У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Редьки А.I.,
суддів
Жука В.Г. і Лавренюка М.Ю,
за участю прокурора
Кравченко Є.С.
розглянула в судовому засіданні 23 серпня 2007 року в м.
Києві кримінальну справу за касаційними скаргами потерпілих
ОСОБА_1, ОСОБА_2 на ухвалу Апеляційного суду Полтавської області
від 12 серпня 2005 року.
Вироком Глобинського районного суду Полтавської області від
6 травня 2005 року
ОСОБА_3,
IНФОРМАЦIЯ_1народження,
раніше не судимого,
засуджено за ст. 94 КК України ( 2001-05 ) (2001-05)
(1960 року) на 7
років позбавлення волі.
Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 10 000
грн. моральної шкоди.
Ухвалою Апеляційного суду Потавської області від 12 серпня
2005 року вирок змінено, дії ОСОБА_3 перекваліфіковано зі ст. 94
КК України ( 2001-05 ) (2001-05)
(1960 року) на ст. 118 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
(2001 року) та призначено 2 роки позбавлення волі.
В частині розв'язання цивільного позову потерпілої ОСОБА_2
вирок скасовано, а провадження в цій частині закрито.
В решті вирок залишено без зміни.
ОСОБА_3визнано винним у тому, що він, 15.10.2000 року,
перебуваючи в нетверезому стані, під час обопільної бійки з
ОСОБА_1, який також перебував в нетверезому стані і спровокував
бійку, вчинив умисне вбивство ОСОБА_1 при перевищенні меж
необхідної оборони, нанісши останньому 5 ударів кулаком в голову.
У касаційних скаргах потерпілі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 порушують
питання про скасування ухвали апеляційної інстанції та просять
залишити в силі вирок суду першої інстанції. На їх думку, суд
апеляційної інстанції неправильно перекваліфікував дії засудженого
зі ст. 94 КК України ( 2001-05 ) (2001-05)
(1960 року) на ст. 118 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
(2001 року). Потерпілі вважають, що суд апеляційної
інстанції невірно оцінив висновки судово-медичної експертизи. Крім
того, потерпіла ОСОБА_2 порушує питання про скасування ухвали
апеляційного суду в частині вирішення питання цивільного позову.
Вона вважає, що суд невірно визнав її сторонньою особою щодо
потерпілого через те, що на момент вчинення злочину між ними був
розірваний шлюб. На її думку, на момент події злочину шлюбні
відносини регулювалися Кодексом про шлюб та сім'ю України
( 2006-07 ) (2006-07)
від 20.07.1969 року. Вважає, що застосована
апеляційною інстанцією норма нового Сімейного кодексу України
( 2947-14 ) (2947-14)
не може мати зворотної сили, а рішення апеляційної
інстанції перешкоджає їй стягнути моральну шкоду.
У запереченнях на касаційні скарги потерпілих засуджений
ОСОБА_3 просить залишити скарги без задоволення, а ухвалу
апеляційної інстанції без зміни.
Заслухавши доповідача, прокурора, яка підтримала касаційні
скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи
касаційних скарг, колегія суддів вважає, що скарги підлягають
частковому задоволенню з таких підстав.
Вина ОСОБА_3у вчиненні злочину, що передбачений ст. 118 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
доведена, а його дії кваліфіковані правильно.
Відповідно до вимог ст. 398 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
підставами для скасування або зміни вироку, ухвали чи постанови є,
зокрема, істотне порушення кримінально-процесуального закону та
неправильне застосування кримінального закону.
Як вбачається з матеріалів справи апеляційний суд при
розгляді справи щодо ОСОБА_3припустився помилки та невизнав
потерпілою ОСОБА_2 та скасував вирок в частині цивільного позову,
тобто відшкодування засудженим ОСОБА_3ом потерпілій ОСОБА_2
моральної шкоди, заподіяної в результаті вчиненого ним злочину, і
закрив провадження в цій частині.
Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що на момент
події злочину, тобто 15 жовтня 2000 року, шлюб між ОСОБА_2 та
потерпілим ОСОБА_1 був розірваний.
Проте, як вбачається із довідки відділу реєстрації актів
цивільного стану Глобинського районного управління юстиції
Полтавської області від 13.06.2007 року актовий запис про
розірвання шлюбу між громадянами ОСОБА_4 та ОСОБА_2 відсутній, що
свідчить про те, що на момент вчинення злочину зазначені громадяни
перебували в шлюбних відносинах.
За таких обставин колегія суддів вважає, що ухвала
апеляційного суду в частині розв'язання цивільного позову підлягає
скасуванню, а справа направленню на новий апеляційний розгляд, в
ході якого слід розглянути справу з дотриманням усіх вимог
закону.
Керуючись ст. 394 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
у х в а л и л а :
касаційні скарги потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2
задовольнити частково.
Ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 12 серпня
2005 року щодо ОСОБА_3 в частині розв'язання цивільного позову
потерпілої ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на новий
апеляційний розгляд.
Судді:
А.I. Редька В.Г. Жук М.Ю. Лавренюк