753/9379/22 Про хуліганство, скоєне шляхом грубого порушення громадського порядку, із застосуванням вогнепальної зброї, що супроводжувалось особливою зухвалістю - 18.01.2024 Прийняття

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на ухвалу судді Київського апеляційного суду від 10 березня 2023 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62022100120000196, за обвинуваченням

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця, зареєстрованого та проживаючого у АДРЕСА_1

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Дарницького районного суду міста Києва від 13 вересня 2022 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 4 ст. 296 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_7 у вигляді застави до набрання вироком законної сили залишено без зміни, а строк відбування покарання визначено рахувати з моменту затримання в порядку виконання вироку.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України ОСОБА_7 зараховано у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 26 до 27 червня 2022 року включно та з 27 липня до 01 серпня 2022 року включно.

Вирішено питання щодо процесуальних витрат і речових доказів.

Згідно з вироком суду ОСОБА_7 визнано винуватим у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчиненому із застосуванням вогнепальної зброї за обставин детально описаних у судовому рішенні.

Ухвалою судді Київського апеляційного суду від 10 березня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_7 на вирок місцевого суду повернуто як таку, що не може бути предметом розгляду судом апеляційної інстанції відповідно ч. 2 ст. 394 КПК України.

Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить ухвалу судді Київського апеляційного суду від 10 березня 2023 року скасувати та призначити новий судовий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Обґрунтовуючи свою позицію, зазначає, що обвинувачений ОСОБА_7 у своїй апеляційній скарзі не оскаржував обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, а тому вирок місцевого суду підлягав апеляційному оскарженню.

Стверджує, що суддя апеляційного суду залишив поза увагою доводи щодо тяжкості призначеного ОСОБА_7 покарання і незаконно, всупереч вимогам КПК України (4651-17) , повернув апеляційну скаргу обвинуваченого, не зазначивши при цьому конкретної норми, якою керувався.

Вважає, що за встановлених суддею апеляційного суду суперечностей мотивувальної та прохальної частин апеляційної скарги ОСОБА_7, її слід було залишити без руху, надавши час для усунення недоліків, що не призвело б до обмеження конституційного права обвинуваченого на перегляд вироку місцевого суду.

Позиції інших учасників судового провадження

У судовому засіданні захисник ОСОБА_6 просив задовольнити касаційну скаргу на викладених у ній підставах.

Прокурор ОСОБА_5 вважав оскаржуване судове рішення законним, а касаційну скаргу сторони захисту - необґрунтованою.

Мотиви Суду

Згідно з вимогами ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та мотивованим, тобто його має бути ухвалено компетентним судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами, які було досліджено під час судового розгляду й оцінено відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Також суд у своєму рішенні повинен навести належні, достатні мотиви та підстави для його ухвалення.

Разом з тим, ч. 4 ст. 399 КПК України встановлено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскаржене згідно з положеннями ст. 394 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 цього ж Кодексу.

Як убачається з матеріалів провадження, у поданій апеляційній скарзі на вирок районного суду ОСОБА_7 наполягав на незаконності вказаного судового рішення у тому числі через тяжкість призначеного йому покарання.

Повертаючи апеляційну скаргу, суддя Київського апеляційного суду виходив з того, що судовий розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_7 було проведено в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, а тому обвинувачений, який у своїй апеляційній скарзі зазначав, крім доводів про суворість призначеного покарання ще й про невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, оскаржив вирок суду на підставах, на яких його не може бути оскаржено згідно з положеннями ч. 2 ст. 394 КПК України.

При цьому суддя прийняв рішення не про відмову у відкритті провадження, як того вимагає положення ч. 4 ст. 399 КПК України, а про повернення апеляційної скарги як такої, що не може бути предметом розгляду у суді апеляційної інстанції.

Однак з указаним висновком апеляційного суду погодитися не можна, адже він суперечить точному змісту законодавчих приписів.

Зокрема, застосувавши положення КПК України (4651-17) , які регламентують особливості апеляційного оскарження окремих судових рішень (ч. 2 ст. 394 цього Кодексу), апеляційний суд не врахував, що такі особливості не стосуються можливості оскарження в апеляційному порядку вироку з інших підстав, не вказаних у цій статті, у тому числі з підстави невідповідності призначеного покарання тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі засудженого.

Зазначена позиція узгоджується з висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2018 року (справа № 756/5578/15-к, провадження № 13-3зво18).

Таким чином, з огляду на наведене, суддя апеляційної інстанції, приймаючи рішення про повернення апеляційної скарги ОСОБА_7 на вирок районного суду щодо нього, порушив вимоги кримінального процесуального закону.

Наведені порушення КПК України (4651-17) є істотними, унаслідок чого оскаржувану ухвалу необхідно скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції, під час якого необхідно урахувати наведене і на стадії прийняття апеляційної скарги діяти відповідно до вимог ст. 398 КПК України.

Керуючись статтями 433, 436, 438, 441, 442 КПК України, Верховний Суд

у х в а л и в :

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвалу судді Київського апеляційного суду від 10 березня 2023 року про повернення апеляційної скарги ОСОБА_7 на вирок Дарницького районного суду міста Києва від 13 вересня 2022 року скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.