Каховський міськрайонний суд Херсонської області
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
29 червня 2010 року
Справа№ 1 – 279/10
|
Каховський міськрайонний суд Херсонської області в складі
головуючого судді Марків Т.А.,
за участю прокурорів Палагнюка О.І., Сосновського О.А.,
захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2,
при секретарі Діденко С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Каховка, кримінальну справу за обвинуваченням
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Любимівка Каховського району Херсонської області, громадянина України, освіта повна загальна середня, неодруженого, непрацюючого, мешканця АДРЕСА_1, судимого 11 грудня 2002 року Каховським міським судом Херсонської області за ч. 3 ст. 142 КК України 1960 року, ч. 3 ст. 185, ст. 70 КК України на шість років позбавлення волі – звільненого 01 вересня 2007 року за відбуттям строку покарання,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,
встановив:
07 лютого 2009 року в нічний час ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, поблизу будинку № 7 по вул. Жовтневій в м. Каховка Херсонської області, з корисливих мотивів, відкрито, без застосування насильства викрав мобільний телефон марки "Соні Еріксон", флеш-картку до нього, стартовий пакет "Лайф", чим завдав потерпілому ОСОБА_4 майнову шкоду на суму 1 020 грн.
В судовому засіданні підсудний вину визнав частково, не заперечуючи факту заволодіння майном потерпілого стверджував, що корисливих мотивів та наміру викрасти телефон не мав. Пояснив, що 07 лютого 2009 року, після вживання алкогольних напоїв, біля будинку, де проживає, він зустрів раніше незнайомого йому ОСОБА_5 та з дозволу потерпілого скористався його мобільним телефоном. Через деякий час на вимогу власника телефон повернути відмовився та, злякавшись поведінки потерпілого й можливого побиття, втік. У вчиненому щиро розкаюється.
Вина підсудного повністю підтверджується зібраними на досудовому слідстві, перевіреними та дослідженими в судовому засіданні доказами.
Так, в судовому засіданні потерпілий засвідчив, що в лютому 2009 року в нічний час на вулиці Жовтневій у місті Каховка незнайомий хлопець (як згодом виявилося – ОСОБА_3) вихопив в нього з рук телефон – сказав, що подивиться. Згодом він попросив підсудного повернути телефон, але той відмовився та почав тікати. Коли, через деякий час, вони разом із товаришем зустріли ОСОБА_3, останній повідомив, що телефон загубив та знову втік.
Як показав в судовому засіданні свідок ОСОБА_6, взимку 2009 року (дату точно не пам’ятає) вночі на вул. Жовтневій у м. Каховка він зустрів потерпілого, який поспішав – доганяв ОСОБА_3 та, здається, сказав, що в нього забрали телефон. Потім він бачив як ОСОБА_4 з підсудним стояли та розмовляли, після чого ОСОБА_3 почав бігти.
Відповідно до показів, наданих свідком ОСОБА_7 на досудовому слідстві (а.с. 15) та підтверджених ним в судовому засіданні, 07 лютого 2009 року в нічний час на вулиці Жовтневій у м. Каховка він бачив, що підсудний вихватив з рук ОСОБА_5 мобільний телефон. Через деякий час йому зателефонував потерпілий, повідомив, що в нього забрали телефон та попросив допомоги. Від людей вони дізналися, що грабіжника звуть ОСОБА_3 та проживає він в АДРЕСА_1. Тієї ж ночі вони зустріли підсудного, вимагали провернути викрадене, але той втік.
Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що зимою 2009 року бачив разом потерпілого та ОСОБА_3 Коли дізнався від ОСОБА_5, що в нього підсудний забрав мобільний телефон, повідомив як звуть останнього та де він проживає.
З протоколу ставки віч-на-віч від 02 березня 2009 року (а.с. 25) вбачається, що під час проведення цієї слідчої дії ОСОБА_3 підтвердив, що він втік з телефоном ОСОБА_5
Кваліфікація дій підсудного за ч. 2 ст. 186 КК України вірна так як він скоїв відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно.
До посилання підсудного на відсутність в нього корисливих мотивів та намірів заволодіти майном потерпілого суд ставиться критично, як до способу пом’якшити відповідальність за скоєне.
Призначаючи покарання підсудному, суд враховує: ступінь тяжкості й суспільної небезпеки вчиненого злочину та його наслідків; особу винного, який, судимий за злочин проти власності, належних висновків щодо оцінки своєї поведінки не зробив – скоїв новий злочин через нетривалий строк після звільнення з місць позбавлення волі, його вік, сімейний стан, перебування на його утриманні малолітньої дитини, позитивні характеристики за місцем проживання; обставини, які пом’якшують покарання, – щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку; обставину, яка обтяжує покарання, – вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп’яніння.
При цьому суд вважає, що покарання ОСОБА_3 повинне бути призначене у вигляді позбавлення волі в мінімальних межах санкції ч. 2 ст. 186 КК України.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,
засудив:
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, та призначити покарання – чотири роки позбавлення волі, з поміщенням до кримінально-виконавчої установи.
Строк відбування покарання обчислювати з 11 лютого 2010 року.
Запобіжний захід ОСОБА_3 залишити без змін – тримання під вартою.
На вирок може бути подана апеляція на протязі п’ятнадцяти діб до апеляційного суду Херсонської області через Каховський міськрайонний суд Херсонської області.