Печерський районний суд м.Києва в складі:

захисника – адвоката ОСОБА_9,

та представника цивільного позивача ОСОБА_10,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, освіта повна вища, не військовозобов`язаного, одруженого, маючого неповнолітнього сина ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 190 ч.3 КК України, -

16.02.10р. ОСОБА_11, у невстановлений слідством час, знаходячись в буд. АДРЕСА_2, маючи умисел на заволодіння грошовими коштами підприємства ТОВ "ВКФ "Інта", в якому він до 01.02.10р. працював на посаді менеджера, і яке розташоване за вказаною адресою, будучи оформленим керуючим справами у ФОП "ОСОБА_12", що знаходилось у цьому ж приміщенні, та маючи вільний доступ до бланків договорів останнього підприємства, з метою заволодіння чужим майном шляхом обману, уклав договір № 754 від 16.02.10р. з ОСОБА_13 від імені ПП "ОСОБА_12" на продаж майна, яке в дійсності належало ТОВ "ВКФ "Інта", хоча не мав на те повноважень. Згідно вказаного договору ПП "ОСОБА_12" (продавець) продає, а ОСОБА_13 (покупець) купує стіл "3530-268", вартістю 71 376 грн., стільці "810-820" у кількості 6 одиниць, загальною вартістю 43 494 грн., стільці з підлокітником "810-821" у кількості 2 одиниці, загальною вартістю 15 612 грн. Після цього вказані меблі за невстановлених слідством обставин були вивезені із зазначеного приміщення.

25.02.10р. у невстановлений слідством час ОСОБА_11, реалізуючи свої злочинні дії, охоплені єдиним умислом, спрямованим на заволодіння грошовими коштами ТОВ "ВКФ "Інта", уклав від імені ПП "ОСОБА_12" договір № 74/25 від 25.02.2010 на продаж майна, яке в дійсності належало ТОВ "ВКФ "Інта", хоча не мав на те повноважень. Згідно вказаного договору ПП "ОСОБА_12" (продавець) продає, а ОСОБА_14 (покупець) купує меблі, а саме: ліжко "810-567/568/569", вартістю 38 056 грн. та тумбу "810-100", вартістю 11 012 грн. Після цього вказані меблі за невстановлених слідством обставин також були вивезені із зазначеного приміщення.

У подальшому ОСОБА_11, отримавши від покупців грошові кошти за придбані меблі, розпорядився ними на власний розсуд, заволодівши у такий спосіб, шляхом обману, чужим майном, що належить ТОВ "ВКФ "Інта", а саме грошовими коштами на загальну суму 179 550 грн., що в двісті п’ятдесят і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян та є великим розміром.

Підсудний ОСОБА_11 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав та пояснив, що у 2004 році він влаштувався на роботу на посаду менеджера-консультанта ТОВ "ВКФ"Інта", де працював до 01.02.10р. До його функціональних обов’язків входило: робота з клієнтами у торговому залі, продаж меблів, які знаходились у одній із галерей ТОВ "Інта", тощо. Старшим менеджером був ОСОБА_15, а коли останній був відсутній, то його обов`язки виконував він. Робота була побудована таким чином: приходив покупець, вибирав товар, оплачував його. Отримані гроші в кінці кожного дня він здавав касиру ОСОБА_16. Остання, в свою чергу, заносила відомості про отримані гроші у свою програму та клала їх в сейф. Розписок про отримання грошей у менеджерів вона не надавала. Крім того, на підприємстві існувала програма "Каштан", куди він та ОСОБА_15 заносили всі відомості по оформленим договорам на ТОВ "Інта". Кожного дня звіт по програмі "Каштан" та звіт по продажам за день перевірявся директором ТОВ "Інта" ОСОБА_17 та ОСОБА_18. При цьому, всі договори на ТОВ "Інта",з метою ухилення від сплати податків, оформлювались через два приватні підприємства, які знаходились на їх секції, серед який було і ФОП "ОСОБА_12" 01.02.10р. ОСОБА_19, яка займалася справами ТОВ "Інта", повідомила, щоб він звільнився з підприємства за власним бажанням, так як його повинні оформити найманим працівником на СПД "ОСОБА_12". Це підприємство знаходиться також на території "Будинку меблів" та орендує 6 кв. метрів приміщення. Свого товару на території "Будинку меблів" у вказаного СПД не має. 09.02.10р. його оформили як працівника вищевказаного СПД, і він почав працювати. В усній формі директор ОСОБА_12 виклала коло його обов’язків, які були ідентичними з тими, які були на ТОВ "Інта". 16.02.10р., коли він був на своєму робочому місці, до нього звернувся покупець, який назвався ОСОБА_14. Останній хотів придбати деякі меблі для свого керівника, а саме: обідній стіл та стільці. На той момент на меблі була знижка 22 %. ОСОБА_14 запропонував оформити договір з 10% знижкою, щоб показати документи хазяїну – ОСОБА_13, а гроші, які складали різницю між цими відсотками у гривнях, ОСОБА_14 хотів забрати собі. Він на це погодився, оскільки ТОВ "Інта" все-рівно б отримувало свої гроші за продані меблі. Обравши вказаний товар він з ОСОБА_14 направились складати відповідний договір до приміщення, яке знаходиться на території "Будинку Меблів" у торговому залі. Там він склав договір № 754 від 16.02.10р., який є у матеріалах справи. Продавцем по договору виступав СПД "ОСОБА_12", печатка та підпис якої стояли у графі "Продавець". Бланк договору він перед цим взяв у ОСОБА_12 Після складання договору він заповнив чек із зазначенням товару на суму 129 000 грн., де поставив свій підпис та штамп галереї "Альба Кьяра". Після цього ОСОБА_14 передав йому гроші у сумі 116 000 грн., про що написав розписку. Того ж дня вказану суму грошей він передав касиру ОСОБА_16, яка записала про це у своєму комп’ютері та вказала, які меблі продані, суму договору, та хто здав гроші. Різницю в сумі грошей по договору і тим, що була фактично сплачена за меблі, ОСОБА_14 забрав собі. 25.02.10р. до нього знову прийшов ОСОБА_14, який вибрав ліжко та тумбу. У такому ж порядку він склав договір від імені СПД "ОСОБА_12" №74/25 від 25.02.10р., який також є у матеріалах справи, після якого він також відніс ОСОБА_16 гроші в сумі 46 600 грн., отримані фактично за цим договором згідно розписки ОСОБА_14. 03.03.10р. меблі за договорами були передані покупцю і вивезені із магазину. Розпорядження на вивезення меблів давав охоронець. Потім про існування цих договорів, в яких за продаж меблів ТОВ "Інта" фіксувалась невірна знижка, стало відомо директору ТОВ "Інта" ОСОБА_17, який не розібрався у ситуації, а розпочав його кримінальне переслідування. Погодився, що договори від 16 та 25 лютого 2010р. про продаж меблів ТОВ "Інта", а саме, позиції, суми, які зазначені у обвинуваченні, укладались від імені продавця ним особисто. Визнав, що у вищевказаних договорах ним вносилась неправильна інформація щодо ціни проданого товару, проте, робилось це на пропозицію ОСОБА_14. Зазначив, що якби було б нестача грошових коштів у касі за продані меблі по цим двом договорам, бухгалтерію за лютий місяць 2010р. би не "закрили", та йому б не виплатити заробітну плату, а цього не було. Стверджував, що всі гроші по вказаним договорам на суми, що зазначені у розписках ОСОБА_14, передавались ним касиру ОСОБА_16, у зв`язку з чим заперечив факт шахрайського заволодіння майном ТОВ "Інта".

Свідок ОСОБА_14 підтвердив свої показання на досудовому слідстві і пояснив, що його знайомий ОСОБА_13, у якого він приймав участь у проведенні будівельних робіт, попросив його придбати деякі меблі. Для цього він спочатку поїхав та вибрав у "Будинку меблів" потрібні йому меблі. 16.02.10р. у денний час він вже із грошима прийшов у вказаний магазин, де в галереї "Альба - Кьяра" придбав стільці "810-820" в кількості 6 штук, стільці з підлокітниками "810-821" в кількості 2 штуки та стіл "3530-268", всього загальною вартістю 129 000 грн. Продажем даної меблі займався менеджер ОСОБА_11, який запропонував йому знижку на вказаний товар. Після того, як він вибрав зазначений товар, ОСОБА_11 склав договір № 754 від 16.02.2010, продавцем у якому виступав СПД "ОСОБА_12", а покупцем ОСОБА_13 При цьому, знижка у договорі складала 10%, хоча насправді вона була більшою. Крім того, ОСОБА_11 при ньому заповнив "Товарний чек" № 754 від 16.02.10р., де вказав найменування товару та загальну вартість 129 000 грн. Далі ОСОБА_11 знизу на чеку поставив свій підпис та поставив штамп галереї "Альба Кьяра". За вказаним штампом він встав із-за столу і через кілька секунд повернувся. Де він його взяв, він не бачив. Після чого він особисто передав ОСОБА_11 гроші у сумі 116 000 грн. При цьому, він написав також ОСОБА_11 розписку про те, що якщо меблі не підійдуть замовнику, підприємство верне йому саме 116 тис. грн., а не 129 тис. грн., які зазначені у договорі. Вони оговорили, що доставку даного товару необхідно буде зробити у перших числах березня, що і було зроблено в подальшому. Крім того, 25.02.2010 він знову приїхав до "Будинку Меблів" по АДРЕСА_2, де в галереї "Альба - Кьяра" придбав тумбу "810-100" та ліжко "200 810-567/568/569" на суму 53 850 грн. З ним знову працював менеджер ОСОБА_11, який склав такий же договір № 74/25 від 25.02.2010, де продавцем знову виступав СПД "ОСОБА_12", але покупцем вже був він. Також ОСОБА_11 заповнив "Товарний чек" № 74/25 від 25.02.2010 на загальну вартість 53 850 грн., в якому сам розписався та поставив штамп галереї "Альба Кьяра". Зазначив, що ліжко та одна тумба були оплачені ним відразу. Грошові кошти в сумі 46600 грн. він передав особисто ОСОБА_11, про що також склав розписку. Але, оскільки для комплекту необхідно було дві тумби, то він вніс завдаток за другу тумбу, оформивши це другим договором №6/320 від 25.02.10р. та внісши за неї гроші в сумі 5500 грн., хоча по документам передоплата складала 6043 грн. Розписку про це він також написав ОСОБА_11. Оформлення цієї документації від 25.02.10р. проходила в тому ж приміщенні, що і перший раз, і по тій же самій процедурі. Щодо доставки, то він попросив ОСОБА_11 доставити меблі приблизно у березні, та вони обмінялися номерами телефонів. В подальшому, коли доставили цю другу тумбу до магазину, десь на початку березня 2010р. повний комплект меблів був доставлений замовнику. Потім, про його дії по укладенню цих договорів стало відомо ОСОБА_13, який відсторонив його від справ. Про те, чи доставлялась друга тумба, чи оплачувався за неї залишок, не знав. Зауважив, що оформлення знижки у договорах меншою у відсотках, ніж вона насправді надавалась продавцем, робилось ОСОБА_11 за його пропозицією, оскільки він хотів трохи на цьому підзаробити, а ОСОБА_11 не заперечував. Оригінали розписок на суми, що були фактично оплачені за придбані меблі, він передав ОСОБА_11, а копії залишив собі та в подальшому передав слідчому. Різницю у грошових коштах по договорам і тими, що були фактично передані ОСОБА_11, він забирав собі.

Свідок ОСОБА_23 підтвердив свої показання на досудовому слідстві і пояснив, що він є директором ТОВ "ВКФ "Інта" з 2007 року. Основним видом діяльності ТОВ "Інта" являється торгівля зарубіжними меблями. Підприємство знаходиться у приміщенні "Будинок меблів" по АДРЕСА_2. У його обов’язки входить загальне керівництво підприємством. У структурі підприємства існує господарська одиниця "Альба - Кьяра", через яке проходить реалізація продукції, що знаходиться у галереях. Йому відомо, що 01.03.10р. була проведена інвентаризація, по результатам якої бухгалтерія йому доповіла, що багато меблів відкладено в резерв, і що є підозри у недостачі. Зауважив, що випадки, коли багато меблів відкладалось в резерв, на підприємстві траплялися дуже рідко, а тут був як раз такий випадок. Така інформація стала підставою для винесення ним наказу щодо проведення повторної інвентаризації. 04.03.10р. від співробітників йому стало відомо, що на підприємстві вчинена крадіжка, тобто відсутні меблі та оплата за них, що стало підставою для звернення до правоохоронних органів. Про те, що до викрадення причетний ОСОБА_11 йому стало відомо вже в ході проведення слідства. Зауважив, що ОСОБА_11 працював на ТОВ "ВКФ "Інта" до лютого 2010р., а тому, станом на лютий 2010р. ОСОБА_11 не мав права продавати меблі, що належали ТОВ "ВКФ"Інта".

Свідок ОСОБА_12 підтвердила свої показання на досудовому слідстві і пояснила, що працює приватним підприємцем на території "Будинку меблів" та надає посередницькі функції з продажу меблів. Своїх меблів її підприємство не має. З 09.02.2010 на СПД "ОСОБА_12" був оформлений ОСОБА_11, який керував справами підприємства. Працював він до 28.04.2010, після чого його було звільнено. До ТОВ "Інта" та його товару ФОП "ОСОБА_12" ніякого відношення не має. Від ТОВ "Інта" СПД "ОСОБА_12" під реалізацію меблі ніколи не отримувала. Щодо представлених їй договорів купівлі-продажу меблів від 16.02.10р. та 25.02.10р. на продаж меблів пояснила, що на бланках стоять її підписи та печатка, однак їх ОСОБА_11 самостійно взяв без її відома та заповнив. Про укладення цих договорів і продаж меблів їй нічого не відомо. Гроші по цим договорам до неї від ОСОБА_11 не надходили.

Свідок ОСОБА_25 підтвердила свої показання на досудовому слідстві і пояснила, що вона працює у ТОВ "Інта" на посаді бухгалтера. Вона безпосередньо здійснювала нагляд за продажем товару галереї "Альба Кьяра", де до лютого 2010р. працював менеджером ОСОБА_11 На початку кожного місяця матеріально відповідальна особа відділу підписує прайс на виставку – продаж товару, який знаходиться в реалізації на галереї. Один примірник прасу знаходиться у менеджера, один - в бухгалтерії. Прайс на виставку продаж від 01.02.2010 № 6 підписувала вона, директор ОСОБА_23, касир ОСОБА_26, та працюючий на той час менеджером ОСОБА_11 При проведенні першої інвентаризації 01.03.10р. стільці "810-820" 6 штук, стільці з підлокітниками "810-821" 2 шт., стіл "3530-268", ліжко " 810-567/568/569 та тумба "810-100", що належать ТОВ "ВКФ "Інта", ще знаходились у галереї "Альба Кьяра" на реалізації. При цьому, у комісії, куди вона входила, виникли деякі питання, оскільки багато меблів були відкладені у коробках у резерв, хоча вони не були оплачені покупцями. Така інформація відображалась в інвентаризаційному описі зі слів менеджера ОСОБА_15 відміткою "рез". Це стало підставою для звернення до керівництва і проведення повторної інвентаризації 04.03.10р., у ході проведення якої нею у складі комісії було встановлено, що вказані позиції відсутні в галереї "Альба Кьяра", коробок із товаром вже не було. Інформація про наявний товар знайшла відображення в інвентаризаційному описі від 04.03.10р., після чого була складена злічувальна відомість про відсутність деяких позицій товару на підприємстві та їх вартість. Зауважила, що з 01.02.2010 по 05.03.2010 грошові кошти від реалізації зазначених меблів в касу підприємства не надходили. Пояснила, що продаж товару за готівку проходить по касовій книзі, куди вона безпосередньо вклеює чек, який їй приносить касир ОСОБА_26 за продаж товару, який проходить через касовий апарат. Якщо продаж відбувається у безготівковій формі, то вона виписує рахунок менеджеру на відповідний товар, який передається покупцю, оплачується, що видно по бухгалтерії підприємства, після чого виписується видаткова та податкова накладна на товар та документи на вивоз. Вище вказаний товар не був оплачений ані у готівковій, ані у безготівковій формі, документів на вивезення вона не виписувала. Товару в наявності не має, гроші за продаж не надійшли. На її думку, товар був вивезений з магазину у період з першого по четверте березня 2010р., яким чином це було здійснено, їй не відомо.

Аналогічні за змістом показання надали свідки ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_26

Свідок ОСОБА_16 підтвердила свої показання на досудовому слідстві і пояснила, що з 01.01.10р. вона працює на посаді касира у СПД "ОСОБА_20". В її функціональні обов’язки входить прийом на зберігання грошових коштів від суб’єктів підприємницької діяльності, які орендують торгові площі у "Будинку меблів". Отримані гроші вона вносить у таблицю на її робочому комп`ютері, а саме: дату, хто приніс, скільки, коли і хто забрав ці грошові кошти. Гроші, як правило, забирають самі приватні підприємці. Жодних претензій до неї ніколи не було. Зокрема, на підставі домовленості вона приймала на зберігання грошові кошти від СПД "ОСОБА_12" або її представника ОСОБА_11 Стверджувала, що на протязі лютого 2010 року ОСОБА_11 не здавав їй грошові кошти у сумі 129 000 грн. за реалізацію стільців "810-820" 6 штук, стільців "810-821" 2 шт. та столу "3530-268", та 53850 грн. за реалізацію тумби та ліжка "810-567/568/569". Коли їй стало відомо про те, що на ТОВ "Інта" виявили нестачу грошей, і до цього причетний ОСОБА_11, вона, наприкінці лютого чи на початку березня 2010р., особисто перевірила свою таблицю, в якій факту отримання від останнього грошових коштів за продані меблі не було, оскільки від ПП "ОСОБА_12" нею зазвичай отримувались кошти в сумі не більше 1 тис.грн. На ТОВ "Інта" вона ніколи касиром не працювала, грошей від ОСОБА_15 та ОСОБА_11 за продані меблі ніколи не отримувала.

Свідок ОСОБА_30 пояснив, що він працює старшим зміни охорони у "Будинку меблів". Процедура перепусток різна для орендарів та для ПАТ "Центральний будинок меблів". Щодо орендарів, яким є і ТОВ "ВКФ "Інта", пояснив, що супроводження вивезення товару здійснювалось через відповідальну особу, якими були менеджери ОСОБА_11 і ОСОБА_15 Чеки № 754 від 16.02.2010 та № 74/25 від 25.02.2010, які є у матеріалах справи, являються дозволом на вивіз вказаного у них товару з приміщення, та для цього не треба додаткових перепусток. У вказаних чеках стоять підписи ОСОБА_11 За весь товар підприємства, що вивозиться і належить орендарям, відповідає менеджер, який його супроводжує.

Крім того винність ОСОБА_11 у вчиненні вказаного злочину повністю підтверджується матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні, а саме:

- копією наказу №4-к від 01.02.10р. директора ТОВ "ВКФ"Інта" ОСОБА_23 про звільнення ОСОБА_11 з посади менеджера з продажів за власним бажанням (т.2 а.с.41);

- прайсом за лютий 2010р. на виставку-продаж ТОВ "ВКФ"Інта" для реалізації у відділ №6, підписаний ОСОБА_11(т.1 а.с.60-72);

- інвентаризаційним описом товару галереї 2 "Альба-Кьяра" від 01.03.10р., проведеного за участю ст.менеджера ОСОБА_15, в якому проданий ОСОБА_11 шляхом обману товар ТОВ "ВКФ "Інта" відмічений, як такий, що перебуває у резерві (т.2 а.с.73-85);

- інвентаризаційним описом товару галереї 2 "Альба-Кьяра" від 04.03.10р., проведеного за участю менеджера ОСОБА_15(т.1 а.с.46-59);

- "сличительная ведомость результатов инвентаризации товарно-материальных ценостей" від 05.03.10р., згідно якої встановлено відсутність товару і на суми, що крім дивану, інкриміновані ОСОБА_11 (т.1 а.с.107);

- оригіналами документів, отриманих в ході виїмки від 08.06.10р., а саме:

а) заявка на внутрішнє переміщення товару № 2326721 від 16.10.09р. Як пояснив ОСОБА_11 відомості "товар отримав" та підпис складались ним особисто(т.1 а.с. 173);

б) заявка на внутрішнє переміщення товару № 2340893 від 26.12.09р. Підсудний зазначив, що "товар получил" писав він, а підписував ОСОБА_15 (т.2 а.с.174);

в) заявка на внутрішнє переміщення товару № 2341025 від 13.01.10р. Підсудним надав коментарі, аналогічні попередній заявці (т.1 а.с.175);

г) чек № 754 від 16.02.10р. Підсудний визнав, що особисто складав і підписував вказаний чек (т.1 а.с.176);

д) договір № 754 від 16.02.10р. ОСОБА_11 пояснював, що особисто заповнював зміст цього договору (т.1 а.с. 177);

е) чек № 74/25 від 25.02.10р. Підсудний визнав, що особисто складав і підписував вказаний чек (т.1 а.с. 177);

ж) договір № 74/25 від 25.02.10. Як пояснив підсудний заповнювався ним особисто (т.1 а.с.179)

Показання свідка ОСОБА_15, який в судовому засіданні підтвердив показання підсудного ОСОБА_11 про те, що грошові кошти за продані меблі на ТОВ "ВКФ "Інта" здавались кожного дня касиру ОСОБА_16, розписки про що останньою не видавались, гроші через касовий апарат підприємства не проводились, а передавались ОСОБА_16 безпосередньо директору ОСОБА_17 або ОСОБА_18, а також про існування внутрішньої програми "Каштан", куди заносились відомості по продажах та з якої роздруковувався акт прийому-передачі товару, який проходив шлях від менеджера до охоронця, який виписував перепустку на вивезення товару для водія, який в подальшому доставляв товар до клієнта, про те, що документи на внутрішнє переміщення товару, який інкримінується ОСОБА_11, підписувались ними на пропозицію кладовщика ТОВ "Інта" Руслана за вказівкою керівництва, тощо, - судом розцінюються критично, виходячи з наступного. Свідок ОСОБА_15 з підсудним працювали разом менеджерами на ТОВ "Інта" з 2005р., перебували у дружніх стосунках, за поясненнями представника цивільного позивача ОСОБА_10 проведеною інвентаризацією по ТОВ "ВКФ "Інта" 04.03.10р. було встановлено факт зникнення шести позицій товару, грошові кошти за продаж яких до каси підприємстві не надходили, при чому, дві з цих позицій були отримані ОСОБА_15, відносно якого також було розпочато кримінальне переслідування, оскільки він був матеріально-відповідальною особою за весь товар, що знаходився на галереї і був проданий ОСОБА_11, а крім того такі показання ОСОБА_15 повністю спростовуються показаннями інших свідків та всіма матеріалами справи, у зв`язку з чим суд розцінює їх як неправдиві і такі, що спрямовані на допомогу ОСОБА_11 в уникненні кримінальної відповідальності за свої злочинні дії.

За вказаних обставин, суд вважає надуманими і такими, що спростовуються всіма здобутими по справі доказами твердження захисника та підсудного про необхідність виправдання ОСОБА_11 у вказаному злочині, оскільки судовим слідством встановлені наступні факти: ОСОБА_11 були продані меблі, що належали ТОВ "ВКФ"Інта", договори укладені в період, коли підсудний на цьому підприємстві не працював і повноважень на продаж не мав, гроші за продані меблі ані до ТОВ "ВКФ"Інта", ані ФОП "ОСОБА_12" ОСОБА_11 не передавались, що свідчить про їх привласнення останнім. Решта посилань підсудного та його захисника в судових дебатах є виключно позицією захисту, яка не підтверджена необхідними доказами.

Оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що винність ОСОБА_11 у вчиненні інкримінованого йому злочину доведена повністю, а його умисні дії правильно кваліфіковані органами досудового слідства за ст. 190 ч.3 КК України як шахрайство – заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинене у великих розмірах.

Обставин, що пом`якшують або обтяжують покарання підсудному, судом не встановлено.

Виходячи з наведеного та враховуючи обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_11 злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, суд вважає, що останньому слід призначити покарання у виді позбавлення волі.

Разом з тим, приймаючи до уваги те, що ОСОБА_11 до кримінальної відповідальності притягується вперше, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, має визначене місце реєстрації і проживання, виключно позитивно характеризується за попереднім місцем роботи у ФОП "ОСОБА_12", має неповнолітнього сина 26.08.07р., який (зі слів) перебуває на повному утриманні підсудного, оскільки дружина не працює, дитина перебуває на обліку в Київській міській дитячій клінічній лікарні №1 з діагнозом епілепсія, суд вважає, що виправлення ОСОБА_11 можливо без ізоляції від суспільства, а тому, при призначенні покарання підсудному слід застосувати ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням та наклавши на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

Вирішуючи питання про задоволення цивільного позову ТОВ "ВКФ "Інта" на суму, з урахуванням остаточних змін, заявлених представником цивільного позивача ОСОБА_10 в ході судового слідства, у розмірі 179 550 грн., що складається з розміру викрадених і неповернутих товариству коштів, суд вважає його таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі, оскільки він знайшов своє повне підтвердження всіма доказами по справі, дослідженими в судовому засіданні.

З метою забезпечення цивільного позову, суд вважає, що ? квартири АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_11 на праві приватної власності, та на яку постановою ст.слідчого Печерського РУ ГУМВС України в м.Києві ОСОБА_32 від 23.08.10р. накладено арешт, слід залишити під арештом.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 321, 323, 324 КПК України,

ОСОБА_11 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 190 ч.3 КК України, і призначити йому покарання у виді 5 /п`яти/ років позбавлення волі.

Застосувати до ОСОБА_11 ст.ст. 75, 76 КК України, звільнивши його від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку на 3 /три/ роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з`являтись для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Строк відбування покарання ОСОБА_11 обраховувати з дня проголошення вироку – з 21 березня 2011 року.

Цивільний позов ТОВ "ВКФ "Інта" задовольнити повністю. Стягнути з ОСОБА_11 на користь ТОВ "ВКФ "Інта" (ЄДРПОУ 16295471) 179 550 /сто сімдесят дев`ять тисяч п`ятсот п`ятдесят/ грн. 00 коп. на відшкодування матеріальних збитків, спричинених злочином.

Арешт, накладений на ? квартири АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_11 на праві приватної власності, постановою ст.слідчого Печерського РУ ГУМВС України в м.Києві ОСОБА_32 від 23.08.10р., з метою забезпечення цивільного позову по справі залишити без змін.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_11 до вступу вироку в законну силу залишити без змін у виді підписки про невиїзд з постійного місця проживання.

вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту його проголошення.