Лановецький районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Сенюх М.З.

при секретарі НайчукС.Л., Головатюк О.І.

з участю прокурора Нестер М.Б., Сипень В.М.

захисника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ланівці справу про обвинувачення

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Татаринці Лановецького району, українця, з середньою спеціальною освітою, одруженого, має на утриманні четверо неповнолітніх дітей, не працюючого, проживаючого в с. Юськівці Лановецького району, судимого вироком Залізничного районного суду м. Львова від 14.04.2008 року за ч.2 ст. 358, ч.3 ст. 358, 70, 75 КК України до 1 року 6 місяців обмеження волі з випробуванням та визначенням іспитового строку на 1 рік, громадянина України -

за ст. 358 ч.3 КК України, -

В жовтні 2008 року ОСОБА_3 з метою відкриття категорій "ДІ", "Д" посвідчення водія, знаючи те, що для відкриття даних категорій необхідно мати довідку про стаж роботи водія не менше одного року, в порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України № 340 від 08.05.1993 року "Про затвердження положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами" (340-93-п) , наказу МВС України від 21.06.1993 року № 394 (z0125-93) "Про затвердження інструкції про порядок приймання екзаменів, оформлення, видачі (обміну) посвідчень водія, обліку та зберігання документів, які стосуються екзаменаційної роботи" отримав від невстановленої слідством особи фіктивну довідку № 138 від 29 жовтня 2008 року про те, що він з 2 березня 2004 року працює в ПП "Фортуна" водієм автомобіля КАМАЗ-55102, реєстраційний номер НОМЕР_1, хоча він фактично у вказаному підприємстві ніколи не працював.

Вказану довідку разом з іншими документами ОСОБА_3 подав у Кременецьке МРЕВ ДАІ в Тернопільській області та 29.10.2008 року отримав посвідчення водія вказаних категорій.

В судовому засіданні, як і під час досудового слідства, підсудний ОСОБА_3 свою вину у використанні завідомо підроблених документів визнав повністю та заявив клопотання не досліджувати докази, зібрані по справі, фактичні обставини яких він не заперечує.

Підсудний ОСОБА_3 пояснив суду про те, що восени 2008 року він вирішив влаштуватися на роботу водієм автобуса до приватного підприємця ОСОБА_4, який обіцяв допомогти йому в отриманні відповідної категорії. Через деякий час ОСОБА_4 надав йому довідку, в якій було вказано, що ОСОБА_3 з 2 березня 2004 року працює в ПП "Фортуна" водієм автомобіля марки КАМАЗ 55102, хоча він фактично у вказаному підприємстві ніколи не працював.

Після отримання довідки, пояснив підсудний, він разом з ОСОБА_4 поїхав в Кременецьке МРЕВ, де серед інших документів він надав отриману фіктивну довідку. 29 жовтня 2008 року він знову поїхав з ОСОБА_4 в Кременецьке МРЕВ, де йому видали посвідчення водія на право керування транспортними засобами категорій "А", "В", "С", "С1", "Д", "ДІ". Після отримання вказаного посвідчення він декілька днів перебував в якості стажиста водія автобуса в приватного підприємця ОСОБА_5, однак на роботу так і не влаштувався.

Підсудний ОСОБА_3 розкаюється у вчиненому, обіцяє подібного не допускати, просить суворо його не наказувати, вказуючи, що він не влаштувався на роботу, посвідчення водія не використовував, будь-якої шкоди ним не завдано.

Винність підсудного у вчиненні злочину стверджується доказами, зібраними по справі, які судом не досліджувались, але він не заперечує їх фактичні дані.

Враховуючи наведенні по справі обставини, суд прийшов до висновку про доведеність злочину, вчиненого підсудним ОСОБА_3 і його дії слід кваліфікувати за ст. 358 ч. 3 КК України - використання завідомо підробленого документа.

При призначенні покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, як пом'якшуючі покарання обставини щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, наслідки скоєного злочину, особу винного, який позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні четверо неповнолітніх дітей і прийшов до висновку, що виправлення та перевиховання підсудного можливе без ізоляції від суспільства, а тому доцільно призначити покарання згідно статті звинувачення у виді штрафу.

ОСОБА_3 після постановлення вироку Залізничного районного суду м. Львова від 14.04.2008 року, але до повного відбуття покарання в жовтні 2008 року вчинив новий злочин, то йому слід повністю приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком відповідно до вимог ст. 71 КК України.

Згідно вимог ч. 3 ст. 72 КК України основне покарання у виді штрафу при призначенні його за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно. Таким чином, покарання, призначені ОСОБА_3 у виді обмеження волі та штрафу слід виконувати самостійно.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд –

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 358 ч.3 КК України, і призначити покарання за даною статтею штраф у розмірі 700 грн. (сімсот гривень).

На підставі ст. 71 ч.1 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного за даним вироком, повністю приєднати не відбуте покарання за вироком Залізничного районного суду м. Львова від 14 квітня 2008 року у виді одного року шести місяців обмеження волі і вважати ОСОБА_3 засудженим за даним вироком до покарання у виді штрафу в сумі 700 грн. та за вироком Залізничного районного суду м. Львова від 14 квітня 2008 року до покарання у виді одного року шести місяців обмеження волі із застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим терміном на один рік та покладенням обов’язків, передбачених ст. 76 КК України, а саме:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання;

- періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу засудженому ОСОБА_3 залишити без змін – підписку про невиїзд з місця постійного проживання..

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Тернопільської області через Лановецький районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.