У х в а л а
                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ
       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
                Верховного Суду України у складі:
 
     головуючого
     Присяжнюк Т.I.
     суддів
     Філатова  В.М.,  Паневіна В.О.
     за участю прокурора
     Матюшевої О.В.
     розглянула в судовому засіданні в м.  Києві  19  червня  2007
року  кримінальну  справу  за   касаційним   поданням   заступника
прокурора Черкаської області на вирок Черкаського  районного  суду
Черкаської області від 7 вересня  2006 року, яким
     ОСОБА_1,
     IНФОРМАЦIЯ_1 народження,
     громадянин України,
     раніше несудимий
    засуджений за ст. 296 ч. 1 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 1 рік
                         обмеження волі.
     На підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         ОСОБА_1  звільнений
від відбування покарання з випробуванням  і  іспитовим  строком  1
рік.
     В апеляційній інстанції справа не переглядалася.
     ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений  за  те,  що  1  квітня 
2004 року приблизно о 1 годині, перебуваючи у  стані  алкогольного
сп'яніння у АДРЕСА_1безпричинно, з хуліганських  спонукань,  грубо
порушуючи   громадський  порядок  з  мотивів  явної  неповаги   до
суспільства,  нехтуючи  елементарними   правилами   поведінки,   з
особливою зухвалістю чіплявся до  ОСОБА_2,  штовхав  його,  хватав
руками за одяг, висловлювався нецензурною  лайкою,  на  зауваження
громадян не  реагував.  Коли  уникаючи  бійки,  ОСОБА_2  намагався
втекти, ОСОБА_1, продовжуючи свої хуліганські дії, наздогнав  його
та наніс йому близько 10 ударів ногами по  різним  частинам  тіла,
спричинивши тілесні ушкодження середньої тяжкості.
     У касаційному поданні заступник прокурора Черкаської  області
порушує питання про скасування постановленого по  справі  судового
рішення та направлення справи на новий судовий розгляд,  оскільки,
на думку прокурора, дії ОСОБА_1, крім ст.  296  ч.  1  КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
         повинні бути кваліфіковані  і  за  ст.  122  ч.  1  КК
України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        .  Крім  цього,  прокурор  не  погоджується  з
обраною ОСОБА_1 мірою  покарання,  вказуючи,  що  суд,  звільнивши
ОСОБА_1 від відбування покарання на підставі  ст.  75  КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
        , не поклав на нього жодних  зобов'язань,  передбачених
ст. 76 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        . Прокурор  вважає,  що  обрана  міра
покарання засудженому є м'якою.
     Заслухавши доповідача,  прокурора,  яка  підтримала  подання,
розглянувши матеріали  справи,  колегія  суддів  вважає,  що  воно
підлягає до часткового задоволення.
     Рішення суду щодо визначення міри покарання ОСОБА_1  підлягає
скасуванню з направленням справи на новий  судовий  розгляд  через
невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину  та  особі
засудженого.
     Відповідно  до  вимог  статті  398  КПК  України  ( 1001-05 ) (1001-05)
        
підставами для скасування або зміни вироку, ухвали чи постанови є,
зокрема, невідповідність призначеного покарання  тяжкості  злочину
та особі засудженого.
     За змістом статті 372 КПК України  ( 1001-05 ) (1001-05)
          невідповідним
ступеню тяжкості злочину та особі  засудженого  визначається  таке
покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені  відповідною
статтею кримінального кодексу ( 2341-14 ) (2341-14)
        , але за своїм  видом  чи
розміром є  явно  несправедливим  як  внаслідок  м'якості,  так  і
суворості.
     Як видно із вироку, висновок про доведеність винності ОСОБА_1
у вчиненні злочину, за який його засуджено, суд зробив на підставі
показань самого засудженого, потерпілого, інших доказах, яким дана
належна оцінка..
     Проте, обираючи покарання ОСОБА_1, суд не врахував, що в ході
хуліганських  дій  потерпілому  були  завдані  тілесні  ушкодження
середньої тяжкості, що хуліганство було зухвалим і не  припинялось
протягом значного часу.
     За таких  обставин  слід  визнати,  що  покарання,  визначене 
ОСОБА_1 є явно несправедливим внаслідок м'якості, та таким, яке не
відповідає ступеню тяжкості злочину та особі засудженого.
     Таким чином, оскільки суд визначив покарання ОСОБА_1 всупереч
вимогам закону, вирок суду щодо визначення міри покарання підлягає
скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.
     Щодо  доводів  прокурора  про   неправильність   кваліфікації
злочинних дій засудженого, то вони будуть  вирішені  при  розгляді
справи по суті,  оскільки  Верховний  Суд  України  в  касаційному
порядку не перевіряє фактичну сторону вчиненого злочину.
     Якщо при новому розгляді  суд  дійде  висновку  про  винність 
ОСОБА_1 у вчиненні злочину за аналогічних обставин, визначене йому
покарання слід вважати м'яким.
     Керуючись статтями 394 - 396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія
суддів Судової  палати  Верховного  Суду  України  у  кримінальних
справах
                         у х в а л и л а:
     Касаційне подання  заступника  прокурора  Черкаської  області
задовольнити частково.
     Вирок Черкаського районного суду  Черкаської  області  від  7
вересня   2006   року   щодо   ОСОБА_1скасувати   у   зв'язку    з
невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину  та  особі
засудженого внаслідок м'якості.
     Кримінальну справу направити на новий судовий розгляд  у  той
же суд в іншому складі суддів.
                            С у д д і:
     Присяжнюк Т.I.    Філатов В.М.    Паневін В.О.