Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого: Штульман І.В. (доповідач), суддів: Олексієнка М.М., Рецебуринського Ю.Й., - розглянувши в касаційній інстанції в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду (далі - УПФ) України в Микитівському районі міста Горлівки Донецької області, третя особа - 4 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління державної служби надзвичайних ситуацій України у Донецькій області, про визнання дій протиправними, скасування розпорядження від 8 червня 2012 року № 167195 та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, за касаційною скаргою УПФ України в Микитівському районі міста Горлівки Донецької області на постанову Микитівського районного суду міста Горлівки Донецької області від 1 листопада 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 4 грудня 2013 року, -

У червні 2013 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом, у якому просив визнати протиправними дії УПФ України в Микитівському районі міста Горлівки Донецької області та скасувати розпорядження від 8 червня 2012 року № 167195 про відмову в проведенні перерахунку пенсії, зобов'язати відповідача провести перерахунок його пенсії на підставі довідки Управління з питань надзвичайних ситуацій у місті Горлівці Донецької області про грошове забезпечення від 23 травня 2012 року № 1045.

Постановою Микитівського районного суду міста Горлівки Донецької області від 1 листопада 2013 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 4 грудня 2013 року, позов задоволено. Визнано протиправними дії УПФ України в Микитівському районі міста Горлівки Донецької області в частині не включення при перерахунку пенсії ОСОБА_4 грошового забезпечення в період знаходження його в бойовому резерві в зоні відчуження з 1 по 8 червня 1986 року, а також премії у період роботи в населених пунктах зони відчуження з 26 травня по 8 червня 1986 року згідно довідки Управління з питань надзвичайних ситуацій у місті Горлівці Донецької області від 23 травня 2012 року № 1045. Скасовано розпорядження УПФ України в Микитівському районі міста Горлівки Донецької області від 8 червня 2012 року № 167195. Зобов'язано відповідача провести перерахунок пенсії ОСОБА_4 з урахуванням грошового забезпечення в період знаходження його в бойовому резерві в зоні відчуження з 1 по 8 червня 1986 року, а також премії у період роботи в населених пунктах зони відчуження з 26 травня по 8 червня 1986 року згідно довідки Управління з питань надзвичайних ситуацій у місті Горлівці Донецької області від 23 травня 2012 року № 1045.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, УПФ України в Микитівському районі міста Горлівки Донецької області звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову Микитівського районного суду міста Горлівки Донецької області від 1 листопада 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 4 грудня 2013 року і прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

За змістом частини другої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 перебуває на обліку в УПФ України в Микитівському районі міста Горлівки Донецької області з 15 жовтня 2009 року, є інвалідом III групи від захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, має статус громадянина, постраждалого від наслідків Чорнобильської катастрофи 1 категорії, у зв'язку з чим користується пільгами, передбаченим Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII (796-12) (далі - Закон № 796-XII (796-12) ).

30 травня 2012 року ОСОБА_4 звернувся до УПФ України в Микитівському районі міста Горлівки Донецької області із заявою про перерахунок пенсії відповідно до статті 54 Закону № 796-XII на підставі довідки, виданої Управлінням з питань надзвичайних ситуацій у місті Горлівці Донецької області від 23 травня 2012 року № 1045, про заробіток за час роботи у населених пунктах зони відчуження з 26 травня по 8 червня 1986 року водієм в складі загону воєнізованої пожежної охорони № 8.

Розпорядженням УПФ України в Микитівському районі міста Горлівки Донецької області від 8 червня 2012 року № 167195 позивачеві проведено перерахунок пенсії на підставі вказаної довідки, розмір якої з 1 червня 2012 року склав 2696,14 гривень. Оплата за період знаходження позивача в бойовому резерві з 1 по 8 червня 1986 року в сумі 184,32 карбованців, зазначена у довідці № 1045, при нарахуванні пенсії не була врахована у сукупну заробітну плату, як і премії за діючими системами в зоні відчуження (60%) за період роботи з 26 травня по 8 червня 1986 року в сумі 558,97 карбованців, оскільки, на думку відповідача, не є оплатою за роботу в зоні відчуження.

Згідно частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі № 796-XII (796-12) (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно частини першої статті 54 Закону № 796-XII пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.

Пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України "Про державний бюджет України на 2012 рік" від 22 грудня 2011 року № 4282-VІ (4282-17) , який набрав чинності з 1 січня 2012 року, встановлено, що норми і положення, зокрема, статті 54 Закону № 796-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік.

23 листопада 2011 року Кабінетом Міністрів України прийнята постанова "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 1210 (1210-2011-п) , що встановлювала порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

За змістом пункту 1, підпункту 4 пункту 3 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 (1210-2011-п) (далі - Порядок № 1210), пенсії, за бажанням осіб, можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Пунктом 7 Порядку № 1210 (1210-2011-п) передбачено, що пенсії призваних на військові збори військовозобов'язаних, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986-1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи, з у рахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, II - 4, І - 3). При цьому у всіх випадках заробітна плата для розрахунку пенсії не повинна бути нижчою від фактично одержаної суми у зазначений період.

Пункт 10 Порядку № 1210 містить лише обмеження стосовно призначення пенсії із заробітної плати, одержаної за роботу за межами зони відчуження, яке провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) .

Вказівкою Міністерства внутрішніх справ СРСР від 21 жовтня 1986 року № 1/5725 та листом Держкомпраці СРСР від 2 жовтня 1986 року № 3310-БГ знаходження в 30-ти кілометровій зоні Чорнобильської АЕС у резерві у стані бойової готовності враховується як одна третина години за одну годину знаходження у зоні з виплатою одинарної тарифної ставки (посадового окладу), а особам рядового і начальницького складу - також окладу за спеціальне звання, з урахуванням кратності відповідної зони небезпеки.

Відповідно до листа Міністерства соціального захисту населення України від 13 вересня 1994 року № 013-991/94/3 суми доплат за знаходження у 30-ти кілометровій зоні Чорнобильської АЕС у резерві у стані бойової готовності включається до заробітку для нарахування пенсії на умовах статті 54 Закону № 796-XII.

Частиною сьомою статті 54 Закону № 796-XII встановлено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається з матеріалів справи, у наданій позивачеві Управлінням з питань надзвичайних ситуацій у місті Горлівці Донецької області довідці від 23 травня 2012 року № 1045 визначена структура його грошового забезпечення за час роботи у зонах небезпеки на підставі нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ СРСР та Держкомпраці СРСР, постанови Ради Міністрів УРСР та Укрпрофради від 10 червня 1986 року № 207 (207с-86-п) за період з 26 травня по 8 червня 1986 року, згідно якої ОСОБА_4 у складі загону воєнізованої пожежної охорони № 8 проходив службу в населених пунктах зони відчуження у місті Чорнобиль по 6 годин на добу (36 годин на тиждень) при щоденній праці.

Премії за роботу в зоні відчуження виплачувались у відповідності з діючими на той час на підприємствах системами преміювання з урахуванням постанови Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС від 5 червня 1986 року № 665-195 (v0665400-86) і постанови Ради Міністрів УРСР та УРРПС від 10 червня 1986 року № 207-7 (207с-86-п) .

Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактично премія позивачеві згідно довідки від 23 травня 2012 року № 1045 за роботу в населених пунктах зони відчуження у місті Чорнобиль з 26 травня по 8 червня 1986 року була нарахована і виплачена за діючими у такій зоні системами (60%).

З огляду на вказані норми права та встановлені обставини у справі суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку щодо протиправності дій УПФ України в Микитівському районі міста Горлівки Донецької області з неврахування при перерахунку пенсії ОСОБА_4 оплати за період знаходження його в бойовому резерві в зоні відчуження з 1 по 8 червня 1986 року та премії за період роботи у такій зоні з 26 травня по 8 червня 1986 року згідно довідки Управління з питань надзвичайних ситуацій у місті Горлівці Донецької області від 23 травня 2012 року № 1045 та наявності підстав для задоволення позову, оскільки позивачем надані всі необхідні документи на підтвердження його участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та розміру виплаченого грошового забезпечення.

Згідно частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскільки постанова Микитівського районного суду міста Горлівки Донецької області від 1 листопада 2013 року та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 4 грудня 2013 року прийняті з додержанням норм права, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Микитівському районі міста Горлівки Донецької області - залишити без задоволення.

Постанову Микитівського районного суду міста Горлівки Донецької області від 1 листопада 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 4 грудня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Микитівському районі міста Горлівки Донецької області, третя особа - 4 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління державної служби надзвичайних ситуацій України у Донецькій області, про визнання дій протиправними, скасування розпорядження від 8 червня 2012 року № 167195 та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237- 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.