484/3423/22 Про умисне вбивство, скоєне у стані алкогольного сп'яніння на грунті неприязних відносин - 04.06.2024 Прийняття

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженої ОСОБА_7 на вирок Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 08 травня 2023 року та ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 24 жовтня 2023 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022152110000370, за обвинуваченням

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Одеси та жительки АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 08 травня 2023 року ОСОБА_7 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, та їй призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років.

Вирішено питання щодо цивільного позову, судових витрат і речових доказів.

Згідно з вироком, ІНФОРМАЦІЯ_2 приблизно о 15:00 ОСОБА_7, перебуваючи на АДРЕСА_2, під час розпивання спиртних напоїв із ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, діючи на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, користуючись тим, що ОСОБА_9 лежить спиною на землі та не чинить будь-якого опору, маючи намір на вбивство ОСОБА_9, узяла зі столу літньої кухні кухонний ніж, підійшла з-за спини ОСОБА_8, раптово приклала два пальці лівої руки від верхньої лівої частини грудної клітки ОСОБА_9 і з метою протиправного заподіяння смерті останньому, діючи умисно, завдала йому одного удару ножем у ділянку грудної клітки зліва, спричинивши тяжке тілесне ушкодження у вигляді проникаючої колото-різаної рани грудної клітки зліва, чим умисно протиправно заподіяла смерть потерпілому за обставин, детально викладених у вироку.

Цим же вироком засуджено ОСОБА_8, щодо якого судові рішення не оскаржуються.

Миколаївський апеляційний суд ухвалою від 24 жовтня 2023 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженої ОСОБА_7 залишив без задоволення, а вирок Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 08 травня 2023 року - без змін.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник, посилаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженої через суворість, просить змінити судові рішення стосовно ОСОБА_7 в частині призначеного покарання та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років.

На обґрунтування своїх вимог зазначає, що ОСОБА_7 повністю визнала свою провину, повідомила про обставини злочину, щиро розкаялася у вчиненому, під час скоєння злочину була вагітною, потім народила дитину, що, на думку захисника, є обставиною, яка пом`якшує покарання. Крім того, указує, що зізнавальні показання його підзахисної мали вирішальне значення, адже ОСОБА_7 вирішила не ухилятися від відповідальності, а навпаки, вирішила понести покарання за вчинене. Вважає, що покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років буде достатнім для виправлення засудженої.

Від учасників судового провадження заперечень на зазначену касаційну скаргу не надходило.

Позиції учасників судового провадження

Захисник ОСОБА_6 підтримав подану касаційну скаргу та просив її задовольнити.

Прокурор ОСОБА_5 просила касаційну скаргу сторони захисту залишити без задоволення, а судові рішення щодо ОСОБА_7 - без зміни.

Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви Суду

Відповідно до приписів ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.

Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права при ухваленні судових рішень у тій частині, в якій їх було оскаржено.

Висновок суду про доведеність винуватості та правильність кваліфікації дій ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 115 КК України в касаційній скарзі не оспорюються.

Доводи захисника щодо невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженої внаслідок суворості є необґрунтованими.

Положеннями ст. 50 КК України визначено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Визначені у ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору покарання, ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, обставин, що впливають на покарання.

Згідно зі ст. 414 КПК України невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м`якість або через суворість.

Термін "явно несправедливе покарання" означає не будь-яку можливу відмінність в оцінці виду та розміру покарання з погляду суду апеляційної чи касаційної інстанції, а відмінність у такій оцінці принципового характеру. Це положення вказує на істотну диспропорцію, неадекватність між визначеним судом, хоча й у межах відповідної санкції статті, видом та розміром покарання й тим видом і розміром покарання, яке б мало бути призначене, враховуючи обставини, які підлягають доказуванню, зокрема ті, що повинні братися до уваги під час призначення покарання.

Як убачається з оскаржуваних судових рішень, суд першої інстанції в ході призначення виду та розміру покарання ОСОБА_7 урахував характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого нею кримінального правопорушення, яке належить до особливо тяжкого злочину проти життя особи, дані про особу обвинуваченої, яка за місцем проживання характеризується негативно, має на утриманні малолітню дитину, позбавлена батьківських прав щодо чотирьох неповнолітніх дітей.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_7 відповідно до ст. 66 КК України, суд визнав повне визнання нею вини та щире каяття у скоєному, активне сприяння розкриттю злочину й те, що вона вперше притягується до кримінальної відповідальності.

Обставинами, що згідно зі ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченій ОСОБА_7, суд визнав вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння та тяжкі наслідки, завдані злочином.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що необхідним кримінальним покаранням для виправлення обвинуваченої та запобігання вчиненню нею нових кримінальних правопорушень є покарання у межах санкції ч. 1 ст. 115 КК України у виді позбавлення волі, яке вона має відбувати реально.

Таким чином, призначаючи засудженій ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років, місцевий суд дотримався вимог статей 50, 65 КК України, оскільки вказане покарання відповідає обставинам справи, характеру й тяжкості вчиненого, є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення засудженої та попередження вчинення нових злочинів.

Апеляційний суд, переглянувши справу в апеляційному порядку, обґрунтовано залишив вирок місцевого суду стосовно ОСОБА_7 без змін, зокрема в частині покарання, зазначивши в ухвалі підстави постановлення такого рішення.

Суд апеляційної інстанції, спростовуючи доводи, наведені захисником в апеляційній скарзі, про те, що місцевий суд належним чином не перевірив та не врахував того, що ОСОБА_7 повністю визнала свою провину, повідомила про обставини злочину, щиро розкаялася у вчиненому, під час скоєння злочину була вагітною, надалі народила дитину, а тому вирок підлягає зміні шляхом пом`якшення призначеного покарання, дійшов у цій частині обґрунтованого висновку, що суд першої інстанції під час призначення покарання належно виконав вимоги закону.

Вид та розмір призначеного судом покарання ОСОБА_7 за вчинений злочин колегія суддів апеляційного суду визнала такими, що відповідають вимогам ст. 65 КК України і не суперечить приписам ст. 50 цього Кодексу, з чим також погоджується і колегія суддів Верховного Суду.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що покарання ОСОБА_7 призначене з дотриманням положень ст. 65 КК України. При цьому суд зважив на дані про особу обвинуваченої ОСОБА_7, яка ніде не працює, суспільно корисною діяльністю не займається, за місцем проживання характеризується негативно, веде аморальний спосіб життя, під час вчинення кримінального правопорушення перебувала у стані вагітності, далі народила дитину, проте, зважаючи на фактичні обставини вчиненого нею злочину, її антисоціальну поведінку, яка і призвела до вчинення нею особливо тяжкого злочину в стані алкогольного сп`яніння, те, що вона позбавлена батьківських прав стосовно чотирьох неповнолітніх дітей, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що цей факт не зменшує ступеня суспільної небезпеки вчиненого нею кримінального правопорушення, оскільки перебування в стані вагітності не завадило обвинуваченій вживати спиртні напої та вчинити умисне вбивство потерпілого.

З урахуванням даних про особу обвинуваченої колегія суддів апеляційного суду погодилася з видом та розміром покарання, обраного судом у межах санкції ч. 1 ст. 115 КК України. Апеляційний суд визнав, що підстави для пом`якшення покарання, зважаючи на наслідки скоєного, відсутні.

На думку колегії суддів, покарання, визначене ОСОБА_7 судом, відповідає загальним засадам призначення покарання, принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, у розмірі, передбаченому санкцією статті за вчинений злочин, що є необхідним і достатнім для виправлення засудженої та попередження нових злочинів.

Суд не знаходить підстав для зміни оскаржуваних судових рішень унаслідок невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженої і не вважає призначене покарання явно несправедливим через його суворість.

Переконливих доводів, які би ставили під сумнів законність рішень судів першої та апеляційної інстанцій, умотивованість висновків у них з питання правильності призначеного засудженій покарання та справедливості обраного їй заходу примусу, захисник у касаційній скарзі не навів, а тому вона не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Суд

Вирок Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 08 травня 2023 року та ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 24 жовтня 2023 року стосовно ОСОБА_7 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 - без задоволення.