Світловодський міськрайсуд Кіровоградської області
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 червня 2010 року
1-8/10
|
Світловодський міськрайсуд Кіровоградської області
в складі головуючого судді Широкоряд Р.В.
при секретарі - Рудській В.А.
за участю прокурора Гребенюк Т.Г.
захисника адвоката ОСОБА_1
захисника ОСОБА_2
підсудного ОСОБА_3
потерпілого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м.Світловодська справу про
обвинувачення:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця м. Мала Виска Кіровоградської області, українець, громадянин України, освіта вища економічна та вища юридична, не судимий, проживає і прописаний за адресою: АДРЕСА_1, одружений, має на утриманні неповнолітнього сина; приватний підприємець – арбітражний керуючий, у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3, вчинив замах на одержання хабара в особливо великому розмірі, поєднаного з вимаганням хабара за наступних обставин:
Постановою господарського суду Кіровоградської області №10/68 від 09.07.2008 року державне відкрите акціонерне товариство (ДВАТ) "Вузол виробничо-технологічного зв’язку" дочірнього підприємства державної холдингової компанії (ДП ДХК) "Олександріявугілля" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та ліквідатором даного підприємства призначено арбітражного керуючого ОСОБА_3 Цією ж постановою зобов’язано ліквідатора ОСОБА_3 вжити всі передбачені Законом заходи по реалізації майна банкрута, задоволенню вимог кредиторів. Перебуваючи на даній посаді ліквідатора банкрута – ДВАТ "Вузол виробничо-технологічного зв’язку" ДП ДХК "Олександріявугілля" за спеціальним повноваженням, ОСОБА_3, відповідно до ст. ст. 25, 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 року №2343-ХІ зі змінами і доповненнями, мав такі повноваження: приймає до свого віддання майна боржника; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред’являє до третіх осіб вимог щодо повернення дебіторської заборгованості; отримує кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується в першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю; з підстав, визначених Законом (2343-12)
, подає до господарського суду заяви про визнання недійними угод боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
З дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника (органів управління) юридичної особи – банкрута.
Таким чином, виконуючи вказані адміністративно-господарські обов’язки за спеціальним повноваженням – за постановою суду, ОСОБА_3 являвся службовою особою.
13.12.2007 року засновник ПП "Укрространсгрупа" ОСОБА_4 шляхом участі у біржових торгах на товарній біржі "Альянс-Днепр" м.Дніпропетровська придбав нежитлове приміщення по проспекту АДРЕСА_2 загальною площею 168,9 кв.м. з підвалом 85,2 кв.м., яке належить ДВАТ "Вузол виробничо-технологічного зв’язку" ДП ДХК "Олександріявугілля, яке визнано банкрутом.
Після придбання вказаної будівлі ОСОБА_4, у січні 2008 року звернувся до Олександрійського міськрайонного суду із позовом про визнання дійсним договору купівлі продажу зазначеного майна. 30.01.2008 року судовим рішенням задоволено його позов і визнано дійсним біржовий договір купівлі-продажу цієї будівлі та визнано за ПП "Укрространсгрупа" (ОСОБА_4) право власності на це приміщення.
Після призначення на посаду арбітражного керуючого, замість попереднього арбітражного керуючого ОСОБА_5, ОСОБА_3, будучи юридично обізнаним, та дізнавшись, що біржовий договір купівлі продажу зазначеного приміщення був визнаний судом дійсним, шляхом постановлення заочного рішення, а спір, щодо цієї угоди належать до підсудності господарського суду, - звернувся до Олександрійського міськрайонного суду із заявою про скасування заочного рішення суду від 30.01.2008 року.
Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду від 18.09.2008 року заяву ОСОБА_3 задоволено, рішення Олександрійського місьрайонного суду від 30.01.2008 року було скасовано, та 26.09.2008 року провадження у судовій справі №2-585/2008 за позовом ПП "Укрространсгрупа" закрито.
Після чого, ОСОБА_3, звернувся до Олександрійського БТІ із вимогою про скасування державної реєстрації права власності зазначеного нерухомого майна, яке було зареєстровано за ПП "Укрространсгрупа", при чому ОСОБА_3, було достовірно відомо, що ПП "Укрространсгрупа", сплатила за придбане приміщення грошові кошти в розмірі 342895 гривень та які були витрачені для погашення заборгованості боргових зобов’язань підприємства боржника.
Під час зустрічі між ОСОБА_3, та ОСОБА_4, предметом якої було питання з приводу зазначеного нерухомого майна, ОСОБА_3, повідомив ОСОБА_4, що може вирішити його питання, шляхом продажу зазначеного приміщення ОСОБА_4, через аукціон, за таку саму суму, яку сплатив за приміщення ОСОБА_4, де кошти сплачені ПП "Укрространсгрупа", за попереднє придбання зазначеного нерухомого майна в розмірі 342895 грн., будуть зараховані. Тобто, аукціон буде проведено формально, лише для оформлення документів на право власності майна за ПП "Укрространсгрупа".
При цьому, ОСОБА_3 поставив умову, що за вирішення цього питання, ОСОБА_4 повинен особисто передати йому хабар в сумі 170000 тис. гривень у вигляді 10 тис. гривень, 20 тис доларів США, та гарантійного внеску який повинен бути сплачений учасниками торгів, та після цього підлягав поверненню, розмір якого становить 57 тис. гривень.
В разі відмови ОСОБА_4 надати ОСОБА_3, зазначеного хабара, Він, ОСОБА_3 продасть зазначене приміщення іншій особі.
ОСОБА_4, розуміючи, що в нього вимагають хабар та він може втратити грошові кошти витрачені його підприємством на придбання зазначеного нерухомого майна, або саме приміщення, та не бажаючи давати ОСОБА_3 хабара, звернувся із заявою до правоохоронних органів про вимагання в нього хабара.
При чому, ОСОБА_4 перепродав зазначене нерухоме майно третій особі.
Після цього, 13 жовтня 2008 року близько 13.16 год., ОСОБА_4, зустрівшись у центрі
с.Власівка Світловодського району з ОСОБА_3, де знаходячись в автомобілі ОСОБА_3 ВАЗ-21150 держномер НОМЕР_1, передав ОСОБА_3, першу частину хабара в сумі 10 000 грн., де ОСОБА_3 роз’яснив ОСОБА_4 які необхідно підготувати документи і яким чином він організує проведення аукціонних торгів, на яких ОСОБА_4 гарантовано буде переможцем після чого ОСОБА_3 будуть підписані протокол аукціону і акт прийому-передачі даної будівлі. Одержаними грошовими коштами в сумі 10 тис. грн. в якості хабара ОСОБА_3 розпорядився на
свій розсуд і витратив на власні потреби.
Після цього при зустрічах: 18.10.2008 року близько 10.53 год. в автомобілі ОСОБА_3 ВАЗ-21150 держномер НОМЕР_1; 20.10.2008 року близько 18.24 год. в автомобілі ОСОБА_4 біля супермаркету "АМСТОР" у м. Кременчук; 21.10.2008 року у м.Світловодськ близько 10.43 год. в автомобілі ОСОБА_3 та 23.10.2008 року у м. Кременчук в автомобілі ОСОБА_4 близько 12.39 год., - ОСОБА_3 продовжував вимагати хабар у ОСОБА_4 запевнюючи його, що питання щодо придбання приміщення залежить виключно від нього, наполягав, щоб ОСОБА_4 скоріше передав частинами хабар в сумі 20 тис. доларів США.
В подальшому, ОСОБА_3 організовано проведення аукціонних торгів і забезпечено участь другого, підставного учасника аукціону – ОСОБА_5, який в дійсності не мав бажання та матеріальних засобів для придбання даної будівлі.
24.10.2008 року приблизно о 11.04 год. у філії "Кіровоградський аукціонний центр" ДАК "Національна мережа аукціонних центрів" по вул. Преображенська, 2 у м. Кіровограді, відбулись торги з участю ОСОБА_5 та ПП "Укрространсгрупа" в особі ОСОБА_4 на яких, за сценарієм ОСОБА_3 ОСОБА_5 заявив, що початкова вартість вказаної будівлі по пр. АДРЕСА_2 у сумі 285746 грн. його не влаштовує, тому ПП "Укрространсгрупа" в особі ОСОБА_4 стала переможцем торгів і покупцем вказаної будівлі.
В цей же день, о 13.38 год. ОСОБА_3, зустрівшись у вказаному обумовленому заздалегідь місці - на автотрасі Кіровоград-Аджамка з ОСОБА_4, де знаходячись в автомобілі ОСОБА_4 "Jeep "Grand Cherokee" д.н. НОМЕР_2, передав ОСОБА_4 аркуші паперу з підписом і відбитком печатки ДВАТ "Вузол виробничо-технологічного зв’язку" ДП ДХК "Олександріявугілля" для подальшого самостійного внесення ОСОБА_4 тексту акту прийому-передачі даної будівлі від ОСОБА_3 після чого ОСОБА_3 одержав від ОСОБА_4 другу частину хабара в сумі 20 тисяч доларів США (що по курсу НБУ станом на 24.10.2008 року складало 103 тис. грн.)
Крім того, ОСОБА_3, провівши підрахунки проведених витрат з урахуванням попередньої домовленості із ОСОБА_4, а саме, що 57 тис. грн., два внески зроблених ОСОБА_4 на аукціон по 28,5 тис. грн. за себе і за ОСОБА_5, він залишає собі, а також повідомив ОСОБА_4, що той зобов’язаний ще доплатити 1000 доларів США. На що ОСОБА_4 погодився, але у зв’язку з відсутністю при собі зазначеної кількості грошових коштів, передасть їх ОСОБА_3 пізніше.
Одразу після цього, в той же день, 24.10.2008 року приблизно о 14.10 год. ОСОБА_3 з предметом хабара, 20 тис. доларів США, був затриманий працівниками УДСБЕЗ УМВС України в Кіровоградській області при поверненні у м. Кіровоград на вулиці Леніна.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3, винним в інкримінованому йому злочині себе не визнав.
Визнав себе винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 190 КК України, а саме шахрайства.
Даючи покази суду, підсудний пояснив, що наприкінці 2008 року він був призначений ліквідатором ДП ВАТ "Вузол Олександріявугілля".
Прийнявши справи від попереднього арбітражного керуючого, він виявив, що продаж нежитлового приміщення по проспекту АДРЕСА_2 загальною площею 168,9 кв.м. з підвалом 85,2 кв.м., які належать до ДВАТ "Вузол виробничо-технологічного зв’язку" ДП ДХК "Олександріявугілля", його попередником було проведено з порушенням,, а саме не шляхом проведення аукціонних торгів, а через біржу, а також, що спір, щодо цієї угоди належать до підсудності господарського суду, - звернувся до Олександрійського міськрайонного суду із заявою про скасування заочного рішення суду від 30.01.2008 року. Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду від 18.09.2008 року його заяву було задоволено, рішення Олександрійського місьрайонного суду від 30.01.2008 року було скасовано, та 26.09.2008 року провадження у судовій справі №2-585/2008 за позовом ПП "Укрространсгрупа" закрито.
Після чого йому телефонував його знайомий ОСОБА_6 і попросив зустрічі.
Під час чергової зустрічі ОСОБА_6 його познайомив з ОСОБА_4. Предметом їх розмов було питання, пов’язане з нерухомим майном, яке раніше придбало ПП Укрространсгрупа", власником якої був ОСОБА_4.
ОСОБА_3 на прохання ОСОБА_4 вирішити питання, щодо залишення нерухомого майна за його підприємством, погодився. Розмір винагороди, яку повинен отримати ОСОБА_3 вони спільно визначили в 170000 гривень. Оплата повинна була проводитись наступним шляхом: 10 тис. гривень, перший внесок якби для підготовки проведення торгів. Після того 20 тис доларів США, та гарантійні внески які повинні бути сплачений учасниками торгів, та після цього підлягали поверненню.
13 жовтня 2008 року зустрівшись у центрі с.Власівка Світловодського району з ОСОБА_4, де знаходячись в своєму автомобілі ВАЗ-21150, одержав від ОСОБА_4 10000 грн.
В подальшому, він забезпечив участь другого, підставного учасника аукціону – ОСОБА_5, який в дійсності не мав бажання на придбання даної будівлі.
24.10.2008 року приблизно о 11.04 год. у філії "Кіровоградський аукціонний центр" ДАК "Національна мережа аукціонних центрів" по вул. Преображенська, 2 у м. Кіровограді, відбулись торги з участю ОСОБА_5 та ПП "Укрространсгрупа" в особі ОСОБА_4 на яких,
ОСОБА_5 заявив, що початкова вартість вказаної будівлі по пр. АДРЕСА_2 у сумі 285746 грн. його не влаштовує, тому ПП "Укрространсгрупа" в особі ОСОБА_4 стала переможцем торгів і покупцем вказаної будівлі.
В цей же день, о 13.38 год., Він, зустрівшись у вказаному обумовленому заздалегідь місці - на автотрасі Кіровоград-Аджамка з ОСОБА_4, де знаходячись в автомобілі ОСОБА_4 передав ОСОБА_4 аркуші паперу з підписом і відбитком печатки ДВАТ "Вузол виробничо-технологічного зв’язку" ДП ДХК "Олександріявугілля" для подальшого самостійного внесення ОСОБА_4 тексту акту прийому-передачі даної будівлі від ОСОБА_3 після чого одержав від ОСОБА_4 20 тисяч доларів США Крім того, провівши підрахунки проведених витрат з урахуванням попередньої домовленості із ОСОБА_4, повідомив ОСОБА_4, що той зобов’язаний ще доплатити 1000 доларів США. На що ОСОБА_4 погодився, але у зв’язку з відсутністю при собі зазначеної кількості грошових коштів, передасть їх пізніше. Приблизно о 14.10 год., того ж дня його було затримано працівниками УДСБЕЗ УМВС України в Кіровоградській області при поверненні у м. Кіровоград на вулиці Леніна із 20 тис. доларами США.
Підсудний вважає, що вчинив відносно ОСОБА_4 шахрайство, так як від нього не залежало, хто саме може приймати участь в торгах, та стати переможцем торгів.
Він лише підготував документи і передав в торгівельну організацію, впливу він не мав, ліквідатор не впливає на хід аукціону і хід торгів.
Він розраховував на необізнаність ОСОБА_4, проводив з ним бесіди таким чином, щоб той зрозумів, що лише ОСОБА_3 може організувати торги, та перемогу ОСОБА_4.
Він нічого не втрачав. В разі, якщо б ОСОБА_4 не став переможцем торгів, він повернув йому витрачені кошти.
Крім того, ОСОБА_3 вважає, що при визначенні розміру шахрайства, необхідно зараховувати не 170000 гривень, які йому інкриміновано, а лише ті кошти, які він отримав 10000 гривень та 20000 доларів США.
Заявлений потерпілим цивільний позов не визнав.
Дослідивши матеріали справи, допитавши потерпілого та свідків, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ст.15 - ч.3 ст. 368 КК України, доведена у повному обсязі.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_4, суду пояснив, що 13.12.2007 року ПП "Укрространсгрупа", засновником якої був він, шляхом участі у біржових торгах на товарній біржі "Альянс-Днепр" м. Дніпропетровську придбало нежитлове приміщення по проспекту АДРЕСА_2 загальною площею 168,9 кв.м. з підвалом 85,2 кв.м., які належать до ДВАТ "Вузол виробничо-технологічного зв’язку" ДП ДХК "Олександріявугілля".
Після придбання вказаної будівлі він в січні 2008 року звернувся до Олександрійського міськрайонного суду та 30.01.2008 року судовим рішенням було задоволено його позов і визнано дійсним біржовий договір купівлі-продажу цієї будівлі та визнано за ПП "Укрространсгрупа" (ОСОБА_4) право власності на це приміщення.
Пізніше він дізнався, що призначений на посаду арбітражного керуючого, замість попереднього арбітражного керуючого ОСОБА_5, ОСОБА_3, звернувся до Олександрійського міськрайонного суду із заявою про скасування заочного рішення суду від 30.01.2008 року.
Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду від 18.09.2008 року заяву ОСОБА_3 задоволено, рішення Олександрійського місьрайонного суду від 30.01.2008 року було скасовано, та 26.09.2008 року провадження у судовій справі №2-585/2008 за позовом ПП "Укрространсгрупа" закрито.
Дізнавшись від знайомих, серед яких був підприємець ОСОБА_6, про це все і про те, що ОСОБА_6 знайомий з ОСОБА_3, ОСОБА_4 попросив, щоб той з ним приїхав до ОСОБА_3 поговорити з приводу скасованого рішення і попросити про укладення нотаріально-посвідченого договору купівлі-продажу на вказану будівлю.
Під час зустрічі між ОСОБА_3, та ОСОБА_4, предметом якої було питання з приводу зазначеного нерухомого майна, ОСОБА_3, повідомив ОСОБА_4, що може вирішити його питання, шляхом продажу зазначеного приміщення ОСОБА_4, через аукціон, за таку саму суму, де кошти сплачені ПП "Укрространсгрупа", за попереднє придбання зазначеного нерухомого майна в розмірі 342895 грн., будуть зараховані.
При цьому, ОСОБА_3 поставив умову, що за вирішення цього питання, ОСОБА_4 повинен особисто передати йому хабар в сумі 170000 тис. гривень у вигляді 10 тис. гривень, 20 тис доларів США, та гарантійного внеску який повинен бути сплачений учасниками торгів, та після цього підлягав поверненню, розмір якого становить 57 тис. гривень.
В разі відмови ОСОБА_4 надати ОСОБА_3, зазначеного хабара, Він, ОСОБА_3 продасть зазначене приміщення іншій особі.
ОСОБА_4, розуміючи, що в нього вимагають хабар та він може втратити грошові кошти витрачені його підприємством на придбання майна, або придбане приміщення, та не бажаючи давати ОСОБА_3 хабара, перепродав зазначене нерухоме майно третій особі, та звернувся із заявою до правоохоронних органів про вимагання в нього хабара.
Після цього, 13 жовтня 2008 року близько 13.16 год., ОСОБА_4, зустрівшись у центрі
с.Власівка Світловодського району з ОСОБА_3, де знаходячись в автомобілі ОСОБА_3 передав ОСОБА_3, першу частину хабара в сумі 10 000 грн., які він отримав від правоохоронних органів, що було зафіксовано за допомогою спеціальних засобів. Після чого ОСОБА_3 роз’яснив ОСОБА_4 які необхідно підготувати документи і яким чином він організує проведення аукціонних торгів, на яких ОСОБА_4 гарантовано буде переможцем після чого ОСОБА_3 будуть підписані протокол аукціону і акт прийому-передачі даної будівлі.
Після цього при зустрічах: 18.10.2008 року близько 10.53 год. в автомобілі ОСОБА_3 20.10.2008 року близько 18.24 год. в автомобілі ОСОБА_4 біля супермаркету "АМСТОР" у м. Кременчук; 21.10.2008 року у м.Світловодськ близько 10.43 год. в автомобілі ОСОБА_3 та 23.10.2008 року у м. Кременчук в автомобілі ОСОБА_4 12.39 год., - ОСОБА_3 продовжував вимагати хабар у ОСОБА_4 запевнюючи його, що питання щодо придбання приміщення залежить виключно від нього, наполягав, щоб ОСОБА_4 скоріше передав частинами хабар
В подальшому, ОСОБА_3 організовано проведення аукціонних торгів і забезпечено участь другого, підставного учасника аукціону – ОСОБА_5, який в дійсності не мав бажання і достатньо матеріальних засобів для придбання даної будівлі.
24.10.2008 року приблизно о 11.04 год. у філії "Кіровоградський аукціонний центр" ДАК "Національна мережа аукціонних центрів" по вул. Преображенська, 2 у м. Кіровограді, відбулись торги з участю ОСОБА_5, якого на торги привіз ОСОБА_3, та ПП "Укрространсгрупа" в особі ОСОБА_4 на яких, за сценарієм ОСОБА_3 ОСОБА_5 заявив, що початкова вартість вказаної будівлі по пр. АДРЕСА_2 у сумі 285746 грн. його не влаштовує, тому ПП "Укрространсгрупа" в особі ОСОБА_4 стала переможцем торгів і покупцем вказаної будівлі.
В цей же день, о 13.38 год. зустрівшись у вказаному ОСОБА_3 обумовленому заздалегідь місці - на автотрасі Кіровоград-Аджамка з ОСОБА_3, де знаходячись в автомобілі ОСОБА_4 "Jeep "Grand Cherokee" державний реєстраційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_3 передав ОСОБА_4 аркуші паперу з підписом і відбитком печатки ДВАТ "Вузол виробничо-технологічного зв’язку" ДП ДХК "Олександріявугілля" для подальшого самостійного внесення ОСОБА_4 тексту акту прийому-передачі даної будівлі від ОСОБА_3 Після чого ОСОБА_4 передав ОСОБА_3, другу частину хабара в сумі 20 тисяч доларів США (що по курсу НБУ станом на 24.10.2008 року
складало 103 тис. грн.), які він отримав від правоохоронних органів, що було зафіксовано за допомогою спеціальних засобів
Крім того, ОСОБА_3, провівши підрахунки проведених витрат з урахуванням попередньої домовленості із ОСОБА_4, а саме, що 57 тис. грн., два внески зроблених ОСОБА_4 на аукціон по 28,5 тис. грн. за себе і за ОСОБА_5, він залишає собі, а також повідомив ОСОБА_4, що той зобов’язаний ще доплатити 1000 доларів США. На що ОСОБА_4 погодився, але у зв’язку з відсутністю при собі зазначеної кількості грошових коштів, передасть їх ОСОБА_3 пізніше.
Гарантійний внесок 57 тис. грн., які він повинен був оплатити від себе та підставної особи, ОСОБА_5, та які ОСОБА_3 як частину хабара повинен був обернути на свою користь він не оплачував. Квитанції для пред’явлення в аукціонний центр йому надали працівники правоохоронних органів.
Заявлений цивільний позов потерпілий підтримав.
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_6, суду пояснив, що приблизно у 2006 році він познайомився з юристом ДПІ у м. Світловодську ОСОБА_3 Крім цього, ОСОБА_6 давно знає засновника ПП "Укрространсгрупа" ОСОБА_4 який є його другом з дитинства. Десь на початку 2008 року, точно не пам’ятає, - при зустрічі з ОСОБА_4, останній розповідав, що придбав на товарній біржі у м. Дніпропетровську будівлю у м. Олександрії. Приблизно наприкінці вересня, може на початку жовтня 2008 року ОСОБА_4 при зустрічі розповів, що новий арбітражний керуючий ОСОБА_3 через суд Олександрійській скасував рішення і купівлю тієї будівлі, та фактично забрав у нього цю будівлю. ОСОБА_6 перепитав, як саме ініціали того ОСОБА_3, і дізнався, що ОСОБА_7 йому сказав, що знає такого як представника ДПІ у м. Світловодську, та скоріш за все – це той самий ОСОБА_3, та одразу ж вирішив перепровірити, та подзвонив по мобільному телефону ОСОБА_3. По телефону ОСОБА_6 відрекомендувався, ОСОБА_3 його пригадав, та ОСОБА_6 сказав йому, що добре знає ОСОБА_4, та хотів би зустрітися і поговорити про це питання, щоб вияснити, в чому проблема і познайомити їх. ОСОБА_3 погодився і призначив зустріч у м. Світловодську. Приблизно на початку жовтня 2008 року ОСОБА_6 разом з ОСОБА_4 поїхали до м. Світловодську для зустрічі. Прибувши у м. Світловодськ зідзвонилися з ОСОБА_3, повідомили що вже прибули, та він їм призначив зустріч у якомусь кафе на в’їзді у м. Світловодськ. При зустрічі з ОСОБА_3 у тому кафе ОСОБА_6 відрекомендував йому ОСОБА_4, як свого знайомого, та розповів ту ситуацію, про яку йому казав ОСОБА_4. ОСОБА_3 відповів, що він це усе добре знає, та сказав, що він у курсі цієї ситуації і може вирішити у процесуальному порядку такі проблеми, якщо його "зацікавлять". ОСОБА_4 усе розповів ОСОБА_3 про порядок придбання ним будівлі, показав усі документи, те вручив ОСОБА_3 офіційний лист про необхідність укладання договору. ОСОБА_3 цей лист прийняв та розписався на другому примірнику. Крім цього ОСОБА_3 казав, що подумає як правильно написати, бо там якась складна ситуація і треба продумати декілька варіантів того, щоб ця будівля залишилася у ОСОБА_4, оскільки не усе так просто, так як якийсь бізнесмен ОСОБА_8 має наміри на цю будівлю і ОСОБА_3 на ньому легко заробить такі гроші, та ще якійсь проблеми є, щось там розповідав про податкову інспекцію, яка постійно усе перевіряє, тому треба багато документів складати усіляких. Також ОСОБА_3 ОСОБА_4 розповідав, що для того, щоб цю будівлю залишити у ОСОБА_4, той має дати 170 тис. грн., при чому ці гроші не тільки ОСОБА_3 у кишеню підуть, а більша частина з них піде на розходи ОСОБА_3 по організації процедури залишення будівлі у ОСОБА_4. ОСОБА_4 при зустрічі не погодився давати такі гроші, але й не відмовився, бо сказав, що подумає. Через 4-5 днів ОСОБА_6 з ОСОБА_4 знов приїхали у м. Світловодськ на зустріч з ОСОБА_3, у якомусь кафе. При зустрічі ОСОБА_6 пив горілку і в розмові особисто не приймав участь, тільки чув. ОСОБА_3 з ОСОБА_4 обговорювали процедуру – ОСОБА_3 розповідав про якісь варіанти знов – що варіант про мирову угоду його не влаштовує, бо хтось його постійно перевіряє хтось якійсь кримінальні справи порушує, тому він – ОСОБА_3 сильно ризикує і його ризик має добре оплачуватися і таке інше – ОСОБА_6 особо не вдавався у подробиці. Єдине пам’ятає точно, що ОСОБА_4 уговорив ОСОБА_3, щоб не одразу усю суму хабара давати йому, і домовилися, що ОСОБА_4 буде давати хабар частинами. Які саме частини – ОСОБА_6 не пам’ятає, бо ОСОБА_3 довго обґрунтовував суму хабара.
Даними, що знаходяться в протоколі допиту в якості свідка, ОСОБА_5, які оголошені та досліджені в судовому засіданні та з яких вбачається, що він знайомий з ОСОБА_3, з 2007 року.
23.10.2008 року в обідній час – більш точного часу не запам’ятав, коли ОСОБА_5 був дома, йому на мобільний телефон подзвонив ОСОБА_3 і сказав, щоб ОСОБА_5 продиктував йому данні свого паспорту і ідентифікаційного коду, та продиктував ці данні, і ОСОБА_3 сказав, що хвилин через 20 приїде до нього до дому і розповість про сутність справи.
Через 15 хвилин ОСОБА_3 під’їхав до ОСОБА_5, та розповів, що 24.10.2008 року у м. Кіровограді буде проводитися аукціон з продажу нерухомості, та він буде продавати будівлю і вже на цю будівлю є покупець, але для того, щоб відбулась продаж цієї будівлі через аукціон, треба щоб крім того покупця, був ще хтось присутнім, тому ОСОБА_3 у нього питав паспортні дані, так як хоче ОСОБА_5 записати другим учасником торгів. ОСОБА_3 не розповідав що то за будівля і якому підприємству вона належить. При цьому ОСОБА_3 попросив щоб ОСОБА_5 наступного дня поїхав з ним у Кіровоград і був в якості другого учасника аукціону, але ніякої винагороди за це не пропонував, тільки сказав, що ОСОБА_5 це буде цікаво і він побачить, що таке є аукціон. Також він розповів, що той покупець сам відкриє рахунок і внесе від імені ОСОБА_5 на рахунок кошти в якості гарантійного внеску для участі в аукціоні, та коли буде проводитися аукціон, той покупець запропонує свою суму коштів за будівлю, а ОСОБА_5 має сказати, що його сума не влаштовує – це все, що ОСОБА_5 прийдеться зробити. ОСОБА_3 попросив це і ОСОБА_5 погодився, не задумуючись, бо йому було дійсно цікаво побачити, як проводиться аукціон. ОСОБА_3 сказав чекати 24.10.2008 року о 9.00 год. з документами біля свого будинку і він заїде. На цьому розсталися. З 9.00 год. 24.10.2008 року ОСОБА_5 чекав на ОСОБА_3 з паспортом і довідкою про ідентифікаційний код. ОСОБА_3 приїхав на своєму автомобілі ВАЗ 2115 приблизно о 9.15 год., та вони поїхали у Кіровоград.
По дорозі ОСОБА_3 сказав, щоб ОСОБА_5 не хвилювався, бо аукціон – звичайна процедура, ОСОБА_5 лише треба буде побути присутнім і сказати, що його не влаштовує ціна.
Близько 11.00 год. вони приїхали до площі Хмельницького у Кіровограді і зупинились на площадці біля торцу великої будівлі, та пішли у будівлю, піднялися на 3 чи 4 поверх, де ОСОБА_3 завів його у якійсь кабінет, приблизно 8х12 метрів, в якому стояв великий стіл Т-образної форми. В кабінеті сидів який-то чиновник, та ще один чоловік, який був з дерев’яним молотком (коли тільки піднімалися, то ОСОБА_3 комусь дзвонив і роз’яснював, як пройти до приміщення аукціону). Після того, зайшов чоловік – другий учасник аукціону, привітався з усіма, потім той чиновник, що з молоточком, розповів їм який саме об’єкт нерухомості продається і який порядок проведення аукціонного продажу. ОСОБА_5 і другому учаснику роздали бланки заявок на участь в аукціоні, та вони їх заповнили і віддали. Потім розпочався аукціон. Чиновник з молоточком заявив початкову вартість будівлі – 280 з чимось тис. грн. Другий покупець сказав, що його влаштовує така ціна будівлі і він бажає придбати цю будівлю за таку ціну. ОСОБА_5 сказав, що його така ціна не влаштовує, після чого той чиновник тричі ударив молоточком, оголосивши: "280 тис. раз, 280 тис. два, 280 тис. три – продано". Чиновник з молоточком привітав другого учасника з перемогою у аукціонному торзі і з купівлею будівлі.
Потім ОСОБА_3 ОСОБА_5 і другому покупцю сказав йти на вулицю і чекати, поки будуть виготовляти документи, та вони пішли на вулицю. Хвилин через 15-20 ОСОБА_3 вийшов, вони сіли в автомобіль та поїхали, бо ОСОБА_3 мав відвезти ОСОБА_5 до дому. Коли тільки від’їжджали, то ОСОБА_3 з кимось розмовляв по телефону, про що – не чув. Проїхавши хвилин 20, ОСОБА_3 комусь в черговий раз подзвонив і спитав, де той є, ОСОБА_3 щось відповіли, та їдучи далі, він відповів своєму співрозмовнику, що вже бачить його, та вони під’їхали і зупинились біля джипу чорного кольору на правій обочині дороги.
ОСОБА_5 помітив, що у джипі був той другий учасник аукціону, бо ОСОБА_3 вийшов і підійшов та сів на переднє пасажирське сидіння джипу, хвилин 15 сидів там, потім вийшов і підійшов до свого автомобіля, заглянув у салон і узяв з заднього сидіння свій чорний портфель, та повернувся і сів у джип. У джипі ОСОБА_3 знов сидів хвилин 10 або 15. Що він там робив ОСОБА_5 не бачив, бо вікна джипу були тоновані і автомобіль ОСОБА_3 стояв позаду джипа.
Потім ОСОБА_3 вийшов з джипа, повернувся до себе в автомобіль за кермо, положив на заднє сидіння свій портфель, та сказав, що йому треба повернутися на пів години у Кіровоград, обов’язково треба, ненадовго, причину не казав.
Після того розвернулися і поїхали у Кіровоград. Джип поїхав в бік Світловодську.
У Кіровограді ОСОБА_3 зупинив свій автомобіль на вул. Леніна, та почав виходити, без портфеля. Куда він збирався йти – не знає. В цей час до автомобіля підбігли люди, відрекомендувались працівниками міліції, знімали на відеокамери, та ОСОБА_5 і ОСОБА_3 вийшли з автомобіля і їх поставили обличчям до автомобіля, та сказали, що їм відомо про те, що ОСОБА_3 від того покупця отримав хабарі – 20 тис. доларів і 10 тис. гривень. ОСОБА_3 відповів, що хабарі не отримував, а ті 20 тис. доларів йому позичили і дістав та видав слідчому 20 тис. доларів США – 2 упаковки, а про 10 тис. грн. ОСОБА_3 відповів, що взагалі їх не брав. Також на задньому сидінні виявили 1000 грн. купюрами по 200 грн. Потім усі виявлені грошові купюри і документи переписали і упакували.
( т.1, а.с. 183-187 )
Даними, що знаходяться в протоколі допиту в якості свідка по іншій кримінальній справі, ОСОБА_8, який викликався в судове засідання, але за об’єктивних причин доставити його в суд не представилося за можливе, які були оголошені та досліджені в судовому засіданні та з яких вбачається, що ОСОБА_8, на прикінці 2008 року дізнався, що збираються продавати приміщення ДВАТ "Вузол виробничо-технологічного зв’язку ДП ДХК "Олександріявугілля", однак йому сказали, що ліквідатор нічого ще не збирається реалізовувати. В подальшому він дізнався, що йому сказали неправду і ліквідатор таки продав те приміщення.
Допитаний в якості свідка ОСОБА_9, суду пояснив, що він працює на посаді директора Кіровоградського аукціонного центру.
24.10.2008 року відбувся аукціон в приміщенні Центру.
На аукціон було виставлене нежитлове приміщення, яке належало ДВАТ "Вузол виробничо-технологічного зв’язку" ДП ДХК "Олександріявугілля".
Було подано дві заяви. З’явились два учасники.
Аукціон розпочався об 11.00 год. Переможцем стала юридична особа "Укрространсгруп". Ціна, за яку було продано приміщення становила 285 746 грн.
Всі необхідні документи були підписані та передані ОСОБА_3.
Допитаний в якості свідка ОСОБА_10, суду пояснив, що він працює на посаді ліцитатора Кіровоградського аукціонного центру. З приводу проведення торгів дав аналогічні покази свідка ОСОБА_9.
Згідно протоколів про наслідки проведення оперативно-розшукових заходів із застосуванням технічних засобів, з додатками – фотознімками, та протоколів оглядів грошових коштів встановлено, що в ході проведення оперативно-розшукових заходів при перевірці заяви ОСОБА_4 працівниками ДСБЕЗ УМВСУ в області було оглянуто, ксерокопійовано та вручено ОСОБА_4 для подальшого використання з підтвердження фактичних даних про вимагання у нього ОСОБА_3 хабара, грошові кошти - 10 тис. грн., а саме 50 купюр номіналом по 200 грн. кожна, серед яких в тому числі була купюри з серією і номером: НОМЕР_3.
13.10.2008 року ОСОБА_4 передав ОСОБА_3 першу частину хабара у сумі 10 тис. грн.
В подальшому, при проведенні оперативного спостереження було встановлено, що ОСОБА_3 на автомобілі "Део-Леганза" д/н НОМЕР_4 прибув до автозаправочної станції №3 ТОВ "Політрейд" у с. Павлиш Онуфріївського району, де заправив вказаний автомобіль бензином. Після цього працівниками ДСБЕЗ під прикриттям оперативної розробки було проведено огляд наявних грошових купюр на даній АЗС, в ході якого виявлена і вилучена грошова купюра номіналом 200 грн., яка має серію і номер НОМЕР_3.
Таким чином встановлено, що вказана виявлена грошова купюра є одною з тих грошових купюр, які ОСОБА_4 13.10.2008 року передав ОСОБА_3 в якості першої частини хабара.
Також подальшим візуальним контролем встановлено, що 14.10.2008 року близько 16.00 год. по приїзду до м. Кіровограда біля магазину "Кондитерська Максим" по вул. Пашутіна ОСОБА_3 обміняв певну суму грошей на долари США, у якого в подальшому під легендою перевірки фальшивих купюр працівниками ДСБЕЗ було проведено огляд наявних купюр, серед яких виявлено 22 купюри номінальною вартістю по 200 грн., які мали серії і номери, що співпадають з серіями і номерами грошових купюр, переданих ОСОБА_4 ОСОБА_3
( т.3, а.с. 119-126 )
Згідно протоколів про застосування засобів відеозапису при проведенні спеціальних заходів, та протоколу про наслідки проведення оперативно-розшукових заходів з додатками встановлено, що працівниками УДСБЕЗ УМВС України в області в рамках ОРС №29-24 у період з 13.10.2008 року по 24.10.2008 року проводились оперативно-розшукові заходи по документуванню даного злочину, в ході чого застосовувався негласний звуковий та візуальний контролі із застосуванням спеціальних технічних засобів отримання інформації.
В процесі даних заходів зафіксовані зустрічі ОСОБА_4 з ОСОБА_3 та їх розмови і події, що відбувались з ними – вимагання та одержання двох частин хабара ОСОБА_3 від ОСОБА_4:
13.10.2008 року з 13:16:01 год. до 14:15:04 год. у с. Власівка в автомобілі ОСОБА_3 ВАЗ-21150, в ході чого ОСОБА_4 передав ОСОБА_3 першу частину хабара – 10 тис. грн.;
18.10.2008 року з 10:53:58 год. до 11:11:51 год. знов у с. Власівка в автомобілі ОСОБА_3 ВАЗ-21150;
20.10.2008 року з 18:24:25 год. до 18:56:26 год. в автомобілі ОСОБА_4 на стоянці біля супермаркету "АМСТОР" у м. Кременчук;
21.10.2008 року з 10:43:45 год. до 10:49:36 год. у м. Світловодськ в автомобілі ОСОБА_3;
23.10.2008 року з 12:39:29 год. до 13:01:52 год. в автомобілі ОСОБА_4 у м. Кременчук;
24.10.2008 року з 11:04:48 год. до 12:09:33 год., та з 12:17:07 год. до 13:48:54 год. – у м. Кіровограді на аукціоні, в приміщенні "УкрСоцБанку", та на автотрасі приблизно в 5 км. Від Кіровограда в бік с. Аджамка, с. Нова Прага, в ході чого ОСОБА_3 одержав від ОСОБА_4 в автомобілі останнього 20 тис. доларів США в якості другої частини хабара, при цьому нагадавши, що ОСОБА_4 має ще передати ОСОБА_3 1 тис. доларів США, оскільки змінився курс долара по відношенню до гривні.
МВС України легалізовано матеріали по даній оперативно-розшуковій справі, протоколи і носії розсекречені і передані слідству.
(т.2, а.с. 253-271 )
Дослідженими в судовому засіданні стенограми розмов підсудного та потерпілого, та фотознімків зроблених з носіїв аудіо та відео інформації:
- відеокасета "Panasonic" "Mini DV, DVM60" (№1148BS5AR) "ОСОБА_3 №1"; - відеокасета "TDK" "Mini DV, ME60/90" (№"UADC713") "ОСОБА_3 №2"; - відеокасета "Panasonic" "Mini DV, DVM60" (№"4248ES3AR, 842157C") "ОСОБА_3 №3"; - відеокасета "SONY" "Mini DV, ME DVM60" (№34HC4026J 1650) "ОСОБА_3 №4"; - відеокасета "TDK" "Mini DV, ME SP|LP60|90" (№"UADC713") "ОСОБА_3 №5"; - відеокасета "SONY" "Mini DV, ME DVM60" (№"34HC4026J 1624") "ОСОБА_3 №6"; - відеокасета "JVC" "Mini DV, ME 60|90" (№"W60 12-ASKI") "ОСОБА_3 №7"; - відеокасета "JVC" "Mini DV, ME 60|90" (№"W60 12-ASKI") "ОСОБА_3 №8", диктофон "Samsung" моделі "VY-H200" (серійний номер - S/XFO RV1X100633K),
Згідно яких на даних відеокасетах встановлено, що на них дійсно зафіксовані зустрічі ОСОБА_4 з ОСОБА_3 та їх розмови і події, що відбувались з ними – вимагання та одержання двох частин хабара ОСОБА_3 від ОСОБА_4 при чому підтверджена наполегливість ОСОБА_3 при кожній зустрічі в ході вимагання хабара і запевнення, що усе залежить виключно від нього та іншого варіанту не має, та що в ході даних подій ОСОБА_3 детально спланував усі дії по підготовці та проведенню аукціону і подальшому одержанню хабара, пояснивши ОСОБА_4, що він обізнаний у процедурі документування хабарництва і в разі, якщо ОСОБА_4 вирішить заявити про хабар у правоохоронні органи, то ОСОБА_3 звинуватити в одержанні хабара не вийде, так як він спланує одержання таким чином, щоб ситуація була зовні схожа максимум на шахрайство, від відповідальності за яке ОСОБА_3 зможе уникнути, крім того він гроші буде брати у визначеному ним місці і способом, та перевіряти їх на відсутність спеціальних хімічних поміток. При цьому встановлено, що ОСОБА_3, казав не натяками, а прямим текстом про кожну деталь спланованих ним дій і процесу одержання хабара.
На диктофоні зафіксовано, що дійсно ОСОБА_3 під час розмови 07.10.2008 року з ОСОБА_4 у кафе казав ОСОБА_4, що він виправляє помилки попередньої угоди, що він зробить так, щоб було оформлено будівлю по документам відповідно до законодавства, та за це ОСОБА_4 має давати йому хабар саме в обумовленій сумі, при чому 10 тис. гривень ОСОБА_4 має передати йому до початку дій, та 20 тисяч доларів США повинен передати до підписання протоколу, при чому у ОСОБА_4 не та ситуація, щоб ОСОБА_3 йому ще давав гарантії, та якщо ОСОБА_4 не погоджується давати хабара, то ОСОБА_3 продасть будівлю ОСОБА_8, з
якого ОСОБА_3 може витребувати набагато більше грошей.
За клопотанням всіх учасників судового розгляду, самі відеокасети та інформація знята потерпілим на диктофон судом не досліджувалось так як підсудний підтвердив їх достовірність та відповідність стенограмам перенесеним у текстовий друкований вигляд, які знаходяться в матеріалах справи та були досліджені судом.
Згідно протоколу пред’явлення ОСОБА_4 аудіо-відеозаписів на вказаних носіях встановлено, що ОСОБА_4, переглянувши дані записи, заявив що ці всі записи справжні, проводились з його допомогою та на них усіх він впізнає себе та ОСОБА_3 та детально пояснив де і коли проводились ці відеозаписи.
( т.3, а.с. 247 )
Даними, що знаходяться в вилучених 25.10.2008 року у ОСОБА_4 27 шматочків паперу з уривками записів, розрахунків, оглядом та співставленням даних шматочків встановлено, що вони утворюють при складанні єдиний аркуш паперу із надписами – розрахунками складової частини 170 тисяч гривень, які підтверджують покази потерпілого ОСОБА_4 в тому числі що він має додати ОСОБА_3 ще тисячу доларів США (не 20 тисяч доларів США, а 21 тис. доларів США а також ОСОБА_3 оберне на свою користь 57 тис. грн. – гарантійних внесків за ОСОБА_4 і ОСОБА_5).
Правильність впівскладання шматочків у єдине ціле підтверджена висновком експерта №164/03 від 27.01.2009 року.
(т.1, а.с. 161, т.3 а.с. 43-45, 51-53, 74-75 )
Згідно висновку судово-криміналістичного експерта від 24.12.2008 року №5431/03 встановлено, що усі грошові купюри в кількості 200 штук, номіналом по 100 доларів США, на загальну суму 20 тис. доларів США, вилучені в ході огляду місця події 24.10.2008 року, - виготовлені підприємством, що здійснює випуск грошових знаків і цінних паперів США, і є грошовими квитками Федеральної резервної системи США.
На поверхнях п’яти з вказаних грошових купюр, виявлено люмінісцентне сяяння барвною речовиною жовто-зеленого кольору, яке видиме тільки при сукупності декількох довжин ультрафіолетового випромінення.
( т.3, а.с. 13-19 )
Згідно висновку судово-криміналістичного (хімічного) експерта від 23.12.2008 року №5432/31 встановлено, що тампоні зі змивами з правої руки ОСОБА_3 виявлені сліди спецфарбника – люмінесцентного аерозолю, який має загальну родову приналежність з люмінесцентним аерозолем, який виявлений на п’яти грошових банкнота з 200 грошових купюр по 100 доларів США кожна, вилучених в ході огляду місця події.
( т.3, а.с. 26-28 )
Кваліфікуюча ознака злочину, як вимагання хабара з боку підсудного в судовому засіданні доведена в повній мірі.
Так, крім вищезазначених кваліфікуючих ознак вимагання, як то погроза в разі відмови дати хабар, продати приміщення іншій особі, судом встановлені інші ознаки.
Першим кроком для пасивного вимагання хабара, були дії підсудного з приводу фактичного позбавлення потерпілого його майна.
Суд вважає, що підсудний був на 100% впевнений, що для вирішення питання щодо зазначеного приміщення, до нього будуть звернення та пропозиції з боку керівництва ПП "Укрространсгрупа", де підсудному залишалось визначитись із розміром винагороди, а по суті хабара.
Посилання підсудного, на той факт, що він ніяким чином не міг вплинути на хід торгів, не відповідає дійсності та спростовується наступними фактами:
Так, ОСОБА_3, будучи зацікавленим в проведенні торгів, де переможцем стане ОСОБА_4, самостійно, незаконно знайшов підставну особу, яка повинна була формально бути присутньою на
торгах, яка не сплачувала гарантійний внесок і взагалі не мала наміру придбавати зазначене майно.
ОСОБА_3 приймав активну участь в тій стадії підготовки та проведення аукціону, де по суті та за принципами прозорості та чесності аукціону, він не мав права проявляти свою зацікавленість.
Хоча принцип проведення аукціону, полягає саме в тому, щоб продати майно як можна дорожче.
А ОСОБА_3 за своїм службовим становищем, як ліквідатор підприємства повинен бути в цьому зацікавлений.
Крім того, ОСОБА_3, якому надано право розпорядження майном, мав всі права продавця, тому він мав право в будь який час як то на стадії підготовки майна до реалізації, так і під час безпосереднього проведення торгів, зняти майно з торгів з будь яких формальних причин.
Кваліфікуючи ознаки ст. 190 КК України, такі як обман або зловживання довірою потерпілого, в діях підсудного відсутні.
Так, підсудний, спілкуючись із ОСОБА_4, дав йому весь розклад по організації проведення ним аукціону, а також і на той випадок, якщо з будь яких причин торги не відбудуться.
Крім того, підсудний, допускаючи, що його може бути викрито правоохоронними органами, під час розмови з потерпілим кваліфікував свої дії як шахрайство.
Суд вважає, що підсудний не може вчинити шахрайство відносно потерпілого, перед чим, наперед розповівши йому, що він планує та вчиняє відносно нього шахрайство.
За таких обставин втрачається сам принцип утворення складу злочину, передбаченого ст. 190 КК України.
Таким чином, підсудний не лише на словах, а і своїми діями довів, що лише він може продати зазначене нерухоме майно, де лише він визначить кому це майно продати.
Одночасно, суд не може погодитись із кваліфікацією злочину інкримінованого підсудному як закінчений склад злочину за ч.3 ст. 368 КК України.
Так підсудному інкриміновано отримання хабара в особливо великому розмірі, поєднаного з вимаганням хабара.
Слідством, особливо великий розмір отриманого підсудним хабара враховано від загальної суми – 170000 гривень.
Судом встановлено, що підсудний фактично отримав 20 тис. доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 24.10.2008 року становить - 103 тис. грн., плюс 10 тис. грн., а всього 113000 тис.грн.
57 тис.грн., та 1000 доларів США, підсудний фактично не отримав.
57 тис.грн., гарантійного внеску підсудний повинен був самостійно обернути на свою користь.
1000 доларів США, потерпілий повинен був доплатити підсудному, де підсудний поставив потерпілого до відома, що їх співпраця ще не закінчена, і що від підсудного ще багато що залежить для остаточного оформлення приміщення за потерпілим.
Ні підсудному ні потерпілому не було відомо, що гарантійний внесок 57 тис.грн., фактично не було зараховано. Квитанції про зарахування гарантійного внеску, були не дійсними, та вручені потерпілому оперативними співробітниками з метою викриття злочину.
Таким чином, підсудний фактично отримав 113000 тис.грн. хабара.
62150 гривень підсудний фактично не отримав, але мав умисел на їх отримання.
Розмір хабара в 113000 гривень, відповідно до встановленого розміру соціальної пільги не охоплюється ч.3 ст. 368 КК України, в частині особливо великого розміру.
Суд вважає, що якщо при умислі службової особи на одержання хабара у особливо великому розмірі нею було одержано з причин, що не залежали від її волі, лише частину обумовленого хабара, вчинене належить кваліфікувати як замах на одержання хабара у розмірі, який охоплювався її умислом.
Розмір одержаного підсудним хабара та хабара, який підсудний не отримав з причин, що від нього не залежали є сумою грошових коштів, що перебільшує в п’ятсот разів неоподаткований мінімум доходів громадян виходячи з 257,5 гривень, соціальної пільги, тому є особливо великим розміром.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що дії підсудного необхідно кваліфікувати за ст.15 – ч.3 ст. 368 КК України, як замах на одержання хабара в особливо великому розмірі, поєднаного з вимаганням хабара.
Оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина підсудного ОСОБА_3 в замаху в одержанні хабара в особливо великому розмірі, поєднаного з вимаганням хабара доведена повністю.
Призначаючи покарання суд враховує, що підсудний скоїв особливо тяжкий злочин, раніше не судимий, по місцю проживання характеризується з позитивного боку, має на утримання малолітню дитину.
Обставинами, які пом’якшують покарання підсудного, суд знаходить наявність на утриманні малолітньої дитини.
Обставин які обтяжують покарання, суд не знаходить.
Таким чином, аналізуючи викладене у своїй сукупності, суд приходить до висновку, що покарання ОСОБА_3, необхідно призначити у виді позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані із організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями та з конфіскацією всього майна.
По справі потерпілим заявлено цивільний позов в розмірі 1500 гривень матеріальної шкоди, 20000 гривень моральної шкоди та 500 гривень витрат за надання правової допомоги.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 необхідно відмовити за недоведеністю.
Судом встановлено, що підсудний вимагав та отримав хабар від потерпілого, який виступав від імені юридичної особи, якою і було придбане зазначене нерухоме майно.
Крім того, ПП "Укрространсгрупа" перепродало зазначене приміщення третій особі.
Крім того, як пояснив суду сам потерпілий, його метою після того, як ОСОБА_3 почав вимагати в нього хабар, було покарати ОСОБА_3 за його незаконні дії, тому він і співпрацював з правоохоронними органами до завершення оперативних заходів за власним бажанням.
Керуючись ст.ст. 323- 324 КПК України, - суд, -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_3 визнати винним за ст.15 - ч.3 ст. 368 КК України та призначити покарання у виді - 8 (восьми) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані із організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, строком на 3 роки, та з конфіскацією всього майна.
В строк покарання засудженому зарахувати час утримання його під вартою, з часу його затримання, з 24.10.2008 року 22.15 год., до 26.11.2009 року.
В задоволенні цивільного позову ОСОБА_4 відмовити за недоведеністю.
Стягнути з ОСОБА_3 в прибуток Державного бюджету України 4301 гривню судових витрат за проведення судово-криміналістичних експертиз.
Речові докази:
Грошові купюри номіналом по 200 грн. кожна, на загальну суму 1000 гривень, які мають серії і номери: ВЕ 0567249, ВД 7267267, ВБ 2391193, ВД 6564155, ВБ 5875567;
Грошові кошти в загальній кількості 200 купюр, номіналом по 100 доларів США кожна, на загальну суму 20 тисяч доларів США;
Грошова купюра номіналом 200 грн., яка має серію і номер: НОМЕР_3, що зберігаються у фінансовому управлінні УМВС України в області - передати за належністю фінансовому управлінню УМВС України в області.
Тампони зі змивами зі слідів речовини, виявленої на кінцівках пальців рук ОСОБА_3 – зберігаються разом з грошовими коштами (опечатані експертом після дослідження) у фінансовому управлінні УМВС України в області – знищити.
Диктофон "Samsung" моделі "VY-H200" (серійний номер - S/XFO RV1X100633K), повернути за належністю ОСОБА_4
27 шматочків паперу з уривками записів у вигляді цифр і символів, вилучені у потерпілого ОСОБА_4 25.10.2008 року, - залишити при справі;
Відеокасети "Panasonic" "Mini DV, DVM60" (№1148BS5AR) з маркуванням "ОСОБА_3 №1"; "TDK" "Mini DV, ME60/90" (№"UADC713") з маркуванням "ОСОБА_3 №2"; "Panasonic" "Mini DV, DVM60" (№"4248ES3AR, 842157C") з маркуванням "ОСОБА_3 №3"; "SONY" "Mini DV, ME DVM60" (№34HC4026J 1650) з маркуванням "ОСОБА_3 №4"; "TDK" "Mini DV, ME SP|LP60|90" (№"UADC713") з маркуванням "ОСОБА_3 №5"; "SONY" "Mini DV, ME DVM60" (№"34HC4026J 1624") з маркуванням "ОСОБА_3 №6"; "JVC" "Mini DV, ME 60|90" (№"W60 12-ASKI") з маркуванням "ОСОБА_3 №7"; "JVC" "Mini DV, ME 60|90" (№"W60 12-ASKI") з маркуванням "ОСОБА_3 №8"; Додатки до протоколу огляду місця події: оптичний диск та 2 відеокасети ‘Mini Dv 60" із записами огляду місця події, - що зберігаються при кримінальній справі - повернути УДСБЕЗ УМВС України в Кіровоградській області.
Особисті документи ОСОБА_3 - що зберігаються при справі повернути ОСОБА_3
Майно ОСОБА_3 на яке накладено арешт, в тому числі на вилучені у нього 105,10 (сто п’ять грн. 10 коп.), годинник "Київ" і перстень з металу жовтого кольору які зберігаються в прокуратурі Кіровоградської області, телевізор "Daewoo" KR15U7FL що знаходиться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_2, мобільний телефон ОСОБА_3 "SAMSUNG SGH – E900" конфіскувати в доход Держави.
Запобіжний захід засудженому до набрання вироком законної сили залишити підписку про невиїзд.
вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Кіровоградської області через Світловодський міськрайсуд протягом п’ятнадцяти діб із моменту його проголошення.
Головуючий суддя
|
Р.В.Широкоряд
|