОБА_15, ОСОБА_23, згідно яких на потреби села мали піти не 300 000, а 600 000 грн. Суд вважає дані покази такими, що суперечать показам свідків ОСОБА_4, ОСОБА_3, постанові суду від 11 березня 2009 року стосовно ОСОБА_3, і направлені на полегшення стану підсудного ОСОБА_2

В судовому засіданні не знайшов підтвердження той факт, що ОСОБА_2 20 червня 2008 року отримав хабар в сумі 90 000 доларів США.

Не знайшов свого підтвердження в судовому засіданні факт вимагання ОСОБА_2 у ОСОБА_4 хабара за надання земельної ділянки, оскільки питання про надання земельної ділянки за кошти в доларовому еквіваленті підняли депутати сільської ради.

Таким чином, дії ОСОБА_2 слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 368 КК України – одержання службовою особою в будь-якому вигляді хабара за виконання чи невиконання в інтересах того, хто дає хабара, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, вчинене особою, яка займає відповідальне становище, у великому розмірі.

Обираючи підсудному покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, тобто те, що він вчинив тяжкий злочин, дані про його особу, а саме те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, характеризується позитивно.

Обставин, що обтяжують або пом’якшують покарання, судом не встановлено.

Невизнання підсудним вини суд розцінює як обраний спосіб захисту, направлений на уникнення відповідальності за вчинене.

Суд не находить підстав для незастосування відносно ОСОБА_2 додаткових покарань у вигляді конфіскації майна та позбавлення права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов’язків.

Враховуючи обставини справи суд приходить до висновку про призначення підсудному мінімального покарання, зазначеного в санкції ч. 2 ст. 368 КК України.

Цивільний позов не заявлено.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд:

Визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 368 ч. 2 КК України ОСОБА_2 і призначити йому покарання у вигляді п’яти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків строком на три роки, з конфіскацією майна.

Зарахувати засудженому ОСОБА_2 в строк відбування покарання перебування його під вартою за період з 20 червня 2008 року і по 09 червня 2009 року.

Речові докази в справі 120 000 доларів США, з яких 109 200 доларів США зберігається у відділі фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку УМВСУ в Чернівецькій області (т. 1 а. с. 56), 10 800 доларів США та 10 000 грн. (т. 1 а. с. 51-52), які знаходяться на зберіганні на депозитному рахунку прокуратури Чернівецької області, визнати за УМВСУ в Чернівецькій області.

Брюки світло-коричневого кольору, що зберігаються в кімнаті для речових доказів прокуратури Чернівецької області, повернути ОСОБА_2

Марлеві тампони із змивами рук ОСОБА_2, що зберігаються в кімнаті для речових доказів прокуратури Чернівецької області, знищити.

Диктофон марки "OLYMPUS", модель VN960РС, оптичний диск "ESPERANZA" № 14-19.20-155-5-08 та оптичний диск із записами слідчих дій зберігати при справі.

Мірою запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити засудженому ОСОБА_2 підписку про невиїзд.

вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Чернівецької області через Хотинський районний суд протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення.