Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді Борисенко І.В. суддів Степашка О.І. Усенко Є.А. розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Елемер-Україна" на постанову та ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 16.09.2014 Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.03.2015 у справі № 808/4701/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Елемер-Україна" до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування наказу,-

Товариство з обмеженою відповідальністю "Елемер-Україна" звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, у відповідності до якого позивач просить суд визнати протиправним та скасувати наказ № 566 від 17.07.2014 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Елемер-Україна" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ "Акцент-Трейд", ТОВ "Промбуд маркет", ПАТ "ДТЕК Дніпроенерго", ПАТ "Дніпровський Меткомбінат", ПАТ "ДМКД" за березень 2014 року.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 16.09.2014, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.03.2015 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки вважає, що рішення судів попередніх інстанції були прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до п.1 ч.1 ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне:

- на підставі пп.20.1.6 п.20.1 ст.20, ст.72, п.73.3 ст.73, п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, контролюючим органом надіслано позивачу:

· запит "Про надання інформації та її документального підтвердження" № 2093/10/08-29-22-1306/920 від 19.03.2014, яким запитувались документи з питань відносин з ТОВ "Промбуд Маркет" щодо формування податкового кредиту по декларації з ПДВ за січень 2014 року, та щодо документального підтвердження подальшого використання товарів у власній господарській діяльності, який отримано позивачем 25.03.2014. На вказаний запит позивач надав письмову відповідь листом від 28.03.2014 № 28/03, в якій вказав, що надісланий запит не відповідає вимогам ст. 73 Податкового кодексу України, що звільняє платник податків від обов'язку надавати відповідь за результатами його розгляду;

· запит "Про надання інформації та її документального підтвердження" № 2503/10/08-29-22-1306/920 від 02.04.2014, яким запитувались документи щодо відносин з ТОВ "Промбуд Маркет" по формуванню податкового кредиту за грудень 2013 року, січень, лютий 2014 року, та щодо документального підтвердження подальшого використання товарів у власній господарській діяльності, який отримано позивачем 09.04.2014. На вказаний запит позивач надав письмову відповідь листом від 17.04.2014 № 17/04/14, в якій вказав, що надісланий запит не відповідає вимогам ст. 73 Податкового кодексу України, що звільняє платник податків від обов'язку надавати відповідь за результатами його розгляду;

· запит "Про надання інформації та її документального підтвердження" № 3046/10/08-29-22-1306/920 від 15.04.2014, яким запитувались документи щодо відносин з ТОВ "Акцент Трейд", що формує податковий кредит за лютий 2014 року, та щодо підтвердження подальшої реалізації або використання в господарській діяльності товарів, робіт (послуг), придбаних у ТОВ "Акцент Трейд", який отримано позивачем 23.04.2014. Позивач не надав відповідь на вказаний запит;

· запит "Про надання інформації та її документального підтвердження" № 4299/10/08-29-22-1306/920 від 05.06.2014, яким запитувались документи щодо відносин з ТОВ "Акцент Трейд", що формує податковий кредит за березень 2014 року, та щодо підтвердження подальшої реалізації або використання у господарській діяльності товарів, робіт (послуг), придбаних у ТОВ "Акцент Трейд", який отримано позивачем позивачем 12.06.2014. Позивач не надав відповідь на вказаний запит;

· запит "Про надання інформації та її документального підтвердження" № 4777/10/08-29-22-1306/920 від 26.06.2014, яким запитувались документи щодо відносин з ПАТ "Дніпровський Меткомбінат", ПАТ "ДМКД" та ПАТ "ДТЕК Дніпроенерго", що формують податкові зобов'язання по декларації з ПДВ за березень 2014 року, та щодо подальшої реалізації таким контрагентам товарів, робіт (послуг), який отримано позивачем податків 03.07.2014. На вказаний запит позивач надав письмову відповідь листом від 04.07.2014 № 04/07/14, в якій вказав про відсутність можливості надати первинні документи платник податків через їх вилучення під час проведення розслідування кримінального провадження;

- у зв'язку з ненаданням позивачем інформації та її документального підтвердження на письмові запити контролюючого органу, відповідачем було винесено наказ "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки" № 566 від 17.07.2014 з питань документального підтвердження господарських відносин з платниками податків ТОВ "Промбуд Маркет", ТОВ "Акцент-Трейд", ПАТ "Дніпровський Меткомбінат", ПАТ "ДМКД" та ПАТ "ДТЕК Дніпроенерго", їх реальності та повноти відображення в обліку (п.78.4 ст. 78 Податкового кодексу України).

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що у відповідача були законні підстави для надіслання запитів позивачу, а тому останнім порушено вимоги Податкового кодексу України (2755-17) щодо необхідності надання інформації та її документального підтвердження на запити податкового органу у строки, визначені законом, що є підставою для винесення наказу про проведення перевірки.

Колегія суддів касаційної інстанції не може погодитися з такими висновками судів попередніх інстанцій, оскільки вважає їх передчасними, як такими, що зроблені без всебічного та об'єктивного дослідження усіх обставин справи, з огляду на таке.

Згідно пп.20.1.4 п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

За змістом пп.78.1.4 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

З дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. Невиконання вимог пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Вищенаведене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 27 січня 2015 року у справі № 21-425а14.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає необґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про те, що у відповідача були законні підстави для надіслання запитів позивачу, оскільки мотивувальна частина судових рішень не містить посилань на докази, за результатами дослідження яких суди могли вмотивувати такі висновки.

Відповідно до ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Для встановлення обставин, зазначених у частині першій цієї статті, у судовому засіданні заслуховуються пояснення осіб, які беруть участь у справі, показання свідків, досліджуються письмові та речові докази, у тому числі носії інформації із записаною на них інформацією, висновки експертів.

Недотримання судами першої й апеляційної інстанцій вимог цієї статті призвело до неповного з'ясування обставин, які входять до предмету доказування як істотні, оскільки мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, при розгляді справи суди попередніх інстанцій, в порушення вимог процесуального законодавства, не надали правової оцінки доводам позивача про те, що надіслані відповідачем запити були оформлені неналежним чином, а саме: зміст отриманих позивачем запитів не містить викладення жодних фактів порушення позивачем вимог податкового чи іншого законодавства.

Разом з тим, при розгляді справи судами попередніх інстанцій не досліджено та не встановлено усіх обставин, що підлягають встановленню при розгляді даного спору, зокрема, щодо наявності у відповідача законних підстав для призначення перевірки на підставі пп.78.1.4 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

Вищевказані обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження судами першої та апеляційної інстанцій, що, з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні), виключає можливість перевірити Вищим адміністративним судом України правильність висновків судів попередніх інстанцій в цілому по суті спору.

Відповідно до ч.2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

З огляду на викладене, а також враховуючи той факт, що судами попередніх інстанцій не було з'ясовано належним чином обставини справи, у той час як їх встановлення впливає на правильність вирішення спору, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи судам слід взяти до уваги вищевикладене, встановити повно і правильно фактичні обставини відповідно до заявлених позовних вимог та предмету доказування у справі та, в залежності від встановленого й у відповідності до норм матеріального та процесуального права, вирішити даний спір.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Елемер-Україна" задовольнити.

2. Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16.09.2014 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.03.2015 скасувати та справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.