1-114/2010 Про крадіжку, скоєну у стані алкогольного сп'яніння - 07.10.2010 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Шаргороді в залі суду кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця с. Рахнів-Лісових Шаргородського району Вінницької області, проживаючого по АДРЕСА_1, українця, громадянина України, неодруженого, військовозобов’язаного, з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, раніше судимого Шаргородським районним судом Вінницької області від 06.07.2010 року за ч. 2 ст. 164 КК України до 160 годин громадських робіт, та

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця та мешканця с. Рахнів-Лісових Шаргородського району Вінницької області, проживаючого по АДРЕСА_2, українця, громадянина України, з середньою освітою одруженого, військовозобов’язаного, не працюючого,

у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

Підсудний ОСОБА_1 та ОСОБА_3, будучи в стані алкогольного сп’яніння, за попередньою змовою між собою, 13.06.2010 року о 23 годин 00 хвилин, перебуваючи в с. Рахнах-Лісових Шаргородського району Вінницької області на вул.. Макаренка, підійшли до домогосподарства під № 86, яке належить на праві власності ОСОБА_4 і з метою крадіжки майна ОСОБА_4, через хвіртку зі сторони вул.. Макаренка, проникли на територію вказаного домогосподарства та підійшли до приміщення сараю, який розміщений паралельно до дороги, де ОСОБА_1 помітив двоє вхідних дверей, одні з яких вели в приміщення літньої кухні, а інші в приміщення хліва і були зачиненні на навісні замки, які ОСОБА_3 за допомогою металевої монтажівки, завчасно взятої із собою для скоєння крадіжки, зірвав навісні двері. Та впевнившись у відсутності сторонніх осіб, через вхідні двері проникли в приміщення літньої кухні та хліва, звідки таємно, умисно, з корисливих спонукань викрали слідуюче майно: дюралюмінієвий котел ємкістю 60 літрів вартістю 450 грн.; дюралюмінієвий казан ємкістю 10 літрів вартістю 75 грн.; алюмінієву каструлю ємкістю 10 літрів вартістю 135 грн.; пательню без ручки діаметром 20 см. Вартістю 14 грн.; велосипед "Аїст" вартістю 185 грн.; кубинський мішок вартістю 90 коп. та 73 кг. сушених сливок вартістю одного кілограма станом на липень місяць 2010 року 7 грн. на загальну суму 511 грн., чим завдали ОСОБА_4 матеріальних збитків на загальну суму 1 370 грн. 90 коп.

Допитані в судовому засіданні підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_3 свою вину в пред’явленому їм обвинуваченні визнали повністю і суду пояснили про те, що вони дійсно, будучи в стані алкогольного сп’яніння, за попередньою змовою між собою, з метою крадіжки чужого майна, таємно проникли на територію домогосподарства потерпілої ОСОБА_4, де за допомогою металевої монтажівки, шляхом зриву навісних замків дверей, проникли в приміщення літньої кухні та сараю, звідки викрали належне потерпілій майно, яким розпорядилися на свій власний розсуд, в скоєному щиро розкаюється.

Крім повного визнання своєї вини підсудними їхня вина в пред’явленому їм обвинуваченні підтверджується іншими зібраними по справі доказами, а саме:

заявою потерпілої ОСОБА_4 про вчинення невідомими особами крадіжки майна з її домогосподарства в період часу з 12.06.2010 року по 19.06.2010 року (а.с. 6);

протоколом огляду місця події, яким являється домогосподарство потерпілої ОСОБА_4, розташоване по АДРЕСА_3 (а.с. 8);

протоколом добровільної видачі ОСОБА_3 викраденого в домогосподарстві ОСОБА_4 велосипеда "Аїст" (а.с. 13);

копіями документів про право власності на домогосподарство розташоване за адресою АДРЕСА_3, з яких видно що власником домогосподарства є ОСОБА_4 (а.с. 16);

протоколами відтворення обстановки та обставин події з підсудними ОСОБА_3 та ОСОБА_1, де вони розповіли та показали, яким чином ними було вчинено злочин (а.с. 25-29, 37-42);

висновком судово-товарознавчої експертизи № 45 від 20.07.2010 року (а.с. 48-50);

протоколом огляду речових доказів (а.с. 51);

протоколами очних ставок між підсудними ОСОБА_1, ОСОБА_3 та потерпілою ОСОБА_4 (а.с. 57, 58, 60, 61);

показами потерпілої ОСОБА_4, свідка ОСОБА_5, даними останньою в ході досудового слідства (а.с. 43);

Дані докази, не перевіряючи, суд приймає до уваги так, як підсудні з ними згідні в повному обсязі і в суду підстав для сумніву в їх достовірності та об’єктивності не має.

Таким чином, оцінивши всі зібрані по справі докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що дійсно підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_3 вчинили злочин передбачений ч. 3 ст. 185 КК України, а саме крадіжку чужого майна, вчинену за попередньою змовою групою осіб. Поєднану з проникненням в приміщення, оскільки вони домовившись між собою про крадіжку чужого майна з домогосподарства потерпілою, шляхом зриву навісних замків з приміщень домогосподарства та проникнення в ці приміщення, вчинили крадіжку майна, що належало на праві власності потерпілій, яким розпорядилися на власний розсуд, за що повинні нести відповідальність.

При обранні міри покарання, суд враховує характер та ступінь громадської небезпеки злочину, особи підсудніх, які по місцю проживання характеризуються позитивно.

Обставини пом’якшуючі їхню відповідальність, а саме ті, що вони молоді, важких наслідків від злочину не наступило, заподіяну матеріальну шкоду ОСОБА_3 відшкодовано шляхом повернення викраденого велосипеда та відшкодування збитків в розмірі 2 000 грн., сприяв розкриттю злочину та щиро розкаюється в скоєному.

Обставиною обтяжуючою їх відповідальність являється вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння. Разом з тим, враховуючи те, що підсудний ОСОБА_1, раніше неодноразово вчиняв злочини і має невідбуту частину покарання за вироком Шаргородського районного суду Вінницької області від 06.07.2010 року за ч. 2 ст. 164 КК України у виді 116 годин громадських робіт і відповідно до ст.. 71 КК України (2341-14) покарання по новому вироку має бути призначене за сукупністю вироків. Ст.. 72 КК України (2341-14) не передбачено переведення більш суворого виду покарання в менш суворий, суд вважає, що виправлення підсудного ОСОБА_1 можливе лиш в місцях позбавлення волі. З врахуванням переваги пом’якшуючих обставин над обтяжуючими та особи підсудного ОСОБА_3, суд вважає що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, а тому, -

Керуючись ст.ст. 323; 324 КПК України (1001-05) , суд,-

Визнати ОСОБА_1 винним за ч. 3 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на три роки.

На підставі ч. 1 ст. 71, 72 КК України до покарання, призначеного за новим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Шаргородського районного суду Вінницької області від 06 липня 2010 року, перевівши його із менш суворого покарання у виді громадських робіт у більш суворе покарання у виді позбавлення волі та призначити йому остаточну міру покарання у виді трьох років чотирнадцяти днів позбавлення волі з відбуттям покарання в кримінально-виконавчій установі.

Визнати ОСОБА_3 винним за ч. 3 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на три роки.

На підставі ст. 75, пп. 2-4 ст. 76 КК України, звільнити його від відбуття покарання з іспитовим строком в два роки із покладенням на нього обов’язків не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.