1-7/10 Про незаконне заволодіння транспортним засобом та таємне викрадення майна з проникненням до приміщення - 22.01.2010 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Стара Вижівка справу по обвинуваченню ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя села Мизово Старовижівського району Волинської області, громадянина України, українця, з неповною середньою освітою, учня 3-го курсу Луківського ПТУ № 22, непрацюючого, згідно ст. 89 КК України, раніше не судимого, у вчиненні злочинів, передбачених ст. 289 ч.2, ч.3 ст. 185, ст. 185 ч.2 – 15 ч.3 КК України (2341-14) ,

Підсудний ОСОБА_7 23.11.2009 року біля 22 години в селі Секунь Старовижівського району, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, таємно проник через незакриті на замок двері в господарське приміщення та незаконно, переслідуючи корисливі цілі, заволодів мотоциклом марки "Восход -3М", 1991 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 700 грн., який належить гр. ОСОБА_2

Він же цього ж дня біля 23-ої години в селі Мизове Старовижівського району, зірвавши навісний замок на вхідних дверях, проник в приміщення гаража і таємно викрав з корисливих мотивів металеву каністру з 20-ма літрами бензину марки А-76, вартістю 178 грн., що належить ОСОБА_3

11.12.2009 року підсудний ОСОБА_7 біля 16 години з метою повторного викрадення чужого майна приїхав кінною підводою до житлового будинку в селі Мизове, в якому ніхто не проживає і власником якого являється ОСОБА_4 і біля нього зібрав металобрухт в кількості 68 кг., вартістю 107,44 грн. Однак всіх дій по викраденню металобрухту ОСОБА_7 не виконав з причин, незалежних від його волі, оскільки його протиправні дії були зупинені ОСОБА_9 жителем цього села.

В судовому засіданні ОСОБА_7 винність в пред’явленому звинуваченні визнав повністю і пояснив, що мотоциклом марки "Восход -3м", незаконно заволодів з метою використання його для власних потреб, а також показав, що цей злочин та викрадення бензину з каністрою вчинив в стані алкогольного сп’яніння.

Також пояснив, що приїхав підводою до будинку, в якому ніхто не проживає, з метою викрадення металобрухту, оскільки йому необхідно було відшкодувати потерпілій ОСОБА_3 збитки, завдані крадіжкою бензину.

Винність підсудного в пред’явленому звинуваченні, крім повного визнання ним своєї винуватості, підтверджується показаннями потерпілих та іншими дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так всі потерпілі показали, що пропажу свого майна вони виявили зразу ж, наступного після крадіжки дня. Зокрема ОСОБА_2 підтвердив, що в нього з господарського приміщення зник мотоцикл марки "Восход-3м" червоного кольору і його пропажу він виявив 24.11.2009 року. Мотоцикл він придбав в жовтні 2008 року за 100 доларів США, що на той час становило 700 грн.

ОСОБА_3 пояснила, що зранку 24.11.2009 року вона побачила, що двері в гаражі відкриті, замок зірваний, а з гаража зникла каністра, в якій було 20 літрів бензину марки А-76, чим їй заподіяно збитки на суму 236 грн., виходячи з ціни бензину 6,8 грн. за 1 літр.

Потерпілий ОСОБА_4 показав, що 11.12.2009 р. він побачив, що біля його хати в селі Мизове було перекопане подвір’я, розібрана частина стінки погреба, а в 3-х мішках знаходився металобрухт.

Факт незаконного заволодіння підсудним мотоциклом та викрадення каністри з бензином підтверджується також показаннями свідка ОСОБА_10, який показав, що 24.11.2009 р., тобто наступного після крадіжки дня він разом з підсудним заливав бензин в мотоцикл саме марки " Восход-3М" червоного кольору, а бензин знаходився в каністрі захованій в копиці соломи.

Також показав, що цього мотоцикла підсудний залишив біля його господарських будівель, а пізніше він був вилучений працівниками міліції.

З протоколу огляду місця події (а.с.10) від 27.11.2009 року вбачається, що дійсно на подвір’ї в ОСОБА_10 був виявлений мотоцикл "Восход -3М" червоного кольору, який належить потерпілому ОСОБА_2

З протоколу огляду місця події від 24.11.2009 р.(а.с.16) вбачається, що на дверях гаража, який належить потерпілій ОСОБА_3, відсутній навісний замок та відсутнє скло у вікні над дверима, що співпадає з показаннями підсудного про те, що він вийняв це скло, намагаючись проникнути в гараж через вікно, а потім зірвав замок на дверях і проник в приміщення гаража. Факт вчинення підсудним замаху на повторне викрадення чужого майна також підтверджується показаннями свідка ОСОБА_11, який показав, що 11.12.2009 року біля 15-тої години підсудний ОСОБА_7 взяв у нього коня з возом нібито для перевезення з поля квасолі, а пізніше сказав, що підводу у нього забрав ОСОБА_9, чим підтверджується об’єктивність показань підсудного про те, що він з метою викрадення металобрухту використовував кінну підводу. Однак з незалежних від його волі причин, зібраний біля будинку металобрухт він не зміг вивезти з подвір’я, оскільки його дії припинив ОСОБА_9, який наказав йому зняти з воза мішки з металобрухтом та забрав підводу.

Ця обставина підтверджується і протоколом огляду місця події від 11.12.2009 р.(а.с.30), з якого вбачається, що на подвір’ї біля жилого будинку ОСОБА_4 в селі Мизове було виявлено 3-ри мішки з металобрухтом, вага якого становить 68 кг., що підтверджується актом зважування від 12.12.2009 р.

Вартість майна, яке було викрадене і яке намагався викрасти підсудний становить відповідно 178 грн. ( каністра з бензином) та 107,44 грн. ( металобрухт), а вартість мотоцикла, яким незаконно заволодів підсудний, становить 700 грн., що підтверджується показаннями потерпілих та довідками про ціну на викрадене майно

(а.с.11,17,19,32).

Суд вважає, що з обвинувачення підсудного слід виключити повторність при кваліфікації його дій за ч.3 ст. 185 КК України, оскільки незаконне заволодіння транспортним засобом не входить в перелік злочинів, передбачених ст. 185 КК України, попереднє вчинення яких тягне за собою повторність.

Таким чином приведені докази в їх сукупності повністю підтверджують винність підсудного в незаконному заволодінні транспортним засобом з проникненням в приміщення, таємному викраденні чужого майна, поєднаному з проникненням в приміщення, та в незакінченому замаху на повторне таємне викрадення чужого майна, а тому його дії слід кваліфікувати за ч.2 ст. 289, ч.3 ст. 185, ч.3 ст.15- ч.2 ст. 185 КК України.

При призначенні покарання ОСОБА_7 суд враховує, що підсудний вчинив декілька злочинів, з яких два – відносяться до тяжких і що вчинив їх в стані алкогольного сп’яніння та негативно характеризується.

Поряд з цим суд враховує і те, що заподіяна злочинами шкода є незначною, підсудний щиро розкаявся у вчиненні злочинів та активно сприяв у їх розкритті.

Крім того суд враховує, що підсудний вчинив злочин, будучи неповнолітнім, виховувався у неблагополучній сім’ї, а в даний час навчається в профтехучилищі та має можливість здобути робітничі професії.

А тому враховуючи наведені обставини, суд вважає, що для виправлення підсудного йому слід призначити покарання в межах санкції частин статтей законів, за якими притягається до кримінальної відповідальності, з застосуванням ст.ст. 75, 104 КК України.

Речові докази по даній справі, а саме майно, яке передано на зберігання його власникам слід залишити їм.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд –

ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 289, ч.3 ст. 185, ч.3 ст. 15- ч.2 ст. 185 КК України і призначити йому:

-за ст. 289 ч.2 КК України 5(п’ять) років позбавлення волі без конфіскації майна;

-за ст. 185 ч.3 КК України 3(три) роки позбавлення волі;

-за ст.ст. 15 ч.3 -185 ч.2 КК України (2341-14) 1(один)рік позбавлення волі.

У відповідності до ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити для відбування ОСОБА_7 5(п’ять) років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст.ст. 75, 76, 104 КК України ОСОБА_7 звільнити від відбування покарання з випробуванням при умові, що він протягом 2-х років не вчинить нового злочину та протягом іспитового строку не буде виїжджати за межі України без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, буде повідомляти ці органи про зміну місця проживання і навчання та буде періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.