Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Усенко Є.А.

Юрченко В.П.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОДІЛЛЯ ПРОМПОСТАЧ" на ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року та постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 березня 2016 року по справі № 822/173/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОДІЛЛЯ ПРОМПОСТАЧ" до Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування наказу, -

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПОДІЛЛЯ ПРОМПОСТАЧ" звернулось до суду з позовною заявою до Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування наказу.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 березня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року у даній справі відмовлено у задоволенні позовних вимог з огляду на їх безпідставність.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 22.01.2016 року ТОВ "ПОДІЛЛЯ ПРОМПОСТАЧ" отримало від відповідача запит від 21.01.2016 року № 504/22-04-22-03, на який дало письмову відповідь від 29.01.2016 року з вих. № 52, в якій вказало, що отриманий лист не відповідає вимогам закону, тож не є обов'язковим для виконання.

Зокрема, товариство посилалося на те, що в п. 73.3 ст. 73 ПК України вказано вичерпний перелік підстав для направлення письмового запиту про надання інформації та її документального підтвердження, серед яких відсутня така підстава як "проведення господарських операцій з платниками з негативною податковою історією" або "формування показників звітності через низку посередників з негативною податковою історією".

Крім того, 11.01.2016 року позивач отримав запит Хмельницької ОДПІ № 64/22-04-22-03 від 11.03.2016 року, на який 18.01.2016 року надало відповідь з вих. № 30, долучивши ряд документів, вказаних у переліку в кількості 649 шт.

Хмельницькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Хмельницькій області було видано наказ № 89 від 04.02.2016 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ПОДІЛЛЯ ПРОМПОСТАЧ". Даний наказ прийнято на підставі пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, оскільки на письмові запити Хмельницької ОДПІ щодо підтвердження взаємовідносин з ТОВ "Юні Текс" за грудень 2014 року та за липень 2015 року, з ТОВ "Авант Контракт" за серпень-вересень 2015 року (запит № 504/22-04-22-03 від 21.01.2016 року), з ТОВ "Ольміра" за вересень-листопад 2015 року (запит № 64/22-04-22-03 від 11.01.2016 року) не надано в повному обсязі пояснень та їх документального підтвердження.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно з п. 61.1 ст. 61 ПК України податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п. 62.1 ст. 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Підпунктом 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України передбачено, що документальна виїзна позапланова перевірка здійснюється з таких обставин: виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Наказ про проведення документальної позапланової виїзної перевірки № 89 від 04.02.2016 року працівниками відповідача було вручено 08.02.2016 року представнику позивача по дорученню Кащин Д.С., яка представляла позивача на підставі довіреності від 05.01.2016 року. В зазначеній довіреності Кащин Д.С. надано право отримувати накази на проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Позивач не надав документів для проведення перевірки, однак, з матеріалів справи вбачається, що документальна позапланова виїзна перевірка була проведена на підставі тих документів, які позивачем було надано раніше на запити інспекції.

Таким чином, що на підставі оскаржуваного наказу, з 08.02.2016 року по 12.02.2016 року відповідачем було проведено виїзну позапланову перевірку ТОВ "ПОДІЛЛЯ ПРОМПОСТАЧ" з питань законності декларування податку на додану вартість за грудень 2014 року та липень 2015 року по взаємовідносинах з ТОВ "Юні Текс", за серпень-вересень 2015 року по взаємовідносинах з ТОВ "Авант Контракт", за вересень-листопад 2015 року по взаємовідносинах з ТОВ "Ольміра".

За наслідками перевірки контролюючим органом було складено акт від 19.02.2016 року № 0144/22/0038709044.

Колегія суддів погоджується із наступними висновками судів попередніх інстанцій.

На етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе.

Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень.

Зазначене узгоджується з приписами ст. 67 Конституції України, відповідно до яких кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в розмірі і в порядку встановленому законом. Тому процедурні порушення, допущені контролюючим органом при призначенні та/або проведенні перевірки, не можуть бути обставиною, яка звільняє платника податків від відповідальності за невиконання його податкового обов'язку.

Відповідно до викладеного, позови платників податків, спрямовані на оскарження наказів про призначення перевірки можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулось допуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки.

В іншому разі у задоволенні позову має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а, отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки її проведення.

Зазначена судова практика проаналізована в Листі Державної фіскальної служби України від 12.09.2014 року № 4352/7/99-99-10-02-02-17 (v4352872-14) "Про узагальнення судової практики ВАСУ та ВСУ з питань оскарження наказів на проведення перевірок та актів перевірок".

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову.

Відповідно до п. 3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд -

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОДІЛЛЯ ПРОМПОСТАЧ" відхилити.

Ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року та постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 березня 2016 року по справі № 822/173/16 залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку передбаченому ст. ст. 235 - 239, ч. 5 ст. 254 КАС України.