953/6838/22 Про таємне викрадення чужого майна (крадіжка), скоєне у поєднанні з проникненням на ддах будинку, в умовах воєнного стану - 02.04.2024 Прийняття

головуючогоОСОБА_1,суддівОСОБА_2, ОСОБА_3,за участю: секретаря судового засідання захисника прокурора ОСОБА_4, ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції), ОСОБА_6,розглянув у судовому засіданні касаційні скарги засудженого

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя м. Харкова,

та його захисника ОСОБА_5 на вирок Київського районного суду м. Харкова від 14 лютого 2023 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 19 квітня 2023 року.

Обставини справи

1. Оскарженим вироком, залишеним без зміни апеляційним судом, ОСОБА_7 засуджено за частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України (далі - КК) до позбавлення волі на строк 5 років. На підставі частини 1 статті 71 КК шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Київського районного суду м. Харкова від 29 листопада 2021 року, засудженому визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць.

2. Суд визнав доведеним, що за обставин, викладених у вироку, 26 вересня 2022 року в м. Харкові в умовах воєнного стану засуджений таємно викрав з даху прибудови, яка належала ОСОБА_8, лист профнастилу вартістю 644,93 грн.

Вимоги і доводи касаційних скарг

3. Сторона захисту, посилаючись на частину 1 статті 438 КПК, просить змінити оскаржені рішення і пом`якшити призначене засудженому покарання, застосувавши положення статті 69 КК. Вони вважають, що суди попередніх інстанцій всупереч вимогам статті 65 КК не врахували всіх встановлених у справі пом`якшуючих обставин, зокрема щирого каяття засудженого, відшкодування шкоди, активного сприяння розкриттю злочину. Вони наголошують на тому, що вартість викраденого є незначною, а злочин було вчинено внаслідок збігу тяжких сімейних та інших обставин, оскільки лист профнастилу було використано для ремонту пошкодженого внаслідок обстрілів даху будинку засудженого.

Позиції учасників судового провадження

4. Захисник підтримала доводи скарг, а прокурор просив залишити судові рішення без зміни, вважаючи їх законним і обґрунтованим.

5. Засуджений повідомив Суд про можливість проведення касаційного розгляду без його участі, просив задовольнити скарги.

Оцінка Суду

6. Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши наведені в скаргах доводи, Суд дійшов висновку, що скарги не підлягають задоволенню.

7. Згідно зі статтями 50, 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують.

8. Суд вже зазначав, що частина 1 статті 69 КК надає повноваження суду у виключних випадках призначити більш м`яке покарання, ніж мінімальне покарання, передбачене законом за відповідний злочин, лише "за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину", тобто якщо певні обставини або сукупність обставин одночасно відповідають двом умовам, визначеним в законі: вони (1) можуть бути визнані такими, що пом`якшують покарання відповідно до частин 1 та/або 2 статті 66 КК, і (2) істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину.[1]

9. Крім того, ці обставини чи сукупність обставин мають знаходитися в причинному зв`язку з цілями та/або мотивами злочину, роллю, яку виконувала особа, визнана винуватою у вчиненні злочину, її поведінкою під час та після вчинення злочину, а також іншими факторами, які безпосередньо впливають на суспільну небезпеку злочину та/або небезпечність винуватця.

10. Призначення більш м`якого покарання, ніж зазначене в санкції кримінального закону, можливе лише у випадку, коли встановлені у справі обставини в своїй сукупності настільки істотно знижують ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, що призначення винному навіть мінімального покарання в межах санкції було би явно несправедливим[2].

11. Суд першої інстанції дотримався вимог закону в частині призначеного покарання і врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного й усі інші обставини, які мають правове значення.

12. Суд виходив із того, що засуджений вчинив тяжкий злочин в період воєнного стану, зважив на його поведінку в минулому, зокрема на те, що він раніше засуджувався і був звільнений від відбування покарання, однак в період іспитового строкускоїв новий злочин.Обставиною, що обтяжує покарання суд визнав рецидив злочину.

13. Суд не залишив поза увагою щире каяття засудженого, його позитивну характеристику та відсутність на спеціальних обліках у медичних закладах, проте не встановив зв`язку цих обставин з вчиненим злочином і їх вплив на його тяжкість, а отже і підстав для застосування положень статті 69 КК.

14. Врахувавши зазначене, суд першої інстанції призначив засудженому мінімальне покарання, передбачене санкцією частини 4 статті 185 КК та, визначаючи остаточне покарання на підставі статті 71 цього Кодексу частково приєднав лише 1 місяць позбавлення волі від невідбутого покаранняза попереднім вироком.

15. Апеляційний суд належним чином проаналізував доводи апеляційної скарги захисту та відхилив їх,зазначивши, окрім іншого, що визнання своєї вини та надання правдивих свідчень не може вважатись активним сприянням у розкритті злочину. Ухвала апеляційного суду не суперечить вимогам статті 419 КПК.

16. Таким чином, Суд не встановив істотних порушень норм матеріального та процесуального права, які були би підставами для скасування або зміни оскаржуваних судових рішень, а тому вважає, що касаційні скарги слід залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 433, 436, 441, 442 КПК, Суд

Вирок Київського районного суду м. Харкова від 14 лютого 2023 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 19 квітня 2023 року щодо ОСОБА_7, залишити без зміни, а касаційні скарги засудженого та захисника - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

[1] Постанови Верховного Суду від 17 вересня 2019 року у справі № 744/884/17, ІНФОРМАЦІЯ_3 та від 05 листопада 2019 року у справі № 686/16988/17, ІНФОРМАЦІЯ_4