Липоводолинський районний суд Сумської області у складі: головуючого – судді Сибільова О.В.,

при секретарі – Самілик Н.М.,

за участю: прокурора Тютюнник С.М.,

потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2,

адвоката ОСОБА_3,

представника цивільного відповідача ОСОБА_4,

представника цивільного відповідача ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Липова Долина, Сумської області кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Донський, Волноваського району, Донецької області, мешканця с. Герасимівка, Роменського району, Сумської області, гр-на України, освіта – середня, спеціальність – водій, працюючого – водій ТОВ "Торгсервіс", на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуваючого, неодруженого, раніше не судимого,

в скоєнні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України,

Підсудний ОСОБА_6 скоїв злочин з необережності, передбачений ст. 286 ч. 1 КК України за наступних обставин.

16 грудня 2009 року ОСОБА_6, близько 13.00 години, керуючи автомобілем Зіл-431610, д.з. НОМЕР_1, що належить ВКП ТОВ "Торгсервіс", рухався по автодорозі "Липова Долина – Недригайлів" в напрямку смт. Недригайлів та, зневаживши безпекою дорожнього руху, не врахувавши дорожньої обстановки (засніжену, слизьку проїзну частину), не впевнившись в безпечності виконання маневру, виїхав на зустрічну смугу руху та допустив зіткнення з зустрічно рухаючимся автомобілем Ваз-21101, д.з. НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_8, в результаті чого: пасажиру автомобіля Ваз-21101 ОСОБА_2 було завдано тілесних ушкоджень у вигляді: ЗЧМТ, струсу головного мозку, крововиливу в області лобу з правого боку, які згідно висновку судово-медичного експерта № 71 від 23 лютого 2010 року кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що потягли короткочасний розлад здоров’я; пасажиру автомобіля Ваз 21101 ОСОБА_1 було завдано тілесних ушкоджень у вигляді закритого перелому 5-го ребра зправа зі зміщенням, які згідно висновку судово-медичного експерта № 70 від 23 лютого 2010 року кваліфікуються як тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.

В діях водія ОСОБА_6 вбачається порушення наступних пунктів Правил дорожнього руху України:

1.3. Учасники дорожнього руху зобов’язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

1.5. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров’ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов’язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

10.1. Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

12.1. Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

14.2. Перед початком обгону водій повинен переконатися в тому, що:

в) смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані;

Порушення водієм ОСОБА_6 п.п. 1.3, 1.5, 2.3.б, 10.1, 12.1, 14.2.в ПДР України (1306-2001-п) знаходиться в прямому причинному зв’язку з подією ДТП та наслідками у вигляді спричинення потерпілим ОСОБА_2 та ОСОБА_1 тілесних ушкоджень.

Дії ОСОБА_6 по порушенню Правил дорожнього руху України (1306-2001-п) умисні, форма вини до наслідків, що настали – необережна (злочинна самовпевненість).

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_6, свою вину в скоєнні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України, визнав частково та показав, що дійсно він був учасником дорожньо-транспортної пригоди, що сталася за вказаних обставин, водночас мотивував частковість визнання своєї вини тим, що проїзна частина в момент ДТП не була оброблена протиожеледним покриттям (а.с. 300).

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 підтвердив надані ним під час досудового слідства свідчення та показав, що дійсно йому були спричинені зазначені легкі тілесні ушкодження під час ДТП, що сталася за вказаних обставин. Під час руху був пристебнутий паском безпеки. Цивільний позов, заявлений ним до ВКП ТОВ "Торгсервіс", про відшкодування майнової шкоди в сумі 314 гривень та моральної шкоди в сумі 10000 гривень, підтримує в повному обсязі (а.с. 307).

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 підтвердила надані нею під час досудового слідства свідчення та показала, що дійсно їй були спричинені зазначені тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості під час ДТП, що сталася за вказаних обставин. Підтвердила, що під час руху не була пристебнута паском безпеки. Цивільний позов, заявлений нею до ВКП ТОВ "Торгсервіс" про відшкодування моральної шкоди в сумі 10000 гривень, підтримує в повному обсязі (а.с. 304).

Представник залученого до участі в справі в якості цивільного відповідача ОСОБА_9, позов потерпілих не визнав, мотивуючи це необґрунтованістю їх вимог, відсутністю в діях підсудного ОСОБА_6 складу злочину, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України.

Представник залученого до участі в справі в якості цивільного відповідача ВАТ "Страхова група ТАС" в судове засідання з’явився, своїх заперечень стосовно позовів потерпілих суду не надав (а.с. 328).

Крім часткового визнання своєї провини, вина підсудного ОСОБА_6 в скоєнні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України, підтверджується наступними доказами:

- протоколом огляду місця події (а.с. 12-17), зі схемою та фототаблицею до нього, під час якого було зафіксовано слідову картину дорожньо-транспортної пригоди;

- протоколом додаткового огляду місця події (а.с. 18-27), зі схемою та фототаблицею до нього, під час якого було додатково огляду місце події за участю водіїв ОСОБА_6 та ОСОБА_8;

- протоколами огляду та перевірки технічного стану транспортних засобів, пошкоджених під час ДТП (а.с. 28-31);

- Протоколом відтворення обстановки та обставин події, проведеного за участю потерпілої ОСОБА_1, під час якого були перевірені та уточнені її свідчення (а.с. 44-46);

- Протоколом відтворення обстановки та обставин події, проведеного за участю потерпілого ОСОБА_2, під час якого були перевірені та уточнені його свідчення (а.с. 56-58);

- Протоколом допиту свідка ОСОБА_10, під час якого він пояснив, що зіткнення з зустрічно рухаючимся автомобілем Ваз-21101 та автомобіля Зіл (під керуванням ОСОБА_6.), пасажиром якого він був, сталося під час того, як водій ОСОБА_6 почав маневр обгін попутно рухаючогося автомобіля Ваз-2105 (а.с. 68-70);

- Протоколом відтворення обстановки та обставин події, проведеного за участю свідка ОСОБА_10, під час якого були перевірені та уточнені його свідчення (а.с. 71-73);

- Протоколом допиту свідка ОСОБА_11, під час якого він пояснив, що зіткнення з зустрічно рухаючимся автомобілем Ваз-21101 та автомобіля Зіл, пасажиром якого він був, сталося під час того, як водій ОСОБА_6 почав обганяти попутно рухаючийся автомобіль Ваз-2105 (а.с. 74-76); Суд критично відноситься то показів цього свідка, оскільки під час дачі ним первісних пояснень цей свідок зазначав про те, що ОСОБА_6 здійснював маневр обгону;

- Протоколом відтворення обстановки та обставин події, проведеного за участю свідка ОСОБА_11, під час якого були перевірені та уточнені його свідчення (а.с. 77-79);

- Протоколом допиту свідка ОСОБА_8, під час якого він пояснив, що зіткнення з зустрічно рухаючимся автомобілем Зіл, під керуванням водія ОСОБА_6, сталося на його смузі руху, коли керований ОСОБА_6 автомобіль, здійснював обгін транспорту (а.с. 80-82);

- Протоколом відтворення обстановки та обставин події, проведеного за участю свідка ОСОБА_8, під час якого були перевірені та уточнені його свідчення (а.с. 83-86);

- Протоколом допиту водія ОСОБА_6 в якості свідка (а.с. 102-104), та протоколом відтворення обстановки та обставин події, проведеного за його участю, під час якого були перевірені та уточнені його свідчення (а.с. 105-108), а також під час цих допитів він підтвердив, що зіткнення сталося під час виконання ним маневру обгін, а не при уникненні зіткнення з попутно рухаючимся автомобілем Ваз, який залишився не встановленим;

- висновком судово-медичного експерта № 70 від 23 лютого 2010 року, згідно якого ОСОБА_1 було завдано тілесних ушкоджень у вигляді закритого перелому 5-го ребра зправа зі зміщенням, які кваліфікуються як тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості (а.с. 116-117);

- висновком судово-медичного експерта № 71 від 23 лютого 2010 року, згідно якого ОСОБА_2 було завдано легких тілесних ушкоджень у вигляді ЗЧМТ, струсу головного мозку, крововиливу в області лобу з правого боку (а.с. 116-117);

- висновком транспортно-трасологічної експертизи № 97, від 04 лютого 2010 року, згідно якого місце зіткнення транспортних засобів знаходиться на смузі руху автомобіля Ваз 21101 (а.с. 128-145);

- висновком автотехнічної експертизи № 96 від 04 лютого 2010 року, згідно якого в діях водія ОСОБА_6 вбачається порушення п.п. 10.1, 12.1, 14.2.в ПДР (1306-2001-п) , що знаходяться в причинному зв’язку з пригодою, що трапилась, водій ОСОБА_6 мав технічну можливість уникнути зіткнення, а в діях водія ОСОБА_8 таких порушень не вбачається (а.с. 165-169).

- Протоколами огляду предметів автомобілів Ваз 21101 та Зіл 431610, під час яких були зафіксовані пошкодження цих автомобілів (а.с. 173-174).

Аналізуючи покази підсудного надані суду, а також посилання сторони захисту на неповноту слідства, відсутність в діях ОСОБА_6 складу злочину, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України, суд вважає їх непереконливими, необґрунтованими та такими, що надані з метою уникнути відповідальності, в зв’язку з наступним.

Як обґрунтування своїх заперечень, сторона захисту посилається на неналежність доказу – першого протоколу огляду місця події (а.с. 12-17). Але допитані в судовому засіданні слідчий, що проводив огляді та поняті, що приймали участь в цій слідчій дії, підтвердили її законність (а.с. 363-365). Непереконливими є посилання захисту і на відсутність підписів водія ОСОБА_6 в цьому протоколі, оскільки він учасником цієї слідчої дії не зазначений, не робить його учасником цієї дії і згадування його прізвища в схемі до цього протоколу.

Не викликає сумнівів у суду і висновок судово-медичного експерта № 70, згідно якого ОСОБА_1 було завдано середньої тяжкості тілесних ушкоджень. Законність та обґрунтованість цього висновку підтвердив в судовому засіданні допитаний в якості свідка завідуючий Роменським бюро СМЕ ОСОБА_12, а також допитана згідно матеріалів окремого доручення суду експерт ОСОБА_13

Безпідставними є посилання сторони захисту і на невирішеність питання стосовно користування потерпілою ОСОБА_1 пасками безпеки в зв’язку з тим, що подія ДТП сталася внаслідок необережних злочинних дій підсудного ОСОБА_6 (якими вже спричинені тілесні ушкодження потерпілій), а не з тим, що потерпіла не користувалась пасками безпеки в момент ДТП. Ця обставина може впливати лише розмір відшкодування моральної шкоди.

Сам підсудний під час допиту в судовому засіданні підтвердив, що під час керування автомобілем Зіл безпосередньо перед ДТП він знав про те, що проїзна частина не оброблена протиожеледним покриттям (а.с. 300), але все одно почав маневр обгін, внаслідок чого транспортний засіб втратив керованість та сталося зіткнення з автомобілем Ваз 21101. Відповідно до п. 10.1, 12.1 Правил дорожнього руху України (1306-2001-п) ОСОБА_6 повинен був обрати безпечну швидкість руху, а також впевнитись в безпечності маневру, з урахуванням своєї обізнаності про відсутність протиожеледного покриття та дорозі, але він цього не врахував, внаслідок чого і сталася ця пригода.

Необґрунтованими є також посилання сторони захисту на наявність частини вини в діях водія, обгін якого здійснював ОСОБА_6 (автомобіль Ваз-2105 (2107), що залишився не встановленим). Це виходить з того, що ОСОБА_6 декілька хвилин рухався в попутньому з ним напрямку та бачив його рухи зправа-наліво по проїзній частині, а отже цей автомобіль вже представляв небезпеку для руху його транспорту, водночас ОСОБА_6 не зваживши на небезпеку з боку цього автомобіля, почав маневр його обгону, чого не повинен був робити в цій ситуації, не впевнившись в його безпеці.

Крім того, відмовляючи в задоволенні клопотань стороні захисту про призначення повторної (додаткової) судово-медичної експертизи, а також повторної автотехнічної, суд зважав на те, що ОСОБА_6 під час досудового слідства знайомився з матеріалами експертиз, а також матеріалами справи в повній їх сукупності, при цьому йому неодноразово роз’яснювались його права (в тому числі право користуватись послугами адвоката), але він жодних клопотань, заяв або своїх заперечень з цього приводу не заявляв.

Також, суд критично відноситься до показів підсудного та надає перевагу іншим доказам по справі, оскільки вони носять непостійний та непереконливий характер. Це вбачається з того, що під час надання перших пояснень підсудний зазначав про здійснення маневру обгону (а.с. 32), в наступному змінив свої свідчення та наполягав на тому, що виїхав на зустрічну смугу з метою уникнути зіткнення зі зниклим автомобілем Ваз 2105 (а.с. 102-104, 187-188 198-199). Але ця обставина нічим об’єктивно не підтверджена в справі.

Таким чином, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_6 доведена в повному обсязі, що підтверджується його показами, зібраними доказами, а також матеріалами кримінальної справи в повній їх сукупності.

Своїми необережними діями, що виразились в порушенні правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а саме п.п. 1.3, 1.5, 2.3.б, 10.1, 12.1, 14.2.в Правил дорожнього руху України (1306-2001-п) , при керуванні автомобілем Зіл 431610, д.з. НОМЕР_1, внаслідок чого сталася дорожньо-транспортна пригода, під час якої ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, ОСОБА_6, скоїв злочин передбачений ст. 286 ч. 1 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

До пом’якшуючих покарання обставин суд відносить позитивні характеристики за місцем проживання та роботи підсудного, а також ту обставину, що він є особою раніше не судимою та скоїв злочин середньої тяжкості з необережності.

Обтяжуючі покарання обставини відсутні.

Заявлені потерпілими ОСОБА_2 та ОСОБА_14 цивільні позови підлягають частковому задоволенню (а.с. 47-49, 59-61).

Належним відповідачем по справі є ВКП ТОВ "Торгсервіс", оскільки винними діями і під час безпосереднього виконання своїх обов’язків працівником цього підприємства було завдано шкоду, а також саме це підприємство є власником джерела підвищеної небезпеки (автомобіля), діяльністю якого спричинено шкоду.

Суд вважає доведеним позов ОСОБА_2 в частині відшкодування майнової шкоди в сумі 314 гривень, що підтверджується листком непрацездатності, копією чеків на придбання ліків, а також довідкою з лікарні (а.с. 62-64). Стосовно стягнення з цивільного відповідача коштів на відшкодування моральної шкоди, суд вважає також спричинення позивачеві моральних страждань доведеними, оскільки він дійсно знаходився на амбулаторному лікуванні в зв’язку з отриманими легкими тілесними ушкодженнями, що вже викликає певні моральні страждання. Водночас, виходячи з умов розумності та справедливості, суд вважає задовольнити в цій частині позов ОСОБА_2, стягнувши в відповідача ВКП ТОВ "Торгсервіс" на відшкодування моральної шкоди кошти в сумі 2000 гривень.

За позовом ОСОБА_1, суд також вважає спричинення позивачеві моральних страждань доведеними, оскільки вона дійсно знаходилась на лікуванні в зв’язку з отриманими травмами (середнього ступеня тяжкості), що вже викликає певні моральні страждання. Водночас, виходячи з умов розумності та справедливості, суд вважає необхідним задовольнити в цій частині позов ОСОБА_1, стягнувши в відповідача ВКП ТОВ "Торгсервіс" на відшкодування моральної шкоди кошти в сумі 4000 гривень.

Речові докази – автомобіль Ваз 21101 д.з. НОМЕР_2, належить залишити у користуванні власника, автомобіль Зіл 431610, д.з. НОМЕР_1, на який з метою забезпечення позову накладений арешт, до вирішення питання про відшкодування шкоди потерпілим належить залишити в Липоводолинському РВ ГУМВС України в Сумській області.

Судових витрати по справі: 2898 гривень, витрачені на проведення транспортно-трасологічної експертизи; 1720,8 гривень, витрачені на проведення атвотоварознавчої експертизи; 1950,24 гривень витрачені на проведення авто технічної експертизи належить стягнути з підсудного.

При призначенні виду та міри покарання суд враховує особу підсудного, характер та ступінь суспільної небезпечності скоєного злочину, пом’якшуючі покарання обставини.

Оскільки підсудний працює, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, раніше не судимий, вперше скоїв злочин середньої тяжкості з необережності, з урахуванням думки потерпілої про те, що вона (дослівно) не тримає на нього зла, суд вважає за можливе його виправлення без ізоляції від суспільства, застосувавши до підсудного покарання у виді виправних робіт в межах санкції ст. 286 ч. 1 КК України.

З урахуванням того, що ОСОБА_6 працює тривалий час водієм, іншого джерела доходу він не має, за час роботи вперше скоїв злочин, пов'язаний з безпекою руху транспорту, частково визнав свою вину в скоєнні злочину, суд вважає за можливе не застосовувати до підсудного додаткової міри покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Запобіжний захід, обраний підсудному ОСОБА_6 – підписку про невиїзд, до вступу вироку в законну силу залишити без зміни.

Керуючись ст. 286 ч. 1 КК України, ст.ст. 1166, 1167, 1172 ЦК України, ст.ст. 28, 323 - 324 КПК України, суд –

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, в изнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України та призначити йому покарання у виді виправних робіт на строк 1 рік 10 місяців з відрахуванням в доход держави 10 відсотків заробітку.

Речові докази - автомобіль Ваз 21101 д.з. НОМЕР_2, належить залишити у користуванні власника, автомобіль Зіл 431610, д.з. НОМЕР_1, на який, з метою забезпечення позовів накладений арешт, до вирішення питання про відшкодування шкоди потерпілим належить залишити в Липоводолинському РВ ГУМВС України в Сумській області.

Стягнути з ВКП ТОВ "Торгсервіс", Сумська область, м. Кролевець, вул. Кооперативна, 4, ідентифікаційний код 30033501, на користь ОСОБА_2 на відшкодування майнової шкоди кошти в сумі 314 гривень та моральної шкоди кошти в сумі 2000 гривень.

Стягнути з ВКП ТОВ "Торгсервіс", Сумська область, м. Кролевець, вул. Кооперативна, 4, ідентифікаційний код 30033501, на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди кошти в сумі 4000 гривень.

Стягнути з ОСОБА_6 судові витрати по справі:

- 2898 гривень, витрачені на проведення судової транспортно-трасологічної експертизи;

- 1720 гривень 80 копійок, витрачені на проведення судової автотоварознавчої експертизи;

- 1950 гривень 24 копійки, витрачені на проведення судової автотехнічної експертизи.

Запобіжний захід ОСОБА_6 до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція протягом 15 діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Сумської області через Липоводолинський районний суд Сумської області.