Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючої судді Хобор Р.Б.

суддів: Сапіги В.П., Яворського І.О.,

з участю секретаря судового засідання Драбчук М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу державної податкової інспекції в Косівському районі на постанову Івано - Франківського окружного адміністративного суду від 28.05.2012р. у справі № 2а-604/12/0970 за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до державної податкової інспекції в Косівському районі про скасування податкового повідомлення - рішення, -

Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 звернулася в суд з адміністративним позовом до державної податкової інспекції в Косівському районі Івано -Франківської області про визнання протиправними та скасування наказу № 867 і повідомлення №1666/10/17-0 від 09.11.2011 року на проведення перевірки, визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення №0017571701 від 02 грудня 2011 року.

На підтвердження позовних вимог покликається на те, що відповідач 09.11.2011 року в порушення вимог підпункту 75.1.2. пункту 75.1 статті 75, пункту 78.1 статті 78, пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України прийняв наказ №867 і повідомлення №1666/10/17-0 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань правильності нарахування податку на додану вартість за період з 1 по 31 серпня 2011 року. Вважає, що перевірці передував факт виконання позивачем в повному обсязі запитів відповідача від 18.10.2011 року, на які надано обґрунтовані пояснення та документи на їх підтвердження, відтак, висновок про невиконання обов'язкового запиту є необ'єктивним, а правові підстави для проведення документальної невиїзної перевірка, були відсутні. В порушення пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, частини 5 статті 203, пункту 1, 2 статті 215, статті 216, статей 655, 656 та 662 Цивільного кодексу України, необґрунтовано та безпідставно, за наслідками проведеної у листопаді 2011 року перевірки, відповідач дійшов висновку про безпідставне формування позивачем у серпні 2011 року податкового кредиту з податку на додану вартість в сумі 80031,50 грн., сплаченого в ціні придбаного товару (яблук) на загальну суму 480186,03 грн., а також висновку щодо нікчемності договору купівлі - продажу яблук, укладеного позивачем із товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінанс Інвест". У зв'язку з цим податковим повідомленням - рішенням від 02.12.2011 року протиправно визначив (збільшив) суму бюджетного зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 80 031,50 грн., як заниженого зобов'язання, та застосовано 20 077,88 грн. фінансової санкції. Зокрема, на виконання договору купівлі - продажу товару, укладеного 01.08.2011 року між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінанс Інвест", останнім поставлено яблука для їх подальшої реалізації на завод із переробки такої продукції. Висновки, викладені у акті позапланової невиїзної перевірки від 21.11.2011 року, сформовані в порушення вимог Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, без з'ясування і отримання у товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінанс Інвест" будь - яких обставин і первинних документів бухгалтерської та податкової звітності, саме на підставі яких сформовано позивачем податковий кредит в розмірі 80 031,50 грн. На момент такої перевірки у позивача були наявні усі необхідні первинні бухгалтерські документи: договір купівлі - продажу, видаткові і податкові накладні, товарно - транспортні накладні, договори оренди транспортних засобів, трудові договори із водіями, документація про використання товару у власній господарській діяльності, квитанції до касових ордерів і платіжні документи про оплату за товар, отримання коштів за його подальшу реалізацію. В свою чергу, при фактичному отриманні і реалізації яблук, вказане свідчить про правильність формування податкового кредиту із податку на додану вартість та підтверджує витрати позивача, а також засвідчує підставність включення їх вартості до валових витрат за період, що перевірявся.

Постановою Івано - Франківського окружного адміністративного суду від 28 травня 2012 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в Косівському районі Івано -Франківської області №0017571701 від 02.12.2011 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із вказаною постановою, її оскаржив відповідач державна податкова інспекція в Косівському районі, яка покликаючись на те, що при винесенні оскаржуваного рішення судом не повно та не всебічно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, просить постанову Івано - Франківського окружного адміністративного суду від 28 травня 2012 року скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційних вимог вказує на те, що перевіркою встановлено безпідставне формування позивачем податкового кредиту із податку на додану вартість в розмірі 80 031,50 грн., сплаченого в ціні товару (яблук) на загальну суму 480 186,03 грн., придбаного в серпні 2011 року у товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінанс Інвест". Зустрічною перевіркою по ланцюгу постачальника яблук встановлено неможливість виконання товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінанс Інвест" умов договору по продажу вказаного товару, в тому числі із причин відсутності у нього достатньої кількості найманих працівників, техніки, обладнання і складських приміщень, що необхідно для здійснення фінансово-господарської діяльності такого підприємства. При проведенні такої зустрічної перевірки, відповідач отримав від Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції у Волинській області акт невиїзної перевірки, в якому зроблено висновок про відсутність за період з 1 по 31 серпня 2011 року факту руху активів при придбанні контрагентом та продажу ним товару, а також відповідно і об'єкта оподаткування. Зазначили, що на час проведення перевірки товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінанс Інвест" за юридичною адресою не знаходилося. У зв'язку із цим, в ході зустрічної перевірки не встановлено факту передачі яблук від продавця до покупця (позивача) в розумінні вимог статей 662, 655 та 656 Цивільного кодексу України. А тому, зроблено висновок про порушення позивачем статей 203, 215, 216 ЦК України, що вказує на нікчемність і фіктивність правочину із вказаним контрагентом, в тому числі без мети настання реальних наслідків. За таких умов у спірних господарських операціях відсутній об'єкт оподаткування, який підпадає під визначення статей 22 та 185 Податкового кодексу України. Враховуючи, що за результатами проведеної перевірки контролюючим органом встановлено факт перерахування коштів без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, то такі дії підприємця, на думку апелянта призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України.

Вважає, що у позивача відсутнє право на формування податкового кредиту із податку на додану вартість по операціях із перевіреним підприємством, висновки, викладені в акті перевірки є обґрунтованими, а податкове повідомлення-рішення за №0017571701 від 02.12.2011 року правомірним.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено те, що в період з 9 по 15 листопада 2011 року державною податковою інспекцією у Косівському районі Івано - Франківської області проведено документальну невиїзну перевірку позивача з питань правильності нарахування та повноти сплати податку на додану вартість за серпень 2011 року.

За наслідками вказаної перевірки складено акт за №1602/17-0/НОМЕР_1 від 21.11.2011 року, в якому відповідачем зроблено висновок про порушення вимог пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, частини 5 статті 203, пункту 1, 2 статті 215, статті 216, статей 655, 656 та 662 Цивільного кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість за серпень 2011 року за рахунок завищення податкового кредиту у розмірі 80 031,50 грн.

02.12.2011 року, виходячи із наслідків перевірки, відповідачем на підставі підпункту 54.3.2. пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України винесено податкове повідомлення - рішення за №0017571701 про визначення фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 80 031,50 грн. та застосовано штрафну санкцію на суму 20 007,88 грн.

Апеляційним судом встановлено, що відповідно до положень статті 198.6 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками реквізити, визначені вказаним підпунктом.

Як передбачено пунктом 201.10 статті 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

В силу положень п. 200.1 статті 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Таким чином, надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання бюджетного відшкодування є підставою для його одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних яких установлена судом.

Позивачем на підтвердження обґрунтованості віднесення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за серпень 2011 року було надано договір купівлі - продажу яблук від 01.08.2011 року між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 та ТзОВ "Фінансова компанія "Фінанс Інвест". На виконання вказаного договору купівлі-продажу контрагентом - продавцем були відчужені яблука та складені відповідні видаткові накладні №РН-0000039 від 11.08.2011 року, №РН-0000041 від 17.08.2011 року, №РН0000044 від 23.08.2011 року, №РН-0000046 від 28.08.2011 року та податкові накладні №4 від 11.08.2011 року, №7 від 17.08.2011 року, №10 від 23.08.2011 року, №11 від 28.08.2011 року на суми 92 109,00 грн., 138 210,65 грн., 167 913,77 грн. і 81 955,61 грн. відповідно, а всього разом на суму 480 189,03 грн.

Позивачем, із урахуванням договору про відступлення права вимоги (цесії) від 30.08.2011 року, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінанс Інвест" і фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3, здійснено повний розрахунок за поставлені контрагентом яблука у готівковій формі, про що свідчать корінці до прибуткових касових ордерів №1 від 30.08.2011 року, №2 від 15.09.2011 року, №3 від 19.10.2011 року, №38 від 09.10.2011 року, №39 від 10.10.2011 року, №40 від 11.10.2011 року, №41 від 12.10.2011 року, №42 від 13.10.2011 року, №43 від 14.10.2011 року, №44 від 17.10.2011 року, №45 від 18.10.2011 року, №46 19.10.2011 року, №47 від 20.10.2011 року, №49 від 22.10.2011 року, всього разом на суму 484 800,00 (том 1 а.с. 72-78, том 2 а.с. 14). Факт повного розрахунку засвідчується актом звірки взаєморозрахунків від 25.11.2011 року.

На підтвердження факту транспортування (поставки) яблук позивачем представлені товарно - транспортні накладні №№1-3 від 10.08.2011 року, №№4-5 від 11.08.2011 року, №№6-8 від 15.08.2011 року, №№9-11 від 16.08.2011 року, №12 від 17.08.2011 року, №№13-16 від 20.08.2011 року, №№17-19 від 22.08.2011 року, №№20-21 від 23.08.2011 року, №№22-23 від 26.08.2011 року, №№24-25 від 27.08.2011 року та №26 від 28.08.2011 року.

Згідно з даними вказаними у товарно - транспортних накладних перевізником товару був позивач, перевезення здійснювались транспортними засобами МАN 19-403 д.н.з. НОМЕР_2 з напівпричепом д.н.з. НОМЕР_3, КАМАЗ 5320 д.н.з. НОМЕР_6 з причепом д.н.з. НОМЕР_4, КАММАЗ 5320 д.н.з. НОМЕР_7 з причепом д.н.з. НОМЕР_8, КАМАЗ 5410 д.н.з. НОМЕР_5 з напівпричепом д.н.з. НОМЕР_9, МАЗ 500 д.н.з. НОМЕР_10 з напівпричепом д.н.з. НОМЕР_11.

Зазначені документи суд вважає достатніми доказами на підтвердження здійснення господарських операцій між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 та ТзОВ "Фінансова компанія "Фінанс Інвест".

Разом з тим, апеляційний суд приймає до уваги той факт, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

Так, придбаний товар, а саме яблука були реалізовані кінцевому споживачу, що підтверджується наявними у матеріалах справи договором поставки від 10.08.2011 року із товариством з обмеженою відповідальністю "Букофрукт", видатковими, податковими і товарно - транспортними накладними за №№47-71 на загальну суму 870 518,36 грн., випискою із банківського рахунку про перерахунок покупцем (отримувачем) товару коштів, а також актом звірки взаєморозрахунків товариства з обмеженою відповідальністю "Букофрукт" із фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2

З огляду на викладене апеляційний суд приходить до висновку, про підставність включення позивачем суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту в серпні 2011 року.

Крім того, згідно з Порядком оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства вбачається, що податкові повідомлення - рішення, що приймаються за наслідками документальних перевірок фінансово - господарської діяльності суб'єктів господарювання, у тому числі позапланових виїзних, можуть бути складеними на підставі фактичних даних, зазначених виключно в актах перевірок фінансово - господарської діяльності суб'єктів господарювання. Оскаржуване податкове повідомлення - рішення, складене з покликанням на акт перевірки фінансово - господарської діяльності суб'єкта господарювання ТзОВ "Фінансова компанія "Фінанс Інвест", який не може бути визнаний допустимим доказом по справі та зумовлює безпідставність складення зазначеного податкового повідомлення - рішення.

Стаття 19 Конституції встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що відповідачем зроблено не було.

Таким чином, відповідачем не наведено достатньо переконливих доводів про наявність обставин, які б свідчили про недобросовісність позивача як платника податків. З урахуванням наведеного, на думку апеляційного суду, оскаржуване податкове повідомлення - рішення №0017571701 від 02 грудня 2011 року не ґрунтується на нормах права, внаслідок чого його слід визнати протиправним та скасувати.

Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до переконання про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, постанова Івано - Франківського окружного адміністративного суду від 28 травня 2012 року відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції в Косівському районі залишити без задоволення, а постанову Івано - Франківського окружного адміністративного суду від 28 травня 2012 року у справі № 2а-604/12/0970 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.