288/1157/20 Про умисне заподіяння тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, скоєне із застосуванням зброї для відстрілу куль, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних стосунків - 11.09.2024 Прийняття

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ11 вересня 2024 рокум. Київсправа № 288/1157/20провадження № 51-1552км24Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палатиКасаційного кримінального суду у складі:головуючого ОСОБА_1,суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4,прокурора ОСОБА_5,засудженого ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції), розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 на вирок Попільнянського районного суду Житомирської області від 13 червня 2023 року та ухвалу Житомирського апеляційного суду від 14 лютого 2024 року постановлені стосовно

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше судимого за вироком Попільнянського районного суду Житомирської області від 15 листопада 2022 року за частиною 1 статті 111-1 Кримінального кодексу України (далі - КК) до 10 років позбавлення права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування України,

заобвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 КК.

Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Попільнянського районного суду Житомирської області від 13 червня 2023 року ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 КК, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.

Покарання за вироком Попільнянського районного суду Житомирської області від 15 листопада 2022 року, яким ОСОБА_6 засуджено за частиною 1 статті 111-1 КК до 10 років позбавлення права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування України, ухвалено виконувати самостійно.

Цивільний позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 матеріальну шкоду в розмірі 1679,56 грн та 60000 грн моральної шкоди.

Вирішено питання судових витрат та речових доказів.

Згідно з вироком 07 травня 2020 року, приблизно о 20 год 20 хв, у ОСОБА_6, який перебував на узбіччі проїзної частини дороги поруч із домогосподарством за адресою АДРЕСА_2, на ґрунті тривалих неприязних відносин виник умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_8, реалізуючи який він дістав невстановлену слідством пневматичну зброю для відстрілу куль (снарядів) калібру 4,5 мм та умисно здійснив декілька пострілів у напрямку ОСОБА_8, внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, що не є небезпечним для життя, але призвело до тривалого розладу здоров`я, та легкі тілесні ушкодження.

Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 14 лютого 2024 року вирок Попільнянського районного суду Житомирської області від 13 червня 2023 року залишено без змін.

Вимоги, викладені у касаційній скарзі, і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати вирок Попільнянського районного суду Житомирської області від 13 червня 2023 року та ухвалу Житомирського апеляційного суду від 14 лютого 2024 року та закрити кримінальне провадження у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 КК.

Вважає, що факт застосування ОСОБА_6 зброї залишився недоведеним, оскільки під час досудового розслідування зброя у нього не вилучалася, а про її застосування повідомляли лише свідки, які є заінтересованими особами, чиї показання є суперечливими.

Зазначає, що свідок ОСОБА_9 повідомляв, що у ОСОБА_6 був пістолет "Флобер", куля якого має калібр 4,0 мм, а долучена до матеріалів справи як речовий доказ куля має калібр 4,5 мм, що, з огляду на конструктивні особливості пістолету, унеможливлює здійснення ним пострілу.

Вказує на те, що судом першої інстанції залишилось нерозглянутим клопотання, заявлене у судовому засіданні 04 травня 2022 року, про допит свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11, про додатковий допит свідка ОСОБА_9 та перехресний допит обвинуваченого зі свідками ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_9 .

Вважає недопустимим доказом кулю, яка вилучена в лікарняному закладі, адже матеріали провадження не містять даних щодо її належного процесуального закріплення.

Вказує про порушення судом першої інстанції вимог статей 357, 359 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК (4651-17) ) під час дослідження доказів, адже куля як речовий доказ безпосередньо не досліджувались, як і не досліджувалися відеозаписи слідчих (розшукових) дій.

Місцевий суд не зазначив, чому він критично віднісся до показань свідка ОСОБА_14, адже він був очевидцем події, як і свідок ОСОБА_9 .

Суд апеляційної інстанції належним чином не перевірив доводи апеляційної скарги сторони захисту і безпідставно, на думку захисника, погодився з висновками суду першої інстанції.

Позиції учасників судового провадження

Засуджений ОСОБА_6 у судовому засіданні просив задовольнити касаційну скаргу його захисника з підстав, зазначених у ній.

Прокурор ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував щодо задоволення касаційної скарги, просив залишити скаргу без задоволення,

Інших учасників було належним чином повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з'явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді, повідомлень про поважність причин неприбуття до Суду від них не надходило.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, думку засудженого та прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Згідно зі статтею 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Відповідно до приписів статті 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

Колегія суддів уважає безпідставними доводи касаційної скарги сторони захисту про те, що винуватість ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 КК не доведена, а тому кримінальне провадження підлягає закриттю.

Так, за наслідками судового розгляду місцевий суд визнав, що винуватість ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення доведена поза розумним сумнівом.

Своє рішення місцевий суд, з яким погодилась і колегія суддів апеляційної інстанції, зробив на підставі сукупності доказів, оцінених судом у відповідності до вимог статті 94 КПК з точки зору належності, допустимості, достовірності.

Зокрема, висновки суду ґрунтуються на показаннях потерпілого ОСОБА_8 ; свідків ОСОБА_9, ОСОБА_13, ОСОБА_12, ОСОБА_15 ; протоколі огляду місця події з фототаблицею від 07 травня 2020 року (т. 1, а. п. 140 - 141); довідці КНП "Попільнянської лікарні" від 07 травня 2020 року (т. 1, а. п. 142); висновку експерта № 1/4-177 від 18 червня 2020 року (т. 1, а. п. 143 - 146); протоколі огляду місця події від 07 травня 2020 року, в ході якого було вилучено металевий предмет круглої форми, який у подальшому визнано речовим доказом (т. 1, а. п. 154); висновку експерта № 95 від 19 червня 2020 року (т. 1, а. п. 161 - 162); протоколі слідчого експерименту від 26 травня 2020 року з відеозаписом до нього за участю свідка ОСОБА_14, (т. 1, а. п. 155 - 160); протоколі слідчого експерименту з фототаблицею від 12 червня 2020 року за участю потерпілого ОСОБА_8 (т. 1, а. п. 163 - 168); протоколі слідчого експерименту з фототаблицею від 12 червня 2020 року за участю свідка ОСОБА_13 (т. 1, а. п. 169 - 177); протоколі слідчого експерименту з фототаблицею від 12 червня 2020 року за участю свідка ОСОБА_12 (т. 1, а. п. 178 - 184); протоколі пред`явлення особи для впізнання за фотознімками (т. 1, а. п. 188 - 190); протоколі слідчого експерименту з фототаблицею від 08 липня 2020 року за участю свідка ОСОБА_9 (т. 1, а. п. 191 - 196).

Колегія суддів також уважає безпідставними доводи касаційної скарги щодо недоведеності застосування зброї. Зазначені доводи спростовуються оціненими місцевим судом доказами. Про її застосування повідомляли, зокрема, потерпілий та свідки, детальний опис показань яких наведений у вироку.

Крім того, про застосування зброї також свідчить вилучена з тіла потерпілого та визнана як речовий доказ куля. Невідповідність калібру вилученої кулі з калібром кулі пістолета "Флобер", про застосування якого повідомляв свідок ОСОБА_9, було предметом розгляду суду апеляційної інстанції, який у своє рішенні зазначив, що свідок ОСОБА_9 не являється спеціалістом, а тому міг помилитися у визначенні марки пістолета.

Крім того, судами встановлено, що ОСОБА_6 застосував для спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_8 невстановлену пневматичну зброю для відстрілу куль (снарядів) калібру 4,5 мм, що узгоджується з протоколом огляду від 07 травня 2020 року (т. 1, а. п. 140 - 141) та висновком експерта №1/4-177 від 18 червня 2020 (т. 1, а. п. 143 - 145).

Безпідставними, на думку колегії суддів, є доводи касаційної скарги щодо покладення в основу обвинувального вироку показань свідків, які, з позиції сторони захисту, є зацікавленими.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження, враховуючи те, що не зберігся відеозапис першого допиту свідків, суд першої інстанції повторно здійснив їх допит.

Допити свідків здійснювалися за безпосередньої участі обвинуваченого, який не був позбавлений можливості ставити свідкам запитання і таким чином поставити під сумнів достовірність їх показань.

За результатами касаційної перевірки встановлено, що допит свідків проведений у відповідності до вимог статті 352 КПК, частина 1 якої закріплює вимоги до головуючого перед допитом свідка з`ясувати стосунки свідка з обвинуваченим і потерпілим і попередити його про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань та завідомо неправдиві показання.

Суд першої інстанції надав оцінку показанням як потерпілого, так і свідків відповідно до вимог статті 94 КПК, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів оцінив з точки зору достатності та взаємозв`язку з письмовими доказами.

Також не знайшли свого підтвердження доводи касаційної скарги щодо незазначення місцевим судом, чому він критично віднісся до показань свідка ОСОБА_14, адже він був очевидцем події, як і свідок ОСОБА_9 .

У своєму рішенні місцевий суд вказав, що критично оцінює показання ОСОБА_14, оскільки вони не є правдивими та послідовними в динаміці розвитку подій, суперечать показанням потерпілого, свідків та іншим матеріалам кримінального провадження, а також протоколу слідчого експерименту за участю цього свідка від 26 травня 2020 року.

Стосовно доводів сторони захисту щодо не вирішення судом першої інстанції клопотання про допит свідків, колегія суддів зазначає наступне.

Дійсно, у судовому засіданні 04 травня 2022 року захисник заявив клопотання про допит свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11, про додатковий допит свідка ОСОБА_9 та перехресний допит обвинуваченого зі свідками ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_9 .

Проте, окрім цього клопотання, захисник заявив й клопотання про призначення судової психіатричної експертизи відносно ОСОБА_6, яке було задоволено, а на запитання головуючого щодо допиту свідків, адвокат погодився, що розгляд клопотання про допит свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11, про додатковий допит свідка ОСОБА_9 та перехресний допит обвинуваченого зі свідками ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_9 є передчасним.

Розглядаючи аналогічний довід захисту суд апеляційної інстанції зазначив, що як убачається з журналу судового засідання від 04 травня 2022 року, захисник ОСОБА_7 особисто відмовився від допиту вказаних свідків, вказавши, що на даний час необхідності у виклику свідків немає (т. 2, а. п. 143).

Відповідно до звукозаписів наступних судових засідань сторона захисту на неоднократні запитання головуючого про наявність доповнень та клопотань повідомляла про їх відсутність та можливість переходу до судових дебатів.

Вказана поведінка сторони захисту, на думку колегії суддів, свідчить про втрату інтересу до допиту зазначених у клопотанні свідків, а тому вважає доводи захисника в цій частині безпідставними.

Довід про недопустимість речового доказу (кулі, яка була вилучена в лікарняному закладі) також був предметом розгляду суду апеляційної інстанції, який у своєму рішенні зазначив, що відповідно до частини 3 статті 214 КПК у невідкладних випадках до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань може бути проведений огляд місця події (відомості вносяться невідкладно після завершення огляду).

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, 07 травня 2020 року о 23 год 15 хв слідчим Попільнянського ВП Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_16 було прийнято заяву про вчинення кримінального правопорушення від ОСОБА_8, в якій останній повідомив що 07 травня 2020 року приблизно о 21 год гр. ОСОБА_6 здійснив у нього декілька пострілів з предмету, схожого на пістолет, і спричинив йому тілесні ушкодження (т. 1, а. п. 139).

Згідно довідки КНП "Попільнянська лікарня" Попільнянської районної ради від 07 травня 2020 року ОСОБА_8 встановлено діагноз: сліпі непроникаючі поранення шиї з права, лівої половини грудної клітки (т. 1, а. п. 142).

В період часу з 23 год 40 хв 07 травня 2020 року до 00 год 10 хв 08 травня 2020 року слідчим Попільнянського ВП Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_16 було проведено невідкладний огляд місця події у приміщенні приймального відділення КНП "Попільнянська лікарня" Попільнянської районної ради в смт. Попільня по вулиці Київська, 40, Житомирської області, в ході якого працівник приймального відділення ОСОБА_17 видала працівникам поліції металеву кулю круглої форми, яку було вилучено з тіла ОСОБА_8, з лівої половини грудної клітки. Вказана куля була запакована до спеціального пакету № 0446970, що підтверджується протоколом цієї слідчої (розшукової) дії з фототаблицею (т.1, а. п. 140 - 141).

08 травня 2020 року о 09 год 44 хв відомості за заявою ОСОБА_8 від 07 травня 2020 року було внесено до ЄРДР за №12020060270000132 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 КК, що не суперечить вимогам частини 1 статті 214 КПК (т. 1, а. п. 134).

Таким чином, на проведення цієї процесуальної дії (огляд місця події), до внесення відомостей до ЄРДР, в ході якого було вилучено кулю, не поширюється заборона, передбачена частиною 3 статті 214 КПК.

З огляду на зазначене, колегія суддів апеляційної інстанції не знайшла підстав для визнання вказаного протоколу огляду від 07 травня 2020 року, кулі до пістолета, яка вилучена слідством в лікарняному закладі 07 травня 2020 року, та висновку експерта № 1/4-177 від 18 червня 2020 року, за результатами її дослідження недопустимими доказами, як не знаходить підстав для цього і колегія суддів касаційної інстанції.

Стосовно доводів касаційної скарги про порушення судом першої інстанції вимог статей 357, 359 КПК під час дослідження доказів, Суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 357 КПК речові докази оглядаються судом, а також подаються для ознайомлення учасникам судового провадження, а в разі необхідності - також іншим учасникам кримінального провадження. Особи, яким подані для ознайомлення речові докази, можуть звернути увагу суду на ті чи інші обставини, пов`язані з річчю та її оглядом.

Відповідно до технічних записів судових засідань 29 грудня 2020 року та від 16 лютого 2021 року судом був безпосередньо досліджений протокол огляду місця події, під час якого була вилучена куля.

До нього у якості додатка долучена фототаблиця, на якій зображений даний речовий доказ. Під час дослідження протоколу з додатком сторона захисту не звертала увагу суду на обставини, пов`язані з річчю та її оглядом. Отже, Суд вважає, що ненадання кулі для безпосереднього дослідження під час судового розгляду не є істотним порушенням вимог КПК (4651-17) , яке могло б негативно вплинути на правильність оцінки цього речового доказу місцевим судом у вироку.

Не підтверджуються технічними записами судових засідань доводи касаційної скарги щодо недослідження відеозапису долученого до протоколу слідчого експерименту від 26 травня 2020 року за участю свідка ОСОБА_14, адже у судових засіданнях 29 грудня 2020 року та 16 лютого 2021 року вказаний відеозапис було досліджено.

Крім того, колегія суддів уважає непереконливими доводи сторони захисту стосовно відеозапису долученого до протоколу обшуку автомобіля.

Під час судового розгляду сторона обвинувачення наголошувала на тому, що під час проведення обшуків на підставі ухвал слідчого судді у цьому провадженні з метою відшукання знаряддя злочину нічого не було вилучено, та сторона обвинувачення не покладала в основу обвинувачення зазначені протоколи обшуків, але, враховуючи, що сам ОСОБА_6 мав зауваження до проведених у нього обшуків, сторона обвинувачення наполягла на дослідженні у судовому засіданні відеозаписів обшуків.

Проте у судовому засіданні від 14 квітня 2021 року після дослідження відеозапису обшуку у домоволодінні, ОСОБА_6 повідомив суд, що претензій у нього до проведеного обшуку в автомобілі не має, а тому досліджувати відеозапис цієї слідчої дії не потрібно.

Колегія суддів не погоджується з доводами касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції належним чином не перевірив доводи апеляційної скарги сторони захисту і безпідставно, погодився з висновками суду першої інстанції.

Відповідно до статті 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим, тобто його має бути ухвалено компетентним судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими згідно зі статтею 94 цього Кодексу. Також суд у своєму рішенні повинен навести належні, достатні мотиви та підстави для його ухвалення.

Ухвала апеляційного суду - це рішення суду вищого рівня стосовно законності, обґрунтованості та вмотивованості рішення суду першої інстанції, що перевіряється в апеляційному порядку, і повинна відповідати вимогам статей 370, 419 КПК.

Відповідно до статті 419 КПК у мотивувальній частині ухвали апеляційного суду, крім іншого, має бути зазначено мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався. При залишенні заявлених вимог без задоволення, в ухвалі має бути зазначено підстави, за яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.

З огляду на ці законодавчі положення та приписи статті 419 КПК, суд апеляційної інстанції зобов`язаний проаналізувати й зіставити з наявними у кримінальному провадженні та додатково поданими матеріалами всі доводи, наведені в апеляційній скарзі, і дати на кожен із них вичерпну відповідь, пославшись на відповідну норму права.