ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2024 року
м. Київ
справа № 733/950/19
провадження № 51-4317 км 22
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника (у режимі відеоконференції) ОСОБА_6,
засудженого ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_8 на вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 19 вересня 2022 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 18 липня 2023 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 12019270120000066 від 19 лютого 2019 року за обвинуваченням
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ічня Чернігівської області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1, 2 ст. 307 Кримінального кодексу України (далі - КК України (2341-14) ).
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 19 вересня 2022 року ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1, 2 ст. 307 КК України і призначено покарання: за ч. 1 ст. 307 КК України - у виді позбавлення волі на строк 4 роки; за ч. 2 ст. 307 КК України - у виді позбавлення волі на строк 6 років із конфіскацією майна, крім житла. На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років із конфіскацією майна, крім житла.
Вирішено питання щодо запобіжного заходу, процесуальних витрат і речових доказів.
За обставин, детально викладених у вироку, 24 травня 2019 року близько 23:20 ОСОБА_8, знаходячись в приміщенні державної лотереї "Космолот", розташованої по вул. Свято-Преображенській, 22 у м. Iчня Чернігівської області, умисно з корисливих мотивів збув особi зі зміненими анкетними даними ОСОБА_9, що брав участь в проведенні оперативної закупки, один згорток фольги із порошкоподібною речовиною білого кольору, за грошові кошти в сумі 50 грн.
Крім того, 28 травня 2019 року, близько 19:30 ОСОБА_8, діючи повторно умисно з корисливих мотивів знову пішов до приміщення державної лотереї "Космолот", розташованої по вул. Свято-Преображенській, 22 у м. Ічня Чернігівської області, де неподалік приміщення лотереї особа зі зміненими анкетними даними ОСОБА_9, передав ОСОБА_8 грошові кошти у сумі 100 грн за купівлю наркотичної речовини. Надалі ОСОБА_8 близько 20:20 збув особі зі зміненими анкетними даними ОСОБА_9, що брав участь в проведенні оперативної закупки, за вище вказані грошові кошти один згорток фольги із порошкоподібною речовиною білого кольору у приміщенні туалету, розташованого на території Iчнянської гімназії імені С. Васильченка за адресою: вул. Б. Хмельницького, 6, м. Iчня, Чернігівська область.
Чернігівський апеляційний суд ухвалою від 30 листопада 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_8 залишив без задоволення, а вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 19 вересня 2022 року стосовно нього - без змін.
Верховний Суд постановою від 25 травня 2023 року касаційну скаргу засудженого ОСОБА_8 задовольнив частково, ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 30 листопада 2022року скасував і призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Чернігівський апеляційний суд ухвалою від 18 липня 2023 року апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 залишив без задоволення, а вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 19 вересня 2022 року - без змін.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_8, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, просить скасувати судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
На обґрунтування доводів поданої касаційної скарги зазначає, що:
· винуватість ОСОБА_8 в інкримінованих правопорушеннях не доведена поза розумним сумнівом;
· відомості за епізодом від 24 вересня 2019 року не вносились до ЄРДР, що свідчить про незаконність такого внесення відомостей по другому епізоду за ознакою "повторність";
· відомості до ЄРДР стосовно ОСОБА_8 були внесені 29 травня 2019 року у кримінальному провадженні № 12019270120000195, проте досудове розслідування здійснювалося з отриманням відповідних доказів в рамках іншого кримінального провадження № 12019270120000066 від 19 лютого 2019 року;
· оперативна закупка та аудіо-, відео- контроль були здійснені в рамках іншого кримінального провадження № 12019270120000066, до якого ОСОБА_8 не має відношення;
· матеріали справи не містять ухвалу слідчого судді про надання дозволу на використання інформації, отриманої внаслідок проведення НСРД в іншому кримінальному провадженні;
· повноваження слідчого ОСОБА_10 у справі не підтверджені, а доручення не є належним для цього процесуальним документом. Крім того, у матеріалах справи відсутні постанови про призначення групи слідчих та групи прокурорів;
· постанова про об`єднання кримінальних проваджень прийнята неуповноваженою особою;
· протокол помітки грошових купюр від 28 травня 2019 року та протокол вручення грошових коштів та огляду покупця від 28 травня 2019 року містять виправлення щодо часу початку проведення процесуальних дій;
· відсутня інформація про виділення із бюджету коштів для проведення оперативних закупок, а також суди не перевірили підстави проведення цих заходів. Матеріали справи не містять відповідних постанов прокурора від 24 та 28 травня 2019 року;
· 28 травня 2019 року дії ОСОБА_8 фактично полягали у придбанні наркотичного засобу без мети збуту для спільного вживання із залегендованою особою, а тому його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 309 КК України;
· стороні захисту не були відкриті в порядку ст. 290 КПК України клопотання та постанови про проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, а також протоколи про результати вказаної слідчої дії. Такі відомості відсутні в реєстрі матеріалів досудового розслідування, доданого до обвинувального акта;
· матеріали справи не містять доручення оперативному працівнику ОСОБА_11 для проведення НСРД у виді відеоконтролю за ОСОБА_8 ;
· суди не надали оцінки наявним в матеріалах справи відеозаписам, які підтверджують невинуватість ОСОБА_8 та не врахували практику Суду;
· висновок апеляційного суду про те, що ОСОБА_8 не заперечує факт двох збутів психотропних речовин не відповідає дійсності;
· апеляційний суд не звернув увагу на наявність провокації з боку правоохоронних органів в ході проведення НСРД;
· апеляційний суд формально дослідив докази у справі, порушив положення статей 94, 404 КПК України та здійснив судовий розгляд справи упереджено;
· не виконав вказівки Верховного Суду, викладені у постанові від 25 травня 2023 року;
· ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам статей 419 та 370 КПК України.
Заперечень на вказану касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор ОСОБА_5 заперечував проти задоволення касаційної скарги засудженого, просив залишити оскаржувані рішення без зміни.
ОСОБА_8 та його захисник ОСОБА_6 підтримали касаційну скаргу, просили судові рішення скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до приписів ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Отже, касаційний суд не перевіряє судових рішень у частині неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків судів фактичним обставинам кримінального провадження. Під час перегляду судових рішень у касаційному порядку Суд виходить із фактичних обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій.
Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Верховний Суд, стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як ті, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і ті, що визначають його суб`єктивну сторону.
Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи в цьому контексті означає, що визнання винуватості доведеною поза розумним сумнівом версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що стосуються події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
З одного боку, стандарт доведення поза розумним сумнівом передбачає, що сумнів не повинен бути суто умоглядним, а має ґрунтуватися на певних установлених судом обставинах або недоведеності важливих для справи обставин, що дає підстави припускати такий розвиток подій, який суперечить версії обвинувачення і який неможливо спростувати наданими сторонами доказами.
З іншого боку, для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням (див. постанови Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 688/788/15-к, від 08 жовтня 2019 року у справі № 195/1563/16-к, від 21 січня 2020 року у справі № 754/17019/17, від 16 вересня 2020 року у справі № 760/23459/17 та ін.).
Цей стандарт у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_8, на думку колегії суддів касаційного суду, було дотримано з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції дійшов висновку про винуватість ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1 та 2 ст. 307 КК України.
Чернігівський апеляційний суд в ухвалі від 30 листопада 2022 року погодився з таким висновком суду першої інстанції, залишив без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_8, а вирок місцевого суду - без змін.
Постановою Верховного Суду від 25 травня 2023 року скасовано ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 30 листопада 2022 року і призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, колегія суддів у постанові констатувала, що суд апеляційної інстанції, переглядаючи вирок місцевого суду, всупереч приписам ч. 2 ст. 419 КПК України, належним чином не перевірив усіх доводів апеляційної скарги засудженого і не навів переконливих мотивів для їхнього спростування. Так, зокрема цей суд не звернув увагу на такі доводи сторони захисту:
· наявні у справі докази зібрані неуповноваженою особою;
· орган досудового розслідування порушив вимоги ст. 290 КПК України через не відкриття ряду письмових доказів, які стали підставою для проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативних закупок;
· відомості до ЄРДР по другому епізоду за ч. 2 ст. 307 КК України внесені незаконно через відсутність відповідної реєстрації відомостей по першому епізоду від 24 травня 2019 року у ЄРДР;
· протокол НСРД - аудіо, - відеоконтролю особи є недопустимим, оскільки слідчим було доручено оперативним підрозділам проведення лише аудіоконтролю.
Крім того, Верховний Суд вказав, що апеляційний суд повторно дослідив докази формально.
Варто зауважити, що положеннями ч. 2 ст. 439 КПК України передбачено, що вказівки суду, який розглянув справу в касаційному порядку, є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді.
За результатом нового апеляційного розгляду Чернігівський апеляційний суд ухвалою від 18 липня 2023 року апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 залишив без задоволення, а вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 19 вересня 2022 року стосовно нього - без змін.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що апеляційний суд дотримався вказаних вимог КПК України (4651-17) та виконав вказівки Верховного Суду, наведені в постанові від 25 травня 2023 року, та навів достатні мотиви на спростування всіх доводів, викладених у скарзі засудженого.
Як вбачається з постановленої за наслідками нового апеляційного розгляду ухвали, суд апеляційної інстанції зазначив, що вирок суду першої інстанції є обґрунтованим та відповідає вимогам кримінального та кримінального процесуального законів, та дійшов висновку, що підстави для його зміни чи скасування відсутні.
Так, суди обґрунтували свої рішення, зокрема, показаннями ОСОБА_8, свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_9, протоколом вручення грошових купюр від 24 травня 2019 року, протоколом огляду місця події від 24 травня 2019 року з фототаблицею, протоколом №106 т про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину від 28 червня 2019 року; висновком судової експертизи № 417 (х) від 28 травня 2019 року; постановою слідчого про визнання речовим доказом від 24 травня 2019 року; протоколами помітки та вручення грошових купюр від 28 травня 2019 року; протоколом огляду місця події від 28 травня 2019 року; протоколом № 107 т про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину від 30 травня 2019 року; висновком судової експертизи № 442 (х) від 30 травня 2019 року; постановою слідчого про визнання речовим доказом від 29 травня 2019 року; постановами Прилуцької місцевої прокуратури про проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 24 травня та 28 травня 2019 року; протоколами від 09 липня 2019 року та від 22 липня 2019 року про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтролю місця (за особою); протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 28 травня 2019 року.
Допитаний в суді першої інстанції ОСОБА_8, зокрема, зазначив, що визнає лише незаконне придбання та вживання психотропної речовини тільки 28 травня 2019 року разом із ОСОБА_9 . У державній лотереї "Космолот" познайомився з чоловіком на ім`я ОСОБА_14, з яким в ході розмови останній запитав у обвинуваченого чи є можливість десь придбати амфетамін, після чого останній став надзвонювати та просити, щоб ОСОБА_8 десь знайшов амфетамін, це продовжувалося близько трьох місяців. Стверджував, що 24 травня 2019 року не збував ОСОБА_15 амфетамін, в той день вони тільки з ним грали в ігри, пили каву, курили, однак близько 23:00 він (обвинувачений) пішов додому. ОСОБА_9 взагалі не давав того дня ніяких коштів, факт збуту амфетаміну категорично заперечує. 28 травня 2019 року обвинувачений прийшов до приміщення державної лотереї "Космолот" м. Ічня, де також був ОСОБА_16, який знову почав просити купити йому амфетамін, і ОСОБА_17 знайшов номер телефона який надав його знайомий, за яким можна купити наркотичні засоби, після чого ОСОБА_9 дав ОСОБА_8 100 гривень, та ще добавив 100 гривень сам обвинувачений для придбання амфетаміну. Після чого ОСОБА_8 поїхав на велосипеді в район спиртзаводу, там зустрівся з йому незнайомим чоловіком та купив в нього амфетамін за 200 гривень. Повернувся до закладу "Космолот", де в туалеті вони із ОСОБА_18 вжили разом амфетамін. Не заперечує факту, що вони разом із ОСОБА_18 вживали амфетамін шляхом вдихання. Вказує, що збутом не займався та не вживав наркотичних засобів до цього.
Свідок ОСОБА_12 надав показання суду першої інстанції, що 24 травня 2019 року близько 22:00 він був запрошений працівниками поліції в якості понятого, і в Ічнянській поліції співробітниками поліції було пояснено, що відповідним чоловіком буде проведено оперативна закупка, якому було вручено 50 гривень, з якими той чоловік пішов до автостанції Ічні, біля півночі повернувся і у нього був пакет з фольги, в якому був порошок білого кольору. Вказаний чоловік пояснив, що це амфетамін, який він купив у приміщенні "Космолот" у деякого ОСОБА_17, після чого працівники поліції опечатали вказаний пакет. При цьому була присутня також в якості понятого жінка.
Свідок ОСОБА_13 в суді першої інстанції, зокрема, зазначила, що 24 травня 2019 року близько 22:00 вона була запрошена працівниками поліції в якості понятого, і в Ічнянській поліції співробітниками поліції було пояснено, що відповідним чоловіком буде проведено оперативна закупка, якому вручено 50 гривень, які останній поклав напевно у карман штанів та пішов до автостанції Ічні. Близько півночі чоловік повернувся і у нього був пакет з фольги в якому був порошок білого кольору і який пояснив, що тут амфетамін, який він купив у приміщенні ігрових автоматів "Космолот", та зазначив і прізвище у кого купляв наче на літеру ОСОБА_19, після чого працівники поліції опечатали вказаний пакет.
Свідок ОСОБА_9, відносно якого застосовувалися заходи безпеки, оскільки він був залучений для проведення оперативної закупки наркотичних засобів та психотропних речовин, дав показання суду першої інстанції та, зокрема, зазначив, що познайомився із ОСОБА_20 на автостанції весною 2019 року у залі ігрових автоматів м. Ічня, свідок сидів за комп`ютером та грав в ігри, в цей час до нього підійшов ОСОБА_20 та попросив 50 грн на гру, а взамін сказав, що може дати амфетамін, якщо такий потрібний, на що свідок погодився, коли свідок був в місті Ічні то вони зустрічалися в залі ігрових автоматів і такі покупки були неодноразові для власного споживання, а саме оперативна закупка проводилися два рази в кінці травня, точних дат свідок не пам`ятає. У приміщенні Ічнянської поліції, в присутності понятих, працівники поліції провели у свідка поверхневий огляд і вручили кошти в розмірі 50 грн. У свідка був телефонний номер ОСОБА_20, і він зателефонував і домовився про зустріч у ігрових автоматах "Космолот", через деякий час під`їхав ОСОБА_20, точніше у вечірній час, свідок, відійшовши від комп`ютера у коридор, передав кошти ОСОБА_20, який зразу пішов. Повернувшись через півгодини, ОСОБА_20 кинув на комп`ютерний стіл, за яким сидів свідок згорток, який ОСОБА_9 забрав та пішов із "Космолота". Коли свідок відійшов на невелику відстань до нього підійшли працівники поліції і сказали при понятих видати заборонену речовину. Днів через п?ять була проведена друга оперативна закупка, при аналогічних обставинах, але в розмірі 100 грн, купюрами 20, 5, і 50 грн, так само свідок попросив продати наркотик у тих же залах "Космолоту", аналогічно, але другий раз зустріч була на вулиці перед "Космолотом", зайшли за угол, свідок перерахував кошти і віддав ОСОБА_20, після чого ОСОБА_20 попросив почекати, повернувшись через півгодини і запропонувавши відійти в бік його будинку, куди вони і пішли, поряд знаходилася гімназія. ОСОБА_20, залишивши свідка знову пішов, як сказав переодягнутись, прийшовши, сказав щоб пішли до туалету на території гімназії, запропонував спожити речовину на місці, свідок дав ОСОБА_20 картонку і той висипав на неї якийсь порошок і сказав щоб брав і нюхав, спочатку свідок зробив вигляд, що нюхнув, а потім коли ОСОБА_20 вирішив покурити і відволікся, абсолютно все що було насипано ОСОБА_20 свідок зсипав у фольгу, і вони із ним попрямували назад до ігрових автоматів, після чого деякий час обоє проводили в "Комсолоті". Після вказаних подій свідок пішов до поліції, де видав порошкоподібну речовину у присутності понятих. Сам обвинувачений, при зустрічі близько 19:00, не вживав амфетамін у туалеті. При вилученні амфетаміна складалися документи, які свідок читав і підписував.
Відповідно до протоколу вручення грошових купюр від 24 травня 2019 року в присутності понятих було вручено грошові кошти у сумі 50 грн залегендованій особі ОСОБА_9 для здійснення оперативної закупки наркотичних засобів саме у ОСОБА_8 (т.1, а. п.180).
Згідно з протоколом огляду місця події від 24 травня 2019 року з фототаблицею, слідчий в присутності понятих, у приміщенні Ічнянського ВП по вулиці Свято-Преобреженська 18, провів огляд ОСОБА_9, який добровільно видав згорток фольги з порошкоподібною речовиною, яку останній придбав за вручені йому поліцією 50 гривен, у місцевого мешканця на ім`я ОСОБА_20 в приміщенні грального клубу "Космолот" в м. Ічня по вулиці Свято-Преображенська, Чернігівської області, та поміщено до спецпакета № 4423729 (т. 1, а. п. 189 - 190).
З протоколу №106 т про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину від 28 червня 2019 року вбачається, що за результатами проведеної слідчої дії отримані дані, що свідчать про причетність до скоєння ОСОБА_8 кримінального правопорушення, а саме незаконного збуту психотропних речовин, а саме, що 24 травня 2019 року ОСОБА_8 збув ОСОБА_9 згорток з фольги з психотропною речовиною "амфетамін" (т. 1, а. п. 233 - 234).
За висновком судової експертизи № 417 (х) від 28 травня 2019 року порошкоподібна речовина білого кольору була надана на експертизу, яка знаходиться у згортку фольги та яка в свою чергу знаходиться у спеціальному пакеті № 4423729, містить в своєму складі психотропну речовину амфетамін, маса якого становить 0,0185 г (т. 1, а. п. 195 - 199).
Згідно з постановою слідчого про визнання речовим доказом від 24 травня 2019 року згорток з порошкоподібною речовиною, вилучений у ОСОБА_9 24 травня 2019 року та поміщений до спецпакета № 4423729, визнано речовим доказом ( т. 1, а. п. 143).
Протоколами помітки та вручення грошових купюр від 28 травня 2019 року підтверджується, що в присутності понятих, слідчим було помічено та вручено різними купюрами залегендованій особі ОСОБА_9 грошові кошти у сумі 100 грн для здійснення оперативної закупки наркотичних засобів (т.1, а .п. 209, 211).
Згідно з протоколом огляду місця події від 28 травня 2019 року, слідчим в присутності понятих, по вулиці Свято-Преобреженська, було проведено огляд ОСОБА_9, який добровільно видав згорток фольги з порошкоподібною речовиною, яку останній придбав за вручені йому поліцією 100 грн, у місцевого мешканця на ім`я ОСОБА_20 поблизу приміщення грального клубу "Космолот" по вулиці Свято-Преображенська, м. Ічня, Чернігівська область, та поміщено до спецпакета (т.1, а. п. 217).
Відповідно до протоколу №107 т про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину від 30 травня 2019 року за результатами проведеної слідчої дії отримані дані, що свідчать про причетність до скоєння ОСОБА_8 кримінального правопорушення, а саме незаконного збуту психотропних речовин, а саме, що 28 травня 2019 року в ході оперативної закупки ОСОБА_8 збув ОСОБА_9 згорток з фольги з психотропною речовиною "амфетамін" (т. 1, а. п. 235 - 236).
За висновком судової експертизи № 442 (х) від 30 травня 2019 року порошкоподібна речовина білого кольору надана на експертизу, яка знаходиться у згортку фольги та яка в свою чергу знаходиться у спеціальному пакеті № 4423728, містить в своєму складі психотропну речовину амфетамін, маса якого становить 0,02531 г (т. 1, а. п. 226 - 230).
Згідно з постановою слідчого про визнання речовим доказом від 29 травня 2019 року згорток з порошкоподібною речовиною, вилучений у ОСОБА_9 28 травня 2019 року та поміщений до спецпакета № 4423728, визнано речовим доказом (т. 1, а. п. 143).
З постанов Прилуцької місцевої прокуратури про проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 24 травня 2019 року та 28 травня 2019 року вбачається, що було вирішено провести оперативну закупку в терміни з 24 травня 2019 року по 24 червня 2019 року та з 28 травня 2019 року по 28 червня 2019 року наркотичних засобів та психотропних речовин у ОСОБА_8 відповідно без затримання та із затриманням останнього, залучити до проведення оперативної закупки в якості покупця особу, щодо якої здійснюється захід забезпечення безпеки ОСОБА_9 (т. 1, а. п. 176 - 177, 202 - 203).
Відповідно до протоколів від 09 липня 2019 року та від 22 червня 2019 року про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтролю місця (за особою) здійснених на підставі ухвали Чернігівського апеляційного суду від 23 травня 2019 року відносно ОСОБА_8, та оглянутих місцевим судом відеозаписів, з яких вбачаються факти збуту ОСОБА_8 24 травня 2019 року та 28 травня 2019 року ОСОБА_9 психотропної речовини "амфетаміну" (т. 1, а. п. 173, 237 - 241).
Протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 28 травня 2019 року підтверджується, що ОСОБА_8 безпосередньо після вчинення злочину по вулиці Свято-Преображенська у м. Ічня було затримано у присутності понятих 28 травня 2019 року о 22:00 (т. 1, а. п. 244 - 247).
Погоджуючись з рішенням місцевого суду, апеляційний суд зазначив, що досліджені докази узгоджуються між собою та доводять винуватість ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1 та 2 ст. 307 КК України, тобто в незаконному збуті психотропної речовини 24 травня 2019 року та у незаконному збуті психотропної речовини 28 травня 2019 року, вчиненому повторно.
Щодо доводів касаційної скарги засудженого про те, що відомості за першим епізодом інкримінованого йому злочину не були внесені до ЄРДР та незаконність внесення відомостей щодо другого епізоду за ознакою "повторність"; здійснення досудового розслідування в межах іншого кримінального провадження
Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, ОСОБА_8 також посилається на те, що за фактом нібито вчинених ним неправомірних дій за епізодом від 24 травня 2019 року відомості до ЄРДР не внесені. Відсутність реєстрації по першому епізоду, на його думку, свідчить про незаконність внесення відомостей в ЄРДР по другому епізоду за ч. 2 ст. 307 КК України за ознакою "повторність".
Так, відповідно до положень ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Як слушно зауважив апеляційний суд, що внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань у порядку ст. 214 КПК України може відбуватися за фактом вчинення кримінального правопорушення чи його можливого вчинення, оскільки, особа, яка можливо вчинила злочин може бути невідома, або ж джерело, яке повідомило про вчинення кримінального правопорушення не було обізнано про анкетні дані злочинця.
Як вбачається з рішення апеляційного суду та підтверджується матеріалами справи, 19 лютого 2019 року о 22:05 були внесені відомості до ЄРДР за № 12019270120000066 за фактом того, що мешканець м. Ічня на ім`я ОСОБА_21 може бути причетний до незаконного збуту наркотичних засобів. Підставою для реєстрації цього кримінального провадження став рапорт оперативного співробітника карного розшуку, якому стало відомо про збут марихуани (т. 1, а. п. 167).
Відповідно до рапорту оперуповноваженого ОСОБА_22 від 21 травня 2019 року, останній доводить до відома начальника поліції, що особа, яка збуває наркотичні засоби поблизу автостанції м. Ічня, є ОСОБА_8 (т. 2, а. п. 251).
Надалі згідно з витягом з ЄРДР (у кримінальному провадженні № 12019270120000066) від 30 травня 2019 року, до ЄРДР були внесені відповідні зміни у графу "Короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення", де було змінено ім`я особи ОСОБА_21 на ОСОБА_20 (т. 1, а. п. 161).
Крім того, 29 травня 2019 року були внесені відомості до ЄРДР за № 12019270120000195 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України. При цьому в реєстрі зазначено, що в ході проведення досудового розслідування кримінального правопорушення, внесеного до ЄРДР № 12019270120000066 від 19 лютого 2019 року, було встановлено, що ОСОБА_8 28 травня 2019 року близько 19:30 на неподалік лотереї "Космолот", по вул. Свято-Преображенська в м. Ічня повторно здійснив збут психотропної речовини.
Таким чином, кожне внесення відомостей в ЄРДР відповідає вимогами ст. 214 КПК України. З огляду на викладене доводи засудженого в цій частині є безпідставними.
Більш того, відповідно до приписів ст. 217 КПК України у разі необхідності в одному провадженні можуть бути об`єднані матеріали досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, а також матеріали досудових розслідувань, по яких не встановлено підозрюваних, проте є достатні підстави вважати, що кримінальні правопорушення, щодо яких здійснюються ці розслідування, вчинені однією особою (особами). Рішення про об`єднання чи виділення матеріалів досудового розслідування приймається прокурором.
Як вбачається з матеріалів справи, 29 травня 2019 року прокурор у кримінальному провадженні № 12019270120000066 ОСОБА_23 постановою об`єднав матеріали досудового провадження, внесені до ЄРДР за № 12019270120000066 від 19 лютого 2019 року та матеріали досудового провадження, внесені до ЄРДР за № 12019270120000195 від 29 травня 2019 року, в одне провадження за № 12019270120000066.
Отже, Суд вважає обґрунтованими висновки апеляційного суду про те, що внесення до ЄРДР відомостей за фактом повторного збуту ОСОБА_8 психотропної речовини 28 травня 2019 року, є законним, а здійснення досудового розслідування в рамках об`єднаного кримінального провадження № 12019270120000066 відповідає вимогам кримінального процесуального закону.
Таким чином, матеріалами справи спростовуються доводи касаційної скарги засудженого в цій частині.
Щодо доводів касаційної скарги про те, що сторона захисту не була ознайомлена в порядку ст. 290 КПК України з клопотанням слідчого та постановами прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки та протоколами про результати вказаної слідчої дії та про відсутність відомостей про ці документи у реєстрі матеріалів досудового розслідування
Так, Суд звертає увагу, що змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості є однією з засад кримінального провадження.
Так, відповідно до положень ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів.
Таким чином, формальне посилання сторони захисту без належного відповідного обґрунтування на наявність будь-яких порушень саме по собі автоматично не свідчить про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Як встановлено апеляційним судом і підтверджується матеріалами справи, у протоколі про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 22 липня 2019 року (т. 1, а. п. 172) зазначено, що ОСОБА_24 та його захиснику адвокату ОСОБА_25 були надані матеріали досудового розслідування в підшитому і пронумерованому вигляді в одному томі на 176 аркушах, а також їм був наданий доступ до речових доказів, про що свідчать їх підписи.
Крім того, у справі наявний опис, складений слідчим ОСОБА_10, відповідно до якого матеріали кримінального провадження (досудового розслідування) № 12019270120000066 складаються з 177 аркушів. Вказаний опис має перелік постанов, клопотань та протоколів разом із посиланням на аркуш вказаного провадження.
Водночас протокол про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 22 липня 2019 року в порядку ст. 290 КПК України не містить будь-яких зауважень та/або клопотань про надання стороні захисту додаткових матеріалів. Крім того, як під час розгляду справи судами попередніх інстанцій так і наразі сторона захисту не ставила під сумнів достовірність вказаного опису матеріалів досудового провадження.
На підставі викладеного, Суд погоджується з висновком апеляційного суду про безпідставність доводів ОСОБА_8 у цій частині.
Щодо доводів касаційної скарги про відсутність у органу досудового розслідування підстав проводити оперативні закупки, а також про наявність провокації з боку органу досудового розслідування
Відповідно до положень ст. 246 КПК України негласні слідчі (розшукові) дії - це різновид слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Виключно прокурор має право прийняти рішення про проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії, як контроль за вчиненням злочину.
За приписами ст. 271 КПК України контроль за вчиненням злочину може здійснюватися у випадках наявності достатніх підстав вважати, що готується вчинення або вчиняється тяжкий чи особливо тяжкий злочин, та проводиться, зокрема, у формі оперативної закупки.
Як встановлено апеляційним судом, у кримінальному провадженні за № 12019270120000066, прокурор постановами від 24 травня 2019 року № 140т та від 28 травня 2019 року №143т, прийняв рішення про проведення НСРД - контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки щодо ОСОБА_8 (т. 1 а. п. 176 - 177, 202 - 203).
При цьому, в обґрунтування вказаних постанов прокурор зазначив, що в провадженні слідчого знаходяться матеріали кримінального провадження № 12019270120000066 від 19 лютого 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України. У ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_8 займається незаконним збутом наркотичних засобів з використанням заходів конспірації, частково обізнаний про форми та методи оперативних підрозділів, що унеможливлює отримання доказів без проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки.
Крім того, як вже зазначено вище, у ході проведення першочергових розшукових заходів в рамках кримінального провадження №12019270120000066 від 19 лютого 2019 року було встановлено, що до скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, може бути причетний ОСОБА_8 .
Відповідно до протоколу проведення НСРД - контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 28 червня 2019 року, яка була проведена на підставі постанови прокурора від 24 травня 2019 року № 140т, ОСОБА_8 збув психотропну речовину ОСОБА_9 24 травня 2019 року.
За змістом відомостей, відображених у протоколі проведення НСРД - контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 30 травня 2019 року, проведеної на підставі постанови прокурора від 28 травня 2019 року №143т, ОСОБА_8 збув психотропну речовину ОСОБА_9 28 травня 2019 року.
Крім того, протоколом, складеного за результатами проведення НСРД - аудіо-, відеоконтролю за особою від 09 липня 2019 року (проведеної на підставі ухвали апеляційного суду Чернігівської області від 23 травня 2019 року, строк дії якої - 60 діб), та відповідними аудіо-, відеозаписами також підтверджуються два факти незаконного збуту психотропної речовини ОСОБА_8 .
Так, апеляційний суд обґрунтовано зазначив, що у рамках цього кримінального провадження були наявні об`єктивні відомості про попередню злочинну діяльність ОСОБА_8, пов`язану з незаконним обігом психотропних речовин, тобто про які було відомо ще до проведення НСРД, які стали відомі працівникам поліції у тому числі і від залегендованої особи ОСОБА_9, який безпосередньо в судовому засіданні місцевого суду, зокрема, пояснював, що ОСОБА_8 продав йому психотропну речовину у той час, коли він перебував у м. Ічня в "Космолоті". Таким чином, у прокурора було достатньо підстав для прийняття рішення про проведення контролю за вчиненням злочину.
Разом з цим, апеляційний суд слушно зауважив, що за встановлених обставин, правоохоронні органи зобов`язані були перевірити повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, у результаті чого ними був виявлений злочинний намір у ОСОБА_8, якому було надано можливість реалізувати його шляхом незаконного збуту психотропних речовин залегендованій особі - ОСОБА_9 .
Також слід зауважити, що практикою ЄСПЛ визначено аспекти (критерії) відмежування провокації злочину від допустимої поведінки правоохоронних органів (справа "Банніков проти Російської Федерації" (заява № 18757/06, рішення від 04 листопада 2010 року, § 37-65); справа "Матановіч проти Хорватії" (заява № 2742/12, рішення від 04 квітня 2017 року, § 123-135); "Раманаускас проти Литви" (заява № 55146/14, рішення від 20 лютого 2018 року, § 54-62). Провокація має місце тоді, коли працівники правоохоронних органів або особи, які діють за їхніми вказівками, не обмежуються пасивним розслідуванням, а з метою отримання доказів і порушення кримінальної справи впливають на суб`єкта, схиляючи його до вчинення злочину, який в іншому випадку не був би вчинений. При цьому під пасивним розслідуванням розуміється відсутність будь-яких активних дій, які би спонукали особу вчинити злочин.
Як неодноразово зазначав Верховний Суд, для встановлення факту провокації злочину ЄСПЛ вважає визначальним з`ясування питань: чи були дії правоохоронних органів активними, чи мало місце з їх боку спонукання особи до вчинення злочину, наприклад, прояв ініціативи в контактах з особою, повторні пропозиції, незважаючи на початкову відмову особи, наполегливі нагадування, підвищення ціни вище середньої; чи було би скоєно злочин без втручання правоохоронних органів; вагомість причин проведення оперативної закупівлі, чи були у правоохоронних органів об`єктивні дані про те, що особу було втягнуто у злочинну діяльність і ймовірність вчинення нею злочину була суттєвою.
Водночас апеляційний суд, керуючись нормами кримінального процесуального закону України та практикою ЄСПЛ, дослідив питання про ймовірну провокацію злочинів, вчинених ОСОБА_8, та дійшов обґрунтованого висновку, що в цьому випадку працівники органу досудового розслідування діяли в пасивний спосіб, ОСОБА_8 до вчинення злочину не підбурювали, а ознаки провокації в їхніх діях відсутні.
На підставі викладеного доводи касаційної скарги в цій частині не є слушними.
Щодо доводів касаційної скарги стосовно повноважень прокурорів, слідчих та оперативних співробітників
Так, ОСОБА_8 в своїй касаційній скарзі, зокрема, вказував, що повноваження слідчого ОСОБА_10 не підтверджені належним чином. Крім того, група прокурорів у кримінальному провадженні № 12019270120000195 не визначалася. Разом з тим, відсутні відомості про наявність повноважень старшого уповноваженого ОСОБА_11 на проведення відеоконтролю за ОСОБА_8 .
Відповідно до положень ст. 37 КПК України прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. У разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів.
Крім того, згідно з приписами ст. 217 КПК України рішення про об`єднання чи виділення матеріалів досудового розслідування приймається прокурором.
Прокурор здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні з його початку до завершення.
Так, як вбачається з матеріалів справи 20 лютого 2019 року постановою першого заступника керівника Прилуцької місцевої прокуратури від 20 лютого 2019 року визначено у кримінальному провадженні № 12019270120000066 від 19 лютого 2019 року групу прокурорів у складі ОСОБА_23 та ОСОБА_26
27 червня 2022 року постановою першого заступника керівника Прилуцької місцевої прокуратури змінено та призначено групу прокурорів: ОСОБА_26, ОСОБА_23 та ОСОБА_27 .
Як вже зазначалося вище, 29 травня 2019 року, прокурор у кримінальному провадженні № 12019270120000066 ОСОБА_23 постановою об`єднав матеріали досудового провадження, внесені до ЄРДР за № 12019270120000066 від 19 лютого 2019 року та матеріали досудового провадження, внесені до ЄРДР за № 12019270120000195 від 29 травня 2019 року в одне провадження № 12019270120000066
При цьому колегія суддів зауважує, що положеннями КПК України (4651-17) , у тому числі ст. 217 КПК України, не передбачає необхідність повторно призначати слідчого або прокурора у кримінальному провадженні, яке було виділено або об`єднано з іншим, якщо після початку досудового розслідування вже було визначено.
Таким чином, у разі об`єднання кримінальних проваджень за відсутності нової постанови про визначення групи прокурорів або слідчих, ті прокурори та слідчі, які були повноважними у межах окремих проваджень, вважаються такими, що й надалі мають повноваження у межах об`єднаного кримінального провадження.
Така позиція узгоджується з послідовною практикою Верховного Суду, наприклад у справах № 206/4419/17, 146/1683/18, 382/646/19.
Отже, матеріали справи підтверджують повноваження прокурора ОСОБА_23 у кримінальному провадженні № 12019270120000066 (т. 1 а. п. 166, т. 2 а. п 46), а тому колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про законність вказаного рішення прокурора.
З огляду на викладене, доводи касаційної скарги в цій частині є також безпідставними.
Водночас з матеріалів справи вбачається, що 19 лютого 2019 року т.в.о. начальника СВ Ічнянського відділення поліції Прилуцького відділу поліції ГУНП в Чернігівській області доручив старшому слідчому того ж відділу поліції ОСОБА_10 провести досудове розслідування за фактом можливого збуту наркотичних засобів громадянином на ім`я ОСОБА_21, мешканцем м. Ічня Чернігівської області.
Крім цього, постановою заступника начальника СВ Ічнянського відділення поліції Прилуцького відділу поліції ГУНП в Чернігівській області від 29 травня 2019 року у кримінальному провадженні № 12019270120000195 призначено групу слідчих: ОСОБА_10, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30 (т. 2 а. п. 67).
Так, у постанові від 04 жовтня 2021 року у справі № 724/86/20 Об`єднана палата Касаційного кримінального суд в контексті застосування приписів ст. 110 КПК України вказала, що зміст і значення процесуального рішення у формі постанови визначає не виключно його назва, а зміст, структура і обсяг викладеної у процесуальному рішенні інформації про визначення групи слідчих у кримінальному провадженні з огляду на приписи зазначеної статті кримінального процесуального закону.
Отже, процесуальне рішення керівника відповідного органу досудового розслідування про визначення групи слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування, старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих, має відповідати вимогам ст. 110 КПК України. При цьому, враховуючи вимоги ч. 6 вказаної статті, таке рішення повинно бути виготовлене на офіційному бланку та підписане службовою особою, яка його прийняла.
Таким чином у разі, якщо процесуальне рішення про визначення слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування, прийнято не у формі "постанови", а у формі "доручення", однак зміст, структура і обсяг викладеної у ньому інформації відповідають вимогам КПК України (4651-17) , то потрібно констатувати, що у відповідному кримінальному провадженні є процесуальне рішення, яким належно визначено слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування.
Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що саме слідчого ОСОБА_10 було уповноважено на здійснення досудового розслідування кримінального провадження за № 12019270120000066, оскільки відповідне доручення виготовлено на офіційному бланку органу досудового розслідування, підписано уповноваженою особою, опис кримінального правопорушення є ідентичним інформації, внесеної до ЄРДР у цьому ж кримінальному провадженні. Водночас наявність у слідчого ОСОБА_10 повноважень узгоджується з інформацією, яка зазначена у витягу з ЄРДР у вказаному кримінальному провадженні.
Крім того, апеляційний суд також зазначив, що всупереч доводам засудженого згідно з ухвалою слідчого судді Чернігівського апеляційного суду ОСОБА_31 від 25 травня 2019 року був наданий дозвіл на проведення негласної слідчої дії -аудіо, відеоконтролю особи, ОСОБА_8 (т. 1, а. п. 173 - 174).
Керуючись вказаною ухвалою 23 травня 2019 року, слідчий доручив працівникам СКП Ічнянського ВП Прилуцького ВП ГУНП в Чернігівській області організувати виконання НСРД - аудіоконтролю за ОСОБА_8 (т. 1 а. п. 231).
При цьому, як вбачається з протоколу про результати аудіо-, відеоконтролю місця (за особою) від 09 липня 2019 року, старшим оперуповноваженим ОСОБА_11 зазначено, що він діяв на підставі ухвали Чернігівського апеляційного суду про аудіо-, відеоконтроль від 23 травня 2019 року.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що у даному конкретному випадку оперуповноважений ОСОБА_11, виконуючи доручення слідчого та ухвалу апеляційного суду про надання дозволу на проведення НСРД, мав повноваження для здійснення відповідних дій.
Доводи касаційної скарги щодо відсутності у матеріалах справи відомостей про походження грошових коштів для проведення оперативної закупки
Так, Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що в матеріалах кримінального провадження має міститися інформація про походження грошових коштів, які використовувалися під час контролю за вчиненням злочину.
Як вбачається з матеріалів справи і вже зазначалося вище, постановами від 24 травня 2019 року № 140т та від 28 травня 2019 року №143т прокурор ухвалив рішення про проведення НСРД - контроль за вчиненням злочину.
Крім того, в матеріалах справи наявні протокол вручення коштів та огляду покупця від 24 травня 2019 року, протоколу помітки грошових купюр від 28 травня 2019 року, протоколу вручення грошових коштів та огляду покупця від 28 травня 2019 року.
Таким чином, наведені доводи захисника Суд вважає безпідставними, оскільки наявність постанови прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину, протоколів огляду та помітки грошових коштів, у результаті якого вони були ідентифіковані, виключає обґрунтовані сумніви у законності походження коштів для використання під час оперативної закупки.
У цьому аспекті колегія суддів слідує правозастосовній позиції, висловленій у постановах ККС ВС від 23 вересня 2022 року (справа № 552/3066/17), 29 листопада 2021 року (справа № 654/3229/18), від 16 лютого 2022 року (справа № 613/1306/13-к), від 22 березня 2023 року (справа № 161/1921/20) та від 25 вересня 2023 року (справа № 208/2160/18) і вважає обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій у цій частині.
На підставі викладеного Суд відхиляє посилання засудженого і в цій частині.
Поза увагою апеляційного суду також не залишилися доводи ОСОБА_8 про наявність виправлень у протоколі помітки грошових купюр від 28 травня 2019 року та протоколі вручення грошових коштів та огляду покупця від 28 травня 2019 року щодо часу початку проведення процесуальної дії.
Так, апеляційний суд зазначив, що в оригіналі протоколу вручення грошових купюр та огляду покупця від 28 травня 2019 року (т. 1 а. п. 211) зазначений час 19:10, у протоколі помітки цих коштів (т. 1 а. п. 209) час 19:00, у той час як в копіях, наданих стороною захисту час записаний 20: 00 та 20:10 (т. 1, а. п. 210, 212) При цьому апеляційний суд слушно зауважив, що виправлена технічна помилка в написанні часу не ставить під сумнів перебіг подій, оскільки зустріч покупця з обвинуваченим ОСОБА_8 відбулася 28 травня 2019 року, близько 19:30, а о 21:05, покупець добровільно видав амфетамін працівникам поліції.
На підставі викладеного, Суд вважає доводи касаційної скарги в цій частині безпідставними.
Щодо доводів касаційної скарги про те, що апеляційний суд повторно не дослідив докази та порушив положення ст. 404 КПК України
Так, відповідно до ч. 3 ст. 404 КПК України за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов`язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.
Верховний Суд зауважує, що суд апеляційної інстанції фактично виступає останньою інстанцією, яка надає можливість сторонам перевірити повноту судового розгляду та правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження судом першої інстанції, і це покладає на апеляційний суд певний обов`язок щодо дослідження й оцінки доказів, але з урахуванням особливостей, передбачених ст. 404 КПК України. Водночас у певних випадках дослідження доказів апеляційним судом може бути визнано додатковою гарантією забезпечення права на справедливий суд (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Разом з тим, всупереч доводам касаційної скарги, матеріалами справи (оскаржуваним судовим рішенням, журналом судового та технічним засобом судового засідання від 18 липня 2023 року) підтверджується те, що апеляційний суд повторно дослідив письмові докази та виконав вказівки Верховного Суду і в цій частині.
Підсумовуючи, колегія суддів констатує, що суд апеляційної інстанції забезпечив сторонам усі можливості для реалізації своїх прав у судовому засіданні в межах кримінального процесуального закону, тобто дотримався положень ст. 22 КПК України, згідно зі ст. 94 КПК України повно та всебічно дослідив всі докази, дав їм оцінку з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупності - з точки зору достатності та взаємозв`язку та виконав вказівки Верховного Суду відповідно до положень ст. 439 КПК України.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1, 2 ст. 307 КК України поза розумним сумнівом.
Решта доводів касаційної скарги сторони захисту висновків суду апеляційної інстанції також не спростовує та фактично зводиться до переоцінки доказів й установлених у справі обставин, що з огляду на вимоги ст. 433 КПК України, не може бути предметом оцінки суду касаційної інстанції.
Ураховуючи наведене, Суд вважає, що судові рішення є законними й обґрунтованими, належним чином вмотивованими, в повній мірі відповідають приписам ст. 370 КПК України, а ухвала апеляційного суду - приписам ст. 419 КПК України, тому касаційні доводи засудженого в цій частині теж неприйнятні.
Інші ж доводи касаційної скарги не містять даних про порушення вимог кримінального процесуального закону, які були б безумовними підставами для зміни чи скасування судових рішень, а тому підстав для задоволення скарги немає.
Керуючись статтями 376, 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Суд
ухвалив:
Вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 19 вересня 2022 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 18 липня 2023 року залишити без зміни, а касаційну скаргу засудженого ОСОБА_8 - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3