ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 липня2024 року
м. Київ
справа № 676/2180/16-к
провадження № 51-1804км23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:
головуючої ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
виправданого ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у провадженні в суді апеляційної інстанції, на ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 09 січня 2023 року в кримінальному провадженні № 42014240070000006 за обвинуваченням
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Перківців Кельменецького району Чернівецької області, жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
1. За вироком Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 13 вересня 2021 року ОСОБА_7 визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та виправдано на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України за відсутністю в його діянні складу кримінального правопорушення.
2. Оскарженою ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 09 січня 2023 року зазначений вирок залишено без змін.
3. Органом досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачувався у тому, що він, обіймаючи посаду дільничного інспектора міліції сектору ДІМ Дунаєвецького РВ УМВС України в Хмельницькій області, перебуваючи у званні старшого лейтенанта міліції, 07 липня 2014 року близько 20:45 у м. Кам`янці-Подільському, керуючи автомобілем марки "Volkswagen Passat", державний номерний знак НОМЕР_1, рухаючись у напрямку м. Хмельницького у крайній лівій смузі руху по вул. Хмельницьке шосе, яка має по дві смуги руху в обидва напрямки, на 278км+600м автодороги сполученням "Житомир-Чернівці", біля приміщення ресторану "Корчма "Три ставки" порушив вимоги пунктів 10.1, 11.4, 12.1, 12.3 та 12.4 Правил дорожнього руху, не переконався у безпечності руху, не обрав безпечну швидкість, не вжив заходів для зменшення швидкості руху аж до зупинки транспортного засобу та, намагаючись уникнути зіткнення з пішоходом ОСОБА_8 шляхом об`їзду зліва, змінив напрямок руху керованого ним автомобіля, перетнув лінію розмітки, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків (п. 1.3 розділу Правил), частково виїхав на зустрічну смугу руху та передньою правою частиною автомобіля допустив наїзд на пішохода ОСОБА_8, який у той момент перетинав проїзну частину з права на ліво по ходу руху автомобіля у непризначеному для цього місці.
4. Внаслідок наїзду керованого водієм ОСОБА_7 автомобіля на пішохода ОСОБА_8 останній отримав тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, у виді відкритого перелому кісток лівої гомілки з раною м`яких тканин.
5. Продовжуючи рух, керований ОСОБА_7 автомобіль зовнішніми елементами правої бокової поверхні зачепив пішохода ОСОБА_8, внаслідок чого той лівим ліктем та передпліччям вдарився об вказаний автомобіль та отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я, у виді закритого перелому лівої плечової кістки, рани лівого передпліччя.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
6. У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування судом апеляційної інстанції закону України про кримінальну відповідальність, просить ухвалу апеляційного суду стосовно ОСОБА_7 скасувати і призначити новий розгляд у цьому суді. Стверджує, що апеляційний суд належним чином не перевірив доводи прокурора щодо безпідставного виправдання ОСОБА_7, викладені в апеляційній скарзі, не дав на них вичерпних відповідей та не зазначив в ухвалі конкретних підстав, через які визнав її необґрунтованою, обмежившись лише твердженням про правильність висновків суду першої інстанції. При цьому безпідставно відкинув ряд доказів, у тому числі дані у висновках автотехнічної та додаткової автотехнічної експертиз, які у сукупності з іншими доказами свідчать на користь винуватості ОСОБА_7, не надав належної оцінки суперечностям у показаннях останнього, не врахував показання потерпілого і свідків, зокрема показання очевидця події - свідка ОСОБА_9, та дійшов необґрунтованих висновків про відсутність порушень Правил дорожнього руху з боку водія ОСОБА_7, які би виступали безпосередньою причиною настання ДТП.
Позиції інших учасників судового провадження
7. На касаційну скаргу прокурора надійшло заперечення виправданого ОСОБА_7 .
8. У засіданні суду касаційної інстанції прокурор підтримав касаційну скаргу і просив її задовольнити.
9. Захисник та виправданий заперечили проти задоволення касаційної скарги прокурора.
Мотиви Суду
10. Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
11. За приписами ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
12. Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених у частині першій цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу (ч. 2 ст. 438 КПК України).
13. Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотримання вимог кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведенні належні і достатні мотиви та підставі його ухвалення.
14. Положеннями ст. 94 КПК України встановлено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
15. Ухвала апеляційного суду - це рішення вищого суду стосовно законності й обґрунтованості вироку, ухвали, що перевіряються в апеляційному порядку, та повинна відповідати тим же вимогам, що і вирок суду першої інстанції. Суд апеляційної інстанції фактично виступає останньою інстанцією, яка надає можливість сторонам перевірити повноту судового розгляду та правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження судом першої інстанції, і це покладає на апеляційний суд певний обов`язок щодо дослідження й оцінки доказів, але з урахуванням особливостей, передбачених ст. 404 КПК України.
16. Згідно зі статтями 2, 7, 370, 404, 419 КПК України під час перегляду оспорюваного вироку апеляційний суд, дотримуючись засад кримінального провадження, зобов`язаний ретельно перевірити всі доводи, викладені в апеляційній скарзі, з`ясувати, чи повно, всебічно та об`єктивно здійснено судове провадження, чи було у передбаченому вказаним Кодексом порядку здобуто докази обвинувачення, чи оцінено їх місцевим судом із додержанням правил ст. 94 КПК України і відповідно до тих доказів, чи правильно було застосовано закон України про кримінальну відповідальність. У разі залишення апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції має бути зазначено підстави, на яких її визнано необґрунтованою. Тобто у цьому рішенні необхідно проаналізувати аргументи скаржника і, зіставивши їх із фактичними даними, наявними у справі, дати на кожен із них вичерпну відповідь.
17. Як убачається з матеріалів кримінального провадження, не погодившись з виправдувальним вироком суду першої інстанції щодо ОСОБА_7, прокурор оскаржив цей вирок в апеляційному порядку з підстав неповноти судового розгляду, невідповідності викладених у вироку висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неправильного застосування судом закону України про кримінальну відповідальність, що, на його думку, призвело до безпідставного виправдання ОСОБА_7 у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 286 КК України. Просив вирок місцевого суду скасувати і ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_7 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. На обґрунтування своїх апеляційних вимог прокурор наводив конкретні доводи, які мали бути ретельно перевірені апеляційним судом. Зокрема, щодо непослідовних показань обвинуваченого про обставини ДТП, наявності даних про перевищення швидкості останнім, порушення ним вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху щодо належного реагування на виникнення небезпеки для руху, неповноти у частині встановлення місця наїзду на потерпілого, безпідставного відхилення висновків автотехнічної і додаткової експертиз №3851/15-26 від 04 грудня 2015 року та №4482/15-26 від 05 січня 2016 року відповідно, а також суперечливості даних у висновках автотехнічної, транспортно-трасологічної та комплексної експертиз, взятих до уваги судом.
18. Ухваливши залишити апеляційну скаргу прокурора без задоволення, апеляційний суд виходив із того, що у заданій дорожній ситуації водій ОСОБА_7, керуючи повністю справним транспортним засобом, рухаючись у лівій смузі проїзної частини з допустимою швидкістю, за 100 м від автомобіля побачив пішохода ОСОБА_8, який стояв на роздільній смузі руху та не створював будь-якої перешкоди для руху його автомобілю. На відстані близько 30 м до автомобіля пішохід почав різко в темпі швидкої ходи переходити ліву смугу руху, створивши, таким чином, перешкоду для руху автомобіля. У свою чергу ОСОБА_7, намагаючись уникнути зіткнення з пішоходом шляхом об`їзду, в силу п.2.14 (е) ПДР (1306-2001-п)
України виїхав частково на зустрічну смугу руху, однак правою передньою частиною автомобіля допустив наїзд на пішохода ОСОБА_8, який перебував у крайній лівій смузі руху біля подвійної суцільної лінії, та якому було завдано тілесне ушкодження середньої тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров`я, та тяжке тілесне ушкодження.
19. При цьому апеляційний суд не перевірив із достатньою повнотою викладені в апеляційній скарзі прокурора доводи і дав на них відповіді без аналізу та оцінки доказів у контексті доводів апеляційної скарги, по суті формально підтримавши висновки суду першої інстанції. Водночас аргументованих відповідей на доводи апеляції прокурора не надав, мотивів їх відхилення не навів і свого рішення про залишення апеляційної скарги без задоволення, а вироку суду першої інстанції без змін в ухвалі належним чином не вмотивував.
20. Такий підхід апеляційного суду не сприяв досягненню завдань кримінального провадження, а викладені в його ухвалі висновки про залишення вироку суду першої інстанції щодо ОСОБА_7 без змін є передчасними. У зв`язку з цим є підстави для задоволення вимог касаційної скарги та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
21. Під час нового розгляду суду апеляційної інстанції необхідно належним чином перевірити доводи, викладені в апеляційній скарзі прокурора, у тому числі щодо суперечливих даних у висновках експертиз, з урахуванням даних протоколу огляду місця події та виявлених слідів на місці ДТП. А також перевірити спроможність взятих судом до уваги висновків експертів щодо механізму падіння потерпілого за наведених у вироку обставин унаслідок дії та протидії удару. Апеляційний розгляд здійснити відповідно до вимог кримінального процесуального закону і прийняти законне та обґрунтоване судове рішення.
22. Приймаючи рішення у межах повноважень, передбачених ч. 3 ст. 433 КПК України, суд касаційної інстанції не обирає обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід, вказане питання підлягає вирішенню апеляційним судом у порядку підготовки до апеляційного розгляду.
Керуючись статтями 433, 434, 438, 441, 442 КПК України, колегія суддів
ухвалила:
Касаційну скаргу прокурора задовольнити.
Ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 09 січня 2023 року стосовно ОСОБА_7 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3