ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 жовтня 2016 року м. Київ К/800/11242/16
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.
Суддів Усенко Є.А.
Юрченко В.П.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2016 року та постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2016 року по справі № 825/199/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "Чернігівобленерго" до Головного управління Державної фіскальної служби в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування наказу, -
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство "Чернігівобленерго" звернулось до суду з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 21.01.2016 року № 93.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2016 року, у даній справі позов задоволено з огляду на правомірність заявлених вимог.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що слідчим управлінням фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Чернігівській області здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 26.12.2014 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32014270000000079 за фактом ухилення від сплати податків службовими особами ПАТ "Чернігівобленерго" за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 Кримінального кодексу України.
Ухвалою слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 02.10.2015 року у справі № 751/9366/15-к задоволено клопотання старшого слідчого з особливо важливих справ відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області підполковника податкової міліції Бондаренка Д.Л. про призначення позапланової документальної перевірки платника податків Публічного акціонерного товариства "Чернігівобленерго" та надано дозвіл на проведення працівниками ДПІ у м. Чернігові ГУ ДФС у Чернігівській області позапланової документальної перевірки ПАТ "Чернігівобленерго" та його не знятих з обліку структурних підрозділів, філій з питань правильності нарахування та сплати до бюджету податку на прибуток та податку на додану вартість на час реалізації Інвестиційної програми за період з 01.01.2012 року по 31.12.2013 року.
06.10.2015 року на підставі ухвали слідчого судді Новозаводського районного суду міста Чернігова від 02.10.2015 року відповідачем прийнято наказ № 2136 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки.
Постановою суду від 05.11.2015 року у справі № 825/3435/15-а вказаний наказ визнано протиправним та скасовано.
Листом старшого слідчого з ОВС ВКР СУ ФР ГУ ДФС у Чернігівській області Бондаренка Д.Л. від 20.01.2015 року № 100/25-01-09-01 до управління податкового та митного аудиту були надіслані матеріали для термінової організації контрольно-перевірочних заходів не пізніше 25.01.2016 року, а саме - для забезпечення проведення документальної позапланової перевірки ПАТ "Чернігівобленерго" на підставі вищезазначеної ухвали слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 02.10.2015 року (в даному листі допущено описку, а саме - лист датовано 20.01.2015 року замість 20.01.2016 року).
На виконання вказаного листа, враховуючи ухвалу слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 02.10.2015 року, Головним управлінням ДФС у Чернігівській області на підставі п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України видано оскаржуваний наказ від 21.01.2016 року № 93 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ "Чернігівобленерго" з питань правильності нарахування та сплати до бюджету податку на прибуток та податку на додану вартість на час реалізації Інвестиційної програми за період з 01.01.2012 року по 31.12.2013 року".
Згідно з п. 1 вказаного наказу вирішено призначити проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ "Чернігівобленерго" з питань правильності нарахування та сплати до бюджету податку на прибуток та податку на додану вартість на час реалізації Інвестиційної програми за період з 01.01.2012 року по 21.12.2013 року.
Пунктом 2 наказу передбачено доручити головному державному ревізору-інспектору відділу перевірок у сфері матеріального виробництва управління податкового та митного аудиту ГУ ДФС у Чернігівській області Уманцю Євгену Михайловичу на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України провести документальну позапланову невиїзну перевірку ПАТ "Чернігівобленерго" з 25.01.2016 року тривалістю 2 робочих дні.
Копію вказаного наказу було направлено на адресу позивача та отримано останнім 22.01.2016 року.
Задовольняючи позов, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.
Відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Згідно з пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Згідно з пп. 78.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону ( пп. 78.1.11).
Пунктами 78.4-78.5 ст. 78 ПК України передбачено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Згідно з абз. 1 п. 78.2 ст. 78 ПК України обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Кодексом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться у межах кримінального провадження.
Проте, в абз. 2 п. 78.2 ст. 78 ПК України, що набув чинності з 01.01.2015 року, конкретизовано вказане положення та зазначено, що контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8, 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків.
Положеннями ст. 21 ПК України визначені обов'язки органів фіскальної служби, серед яких обов'язок дотримуватися Конституції України (254к/96-ВР) та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.
Отже, органи фіскальної служби та їх посадові особи при прийнятті рішень, у т.ч. наказів про проведення позапланової перевірки, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений ПК України (2755-17) .
В ході розгляду справи судами встановлено, що питання правильності нарахування та сплати до бюджету податку на прибуток та податку на додану вартість на час реалізації Інвестиційної програми за період з 01.01.2012 року по 31.12.2013 року були відображені відповідачем у актах документальних планових виїзних перевірок від 29.01.2013 року № 278/22/22815333 "Про результати документальної планової виїзної перевірки Публічного акціонерного товариства "Чернігівобленерго" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.09.2012 року", від 09.09.2014 року № 2069/22/22815333 "Про результати документальної планової виїзної перевірки Публічного акціонерного товариства "Чернігівобленерго" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012 року по 31.03.2014 року" та від 05.11.2014 року № 2536/22/228/15333 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Публічного акціонерного товариства "Чернігівобленерго" з питань, зазначених у запереченні до акта від 09.09.2014 року № 2069/22815333", за результатами яких прийняті відповідні податкові повідомлення-рішення, які оскаржені позивачем в судовому порядку та скасовані.
Отже, податковим органом всупереч положенням абз.2 п.78.2 ст. 78 ПК України двічі перевірено позивача з питання правильності нарахування та сплати до бюджету податку на прибуток та податку на додану вартість на час реалізації Інвестиційної програми за період з 01.01.2012 року по 31.12.2013 року.
При цьому, перевірка проводилась двічі з тих же питань за один і той же період без конкретизації по визначених критеріях.
Введення в дію законодавцем абз. 2 п. 78.2 ст. 78 ПК України спрямовано на реалізацію принципу правової визначеності між платником податку та органом фіскальної служби, який здійснює адміністрування та контроль за сплатою податків та зборів таким платником податків, що відповідає усталеній практиці Європейського суду з прав людини в частині, прогнозованості діяльності суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, предмет перевірки, яку було призначено оскаржуваним у даній справі наказом та предмет перевірок, за наслідками яких складено акти документальних виїзних перевірок від 29.01.2013 року № 278/22/22815333, від 09.09.2014 року № 2069/22/22815333 та від 05.11.2014 року № 2536/22/228/15333, є тотожними, а відтак, оскаржуваний наказ ДПІ від 21.01.2016 року № 93 прийнятий всупереч положенням абз.2 п.78.2 ст. 78 ПК України.
Враховуючи наведене, суд вважає, що наказ від 21.01.2016 № 93 було винесено ДПІ за відсутності обґрунтованих підстав, а тому він є протиправним та підлягає скасуванню.
За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.
Відповідно до п. 3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області відхилити.
Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2016 року та постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2016 року по справі № 825/199/16 залишити без змін.
Справу повернути до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку передбаченому ст. ст. 235 - 239, ч. 5 ст. 254 КАС України.
Головуючий
Судді
підпис Голубєва Г.К.
підпис Усенко Є.А.
підпис Юрченко В.П.