ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 січня 2024 року
м. Київ
справа № 144/736//22
провадження № 51-3291км23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
засудженого ОСОБА_6,
в режимі відеоконференції
захисника ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 на вирок Теплицького районного суду Вінницької області від 29 вересня 2022 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 07 квітня 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022020110000047, за обвинуваченням
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Христинівка Черкаської області, жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 309 КК України.
Вступ
ОСОБА_6 18 січня 2022 року, будучи в стані алкогольного сп`яніння, спричинив потерпілому ОСОБА_8 умисне тяжке тілесне ушкодження, що призвело до смерті останнього.
Крім того, ОСОБА_6 у вересні 2021 року придбав та зберігав за місцем свого проживання наркотичний засіб - канабіс без мети збуту у великому розмірі.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень:
Вироком Теплицького районного суду Вінницької області від 29 вересня 2022 року ОСОБА_6 визнано винуватим та засуджено за:
- ч. 2 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років 6 місяців.
- ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років 6 місяців.
Вирішено питання речових доказів.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 07 квітня 2023 року вирок суду першої інстанції залишено без змін.
Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
18 січня 2022 року ОСОБА_6 приблизно о 19:00, будучи у стані алкогольного сп`яніння, перебуваючи у житловому будинку ОСОБА_9, розташованому за адресою: АДРЕСА_1, з мотиву особистих неприязних відносин, умисно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, наніс невстановлену кількість ударів в область голови ОСОБА_8, після чого, взявши в руку сковорідку, яка була в кімнаті будинку, наніс невстановлену досудовим розслідуванням кількість ударів останньому в область голови, у результаті чого ОСОБА_8 отримав тяжкі тілесні ушкодження у вигляді перелому кісток склепіння та основи черепа, а саме: перелом правої та лівої тім`яних кісток, перелом лівої та правої скроневої кісток, від яких останній ІНФОРМАЦІЯ_2 помер.
Крім того, у вересні 2021 року (точної дати та часу не встановлено) ОСОБА_6 на своїй земельній ділянці, що розташована на АДРЕСА_1, побачив кущі рослин схожих на рослини дикорослої коноплі. У цей час у нього виник протиправний умисел, спрямований на незаконне придбання для особистого вживання, без мети збуту, особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу. Реалізуючи свій протиправний умисел, перебуваючи на тому ж місці, ОСОБА_6, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, з метою незаконного придбання особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу, для особистого вживання, руками зірвав рослини схожі на рослини дикорослої коноплі, таким чином незаконно придбав особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс.
Одразу після цього ОСОБА_6, зберігаючи при собі рослини дикорослої коноплі, переніс частину рослин до сараю свого домоволодіння, а іншу частину до свого житлового будинку, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, та заховав. Таким чином, останній із того часу став незаконно зберігати, без мети збуту, особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс.
У подальшому, 18 травня 2022 року працівниками поліції за місцем проживання ОСОБА_6 проведено обшук житлового будинку та господарських будівель, під час якого у житловій кімнаті будинку, підсобному приміщенні та на горищі, виявлено та вилучено рослини зеленого кольору, які зовні схожі на рослини коноплі, які згідно висновків експертиз матеріалів, речовин та виробів є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, загальна маса якого (у перерахунку на висушену речовину) становить 1416, 04 г.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_6 просить скасувати судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
У касаційній скарзі засуджений, не оспорюючи винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України та призначене покарання за вказаною нормою закону, вказує на недоведеність його винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України. При цьому стверджує, що обвинувачення ґрунтується виключно на показаннях свідка ОСОБА_9 . Причина смерті ОСОБА_8 судово-медичною експертизою не встановлено, а лікарське свідоцтво про смерть останнього вважає неналежним доказом.
У свою чергу ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 370 КПК України та у ній всупереч вимогам ст. 419 КПК України, не надано належну оцінку доводам його апеляційної скарги.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні захисник та засуджений підтримали касаційну скаргу, прокурор заперечувала проти її задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали кримінального провадження, наведені в касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Межі розгляду матеріалів кримінального провадження в касаційному суді
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а також наявність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Як установлено частинами 1, 2 ст. 438 КПК України, підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
При цьому колегія суддів виходить із фактичних обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій, неповнота судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження не є предметом перегляду в касаційному суді. Разом з тим суд касаційної інстанції здійснює перевірку того, чи додержалися суди попередніх інстанцій процесуальної вимоги про доведення винуватості поза розумним сумнівом.
Висновки судів про винуватість засудженого ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України та призначене за вказаною нормою статті засудженому покарання, у касаційній скарзі не оспорюються.
Мотиви Суду
Що стосується доводів засудженого про недоведеність його винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, то колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положеннями ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно зі ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Положення ст. 94 КПК України передбачають, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Відповідно до ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, в тому числі, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у його вчиненні, форма вини, мотив і мета його вчинення.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, вказаних вимог закону при розгляді кримінального провадження щодо ОСОБА_6 дотримано в повному обсязі.
У касаційній скарзі засуджений не заперечує конфлікту з потерпілим, проте стверджує, що він не завдавав йому тілесних ушкоджень від яких останній помер. Разом з тим, колегія суддів, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин, доходить висновку, що судом першої інстанції належним чином доведено винуватість ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому злочину.
Касаційним судом установлено, що свої висновки про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, та правильність кваліфікації його дій за даною нормою кримінального закону судом першої інстанції зроблено на підставі доказів, досліджених та оцінених у сукупності з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства, про що у судовому рішенні наведено докладні мотиви. Зокрема, свої висновки про винуватість ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення за викладених у вироку обставин, суд першої інстанції обґрунтував показаннями свідків:
- ОСОБА_9, який як безпосередній очевидець події, зазначив, що з ОСОБА_6 раніше стосунків не підтримував. Покійний ОСОБА_8 був його знайомим, який іноді приходив до нього дивитися телевізор. Свідок показав, що у другій половині січня 2022 року, увечері до нього прийшов ОСОБА_8, який приніс із собою півтора літра горілки і їжу. Вони вдвох повечеряли, випивши майже всю горілку. Почули стук спочатку у вікно, потім у двері. Він відчинив і побачив ОСОБА_6, який перебував у стані алкогольного сп`яніння, кричав і поводився агресивно. Останній увійшов у будинок і почав бити кулаками ОСОБА_8, оскільки той викрав у нього вдома горілку. Далі він схопив чавунну сковорідку, що стояла на плиті та вдарив нею по голові потерпілого, який сидів на ліжку. Точну кількість ударів, від яких сковорідка розлетілася та відпала її дерев`яна ручка, він не пам`ятає. Коли свідок їх розбороняв, обвинувачений йому також розбив лоба, наносячи побої. Після чого ОСОБА_9 виштовхав їх обох на вулицю, де вони продовжували бійку, а сам замкнувся у будинку. Наступного ранку він зустрів ОСОБА_6, який йшов до нього, щоб дізнатися де потерпілий. ОСОБА_6 завів його у кущі, де раніше залишив ОСОБА_8, який на той час був живий. Вони під руки затягнули останнього у будинок і поклали на ліжко, де він почав хропти. ОСОБА_6 запропонував викликати швидку, але у нього не було телефону. Наступного дня обвинувачений прийшов знову, ОСОБА_8 так само лежав і хропів, але невдовзі вони помітили, що він мертвий. Розгубившись, ОСОБА_6 запропонував захоронити потерпілого у сараї, куди перемістив тіло останнього, яке закидали глиною. Через деякий час ОСОБА_8 почали шукати сестри. Тіло загиблого знайшли працівники поліції у сараї його домоволодіння. Про дану подію ОСОБА_9 нікому не розповідав, оскільки боявся ОСОБА_6, який погрожував, що відправить його вслід за покійним. Сковорідку, якою обвинувачений наносив удари, через деякий час він здав на металобрухт.
- ОСОБА_10, яка зазначила, що ОСОБА_6 і ОСОБА_9 її односельці. ОСОБА_6 характеризується негативно, постійно зловживає спиртними напоями, дебоширить і погрожує людям, усі в селі його бояться. Покійний ОСОБА_8 був спокійним і тихим, розповідав, що посварився з ОСОБА_6 наприкінці 2021 року, тому більш не хотів із ним спілкуватися. Отже, коли ОСОБА_8 зник, односельці відразу у цьому запідозрили ОСОБА_6 . На початку березня 2022 року ОСОБА_9 приніс до неї мішок металобрухту, серед якого пізніше працівники поліції знайшли чорну металеву сковорідку з відбитою ручкою, яку вилучили.
Крім показань свідків в основу вироку було покладено і письмові докази:
- дані протоколу огляду від 18 травня 2022 року із таблицями ілюстраціями, згідно з яким було оглянуто домогосподарство за адресою: АДРЕСА_2, де виявлено труп людини чоловічої статі, який направлено на судово-медичну експертизу;
- дані протоколу огляду місця події від 18 травня 2022 року із фототаблицею, відповідно до якого ОСОБА_10 добровільно видала працівникам поліції металеву сковорідку чорного кольору, без рукоятки, в якій відсутній фрагмент ободка;
- лікарським свідоцтвом про смерть № 13 від 18 травня 2022 року, згідно якого ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_3, причина смерті: тупа черепно-мозкова травма, дифузна травма головного мозку;
- висновок судово-медичної експертизи Теплицького РВ СМЕ № 13 від 22 червня 2022 року, відповідно якого при судово - медичній експертизі трупа ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4 виявлені тілесні ушкодження у вигляді крововиливу під м`які покриви голови, перелому кісток склепіння та основи черепа, а саме: перелом правої та лівої тім`яних кісток, перелом лівої та правої скроневої кісток.
При цьому, колегія суддів зазначає, що висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, були, також, предметом перевірки суду апеляційної інстанції за апеляційною скаргою засудженого. За результатами перегляду апеляційний суд визнав висновки суду першої інстанції обґрунтованими, навівши при цьому в ухвалі відповідні мотиви прийнятого рішення.
Зокрема, мотивуючи свій висновок, апеляційний суд зазначив, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини вчиненого злочину, що висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 ґрунтуються на досліджених у судовому засіданні доказах, які детально викладені у вироку і яким суд дав належну оцінку.
До того ж апеляційним судом перевірено твердження засудженого щодо недостовірності показань свідка ОСОБА_9 . При цьому, апеляційний суд не знайшов підстав сумніватися у достовірності цих показань та вважав, що вони є логічними, послідовними і узгоджуються між собою так і з іншими письмовими доказами у провадженні.
Не залишилась без належної уваги апеляційного суду і версія захисту про те, що ОСОБА_6 наніс потерпілому лише ляпаси, а потім відвідував його наступного дня у ОСОБА_9, а також його посилання на те, що не була встановлена причина смерті ОСОБА_8 . Вказані твердження були визнані апеляційним судом неспроможними та такими, що спростовуються наявними у кримінальному проваджені доказами, зокрема :
- поясненнями свідка ОСОБА_9, щодо обставин спричинення ОСОБА_8 . ОСОБА_6 тілесних ушкоджень та подальші дії, направлені на приховання трупа останнього;
- свідка ОСОБА_10, яка в суді охарактеризувала засудженого як негативну особу і вказала, що після зникнення ОСОБА_8 односельці одразу запідозрили у цьому ОСОБА_6 . Крім того, вона пояснила, що працівники поліції знайшли у мішку з металобрухтом, які приніс ОСОБА_9, металеву сковорідку з відбитою ручкою;
- лікарським свідоцтвом про смерть ОСОБА_8, в якому зазначена причина смерті останнього- черепно-мозкова травма;
- висновком судово-медичної експертизи№ 13 від 22 червня 2022 року та поясненнями експерта, який проводив вищезазначену експертизу та котрий вказав, що тілесні ушкодження у ОСОБА_8 утворилися від декількох ударів (прикладень) тупого, твердого травмуючого предмету з обмеженою плоскою поверхнею, можливо донною частиною сковорідки, по тім`яній ділянці голови, які є загрозливими для життя і призводять до смерті людини. Заподіянні тілесні ушкодження були прижиттєвими та виникли незадовго до смерті ОСОБА_8 ;
- даними протоколу огляду відповідно до якого на території домогосподарства ОСОБА_9 було виявлено труп ОСОБА_8 та іншими доказами.
При цьому, апеляційний суд цілком слушно зазначив, що стороною захисту не надано обґрунтованих заперечень щодо допустимості доказів, встановлених обставин справи чи відсутності взаємозв`язку між ними, у тому числі не надано і переконливих заперечень щодо недопустимості як доказу лікарського свідоцтво про смерть ОСОБА_8 .
Окрім того, колегія суддів нагадує, що відповідно до ст. 433 КПК України вирішення питання достовірності доказів і їх достатності для встановлення факту, на доведення якого вони надані, є перш за все завданням судів попередніх інстанцій. Колегія суддів не вбачає підстав ставити під сумнів їхні висновки стосовно цього .
Таким чином, перевіркою матеріалів провадження, колегією суддів встановлено, що апеляційний суд, переглянувши кримінальне провадження в межах, визначених ст. 404 КПК, у порядку, встановленому ст. 405 цього Кодексу, за участю засудженого та захисника суд з`ясував позицію сторін, належним чином розглянув доводи, викладені у апеляційній скарзі засудженого про недоведеність його винуватості у вчиненні інкримінованого злочину, які аналогічні доводам у його касаційній скарзі, дав на них вичерпні відповіді і з цих питань умотивовано відмовив у задоволенні заявлених вимог, навівши переконливі аргументи, які ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження.
Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України, її законність сумнівів у колегії суддів не викликає.
У підсумку, колегія суддів вважає, що суди, оцінивши всі докази у справі, які є взаємоузгодженими, належними та допустимими і в своїй сукупності доповнюють один одного і дійшли обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Частина 2 ст. 17 КПК України передбачає, що винуватість особи має бути доведена поза розумним сумнівом. На переконання колегії суддів, у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_6 цей стандарт доведення винуватості цілком дотримано. Адже за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що були дослідженні в суді, можливо дійти висновку про те, що встановлена під час судового розгляду сукупність обставин, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка була предметом судового розгляду, крім того, що кримінальне правопорушення вчинене і обвинувачений є винним у його вчинені.
Зазначене у вироку формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним, відповідає диспозиції норми кримінального закону, якою встановлено кримінальну відповідальність за вчинені засудженим дії, які суд правильно кваліфікував за ч. 2 ст. 121 КК України.
За таких обставин, у цьому кримінальному провадженні суд дослідив і з`ясував усі обставини, передбачені у ст. 91 КПК України, та дійшов обґрунтованого висновку, що зібрані докази в їх сукупності та взаємозв`язку безсумнівно доводять вчинення засудженим кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Переконливих та достатніх доводів, які би ставили під сумнів додержання судом приписів статей 84, 91, 94 КПК України та правильність застосування закону України про кримінальну відповідальність при кваліфікації діяння, в касаційній скарзі не наведено та перевіркою матеріалів провадження не встановлено.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до ст. 436 КПК України суд касаційної інстанції залишає судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення, у разі відсутності підстав передбачених ст. 438 КПК України для його скасування або зміни.
У процесі перевірки матеріалів кримінального провадження, колегія суддів не встановила процесуальних порушень при збиранні, дослідженні і оцінці доказів, які б ставили під сумнів обґрунтованість висновків судів про доведеність винуватості засудженого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б стали безумовною підставою для скасування чи зміни судових рішень не допущено.
З урахуванням викладеного, касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 слід залишити без задоволення, а судові рішення - без зміни.
Керуючись статтями 433, 434, 436 КПК України, Суд
ухвалив:
Вирок Теплицького районного суду Вінницької області від 29 вересня 2022 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 07 квітня 2023 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 без задоволення.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3