1-106/10 Про умисне заподіяння легких тілесних ушкоджень малолітньому, скоєне вихователем дитячого садка - 26.10.2010 Прийняття

12 червня 2009 року, близько 13 год. 00 хв., ОСОБА_4, маючи умисел на умисне спричинення тілесних ушкоджень, під час проведення дошкільного навчального закладу №71 м.Вінниці, завдала багаторазових ударів пластиковою пустотілою трубкою по сідницях малолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді синців в ділянках обох сідниць, які згідно акту судово-медичної експертизи №2497 від 08.10.2009 року належать до легких тілесних ушкоджень, які виникли від дії тупого твердого предмета, з продовгуватою контактуючою поверхнею, можливо 12.06.2009 року, допускається можливість нанесення даних тілесних ушкоджень, наданим на експертизу речовим доказом, пластиковою пустотілою трубкою.

Підсудна ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочину не визнала. Суду пояснила, що вона працювала в дитячому садку №71 м.Вінниці, на посаді музичного керівника. 12.06.2009 року, перебуваючи на роботі, вона замінювала вихователя ОСОБА_6 в групі №11. Після прогулянки в першій половні дня, о 13-00 годині вона готувала дітей до сну. Вона проводила з дітьми бесіду з приводу того: для чого потрібен сон, як треба спати і яка від нього користь. Деякі діти шуміли, в тому числі і ОСОБА_5. Тому вона, щоб вгамувати дітей, використала ігровий момент з чарівною паличкою. Вона торкалась до дітей паличкою, і вони самі просили її про це. Вона торкнулась паличкою до ОСОБА_5, до бокової частини сідниць, до стегна. При цьому вона в ігровій формі казала, що паличка дітей зачарує і їм будуть снитися чарівні сни. Дітям це сподобалось, їм було цікаво. Діти спали під ковдрою. Діти спали до 15-30 години. Після сну діти розповідали їй що їм снилось. Ніхто з дітей, в тому числі ОСОБА_5, не скаржився що у них щось болить. Після сну вона розповідала їм казку. Ввечері 17 год. дітей забрали батьки. За ОСОБА_5 о 17 год. прийшла його мати. Нікого з дітей вона не била, фізичну силу не застосовувала, ОСОБА_5 не била. В понеділок 15.06.2009 року, їй зателефонувала завідуюча дитячого садка та повідомила, що мати ОСОБА_5 прийшла до неї із скаргами про те що ніби - то її сина ОСОБА_7 побили, вчинила скандал в дитсадку. Того дня вона прийшла до дитячого садку. Давала пояснення оперуповноваженому райвідділу, розповіла все як було. Після цього випадку вона звільнилась з роботи за власним бажанням за примусовим проханням.

Незважаючи на невизнання підсудною своєї вини, її вина підтверджується в судовому засіданні доказами у справі, а саме:

Показами представника малолітнього потерпілого ОСОБА_2, вона ж цивільний позивач, яка в судовому засіданні пояснила, що 12 червня 2009 року її чоловік відвів їх сина ОСОБА_5 до дитячого садку №71. Біля 17-00 години, вона прийшла забрати сина із садка. Прийшовши додому, син ОСОБА_7 попросився в туалет. Тоді вона помітила на сідницях сина синці. Вона запитала його що сталось, він відповів, що його побила вихователька в садку ОСОБА_8. Тоді вона почала дзвонити матерям діточок, які ходять в ту ж групу що і її син, щоб вияснити ці обставини. Діти повідомили, що ОСОБА_5 під час тихої години вдарила по сідниці вихователька ОСОБА_8. Тоді вона із сином поїхали в травматологію дитячої лікарні. Лікар в лікарні при обстеженні дитини сказала, що це побої і він змушений заявити в міліцію. Тоді вона написала заяву в Староміський райвідділ міліції. В понеділок, вона прийшла з’ясувати обставини побиття її сина в дитячий садок, до завідуючої. Дитину в садок не повела. Син категорично відмовився йти до садка. Згодом вона дізналась, що 12.06.2009 року вихователя групи де виховується її син, замінювала ОСОБА_4 Відносно дитини була проведена медична експертиза, експерт бачила синці на сідницях її сина. Після цього інциденту, її син переніс моральний стрес, а саме почав знову заїкатися, спостерігався розсіяний стан, депресивний настрій. Дитина відмовлялася спілкуватись зі своїми однолітками, почала замикатись у собі, категорично відмовлялася відвідувати даний дитячий садочок, у зв’язку з чим вона змушена була брати дитину до себе на роботу протягом двох місяців. Це призвело до погіршення стосунків з колегами та з начальством, яке запропонувало її написати заяву про звільнення за власним бажанням. Цивільний позов підтримала.

Показами цивільного позивача ОСОБА_3 що стосується вимог цивільного позову, який в судовому засіданні цивільний позов підтримав в повному обсязі.

Показами експерта ОСОБА_9 яка в судовому засіданні пояснила, що 17.06.2009 року нею проводилося судово – медичне обстеження потерпілого ОСОБА_5 При обстеженні у нього були виявлені синці на ділянках обох сідниць, а саме в ділянках правої (два) та лівої (один) синець, які виникли від дії тупого твердого предмета, що відносяться до легких тілесних ушкоджень. Давність утворення синців понад три доби. Експертиза проводилася по матеріалах кримінальної справи та акту судово-медичного обстеження від 17.06.2009 року. Також, пояснила, що фото, які містяться в кримінальній справі, при проведенні експертизи до уваги не бралися, тому що обстеження проводилось при наявності самого потерпілого. Різницю заподіяних ушкоджень на фото та при обстеженні пояснила тим, що синці на третій чи п’ятий день могли частково зникнути або зникнути взагалі, все залежить від сили удару та організму людини. Від даних ушкоджень рубець на тілі не залишається.

Свідок ОСОБА_10 суду пояснила, що працює помічником вихователя у ДНЗ біля 4 років. З підсудною перебуває у дружніх стосунках. 12 червня 2009 року працювала у сусідній групі, яка знаходиться через двері. В обідню перерву, а саме о 13 годині 10 хв. діти лягали спати. В період тихої години вона не чула ні криків ні плачу дітей з сусідньої групи.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що в ДНЗ працює вісім з половиною років. На даний час є вихователькою даної групи, де перебував ОСОБА_5 12.06.2009 року вона перебувала у відпустці і її підміняла ОСОБА_4 В групі є пластмасова гімнастична паличка, яка застосовувалась для гімнастичних вправ, а дерев’яних указок не має. Коли в середині липня вона вийшла з відпустки то ОСОБА_5 в групі не було, ніхто з дітей не повідомляв її про побиття ОСОБА_5 Також, в вересні 2007 року коли ОСОБА_5 перейшов з третьої групи в її групу, вона помітила, що в нього були прояви заїкання і на протязі всього часу він трішки заїкався.

Свідок ОСОБА_11 суду пояснила, що працює в ДНЗ помічником вихователя у групі, де знаходився ОСОБА_5 Підсудну може охарактеризувати як чуйну, емоційну та відповідальну людину. 12.06.2009 року вихователя ОСОБА_6 заміщала ОСОБА_4 Біля 13 години ОСОБА_4 разом з дітьми пішла до спальні, щоб покласти їх спати. ОСОБА_11 залишилася у групі та мила посуд. Ні криків ні плачу вона не чула. В 13 годин 30 хв. вона зайшла до спальні та побачила, що діти сплять, а ОСОБА_4 пише план. В групі є декілька гімнастичних палочок, але чи користувалась ними ОСОБА_12 під час тихої години вона не знає. ОСОБА_5 в той день не скаржився, що в нього болять сідниці. Коли ОСОБА_5 перейшов до цієї групи, вона помітила, що в нього були прояви заїкання.

Свідок ОСОБА_13 суду пояснила, що працює медичною сестрою у 3 міській лікарні. З сім’єю ОСОБА_5 перебуває у дружніх стосунках, так як її син ОСОБА_14 відвідує садочок разом з ОСОБА_5. 12.06.2009 року приблизно о 18 годині 20 хв. до неї зателефонувала ОСОБА_2 і попросила зайти до них додому. Зайшовши до ОСОБА_2, вона побачила, що у ОСОБА_5 була істерика і він плакав, на сідницях вона побачила кроваві полоси в кількості більше двох. Дитина повідомила, що її побили у садочку. Вона порадила ОСОБА_5 звернутися у дитячу обласну лікарню. Прийшовши додому вона запитала у свого сина ОСОБА_14, який був в одній групі з ОСОБА_5, що трапилось? На що ОСОБА_15 повідомив, що вихователька ОСОБА_4 вдарила палицею ОСОБА_5 та хлопчика ОСОБА_16. Також, вона питала у дітей з цієї групи, що трапилося того дня, на що діти відповідали, що ОСОБА_4 била указкою, якою показувала на дошці. Також, пояснила, що бачила в групі дерев’яну указку та гімнастичні палички. Після того, ОСОБА_5 батьки не водили до садочку, так як дитина почала заїкатися та боялася йти до групи. ОСОБА_2 змінила місце роботи, щоб бути поблизу дому та приділяти більше уваги дитині.

Свідок ОСОБА_17 суду пояснила, що працює завідуючою у ДНЗ №71. Про випадок, який стався 12.06.2009 року, дізналась у понеділок 15.06.2009 року коли до неї підійшли батьки ОСОБА_2. Вони повідомили, що їхню дитину побила вихователька і показали фото з побитими сідницями дитини на мобільному телефоні. Після цього випадку до неї звернулась ОСОБА_2 з проблемою по заїканню, а також повідомила, що їх син відмовляється йти до цієї групи. Вона порадила ОСОБА_2 звернутися до логопеда.

Свідок ОСОБА_18 суду пояснила, що є сусідкою сім’ї ОСОБА_2 та працює завгоспом в ДНЗ №71. Про подію чула від людей. До неї звернулася ОСОБА_4 з проханням підвести її до ОСОБА_2, щоб вона змогла з ними поговорити та вибачитись за те, що трапилось. Коли вони зустрілися з ОСОБА_2, то ОСОБА_18 попросила ОСОБА_2, щоб вони розібрались між собою, але ОСОБА_2 повідомила, що так це не залишить, а також показала на мобільному телефоні фото побитих сідниць її сина. Також, пояснила що вади з мовою у ОСОБА_5 були ще до цього випадку.

Свідок ОСОБА_19 суду пояснила, що працює вихователем у ДНЗ №71. Її група знаходиться по сусідству з групою де перебував ОСОБА_5. Того дня, вона не чула щоб у сусідній групі плакали діти, хоча її група знаходиться за стінкою і якщо голосно говорити, то в її групі буде чути. Про випадок дізналася на загальних зборах вихователів.

Свідок ОСОБА_15 суду пояснила, що з січня 2007 року працює психологом в ДНЗ №71. Про випадок дізналася від завідуючої ОСОБА_17 на зборах колективу. Також, завідуюча звернулася до неї з проханням, щоб вона пішла до групи, у якої перебував ОСОБА_5 і поговорила з дітьми про те, що трапилося. Прийшовши до групи вона спостерігала за дітьми, грала з ними у психологічні ігри, але діти її нічого не розповіли. Про побиття вона у дітей не запитувала, так як не мала на це права. ОСОБА_5 на той час у групі не було.

Дії ОСОБА_4 вірно кваліфіковані за ст. 125 ч.1 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.

Суд критично оцінює покази підсудної ОСОБА_4 щодо невизнання нею вини у вчиненні спричинення умисних легких тілесних ушкоджень малолітньому ОСОБА_5 та вважає дії підсудної такими, щоб уникнути кримінальної відповідальності за вчинення злочину.

Вина підсудної ОСОБА_4 також знайшла своє підтвердження в ході судового слідства та підтверджується зібраними у справі доказами:

- Заявою ОСОБА_2 від 12.06.2009 року про заподіяння малолітньому ОСОБА_5 тілесних ушкоджень з доданими до неї фото (а.с.9-11).

- Довідкою з Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні травмпункт від 12.06.2009 року, згідно якої вбачається, що у ОСОБА_5 були виявлено забій обох сідниць (а.с.12);

- Поясненнями малолітнього потерпілого ОСОБА_5, які були відібрані в присутності матері ОСОБА_2, згідно яких вбачається, що 12.06.2009 року в дитячому садку, вчителька ОСОБА_8 замінювала виховательку ОСОБА_20. В тиху годину, в обід, всі дітки пішли до спального приміщення. Дітки лежали на ліжках. Прийшла вчителька ОСОБА_8 та зробила зауваження щоб вони не скидали ковдри. Після цього вона взяла палку та вдарила його нею по попі 2 рази та вийшла. Ввечері до дитсадка прийшла його мати забирати додому. Він нічого їй не розповідав. Вже вдома, мати побачила червоні полоси на сідницях та запитала його що це таке. Він розповів мамі, що його била вчителька ОСОБА_8. (а.с.14);

- Поясненнями ОСОБА_4 від 13.06.2009 року, згідно яких вбачається, що "12.06.2009 року, перебуваючи на роботі в дитячому садку №71 м.Вінниці, я замінювала виховательку групи №11 ОСОБА_6, яка на той час перебувала у відпустці. Біля 13-00 години, в тиху годину, я розповідала дітям казку для того, щоб всі заснули. В руках у мене була указка. Я сказала дітям, що "….. ця указка є чарівною палочкою, від дотику якої дітки виростають високими та палочка може розгніватись та вдарити по попі. ОСОБА_5 сказав: "Я нікого не боюсь". Тоді я "легенько вдарила його по попі", на що він посміхнувся та сказав, що йому не больно" (а.с.19).

- ОСОБА_15 судово-медичного дослідження від 17.06.2009 року, згідно якого вбачається, що виявлені у ОСОБА_5 синці в ділянках обох сідниць належать до легких тілесних ушкоджень, виникли від дії тупого, твердого предмета, можливо, в строк вказаний обстежуваним - 12.06.2009 року (а.с.22);

- Протоколом допиту ОСОБА_4 в якості підозрюваної, проведеного в присутності адвоката ОСОБА_1 від 25.08.2009 року, згідно якого вбачається, що "12 червня 2009 року я знаходилась на роботі та замінювала виховательку групи №11 ОСОБА_6 Біля 13-00 години, я завела дітей у спальне приміщення та положила відпочивати. У зв’язку із тим, що діти довго не засинали, я взяла гімнастичну пластмасову паличку, довжиною приблизно 70-80 см., діаметром 2-2,5 см., в середині вона порожня, синього кольору, яка використовується у дитсадку як спортивний інвентар, та сказала дітям що у мене в руках знаходиться чарівна паличка, після того як я доторкнуся нею до кожного, той буде сильно спати та до нього у вісні прийде казковий герой. Після цього, даною паличкою я почала доторкатись до дітей які лежали на ліжечках та були вкриті ковдрами. При цьому фізичну силу я не застосовувала. В тому числі, я доторкнулась паличкою до ОСОБА_5, паличкою. Доторкнулась один раз до лівого стегна кожної дитини, у зв’язку з тим, що всі діти лежали на правому боці.…… Ніхто з дітей не скаржився на те, що в нього щось болить. Ввечері, біля 17 години, дітей забрали додому" (а.с.56-57).

- Протоколом виїмки від 27.08.2009 року, згідно якого вбачається, що оперуповноважений Староміського РВ ВМУ УМВС України провів виїмку гімнастичної трубки з полімерного матеріалу зеленого кольору довжиною біля 70 см, яка використовується як спортивний інвентар в дитячому садку (а.с.70);

- Протоколом огляду предметів від 28.08.2009 року та постановою про визнання предмету речовим доказом у справі від 28.08.2009 року, згідно яких вбачається, що гнучка трубка з полімерного матеріалу зеленого кольору, вилучена з приміщення дитячого садка №71 визнана речовим доказом у даній справі та приєднана до матеріалів справи (а.с.71,72);

- Висновком експерта №2497 від 01.09.2009 року, згідно якого вбачається, що при судово-медичному обстеженні 17.06.2009 року у ОСОБА_5 були виявлені тілесні ушкодження – синці овальної та смуго подібної форми в ділянках правої (два) та лівої (один) сідниць. В ділянці поперекового відділу хребта тілесних ушкоджень при судово-медичному обстеженні 17.06.2009 року у ОСОБА_5 не було виявлено. Дані ушкодження у ОСОБА_5 належать до легких тілесних ушкоджень, виникли від дії (удару чи співударяння) тупого твердого предмету (предметів) з продовгуватою контактуючою поверхнею, давністю утворення понад 3 доби до обстеження, можливо в строк, вказаний в постанові – 12.06.2009 року. Характер, анатомічна локалізація, форма та розміри названих вище синці на сідницях у ОСОБА_5 допускають можливість утворення від дії як наданого на експертизу речового доказу (пластмасова гімнастична палиця), так і іншого продовгуватого предмету (дерев"яна указка тощо), за механізмом утворення не суперечать показам у протоколі допиту потерпілого ОСОБА_5 від 20.08.2009 року ("…. Вона взяла дерев"яну указку і нанесла мені декілька ударів …. тонким кінцем указки по сідницях ….."). Не допускають можливість утворення за умов, відображених у протоколі допиту ОСОБА_4 від 25.08.2009 року ("….. я взяла гімнастичну пластмасову паличку ….. при цьому фізичну силу я не застосовувала ….. я доторкнулась гімнастичною паличкою до ОСОБА_5 ……. один раз до лівого бедра кожної дитини, в зв"язку з тим що всі діти лежали на правому боці……". Під час спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 і особа, яка їх спричиняла, могли будь-як взаємно розташовуватись, за умови доступності травмуючого контакту травмуючого предмету з ділянкою сідниць (а.с.85-86).

При визначенні виду та міри покарання підсудній ОСОБА_4 суд враховує те, що вона є особою, яка раніше не судима, позитивно характеризується за місцем роботи та місцем проживання, що підтверджується характеристиками (а.с.20,80). В даний час ОСОБА_4 не працює.

Обставин, що пом’якшують покарання підсудній, судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання підсудної, судом не встановлено.

На обліку у Вінницькій обласній психоневрологічній лікарні імені академіка ОСОБА_21 ОСОБА_4 не перебуває (а.с.60).

На обліку у Вінницькому обласному наркологічному диспансері, ОСОБА_4 не перебуває (а.с.61).

Сім’я ОСОБА_4 складається з: чоловік ОСОБА_16, дочка ОСОБА_22, ІНФОРМАЦІЯ_5, син ОСОБА_22, ІНФОРМАЦІЯ_6.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, враховуючи характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, особу підсудної, суд вважає необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення нею нових злочинів буде покарання в межах санкції статті у вигляді громадських робіт.

Цивільний позов ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково. Судом встановлено, що злочинними діями ОСОБА_4 завдано моральної шкоди представнику потерпілого та цивільному позивачеві ОСОБА_2 та цивільному позивачеві ОСОБА_3 у вигляді психічного розладу здоров’я потерпілого, а також душевних хвилювань у його батьків. Заявлений цивільними позивачами розмір моральної шкоди становить 80000 грн.