Дії особи, винної в незаконному перевезенні наркотичних засобів, можуть бути кваліфіковані за ст.229-1 КК України (2002-05) лише за наявності в неї умислу на їх збут

Вироком Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 28 січня 1999 р. засуджено: Я. і С. - за ч.2 ст. 229-1 КК, а Ш. - за ч.2 ст.229-1 і ч.1 ст.229-6 КК (2002-05) кожний до позбавлення волі на п'ять років з конфіскацією майна.

Відповідно до ст.45 КК (2001-05) засудження С. і Ш. постановлено вважати умовним з іспитовим строком три роки зі сплатою штрафу в сумі 170 грн. з кожного.

Ухвалою судової колегії в кримінальних справах Дніпропетровського обласного суду від 16 березня 1999 р. вирок залишено без зміни.

Я., С. і Ш. визнано винними і засуджено за злочини, які вони вчинили за таких обставин.

У вересні 1997 р. Я. на околиці міста Катеринополя Черкаської області незаконно з метою збуту придбав 1060 грам макової соломи і 250 грам марихуани, які склав у сумку та зберігав у своєму будинку.

3 грудня 1997 р. невстановлена особа на його прохання передала сумку із зазначеними наркотичними засобами провіднику вагона N 18 поїзда "Львів - Сімферополь" для доставки її в м.Дніпропетровськ, де він проживав у гуртожитку. Останній також попросив С. за грошову винагороду зустріти поїзд, одержати сумку й привезти її йому в гуртожиток, повідомивши його про наявність у ній марихуани.

С., погодившись виконати прохання Я., запропонував Ш. допомогти йому за певну суму привезти сумку із залізничного вокзалу в гуртожиток, на що той дав згоду. При цьому він теж попередив Ш., що в сумці є марихуана.

У той же день С. та Ш. приблизно о 19-й годині 30 хвилин одержали від провідника вагона сумку, з якою Ш. було затримано. При огляді сумки в ній крім марихуани було виявлено також макову солому.

Крім того, Ш., як було встановлено, в грудні 1997 р. незаконно придбав і зберігав за місцем свого проживання в гуртожитку без мети збуту марихуану в цигарках і розсипом загальною вагою 9,19 грама.

Заступник Голови Верховного Суду України порушив у протесті питання про перекваліфікацію дій С. і Ш. із ч.2 ст.229-1 КК на ч.2 ст.229-6 КК (2002-05) та про пом'якшення покарання Я.

Розглянувши доводи протесту та перевіривши матеріали справи, судова колегія в кримінальних справах Верховного Суду України задовольнила протест із таких підстав.

Винність Я., С. і Ш. у вчиненні злочину за обставин, зазначених у вироку, доведена, не оспорюється, підтверджується наведеними доказами, яким суд дав належну оцінку. Дії Я. вірно кваліфіковані судом за ч.2 ст.229-1 КК, а Ш. - за ч.1 ст.229-6 КК (2002-05) .

Проте правильно встановивши обставини, за яких С. і Ш. незаконно перевозили та зберігали наркотичні засоби, суд безпідставно кваліфікував їх дії за ст.229-1 КК (2002-05) .

Згідно з диспозицією цього закону відповідальність настає за незаконне вироблення, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання з метою збуту, а так само за незаконний збут наркотичних засобів або психотропних речовин.

Формулюючи обвинувачення С. і Ш., яке було доведено в судовому засіданні, суд зазначив у вироку, що вони на прохання Я. за певну плату привезли належну йому сумку, в якій була марихуана, з вокзалу в гуртожиток, де той проживав.

За таких обставин висновок суду про те, що С. і Ш. придбали на вокзалі наркотичні засоби для передачі їх іншій особі з метою збуту, є помилковим, оскільки будь-яких доказів, які б підтверджували це чи їх обізнаність про наявність такого умислу в Я., суд не встановив і у вироку не навів.

З урахуванням наведеного, дії С. та Ш. у цій частині підлягають перекваліфікації з ч.2 ст.229-1 КК на ч.2 ст.229-6 КК (2002-05) - як незаконне перевезення наркотичних засобів без мети збуту, вчинене за попереднім зговором групою осіб, а Ш. - ще й повторно, оскільки він сам також незаконно придбав і зберігав 9,19 грама марихуани.

Не було доведено під час судового розгляду справи й те, що обидва вони знали про наявність у сумці, яку їх просив привезти Я., крім марихуани макової соломи (вагою 1060 грам). Отже, вони не можуть нести відповідальності і за незаконне придбання та зберігання з метою збуту у великих розмірах цього наркотичного засобу.

З огляду на це обвинувачення про вчинення С. і Ш. зазначених дій підлягає виключенню із вироку.

Із матеріалів справи вбачається, що Я. є потерпілим від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Його батьки - пенсіонери, мати - інвалід II групи. До кримінальної відповідальності він притягується вперше, до засудження характеризувався позитивно.

Такі обставини слід визнати винятковими й застосувати до Я. ст.44 КК (2001-05) , призначивши йому покарання нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією ч.2 ст.229-1 КК (2002-05) .

З урахуванням зменшення обвинувачення С. і Ш. та перекваліфікації їх дій на менш тяжкі злочини призначене їм покарання також підлягає пом'якшенню.

Враховуючи наведене, судова колегія в кримінальних справах Верховного Суду України протест задовольнила, вирок Кіровського районного суду м.Дніпропетровська та ухвалу судової колегії в кримінальних справах Дніпропетровського обласного суду щодо Я., С. і Ш. змінила, виключила з них обвинувачення С. і Ш. у незаконному придбанні та зберіганні макової соломи (вагою 1060 грам) з метою збуту у великому розмірі. Перекваліфікувала їх дії з ч.2 ст.229-1 КК на ч.2 ст.229-6 КК (2002-05) і призначила за цим законом два роки позбавлення волі кожному.

На підставі ст.45 КК (2001-05) засудження С. і Ш. постановила вважати умовним з іспитовим строком два роки зі сплатою штрафу в доход держави 170 грн. кожним та пом'якшила Я. покарання до трьох років позбавлення волі з конфіскацією майна.