Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 3 березня 2011 року касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій, на постанову Печерського районного суду м. Києва від 31 березня 2010 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 21 квітня 2010 року,

постановою заступника Генерального прокурора України від 28 січня 2010 року скасовано постанову від 21 грудня 2009 року прокурора відділу представництва інтересів громадян і держави у судах прокуратури Чернівецької області про відмову у порушенні кримінальної справи щодо судді Хотинського районного суду Чернівецької області Мартинюка Анатолія Омеляновича за відсутністю у діях останнього складу злочину, передбаченого ст. 375 КК України, та складу будь – якого іншого злочину.

Одночасно цією ж постановою заступник Генерального прокурора України порушив кримінальну справу щодо ОСОБА_5 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 375 КК України.

Згідно з постановою суддя Хотинського районного суду Чернівецької області Мартинюк А.О., діючи умисно та усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, в ході розгляду цивільної справи № 2-903/09 за позовом ОСОБА_6 до ТОВ "ВКТ "Арго" про усунення перешкод у реалізації трудових прав, визнання незаконним рішення загальних зборів цього товариства від 23 червня 2009 року та зобов'язання його скасувати постановив завідомо неправосудну ухвалу від 9 липня 2009 року про забезпечення позову.

31 березня 2010 року Печерський районний суд м. Києва скаргу ОСОБА_5 на постанову про порушення кримінальної справи задовольнив та її скасував.

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 21 квітня 2010 року апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, залишено без задоволення, а постанову суду – без змін.

У касаційному поданні прокурор, посилаючись на безпідставність висновків суду про відсутність приводів та підстав до порушення кримінальної справи, а також на порушення вимог ч. 15 ст. 236-8 КПК України щодо оцінки доказів, просить скасувати судові рішення, а матеріали скарги направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали, на підставі яких порушено кримінальну справу, а також матеріали за скаргою ОСОБА_5, обговоривши доводи подання, колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню.

Висновки судів обох інстанцій про відсутність підстав до порушення кримінальної справи є законними та обґрунтованими.

Так, порушуючи кримінальну справу, заступник Генерального прокурора України у постанові зазначив, що про наявність підстав для порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_5 за постановлення ним завідомо неправосудного судового рішення – ухвали від 9 липня 2009 року про заборону ТОВ "ВКТ "Арго" вчиняти певні дії свідчить подальше скасування цього судового рішення вищестоящим судом.

Однак, скасування вищестоящим судом ухвали не є підставою для порушення кримінальної справи, оскільки для встановлення у діях судді ознак складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 375 КК України, необхідні достатні дані, які б свідчили, що, постановляючи ухвалу про забезпечення позову, він завідомо умисно порушив закон.

Таких підстав у постанові про порушення кримінальної справи не наведено. Натомість, як справедливо відмітив районний суд, прокурор вдався до аналізу змісту судових рішень по цивільній справі, оцінки їх законності та правильності застосування положень чинного законодавства щодо спірних правовідносин.

За таких обставин суд обґрунтовано визнав відсутність підстав для порушення кримінальної справи.

Посилання прокурора у касаційному поданні на порушення судом вимог ч. 15 ст. 236-8 КПК України є безпідставними, так як скаргу ОСОБА_5 розглянуто з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону про неприпустимість оцінки доказів при розгляді скарги на постанову про порушення кримінальної справи.

На підставі викладеного, керуючись статтями 395 і 396 КПК України та ч. 1 ст. 2 Розділу ХІІІ Перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року (2453-17) , колегія суддів, –

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій, залишити без задоволення, а постанову Печерського районного суду м. Києва від 31 березня 2010 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 21 квітня 2010 року – без змін.