676/2385/22 Про заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайстві), вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб та у великих розмірах - 23.05.2024 Прийняття

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на вирок Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 15 березня 2023 року та ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 12 червня 2023 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022060530000148, за обвинуваченням

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Миколаїв, жителя АДРЕСА_1, раніше судимого:

- вироком Луцького міського суду Волинської області від 18 квітня 2022 року за ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки;

- вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 15 вересня 2022 року за ч. 2 ст. 190 КК України із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 15 березня 2023 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 3 ст. 190 КК Україниі призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 15 вересня 2022 року, більш суворим покаранням ОСОБА_7 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років.

Строк відбуття покарання ОСОБА_7 визначено рахувати з 15 березня 2023 року.

Зараховано ОСОБА_7 у строк відбуття покарання частково відбуте покарання за вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 15 вересня 2022 року з 22 лютого 2022 року по 05 лютого 2023 року з розрахунку один день позбавлення волі дорівнює двом дням обмеження волі.

Зараховано ОСОБА_7 у строк відбуття покарання строк попереднього ув`язнення з 06 лютого 2023 року по 14 березня 2023 року включно з розрахунку один день ув`язнення в СІЗО дорівнює одному дню позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили ОСОБА_7 залишено запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Частково задоволено цивільний позов та стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_8 : 504 622 гривні 80 копійок матеріальної шкоди спричиненої кримінальним правопорушенням; 100 000 гривень моральної шкоди спричиненої кримінальним правопорушенням; 8500 гривень витрат з надання правової допомоги.

Вирішено питання про долю речових доказів.

Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 12 червня 2023 року вирок місцевого суду залишено без змін.

Згідно з вироком суду ОСОБА_7 визнано винуватим у шахрайстві, тобто заволодінні чужим майном шляхом обману, вчиненому за попередньою змовою групою осіб у великих розмірах за обставин детально описаних у судових рішеннях.

Так, 14 лютого 2021 року близько 14:30 невстановлена досудовим розслідуванням особа, яка перебувала у змові з ОСОБА_7, зателефонувала на стаціонарний телефон до ОСОБА_9 та умисно повідомила останній неправдиву інформацію про те, що її донька ОСОБА_10 спричинила ДТП, в якій є постраждала особа, яка потребує невідкладної медичної допомоги і за яку потрібно заплатити грошові кошти в найкоротший термін.

Того ж дня о 14:45 інша невстановлена досудовим розслідуванням особа, яка також перебувала у змові з ОСОБА_7, зателефонувала ОСОБА_9 на мобільний телефон та умисно повідомила неправдиві відомості, а саме представилася працівником прокуратури і підтвердила висловлену іншою невстановленою досудовим розслідуванням особою вимогу щодо надання грошових коштів ОСОБА_7 з метою уникнення її донькою ОСОБА_10 кримінальної відповідальності.

Продовжуючи реалізовувати спільний злочинний умисел, спрямований на заволодіння грошовими коштами потерпілої ОСОБА_9, ОСОБА_7 у цей же день, близько 15:00 прибув до квартири АДРЕСА_2, де, діючи з корисливих мотивів та корисливою метою, за попередньою змовою із невстановленими особами, під надуманим приводом передачі грошових коштів для відшкодування матеріальної та моральної шкоди потерпілій особі внаслідок вигаданої ДТП, заволодів грошовими коштами потерпілої ОСОБА_8 в розмірі 5 000 доларів США (140 173 гривні), які ОСОБА_9 йому передала внаслідок обману.

Після цього, невстановлена досудовим розслідуванням особа в телефонній розмові повідомила ОСОБА_9 про недостатність коштів для уникнення її донькою кримінальної відповідальності, тому ОСОБА_7 відразу ж, близько 15:20 повернувся до квартири АДРЕСА_2, і за попередньою змовою із невстановленими особами, під надуманим приводом, з корисливою метою і корисливим мотивом, умисно заволодів грошовими коштами потерпілої ОСОБА_8 в розмірі 5 000 доларів США (140 173 гривні), які ОСОБА_9 йому передала внаслідок обману.

Далі невстановлена особа в телефонній розмові знову переконала ОСОБА_9 про недостатність наданих грошових коштів для уникнення її донькою кримінальної відповідальності, тому, ОСОБА_7, близько 15:40 повернувся до квартири АДРЕСА_2, де за попередньою змовою із невстановленими особами, під вигаданим приводом, з корисливою метою і корисливим мотивом, умисно заволодів грошовими коштами потерпілої ОСОБА_8 в розмірі 5 000 доларів США (140 173 гривні), які ОСОБА_9 йому передала внаслідок обману.

Після цих подій, невстановлена особа в телефонній розмові ще раз переконала ОСОБА_9 про недостатність наданих грошових коштів для уникнення її донькою кримінальної відповідальності, тому ОСОБА_7 вчетверте, близько 15:40 повернувся до квартири АДРЕСА_2, де за попередньою змовою із невстановленими особами, під вигаданим приводом, з корисливою метою і корисливим мотивом, умисно заволодів грошовими коштами потерпілої ОСОБА_8 в розмірі ще 3000 доларів США (84103 гривні 80 копійок), які ОСОБА_9 йому передала внаслідок обману.

В подальшому, ОСОБА_7 покинув житло ОСОБА_9 і розпорядився грошовими коштами на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_8, майнової шкоди на загальну суму 504 622 гривні 80 копійок.

Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 зазначаючи про істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий судовий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Аргументуючи свою позицію, стверджує, що обвинувальний вирок ґрунтується на припущеннях. Вважає, що місцевий суд не надав належної оцінки показанням ОСОБА_7, тоді як версія сторони обвинувачення не підтверджена належними та допустимими доказами.

У свою чергу апеляційний суд на зазначені порушення уваги не звернув і постановив рішення, яке не відповідає вимогам статей 370 і 419 КПК України.

Позиції інших учасників судового провадження

У судовому засіданні захисник ОСОБА_6 просила задовольнити її касаційну скаргу на викладених у ній підставах.

Прокурор ОСОБА_5 вважала касаційну скаргу сторони захисту необґрунтованою, просила залишити її без задоволення, а судові рішення без зміни.

Мотиви Суду

За змістом ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, при цьому він перевіряє правильність застосування цими судами норм матеріального і процесуального права та правової оцінки з огляду на ті фактичні обставини справи, які встановлені й визнані доведеними судами першої та апеляційної інстанцій (судами факту).

Підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції згідно зі ст. 438 КПК України є істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. Під час вирішення питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412 - 414 цього Кодексу.

Перевіряючи доводи, наведені у скарзі, касаційний суд виходить із фактичних обставин, встановлених судами.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України (4651-17) ; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог закону; вмотивованим є рішення, в якому наведено належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Згідно із ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, досліджує всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку.

Суд першої інстанції, виконуючи приписи ст. 94 КПК України, ретельно перевірив зібрані під час досудового розслідування та надані прокурором фактичні дані, на підставі яких ОСОБА_7 було пред`явлено обвинувачення, навів детальний аналіз усіх досліджених доказів і дав належну оцінку кожному з них та їх сукупності у взаємозв`язку. При цьому констатував, що версія обвинуваченого, за якої він не причетний до шахрайський дій, внаслідок яких потерпілій ОСОБА_8 було завдано збитків, свого підтвердження не знайшла, а доводи про неналежність та недопустимість доказів є безпідставними. З позицією місцевого суду погодився і суд апеляційної інстанції.

Суди навели переконливі аргументи на обґрунтування такого висновку, тому Верховний Суд вважає доводи касаційної скарги сторони захисту такими, що не ґрунтуються на матеріалах справи, виходячи з наступного.

Так, постановляючи вирок, суд послався на показання самого обвинуваченого, який хоча й не визнав своєї вини, проте не заперечував того факту, що 14 лютого 2021 року перебував на АДРЕСА_3 і не зміг пояснити звідки його знає свідок ОСОБА_9, яка в той день була в квартирі

АДРЕСА_2 узяв до уваги показання потерпілої ОСОБА_8, яка повідомила як 14 лютого 2021 року її мати ( ОСОБА_9 ) зізналася у тому, що передала невідомим особам належні потерпілій 18 000 доларів США, оскільки ті стверджували, що ОСОБА_10 (старша сестра потерпілої) скоїла ДТП у якій є загиблі і для не притягнення останньої до відповідальності потрібно було заплатити значну суму; показання свідка ОСОБА_9, яка підтвердила викладені в обвинувальному акті обставини, вказала, що їй було відомо де потерпіла ОСОБА_8 зберігала у квартирі кошти, а також наголосила на тому, що впізнала ОСОБА_7 за зовнішнім виглядом і голосом як особу, яка прийшла за її місцем проживання і забрала 18 000 США, що вимагали по телефону невідомі особи під приводом не притягнення її дочки ( ОСОБА_10 ) до відповідальності за ДТП; показаннями свідка ОСОБА_11, водія таксі, який підтвердив, що 14 лютого 2021 року підвозив ОСОБА_7 на АДРЕСА_3 і під час поїздки останній постійно розмовляв з кимось по телефону та просив їхати швидше; показання свідка ОСОБА_10, яка підтвердила, що невідомі особи шляхом обману заволоділи грошима її сестри ( ОСОБА_8 ), повідомивши неправдиву інформацію нібито ОСОБА_10 скоїла ДТП.

Поміж зазначеного, місцевий суд послався й на ряд письмових доказів, зокрема: дані протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 14 лютого 2022 року, згідно з яких ОСОБА_9 відразу ж після події звернулася до поліції; дані протоколу огляду місця події від 14 лютого 2022 року із фотознімками, з яких встановлено місце вчинення кримінального правопорушення; заявами ОСОБА_9, написані під диктовку співучасників ОСОБА_7 про передачу 18000 доларів США в рахунок погашення шкоди, спричиненої вигаданим ДТП; дані протоколів пред`явлення для впізнання, якими зафіксовано факт впізнання обвинуваченого ОСОБА_7 свідками ОСОБА_11 та ОСОБА_9 .

З вироку вбачається, що суд належним чином обґрунтував, чому бере до уваги ці докази, та оцінив їх із дотриманням ст. 94 КПК України.

При цьому, місцевий суд вмотивовано спростував версію сторони захисту про те, що ОСОБА_7 не причетний до злочину, а свідок ОСОБА_9 його оговорила.

Така позиція суду ґрунтується на тому, що ОСОБА_9 прямо вказала на ОСОБА_7, як на особу, яка чотири рази приходила до неї додому і заволоділа коштами потерпілої, в той час як сам обвинувачений не зміг логічно заперечити і пояснити таких показань свідка.

Крім цього, місцевий суд зважив на те, що сукупність об`єктивних даних, які були досліджені і покладені в основу доведеності вини ОСОБА_7, узгоджуються між собою, є логічними і послідовними, а тому твердження сторони захисту про непричетність обвинуваченого до інкримінованого йому правопорушення є безпідставними та необґрунтованими.

Апеляційний суд перевірив висновки місцевого суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_7, визнав їх обґрунтованими та вмотивованими і відповідно до вимог ст. 419 КПК України навів достатні аргументи й підстави для прийняття такого рішення.

Переконливих доводів, які б ставили під сумнів законність і умотивованість указаних висновків сторона захисту не наводить.

У своїй касаційній скарзі захисник також не погоджується із оцінкою доказів, стверджує про неналежність та недопустимість представлених стороною обвинувачення фактичних даних, зазначає про неповноту судового розгляду, однак такі аргументи у силу положень ст. 433 КПК України не можуть бути предметом перегляду в суді касаційної інстанції.

Зокрема сторона захисту посилається на неналежність та недопустимість протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками ОСОБА_9, оскільки перед проведенням цієї слідчої дії свідок бачила запис з відеокамери закладу харчування, де ОСОБА_7 перебував до того, як приїхати до її квартири за грошима.

Суди вмотивовано зазначили, що свідок в ході слідчої дії впізнала обвинуваченого за індивідуальними ознаками, загальними рисами обличчя а безпосередньо під час судового розгляду підтвердила, що вона впізнає ОСОБА_7 і по голосу, чого зробити виключно переглядом відео із закладу громадського харчування неможливо.

Таким чином, твердження захисника про недопустимість результатів проведеної слідчої дії, обґрунтовано визнано безпідставними.

Матеріали провадження не містять даних про будь-які порушення вимог кримінального процесуального чи неправильне застосування кримінального законів, які були б безумовними підставами для зміни чи скасування судових рішень.

Призначене ОСОБА_7 покарання є співмірним характеру вчинених протиправних дій, тяжкості скоєного правопорушення, даним про особу винного та відповідає принципам справедливості і індивідуалізації.

Враховуючи наведене, Суд дійшов висновку, що касаційна скарга захисника не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Верховний Суд

у х в а л и в:

Вирок Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 15 березня 2023 року та ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 12 червня 2023 року щодо ОСОБА_7 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 - без задоволення.