Суддя Вищого адміністративного суду України Олексієнко М.М., розглянувши матеріали касаційної скарги представника Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі – ГУ ПФ) на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 6 червня 2016 року у справі за позовом ГУПФ до Головного територіального управління юстиції Львівської області про скасування постанов про відкриття виконавчого провадження,

Представник ГУ ПФ звернувся з касаційною скаргою на судове рішення Львівського апеляційного адміністративного суду від 6 червня 2016 року, посилаючись на його незаконність.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 7 вересня 2016 року касаційну скаргу залишено без руху з тих підстав, що вона не відповідає вимогам, викладеним у статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ). Зокрема, в порушення частини п’ятої цієї норми, до скарги не долучено документ про сплату судового збору.

В межах строку, наданого для виправлення вказаних недоліків, представник позивача надіслав повторне клопотання про звільнення від сплати судового збору, в обґрунтування якого він посилається на відсутність коштів на його сплату, оскільки бюджет Пенсійного фонду України на 2016 рік затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня № 190, яким коштів необхідних для сплати судового збору не передбачено.

Вивчивши зміст клопотання, матеріали долучені до нього, суддя приходить до висновку про відмову в його задоволенні з наступних підстав.

Згідно із пунктом 2 розділу II Прикінцевих положень Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" (484-19) на Кабінет Міністрів України покладено обов’язок забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Верховний Суд України в ухвалі від 5 вересня 2016 року (справа № 2а-1472/11/1370) зазначив, що оскільки скасовано встановлені раніше для органів Пенсійного фонду пільги щодо його сплати, Кабінет Міністрів України було зобов’язано забезпечити відповідне фінансування державних органів.

Доказів не забезпечення Кабінетом Міністрів України належного фінансування представником ГУ ПФ не надано.

Виходячи з наведеного, представником позивача не зазначено переконливих доводів, та не надано доказів, які б давали підстави до звільнення від сплати судового збору, отже, у визначений строк недоліки усунуті не були, тому відповідно до частини третьої статті 108 КАС України, касаційна скарга підлягає поверненню.

На підставі викладеного, керуючись частиною третьою статті 108, частиною третьою статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У задоволенні повторного клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області відмовити.

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 6 червня 2016 року повернути позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.