ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2270/5595/12
Головуючий у 1-й інстанції: Касап В.М.
Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2013 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Мельник-Томенко Ж. М.
суддів: Білоуса О.В. Залімського І. Г.
при секретарі: Лукашик М.О.
за участю представників сторін:
позивача - Придворницький С.А., законний представник
відповідача - Підвисоцький В.Б., Сурник М.О., представники на підставі довіреностей
свідків - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Хмельницької митниці на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 вересня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автобум 2010" до Хмельницької митниці Державної митної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю «Автобум 2010» звернулось до суду з позовом до Хмельницької митниці Державної митної служби України про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не прийняття рішення про визначення товарного коду 8702 згідно УКТЗЕД транспортного засобу Volkswagen Transporter, у передбачений законом строк та щодо не здійснення розмитнення транспортного засобу, зобов'язання здійснити митне оформлення даного транспортного засобу.
Хмельницький окружний адміністративний суд постановою від 26.09.2012 року позов задоволив.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову суду та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позову. В апеляційній скарзі відповідач вказує, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. Зокрема, відповідач вказує, що не міг відмовити в прийнятті митної декларації, так як позивач не звертався до митниці з вантажною митною декларацією з метою митного оформлення транспортного засобу Volkswagen Transporter.
Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Представники відповідача в судовому засіданні підтримали вимоги викладені в апеляційній скарзі та просили скасувати постанову суду, та прийняти нову про відмову в задоволенні позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції.
На виконання вищевказаного, за клопотанням сторін судом отримано додаткові докази, в тому числі допитано в якості свідків причетних до спірних правовідносин осіб - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, які надали ґрунтовні пояснення по справі та цим самим надали суду можливість встановити фактичні обставини справи.
Так, свідок - декларант позивача ОСОБА_5, пояснив, що 17.10.2011 р. ним було подано митну декларацію на розмитнення транспортного засобу Volkswagen Transporter, документи було передано посадовими особами митниці ОСОБА_7 та ОСОБА_6, проте згодом в той же день всі документи було повернуто та вказано, що невірно зазначено код транспортного засобу. Крім того вказав, що серед повернених митних документів був інформаційний аркуш до ВМД №722, на якому були підписи вищевказаних посадових осіб митниці. Свідок також зазначив, що влітку працівниками митниці було проведено митний огляд автомобіля та складено акт, проте акт огляду позивача ні позивачу ні його декларанту не було надано.
Свідок - працівник митниці ОСОБА_7, суду пояснив, що митного оформлення транспортного засобу не було оскільки не було подано саму митну декларацію до митного органу. Разом з тим свідок зауважив, що на митниці діє принцип «єдиного вікна», згідно якого всі документи на розмитнення товарів та транспортних засобів подаються до спеціального вікна, де приймаються відповідними працівниками митниці, які повертають декларанту відривний талон від інформаційного аркушу, а сам інформаційний аркуш, який знаходиться в матеріалах адміністративної справи, зберігається у митного органу разом з поданими митними документами. Також зазначив, що на інформаційному аркуші не має його підпису та стоїть не правильний номер, оскільки там повинен стояти довідковий номер ВМД. Крім того свідок вказав, що у зв'язку з письмовим зверненням суб'єкта Z (тобто представника позивача) було створено комісію та проведено ідентифікаційний огляд транспортного засобу, відповідно до Порядку проведення ідентифікаційного огляду товарів та інших предметів декларантом №174 від 01.04.2002 року.
Свідок - працівник митниці ОСОБА_6 зазначив, що на інформаційному аркуші дійсно стоїть його підпис, проте чому даний аркуш знаходиться у декларанта він не знає, тому що декларанту залишається лише відривний талон, інформаційний аркуш залишається в митній справі. Крім того, свідок також вказав, що не можливо встановити чи цей інформаційний аркуш відноситься до митної декларації транспортного засобу позивача чи можливо до якого-небудь іншого транспортного засобу або товару. Разом з тим ОСОБА_6, зауважив, що з березня 2012 року на Хмельницькій митниці встановлено електронний митний термінал, який дозволяє електронне декларування товарів та транспортних засобів. Тому позивач, вважаючи, що йому чинять перешкоди в подачі митних документів, мав можливість скористатись даним терміналом та подати документи на розмитнення транспортного засобу без особистого контакту з працівниками митниці, проте позивач чомусь не скористався даною можливістю.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення та покази учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, що 10.09.2011 року позивачем придбано транспортний засіб на 10 посадочних місць (включаючи місце водія) Volkswagen Transporter, тип 7DB, VIN:НОМЕР_1, 2003 року випуску, який виготовлений заводом "Volkswagenwerke AG" Німеччина.
17.10.2011 року позивач звернувся до відповідача з вантажною митною декларацією з метою митного оформлення даного транспортного засобу з визначеним товарним кодом 8702 згідно УКТЗЕД.
При проходженні митного контролю на Хмельницькій митниці інспектором вантажного відділу разом з інспектором класифікації товарів оглянуто транспортний засіб Volkswagen Transporter, тип 7DB, VIN:НОМЕР_1, 2003 року виробництва, в результаті чого складено та підписано відповідні акти огляду транспортного засобу. При огляді виявлено та зафіксовано наявність у транспортному засобі 10 посадочних місць, включаючи місце водія.
06.07.2012 року Хмельницькою митницею у складі чотирьох інспекторів проведено повторний огляд транспортного засобу, за наслідками якого складено відповідний акт.
На підставі складених актів відповідачем відмовлено позивачу у митному оформленні транспортного засобу з підстав невиконання декларантом всіх передбачених Митним кодексом України (92-15) умов, необхідних для митного оформлення транспортного засобу.
Згідно з договором купівлі від 10.10.2011 року автомобіль Volkswagen Transporter, тип 7DB, VIN:НОМЕР_1, 2003 року виробництва містить 10 пасажирських місць.
У технічному паспорті на транспортний засіб зазначається, що кількість сидячих місць включаючи місце водія становить 10.
Згідно із сертифікатом відповідності автобус Volkswagen 0603, ідентифікаційний номер WV 2ZZZ70Z3Н063313, версія FD6FD62E018ST7MB, вироблений 28 листопада 2002 року, є пасажирським на 10 місць сидіння.
Відповідно до сертифікату відповідності, виданого Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики, автобус Volkswagen, тип 7DB відповідає усім обов'язковим вимогам державного стандарту.
Як вбачається з листа TOB "Audi Центр Хмельницький" від 31.10.2011 року № 226 щодо даних по заводській програмі, тип автомобіля, номер кузова - НОМЕР_1, рік виробництва - 2003, транспортний засіб містить 10 місць для сидіння (включаючи місце водія).
Хмельницькою митницею не прийнято рішення про розмитнення та не визначено коду транспортного засобу.
Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірних дій (бездіяльності) щодо не прийняття рішення про визначення товарного коду транспортного засобу, не здійснення розмитнення транспортного засобу та не здійснення митного оформлення даного транспортного засобу, тому зазначена бездіяльність відповідача є незаконною та необґрунтованою, а тому позов підлягає задоволенню.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції враховуючи наступне.
Відповідно до п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Митного кодексу України (4495-17) від 13 березня 2012 року № 4495-VI заходи з митного контролю та виконання митних формальностей, розпочаті та не завершені до дня набрання чинності цим Кодексом, завершуються в порядку та на умовах, які діяли станом на останній день місяця, що настає за місяцем, в якому опубліковано цей Кодекс.
Відповідно до ст. 4 Митного кодексу України (далі - МК) від 11 липня 2002 року № 92-IV (який був чинний на час виникнення спірних правовідносин), митне регулювання здійснюється на основі принципів: виключної юрисдикції України на її митній території; виключної компетенції митних органів України щодо здійснення митної справи; законності; єдиного порядку переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України; системності; ефективності; додержання прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та юридичних осіб; гласності та прозорості.
Згідно зі ст. 40 МК митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України.
Статтею 54 МК передбачено, що документи, необхідні для здійснення митного контролю, подаються митному органові при перетинанні товарами і транспортними засобами митного кордону України, декларуванні товарів і транспортних засобів, повідомленні митного органу про намір здійснити переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України, здійсненні митними органами інших контрольних функцій відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до статті 72 МК митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню. Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів та документів на них до митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом проставляння відповідних відміток на митній декларації та товарносупровідних документах.
Пунктами 5, 6 ст. 86 МК визначено, що митний орган не має права відмовити в прийнятті митної декларації, якщо декларантом виконано всі умови, встановлені цим Кодексом. Відмова митного органу в прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанту.
Відповідно до п. 7 розділу І Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України (далі -Правила), затверджених 17.11.2005 року Наказом Державної митної служби України №1118, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25 листопада 2005 року за №1428/11708 (z1428-05) , власник ТЗ або вповноважена особа, який переміщує ТЗ через митний кордон України, пред'являє його митному органу для проведення митного огляду й подає оригінали та ксерокопії таких документів: що підтверджують право власності на ТЗ або користування ним (у тому числі з правом розпорядження); реєстраційних (технічних) документів на транспортний засіб (якщо він перебував на обліку в реєстраційному органі іноземної держави чи України) з відмітками про зняття транспортного засобу з обліку, якщо такі документи видаються реєстраційним органом; митної декларації - у разі потреби; ВМД (у разі транзиту ТЗ, нового або знятого з обліку в реєстраційному органі, через митну територію України); що підтверджують право на надання пільг в оподаткуванні (у разі митного оформлення ТЗ з наданням пільг в оподаткуванні); паспортних документів та інших документів, визначених законодавством України та міжнародними договорами України, що дають право на перетин державного кордону, та/або паспорта громадянина (посвідчення особи з відміткою про місце проживання); посвідки чи іншого документа про постійне (тимчасове) проживання в Україні або за кордоном тощо; довідки про ідентифікаційний номер громадянина (за наявності).
У випадках необхідності вирішення питань щодо визначення року виготовлення ТЗ, класифікації ТЗ згідно з УКТЗЕД, митної вартості або порушення справи про порушення митних правил посадова особа митного органу може вимагати деякі чи всі з перелічених документів: митні документи країни придбання ТЗ; сервісну книжку; експертний висновок; фотографії; технічну документацію.
У п. 2 розділу 3 Правил визначено, що декларування ТЗ проводиться власником (уповноваженою особою) митному органу, у зоні діяльності якого постійно або тимчасово проживає власник ТЗ (або має намір проживати власник ТЗ, який є громадянином-нерезидентом), шляхом подання ВМД. На кожний транспортний засіб оформлюється окрема ВМД.
Митний контроль та митне оформлення ТЗ, увезених в Україну громадянами для вільного обігу, здійснюються згідно з Порядком митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації.
Посадова особа митного органу здійснює митний огляд ТЗ, перевіряє та встановлює відповідність ідентифікаційного номера, номерів кузова, шасі (рами), двигуна, року виготовлення, кольору та дати введення в експлуатацію ТЗ даним, зазначеним у поданих документах, у тому числі копії Акта митного огляду, оформленого митним органом відправлення.
Митний огляд ТЗ при здійсненні митного контролю та митного оформлення ТЗ, увезених в Україну громадянами для вільного обігу, із застосування ВМД здійснюється із залученням уповноважених підрозділів ДАІ МВС України.
Разом з тим, у розділі 3 Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації (далі - Порядок), затвердженого наказом Державної митної служби України від 20 квітня 2005 р. № 314 (z0439-05) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 квітня 2005 р. за № 439/10719 (z0439-05) (який був чинний на час виникнення спірних правовідносин), визначено, що ВМД і документи, потрібні для здійснення митного контролю й митного оформлення, а також носій електронної інформації з електронними копіями визначених законодавством документів подаються декларантом посадовій особі ПМО, яка згідно з функціональними обов'язками здійснює розподіл ВМД між посадовими особами ПМО. Цією посадовою особою здійснюється перевірка документів, що посвідчують особу декларанта, та визначається посадова особа ПМО для здійснення митних процедур за ВМД, інформація про яку наводиться у розділі I Інформаційного аркуша, що виготовляється митним органом або подається декларантом.
На вимогу декларанта посадовою особою ПМО, яка здійснила розподіл ВМД, заповнюється та видається декларанту відривний талон Інформаційного аркуша.
Відповідно до розділу 4 Порядку, у разі відмови у прийнятті ВМД для оформлення відповідно до Порядку оформлення й використання Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, затвердженого наказом Держмитслужби від 12.12.2005 № 1227 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.12.2005 за № 1562/11842 (z1562-05) (зі змінами), заповнюється Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України.
Крім того, відповідачем надано адміністративну справу порушену відносно Придворницького С.А. - директора ТОВ "Автобуси 2010", в матеріалах якої знаходиться протокол про порушення митних правил № 0247/40000/11 від 01.11.2011 року, в якому зазначено, що Придворницьким С.А. не було подано у встановлений строк митну декларацію на автобус торгівельної марки Volkswagen модель Т-4, номер кузова НОМЕР_1, 2003 року виготовлення, до митного оформлення, та встановлено, що вказані дії позивача мають ознаки порушення митних правил передбачених ст. 330 МК України. У своїх поясненнях Придворницький С.А. вказав, що зауважень та пропозицій до змісту у нього немає. Постановою заступника начальника Хмельнцької митниці в справі про порушення митних правил № 0247/40000/11 від 11.11.2011 року Придворницького С.А. було визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ст. 330 МК та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Відповідачем також було надано перелік здійснених ТОВ «Автобум 2010» митних оформлень транспортних засобів за жовтень 2011 року, серед яких не виявлено митного оформлення транспортного засобу автобус торгівельної марки Volkswagen, модель Т-4, номер кузова НОМЕР_1, 2003 року.
Таким чином, колегія суддів встановила, що позивачем не було подано до митного оформлення транспортний засіб автобус торгівельної марки Volkswagen, модель Т-4, номер кузова НОМЕР_1, 2003 року, так як позивач не надав жодних доказів того що ним були подані документи на оформлення вказаного транспортного засобу. В матеріалах справи міститься лише переписка позивача з органами Державної митної Служби України стосовно визначення товарного коду вказаного транспортного засобу згідно УКТЗЕД.
Враховуючи вищевикладене та покази свідків у суду апеляційної інстанції відсутні підстави вважати бездіяльність відповідача протиправною, тому що позивач не вчиняв дій щодо оформлення вказаного вище транспортного засобу, про що свідчать матеріали справи. З огляду на те, що позивач не вчиняв дій щодо митного оформлення транспортного засобу, тому суд не може визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не прийняття рішення про визначення товарного коду та в свою чергу зобов'язати Хмельницьку митницю здійснити митне оформлення транспортного засобу.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, оскільки під час апеляційного розгляду справи не знайшли свого підтвердження обставини викладені в позовній заяві.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 3 ч. 1 ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції вирішив скасувати її та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову, з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Хмельницької митниці задовольнити повністю .
Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 вересня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автобум 2010" до Хмельницької митниці Державної митної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, - скасувати, прийняти нову постанову.
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України (2747-15) .
постанова суду складена в повному обсязі "07" лютого 2013 р. .
Головуючий Мельник-Томенко Ж. М. Судді Білоус О.В. Залімський І. Г.