Головуючий у 1 інстанції - Черков В.Г.
Суддя-доповідач - Білак С. В.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 лютого 2013 року справа №543/5357/12
приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Білак С.В., суддів Гаврищук Т.Г., Дяченко С.П., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області на постанову Селидівського міського суду Донецької області від 17 грудня 2012 року у справі № 543/5357/12 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області, третя особа Державне підприємство «Селидіввугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта Курахівська» про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області (далі - відповідач), третя особа Державне підприємство «Селидіввугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта Курахівська» про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити певні дії.
Просив визнати дії Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії згідно ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» неправомірними, скасувати рішення №777 від 07.11.2012 року, та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове перерахувати з 01.11.2012 року пенсію згідно ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» відповідно до діючого законодавства.
Постановою Селидівського міського суду Донецької області від 17 грудня 2012 року позовні вимоги були задоволені, визнано незаконним та скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове № 777 від 07.11.2012 року про відмову в перерахунку пенсії позивачу, зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у м. Селидове Донецької області з 01.11.2012 року здійснити перерахунок пенсії позивачу з урахуванням періоду роботи з 01.06.2010 року по 21.12.2010 року та з 01.07.2012 року по 31.10.2012 року відповідно до ст.ст 40,42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що при внесенні рішення судом не взято до уваги, відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» замість «трудового стажу» застосовується поняття «страховий стаж». При цьому важливо, що після 01 січня 2004 року до страхового стажу можна включити лише той місяць, внесок за який було сплачено не менше розміру, обчисленого із мінімальної заробітної плати.
Сторони до судового засідання не з'явилися, про час і місце розгляду справи сторони повідомлені належним чином.
Колегія суддів вважає, що неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.
Судом першої і апеляційної інстанції встановлено, що позивач перебуває на обліку у відповідача та одержує пенсію за віком.
31.10.2012 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області із заявою про перерахунок пенсії.
07.11.2012 року рішенням відповідача № 777 було відмовлено позивачу в перерахунку пенсії, по тим підставам, що в позивача відсутній необхідний страховий стаж, а саме 24 місяці. При цьому відповідач зазначає, що в спірному періоді страховий стаж позивача складає 1 рік 6 місяців замість необхідних для перерахунку 2 років, так як страхові внески до Пенсійного Фонду України підприємством, на якому працював позивач, а саме ДП «Селидіввугілля» в особі ВП «Шахта «Курахівська», не сплачувалися за період з 01.06.2010 року по 31.12.2010 року, та з 01.07.2012 року по 31.10.2012 року /а.с.3/.
Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг визначене статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.
Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.
В судовому засіданні встановлено, що після виходу на пенсію позивач продовжує працювати на ДП «Селидіввугілля» в особі ВП «Шахта Курахівська».
Відмовляючи позивачу в перерахунку пенсії, відповідач посилався на п. 1 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якого страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. ДП «Селидіввугілля» в особі ВП «Шахта Курахівська» не сплатило необхідних страхових внесків і має заборгованість перед Пенсійним фондом України.
Відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство - страхувальник, в якому працює позивач, саме він нараховує страхові внески із заробітної плати застрахованої особи.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно зроблено висновок про те, що відмовляючи у призначенні пенсії позивачу на підставі боргу підприємства перед Пенсійним фондом України по виплаті страхових внесків, відповідач порушив право позивача на пенсію, яке передбачене Конституцією України (254к/96-ВР)
.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15)
підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
Доводи апеляційних скарг не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційні скарги і залишає судове рішення без змін.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 195- 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, ст. 211, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області - залишити без задоволення.
Постанову Селидівського міського суду Донецької області від 17 грудня 2012 року у справі №543/5357/12 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області, третя особа Державне підприємство «Селидіввугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта Курахівська» про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: С.В.Білак
Судді: Т.Г.Гаврищук
С.П. Дяченко