612/213/22 Про закриття кримінального провадження у зв`язку з закінченням строку досудового розслідування після повідомлення особі про підозру - 01.05.2024 Прийняття

ОСОБА_7 на ухвали Близнюківського районного суду Харківської області від 17 липня 2023 року та Харківськогоапеляційного суду від 26 вересня 2023 року у кримінальному провадженні за обвинуваченням

ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимої,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1, 3 ст. 362 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Оскаржені судові рішення

За ухвалою Близнюківського районного суду Харківської області від 17 липня

2023 року кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1, 3 ст. 362 КК, закрито на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі- КПК (4651-17) ) у зв`язку з тим, що після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 КПК.

Харківський апеляційний суд ухвалою від 26 вересня 2023 року рішення місцевого суду залишив без зміни.

Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, і заперечення на касаційну скаргу

У касаційній скарзі представник публічного обвинувачення просить скасувати судові рішення місцевого та апеляційного судів стосовно ОСОБА_8 узв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність і призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

На переконання прокурора суди належно не обґрунтували свої висновки, що у цьому кримінальному провадженні після повідомлення особі про підозру і до звернення з обвинувальним актом до суду, закінчився строк досудового розслідування.

Аргументуючи свою позицію прокурор зокрема вважає хибними висновки судів попередніх інстанцій про те, що усунення недоліків обвинувального акта було здійснено поза межами строку досудового розслідування та розумних строків.

Так, відповідно до матеріалів кримінального провадження вперше обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні надійшов до суду 21 листопада 2022 року за 7 днів до закінчення строку досудового розслідування.

Для усунення недоліків обвинувальний акт надійшов прокурору 23 березня 2023 року. Одразу після усунення недоліків, обвинувальний акт було складено в новій редакції з урахуванням недоліків встановлених місцевим судом, його копія була вручена стороні захисту і він був направлений до суду. Також судами не враховано, що ОСОБА_8 скоїла 647 кримінальних правопорушень, а об`єм матеріалів кримінального провадження становить 33 томи. Тому з урахуванням обсягу кримінального провадження і обвинувального акта, стороні обвинувачення знадобився значний час для усунення недоліків.

Суди також проігнорували факт неможливості тривалий час вручити копію обвинувального акта стороні захисту, оскільки ОСОБА_8 проходила службу в лавах ЗСУ і її місце служби неможливо було встановити.

Повторно обвинувальний акт був скерований до суду 20 квітня 2023 року, тобто в межах розумних строків.

Безпідставними є висновки судів про те, що прокурор усував недоліки обвинувального акта протягом 2 місяців і сторона обвинувачення знала зміст рішення суду першої інстанції про необхідність усунення недоліків обвинувального акта, однак цього не зробила. Така позиція суду, не ґрунтується на вимогах закону, оскільки рішення місцевого суду набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження або після перегляду судом апеляційної інстанції, та підлягає виконанню з часу фактичного надходження обвинувального акта прокурору.

Також необґрунтованими є висновки судів про те, що прокурор отримавши обвинувальний акт для усунення недоліків відновив і провів досудове розслідування, оскільки повторно здійснив відмітку в Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі- ЄРДР) про закінчення досудового розслідування. Прокурор вважає, що такі його дії пов`язані із вимогами інструкції щодо порядку внесення відомостей до ЄРДР, яка передбачає внесення відміток про отримання обвинувального акта від суду і про направлення його до суду після усунення недоліків. Такі дії прокурора пов`язані з статистичним обліком і не свідчать про проведення досудового розслідування.

На переконання представника публічного обвинувачення, суд був позбавлений повноважень закрити кримінальне провадження з підстав передбачених п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК, оскільки перебіг строків досудового розслідування після направлення справи до суду зупиняється. Після повернення обвинувального акта прокурору строк досудового розслідування не може бути поновлений.

У запереченнях на касаційну скаргу захисник не погоджується з доводами касаційної скарги прокурора і вказує на законність ухвали суду першої інстанції про закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_8 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КК, з якою обґрунтовано погодився апеляційний суд.

Позиції учасників судового провадження в судовому засіданні

Прокурор в судовому засіданні підтримав доводи, викладені у касаційній скарзі представника публічного обвинувачення і просив Суд задовольнити її.

Захисник ОСОБА_6 не підтримала доводи касаційної скарги прокурора і просила судові рішення у кримінальному провадженні залишити без зміни.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, позицію прокурора, думку захисника та перевіривши доводи, наведені в касаційній скарзі, заперечення на неї і матеріали кримінального провадження та заперечення на неї, колегія суддів дійшла наступних висновків.

За частиною 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Статтею 370 КПК визначено вимоги стосовно законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення. Так, законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Положеннями п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК передбачено, що досудове розслідування починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Згідно зі ст. 113 КПК процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 219 КПК визначено, що строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Згідно з ч. 5 ст. 294 КПК строк досудового розслідування, що закінчився, поновленню не підлягає.

Як неодноразово зазначав Верховний Суд, кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке, як етап кримінального провадження, законодавець пов`язує у часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду (його фактичним направленням). А тому в рамках строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не лише складено, затверджено та вручено, а й безпосередньо направлено на адресу суду (постанови Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі №556/1381/18, від 01 липня 2021 року у справі № 752/3218/20, ухвали Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі №712/6375/18, від 15 березня 2021 року у справі № 676/6116/18, від 05 квітня 2021 року у справі № 676/804/20, від 21 квітня 2021 року у справі № 991/6516/20).

Доводи прокурора про те, що суд безпідставно врахував у строк досудового розслідування строк усунення недоліків обвинувального акта та закрив кримінальне провадження на підставі п. 10 ст. 284 КПК є обґрунтованими.

Як установлено судами попередніх інстанцій, обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженню надійшов до суду вперше 21 листопада 2022 року, тобто в межах строку досудового розслідування. Вказаний факт ніким не оспорюється.

Близнюківський районний суд Харківської області ухвалою від 21 грудня 2022 року в підготовчому судовому засіданні, повернув обвинувальний акт прокурору для усунення виявлених недоліків. Зокрема, суд встановив, що обвинувачення, яке міститься в обвинувальному акті, сформульовано відносно 647 пацієнтів, натомість інкримінований епізод за ч. 1 ст. 362 КК стосується одного пацієнта, а інкриміновані епізоди за ч. 3 ст. 362 цього Кодексу стосуються 651 пацієнта, тобто більшої кількості осіб, ніж визначено в формулюванні обвинувачення, що є не конкретним і суттєво впливає на подальший судовий розгляд. Крім цього, формулювання обвинувачення, яке викладено в обвинувальному акті, взагалі не мітить посилання на ознаку повторності за ч. 3 ст. 362 КК.

Таким чином суд дійшов висновку, що викладені фактичні обставини кримінальних правопорушень та їх правова кваліфікація не узгоджується з викладеним формулюванням обвинувачення.

Водночас суд зазначив, що прокурор, має право змінити обвинувачення в суді, але це не позбавляє суд обов`язку під час підготовчого судового засідання перевірити обвинувальний акт на відповідність вимогам КПК (4651-17) і в разі якщо встановлено, що цих вимог не дотримано, то положення п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК покладають на суд обов`язок повернути обвинувальний акт прокурору.

Харківський апеляційний суд ухвалою від 27 лютого 2023 року рішення місцевого суду залишив без змін.

Прокурор отримав обвинувальний для доопрацювання 23 березня 2023 року.

Після усунення недоліків 20 квітня 2023 року обвинувальний акт повторно надійшов до суду.

Близнюківський районний суд Харківської області ухвалою від 17 липня

2023 рокуу підготовчому судовому засіданні, закрив кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частинами 1, 3 ст. 362 КК на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК у зв`язку з тим, що після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 цього Кодексу.

Вказане судове рішення апеляційний суд залишив без змін.

Мотивуючи свої рішення, суди виходили з того, що після повернення судом обвинувального акта прокурору, продовжують обчислюватися строки досудового розслідування в кримінальному провадженні, а обвинувальний акт у новій редакції повинен бути складений, вручений стороні захисту і скерований до суду в межах наявних строків досудового розслідування. Тобто в цьому кримінальному провадженні строк досудового розслідування поновив свій перебіг та закінчився в період усунення недоліків обвинувального акта прокурором. Також суд вказав, що прокурор вийшов за межі розумних строків, оскільки усував недоліки майже 2 місяці і повинен був почати їх усувати з часу винесення ухвали місцевим судом, враховуючи, що він був обізнаний про результати підготовчого судового засідання.

Крім того, суди послались на те, що прокурор 18 квітня 2023 року повторно вніс до ЄРДР відомості про завершення досудового розслідування і тим самим поновив строк досудового розслідування.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає приписам цього Кодексу, водночас процесуальний закон не передбачає можливості відновлення досудового розслідування у випадку повернення обвинувального акта прокурору, оскільки відповідно до статті 282 цього Кодексу ця обставина не є підставою для такого відновлення.

У разі повернення судом обвинувального акта, який не відповідає вимогам КПК (4651-17) , повноваження прокурора обмежені лише усуненням недоліків цього обвинувального акта.

Таким чином, повернення судом обвинувального акта прокурору в будь-якому випадку не поновлює досудове розслідування, а відтак не поновлює і перебіг строку досудового розслідування та не продовжує обчислення цих строків.

Зазначене узгоджується з висновками зробленими об`єднаною палатою Касаційного кримінального суду в постанові від 15 квітня 2024 року у справі № 753/25892/21, згідно яких повернення зокрема обвинувального акта прокурору у зв`язку з тим, що вони не відповідають вимогам КПК (4651-17) (п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК), не відновлює досудове розслідування.

Зокрема об`єднана палата зазначила, що в ухвалі про повернення обвинувального акта, суд першої інстанції не вправі зазначати про неповноту чи неправильність досудового розслідування, неправильність кримінально-правової оцінки діяння та про необхідність проведення органом досудового розслідування слідчих (розшукових) дій та/або негласних слідчих (розшукових) дій.

Сторона обвинувачення після постановлення судом ухвали про повернення прокурору обвинувального акта і до звернення до суду з обвинувальним актом, які приведено у відповідність до вимог КПК (4651-17) , має право виконати лише ту сукупність процесуальних дій, які є необхідними для приведення цього акта чи клопотання у відповідність до вимог КПК (4651-17) та забезпечення виконання ухвали суду.

Якщо сторона обвинувачення після повернення обвинувального акта проводила слідчі (розшукові) дії, негласні слідчі (розшукові) дії та/або приймала процесуальні рішення, які не є необхідними для приведення цього акта чи клопотання у відповідність до вимог КПК (4651-17) та забезпечення виконання ухвали суду, то отримані у кримінальному провадженні за результатами здійснення таких дій докази повинні визнаватись недопустимими, як отримані після закінчення досудового розслідування.

Прокурор може повторно звернутися до суду із обвинувальним актом чи клопотанням в межах розумного строку, без невиправданих затримок у часі, після закінчення виконання процесуальних дій, які були необхідними на виконання ухвали суду для приведення цього акта чи клопотання у відповідність до вимог КПК (4651-17) і подальшого звернення з ними до суду.

Повертаючись до обставин цього кримінального провадження, прокурор усуваючи недоліки визначені в ухвалі суду, вчинив певні дії необхідні для виправлення недоліків обвинувального акта, тобто провів його у відповідність вимогам КПК (4651-17) , як вимагав суд.

Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

Колегія суддів звертає увагу, що вирішуючи питання про застосування п. 10 ч. 1

ст. 284 КПК суду необхідно перевірити дотримання стороною обвинувачення строків досудового розслідування під час первинного звернення прокурора до суду з обвинувальним актом, а не повторного.

Оскільки, закриття кримінального провадження з підстав визначених п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК безпосередньо пов`язано із строками досудового розслідування, а повернення обвинувального акта прокурору не поновлює досудове розслідування при будь-яких обставинах, висновки судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_8 відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу є безпідставними і не ґрунтуються на процесуальному законі.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не врахував вимог кримінального процесуального закону щодо порядку обчислення строків досудового розслідування в кримінальному провадженні та їх закінчення, що призвело до ухвалення ним незаконного рішення.

Апеляційний суд, переглядаючи рішення місцевого суду на вказані порушення не звернув уваги, не перевірив належним чином доводи апеляційної скарги прокурора, не дав на них обґрунтованих відповідей та не навів належних мотивів, з яких виходив під час постановлення ухвали і підстав, з яких цю скаргу залишив без задоволення.

Крім цього, колегія суддів вважає необґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про те, що дії прокурора по внесенню відомостей до ЄРДР свідчать про відновлення досудового розслідування, оскільки такі дії передбачені інструкцією про ведення ЄРДР з метою відображення руху кримінального провадження.

Безпідставними також є висновки апеляційного суду про те, що сторона обвинувачення була ознайомлена з рішенням суду першої інстанції про необхідність усунення недоліків обвинувального акта, але не зробила цього чим не дотрималася розумних строків.

Як було вже встановлено прокурор оскаржив ухвалу місцевого суду про повернення обвинувального акта в апеляційному порядку.

Розділ VIII КПК (4651-17) визначає умови набрання судовим рішенням законної сили, наслідки набрання законної сили судовим рішенням та порядок виконання судових рішень у кримінальному провадженні, зокрема: вирок або ухвала суду першої інстанції, ухвала слідчого судді, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Таким чином, в цьому кримінальному проваджені прокурор діючи в межах процесуального закону, почав виконувати ухвалу місцевого суду про повернення обвинувального акта, після набрання нею законної сили та фактичного надходження на виконання.

Заслуговують на увагу доводи прокурора про те, що обсяг матеріалів кримінального провадження (33 томи) та кількість епізодів кримінальних правопорушень (647), необхідність вручення копії обвинувального акта стороні захисту не свідчить про порушення розумних строків усунення недоліків обвинувального акта з 23 березня 2023 року по 20 квітня 2023 року.

З урахуванням наведеного оскаржувані судові рішення є незаконними, тобто такими, що не відповідають вимогам статей 370, 372 та 419 КПК.

Допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення є істотними, які перешкодили цим судам ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, що у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК є підставою для їх скасування.

Таким чином,оскаржувані ухвали судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального Закону та неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.

При новому розгляді суду першої інстанції слід узяти до уваги наведене та ухвалити законне і обґрунтоване судове рішення.

Керуючись статтями 369, 376, 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Верховний Суд

Касаційну скаргу прокурора ОСОБА_7 задовольнити частково.

Ухвали Близнюківського районного суду Харківської області від 17 липня 2023 року та Харківського апеляційного суду від 26 вересня 2023 року у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_8 скасувати і призначити новий розгляд в суді першої інстанції.