Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого-судді: Болотіна С.М.

секретаря: Панасюк Н.П.

з участю прокурора: Гончарука В.В.

потерпілих: ОСОБА_1

ОСОБА_2

ОСОБА_3

захисника: ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шепетівка справу про обвинувачення

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та жительки АДРЕСА_1, українки, громадянки України, з середньою спеціальною освітою, розлученої, працівниці ПП ОСОБА_6, відповідно до ст. 88 КК України раніше не судимої,

у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 342 ч. 2, 345 ч. 2 КК України,-

Відносно ОСОБА_5, обвинувачуваної по кримінальній справі № 13/5328 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 357 КК України, яка на виклики слідчого не з’являлася, постановою слідчого СВ Полонського РВ УМВС України в Хмельницькій області Слісарчука О.П. від 27 серпня 2008 року, в провадженні якого перебувала кримінальна справа, був застосований примусовий привід через органи внутрішніх справ та зобов’язано працівників Полонського РВВС доставити останню 28 серпня 2008 року в приміщення Полонського РВ УМВС України для виконання слідчих дій.

28 серпня 2008 року, біля 10 години, ОСОБА_5, перебуваючи на автобусній зупинці по вулиці Л. Українки м. Полонного Хмельницької області, на законну вимогу дільничних інспекторів міліції Полонського РВВС ОСОБА_2, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які виконували постанову слідчого про примусовий привід, проїхати до райвідділу міліції для проведення процесуальних дій в кабінеті слідчого, категорично відмовилася, почала чинити активну фізичну протидію працівникам міліції, які намагалися помістити її до автомобіля ДІМ ОСОБА_2 "ВАЗ-2109", щоб виконати постанову слідчого, що змусило останніх, з метою припинення протиправної поведінки, застосувати до ОСОБА_5 спецзасіб – наручники.

Не зупиняючись на досягнутому, ОСОБА_5 перебуваючи в салоні належного ДІМ ОСОБА_2 автомобіля "ВАЗ-2109", під час руху транспортного засобу до Полонського РВ УМВС України в Хмельницькій області, продовжувала активно протидіяти

Головуючий: С.М. Болотін

працівникам міліції, які виконували постанову слідчого про примусовий привід обвинуваченої в органи внутрішніх справ та ногою розбила скло в задніх дверцятах автомобіля.

28 серпня 2008 року, біля 10 години 30 хвилин, ОСОБА_5, будучи доставленою примусовим приводом для проведення слідчих дій в приміщення Полонського РВ УМВС України в Хмельницькій області по вулиці Щорса,6 м. Полонне Хмельницької області, на зауваження заспокоїтись не реагувала, а наближаючись до присутніх працівників міліції взявши в руки пластикову ємкість із рідиною та написом "Кислота" погрожувала останнім спричиненням тілесних ушкоджень, фізичною розправою та звільненням з роботи.

Продовжуючи свої злочинні дії, 28 серпня 2008 року, біля 10 години 30 хвилин, ОСОБА_5, перебуваючи в приміщенні Полонського РВ УМВС України в Хмельницькій області по вулиці Щорса,6 м. Полонне Хмельницької області, умисно, внаслідок удару кулаком в обличчя нанесла сержанту міліції Полонського РВВС УМВС України ОСОБА_1, який перебував у форменому одязі та виконував службові обов’язки по дотримання порядку в райвідділі та ведення обліку і реєстрації відвідувачів легкі тілесні ушкодження у вигляді: синця під лівим оком.

В судовому засіданні підсудна ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованих їй злочинів не визнала та показала, що порушення даної кримінальної справи та притягнення її до кримінальної відповідальності є не що інше, як змова органів прокуратури та внутрішніх справ проти неї, яка побудована на фальсифікації доказів, в тому числі за допомогою судових експертів різних галузей. Ствердила, що жодних протиправних дій не вчиняла, а лише захищалася від свавілля працівників міліції.

Однак, покази підсудної ОСОБА_5 спростовуються і її вина у вчиненні злочинів повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами.

Зокрема, показами потерпілого ОСОБА_2, свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які показали, що в серпні 2008 року під час виконання постанови слідчого про примусовий привід обвинуваченої ОСОБА_5 в райвідділ міліції для проведення слідчих дій, остання, будучи ознайомленою з постановою, пройти в райвідділ категорично відмовилася, почала їх ображати та хапати за верхній одяг, на зауваження заспокоїтись не реагувала. Ствердили, що будучи поміщеною в автомобіль, підсудна, внаслідок удару ногою розбила скло в задніх дверцятах належного потерпілому ОСОБА_2 транспортного засобу.

Показами потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_1, які показали, що наприкінці серпня місяця 2008 року, ОСОБА_5, перебуваючи в приміщенні Полонського РВВС вела себе агресивно, на зауваження заспокоїтись не реагувала, погрожувала їм звільненням та притягненням до відповідальності, в тому числі тримаючи в руках ємкість із рідиною та написом "Кислота" спричиненням тілесних ушкоджень, фізичною розправою в процесі чого, внаслідок удару кулаком в обличчя завдала ОСОБА_1 тілесні ушкодження.

Аналогічним показами свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14, які ствердили факт наявності в ОСОБА_5, під час перебування в приміщенні райвідділу міліції, ємкості із рідиною та написом "Кислота", та погрозою із застосуванням вказаного засобу спричинити тілесні ушкодження працівникам міліції.

Показами свідка ОСОБА_7, який ствердив факт притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності та застосування до неї примусового приводу через органи внутрішніх справ на підставі постанови від 27.08.2008 року, з метою проведення слідчих дій, оскільки остання від таких систематично ухилялася та на виклики слідчого не з’являлася, їх свідомо ігнорувала та оголошувалася в розшук.

Показами свідка ОСОБА_15, який показав, що пластмасова ємкість із рідиною, яку використовувала ОСОБА_5 під час погроз працівникам міліції спричиненням тілесних ушкоджень та яка згодом була вилучена в останньої, містила напис "Кислота".

Головуючий: С.М. Болотін

Факт використання ємкості із рідиною, під час перебування ОСОБА_5 в приміщенні Полонського РВВС саме для залякування працівників міліції стверджується показами допитаного судом за клопотанням підсудної сина останньої – ОСОБА_16, який показав, що пластмасова пляшка була передана останній саме для захисту від працівників міліції, тобто для здійснення впливу на останніх.

Показами лікаря судово-медичного експерта ОСОБА_17 стверджується, що ОСОБА_1 були спричиненні тілесні ушкодження, які за часом та характером відповідають обставинам та давності їх спричинення, тобто внаслідок удару кулаком в обличчя наприкінці серпня 2008 року.

Показами лікаря судово-медичного експерта ОСОБА_18, який показав, що тілесні ушкодження у особи можуть проявлятися не відразу після нанесення удару, а згодом, зі сплином часу.

Крім того, факт вчинення підсудною злочинів стверджується даними протоколу огляду місця події та протоколу огляду предметів з яких вбачається, що вилучена в ОСОБА_5 пластмасова ємкість заповнена рідиною та містить написи "кислота соляна синтетична технічна" (а.с. 11; 80).

Даними переглянутих в судовому засіданні відеозаписів подій вбачається факт численних погроз ОСОБА_5, спричиненням тілесних ушкоджень працівникам міліції за допомогою пластмасової ємкості із рідиною та умисне нанесення ОСОБА_1, який перебував на чергуванні, у форменому одязі удару кулаком в обличчя.

Даними висновку експерта № 336 від 17.05.2010 року стверджується, що у потерпілого ОСОБА_1 були виявленні тілесні ушкодження у вигляді: синця під лівим оком.

Дане тілесне ушкодження виникло від травмуючої дії тупого твердого предмета з обмеженою травмуючою поверхнею, могло виникнути в строк та при обставинах на які вказує потерпілий, а саме внаслідок удару кулаком в обличчя, відноситься до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості (а.с. 71).

Даними висновку експерта № 355 від 19.05.2010 року вбачається, що вилучена у ОСОБА_5 та надана на дослідження рідина є прекурсором – соляною кислотою (хлористоводневою кислотою). Питома вага соляної кислоти становить 1.152 г/см3.

Згідно з Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, що підлягають спеціальному контролю затвердженим постановою КМУ № 770 від 06.05.2000 року (770-2000-п) , з подальшими змінами соляна кислота (хлористоводнева кислота) (таблиця ІV, список № 2) віднесена до прекурсорів, стосовно яких встановлюються заходи контролю (а.с. 77).

Даними матеріалів кримінальної справи № 13/5328 стверджується, що до обвинуваченої у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 357 КК України, ОСОБА_5, постановою слідчого СВ Полонського РВ УМВС України в Хмельницькій області ОСОБА_7 від 27 серпня 2008 року, в провадженні якого перебувала кримінальна справа, був застосований примусовий привід через органи внутрішніх справ та зобов’язано працівників Полонського РВВС доставити останню 28.08.2008 року в приміщення райвідділу міліції (а.с. 164, кримінальної справи № 13/5328).

Витягами з особових справ потерпілих вбачається, що ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на момент вчинення ОСОБА_5 злочинів, перебували на посадах працівників міліції Полонського РВ УМВС України в Хмельницькій області та мали спеціальні звання (а.с. 99-102).

Суд відхиляє покази підсудної ОСОБА_5, які вона давала в процесі судового розгляду в тій частині, що до вчинення злочинів не причетна, оскільки вони є не послідовними, суперечливими, не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами.

Зокрема, факт умисного, свідомого опору працівникам міліції під час виконання ними службових обов’язків, спричинення останнім тілесних ушкоджень та погрози завдання таких, стверджується показами потерпілих, всіх без виключення свідків, покази яких повністю

Головуючий: С.М. Болотін

узгоджуються як між собою, так і з переглянутими в процесі судового розгляду відеозаписами, з яких вбачається, що ОСОБА_5 чинила прямі, активні та свідомі фізичні дії спрямовані на протидію працівникам міліції та спричинення їм тілесних ушкоджень.

Більше того, дані обставини узгоджуються з показами самої підсудної, яка названих фактів фактично не заперечує, однак викладає свої мотиви вказаних дій.

Факт спричинення потерпілому ОСОБА_1 тілесних ушкоджень повністю стверджується показами лікарів судово-медичних експертів ОСОБА_17 та ОСОБА_18, даними висновку експерта № 336 від 17.05.2010 року, з яких вбачається, що виявлені у потерпілого тілесні ушкодження спричиненні в результаті удару кулаком в обличчя і внаслідок фізіологічних особливостей могли проявитися не відразу після удару, а зі сплином деякого часу – декількох годин, а подекуди й навіть днів, що повністю узгоджується з покадровим відтворенням в процесі судового розгляду відеозаписів подій, де чітко стверджується факт умисного нанесення ОСОБА_5 удару кулаком в обличчя ОСОБА_1 (а.с. 71).

Жодним чином не змінює факту вчинення злочинів та не звільняє підсудну від кримінальної відповідальності твердження останньої, що у пластмасовій ємкості, яку вона використовувала перебуваючи в райвідділі міліції була нейтральна за своїм походженням речовина, оскільки, як вбачається з тверджень потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_1, а також ряду свідків, останні сприймали погрози ОСОБА_5 відносно застосування наявної в неї, за її ж словами та вигуками кислоти, та негативні наслідки для себе, власного життя та здоров’я, виключно реально, як такі, що становлять пряму небезпеку для них.

При цьому, твердження підсудної ОСОБА_5, свідка ОСОБА_19, яка є рідною сестрою останньої щодо використання підсудною в процесі висловлення численних погроз працівникам міліції спричиненням тілесних ушкоджень, під час виконання ними службових обов’язків та протидії останнім, ємкості із звичайною, а не соляною рідиною повністю спростовуються даними протоколу огляду місця події, протоколу огляду предметів та висновку експерта № 355 від 19.05.2010 року, з яких вбачається, що пляшка вилучена в підсудної містила соляну кислоту у значній кількості та безпосередньо використовувалася ОСОБА_5 при висловленні погроз, як потерпілим так і свідкам (а.с. 11; 77; 80).

Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви у об’єктивності вищевказаних матеріалів, їх фальсифікації, ні підсудною, ні її захисником не надано, а тому законні підстави для їх відхилення у суду відсутні.

Суд відхиляє покази свідків ОСОБА_19 (ОСОБА_19.), сина підсудної ОСОБА_16 та ОСОБА_21 щодо фактичних обставин подій, оскільки такі твердження повністю спростовуються вищенаведеними доказами. Більше того, ОСОБА_19 (ОСОБА_19.) та ОСОБА_16 є близькими родичами підсудної, а ОСОБА_21 перебуває з нею в дружніх стосунках, а тому вони є прямо зацікавленими особами.

Не знайшло свого підтвердження в процесі судового розгляду і твердження ОСОБА_5, що всі вищеназвані дії вона чинила з метою захисту від свавілля працівників міліції, які гуртом, на протязі тривалого часу чинили її побиття, в тому числі ногами, оскільки жодних належних та допустимих доказів, які б стверджували названі факти в матеріалах справи не встановлено. Такі твердження ґрунтуються виключно на показах самої ОСОБА_5 та її близьких родичів по крові, що не можна визнати належними та допустимими доказами.

В той же час, названі твердження повністю спростовуються переглянутими в процесі судового розгляду відеозаписами з яких вбачається, що ОСОБА_5 вільно пересувалася по приміщенню райвідділу міліції, на зауваження працівників міліції не реагувала, ображала їх, а ОСОБА_1, крім того, завдала удару кулаком в кабінеті слідчого спочатку в спину, а згодом в обличчя.

Крім того, як вбачається з відеозаписів, саме внаслідок агресивної поведінки самої підсудної, яка кинулася на потерпілого ОСОБА_3, останній за допомогою руки був

Головуючий: С.М. Болотін

змушений захищатися від ОСОБА_5, чим спростовуються твердження останньої, що ОСОБА_3 безпричинно завдав їй удару в обличчя, спричинивши значні тілесні ушкодження, змусивши втратити рівновагу.

Підсудна ОСОБА_5 використовує політику подвійних стандартів, бачучи та декларуючи виключно свої права при цьому повністю ігноруючи свої обов’язки, в тому числі даючи правову оцінку діям слідчого в провадженні якого перебувала кримінальна справа № 13/5328.

В справі не встановлено жодного належного, переконливого та об’єктивного доказу щодо законності дій ОСОБА_5 по відношенню до працівників міліції, їх відповідності вимогам закону, не здобуто таких і в процесі судового розгляду.

Такі твердження ґрунтуються виключно на міркуваннях та припущеннях самої ОСОБА_5, яка є прямо зацікавленою особою, її роздумах щодо процесів в державі, діяльності правоохоронних органів, систематичних звинуваченнях органів прокуратури та внутрішніх справ, суду в хабарництві та упередженості, що не можна визнати допустимими доказами.

При цьому, на думку суду не утворює порушення законних прав ОСОБА_5, той факт, що остання відмовилася від підписання процесуальних документів в процесі досудового слідства, оскільки чинне законодавство вчинення будь-яких додаткових дій з цього приводу органами досудового слідства не передбачає.

Більше того, як вбачається з матеріалів попередньої кримінальної справи № 13/5328 по обвинуваченню ОСОБА_5, остання систематично відмовлялася підписувати процесуальні документи слідчих дій, як і в даному процесі, що є її правом і не утворює порушення таких.

Аналізуючи всі досліджені в судовому засіданні докази по справі в їх сукупності, суд приходять до висновку, що ОСОБА_5, вчинила опір працівникам правоохоронних органів під час виконання покладених на них службових обов’язків, тобто, вчинила злочин, передбачений ст. 342 ч. 2 КК України.

ОСОБА_5, крім того, умисно заподіяла працівникові правоохоронного органу потерпілому ОСОБА_1 тілесні ушкодження легкого ступеня тяжкості у зв’язку з виконанням останнім службових обов’язків, тобто, скоїла злочин, передбачений ст. 345 ч. 2 КК України.

При призначенні покарання підсудній суд враховує, суспільну небезпечність вчинених злочинів, особу підсудної, думку потерпілих, які вважають, що остання повинна понести встановлену законом відповідальність, пом’якшуючі покарання обставини.

ОСОБА_5 раніше не судима, притягувалася до кримінальної відповідальності, працює на фактичних заробітках, де отримує постійні доходи, по місцю проживання характеризується позитивно.

Обставин, що обтяжують покарання підсудної судом не встановлено.

Пом’якшуючою її покарання обставиною є те, що вона позитивно характеризується за місцем проживання.

З врахуванням цих обставин, суд приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_5 без відбування покарання і вона може бути звільнена від нього з випробуванням.

Речові докази по справі: ємкість із кислотою, яка зберігається в камері зберігання речових доказів прокуратури Полонського районну – підлягає знищенню; СД-диск із відеозаписами подій, який зберігається в матеріалах кримінальної справи – підлягає зберіганню в матеріалах кримінальної справи.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд,-

Визнати винною ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ст.

Головуючий: С.М. Болотін

ст. 342 ч. 2, 345 ч. 2 КК України і призначити їй покарання:

- за ст. 342 ч. 2 КК України – 1 (один) рік позбавлення волі.

- за ст. 345 ч. 2 КК України – 2 (два) роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 ч. 1 КК України остаточне покарання обрати за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого більш суворим – 2 (два) роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України засуджену ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання звільнити, якщо вона протягом іспитового строку 1 (один) рік 6 (шість) місяців не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов’язки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 обов’язки - не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.

Речові докази по справі: ємкість із кислотою, яка зберігається в камері зберігання речових доказів прокуратури Полонського району – знищити; СД-диск із відеозаписами подій, який зберігається в матеріалах кримінальної справи – зберігати в матеріалах кримінальної справи.

Запобіжний захід засудженій ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити попередній – підписку про невиїзд.

вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Хмельницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення через Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області.