Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:

головуючого - судді - Стеблини А.В.

при секретарі - Кумановської Т.П.

з участю прокурора - Мельниченко А.О.

адвоката - ОСОБА_36

потерпілих - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

ОСОБА_5

представника потерпілого - ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу по обвинуваченню ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4 року

народження, уродженця м. Щорс Чернігівської

області, українця, громадянина України, з базовою

загальною середньою освітою, одруженого, має на

утриманні двох неповнолітніх дітей - сина ОСОБА_8

ІНФОРМАЦІЯ_2 та дочку ОСОБА_9

ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого

менеджером у ФОП ОСОБА_10, не

судимого, зареєстрованого в АДРЕСА_1, мешканця АДРЕСА_2

у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 309 КК України,

ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_5 року

народження, уродженця с. Бурсук Каменського

району Республіки ОСОБА_31, ОСОБА_31,

громадянина ОСОБА_31, з професійно-технічною

освітою, одруженого, має на утриманні двох

неповнолітніх дітей - сина ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_6

року народження та дочку ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_7 року

народження, працюючого менеджером у ФОП

ОСОБА_10, не судимого в силу ст. 89 КК

України, проживаючого за адресою: м. Чернігові,

вул. Незалежності, 16/109 -

у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 190 КК України,

18 грудня 2004 року, ОСОБА_7, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_11, на автомобілі марки "Ауді-90", державний номерний знак НОМЕР_1, прибули до постійного місця проживання потерпілого ОСОБА_15, розташованого за адресою: АДРЕСА_3, після чого, діючи шляхом обману, під приводом покупки телевізора, перенесли телевізор з квартири ОСОБА_15 до вищевказаного автомобіля, на якому прибули до зупинки громадського транспорту по вул. Богунського м. Чернігова, де у салоні автомобіля, ОСОБА_7 та ОСОБА_11, за попередньою змовою, погрожували ОСОБА_16 застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілого, після чого вийшли з машини, та продовжували погрожувати ОСОБА_16, а потім відштовхнули його від автомобіля, застосувавши до нього насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілого, після чого зникли з місця скоєння злочину, чим відкритого заволоділи телевізором "Юніверсум" з пультом дистанційного керування загальною вартістю 1 350 грн., що належав потерпілому ОСОБА_16

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 18 лютого 2005 року, у вечірній час, ОСОБА_7, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_11 і невстановленою у ході досудового слідства особою, повторно, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_4, під приводом продажу автомобіля потерпілому ОСОБА_2, діючи шляхом обману та зловживаючи довірою останнього, заволоділи грошовими коштами в розмірі 1000 доларів США, що відповідно до курсу Національного Банку України, встановленого на 18.02.2005 року становить 5 299,1 грн., які належали потерпілому ОСОБА_2

Продовжуючи свою злочинну діяльність, протягом кінця лютого - березня 2005 року, ОСОБА_7, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_11 та іншими невстановленими у ході досудового слідства особами, повторно, перебуваючи біля магазина "Перлина", розташованого по проспекту ОСОБА_50, м. Чернігова, під приводом продажу автомобіля, неодноразово зустрічалися з потерпілим ОСОБА_4, та діючи шляхом обману останнього, 22.02.2005 року ОСОБА_7 діючи за єдиним злочинним умислом з ОСОБА_11 і невстановленими у ході досудового слідства особами, заволоділи грошовими коштами в сумі 1 000 доларів США, що відповідно до курсу Національного Банку України встановленого на 22.02.2005 року становить 5 299,1 грн., які належали потерпілому ОСОБА_4, чим заподіяли останньому матеріальний збиток, 22.03.2005 року, ОСОБА_7 діючи за єдиним злочинним умислом з ОСОБА_11 та невстановленими у ході досудового слідства особами, заволоділи грошовими коштами в сумі 3 000 доларів США, що відповідно до курсу Національного Банку України встановленого на 22.03.2005 року становить 15 873,3 грн., які належали потерпілому ОСОБА_4, а 10.04.2005 року, невстановлена у ході досудового слідства особа, діючи за єдиним злочинним умислом з ОСОБА_11, ОСОБА_7 та невстановленими у ході досудового слідства особами, заволоділа грошовими коштами в сумі 500 доларів США, що відповідно до курсу Національного Банку України, встановленого на 10.04.2005 року становить 2 637,35 грн., які належали потерпілому ОСОБА_4, а всього заволоділи грошовими коштами на загальну суму 23 809,75 грн., які належали ОСОБА_4, і що у сто і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян та завдало значної шкоди потерпілому ОСОБА_4

Продовжуючи свою злочинну діяльність, в період часу з лютого 2005 року по березень 2005 року, в м. Чернігові, ОСОБА_7, за попередньою змовою з ОСОБА_11, під приводом продажу автомобіля, діючи за єдиним злочинним умислом, повторно, шляхом обману ОСОБА_5, заволодів грошовими коштами останнього, а саме: 17.02.2005 року заволоділи грошовими коштами в сумі 1 000 доларів США, що відповідно до курсу Національного Банку України, встановленого на 17.02.2005 року становить 5 299,1 грн., які належали потерпілому ОСОБА_5, чим завдали останньому матеріальні збитки; 04.03.2005 року заволоділи грошовими коштами в сумі 4 600 доларів США, що відповідно до курсу Національного Банку України, встановленого на 04.03.2005 року становить 2 4373,56 грн., які належали ОСОБА_5, чим завдали останньому матеріальні збитки; 08.03.2005 року заволоділи грошовими коштами в сумі 480 доларів США, що відповідно до курсу Національного Банку України, встановленого на 08.03.2005 року становить 2 543,04 грн., які належали ОСОБА_5, чим завдали останньому матеріальні збитки; у період часу з 13.03.2005 року по 15.03.2005 року заволоділи грошовими коштами в сумі 1 250 грн., які належали ОСОБА_5, а всього заволоділи грошовими коштами на загальну суму 33 465,7 грн., що є великим розміром, оскільки у двісті п’ятдесят і більше раз перевищують неоподаткований мінімум доходів громадян, які належали потерпілому ОСОБА_5 Таким чином, ОСОБА_7 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_11 у період часу з 17.02.2005 року по 15.03.2005 року, під приводом продажу автомобіля, діючи за єдиним злочинним умислом, повторно, шляхом обману ОСОБА_5, заволоділи грошовими коштами останнього на загальну суму 33 465,7 грн.

Крім того, органами досудового слідства ОСОБА_7 обвинувачується в тому, що він, у невстановлений слідством час, у невстановленої слідством особи, незаконно, без мети збуту, придбав пакет з речовиною вагою 4,5929 г., що містить у собі психотропну речовину, обіг якої обмежений - метамфетамін, вміст якого становить 14,52%, що зберігав при собі. 18.02.2008 року, у денний час, ОСОБА_7, продовжуючи зберігати при собі пакет з речовиною вагою 4,5929 г., що містить у собі психотропну речовину, обіг якої обмежений - метамфетамін, вміст якого становить 14,52%, переніс його на стоянку автотранспорту розташовану по вул. Белова, 5-Б м. Чернігова. 18.02.2008 року, на стоянці автотранспорту, яка розташована за адресою: м. Чернігів, вул. Белова, 5-Б, працівниками міліції був затриманий ОСОБА_7, у якого був виявлений та вилучений пакет з речовиною білого кольору вагою 4,5929 г., що містить в собі психотропну речовину, обіг якої обмежений - метамфетамін, процентний вміст якого становить 14,525, масою 0,6669 грама.

Будучи допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_7 свою вину за пред’явленим йому обвинуваченням по ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 309 КК України не визнав та показав, що ніяких шахрайських дій відносно потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а також розбійного нападу на ОСОБА_3, про що зазначено в обвинуваченні, він не вчиняв.

Наркотичні засоби він не вживає. 18.02.2008 року на території автостоянки по вул. Белова він був затриманий працівниками УБОЗу, які витягнули його з машини та поклали його обличчям на асфальт. При особистому обшуку з правої задньої кишені джинсів дістали пакетик з порошком. Він сказав, що це пакет не його, і зрозумів, що його підкинули. В приміщенні УБОЗу від нього вимагали підписати якісь папери, при цьому над ним знущались, від чого він втратив свідомість. Один з працівників міліції дав йому якусь пігулку, і сказав, якщо він її вип’є, то йому стане краще. Він випив ту пігулку і його стало всього трусити. Наступного дня до нього прибув адвокат і його відвезли до лікарні. В лікарні йому зробили аналізи і в сечі було виявлено психотропну речовину. Результатом такого аналізу він вважає дії тієї пігулки, яку йому дав працівник міліції.

Будучи допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_11 свою вину за пред’явленим йому обвинуваченням по ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 190 КК України фактично не визнав та показав, що з потерпілим ОСОБА_3 вони разом працювали у ФОП ОСОБА_10 і той йому в квартирі встановлював вікна. Вчинення розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_3 категорично заперечує. Також, він заперечує свою причетність до заволодінні грошей потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_4 Що стосується потерпілого ОСОБА_5, то він у того брав гроші в борг, про що свідчить написана ним розписка. Частково борг потерпілому ОСОБА_5 він повернув, і в подальшому має намір повністю з ним розрахуватись. Отримання грошей від потерпілого ОСОБА_5 на придбання автомобіля категорично заперечує.

Потерпілий ОСОБА_2 у суді показав, що з підсудним ОСОБА_7 вони знайомі давно, оскільки мешкають в одному районі, а з ОСОБА_11 раніше два рази зустрічались в одній компанії, однак особисто знайомі на були. В 2005 році він вирішив придбати собі автомобіль, який вже був у використанні. В газеті "Оголошення по середах" він знайшов оголошення про те, що приганяють автомобілі з-за кордону. Він зателефонував по вказаному в оголошенні телефону і домовився про зустріч біля управління МЧС в Чернігівській області. Коли прийшов на зустріч в обумовлене місце, то побачив там в автомобілі свого знайомого ОСОБА_7, який був разом з ОСОБА_11 При цьому, ОСОБА_7 представив йому ОСОБА_11, і сказав, що це його найкращий друг і йому повністю можна довіряти. Також, ОСОБА_7 сказав, що ОСОБА_11 приганяє автомобілі, а він йому допомагає. Вони домовились, що коли він визначиться з маркою автомобіля, то їм і зателефонує. В розмові вони обговорювали і розмір завдатку, який буде залежати від вартості автомобіля. Вони обмінялися контактними телефонами і розсталися. Через два дні до нього зателефонував ОСОБА_7 і сказав, що всі питання по придбанню автомобіля буде вирішувати ОСОБА_11 Потім, через два дні йому зателефонував ОСОБА_11 і став пропонувати марки автомобілів. Він сказав, що його цікавить автомобіль Тайота Карола. Тоді, ОСОБА_11 відповів, що коли знайде вказану марку автомобіля, то вийде з ним на зв’язок. В той же день ОСОБА_11 знову йому зателефонував і сказав, що знайшов той автомобіль, який його цікавить, і ще кращої комплектації. ОСОБА_11 повідомив, що вартість автомобіля складає від 4 000 до 5 000 доларів США, а сума завдатку буде складати 2 500 доларів США. Він відмовився давати таку суму завдатку. Вони погодили сума завдатку, яка буде складати 1 000 доларів США і домовились про зустріч. Ввечері вони зустрілись біля управління МЧС в Чернігівській області, куди ОСОБА_11 приїхав на автомобілі "Хонда" з незнайомим йому чоловіком, якого представив своїм рідним братом і сказав, що саме він поїде за кордон по машину. Він за пропозицією ОСОБА_11 передав його брату 1 000 доларів США і вони домовились, що автомобіль буде через два тижні. Коли передавав гроші, то він запропонував написати розписку, але вони відповіли, що знають один одного і цього робити не треба. Через два тижні він зателефонував ОСОБА_11 і запитав у того, де його автомобіль. ОСОБА_11 йому відповів, що треба зачекати і автомобіль скоро буде. Наступного дня він знову зателефонував ОСОБА_11 і запитав про автомобіль. Той йому відповів, що автомобіль знаходиться на митниці і необхідно ще дати йому 1 000-1 500 доларів США на його розмитнення. На це він сказав, що дасть гроші тільки тоді, коли йому пригонять автомобіль. Протягом двох тижнів він телефонував ОСОБА_11, і той казав, що автомобіль стоїть на кордоні. Коли через два тижні ОСОБА_11 взагалі відключив свій телефон, то тоді він зрозумів, що його обманули і став шукати зустрічі з ОСОБА_7 Одного разу він разом з братом приїхали додому до ОСОБА_7, і той їм розповів, що ОСОБА_11 став заручником ситуації, так як його брат взяв гроші і зник. При цьому, ОСОБА_7 запевнив його, що коли знайдуть брата ОСОБА_11, то зателефонують йому і проблема буде вирішена. Приблизно через два тижні вони знову зустрілись з ОСОБА_7, але він відмовився з ними спілкуватися і сказав, що нічого не знає. Оскільки він весь час був зайнятий по роботі, то пошуком ОСОБА_11 зайнявся його брат. Приблизно через два місяці брат зустрів в місті підсудних та їх друзів, які оточили його і стали погрожувати, та говорити, щоб вони відмовились від повернення їм грошей. Брат відразу зателефонував йому і попросив того приїхати. Прибувши на місце, він сказав підсудним та всім присутнім, щоб припинили їм погрожувати, а якщо з ними щось трапиться, то він знає куди звернутися і вони будуть відповідати за свої дії. Після того, як він звернувся з заявою до міліції, до нього звернувся його знайомий ОСОБА_5 і попросив його написати розписку про те, що він не має до підсудних ніяких претензій. Також, ОСОБА_5 сказав, що якщо він напише таку розписку, то підсудні віддадуть йому гроші після суду в тому випадку, якщо їх виправдають. А якщо підсудні не повернуть йому гроші, то він сам їх віддасть. Він відмовився від такої пропозиції. Позов про відшкодування матеріальної шкоди підтримує і просить стягнути з підсудних 7 910 грн.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 показав, що в 2005 році він вирішив придбати автомобіль. В газеті "Оголошення" він побачив підходяще для себе оголошення про продаж автомобіля. Він зателефонував по вказаному в об’яві номеру НОМЕР_2, трубку взяв чоловік, який представився ОСОБА_7, як з’ясувалося пізніше, то був підсудний ОСОБА_7 і вони домовились про зустріч. При зустрічі ОСОБА_7 йому розповів, що приганяє автомобілі з Німеччини і розмитнює їх через знайомих депутатів. В середині лютого 2005 року вони зустрілись біля магазину "Перлина" по пр. ОСОБА_50, 21 і обговорили всі деталі. Він просив пригнати йому автомобіль "Фольксваген". Приблизно через півтора тижня на його мобільний зателефонував, як в подальшому з’ясувалося підсудний ОСОБА_11, який представився ОСОБА_20 і сказав, що він від ОСОБА_7 з приводу автомобіля. Вони домовились про зустріч, щоб обговорити всі деталі пригону автомобіля. До магазину "Перлина", де на той час він працював, приїхав ОСОБА_11 з хлопцем на ім’я ОСОБА_10. Коли вони обговорювали умова пригону автомобіля, ОСОБА_10 участі в розмові не приймав. Через декілька днів до нього зателефонував ОСОБА_11 і сказав, що готовий виконати його замовлення, але для цього треба дати завдаток в сумі 1 000 доларів США, за яким приїде його чоловік. Через деякий час до нього приїхав чоловік, який показав паспорт на ім’я ОСОБА_22 і сказав, що він від ОСОБА_11 і приїхав за завдатком. Вони на автомобілі ОСОБА_22 поїхали до нього додому за грошима і повернулися до магазину "Перлина". В магазині ОСОБА_22 в присутності двох працівників магазину написав йому розписку про отримання грошей в сумі 1 000 доларів США. Він також з ОСОБА_22 обговорив орієнтовну вартість автомобіля близько 5 000 доларів США і вони розійшлись. Після цього, йому зателефонував ОСОБА_11 і сказав, що гроші йому передали і через два тижні йому пригонять автомобіль. Приблизно через два тижні йому зателефонував ОСОБА_11 і повідомив, що машину вже пригнали, він може її побачити та повністю розрахуватися за неї, після чого вона буде оформлятися на інваліда першої групи. Він попросив свого товариша ОСОБА_20 сходити з ним на зустріч і дав тому гроші в сумі 3 000 доларів США, щоб передати ОСОБА_11 Оглянувши на стоянці автомобіль, він погодився його придбати і передав ОСОБА_11 3 000 доларів США. Отримавши гроші, ОСОБА_11 сказав, що як тільки оформлення автомобіля буде завершене, то він його передасть йому, після чого вони розійшлися. Приблизно через тиждень – півтори йому зателефонував ОСОБА_11 і сказав, що в зв’язку з непередбаченими затратами йому потрібно ще 500 доларів США і за грошима від нього приїде чоловік. Через деякий час від ОСОБА_11 приїхав чоловік і він передав тому оговорену суму грошей. Після цього, ОСОБА_11 йому передзвонив і сказав, що гроші у нього і треба чекати закінчення переоформлення автомобіля. Пройшло два тижні, ОСОБА_11 йому не телефонував, і він вирішив тому передзвонити, але на його дзвінки ніхто не відповідав. Через місяць марних дзвінків він зрозумів, що його обманули і в зв’язку з цим звернувся з заявою до міліції. Після того, як він звернувся з заявою до міліції, то він зустрічався з ОСОБА_7 та ОСОБА_11 в районі Подусівки, щоб розібратися в даній ситуації, але останній став йому погрожувати фізичною розправою. В ході зустрічі його товариш запитував, чи брав ОСОБА_7 у нього гроші. Він відповів, що сам ОСОБА_7 не брав у нього гроші, а брав гроші ОСОБА_11 Заявлений позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди підтримує і просить його задовольнити.

Потерпілий ОСОБА_16 у суді показав, що наприкінці 2004 року через газету він дав об’яву про продаж телевізора. 18.12.2004 року, на початку дня, з приводу придбання телевізора йому зателефонував чоловік, як в подальшому з’ясувалось ОСОБА_11, і вони домовились про зустріч за місцем його мешкання. Разом з ОСОБА_11 до нього приїхав ОСОБА_7 та невідомий йому чоловік, щоб подивитись телевізор. ОСОБА_11, який виступав у ролі покупця, сподобався телевізор, і він погодився його придбати. Вони домовились про суму продажу телевізора, яка склала 1 350 грн. ОСОБА_11 сказав, що таких грошей у нього при собі не має, і він з’їздить за ними додому. Тоді він сказав, що йому багато дзвонять за телевізор, і якщо з’явиться покупець, то він не буде його чекати і продасть його. При цьому, ОСОБА_11 залишив йому свій номер мобільного телефону для того, щоб він передзвонив, якщо з’явиться інший покупець і вони поїхали. Протягом дня з інтервалом в 30 хв. ОСОБА_11 передзвонював йому, щоб з’ясувати, чи не продав він телевізор. Зателефонувавши черговий раз ОСОБА_11 запропонував йому поїхати разом, підвезти телевізор на таксі, а потім він винесе гроші. Він спочатку не погодився, а потім ОСОБА_11 сказав, що він нічим не ризикує, після чого він погодився, та сказав, що таксі буде викликати тільки він. Через деякий час до нього зайшли ОСОБА_7 та ОСОБА_11, які у двох сказали, що коли він поїде, то ОСОБА_11 один телевізор не занесе. Коли він запаковував телевізор, то ОСОБА_11 викликав таксі, щоб не втрачати час, на що він погодився. ОСОБА_11 пішов зустрічати таксі, а він спитав про завдаток у ОСОБА_7, який сказав, що завдаток у ОСОБА_11 Коли вони виносили телевізор, то йому було необхідно зачинити двері, і у цей момент піднімався ОСОБА_11, і щоб не ставити телевізор на сходинки, ОСОБА_11 узяв телевізор у руки, а він закривав двері, а тому завдаток йому не дали. Телевізор погрузили у таксі, а коли вони їхали, то ОСОБА_11 увесь час рився у кишені. Автомобіль зупинився на вул. Богунського напроти автошколи і водій сказав, що вийде покурить. У цей час на його адресу "посипались" погрози, ОСОБА_11 сказав, що він "попав", назвав прізвища кримінальних авторитетів, сказав, що всі платять, і він повинен платити. Він відмовлявся віддавати телевізор. В ході погроз ОСОБА_11 відвернув край куртки, і він побачив частину затвору та рукоятку, і для себе визначив, що це пістолет "Макарова". Він знаходився на задньому сидінні між підсудними. Він злякався, і став думати, як вибратися з автомобіля. Він запропонував вийти на вулицю покурити. Коли вони вийшли, то водій сів у машину. Для того, щоб привернути до них увагу людей, він вирішив розбити вітрину, але в цей час ОСОБА_11 його відштовхнув від автомобіля, швидко сів в нього і вони поїхали. Він забіг в сусідній будинок до свого знайомого і зателефонував до міліції. Потім машину таксі затримали, але телевізора там не було. З ОСОБА_11 він зустрічався, коли встановлював йому вікна, але він подумав, що обізнався, бо навряд чи ОСОБА_11 приїхав би за ними, щоб встановлювати йому вікно. Зараз він впевнений, що то був ОСОБА_11, а тоді сумнівався. У міліцію тоді він не повідомив, бо працював у ОСОБА_10, і боявся втратити роботу.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 показав, що в 2005 році, він дізнався, що інваліди Великої Вітчизняної війни, мають право на одержання автомобіля із закордону без розмитнення. На той час у нього був батько інвалід 1 групи ВВВ. На початку 2005 року він купив газету "Оголошення по середах", де знайшов оголошення, що приженуть автомобіль із-за кордону й був зазначений мобільний номер НОМЕР_3. Він зателефонував за вказаним номером, і йому відповів чоловік, який представився ОСОБА_11 і розповів, що його людина збирається їхати за кордон, щоб пригнати вісім автомобілів. Вони домовились про зустріч в м. Чернігові на 17.02.2005 року біля готелю "Градецький". Також, ОСОБА_11 йому сказав, щоб він взяв з собою 1 000 доларів США, як завдаток за автомобіль, та зробив копії документів батька. Крім того, по телефону ОСОБА_11 йому розповів, що на Чернігівський митниці працює його товариш, який приганяє автомобілі, і що необхідно буде до нього під’їхати. Зробивши необхідні копії документів батька, він 17.02.2005 року приїхав в м. Чернігів, де біля готелю "Градецький" зустрівся з ОСОБА_11 Вони домовились про купівлю автомобіля "Ауді 80", і ОСОБА_11 сказав, що такий автомобіль буде коштувати 4 600 доларів США. На автомобілі ОСОБА_11 вони поїхали до Чернігівської митниці, де до них підсів чоловік, який представився ОСОБА_36, як з’ясувалося пізніше то був підсудний ОСОБА_7 Він віддав ОСОБА_11 1 000 доларів США і копії документів батька. ОСОБА_11 пообіцяв, що приблизно через два тижні автомобіль буде в Україні. Десь через 10 днів йому зателефонував ОСОБА_11 і сказав, що йому з-за кордону подзвонив ОСОБА_7 і повідомив про те, що автомобіля "Ауді 80" не має, а є "Міцубіші Галант", і всі документи на автомобіль вони оформили на його батька. Також, необхідно привезти решту грошей та подивитися автомобіль. Після цього, він разом з ОСОБА_23 та ОСОБА_24 приїхали до м. Чернігова, де біля готелю "Градецький" зустрівся з ОСОБА_11 та ОСОБА_7 Звідти ОСОБА_11 та ОСОБА_7 повезли його та ОСОБА_23 повезли до якоїсь організації, де стояв автомобіль "Міцубіші Галант". Оскільки в автомобілі була низька посадка, то він йому не сподобався. На це ОСОБА_11 сказав йому, що якщо він не буде брати цю машину, то він йому не віддасть 1000 доларів США, тому що зазначену машину приганяли на ім’я його батька, а тепер їм потрібно знову їхати в Німеччину та міняти документи. У нього не було іншого виходу і він погодився. Прибувши до готелю "Градецький", ОСОБА_11 сказав що потрібно віддати ще 4600 доларів США, тому що ця машина більше дорога чим "Ауді". Він хотів оформити передачу грошей нотаріально. Вони поїхали до нотаріуса, що знаходиться біля магазину "Дитячий світ", однак того на місці не було, а так як у нього було обмаль часу, він віддав ОСОБА_11 4 600 доларів США, а той написав йому розписку, що бере у нього гроші в борг. 07.03.2005 року йому зателефонував ОСОБА_11 і сказав, що потрібно передати ще 480 доларів США за оформлення документів. Він відповів, що у нього не має таких грошей. На це ОСОБА_11 сказав, що він повинен їх знайти, так як цю суму вже за нього заклали його друзі. Також, ОСОБА_11 повідомив, що якщо він не дасть йому вказану суму, він не отримає ні автомобіля, ні тих грошей, які він давав раніше. 08.03.2005 року він позичив 480 доларів США і передав їх ОСОБА_11, який в той же день приїхав за ними до смт. Сосниця. ОСОБА_11 сказав, що це остання сума грошей, яку він повинен був дати і через декілька днів машина буде у нього. Пройшло п’ять днів і йому знову зателефонував ОСОБА_11 і сказав, що потрібно ще 1 250 грн., щоб заплатити в ДАІ м. Києва. Гроші необхідно було привезти в м. Чернігів. Він погодився. Прибувши в м. Чернігів він зателефонував ОСОБА_11, але той відповів, що зараз знаходиться в Козельці, де зламалась у нього машина, тому за грошима приїде інша людина. Після цього, він зустрівся з незнайомим чоловіком, який був від ОСОБА_11, і передав тому гроші, після чого поїхав додому. Через три дні йому знову зателефонував ОСОБА_11 і сказав що б він їхав до м. Києва, де він зустріне його на станції метро "Лісова". Коли він туди приїхав, то зателефонував ОСОБА_11, однак той сказав, що зараз не може під’їхати, оскільки застряв в "пробці", а від нього під’їде чоловік, якому він повинен дати 800 грн., дві пляшки коньяку та закуску. Після цього, він зрозумів, що щось тут не так, і він не побаче ні своїх грошей, ні автомобіля. Коли до станції метро під’їхав той чоловік, він передав йому 1 250 грн. і відмовився з ним їхати. Він поїхав до свого товариша, звідки подзвонив ОСОБА_11 і запропонував зустрітися з ним. ОСОБА_11 відповів, що не може з ним зустрітися, оскільки їде за кордон, де переоформить автомобіль і віддасть йому гроші. В подальшому він неодноразово телефонував ОСОБА_11, але так і не зміг з ним зв’язатися. В листопаді 2005 року він звернувся з заявою до прокуратури Чернігівської області з проханням повернути йому гроші. ОСОБА_11 повернув йому лише 700 грн. Позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди підтримує і просить його задовольнити.

Свідок ОСОБА_25 у суді показав, що з потерпілим ОСОБА_4 він раніше працював в магазині "Перлина". Приблизно в лютому 2005 року від ОСОБА_4 він дізнався, що той збирається купувати автомобіль по об’яві в газеті. ОСОБА_4 запропонував йому бути свідком при передачі завдатку за машину. Він погодився. Це відбувалося в магазині "Перлина", де до ОСОБА_4 підійшов якійсь чоловік, з яким вони про щось поговорили, а потім підізвали його та іншого працівника магазину ОСОБА_26. При ньому ОСОБА_4 передав тому чоловіку гроші в сумі 1 000 доларів США, а той написав розписку, в якій записали його паспортні дані. Потім, чоловік перерахував гроші купюрами по 100 доларів США. Він розписався в розписці і на ній поставили печатку магазину. В розписці було вказано, що чоловік бере у ОСОБА_4 гроші в борг.

Відповідно до оголошеного у суді протоколу допита свідка ОСОБА_27, він був свідком при передачі грошей ОСОБА_4 у сумі 1000 доларів США чоловіку на прізвище ОСОБА_28, про що останній написав розписку, вказавши отриману суму в гривнях. Дану розписку він і ще один охоронець завірили своїми підписами. (т. 1 а.с. 180)

Згідно оголошеного у судовому засіданні протоколу допита ОСОБА_29, в 2002 році він перебував на стаціонарному лікуванні в протуберкульозному диспансері, і коли йому дали вихідний, то він поїхав до будинку свого старого знайомого ОСОБА_7, який живе за адресою: АДРЕСА_1 Він з ним познайомився ще в 1996 році, коли вони разом продавали картоплю. З того часу в них були досить дружні відносини. Коли він приїхав до ОСОБА_7 додому, то туди приїхав чоловік на автомобілі "Міцубіші Галант", якого ОСОБА_7 представив як ОСОБА_28. Через деякий час він довідався, що у ОСОБА_28 прізвисько "ОСОБА_31". Потім, ще кілька разів він приїздив до ОСОБА_7, і бачив у нього ОСОБА_28 – "ОСОБА_31". Десь 22 або 23 березня 2005 року, до нього в ОСОБА_20, він там на той час працював, приїхав ОСОБА_30, який сказав, що бачив ОСОБА_31, і що той наступного дня буде чекати його на вокзалі, і щоб він туди приїхав. Він погодився, і ранком, на першій електричці повернувся в Чернігів. На вокзалі його чекав ОСОБА_31 – ОСОБА_31. Вони сіли в автомобіль, на якому приїхав ОСОБА_11, і той йому сказав, що йому зараз необхідно буде із главпоштампу м. Чернігова зателефонувати одному чоловіку, з яким він вчора розмовляв. Він дав йому номер телефону, і сказав, щоб він говорив, що він від ОСОБА_20 (ОСОБА_31 йому сказав що він цьому чоловіку представлявся ОСОБА_20). А якщо той чоловік запитає де він, то щоб сказав, що ОСОБА_20 застряг у Гродно, і що він пригнав автомобіль у Чернігів, і зараз збирається їхати назад до нього, і що автомобіль буде через три або чотири дні, і що йому в того чоловіка необхідно буде взяти гроші в сумі 1000 доларів США, написати розписку про отримані гроші, а потім ОСОБА_31 забере в нього ці гроші. Він запитав ОСОБА_31 чи не збирається він "кинути" цього чоловіка. ОСОБА_31 йому сказав, що його це не стосується. Потім, він назвав ім’я чоловіка, але він вже не пам’ятає його. Тоді, він зрозумів, що ОСОБА_31 збирається кинути цього чоловіка. Йому не було куди подітися, він злякався, і зрозумів, якщо він зараз відмовить ОСОБА_31 в його проханні, то йому буде погано. ОСОБА_31 привіз його до главпоштампу, де він з автомата зателефонував по номеру, який дав йому ОСОБА_31, і покликав чоловіка, ім’я якого йому сказав ОСОБА_31. Коли підняли трупку, то він покликав до трубки чоловіка, ім’я якого вказав ОСОБА_31. Він сказав цьому чоловіку, що він телефонує від ОСОБА_20, і що той затримався в Гродному. Той чоловік йому сказав, що він у курсі, ОСОБА_20 йому вчора телефонував. Тоді той чоловік запитав його, де він перебуває. Він відповів, що телефонує із Главпоштампу. Той чоловік сказав, що він працює в Перлині, це поруч, і запропонував зустрітися. Далі він відповідав так, як йому сказав ОСОБА_31, а саме те, що йому необхідно вирішити свої питання, і десь через 30 хвилин він під’їде до нього. Потім, він повернувся до автомобіля, де ОСОБА_31 дістав мобільний телефон "Сіменс", вставив в нього сімкарту "Київстар", подзвонив комусь і запитав де він. Йому відповіли, що на ?рейд лайн", це авто мийка. Після цього, ОСОБА_31 йому сказав, щоб він залишив цьому чоловіку цей номер телефону. Він подивився й довідався номер мобільного телефону ОСОБА_7, і що той уже давно тим номером не користується. ОСОБА_31 йому сказав, щоб він залишив цей номер мобільного телефону чоловіку, з яким він буде зустрічатися. Потім, вони з ОСОБА_31 поїхали на авто мийку. Там були якісь хлопці й ОСОБА_32. ОСОБА_31 почав спілкуватися з ними, а потім покликав його. Хлопці почали розповідати, як йому під’їхати до того чоловіку, і що йому говорити, щоб він віддав гроші. ОСОБА_32 сказав, що досить, і нехай говорить хтось один. Він тоді сказав, що йому все розповів ОСОБА_31, і він усе зрозумів. Після цього, він відійшов від хлопців, а вони продовжили розмовляти й він тоді почув одну фразу - автомобіль світити не треба. Він тоді зрозумів що "кидок" відбудеться гарантовано. Потім до нього підійшов ОСОБА_31, і вони поїхали на його машині на Червону Площу. Коли вони під’їхали туди, то на мобільний ОСОБА_31 подзвонили, і він сказав що він під’їхав. В цей час він побачив автомобіль ВАЗ 2108 червоного кольору. ОСОБА_31 йому сказав щоб він пересів у той автомобіль. Він зателефонував чоловіку, що він зараз буде. Той чоловік відповів, що він на чергуванні, і щоб приїздили. ОСОБА_31 сказав, що якщо той чоловік запитає, чий це автомобіль, то щоб він відповів, що взяв цю машину як таксі. Він разом з водієм, якого він також більше не бачив, під’їхав до ювелірного магазина "Перлина". Зайшовши до магазину він покликав того чоловіка. До нього підійшов чоловік невисоко росту, але досить щільної статури. Вони з ним привіталися, і той чоловік йому сказав, що він грошей із собою не взяв, а вони знаходяться у нього вдома. Той чоловік йому сказав, що він зараз відпроситься у керівництва, і вони разом з ним поїдуть до нього додому будинку на тролейбусі. Він сказав, навіщо їхати на тролейбусі, якщо в нього є автомобіль. Той погодився. Він вийшов на вулицю, і в цей час йому на мобільний телефон, який дав ОСОБА_31, подзвонив останній і запитав у нього, в чому справа. Він відповів, що у того чоловіка грошей з собою не має, а знаходяться вони вдома. Тоді, ОСОБА_31 сказав, щоб він їхав з тим чоловіком до нього додому. Коли вони їхали до того чоловіка додому, то весь час за ними слідував на відстані десь 300-400 метрів автомобіль ОСОБА_31. Коли той чоловік вийшов, то вони поїхали до нотаріальної контори десь біля магазина "Богатир". Вони там хотіли оформити розписку нотаріально. Коли вони прийшли до нотаріуса, то той сказав, що необхідні ще документи, заяву від жінки, і заплатити йому відсоток. Тоді, той чоловік сказав, щоб вони їхали до нього на роботу, і там оформлять розписку. Коли вони приїхали до нього на роботу, то там він у присутності охорони та дівчини, яка там працювала написав розписку, вказавши свої прізвище, ім’я, номер паспорту і ким виданий, вказавши про те, що він отримав від того чоловіка гроші в сумі 1000 доларів США. Гроші він йому дав купюрами по 100 доларів. Він написав розписку за курсом валюти, а саме 5300 гривень. Свідки, які бачили, що він одержав гроші і написав про це розписку, поставили на ній свої підписи, а також поставили печатку магазина. Розписку написав в двох екземплярах, один з яких забрав собі, а інший віддав тому чоловіку. Потім, вони попрощалися, він вийшов на вулицю, сів в автомобіль, і йому відразу ж зателефонував ОСОБА_31, який сказав, щоб він поїхав до готелю "Десна", і відпустив водія, з яким він розрахується окремо. Вони поїхали і він побачив, що ОСОБА_31 їде за ними позаду. Коли він під’їхав до призначеного місця, то там пересів до автомобілю ОСОБА_31, віддав йому отримані гроші та розписку. ОСОБА_31 спочатку поїхав до менял на ринку, а потім повернувся і повіз його на вокзал. По дорозі ОСОБА_31 сказав, що необхідно буде ще раз під’їхати, показати цьому чоловіку автомобіль, але тоді в нього нічого не вийшло. (т. 1 а.с. 190-192)

Відповідно до оголошеного у суді протоколу допита свідка ОСОБА_20, у нього є товариш ОСОБА_4. Десь в 2005 році ОСОБА_4 йому сказав, що хоче купити собі машину, і він знайшов людей, які йому приженуть її із Німеччини. Якось наприкінці березня 2005 року він прийшов до ОСОБА_4 на роботу, і той сказав, що йому пригнали автомобіль, який треба сходити подивитися десь на стоянці в район вул. Ціолковського. Також, необхідно нести туди гроші за розмитнення автомобіля, і він попросив його поїхати з ним. Він погодився. Наступного дня він прийшов до ОСОБА_4, який передав йому гроші в сумі 3 000 доларів США, і вони стали чекати чоловіка який, повинен був приїхати та забрати ОСОБА_4. Через деякий час за ними на таксі заїхав той чоловік і вони з ним поїхали на Шерстянку, де на базі по вул. Ціолковського побачили автомобіль"Фольксваген Поло" сріблистого кольору. Там знаходився чоловік, який представився ОСОБА_20. ОСОБА_4 разом з тим чоловіком, що представився ОСОБА_20 дивилися машину, а він стояв поруч. Потім, він передав гроші ОСОБА_4, який їх перерахував, там було 3 000 доларів США, після чого віддав їх ОСОБА_20. В свою чергу ОСОБА_20 також їх перерахував та поклав собі в кишеню. При цьому, ОСОБА_20 сказав ОСОБА_4, що автомобіль буде у нього через тиждень. Потім їх на таксі відвезли до магазину "Жемчежина". Через де який час він довідався від ОСОБА_4, що його обдурили й забрали гроші. (т. 1 а.с. 266-267)

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_34 показав, що в грудні 2004 року, в складі слідчо-оперативної групи він виїздив по виклику на АДРЕСА_3. Він черговому йому стало відомо, що по вул. Пирогава у чоловіка був викрадений телевізор. Прибувши на місце потерпілий йому пояснив, що до нього приїхали двоє чоловіків, щоб купити телевізор. Коли чоловіки погодились придбати телевізор, то попросили його поїхати з ними, щоб настроїти телевізор. По дорозі ті чоловіки вигнали потерпілого з машини і поїхали разом з телевізором. При цьому, потерпілий нічого не казав, що чоловіки погрожували йому застосуванням зброї.

Свідок ОСОБА_24 у суді показав, що приблизно п’ять років потому, він їхав в м. Чернігів по своїм справам. З ним попросились поїхати до м. Чернігова ОСОБА_23 та ОСОБА_5 Він погодився і забрав їх з собою. ОСОБА_5 розповів йому, що йому треба поїхати до м. Чернігова подивитися автомобіль іномарку, який він хотів придбати. Він підвіз ОСОБА_5 та ОСОБА_23 до готелю "Градецький", де вони вийшли та кудись пішли. Приблизно через годину вони повернулися і вони поїхали в район центрального ринку, де в машині він перерахував долари США, яка саме сума грошей була він не пам’ятає, після чого кудись їх поніс, а вони з ОСОБА_23 залишились в автомобілі. ОСОБА_5 не розповідав, кому він віддав гроші, а лише сказав, що збирається купити автомобіль і через тиждень повинен приїхати за ним.

Допитаний свідок ОСОБА_23 у судовому засіданні показала, що в 2005 році її сусід ОСОБА_24 їхав в м. Чернігів, і вона попросила забрати її. З ними також поїхав ОСОБА_5 У ОСОБА_5 була мета купити автомобіль. Коли вони приїхали до готелю "Градецький", то вона та ОСОБА_5 вийшли з автомобіля, і той попросив поїхати з ним подивитися автомобіль, який він збирався придбати. У ОСОБА_5 з собою були гроші в сумі приблизно 5 000 доларів США. Він сам боявся їхати, і оскільки у неї був вільний час, то вона погодилась з ним поїхати. Вони підійшли до автомобіля, за кермом якого сидів підсудний ОСОБА_11 В салоні автомобіля також знаходився чоловік, який дуже схожий на підсудного ОСОБА_7, але стверджувати вона це не може. Вони сіли в машину і поїхали по окружній дорозі до якоїсь покинутої організації. Там ОСОБА_11 разом з іншим чоловіком показали їм автомобіль іномарку, але ОСОБА_5 сказав, що йому він не підходить, так як у нього низька посадка. Однак, ОСОБА_11 запевнив ОСОБА_5, що вони це усунуть на протязі тижня і піднімуть посадку автомобіля. ОСОБА_5 погодився на їх пропозицію. Коли вони почали розмову про оплату, то вона відійшла, щоб не заважати їм. Вона чула, що ОСОБА_5 хоче завірити розписку нотаріально, але так цього і не зробили. Потім, вони повернулися до готелю "Градецький", де в автомобілі ОСОБА_24 ОСОБА_5 перерахував гроші, а саме долари США купюрами по 100 доларів, які кудись поніс, а коли повернувся, то вони поїхали додому.

Свідок ОСОБА_35 у суді показав, що в 2008 році він дізнався, що у ОСОБА_2 виникла проблема з придбанням автомобіля, і що підсудні винні тому гроші чи автомобіль. Так як підсудні свого часу йому дуже допомогли, він також вирішив їм допомогти вирішити їх проблему. Він зустрівся з потерпілим ОСОБА_2, і той йому розповів, що дав комусь із підсудних гроші, як завдаток за автомобіль, а ті йому автомобіль не пригнали і грошей не повернули. Тоді, він написав розписку від імені ОСОБА_2 про те, що він не має ніяких претензій до підсудних і попросив ОСОБА_2 забрати цю розписку собі, обміркувати все і підписати. Він пообіцяв ОСОБА_2, що якщо підсудні не віддадуть йому гроші, то він сам їх йому поверне. ОСОБА_2 забрав ту розписку, але перед судом зателефонував йому і повідомив, що розписку він не підпише. Після цього, йому зателефонували підсудні і сказали, щоб він не ліз в цю справу, вони самі розберуться.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_50 показав, що потерпілий ОСОБА_2 є його рідни братом. Взимку 2005 року вони з братом вирішили придбати автомобіль. Цим питанням займався його брат. В газеті він знайшов оголошення про те, що приганяють автомобілі із-за кордону. Брат зателефонував по зазначеному в об’яві номеру телефону і домовився про зустріч. Зі слів брата йому відомо, що на зустріч приїхали ОСОБА_7 та ОСОБА_11, з якими був знайомий він та його брат. Підсудні пообіцяли пригнати їм автомобіль "Тайота", і брат передав ОСОБА_11 в якості завдатку 1 000 доларів США. В подальшому автомобіль їм не пригнали та гроші не повернули. Одного разу він зустрів в місті ОСОБА_11 і став у того з’ясовувати, де їх гроші. На це ОСОБА_11 посміхнувся і став кудись телефонувати. Через деякий час до них під’їхало шестеро хлопців та ОСОБА_7, які обступили його і останній став йому погрожувати. Він відразу зателефонував брату, який через десять хвилин прибув на місце і вони розійшлися.

Відповідно до оголошеного у суді протоколу допита свідка ОСОБА_37, він працює таксистом у фірмі "Алва" з 2005 року. До цьому, а саме в 2004 році він працював таксистом у фірмі "Торнадо-Плюс". Тоді, він працював на своєму автомобілі ?уді-90", темно-синього кольору. 18.12.2004 року до нього на стоянку, де він завжди працював, підійшли двоє чоловіків, які запитали чи вільний він. Він відповів що так, і ті чоловіки сказали, що треба перевести телевізор з вулиці Пирогова. Замовлень у нього не було, і він погодився. Чоловіки сіли в його автомобіль і він привіз їх до АДРЕСА_3. Чоловіки вийшли з автомобіля, а йому сказали, щоб чекав їх в машині. Приблизно через 20 хвилин чоловіки вийшли і він запитав у них, коли поїдемо. Вони сказали що зараз, і в цей час вийшов третій чоловік з телевізором у руках. Той чоловік, який вийшов з телевізором поставив його на переднє сидіння, а вони в трьох селі на заднє сидіння. Коли він запитав куди їхати, то один із чоловіків, який його замовили, сказав щоб він їхав на вулицю Любецкую м. Чернігова, а потім повернув на вулицю Богунского. Коли він повернув на вулицю Богунского, то один із чоловіків сказав йому, щоб він вийшов і пішов десь покурив, а їм треба поговорити. Він зупинив автомобіль, забрал ключі й вийшов з автомобіля. Він відійшов приблизно метра на три і стояв десь хвилини 2 або 4, після чого чоловіки втрьох вийшли з салону автомобіля. Чоловік який ніс телевізор був дещо подавлений, а один з тих чоловіків який його замовив, навпаки, поводився дуже впевнено, по ньому було видно, що він "володіє положенням". Вони все відійшли метра на три, про щось говорили, а потім в автомобіль сіли тільки ті двоє чоловіків, які його замовили. Він їх відвіз на проспект ОСОБА_50 до магазина автозапчастин, де вони з ним розрахувалися, і він поїхав. Він тільки побачив, що чоловіки сіли в інший автомобіль, що стояв за його автомобілем, і поїхали. Коли він приїхав на стоянку, то через декілька хвилин до нього підійшли співробітники ДАІ й відразу ж запитали, куди подівся телевізор. Він сказав, що телевізор забрали замовники. Тоді, працівники ДАІ сказали йому, щоб він слідував за ними, і вони знову поїхали до будинку, звідки виносили телевізор. На тому місці вже перебувала слідча група. Його там опитали з цього приводу. Після цього, він зрозумів, що його пасажири забрали в того хлопця телевізор який він виносив у коробці. (т. 1 а.с. 75-76)

Допитаний в якості свідка у судовому засіданні ОСОБА_38, який працює в УБОЗ УМВС України в Чернігівській області, показав, що у відділу була інформація, що підсудні причетні до злочинів. Він був старшим при затриманні ОСОБА_7 Коли вони виїхали на затримання, то були пойняті, все знімалось на відео. Він дав наказ про затримання ОСОБА_7 У ході особистого огляду ОСОБА_7, був виявлений прозорий пакет з порошком білого кольору, який був при ОСОБА_7 Під час огляду всі стояли обличчям до ОСОБА_7, і він бачив, як працівник міліції, який робив огляд ОСОБА_7, дістав пакетик з кишені ОСОБА_7, до якого заходи фізичного впливу не застосовувались.

Свідок ОСОБА_39 у суді показав, що він був присутнім в якості понятого при затриманні на автостоянці працівниками міліції підсудного ОСОБА_7, у якого при особистому огляді з задньої кишені джинсів вилучили прозорий пакетик з порошком білого кольору. При цьому, працівниками проводився відеозапис та складався протокол, в якому він поставив свій підпис. ОСОБА_7 говорив, що пакетик йому не належить.

Свідок ОСОБА_40, протокол допиту якого був оголошений у судовому засіданні дав показання, аналогічні показанням свідка ОСОБА_39 (т. 2 а.с. 62)

Вина підсудних ОСОБА_7 та ОСОБА_11 у вчиненні вказаних вище злочинів також підтверджується і іншими наданими та дослідженими у судовому засіданні доказами:

- заявою потерпілого ОСОБА_16 від 18.12.2004 року, у якому останній просить провести перевірку у відношенні двох невідомих йому осіб, які 18.12.2004 року із застосуванням погроз і фізичної сили заволоділи його телевізором (т. 1 а.с. 3);

- протоколом пред’явлення фотознімків для впізнання потерпілому ОСОБА_16 від 18.02.2008 року, у ході якого той на фото № 2 впізнав чоловіка, на якому був зображений ОСОБА_7, як та особа, яка разом з чоловіком на ім’я ОСОБА_11 приїжджав до нього перший раз дивитися телевізор, а другий раз він приїжджав до нього, щоб забрати телевізор, і разом із чоловіком на ім’я ОСОБА_11 грозив йому фізичною розправою в автомобілі (т. 1 а.с. 33-35);

- протоколом пред’явлення фотознімків для впізнання потерпілому ОСОБА_16 від 18.02.2008 року, в ході якого той на фото № 1 впізнав чоловіка, на якому був зображений ОСОБА_11, як та особа, яка представлялась ОСОБА_11, який сказав, що він буде купувати телевізор. Кілька разів дзвонив йому, а ввечері приїхав за телевізором, і вже перебуваючи в автомобілі загрожував йому, і саме він відштовхнув його від автомобіля, коли він разом з ним вийшов з нього (т. 1 а.с. 36-38);

- протоколом пред’явлення фотознімків для впізнання свідку ОСОБА_37 від 20.02.2008 року, у ході якого свідок ОСОБА_37 на фото № 1 впізнав чоловіка, на якому був зображений ОСОБА_11, як та особа, яка представилась та замовила його таксі, сказав куди треба їхати, і потім забрав телевізор з машини (т. 1 а.с. 80-82);

- протоколом очної ставки між підозрюваним ОСОБА_7 та потерпілим ОСОБА_3 від 25.02.2008 року, у ході якої ОСОБА_16 прямо вказав на ОСОБА_7, як на ту особу, яка два рази приходила до нього додому із чоловіком на ім’я ОСОБА_11. Перший раз дивилися телевізор, увечері приїхали його забирати, а вже в автомобілі саме цей чоловік разом з іншим загрожували йому предметом схожим на пістолет та погрожували фізичною розправою (т. 1 а.с. 104-105);

- протоколом очної ставки між підозрюваним ОСОБА_11 та потерпілим ОСОБА_3 від 23.02.2008 року, у ході якої ОСОБА_16 прямо вказав на ОСОБА_11, як на та особу, яка два рази приходила до нього додому. Саме цей чоловік представлявся ОСОБА_11, перший раз дивились телевізор, а увечері приїхали його забирати, і вже в автомобілі, саме цей чоловік разом с іншим загрожували йому предметом схожим на пістолет та погрожували фізичною розправою, і саме цей чоловік відштовхнув його від автомобіля (т. 1 а.с. 106-107);

- протоколом очної ставки між підозрюваним ОСОБА_7 та свідком ОСОБА_37 від 26.02.2008 року, у ході якої останній прямо вказав на ОСОБА_7, як на ту особу, яка була із чоловіком, який його замовив для перевезення телевізора. Він також був, коли телевізор виносили з будинку, і він допомагав чоловіку переносити той телевізор до іншої машини, після того, як вони залишили власника телевізора (т. 1 а.с. 108-109);

- протоколом очної ставки між підозрюваним ОСОБА_11 та свідком ОСОБА_37 від 23.02.2008 року, у ході якої останній прямо вказав на ОСОБА_11, як на ту особу, яка його замовила для перевезення телевізора, виносив телевізор з будинку по АДРЕСА_3, потім наказав йому вийти з автомобіля, після чого, коли власник телевізора залишився на вулиці, він відвіз його до іншого автомобіля (т. 1 а.с. 110);

- заявою потерпілого ОСОБА_4 від 14.06.2005 року, в якій той повідомив, що в березні 2005 року невідомі йому люди, шахрайським шляхом, під приводом продажу йому автомобіля заволоділи його грошовими коштами (т. 1 а.с. 115);

- протоколом пред’явлення фотознімків для впізнання потерпілому ОСОБА_4 від 29.05.2007 року, у ході якого потерпілий на фото № 3 впізнав чоловіка, на якому був зображений ОСОБА_7, як та особа, яка пообіцяла йому пригнати автомобіль із Німеччини, і його посібникам він передавав гроші, щоб ОСОБА_7 оформив йому автомобіль (т. 1 а.с. 158);

- протоколом виїмки у ОСОБА_4 розписки на одержання від нього ОСОБА_29 грошей в сумі 5300 грн. (т. 1 а.с. 176);

- речовим доказом - розпискою на одержання грошей ОСОБА_28 від потерпілого ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 178);

- протоколом пред’явлення фотознімків для впізнання потерпілому ОСОБА_4 від 19.02.2008 року, у ході якого потерпілий на фото № 2 впізнав чоловіка, на якому був зображений ОСОБА_29, як та особа, яка брала у нього гроші в сумі 1000 доларів США (т. 1 а.с. 187-189);

- протоколом пред’явлення фотознімків для впізнання свідкові ОСОБА_22 від 19.02.2008 року, у ході якого той на фото № 1 впізнав чоловіка, на якому був зображений ОСОБА_7, і саме ця людина розповідала йому, що треба говорити чоловіку, у якого він повинен був взяти гроші (т. 1 а.с. 193-195);

- протоколом пред’явлення фотознімків для впізнання свідкові ОСОБА_22 від 19.02.2008 року, в ході якого той на фото № 3 впізнав чоловіка, на якій був зображений ОСОБА_11, і пояснив, що саме цей чоловік на ім’я ОСОБА_11 на прізвисько "ОСОБА_31" (т. 1 а.с. 196-198);

- протоколом очної ставки між ОСОБА_22 та потерпілим ОСОБА_4 від 19.02.2008 року, в ході якої ОСОБА_22. детально розповів про обставини одержання їм грошей від потерпілого, а потерпілий ОСОБА_4 повністю підтвердив показання ОСОБА_22 (т. 1 а.с. 199-200);

- протоколом очної ставки між підозрюваним ОСОБА_7 та потерпілим ОСОБА_4 від 20.02.2008 року, в ході якої ОСОБА_4 прямо вказав на ОСОБА_7, як на ту особу, яка приїжджала до нього на роботу, домовлялися про пригін і наступний продаж автомобіля. Саме цей чоловік дзвонив йому, говорив яка необхідна сума грошей, і кому потерпілий повинен буде передати ці гроші, а після передачі грошей дзвонив і говорив що він гроші одержав (т. 1 а.с. 215);

- протоколом пред’явлення фотознімків для впізнання потерпілому ОСОБА_4 від 22.02.2008 року, в ході якого потерпілий ОСОБА_4 на фото № 1 впізнав чоловіка, на якому був зображений ОСОБА_11, і пояснив, що саме цей чоловік представлявся йому на ім’я ОСОБА_20, і він саме цьому чоловіку в присутності свого товариша передала гроші в сумі 3000 доларів США (т. 1 а.с. 216-218);

- протоколом очної ставки між підозрюваним ОСОБА_11 та потерпілим ОСОБА_4 від 24.12.2008 року, в ході якої ОСОБА_4 прямо вказав на ОСОБА_11, як на особу, якій він за вказівкою ОСОБА_7 22.03.2005 року передав гроші в сумі 3000 доларів США, після того, як саме цей чоловік показував йому автомобіль (т. 1 а.с. 248-249);

- протоколом пред’явлення фотознімків для впізнання свідкові ОСОБА_20 від 10.03.2008 року, в ході якого той впізнав чоловіка під № 3, на якому був зображений ОСОБА_11, вказавши при цьому, що цей чоловік представився на ім’я ОСОБА_20, якому в його присутності ОСОБА_4 віддав гроші в сумі 3000 доларів США (т. 1 а.с. 268-270);

- протоколом очної ставки між обвинувачуваним ОСОБА_7 та свідком ОСОБА_22 від 26.05.2009 року, в ході якої останній повністю підтвердив свої показання дані під час допиту (т. 4 а.с. 66-67);

- протоколом очної ставки між обвинувачуваним ОСОБА_11 та свідком ОСОБА_22 від 26.05.2009 року, в ході якої ОСОБА_22 повністю підтвердив свої показання дані під час допиту (т. 4 а.с. 63-65);

- протоколом очної ставки між потерпілим ОСОБА_4 та свідком ОСОБА_42 від 05.06.2009 року, в ході якої останній показав, що ОСОБА_4 бачить в перший раз, на очній ставці до цього він його ніколи не бачив (т. 4 а.с. 68);

- протоколом пред’явлення фотознімків для впізнання свідкові ОСОБА_43 від 01.06.2009 року, в ході якого той на фото № 1 впізнав чоловіка, на якому був зображений ОСОБА_7, і пояснив, що саме це ОСОБА_7 із яким закуповували картоплю в 1996 році (т. 4 а.с. 71);

- заявою ОСОБА_2 від 23.02.2008 року, в якому останній просить вжити заходів до ОСОБА_7 та чоловіку на ім’я ОСОБА_11 на прізвисько "ОСОБА_31", які в лютому 2005 року під приводом продажу йому автомобіля шахрайським шляхом заволоділи його грошима в сумі 1000 доларів США (т. 2 а.с. 3);

- протоколом пред’явлення фотознімків для впізнання потерпілому ОСОБА_2 від 25.02.2007 року, в ході якого той на фото № 1 впізнав чоловіка, на якому був зображений ОСОБА_11, як чоловік на прізвисько "ОСОБА_31", якому він віддав свої гроші на придбання автомобіля (т. 2 а.с. 12-14);

- протоколом пред’явлення фотознімків для впізнання потерпілому ОСОБА_2 від 25.02.2007 року, в ході якого той на фото № 3 впізнав чоловіка, на якому був зображений ОСОБА_7, що приїжджав на першу зустріч разом з ОСОБА_11, вони все домовлялися про пригін автомобіля та суму грошей, яку він повинен був заплатити (т. 2 а.с. 15-17);

- протоколом очної ставки між підозрюваним ОСОБА_11 та потерпілим ОСОБА_2 від 25.02.2008 року, в ході якої останній прямо вказав на ОСОБА_11, показавши при цьому, що саме цей чоловік перший раз приїздив разом з ОСОБА_7 до нього на роботу, коли вони домовлялися за автомобіль, суму та строки. ОСОБА_7 сказав, що він буде працювати з ОСОБА_11, гроші він повинен буде віддати йому, і що ОСОБА_7 буде виступати гарантом з пригону автомобіля, а в другий раз цей чоловік приїхав з раніше невідомим йому чоловіком і він віддав йому свої гроші в сумі 1000 доларів США, а потім він і ОСОБА_7, та ще ряд невідомих йому осіб погрожували йому і його братові, коли вони намагалися забрати свої гроші (т. 2 а.с. 30-31);

- протоколом очної ставки між підозрюваним ОСОБА_7 та потерпілим ОСОБА_2 від 25.02.2008 року, в ході якої останній прямо вказав на ОСОБА_7, як на особу, що приїжджала в перший раз до нього разом з ОСОБА_11, вони домовлялися про умови пригону автомобіля, і тоді ОСОБА_7 виступив гарантом дій ОСОБА_11, а потім він та ОСОБА_11, і ще ряд невідомих йому осіб погрожували йому та брату, коли вони намагалися забрати свої гроші (т. 2 а.с. 32-33);

- протоколом пред’явлення фотознімків для впізнання свідкові ОСОБА_2 від 26.02.2007 року, в ході якого той на фото № 1 впізнав чоловіка, на якому був зображений ОСОБА_7, що брав участь у шахрайських діях стосовно його брата, а також грозив йому фізичною розправою, коли він разом із братом хотів повернути гроші (т. 2 а.с. 36-38);

- протоколом пред’явлення фотознімків для впізнання свідкові ОСОБА_2 від 26.02.2007 року, в ході якого той на фото № 2 впізнав чоловіка, на якому був зображений ОСОБА_11, як чоловіка на прізвисько "ОСОБА_31", з яким він зустрічався з приводу повернення грошей, які належали його братові, що останній взяв у нього під умовою придбання автомобіля (т. 2 а.с. 39-41);

- протоколом очної ставки між підозрюваним ОСОБА_7 та свідком ОСОБА_50 від 26.02.2008 року, в ході якої останній прямо вказав на ОСОБА_7, як на ту особу з якою він зустрічався з приводу повернення грошей, які той разом з ОСОБА_11 на прізвисько "ОСОБА_31" взяли в його брата під умовою придбання автомобіля (т. 2 а.с. 42-43);

- речовим доказом - розпискою, яку ОСОБА_2 передав ОСОБА_35 (т. 4 а.с. 46);

- заявою ОСОБА_5 від 02.04.2009 року, в якій той просить вжити заходів до невідомих осіб, які в лютому-березні 2005 року під приводом продажу йому автомобіля шахрайським шляхом заволоділи його грошима в сумі 6 000 доларів США (т. 4 а.с. 96);

- протоколом пред’явлення фотознімків для впізнання потерпілому ОСОБА_5 від 18.05.2009 року, в ході якого той на фото № 1 впізнав чоловіка, на якому був зображений ОСОБА_11, як чоловіка на прізвисько "ОСОБА_31", якому він віддав свої гроші на придбання автомобіля (т. 4 а.с. 140);

- протоколом пред’явлення фотознімків для впізнання потерпілому ОСОБА_5 від 18.05.2009 року, в ході якого той на фото № 2 впізнав чоловіка, на якому був зображений ОСОБА_7, що приїжджав на першу та другу зустріч, його він пізнав як працівника Чернігівської митниці по імені ОСОБА_50 (т. 4 а.с. 137);

- протоколом очної ставки між підозрюваним ОСОБА_11 та потерпілим ОСОБА_5 від 25.05.2009 року, в ході якої останній прямо вказав на ОСОБА_11, показавши при цьому, що саме цей чоловік у нього брав гроші за те, що прижене автомобіль із Німеччини, а також писав розписку. Під час очної ставки ОСОБА_11 підтвердив, що брав гроші у ОСОБА_5, але один раз і то в борг (т. 4 а.с. 190);

- протоколом очної ставки між обвинувачуваним ОСОБА_7 та потерпілим ОСОБА_5 від 26.05.2009 року, в ході якої останній прямо вказав на ОСОБА_7, як на працівника Чернігівської митниці по імені ОСОБА_50, і який був присутній два рази при передачі грошей ОСОБА_11 (т. 4 а.с. 193)

- речовим доказом - розпискою на одержання грошей ОСОБА_11 від ОСОБА_5 (т. 4 а.с. 136)

Оцінюючи свідчення підсудних ОСОБА_7 та ОСОБА_11 в сукупності з всіма наданими та дослідженими у судовому засіданні доказами, суд ставиться до них критично, оскільки вони повністю спростовуються зазначеними вище доказами і розцінює їх спробу уникнути відповідальності за вчинені ними злочини.

До показань свідків ОСОБА_42, ОСОБА_45 та ОСОБА_46 стосовно того, що при зустрічі підсудних з потерпілим ОСОБА_4, останній заперечував, що він давав гроші ОСОБА_7 та ОСОБА_11, суд ставиться критично, оскільки це повністю спростовується наведеними вище доказами, а крім того вказані свідки є знайомими підсудних, тому їх свідчення суд розцінює, як спробу допомогти підсудним уникнути відповідальності за вчинений ними злочин.

Оцінюючі показання потерпілого ОСОБА_16, суд вважає їх послідовними щодо обставин заволодіння належним йому телевізором, за виключенням того, що йому підсудні погрожували зброєю. Так, ні у заяві, ні у поясненнях, які були надані ним відразу після вчинення відносно нього злочину, потерпілий ОСОБА_16 не повідомив, що невідомі особи погрожували йому зброєю. Не вказав він про зброю і у ході його першого допиту в якості потерпілого, вказавши про зброю тільки у ході додаткового допиту 18.02.2008 року. За таких обставин, при відсутності інших доказів погроз застосування предмета схожого на пістолет, суд приходить до висновку, що така обставина, що вказана у обвинуваченні, як напад на потерпілого з погрозою застосування предмета схожого на пістолет, підлягає виключенню з обвинуваченню, як така, що не знайшла свого підтвердження у судовому засіданні, а дії підсудних по цьому епізоду підлягають перекваліфікації з ч. 2 ст. 187 КК України на ч. 2 ст. 186 КК України. Суд вважає, що у судовому засіданні встановлено, що підсудні ОСОБА_7 та ОСОБА_11, домовившись про заволодіння телевізором ОСОБА_16, скориставшись тим, що потерпілий продавав телевізор, завантажили його у машину, де погрожували потерпілому застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілого, а коли вийшли з машини, продовжували погрожувати, а потім відштовхнули його від машини та поїхали, чим відкрито, з застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілого, заволоділи чужим майном. Таке обвинувачення підтверджується показаннями потерпілого, наданими як у ході досудового слідства, так і у судовому засіданні, при цьому показання потерпілого є логічними та послідовними щодо викладення цих обставин, при тому, що у судовому засіданні не було встановлено обставин, які б вказували на те, що потерпілий мав підстави обмовити підсудних, показаннями свідка ОСОБА_47, наданими у ході досудового слідства, протоколами пред’явлення фотознімків для впізнання ОСОБА_16 та ОСОБА_37, протоколами очних ставок між ними та підсудними, дані у яких повністю узгоджуються між собою, і спростовують показання підсудних та доводи захисника про те, що підсудні не причетні до цього злочину. Таким чином, суд вважає, що у судовому засіданні, вчинення ОСОБА_7 та ОСОБА_11 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, знайшло своє підтвердження у повному обсязі.

Дії підсудних ОСОБА_7 та ОСОБА_11 за цим епізодом обвинувачення необхідно кваліфікувати за ч. 2 ст. 186 КК України, як грабіж, тобто відкрите викрадення чужого майна, поєднане з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілого та з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілого, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Оцінюючи зібрані по справі та перевірені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що інкриміноване підсудному ОСОБА_7 діяння повністю доведено і правильно кваліфіковано по ст. 190 ч. 2 КК України, як шахрайство, тобто умисні дії, що виразилися в заволодінні майном потерпілих ОСОБА_48 та ОСОБА_4 шляхом обману та зловживання довірою, вчинені повторно, за попередньою змовою групою осіб, що завдало значної шкоди потерпілим.

Оцінюючи зібрані по справі та перевірені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що інкриміноване підсудному ОСОБА_7 діяння повністю доведено і правильно кваліфіковано по ст. 190 ч. 3 КК України, як шахрайство, тобто умисні дії, що виразилися в заволодінні майном потерпілого ОСОБА_5 шляхом обману, вчинені повторно, за попередньою змовою групою осіб, у великих розмірах.

Оцінюючи зібрані по справі та перевірені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що інкриміноване підсудному ОСОБА_11 діяння повністю доведено і правильно кваліфіковано по ст. 190 ч. 2 КК України, як шахрайство, тобто умисні дії, що виразилися в заволодінні майном потерпілих ОСОБА_48 та ОСОБА_4 шляхом обману та зловживання довірою, вчинені повторно, за попередньою змовою групою осіб, що завдало значної шкоди потерпілим.

Оцінюючи зібрані по справі та перевірені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що інкриміноване підсудному ОСОБА_11 діяння повністю доведено і правильно кваліфіковано по ст. 190 ч. 3 КК України, як шахрайство, тобто умисні дії, що виразилися в заволодінні майном потерпілого ОСОБА_5 шляхом обману, вчинені повторно, за попередньою змовою групою осіб, у великих розмірах.

Дослідивши докази по справі щодо обвинувачення ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 309 КК України, суд вважає, що докази, які вказані органами досудового слідства, як такі, що підтверджують вчинення підсудним цього злочину, викликають сумнів в тому, що дійсно ОСОБА_7 вчинив цей злочин. Показання свідків ОСОБА_40 та ОСОБА_49, не є такими, з яких беззаперечно видно, що кожен з них бачив, що саме з кишені ОСОБА_7 було вилучено пакет з психотропною речовиною. Не постійно, при відеозапису затримання ОСОБА_7, останній перебував у полі зору співробітника, який проводив відеозапис. З відеозапису неможливо однозначно стверджувати, що саме з задньої кишені ОСОБА_7 було вилучено пакетик, так як працівник міліції, який проводив огляд ОСОБА_7, не повернув його спиною до пойнятих, щоб вони бачили момент вилучення, при тому, що для цього у працівника міліції не було ніяких перешкод, так як ОСОБА_7 на той момент перебував у наручниках. До показань свідків, які є працівниками міліції, суд відноситься критично, так як вони є зацікавленими особами у справі. Сам ОСОБА_7 з самого початку заперечував те, що це його речовина, вказав, що її "підкинули" працівники міліції. За наявності таких доказів, вчинення ОСОБА_7 цього злочину викликає сумніви, а відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, у зв’язку з чим, суд приходить до висновку, що ОСОБА_7 повинен бути визнаний невинним та по суду виправданим за ч. 1 ст. 309 КК України у зв’язку з недоведеністю участі підсудного у вчиненні цього злочину.

Обставин, що пом’якшують або обтяжують покарання підсудних ОСОБА_7 та ОСОБА_11 судом не встановлено.

Вирішуючи питання про міру покарання підсудному ОСОБА_7, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчинених ним злочинів, серед яких є тяжкі, фактичні обставини справи, відсутність тяжких наслідків від його дій, особу підсудного, який раніше не був судимий, відсутність даних про притягнення до адміністративної відповідальності, позитивну характеристику з місця роботи та проживання, його участь у благодійній діяльності, його вік, сімейний стан – має на утриманні двох неповнолітніх дітей, стан здоров’я, відсутність обставини, що обтяжують покарання, думку потерпілих, а також те, що моменту вчинення злочинів минув значний проміжок час, протягом якого він не притягувався до будь-якої відповідальності, у зв’язку з чим, суд вважає за можливе призначити покарання з випробуванням, застосувавши ст. 75 КК України, яке суд вважає необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Вирішуючи питання про міру покарання підсудному ОСОБА_11, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчинених ним злочинів, серед яких є тяжкі, фактичні обставини справи, відсутність тяжких наслідків від його дій, особу підсудного, який раніше в силу ст. 89 КК України визнаний таким, що не має судимості, відсутність даних про притягнення до адміністративної відповідальності, позитивну характеристику з місця роботи, його участь у громадській та благодійній діяльності, його вік, сімейний стан – має на утриманні двох неповнолітніх дітей, стан здоров’я, відсутність обставини, що обтяжують покарання, думку потерпілих, а також те, що моменту вчинення злочинів минув значний проміжок час, протягом якого він не притягувався до будь-якої відповідальності, у зв’язку з чим, суд вважає за можливе призначити покарання з випробуванням, застосувавши ст. 75 КК України, яке суд вважає необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні покарання підсудним ОСОБА_7 та ОСОБА_11 за сукупністю злочинів на підставі ст. 70 КК України, суд вважає за можливе керуватись принципом поглинання менш суворого покарання більш суворим.

Позов потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкоди обґрунтований, оскільки повністю доведений дослідженими у судовому засіданні доказами, тому підлягає задоволенню в повному обсязі.

Позов потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди підлягає задоволенню частково, з врахуванням характеру та обсягу тих страждань, яких зазнали позивачі.

Речові докази по справі: розписку (т. 1 а.с. 177) та відеокасету необхідно залишити при справ, а психотропну речовину (т. 2 а.с. 76) знищити.

В зв’язку з тим, що шкода заподіяна підсудним не відшкодована, суд приходить до висновку про необхідність звернення стягнення на майно ОСОБА_7 - мобільний телефон "Нокія" (т. 2 а.с. 156-157) та ОСОБА_11 - мобільний телефон "Моторола" (т. 2 а.с. 185-186), для забезпечення позовних вимог потерпілих.

Судові витрати, пов’язані з проведенням почеркознавчої експертизи, підлягають стягненню з підсудних.

Враховуючи, що участь підсудного ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України в судовому засіданні не доведена, тому судові витрати, пов’язані з проведенням по справі хімічної експертизи, необхідно віднести на рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд –

ОСОБА_7 визнати винним і призначити йому покарання:

- по ст. 186 ч. 2 КК України у вигляді чотирьох років двох місяців позбавлення волі;

- по ст. 190 ч. 2 КК України у вигляді двох років трьох місяців позбавлення волі;

- по ст. 190 ч. 3 КК України у вигляді чотирьох років одного місяця позбавлення волі.

Відповідно до ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_7 покарання у вигляді чотирьох років двох місяців позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_7 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк один рік.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов’язати засудженого ОСОБА_7 періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 309 КК України виправдати.

ОСОБА_11 визнати винним і призначити йому покарання:

- по ст. 186 ч. 2 КК України у вигляді чотирьох років двох місяців позбавлення волі;

- по ст. 190 ч. 2 КК України у вигляді двох років трьох місяців позбавлення волі;

- по ст. 190 ч. 3 КК України у вигляді чотирьох років одного місяця позбавлення волі.

Відповідно до ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_11 покарання у вигляді чотирьох років двох місяців позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_11 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк один рік.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов’язати засудженого ОСОБА_11 періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

До вступу вироку в законну силу міру запобіжного заходу засудженим ОСОБА_7 та ОСОБА_11 залишити підписку про невиїзд.

Стягнути солідарно з ОСОБА_7 та ОСОБА_11 на користь ОСОБА_4 35 895 грн. 15 коп. у відшкодування матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 4 000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_11 на користь ОСОБА_4 4 000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Стягнути солідарно з ОСОБА_7 та ОСОБА_11 на користь ОСОБА_3 1 350 грн. у відшкодування матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_11 на користь ОСОБА_5 48 764 грн. у відшкодування матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_11 на користь ОСОБА_5 5 000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Стягнути солідарно з ОСОБА_7 та ОСОБА_11 на користь ОСОБА_2 7 910 грн. у відшкодування матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави 81 грн. 13 коп. судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_11 на користь держави 81 грн. 13 коп. судових витрат.

Судові витрати в сумі 345 грн. 18 коп. віднести на рахунок держави.

Звернути стягнення на майно ОСОБА_7 - мобільний телефон "Нокія", згідно постанови про накладення арешту на майно від 08.04.2008 року, для задоволення позовних вимог позивачів.

Звернути стягнення на майно ОСОБА_11 - мобільний телефон "Моторола", згідно постанови про накладення арешту на майно від 09.04.2008 року, для задоволення позовних вимог позивачів.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Чернігівської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.