2а-2205/87/12 Про визнання неправомірною відмову управління Пенсійного фонду України щодо не включення до стажу державної служби періодів роботи та навчання особи в партійних органах та організаціях - 31.01.2013 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Деражнянському районі на постанову Деражнянського районного суду Хмельницької області від 11 вересня 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Деражнянському районі про визнання дій неправомірними та перерахунок пенсії, -

У квітні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Деражнянському районі про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Деражнянського районного суду Хмельницької області від 11.09.2012 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано неправомірною відмову управління Пенсійного фонду України в Деражнянському районі від 04.04.2012 року за № 16-4 щодо не включеннядо стажу державної служби ОСОБА_2 періодів його роботи та навчання в партійних органах та організаціях, а саме на виборній посаді від 16.09.1969 року по 01.09.1972 року, на відповідальній посаді від 07.08.1974 року до 20.01.1976 року та періоду підвищення кваліфікації з відривом від виробництва від 01.09.1972 року до 06.08.1974 року.

Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Деражнянському районі провести перерахунок пенсії ОСОБА_2 за період від дня його звернення до управління 23.03.2012 року із зарахуванням до його стажу державної служби періодів роботи та навчання в партійних органах та організаціях:

з 16.09.1969 року по 01.09.1972 року - секретарем Деражнянського райкому Комуністичної партії України;

з 07.08.1974 року до 20.01.1976 року - інструктором відділу пропаганди і агітації обкома Компартії України;

з 01.09.1972 року до 06.08.1974 року - слухачем Вищої партійної школи ЦК КПРС з відривом від виробництва.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також на не повне з'ясування судом всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, просив скасувати постанову Деражнянського районного суду Хмельницької області від 11.09.2012 року та прийняти нову, якою повністю відмовити в задоволенні позову.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримала доводи викладені в апеляційній скарзі та просила щодо її задоволення. В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилалася на порушення з боку суду першої інстанції норм матеріального та процесуального права та не врахування всіх обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення справи.

В судовому засіданні позивач - ОСОБА_2 заперечував проти апеляційної скарги та просив відмовити в її задоволенні.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду слід залишити без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_2 за період з 16.09.1969р. по 06.08.1974р. працював на виборних та відповідальних посадах, зокрема, секретарем Деражнянського райкому Комуністичної партії України з 16.09.1969 року по 01.09.1972 року, інструктором відділу пропаганди і агітації обкому Компартії України з 07.08.1974 року до 20.01.1976 року та слухачем Вищої партійної школи ЦК КПРС з відривом від виробництва з 01.09.1972 року до 06.08.1974 року, що підтверджується відповідними записами у трудовій книжці.

Позивач у березні 2012 року звернувся до відповідача з заявою про зарахування йому до стажу державної служби вищевказаних періодів його роботи на посадах в партійних органах та організаціях з 16.09.1969р. по 06.08.1974р, але листом від 04.04.2012р. № 16/П-4 ОСОБА_2 було відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням управління Пенсійного фонду України в Деражнянському районі Хмельницької області позивач звернувся до суду з даним позовом.

Визначаючись відносно правомірності відмови відповідача у зарахуванні позивачу до стажу роботи державної служби періодів роботи та навчання в партійних органах та організаціях, суд першої інстанції дійшов висновку про порушення відповідачем вимог Конституції України (254к/96-ВР) та Закону України "Про державну службу" (3723-12) .

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

У відповідності до ст. 37 Закону України «Про державну службу» на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного вік працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку.

Відповідно до абзацу десятого п. 3 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1994 р. № 283 (283-94-п) , до стажу державної служби зараховуються періоди роботи в організаціях, передбачених абзацем четвертим п. 3 Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1993 р. № 1049 (1049-93-п) . У зазначеному абзаці встановлено, що до стажу включається робота в організаціях (крім кооперативних та інших громадських організацій), передбачених ст. 118 Кодексу законів про працю України.

Відповідно до п.4 вищенаведеного Порядку передбачено, що документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи.

Стаж роботи позивача підтверджено відповідними записами у трудовій книжці.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що на момент звернення позивача до управління Пенсійного фонду України в Деражнянському районі з приводу призначення йому пенсії за віком він мав необхідний стаж роботи в державних комунальних засобах масової інформації тривалістю 23 роки 9 місяців 17 днів та 6 років 4 місяці і 2 дні в партійних органах та організаціях, що в цілому складає 30 років 1 місяць та 11 днів, оскільки відповідно до ч.3 ст.12 ЗУ «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» стаж роботи журналіста в державних та комунальних засобах масової інформації зараховується до стажу державної служби, а стаж державної служби зараховується до стажу роботи журналіста в державному або комунальному засобі масової інформації.

Надавши правову оцінку діям відповідача щодо відмови позивачу у зарахуванні до стажу роботи державної служби періодів роботи та навчання в партійних органах та організаціях, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, колегія суддів повністю погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх обґрунтованими та повноцінно вмотивованими судом в рішенні від 11.09.2012 року.

Доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції та є не обґрунтованими, у зв'язку з чим, колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги відповідача та залишення в силі постанови Деражнянського районного суду Хмельницької області від 11.09.2012 року.

Згідно з ч. 2 ст. 159 КАС України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм адміністративного процесуального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак, підстав для скасування такого рішення не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Деражнянському районі, - залишити без задоволення, а постанову Деражнянського районного суду Хмельницької області від 11 вересня 2012 року, - без змін.